Таємничий світ морських піщаних пляжів
Такий заголовок, цілком доречний, коли йдеться про морські глибини, де багато чого досі не досліджено, стосовно пляжів видається надуманим. Справді, які таємниці можуть бути в такої звичної і приступної для вивчення частини моря? Пляжі відвідують, споглядають, спостерігають, витоптують, нарешті, тис...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Україна. Наука і культура |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37067 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Таємничий світ морських піщаних пляжів / Ю. Зайцев // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 88-96. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37067 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-370672012-09-06T12:07:36Z Таємничий світ морських піщаних пляжів Зайцев, Ю. Гіпотези Такий заголовок, цілком доречний, коли йдеться про морські глибини, де багато чого досі не досліджено, стосовно пляжів видається надуманим. Справді, які таємниці можуть бути в такої звичної і приступної для вивчення частини моря? Пляжі відвідують, споглядають, спостерігають, витоптують, нарешті, тисячі й тисячі людей, особливо під час курортного сезону, і жодних повідомлень про таємничі речі з цього не випливає. 2009 Article Таємничий світ морських піщаних пляжів / Ю. Зайцев // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 88-96. — укp. 0206-8001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37067 uk Україна. Наука і культура Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Гіпотези Гіпотези |
| spellingShingle |
Гіпотези Гіпотези Зайцев, Ю. Таємничий світ морських піщаних пляжів Україна. Наука і культура |
| description |
Такий заголовок, цілком доречний, коли йдеться про морські глибини, де багато чого досі не досліджено, стосовно пляжів видається надуманим. Справді, які таємниці можуть бути в такої звичної і приступної для вивчення частини моря? Пляжі відвідують, споглядають, спостерігають, витоптують, нарешті, тисячі й тисячі людей, особливо під час курортного сезону, і жодних повідомлень про таємничі речі з цього не випливає. |
| format |
Article |
| author |
Зайцев, Ю. |
| author_facet |
Зайцев, Ю. |
| author_sort |
Зайцев, Ю. |
| title |
Таємничий світ морських піщаних пляжів |
| title_short |
Таємничий світ морських піщаних пляжів |
| title_full |
Таємничий світ морських піщаних пляжів |
| title_fullStr |
Таємничий світ морських піщаних пляжів |
| title_full_unstemmed |
Таємничий світ морських піщаних пляжів |
| title_sort |
таємничий світ морських піщаних пляжів |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Гіпотези |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37067 |
| citation_txt |
Таємничий світ морських піщаних пляжів / Ю. Зайцев // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 88-96. — укp. |
| series |
Україна. Наука і культура |
| work_keys_str_mv |
AT zajcevû taêmničijsvítmorsʹkihpíŝanihplâžív |
| first_indexed |
2025-07-03T18:47:12Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:47:12Z |
| _version_ |
1836652621212942336 |
| fulltext |
Þâåíàë³é ÇÀÉÖÅÂ,
àêàäåì³ê Íàö³îíàëüíî¿ àêàäå쳿 íàóê
Óêðà¿íè
Ç ³íòåðíåò-ñòîð³íêè øêîëè ñåëà Ìèêîëà¿âêà Îäåñüêî¿ îáëàñò³.
Þâåíàë³é Ïåòðîâè÷ ÇÀÉÖÅ — öå ëþäèíà, ÿêîþ ïèøàºòüñÿ íå ò³ëüêè
íàøå ñåëî Ìèêîëà¿âêà, à é óâåñü ñâ³ò. Â³í — äîêòîð á³îëîã³÷íèõ íàóê,
ïðîôåñîð, àêàäåì³ê Íàö³îíàëüíî¿ àêàäå쳿 íàóê Óêðà¿íè. Çàñëóæåíèé ä³ÿ÷
íàóêè ³ òåõí³êè Óêðà¿íè. Íàðîäèâñÿ ³ âèð³ñ â ñåë³ Ìèêîëà¿âêà â ðîäèí³ Ïåòðà
Ôåäîòîâè÷à Çàéöåâà, â÷èòåëÿ ìàòåìàòèêè ì³ñöåâî¿ øêîëè. Çàê³í÷èâ
Îäåñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ìåí³ ².².Ìå÷íèêîâà â 1949 ðîö³. Ç 1956
ðîêó ïðàöþº â Îäåñüê³é ô³ë³¿ ²íñòèòóòó á³îëî㳿 ï³âäåííèõ ìîð³â ÍÀÍ
Óêðà¿íè. Îñíîâí³ éîãî íàóêîâ³ ³íòåðåñè — â îáëàñò³ á³îëî㳿 ³ åêîëî㳿
×îðíîãî ìîðÿ, çîêðåìà, éîãî êîíòóðíèõ (êðàéîâèõ) á³îòîï³â. ³äêðèâ
³ âèâ÷èâ ìîðñüêèé íåéñòîí íà ðóáåæ³ ìîðÿ ³ àòìîñôåðè. Äîñë³äèâ ðåàêö³¿
ìîðñüêèõ îðãàí³çì³â íà ð³çí³ âèäè àíòðîïîãåííîãî âïëèâó. Ó÷àñíèê
íàóêîâèõ åêñïåäèö³é â ×îðíîìó, Àçîâñüêîìó, Êàñï³éñüêîìó, Áàëò³éñüêîìó,
Ñåðåäçåìíîìó, Êàðèáñüêîìó ìîðÿõ, â Ìåêñèêàíñüê³é çàòîö³ ³ â äåÿêèõ
ðàéîíàõ Àòëàíòè÷íîãî ³ Òèõîãî îêåàí³â. ×èòàâ ëåêö³¿ â óí³âåðñèòåòàõ
ßïîí³¿, Ôðàíö³¿, Òóðå÷÷èíè, ÑØÀ, Êàíàäè, ϳâäåííî-Àôðèêàíñüêî¿
ðåñïóáë³êè. Áðàâ ó÷àñòü ÿê ì³æíàðîäíèé åêñïåðò ç ïèòàíü á³îëîã³÷íî¿
ð³çíîìàí³òíîñò³ ³ åêîëî㳿 ×îðíîãî ìîðÿ îá’ºäíàíî¿ ãðóïè ç íàóêîâèõ
àñïåêò³â îõîðîíè ×îðíîãî ìîðÿ (CESAMP) ÎÎÍ. Àâòîð ïîíàä 300 íàóêîâèõ
ñòàòåé ³ ìîíîãðàô³é, îïóáë³êîâàíèõ ó âèäàâíèöòâàõ 20 êðà¿í, à òàêîæ
êíèã ç åêîëîã³÷íîãî âèõîâàííÿ ìîëîä³.
Þâåíàë³é Ïåòðîâè÷ — ÷àñòèé ã³ñòü ñåëà òà øêîëè. Éîãî ëåêö³¿,
áåñ³äè íàäçâè÷àéíî ëþáëÿòü øêîëÿð³. À âåëèêèé çåìëÿê áàëóº ¿õ
áåçö³ííèìè ïîäàðóíêàìè: êîëåêö³ÿìè æèòåë³â ìîðñüêîãî äíà, êíèãàìè,
ö³êàâèìè çàìîðñüêèìè ñóâåí³ðàìè, òàêèìè, íàïðèêëàä, ÿê ìå÷ â³ä ìå÷îíîñà,
â³í çáåð³ãàºòüñÿ ó ìóçå¿ øêîëè.
88
ТАЄМНИЧИЙ СВІТ
МОРСЬКИХ ПІЩАНИХ ПЛЯЖІВ
Такий заголовок, цілком доречний,
коли йдеться про морські глибини,
де багато чого досі не досліджено,
стосовно пляжів видається надуманим.
Справді, які таємниці можуть бути
в такої звичної і приступної для вив�
чення частини моря? Пляжі відвідують,
споглядають, спостерігають, витопту�
ють, нарешті, тисячі й тисячі людей,
особливо під час курортного сезону,
і жодних повідомлень про таємничі
речі з цього не випливає.
Описуючи морських мешканців
пісків у книзі «До питання про вив�
чення життя Чорного моря», відомий
гідробіолог, академік Сергій Зернов
узяв за епіграф до відповідного роз�
ділу віршовані рядки поета К.Баль�
монта:
Ровный, плоский, одноцветный,
Безглагольный, беспредметный
Солнцем выжженый песок
Был когда�то в безднах моря;
И над ним, о силе споря,
Шквал со шквалом биться мог.
Які там таємниці! Втім, якщо бути
точним, окремі групи організмів, які
населяють пори піщаних пляжів, вив�
чали біологи. Академік НАН України
В.І.Монченко знаходив у порових (їх
ще називають інтерстиціальними) во�
дах всі описані для Чорного моря
види рачків�циклопів, а доктор
біологічних наук Л.В.Воробйова вия�
вила в них велику кількість видів
інших дрібних безхребетних тварин з
розмірами тіла від 0,1 до 1,0 мм, яких
у науці називають мейобентосом.
Але як вони виживають у товщі піску,
чим харчуються та чим дихають, не�
відомо. І взагалі, який сенс (або по�
науковому — яка біологічна доціль�
ність) для живих організмів перебу�
вати в ув’язненні в піску, коли зовсім
поряд безкрає море з яскравим сон�
цем, доступним киснем, безліччю
харчів і всіма необхідними для життя
умовами? Що це — ув’язнені, виг�
нанці, чи своєрідні біологічні мар�
гінали, «витіснені» з вільних вод моря?
В такому разі, чому їх так багато
і чому вони не здаються пригнічени�
ми? Запитання виникають уже на
стадії першого знайомства з мешкан�
цями піщаних пляжів. Їх виявляється
ще більше під час прискіпливішого
розгляду екологічної обстановки на
цьому прузі морської стихії.
Об берег постійно розбиваються
хвилі. Вони розвивають величезну
енергію, яка витрачається на роз�
дроблення гірських порід, пере�
міщення їх наносів і їх сортування.
В результаті утворюється найбільша
за сумарною поверхнею площа
поділу твердої та рідкої фаз у світо�
вому океані — межа «вода — по�
дрібнена тверда речовина». Це відбу�
вається за будь�якої погоди, посилю�
ючись під час нагінних вітрів, які
89
òÏÎÒÅÇÀ
дмуть з моря на берег. Вода кожної
хвилі накочується на пологий піща�
ний берег, частина її проникає в пори
між зернами піску, решта відко�
чується назад у море, і рух триває.
В цьому процесі найдрібніші частин�
ки — глина, мул, детрит (рештки во�
доростей та інших організмів) відно�
сяться вглибину, за межі дії хвиль,
а на березі лишаються більші зерна.
Нескінченне число разів вони зіштов�
хуються між собою, б’ються, труться
одне об одне і породжують так звані
механохімічні процеси.
Маханохімія — це розділ науки,
який вивчає хімічні перетворення, що
відбуваються під дією механічних
сил. На практиці люди користуються
механохімією впродовж тисячоліть, з
тих пір, коли наш далекий предок на�
вчився добувати вогонь тертям шма�
точків дерева один об другий, і аж
донині, коли наш сучасник викрешує
вогник у запальничці або ж іскру в
готовій до старту ракеті. Піщаний бе�
рег образно називають найбільшим
механохімічним «підприємством» на
планеті (Айзатуллін, Лебедєв, Хай�
лов, 1979). Однак, яке екологічне
значення для живих істот має це
«підприємство», ніхто не знає.
Ще один важливий хімічний про�
цес, що відбувається в піщаному
пляжі, називається гетерогенним ка�
талізом. Річ у тім, що на поверхні
піщинок адсорбуються («прилипа�
ють») різні органічні і мінеральні ре�
човини. Молекули цих речовин, по�
глинені поверхнею твердих тіл, де�
формуються і від цього стають
набагато реакцієздатнішими, ніж у
вільному вигляді, у воді. Гетероген�
ний каталіз давно застосовують на
практиці, однак його екологічне
значення в піщаних пляжах також ще
не вивчене.
Як середовище мешкання
(біотоп) пісок являє собою крихку
осадову гірську породу, складену з
кострубатих чи обкатаних уламків
величиною від 0,01 до 2,0 мм. Такі
розміри мають піщинки на берегах
усіх морів і океанів планети. В при�
роді піщинки однакових розмірів
трапляються вкрай рідко. Частіше
вони містять у собі домішки дрібних
алевритових та глинистих частинок.
Під час хвилювання, як уже відзнача�
лося, найменші частинки пляжу
відносяться за межі дії хвиль. Тому на
певній відстані від берега піщане дно
стає мулисто�піщаним, а згодом —
мулистим.
Між піщинками пляжу є порож�
нини. Їх називають порами, капіляра�
ми, або інтерстиціальними простора�
ми. Ці простори завжди заповнені
морською водою, до якої може дода�
ватися певна кількість прісної води —
з атмосферних опадів або підземних
джерел. Рівень порової води в тілі
піщаного пляжу завжди вищий за
рівень моря, що обумовлено силами
поверхневого натягнення, подібно до
того, як у гноті рівень рідини вищий,
ніж у посудині, в яку гніт опущено.
Разом з морською водою хвилі
виносять на берег безліч різних
організмів, які не змогли протистояти
прибою. Ці організми, як правило, ги�
нуть на пляжі від висихання. Лише
небагато з них здатні повернутися
назад у море (краби, креветки,
раки�самітники, деякі бокоплави) або
на сушу (наземні комахи, які вціліли в
морі). Штормові викиди — неминуча
90 ÞÂÅÍÀË²É ÇÀÉÖÅÂ
втрата живої речовини (як називав
В.І.Вернадський всю сукупність жи�
вих організмів) від природного фак�
тора — морських хвиль. До речі, при
кам’янистих берегах відбуваються
багато в чому подібні явища, та не
про них тут мова.
З цієї констатації випливає висно�
вок, що піщані пляжі являють собою
зону величезного екологічного лиха,
де постійно гине не «розріджене жит�
тя» (Вернадський) водної товщі моря, а
«згущене життя» морської поверхні,
морської піни і дна мілководних прибе�
режних ділянок.
У цьому зв’язку неминуче питан�
ня: чи можливо таке в принципі? Як
міг історичний процес органічної ево�
люції в морському середовищі «зми�
ритися» з постійною втратою най�
щільніших скупчень живої речовини?
І чому в такому разі не спрацювали ні
природний відбір, ні третій закон
екології в формулюванні Б.Коммоне�
ра (1974) — «природа знає краще»?
Як підступитися до цієї таємниці
піщаного пляжу, як розгадати її?
На те, що в пляжі мають відбува�
тися інтенсивні екологічні процеси,
вказує В.І.Вернадський, коли гово�
рить про виняткові властивості межо�
вих областей в природі, розміщених
на стикові різних середовищ. У своїх
попередніх дослідженнях ми вже
мали можливість переконатися в пер�
спективності наукового пошуку на
ÒÀªÌÍÈ×ÈÉ ÑÂ²Ò ÌÎÐÑÜÊÈÕ Ï²ÙÀÍÈÕ ÏËßƲ 91
межі «море — атмосфера», яка вважа�
лася вивченою і де було відкрито
невідоме доти суспільство організмів
морського нейстону (Зайцев, 1960,
1970) і на межі «вода — дно», в сірко�
водневій ділянці Чорного моря, яка
вважалася мертвою і де було виявле�
но багато організмів з верхнього кис�
невого шару моря (Зайцев, По�
лікарпов, Єгоров та ін., 2007, 2008).
З другого боку, розгадуючи цю
таємницю, важливо дотримуватись
методологічного принципу, що ви�
пливає з еволюційного вчення
Дарвіна. Наш відомий співвітчизник
Ф.Г.Добржанський, професор Київ�
ського і Ленінградського універси�
тетів, котрий згодом працював
у США, підкреслював, що в біології
все наповнюється змістом лише тоді,
коли трактується з позицій еволюції
(Dobzhansky, 1978).
Виходячи з положень ево�
люційного вчення Дарвіна і його
послідовників, справді нелегко пого�
дитись з тим, що впродовж довгого
часу органічної еволюції природний
відбір серед водних організмів «не
врахував» небезпеки хвилевого вики�
ду на берег найменш рухливих істот з
числа тих, які знаходять найсприят�
ливіші умови для себе саме поблизу
лінії урізу води. Як можна було вийти
з такого становища?
Загинути або сховатися в інтер�
стиціальних порожнинах між піщин�
ками пляжу! Третього не дано. Єди�
ним порятунком для винесених хви�
лями на берег дрібних організмів
могла б бути їхня здатність сховатися
в інтерстиціальних порожнинах. За�
безпечити таку можливість природ�
ний відбір міг би через переважне ви�
живання особин таких дрібних роз�
мірів, щоб вони могли покинути
хвилю, яка набігала на пляж, і вільно
проникати в порожнини між піщин�
ками.
Виходячи з цих умоглядних побу�
дов, можна сформулювати наступну
гіпотезу:
Більшість видів багатоклітинних
мешканців прибережної смуги моря
(з одноклітинними організмами й так
очевидно) мають розміри тіла не
більші за величину між піщинковими
порожнинами, тобто — менше
1,5–2,0 мм.
Те, що еволюційний процес се�
ред морських безхребетних йшов та�
ким шляхом, підтверджує наявність
у сучасних флорі і фауні багатьох
систематичних одиниць високого
рангу — відділів, типів, класів, за�
гонів, сімейств, більшість представ�
ників яких мають розміри тіла, від�
повідні до розмірів інтерстиціальних
порожнин, а саме, 1,0+0,9 мм.
Іншого подібного прикладу збігу
розмірів тіла великого числа морських
видів у такому вузькому діапазоні ве�
личин наука не знає. Можна навіть
припустити, що всі ці організми ево�
люційно виникли спочатку в порах
піщаних пляжів, а потім розселились
по всьому морю. Йдеться про мало
відомі нефахівцям, але добре знайомі
ботанікам і зоологам одноклітинні во�
дорості, гриби, про одноклітинних та
багато безхребетних тварин. Одні з
них вільно плавають в порових водах,
інші більш чи менш міцно прикріплені
до окремих піщинок.
92 ÞÂÅÍÀË²É ÇÀÉÖÅÂ
Але які умови мешкання живих
організмів в таких обмежених спе�
цифічних просторах?
З цього приводу дещо вже
відомо. Скажімо, те, що кисень над�
ходить в товщу піску під дією хвиль,
що сонячного світла в товщі піску
цілком достатньо для нормального
фотосинтезу одноклітинних водо�
ростей і що кількість поживної речо�
вини в порових водах досить висока.
Крім того, що також важливо, на
відміну від усіх інших місць мешкання
в морі, тут нема великих рослинної�
дних і плотоїдних тварин. Це середо�
вище фахівці відносять до числа най�
сприятливіших для дрібних морських
організмів (Монченко, 2003).
Якщо так, тоді в інтерстиціальних
порожнинах пляжів мають перебува�
ти постійні скупчення живих істот,
які споживають мінеральні і органічні
живильні речовини, а також частин�
ки детриту — так називають фраг�
менти відмерлих рослин і тварин,
густо заселені бактеріями.
Однак хвилі постійно завантажу�
ють пори піщаних пляжів новими
порціями води з розчиненими і завис�
лими в ній речовинами та істотами.
ÒÀªÌÍÈ×ÈÉ ÑÂ²Ò ÌÎÐÑÜÊÈÕ Ï²ÙÀÍÈÕ ÏËßƲ 93
Зрозуміло, що пляж як природна сис�
тема безкінечно завантажуватись не
може. Завантаження має врівно�
важуватись розвантаженням у від�
повідності з фундаментальним зако�
ном природознавства про збере�
ження маси та енергії. Як може
здійснюватися розвантаження
пляжів у природних умовах? З цьо�
го приводу можна висловити на�
ступну гіпотезу:
Надмірна вода з порожнин пля�
жу, разом з наявними в ній речовина�
ми та істотами, витікає (просо�
чується, розвантажується) в море
десь поблизу лінії урізу води. Оче�
видно, цей процес іде постійно, але
посилюється під час згінних вітрів,
коли рівень моря при березі зни�
жується.
Якщо ця гіпотеза підтвердиться,
зона розвантаження порових вод по�
стане у вигляді вздовжберегової сму�
ги, переповненої частинками детри�
ту, різноманітними спорами, бакте�
ріями, грибами, одноклітинними
водоростями та дрібними безхребет�
ними, які накопичились, збереглися
і розмножились в період тимчасового
перебування в сприятливих умовах
міжпіщинкових порожнин пляжу.
В такому разі, в умовах екологічної
норми, піщані пляжі мають виконува�
ти функцію природного генератора,
резерву та джерела мікроорганізмів
і детриту.
Можна навести деякі непрямі
підтвердження другої гіпотези. Це
масовий розвиток таких споживачів
дрібних організмів і детриту як рачки
бокоплави роду понтогаммарус, які
постійно перебувають в зоні заплес�
ку. Бокоплавів тут буває так багато,
що їх добувають у промислових мас�
штабах як харч для риб, птахів та
інших тварин. Підтвердженням другої
гіпотези може бути й те, що мальки
більшості видів риб Чорного моря
в пошуках місць нагулу прямують
саме до лінії урізу води, де, як уяв�
ляється, постійно відбувається «вида�
ча» найпридатнішої для мальків їжі.
Недаром основні місця відгодівлі
мальків риб розташовані поблизу
піщаних берегів, а північно�західна
частина Чорного моря і пов’язані
з нею лимани являють собою голов�
ний «розсадник» усього моря, де
відтворюється більша частина його
біологічних ресурсів.
Так, на думку автора, функціону�
ють піщані пляжі в нормальних при�
родних умовах. Однак умови ці де�
далі частіше порушуються людиною,
яка діє в своїх інтересах і не врахо�
вує або ж не знає законів природи.
Серед найпоширеніших прикладів
погіршення природного стану пляжів
можна назвати намив на берег
дрібнозернистого піску, добутого
у відкритому морі, будівництво гідро�
технічних конструкцій (бун, тра�
версів, хвилерізів тощо), які створю�
ють захищені від хвиль ділянки бере�
га і застійні прибережні акваторії,
масове скупчення курортників на об�
межених ділянках берега, випуск на
пляжі стічних вод, що містять шкід�
ливі речовини і мікроорганізми.
Різноманітні форми наступу на при�
родні пляжі мають тенденцію поси�
лення тому, що не тільки молодь риб,
але й люди тяжіють до морського
побережжя.
94 ÞÂÅÍÀË²É ÇÀÉÖÅÂ
ÒÀªÌÍÈ×ÈÉ ÑÂ²Ò ÌÎÐÑÜÊÈÕ Ï²ÙÀÍÈÕ ÏËßƲ 95
Особливо в курортний сезон. Еко�
логічні конфлікти з соціальними та еко�
номічними наслідками, які при цьому
виникають, настійно потребують
вирішення. Через те знання біології
і екології піщаних пляжів і їх ролі
в морській екосистемі має не тільки
наукове значення. Та передусім треба
грунтовно розібратися в тих таємни�
цях, що їх ховають у собі такі доступні
для вивчення і в той же час так мало
вивчені морські піщані пляжі.
До речі, йдеться в даному разі
про одну з найбільших прогалин
у сучасних знаннях про життя
моря, яку негайно треба заповнювати
цілеспрямованими комплексними
дослідженнями.
�
Листопад 2009 року. Академік Ювеналій Зайцев став першим україн�
ським ученим, котрий отримав «Медаль Чорного моря» — кришталевий
диск, що символізує чистоту водного середовища. Міжнародну нагороду
заснувала Комісія Чорного моря, створена 1992 року урядами шести
країн Чорноморського басейну. Підстава для нагороди — видатний вне�
сок в охорону навколишнього середовища, зокрема Чорноморського
регіону. Ювеналій Петрович брав участь у міжнародних дослідженнях
моря з початку 90�х років минулого століття. За його участі створю�
вався важливий документ — «Чорноморський транскордонний діагнос�
тичний аналіз стану екосистеми Чорного моря».
Ще раніше його дослідження живої природи біля поверхні моря, на
межі водного та повітряного середовища, були названі серед найвищих
досягнень радянської науки. Запроваджений ним термін «нейстон», яким
було названо мешканців «прикордонного» шару, увійшов до лексикону
вчених усього світу. З ініціативи Ювеналія Петровича в СРСР створюва�
лися перші біосферні заповідники та штучні рифи.
Ôîòî Áîðèñà ÃÐÀÄÎÂÀ
96 ÞÂÅÍÀË²É ÇÀÉÖÅÂ
�
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts false
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|