Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37101 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників / Г. Вокальчук // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 30-35. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37101 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371012012-09-06T12:08:34Z Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників Вокальчук, Г. Мовосвіт Ліни Костенко 2010 Article Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників / Г. Вокальчук // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 30-35. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37101 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовосвіт Ліни Костенко Мовосвіт Ліни Костенко |
| spellingShingle |
Мовосвіт Ліни Костенко Мовосвіт Ліни Костенко Вокальчук, Г. Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Вокальчук, Г. |
| author_facet |
Вокальчук, Г. |
| author_sort |
Вокальчук, Г. |
| title |
Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників |
| title_short |
Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників |
| title_full |
Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників |
| title_fullStr |
Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників |
| title_full_unstemmed |
Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників |
| title_sort |
неологічні експерименти ліни костенко на тлі словотворчості шістдесятників |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Мовосвіт Ліни Костенко |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37101 |
| citation_txt |
Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників / Г. Вокальчук // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 30-35. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT vokalʹčukg neologíčníeksperimentilínikostenkonatlíslovotvorčostíšístdesâtnikív |
| first_indexed |
2025-07-03T18:49:14Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:49:14Z |
| _version_ |
1836652748769067008 |
| fulltext |
Культура слова №73’ 201030
Галина Вокальчук
НЕОЛОГІЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ
ЛІНИ КОСТЕНКО НА ТЛІ СЛОВОТВОРЧОСТІ
ШІСТДЕСЯТНИКІВ
Творення авторських номінативних одиниць — невичерп-
не джерело поповнення національного лексикону. Попри фор-
мальну й значеннєву специфіку, авторські новотвори нерідко
містять національно-культурний компонент мовної семантики
і репрезентують не лише індивідуальне світосприйняття пись-
менника, але й характерні ознаки національного менталітету,
у високохудожній формі вербалізують актуальні для соціуму
фрагменти позамовної дійсності, заповнюють наявну в кон-
кретному комунікативному акті мовно-естетичну нішу.
Цілком закономірно, що особливу увагу науковців привертало
вивчення ідіолектів визначних майстрів слова, чия словотворчість
мала значний вплив на збагачення загальномовного лексикону.
До таких мовних особистостей належать поети-шістдесятники,
зокрема Ліна Костенко. Поетичний словник авторки налічує
близько 280 оригінальних найменувань. Аналіз частотності
використання авторських лексичних новотворів (АЛН) у пое-
тичних текстах авторів ХХ ст. (Вокальчук Г. М. Авторський
неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний
аспект). — Рівне, 2004. — 524 с.) виявив, що Ліна Костен-
ко належить до найактивніших експериментаторів у галузі
індивідуально-авторської лексичної номінації, серед яких —
В. Барка, А. Малишко, М. Семенко, П. Тичина, І. Драч, М. Рильсь-
кий та ін.
Новотвори Ліни Костенко мають різний частиномовний
статус і формальну новизну. Найактивніше поетеса створює
іменникові інновації (засвідчено понад 150 одиниць). Друге
місце посідають прикметникові АЛН (понад 60 одиниць), тре-
тє — дієслівні (понад 40 одиниць). Незначне місце в поетично-
му лексиконі Ліни Костенко (як загалом і в лексиконах інших
поетів минулого століття) мають прислівники (близько 20 АЛН),
займенники (моїсенький), предикативи (птично, пташно).
Мовосвіт Ліни Костенко 31
Із-поміж оказіонально-предметних номінацій чільне міс-
це посідають іменники зі значенням конкретності, причому
індивідуально-авторські назви осіб (НО) формують найчис-
ленніше угруповання — близько 40 одиниць. Новотвори (з ура-
хуванням їхнього значення в контексті) позначають осіб зо-
крема за: 1) фізичними ознаками: дужень, хлопець-хорошень;
2) інтелектуальними ознаками: напівнездара, напівталант, дур-
ноло бець, лицар-недотепа; 3) характерологічними ознаками:
фарфоролиз; 4) родом занять: новинкар, великовоїн; 5) со-
ціальним станом: корол|я, півгетьмана, домодержавець; 6) ситуа-
тивним станом: зволенник, задиба та ін.
Характерно, що шістдесятники, серед них і Ліна Костенко,
створювали оригінальні НО за ознакою ‘поетична діяльність /
інша діяльність, пов’язана зі словом / мовою’: опівнічник-поет,
поет-автомат, не поет, масткослов (Л. Костенко), пор.: пів-
поета, чвертьпоета (В. Стус), поет-митець-хвилозоп (О. За-
бужко), поет-пустунець (В. Коро тич), словотворець (М. Син-
гаївський), словобагач (С. Гостиняк) та ін.
Несподівані для української мовної свідомості окремі ство-
рені поетесою власні НО, як-от: він мав ім’я нечуване у сві-
ті:/ По-Лицю-Дощ… Трикомпонентні антропонімні АЛН не
характерні для узуального словотвору, однак типові для мов
американських індіанців, про яких ідеться в контексті. Дво-
компонентні ж образні номінації — типова ознака мови усної
народної творчості, через що АЛН на зразок Лада-Либідь
зберігає виразні значеннєві й дериваційні зв’язки з українським
фольклором: Які ж були вони вродливі,/ три Лади-Либеді
тоді!
У корпусі субстантивних АЛН виокремлюються й інші
тематичні групи новотворів: 1) назви тварин: пралев, пракіш-
ка, праконяка, пракорова, прапес, кінь-мислитель, тур-перемо-
жець; 2) назви птахів: праптиця, прапівень, мислитель-чорно-
гуз, кажан-чепіргач; 3) назви частин тіла істоти: хиль-голова,
ву-ву-ву-вухо, рука-митар, кремінь-ноженята; 4) назви рослин:
іноплемінник-дерево, яблуко-гібрид, яблуко-недоквас; 5) назви
елементів ландшафту: нетеч-калабаня, синета-ліс, дорога-без-
конечниця та ін.
Культура слова №73’ 201032
Найбільш репрезентативні такі лексико-семантичні групи
АЛН зі значенням абстрактності: 1) назви емоцій, психологіч-
них станів особи: божемилля, покинутість, позосталість, пе-
редщастя, усправедливлення, прапам’ять, пралють; 2) назви
зовнішніх ознак істот: карість, чорнобрів’я; 3) назви дій, про-
цесів та їхніх результатів: ремигайлівка, мискоборство, при-
чіпенька, придибунок.
Неологічні експерименти Ліни Костенко загалом відбува-
ються у руслі словопошуків шістдесятників, а тому й психо-
лінгвальна креативність поетеси органічно вписується у при-
таманні цьому часові тенденції індивідуально-авторської но-
мінації.
Зокрема, слід відзначити активне творення АЛН на основі
поширених у мові фольклору опорних слів-образів, які міцно
вкоренилися в мовно-поетичну практику. Трансформуючи тра-
диційну форму фольклорних засобів, поети досягали есте-
тичного ефекту, який значно посилювався від уживання та-
ких АЛН в умовах нового контексту. У структурі АЛН Ліни
Костенко наявні такі слова-образи: сонце — сонцеповорот,
крило — одкрилатіти, вечір — вечір-мисливець, вечір-мулат,
звечоріння, світ — скоросвіт, небо — безнебний, зірка —
антизірка, душа — щодуші, камінь — камінь-трута та ін.
Значна частина АЛН утворена за традиційними для народ-
нопісенної творчості моделями, зокрема: а) поєднанням сино-
німічних слів (понять): пружинно-спіральний (Л. Костенко),
пор.: борвій-буран, хрусті-кості, політати-поширяти, страх-
жах (І. Драч); б) зрощенням: невір-земля, дядько не-минай-
корчма, край ойчистий (Л. Костенко). Семантика АЛН ойчи-
стий неоднозначна: можна припустити, що АЛН є результатом
зрощення слів ой+чистий (вигук ой! — невід’ємний компонент
українських пісень, під які стилізовано поетичний контекст).
З іншого боку, АЛН, можливо, мотивований перенесеним на
український ґрунт польським словом ojczysty (вітчизняний,
рідний, отчий). Новотвору, отже, притаманний певний синкре-
тизм значення, пор.: нерозрийгорби (І. Драч), перекотибіль,
перекотигоре, перекотидуша, перекотисовість (Р. Кудлик);
в) паронімічним (нерідко й семантичним) зближенням сег-
ментів твірних слів: гаркота-гармата, гіпопотамо-гіпото-
Мовосвіт Ліни Костенко 33
нічний (Л. Костенко), пор.: течія-утеча (М. Вінгранов ський),
царство-моцарство (І. Драч), чара-почвара, кінь-скакінь (І. Ка-
линець), бондарівна-бандура (Ір. Калинець) туга-наруга (П. До-
рошко) та ін. Активне освоєння шістдесятниками пароніміч-
них можливостей української мови — одна з найхарактерні-
ших ознак їхньої мовотворчості.
Продовжує і розвиває Ліна Костенко мовно-естетичну тра-
дицію створення АЛН на позначення понять, пов’язаних із
лексико-семантичним полем «мова, слово». Її новотвори слово-
брила, слово-філігрань поповнили ряд АЛН зазначеної семанти-
ки, пор.: слів’ятко, словище (В. Затуливітер), словисько (Б. Не-
черда), слово-кат, слово-зернина, слово-первоцвіт (М. Він-
грановський), словонебо, словошлюб, словобуцегарня (І. Драч),
слово-промінь (А. Таран), барва-слово, серце-слово (О. Ющен-
ко), слово-сповідь (Г. Чубач) та ін.
Характерне для мовостилю Ліни Костенко утворення склад-
них і складених АЛН із колірним компонентом, зокрема з ко-
льоративом чорний — чорнобрів’я, чорноміський, чорно-ятря-
ний (Л. Костенко), пор.: морозночорний, чорномажорний, чорно-
сонячний (І. Драч), чернечо-чорно-чорний, чорносилий (М. Він-
грановський), чорноглибий (І. Світличний), чорнохлібний (В. За-
туливітер) та ін.
Зафіксовано інновації від власних назв, зокрема гідронімів:
дніпровість, супоєний (Л. Костенко), пор.: р. Лютіж, р. Стуг-
на — неосемантизми на позначення емоційного стану люті́ж
(І. Драч), лю |тіж, стугна (М. Вінграновський).
Авторській стилістиці властиві утворення з нумеративним
компо нентом (переважно у функції інтенсифікатора: прапер-
ший (Л. Костенко), пор.: першотворчий (В. Затуливітер), на-
родоперший (М. Вінграновський).
Активні у мові письменниці утворення оказіональних форм
прикметників, прислівників у вищому, найвищому ступенях
порівняння, дієприкметників: татаріший, всьогіше, непродо-
щимий (Л. Костенко), пор.: наймагнітніший (В. Затуливітер),
найсемигрішен (І. Калинець), роздівочений (М. Вінграновський),
рабований (В. Стус) та ін.
Ліна Костенко конструює прості за структурою прислівники,
первинно мотивовані іменниками (із дериваційного погляду
Культура слова №73’ 201034
— прикметники, нерідко оказіональні): маслакувато, орган-
но, сіромашно, цвітасто, пташно, птично (Л. Костенко), пор.:
змійно, кларнетно (І. Драч), колосково, корогов но, крильно, нив-
но (В. Барка), медно (І. Калинець), кленово (І. Сокульський).
Отже, словотворчість Ліни Костенко загалом суголосна за-
гальним тенденціям пошуку нових мовно-виражальних засобів,
характерних для поезії 60-х років ХХ століття.
Водночас словесні експерименти Ліни Костенко мають спе-
цифічні ознаки. Так, спостерігаємо апробацію словотворчого
й семантичного потенціалу префіксів, що виявлялася у створенні:
а) рідкісних інновацій зі здвоєними префіксами, які викону-
ють функцію інтенсифікаторів експресивності при одночасній
частковій нейтралізації значення, вираженого твірною осно-
вою: розперетричі, безнемірний, безнемірність; б) однострук-
турних новотворів, напр.: іменники з конкретним значенням —
праворота, прадерево, пракішка, праконяка, прапівень, прако-
рова, прапес, пралев, праптиця, прамісто; іменники з абст-
рактним значенням — пралють, прапам’ять; прикметників —
пралютий, праперший. Частотними виявилися префікси без- —
безнебий, безшабельний, бездеревний; не- — непоет, неспри-
яння, неоднозгідний, непродощимий; од- — одкрилатіти,
одкам’яніти, одіснувати, оддаленілий; роз- — розголосний,
розджохатися, розхряпнем.
Більшість новотворів Л. Костенко має виразне стилістичне
забарвлення (яке досягається внаслідок маркованості мотиву-
вальних слів) — розмовне: дурнолобець, дурноп’ян, доглупати;
книжне — благофортунний, домодержавець, етрускоїдний.
Зрідка для найменування суто українських реалій поетеса
використовує іншомовні дериваційні засоби, унаслідок чого
з’являються несподівані для української мовної свідомості АЛН:
От ми такі і є в очах Європи —/ Козакко, чернь, поспільство
для ярма... (пор. із узуальними лексичними запозиченнями ба-
роко, рококо і под.).
Чимало номінативних одиниць у поетичному лексиконі Ліни
Костенко викликають сумніви стосовно кваліфікації їх як ав-
торських новотворів, напр.: пихиць, рябомизий, суверделити,
хлипучий, понашевкуватися та ін. Як слушно зауважив Г. М. Ко-
лесник у коментарях до словника новотворів Павла Тичини, вста-
Мовосвіт Ліни Костенко 35
новлення належності слова певному письменникові — «справа
зовсім не така легка і проста, як це може видатися на перший по-
гляд. Часто буває важко з певною достовірністю встановити, чи
[...] слово поет створив сам, а чи воно було почуте і запозичене
ним із народних уст. Адже в народно-розмовній мові весь час
з’являються нові слова [...], бо в ролі мовотворця виступає кож-
на людина [...] Не виключена можливість того, що до словника
новотворів [...] потрапило якесь слово, узяте поетом із живої
мови народу, яку він глибоко знав і безперервно вивчав» (Колес-
ник Г. М. «З’являються нові слова у мові» // Тичина П. Квітни,
мово наша рідна! — К., 1971. — С. 197). Отже, у складних ви-
падках ідентифікації номінативної одиниці як АЛН велику до-
помогу надають дослідникові спеціальні лексикографічні дже-
рела, зокрема словники діалектизмів. Відсутність достатньої
кількості словників, що фіксують діалек тизми різних регіонів
України, зумовлює безпідставне зарахування багатьох слів до
АЛН. У зв’язку з цим перед лексикографами стоїть чимало ак-
туальних і перспективних завдань.
На нашу думку, існує кілька основних причин появи АЛН
у поезії Ліни Костенко. Це насамперед: виявлення ставлення
автора до позначуваного денотата, потреба уточнити значення
узуальної лексичної одиниці (церква-кам’яниця), потреба при-
вернути увагу читача до важливих ознак об’єкта, прагнення
образно назвати предмет, явище, поняття (горобець-хвилина,
кінь-мислитель), пошук оригінальної рими (дібровість — дніп-
ровість), спроби досягти певного стилістичного ефекту, най-
частіше іронічного, комічного тощо.
Новотвори Ліни Костенко розкривають невичерпні вира-
жальні можливості мови, віддзеркалюють особливості укра-
їнської мовно-поетичної картини світу.
|