Подвижник української документалістики
Про українського історика Олександра Матвійовича Лазаревського.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Україна. Наука і культура |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37092 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Подвижник української документалістики / О. Лазаревський // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 278-291. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37092 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-370922013-01-27T23:38:46Z Подвижник української документалістики Лазаревський, О. Пам'ять. Мистецтво. Час Про українського історика Олександра Матвійовича Лазаревського. 2009 Article Подвижник української документалістики / О. Лазаревський // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 278-291. — укp. 0206-8001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37092 uk Україна. Наука і культура Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'ять. Мистецтво. Час Пам'ять. Мистецтво. Час |
| spellingShingle |
Пам'ять. Мистецтво. Час Пам'ять. Мистецтво. Час Лазаревський, О. Подвижник української документалістики Україна. Наука і культура |
| description |
Про українського історика Олександра Матвійовича Лазаревського. |
| format |
Article |
| author |
Лазаревський, О. |
| author_facet |
Лазаревський, О. |
| author_sort |
Лазаревський, О. |
| title |
Подвижник української документалістики |
| title_short |
Подвижник української документалістики |
| title_full |
Подвижник української документалістики |
| title_fullStr |
Подвижник української документалістики |
| title_full_unstemmed |
Подвижник української документалістики |
| title_sort |
подвижник української документалістики |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Пам'ять. Мистецтво. Час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37092 |
| citation_txt |
Подвижник української документалістики / О. Лазаревський // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 278-291. — укp. |
| series |
Україна. Наука і культура |
| work_keys_str_mv |
AT lazarevsʹkijo podvižnikukraínsʹkoídokumentalístiki |
| first_indexed |
2025-07-03T18:48:41Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:48:41Z |
| _version_ |
1836652714533060608 |
| fulltext |
Îëåêñàíäð ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ,
Çàñëóæåíèé ïðàö³âíèê êóëüòóðè
Óêðà¿íè, Ëàóðåàò ïðå쳿
³ìåí³ Î.Ëàçàðåâñüêîãî
ПОДВИЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ
ДОКУМЕНТАЛІСТИКИ
Народився український історик
Олександр Матвійович Лазарев�
ський на хуторі біля села Гирявка
Конотопського повіту Чернігівської
губернії (тепер село Шевченкове Ко�
нотопського району Сумської об�
ласті) 8 червня (за ст.ст., так і далі)
1834 року в козацькій родині коно�
топського судді Матвія Ілліча Лаза�
ревського та його дружини Опанасії
Олексіївни, в дівоцтві Лащинської.
Хлопчика назвали Олександром.
Хрестили в Покровській церкві Ги�
рявки; таїнство справляв священик
Ілля Базилевич. За хрещеного батька
взяли сусіду, Івана Івановича Драго�
мирова, в якого Матвій Ілліч раніше
хрестив сина Михайла.
Дитинство його, згадував син Гліб
Олександрович, минуло в дерев’яному
будиночку під соломою, з подвір’ям,
обнесеним високим парканом, із са�
дом, городами, розлогими левадами,
з густими гаями вздовж берега річки
Торговиці.
На городі червоніли великі полу�
ниці, дрібні степові суниці, в саду
жовтіли й рожевіли черешні, достига�
278
Îëåêñàíäð Îëåêñàíäðîâè÷
Ëàçàðåâñüêèé (1948–1990) ïîíàä
äâàäöÿòü ðîê³â ïðàöþâàâ
íà ϳâíî÷³ Ðàäÿíñüêîãî Ñîþçó
ÿê ³íæåíåð-áóä³âåëüíèê.
Ïîâåðíóâøèñü â Óêðà¿íó,
äîñë³äæóâàâ íàóêîâó ñïàäùèíó
ñâîãî ïðàä³äà, à òàêîæ ³ñòîð³þ
ðîäó Ëàçàðåâñüêèõ.
ли вишні, порічки, агрус, солодка
темночервона й жовта малина. Зво�
зили лугове сіно, а далі вже недалеко
було й до жнив. І хлопчикові не раз
випадало звозити копи і їхати на ви�
соченних, пригнічених рублем, колю�
чих снопах. Ламали мак, обривали
яблука і груші, дід Хвотій привозив з
пасіки запашний мед. Соняшники,
огірки, горох, сливи, дині, кавуни…
Дні ставали дедалі коротшими.
Затягувало небо мережею безперер�
вних холодних дощів і хмурилися
торговецькі темні гаї й біленькі хатки
в голих садках.
Та певного часу світлішало в
кімнатах, все на світі ставало білим,
рипів сніг під чобітьми, голосніше
гавкали собаки, й півні співали на
селі, а ночима бувало моторошно від
вовчого виття. Непомітно наближала�
ся щедра кутя із сіном під скатерти�
ною, узваром та рибою на столі…
І врочисто везла дітвора, позакутува�
на в кожухи та хустки, горщики з ку�
тею та узваром до своїх хрещених на
хутори, до Лащинських, Єзучев�
ських, Драгомирових, Білозерських,
Кандиб...
Збігло сім років життя Сашка
в Гирявці — пора братися за науку.
Родина Лазаревських велика — вось�
меро дітей. А коштів обмаль. Що�
правда, два старших сини, Василь
і Михайло, здобували вже освіту поза
рідним гніздом. Федір навчався
у Харківському університеті, Якова
віддали до Полтавського кадетського
корпусу. Грошей не вистачало, щоб
мати вчителя вдома, а до Коното�
пської повітової школи Сашкові ще
не час; наважилися відправити його
до Федора в Харків, сподівалися, що
вчитиме брата. З цього нічого не ви�
йшло, бо студент університету не
надто дбав про малого, і 1844 року
Сашко повернувся додому, тоді ж по�
чав навчатися в Конотопській повіто�
вій школі. Разом із ним «гризе» ази на�
уки і його по хрещеному батькові
брат, майбутній герой російсько�ту�
рецької війни Михайло Драгомиров.
Навчання в Конотопі тривало не�
довго, до 1846 р. Він став кандидатом
у кадети дворянського полку в Пе�
тербурзі, де виховували на казенний
кошт. Треба було вирушати до сто�
лиці. Але з ким і як? Трапилася наго�
да. Старший брат Василь після
закінчення Харківського університе�
ту, зібравши трохи грошей «на кон�
диціях», спробував пошукати долі
в Петербурзі. Та в дворянський полк
хлопець не вступив. Василеві знайти
службу в Петербурзі також не по�
щастило, а його літературна праця не
давала постійного заробітку. Тож
треба було щось думати. На той час
два старші за Василем брати, Михай�
ло й Федір, служили в Оренбурзі.
Вони покликали до себе Василя. Той
взяв з собою й Олександра, бо не
можна ж було відіслати в Гирявку
тринадцятилітнього хлопця самого;
так він опинився в Оренбурзі.
Це нещодавно збудоване місто,
фортеця імперського просування на
південь, справило на Олександра ве�
лике враження як природою, так і
людьми. Майже два роки прожив він
тут, де багато людей шукало свою
долю. Серед них було чимало й
українців, які гуртувалися тісним ко�
лом, згадували Україну, співали
пісень, читали Шевченка, який пере�
бував у той час в тих таки краях.
279
Слухав те все й Сашко, і воно запада�
ло малому в душу.
Він любив читати. Якось дістала�
ся йому «История Малой России»
Д.Бантиш�Каменського. Хлопець не
розлучався з нею. І відтоді в нього ви�
никло захоплення історією своєї
Вітчизни, яке дедалі міцніло.
Влітку 1848 року йому довелося
залишити це місто. Старшого брата
Василя перевели до Петербурга.
Олександр мусив добиратись туди
слідом за ним «з оказією». Подорож
виявилась незвичайною. Родина яко�
гось майора, котрій доручили малого,
довезла його лише до Самари. Там
якраз лютувала холера. На кілька
місяців Олександрові дав притулок
університетський товариш Василя
А.Білокрисенко. Цей час Олександр
Матвійович згадував із вдячністю. Во�
сени 1848 року епідемія вщухла,
мандрівник дістався нарешті Петер�
бурга. Його взяв із собою загін орен�
бурзького козачого війська, і він на
обозних підводах доїхав до Нової Ла�
доги. Там попрощався з козаками, і за
подорожньою, яку йому виписали ще
в Самарі, далі рухався сам.
Треба було братися за навчання,
та бракувало коштів. Не мали їх
і батьки. Тільки в лютому 1849 р.
вдалося віддати Олександра до гу�
вернера другої петербурзької
гімназії, швейцарця Пренса. Чи то
учень виявився таким здібним, чи був
досвідченим учитель, а може, те й
інше, бо за рік хлопця зарахували
учнем третього класу. Як протікало
навчання майже невідомо. У своїй
біографії Олександр Матвійович по�
дав тільки опис свого гімназійного
життя та розповіді про деяких учи�
телів, але, безумовно, зерно, посіяне
ще в Оренбурзі, зійшло та буйно
розквітло за гімназійних часів. Із
листів батьків можна зрозуміти, що
Олександр цікавиться історією
України, занотовує народні пісні,
приповідки та прислів’я. Навчаючись
в останніх класах, юнак друкує
в «Черниговских губернских ведо�
мостях» за 1853 рік першу редакцію
«Указателя источников для изучения
малороссийского края», яка потім пе�
ретворилася на цілу книжку, що
1858 року вийшла в Петербурзі
з присвятою відомому історику
Осипові Бодянському.
Гімназію Олександр закінчив
двадцяти літ, і після іспитів вступив
до петербурзького університету на
280 ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ
Îëåêñàíäð Ëàçàðåâñüêèé.
Ñàíêò-Ïåòåðáóðã. 1858
історично�філологічний факультет.
Цей вибір не був випадковим. У листі
до сина Матвій Ілліч пише: «…Моло�
дец же ты, Александр Матвеевич! Что
избрал себе факультет, где больше
труда, чем праздности, — это дает
разуметь, что ты не только от труда
не бегаешь, но и ищешь его…»
Підстарший брат Михайло
Матвійович у ранзі старшого радника
Санкт�Петербурзького губернського
управління мав тоді посаду управите�
ля справами графа О.Уварова й меш�
кав у будинку на Мойці, де містилася
бібліотека графа та його музей. Там
він прилаштував і Олександра, ще
студента, доглядачем бібліотеки та
музею.
Описуючи бібліотечні скарби,
Олександр натрапив на рукопис.
Наслідком цієї роботи стало видання
«Записки о русском хронографе», що
посприяло його зустрічі з істориком
І.Срезневським. Той саме редагував
«Известия Второго отделения Ака�
демии наук» і на сторінках VIII тому
вмістив працю О.Лазаревського із за�
уваженням: «Примітки, що їх зробив
Лазаревський, свідчать, що він вис�
ловив їх на підставі довгих і виразних
розшукувань і міркувань, що він
взявся за працю не злегка, що працю�
вав він багато та пильно і закінчив
справу з честю».
Тарас Григорович Шевченко, по�
вернувшись із заслання до Петер�
бурга, оселився за пропозицією Ми�
хайла Матвійовича так само в будин�
ку графа Уварова. В рік знайомства із
Кобзарем Олекcандрові минуло два�
дцять чотири роки. «Указатель источ�
ников для изучения малороссийского
края» та ще свою працю «Украинская
литературная летопись» 1856 і 1857
року він подарував Шевченкові.
А поет так підписав йому свого
«Кобзаря»: «Чистому серцем, добро�
му козакові Олександру Лазарев�
ському — Кобзарь Тарас, 6 лютого
1860 року».
Знайомство з Тарасом Григоро�
вичем залишило глибокий слід в серці
молодого вченого. Він бачив Кобзаря
в останню добу його життя, змалював
передсмертні години поета, зібрав
перші матеріали з його дитячих років
і супроводжував спільно з художни�
ком Г.Честахівським Шевченкову
домовину до Канева.
Все це зміцнило прагнення Олек�
сандра Матвійовича працювати на
користь поневоленого українського
селянства, і це стало не просто по�
верховим наслідуванням тогочасної
«моди». Доказом його незрадливого
побратимства стала вся подальша
громадська й наукова праця О.Лаза�
ревського. Із оголошенням «Поло�
ження 19 лютого 1861 року» він за�
палюється великим бажанням допо�
могти селянству хутчій звільнитись
від кайданів кріпацтва. Після похо�
вання Кобзаря Олександр Матвійо�
вич подався до Гирявки, де пробув
майже чотири місяці, отримав при�
значення на обіцяну йому ще в Пе�
тербурзі посаду «члена від уряду»
у з’їздах мирових посередників Ко�
нотопського, Кролевецького, Сос�
ницького та Борзенського повітів
Чернігівської губернії і з вересня
1861 року взявся до праці. Зразу до�
велося налагоджувати роботу гу�
бернського «по крестьянским делам
присутствия», що передувало здійс�
ненню реформи, а пізніше — виступати
ÏÎÄÂÈÆÍÈÊ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ˲ÑÒÈÊÈ 281
на з’їздах мирових посередників — го�
ловних виконавців втілення приписів
«Маніфесту» на місцях.
Три роки прослужив у Чернігові
Олександр Матвійович «від уряду» на
мирових з’ їздах. Року 1862
в Чернігівській губернії стали вводи�
ти акцизну реформу. В акцизі восени
1863 року почав служити і О.Лаза�
ревський. Ця служба потребувала
праці в повітах, він на якийсь час
залишає Чернігів.
Проте його перебування в Чер�
нігові в 1861–1863 рр. не обмежува�
лося самою службою. Він друкував�
ся в різних часописах — як
чернігівських, так і петербурзьких:
«Черниговские губернские ведомос�
ти, «Черниговский листок», «Основа»,
«Библиографические записки».
В «Московских ведомостях»,
в числі 124 1863 року, старший учи�
тель ніжинської гімназії Ам.Добро�
творський вмістив листа, де обу�
рюється, звинувачуючи «малорос�
сийскую литературу» нібито вносить
латино�польський елемент в «рус�
ское народное образование». Олек�
сандр Матвійович у 9�му числі «Чер�
ниговського листка» відповів йому,
що не мову Лазаря Барановича
й Іоаникія Галятовського мають на
меті воскресити нові письменники,
а завести до літератури живу народ�
ну мову — «живой малороссийский
язык, которым и теперь говорит на�
род, язык Кулиша и Шевченко». З пе�
реїздом до Чернігова О.Лазарев�
ський почав діяльну працю в гу�
бернському статистичному комітеті,
спочатку членом, а потім його секре�
тарем. Але найбільшою мрією Олек�
сандра Матвійовича була робота із
«шпаргалами», тобто з архівними ма�
теріалами. Коли він оселився в Чер�
нігові, то тут відкрилися такі архівні
цінності, яких не мало в ті часи жодне
місто України, навіть Київ. Із скасу�
ванням Малоросійської колегії було
вирішено всю архівну спадщину, яка
залишилася після неї, поділити між
намісництвами, а всі справи, які мали
загальний характер або стосувалися
всієї Гетьманщини, зосередити
в Чернігові. І негайно Олександр
Матвійович узявся за архівні роз�
відки. Матеріали Малоросійської ко�
легії містилися на нижньому поверсі
«будинку Мазепи» на валу і являли со�
бою купу зогнилих в’язок, що розси�
палися від першого дотику до ар�
кушів. Архів Генеральної канцелярії
перебував іще в гіршому стані. Впро�
довж 1861–1863 рр. учений діткнув�
ся до незвичайних багатств, але
282 ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ
Îëåêñàíäð Ìàòâ³éîâè÷ Ëàçàðåâñüêèé.
Êè¿â. 1861
службові зміни відклали його
діяльність у цій царині до червня
1865 року, коли працю в чер�
нігівських архівах було поновлено
знову, й вона тривала до 1868 року,
до часу остаточного від’їзду Олек�
сандра Лазаревського з Чернігова.
Його знахідки в архівах Мало�
російської колегії, Генеральної кан�
целярії та Чернігівської казенної па�
лати лягли в основу більшості істо�
ричних досліджень. Саме тут,
у Чернігові, він натрапив на велику
частину Рум’янцевського опису, що
мав 148 фоліантів, кожен майже
в 1000 аркушів. Це був опис полків:
Чернігівського, Ніжинського, При�
луцького, Стародубського, частини
Київського та Лубенського. Разом із
М.Константиновичем він склав
«Обозрение Румянцевской описи».
Олександр Матвійович звернув увагу
істориків на Рум’янцевський опис
і викликав їхнє зацікавлення в справі
пошуку окремих частин цієї пам’ятки
історії по всій Україні.
У вересні 1865 року О.Лазарев�
ський одружився з Катериною Фе�
дорівною Лащинською.
1869 року він придбав три деся�
тини землі, на якій через рік заклав
хату. Заходився висаджувати садок і
гай на цій землі, і це був на Конотоп�
щині єдиний куточок із великим роз�
маїттям рослинності. Проста, вкрита
соломою хата в Підлипному стала на�
справді музеєм�бібліотекою з великою
кількістю видань, портретів діячів ми�
нулого й етнографічних збірок (писа�
нок, шиття, гончарних виробів).
В 1866 році чернігівський губер�
натор, який добре знав О.Лазарев�
ського та цінував його працю, запро�
сив його на місце правителя своєї
канцелярії. Але така посада була не�
спокійною, потребувала багато часу,
«шпаргали» мали відійти на задній
план. Тому Олександр Матвійович
знову став подумувати про перехід
на іншу службу. Невдовзі було
опубліковано указ про заведення
в Полтавській губернії судів за уста�
вом 1864 року, їх діяльність почалась
з 1 січня 1869 року. І Олександр
Матвійович запалився ідеєю працю�
вати в суді. 7 листопада 1868 року
його було призначено на члена Пол�
тавського окружного суду. Олек�
сандр Матвійович не був підготовле�
ний до судової праці. Тому з пере�
їздом до Полтави взявся за науку:
«…сиджу вдома, та вчусь грамоти…»
ÏÎÄÂÈÆÍÈÊ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ˲ÑÒÈÊÈ 283
Oëåêñàíäð Ìàòâ³éîâè÷ Ëàçàðåâñüêèé.
Êè¿â. 1877–1880
пише він дружині 30 грудня 1868
року. Оволодівши самотужки правом
та склавши необхідні іспити,
О.Лазаревський став «цивілістом»,
хоча з освіти і не був правником.
Родинне щастя тривало недовго.
Катерина захворіла на сухоти, і 10
липня 1872 року її не стало; вона по�
мерла, залишивши на руках чоловіка
двох дітей — п’ятирічну Ганну та
дворічного Бориса.
Після смерті дружини він пере�
йшов на посаду мирового посередни�
ка Григорівської дільниці, поблизу
Конотопа, і з осени 1872 року меш�
кав у Підлипному. Працював тут по�
над рік. 18 квітня 1874 року став чле�
ном Ніжинського окружного суду,
куди належав і конотопський повіт.
Тут він залишався майже п’ять років.
У 1876 році одружився вдруге, — із
Ганною Миколаївною Шрамченко,
яка своєю ніжною, м’якою вдачею
спромоглася завоювати серця Ганни
та Бориса, стати матір’ю молодших
дітей Гліба й Катрусі.
Діяльність Олександра Матвійо�
вича в Ніжині, де справ було не так і
багато, сприяла його науковій праці.
Він осмислює матеріали полтавсько�
го періоду, друкує низку нарисів з
історії українських родів, переважно
подаючи їх до «Русского архива».
Ще раніш, перебуваючи в Чер�
нігові, Олександр Матвійович вмістив
у «Записках Черниговского Губе�
рнского Статистичного комитета»
розвідку «Малороссийские посполи�
тые крестьяне», яку цілком написано
на архівних розшуках. Тут фактично
неспростовно доведено, що кріпац�
тво на Лівобережжі — наслідок
соціальних умов життя, а не лише
розпорядження російського уряду.
Після Ніжинського окружного
суду Олександр Лазаревський став
товаришем (заступником) голови
Курського окружного суду. Майже
через рік, 14 травня 1880 року, його
було призначено на ту ж посаду в
Київ, про який він давно мріяв.
Через п’ять років О.М.Лазаревсько�
го обрано членом Судової палати. Як
суддя, він користувався великим авто�
ритетом. Щодо палати, то Олександр
Матвійович більше спільного мав із тими,
хто цікавився не тільки судовими спра�
вами, а й українською старовиною. Це
були колеги із Судової палати. Серед
них Інокентій Максимович, який пізніше
став головою Ризького окружного суду,
сенатор Третьяківський. Але найближ�
чим із членів палати виявився М.Шугу�
ров, що помер в 1901 році на посту го�
лови Ніжинського окружного суду.
Служба в Судовій палаті була пе�
реважно кабінетною, що відповідало
вдачі Лазаревського. В суспільній
діяльності він мало брав участь. Його
вважали індивідуалістом «Гуртове —
чортове» — любив повторювати він.
Переїзд до Києва сприяв його
науковим заняттям. На вулиці Мало�
Володимирській (колись Столи�
пінська, Гершуні, Чкалова, зараз
О.Гончара), 34, придбав двоповер�
ховий будинок (не зберігся).
Року 1880�го він надрукував дві
величезні наукові праці: «Очерки ма�
лороссийских фамилий» та про Павла
Полуботка, змальовуючи того, як за�
хисника класу старшин. Їх було
вміщено в російських журналах:
першу в «Историческом вестнике»,
другу — в «Русском архиве». Взагалі
російські історичні видання неохоче
284 ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ
публікували статті на українські
теми.
Українська історична наука, як
і вся наша культура, впродовж три�
валого часу терпіла утиски моско�
вського уряду, а то й пряму заборо�
ну. Цей процес почався ще в епоху
Петра I, а в середині XIX століття
(Валуєвський циркуляр 1863 та Ем�
ський указ 1876 рр.) дійшов свого
апогею. Це вело до знищення україн�
ського слова, позбавляло національ�
ну культуру, історію й літературу її
природного грунту — рідної мови.
Та все ж у 1880 році було ство�
рено науково�історичний журнал
«Киевская старина» (дозволено вида�
вати його лише російською мовою),
якому згодом майже на 100 років
навішено радянськими істориками яр�
лик буржуазно�ліберального органу.
Задум заснувати український історич�
ний журнал виник ще в травні 1861
року в Києві, у помешканні палкого ша�
нувальника Кобзаря Михайла Чалого.
Там зібралися відвідувачі старої
Київської громади, серед яких був
і вчитель Першої гімназії Володимир
Антонович та петербурзький урядо�
вець Олександр Лазаревський. І саме
вони подали ідею про видання в Києві
історичного журналу. Але такі події, як
смерть Шевченка, повстання в Польщі
загострили упередженість імперської
влади щодо українства і унеможливили
випуск журналу.
Лише у 1880–1881 рр. цензурний
режим пом’якшується. Знову виникла
ÏÎÄÂÈÆÍÈÊ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ˲ÑÒÈÊÈ 285
Ïåðøèé ñêëàä ͳæèíñüêîãî îêðóæíîãî ñóäó. Î. Ëàçàðåâñüêèé ñèäèòü äðóãèé ïðàâîðó÷.
1874
думка здійснити задумане. Треба було
знайти редактора, лояльного до цар�
ського уряду та водночас і українофіла.
Софійський протоієрей Петро Лебе�
динцев порадив свого брата Феофана,
який тоді мав подавати у відставку.
Отримати дозвіл на видання допоміг
старший брат Олександра Матвійовича
Василь — член ради міністерства
внутрішніх справ і ради Головного
управління у справах друку. І вже 20
січня 1880 року київський цензор Раф�
альський поставив свій штамп і підпис
на першому числі «Киевской старины».
Олександр Матвійович відтоді став
постійним співробітником, а в деяких
випадках і фактичним редактором.
Співробітництво було до самої його
смерті, коли побачило світ 76 томів ча�
сопису. В кожній з цих книжок можна
знайти статті, нотатки, рецензії або
публікації історичних документів за
підписом Лазаревського. Лише в по�
одиноких випусках, і то головним чи�
ном великі за обсягом праці він друку�
вав у інших виданнях. Человек науки
по преимуществу, як пише «Киевская
старина», він створює великі історичні,
археографічні праці про полки: Старо�
дубський — в 1888 р., Ніжинський —
в 1893 р., Прилуцький — в 1901 р.,
а про Полтавський не завершив, у
зв’язку зі смертю.
Олександр Матвійович належав
до багатьох науково�історичних то�
вариств, однак найбільшу участь він
брав у роботі київських архівістів —
в історичному товаристві Несто�
ра�літописця, заснованому в 1872
році. Оселившись у Києві, Лазарев�
ський став його дійсним членом. З наго�
ди 40�річчя наукової діяльності в 1893
році його було обрано почесним членом
товариства, потім членом Ради, а не�
вдовзі — й головою. Саме відтоді почи�
нається найплідніша праця Олександра
Матвійовича в товаристві. Після голову�
вання в 1896 році він став товаришем
голови, обов’язки ці виконував до
смерті. З його почину в 1895 році за�
проваджено читання публічних лекцій
для киян, і це тривало до 1904 року. В
товаристві Олександр Лазаревський
вважався найкращим знавцем історії
Лівобережної України.
В книжках «Чтений» були опубліко�
вані 22 його праці. До бібліотеки това�
риства Олександр Матвійович передав
деякі з рукописів, 169 примірників ви�
даного ним «Сулимовского архива»,
численні інші видання. На прохання
Олександра Матвійовича надіслали
книги Академія наук, Російське геог�
рафічне товариство, редакції багатьох
губернських та єпархіальних видань.
Саме в цей час розпочалася гаряча ро�
бота над складанням історичної мапи
Чернігівщини, автором якої став Олек�
сандр Матвійович.
Багата тематично і змістовно науко�
ва діяльність Олександра Матвійовича
була можлива завдяки його перебуван�
ню в культурному осередку Києва та
завдяки документам, рукописам, що
згромадилися у нього вдома. Свої рари�
тети він розглядав як суспільне майно,
що після його смерті мало стати доступ�
ним для широких кіл науковців.
Цікавитись історичними видання�
ми він почав давно, ще коли був
гімназистом. Ця пристрасть, тобто
любов до книги, ніколи не покидала
його. Наприкінці XIX ст. на майдані
на Подолі біля Братського монастиря
гуртувалися букіністи. І щонеділі, за
будь�якої погоди, Олександр Мат�
війович приходив сюди, переходив
од одного продавця книг до іншого,
не минаючи й продавців старовинних
речей. Різноманітний матеріал, що
потрапляв до його рук, він посилав
в окремі «Малороссийские сборни�
286 ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ
ки», вони, як і книжки, мали палітурки
із ситцю і тканин з малюнками.
Лазаревський дбав про збирання
не лише для себе. Його збіркою ко�
ристувалися вчені�кияни; користува�
лися цим багатством Павло Житець�
кий, Орест Левицький, Микола
Біляшівський, Микола Василенко та
інші. Доля збірки завжди турбувала
власника. Тому він заповів свою
бібліотеку разом із збіркою унікаль�
них документів Київському універси�
тету. У 1927 році це багатство було
передано до бібліотеки ВУАН.
Оселившись у Києві, Олександр
Матвійович обстоював думку про за�
снування музею. Він писав у «Киев�
ской старине»: «Одна з особливостей
Києва як великого й давнього міста
полягає в тому, що воно досі не має
історичного музею (та, можна дода�
ти, жодного)». Це багатьох зачіпало,
та всі обговорювання залишалися
розмовами. Тільки тоді, коли за це
взявся київський генерал�губернатор
О.Ігнатьєв, справа зрушила з місця. Але
задум виник передовсім в Олександра
Лазаревського, який мав вплив на висо�
копосадовця через В.Тарновського
й П.Житецького, які частенько бували
в губернатора вдома: перший як родак,
другий як вчитель його доньки. Так це
питання дістало офіційну підтримку.
Було створено комітет, до складу якого
належав Олександр Матвійович, що�
правда, музейне приміщення збудували
вже після його смерті.
ÏÎÄÂÈÆÍÈÊ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ˲ÑÒÈÊÈ 287
Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó «Êèåâñêàÿ ñòàðèíà». Íà ñâ³òëèí³ ñèäÿòü, ïî÷èíàþ÷è ç ë³âîãî áîêó:
Ï.Æèòåöüêèé, Î.Ëàçàðåâñüêèé, Â.Òàðíîâñüêèé, Ì.×àëèé, Ì.Øóãóðîâ, Â.Àíòîíîâè÷, Ê.Ìè-
õàëü÷óê, Î.Ñòîðîæåíêî, Â.Ùåðáèíà. Ñòîÿòü: Å.Êèâëèöüêèé, Ì.Âàñèëåíêî, Â.Íàóìåíêî,
À.Äóäêà-Ñòåïîâè÷, Í.Ìîë÷àíîâñüêèé, Î.Ëåâèöüêèé, Ì.Ñòîðîæåíêî, Â.Ìÿêîò³í
Êè¿â, 1897 ð.
Слід ще розповісти про роль
Олександра Матвійовича у збереженні
Шевченкіани та колекції старожитнос�
тей В.Тарновського (молодшого). Їхнє
знайомство зав’язалося на Чер�
нігівщині, десь на початку 1860�х років,
коли вони обидва служили мировими
посередниками. Зацікавлення україн�
ською старовиною єднало їх. Видатний
історик був, як нині кажуть, науковим
керівником музею Тарновського, го�
ловним радником господаря музею.
Олександр Матвійович подарував Тар�
новському чимало автографів, старо�
винних портретів, стежив за описом
музею, редагував та корегував каталог
Шевченківської збірки. Йому ж нале�
жала думка про передачу Тарновським
музею та Шевченківської колекції (на
основі якої виник музей Тараса Шев�
ченка) до Чернігівського земства.
Взаємини Олександра Лазарев�
ського з Володимиром Антоновичем
не були безхмарними, особливо на�
прикінці 1880�х років. Йдеться про
відому угоду галицьких діячів із поля�
ками, в якій Антонович грав першу
скрипку. Переговори велись без
участі Старої Громади. Це обурило
деяких «громадян», і між ними стався
розкол. О.Лазаревський ніколи не
належав до Громади, але його прия�
телі, між ними П.Житецький, були го�
ловними її провідниками. Їхній настрій
мимоволі передавався і Лазаревсько�
му. Він дотримувався думки, що сто�
сунки між поляками та українцями виз�
начилися подіями ще часів Хмельниць�
288 ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ
Ðîäèíà Ëàçàðåâñüêèõ. Çë³âà íàïðàâî: Ãë³á, Îëåêñàíäð Ìàòâ³éîâè÷, Ãàííà Ìèêîëà¿âíà
(äðóæèíà), Ãàííà, Êàòåðèíà, Áîðèñ
кого, якого дуже шанував Олександр
Матвійович. Антоновича він вважав
«занадто поляком». Відповіддю на це
стала теорія Антоновича про «лівобе�
режну подвійну психологію», тут ма�
лись на увазі не лише гетьмани Лівобе�
режжя, а й сам Лазаревський та дехто
із Старої Громади.
Найближчі взаємини в Олексан�
дра Матвійовича склались із Житець�
ким. Коли на початку 1880�х років
Павла Гнатовича скував параліч,
Олександр Матвійович виявив таке
дружнє піклування, що для Житець�
кого стало потребою постійно бачи�
тися з приятелем, ділитися думками.
Павло Гнатович видужав і на декілька
років пережив Лазаревського.
Крім наукової діяльності й служ�
бової праці, Олександр Матвійович
багато часу присвячував громадській
роботі, перебуваючи з 1868 року
й до смерті гласним Конотопського
земства. Багато років він віддав
служінню «своїй маленькій Бать�
ківщині». Хтось з київських друзів
жартома назвав його «конотопським
патріотом». В земській діяльності він
виступав конотопським оборонцем
інтересів селян і громадян. Коли гор�
таєш великі за розміром журнали Ко�
нотопських земельних зібрань, що
зберігаються в міському музеї, то ба�
чиш, що майже всі важливі питання не
обходилися без участі Лазаревського.
«Людина науки» — так величали
його сучасники. Але й земські обов’язки
упродовж 34 років він виконував ста�
ранно, пам’ятаючи слова Тараса Григо�
ровича, який сказав його брату Федору:
«Любіть селян». Цієї настанови дотриму�
вався Олександр Матвійович ревно.
Помер Олександр Матвійович Ла�
заревський в чині дійсного статського
радника, маючи всі нагороди до орде�
на Станіслава першого ступеня
включно. Помер від запалення легенів
31 березня 1902 року о 16�й годині
в будинку ¹ 43 по вулиці Львівській
(згодом Артема). Згідно з заповітом,
його поховали у селі Гирявка.
Історик вважав себе дослідником
Лівобережної України. Хронологічно
його праця охоплює 1654–1782
роки — «од приєднання Малоросії до
російської держави в році 1654 до
заведення в ній загально�російських
форм цивільного управління в 1782
році». В основу своїх досліджень
Олександр Матвійович поклав вив�
чення народного життя України.
За сприятливого розвитку істо�
ричної науки століття — чималий
відтинок часу. З’являються нові праці
вчених, а здобутки попередніх
дослідників часто задавнюються.
Щодо Олександра Матвійовича Лаза�
ревського, то зацікавлення ним як на�
уковим діячем через сто років після
смерті, особливо за роки незалежної
України, неймовірно зросло. Багаті
змістом та матеріалом дослідження
О.М.Лазаревського не втратили своєї
історичної значимості.
Слід пам’ятати, що наша націо�
нальна історіографія — це водночас
і сама історія української політичної
думки. Видатні історики України були
й ідеологами тогочасного суспільства.
Отож правдиве й повноцінне висвіт�
лення спадщини провідних істори�
ків — це прямий шлях до відновлення
істинності нашої національної історії.
ÏÎÄÂÈÆÍÈÊ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ˲ÑÒÈÊÈ 289
�����
Âøàíóâàííÿ 25-èõ ðîêîâèí ç ÷àñó ñìåðò³
Îëåêñàíäðà Ëàçàðåâñüêîãî â Êîíîòîï³
Конотопське Товариство Краєзнавства 17 квітня цього року вдруге
влаштувало прилюдне урочисте засідання пам’яті покійного історика й
видатного політичного діяча Конотопщини Олександра Матвійовича
Лазаревського (перше засідання відбулося 25.04.1926 р.). Сьогорічне
засідання відбулося в залі Конотопського педтехнікуму і зібрало числен&
ну аудторію, що складалася з членів Товариства Краєзнавства, вчи&
телів, студентів і учнів місцевих шкіл, а також представників Окруж&
ного Виконкому, а також членів профспілки і селян, що прибули з сіл
Підлипного й Шевченківки (колишня Гирявка).
Після коротенької вступної промови т.Мойсюка К.К., що відкрив
засідання, було зачитано привітальні телеграми від УАН, ВУАК’у, ре&
дакції «України» — академіка Грушевського М.С., родини небіжчика,
Комітету Чернігівського державного музею та Роменського Окружного
музею. Від імені Прилуцького музею вітав зібрання т.Маслов В.Н. Далі
Осадчий Т.Й. зробив доповідь на тему: «Лазаревський як історик україн&
ського селянства».
Товариш Сулиз П.Х. зупинився на роботі Лазаревського на Конотоп&
щині. Потім збори вшанували пам’ять історика вставанням, при чому
селяни, що добре знали небіжчика, попрохали слова, щоби поділитися
власними спогадами про свого земляка і щирого друга. Селянин з с.Гиряв&
ки Лисенко М. розповів про взаємовідносини Олександра Матвійовича з
селянами, його допомогу у вихованні дітей, нагадавши про виховання Де&
ментьєва Н.В., відомого народного вчителя й бувшого члена Державної
Думи. Опріч того Лисенко продекламував складеного їм вірша, присвяче&
ного Лазаревському. Селянин Батюк з с.Підлипного розповів, як Олек&
сандр Матвійович допомагав підлипенцям, особливо бідноті й скривдже&
ним у всіх справах.
Далі т.Мойсюк від імені Виконкому радо сповістив зібрання про по&
станову Окружного Виконкому відносно надання імені Лазаревського
місцевому музею (через декілька років цю постанову було скасовано, му&
зей носив ім’я Луначарського, і тільки через 75 років музей знову став
імені Лазаревського. — О.Л.).
Наприкінці збори ухвалили прохати Окружний Виконком: 1. про пе&
рейменування б.Лизогубівської, нині Виконкомівської, де міститься му&
зей і школа, де вчився Олександр Матвійович — на вул.Лазаревського
(тільки наприкінці 90&х років одна з вулиць в Конотопі отримала це
ім’я. — О.Л), 2.надати ім’я Лазаревського заснованій ним школі в с.Шев&
ченковці, перетворивши її в семирічну (вже сім років йде листування
з Конотопським райвиконкомом, а справа з місця не зрушилась. — О.Л).
Æóðíàë «Óêðà¿íà» çà 1927 ð³ê
290 ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ËÀÇÀÐÅÂÑÜÊÈÉ
Ðóéíóâàííÿ ìîãèë Ëàçàðåâñüêèõ ó 1938 ð.
Ðîçïîâ³äü ðîäè÷êè Î.Ì.Ëàçàðåâñüêîãî Â.À.Ïåòðóø³
ç ñ. Øåâ÷åíêîâå (Ãèðÿâêà)
Довго довелося шукати могили дорогих мені людей, які так багато зро&
били для України і свого краю. Що було в душах отих людей, що руйнува&
ли їхні могили? Відповіді на це немає.
Розповідаю зі слів Агафії Калістратівни Большак, яка працювала
тоді в дитячому будинку. Одного разу вона поверталася додому опів&
ночі. Проходячи поблизу цвинтаря, почула грюкіт, підійшла до могил
і побачила 3&х чоловік. Двоє з них розбивали труну. Вона їх упізнала — це
був голова сільської Ради Кисельов Микола Федорович і Петруша Павло
Олексійович. Третій був у ямі, вона його не впізнала. Коли запитала, що
вони роблять, то почула таку відповідь: «Железо добываем для государ&
ства», а її попросили, щоб пішла геть і чим швидше, тим краще для неї.
Вранці вона розповіла все це своїй сусідці. При цьому був і її син Пет&
руша Іван Минович (в Шевченківці півсела були Петруші). Тоді йому було
11 років. А дітей у цьому віці все цікавить. За кілька хвилин він уже був
на цвинтарі і побачив викинуте тіло Олександра Матвійовича, яке доб&
ре збереглося, і дві труни: цинкову і дерев’яну. Розповів він мені про це
8 травня 1994 року.
Пригадую й сама, коли моя старенька бабуся (Ганна — дочка О.М.Ла&
заревського), а їй було тоді під 70 років, дізналася про варварство над
батьком та своїми родичами, пішла в район скаржитися, а це було за
10 км. Коли повернулася — все було згорнуте в яму і закидане землею.
Надмогильні пам’ятники були зруйновані на всіх могилах. Залишила&
ся тільки плита на могилі Олександра Матвійовича і пролежала вона до
1953 року. В цьому році якийсь тракторист хотів розтрощити її для
будівництва своєї хати. Та горішок виявився не по зубах. Хоч як їздили
трактором на ній, граніт витримав. Довелося вже мені писати Олек&
сандру Глібовичу (онукові історика) в Київ, щоб заступився. Після його
втручання плиту притягли на кладовище, де покинули, так плита й ле&
жить по сьогоднішній день. Пишем і говоримо багато, а діла робимо
мало.
Ôîòî ç àðõ³âó àâòîðà
:
ÏÎÄÂÈÆÍÈÊ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ˲ÑÒÈÊÈ 291
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|