До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37120 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові / І. Мейзерська // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 133-137. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37120 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371202012-09-06T12:09:03Z До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові Мейзерська, І. Граматична стилістика 2010 Article До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові / І. Мейзерська // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 133-137. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37120 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Граматична стилістика Граматична стилістика |
| spellingShingle |
Граматична стилістика Граматична стилістика Мейзерська, І. До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Мейзерська, І. |
| author_facet |
Мейзерська, І. |
| author_sort |
Мейзерська, І. |
| title |
До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові |
| title_short |
До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові |
| title_full |
До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові |
| title_fullStr |
До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові |
| title_full_unstemmed |
До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові |
| title_sort |
до питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Граматична стилістика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37120 |
| citation_txt |
До питання про нормативне вживання складених прийменників у сучасній українській мові / І. Мейзерська // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 133-137. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT mejzersʹkaí dopitannâpronormativnevživannâskladenihprijmennikívusučasníjukraínsʹkíjmoví |
| first_indexed |
2025-07-03T18:50:32Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:50:32Z |
| _version_ |
1836652831239569408 |
| fulltext |
Граматична стилістика 133
Мовні питання розглядалися на сторінках усіх регіональних
видань. Участь у дискусії брали відомі мовознавці та культурні
діячі: А. Кримський, М. Левицький, М. Пилипович, Л. Мар-
тович, І. Верхратський, І. Франко, Б. Грінченко. «Корисною
ця дискусія була вже тим, що вона привертала увагу всієї ін-
теліґенції до проблем вироблення єдиних норм, консолідації
українського простору. Редактори, дописувачі газет були єдині
в тому, що підґрунтям літературної мови може бути лише на-
роднорозмовна стихія» (Жовтобрюх М. А. Мова української
періодичної преси (кінець ХІХ — поч. ХХ ст.). — К., 1970. —
С. 19-45). Стрижневими семантичними компонентами в мов-
них дискусіях були означення рідний, свій, зрозумілий, напр.:
До Котляревського не тілько що літературної, но і мови своєї
народньої ніде не вживали, тільки один народ не забував її
(Вільне слово, 24.06.1917); Слова, вироблені на рідному грунті,
потрібні і для нашої літературної мови. Пройде час і ці слова
будуть рідними, зрозумілішими, своїми, а коли вони невдалі,
то самі собою одпадуть (Чорноморець, 16.09.1919).
Експресивність мовних одиниць закономірно відбиває шка-
лу оцінок, цінностей конкретної історичної епохи.
Ірина Мейзерська
ДО ПИТАННЯ ПРО НОРМАТИВНЕ
ВЖИВАННЯ СКЛАДЕНИХ ПРИЙМЕННИКІВ
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
У мовознавстві останнього десятиліття привертає увагу
проблема еквівалентності слова, яка постала у зв’язку з по-
глибленим дослідженням та спробами систематизацїї складе-
них одиниць, рівнозначних слову. Складені службові слова —
це важливий елемент граматичної системи сучасної ук-
раїнської мови, оскільки вони передають різноманітні смислові
відношення та беруть активну участь у побудові синтаксичних
конструкцій.
Основним джерелом складених одиниць у сучасній укра-
їнській мові є службові частини мови, зокрема прийменники,
Культура слова №73’ 2010134
що постійно розвиваються й істотно впливають на граматичну
систему сучасної української мови. Традиційно такі одиниці
розглядають як перехідні утворення: вони функціонують як
цілісні одиниці, слова, хоча мають розчленовану будову.
Прийменниково-відмінкові єдності утворюються в усній
розмовній мові. Поєднуючись із первинним прийменником,
повнозначне слово конкретизує його семантику, актуалізуючи
те чи те відношення. Водночас повнозначне слово втрачає
своє категоріальне значення, набуває релятивності й разом із
прийменником починає функціонувати як цілісна одиниця,
що виражає нове відношення чи відтінок відношення. Отже,
утворюється проміжна одиниця, еквівалент слова, який стає
власне мовним фактом. Саме органічний зв’язок із розмовною
мовою зумовлює те, що у прийменниковій системі сучасної
української мови закріплюються частотні складені одиниці,
які, однак, не завжди відповідають літературним нормам.
Сьогодні в усній і писемній комунікації активно вживають-
ся складені прийменники в / у залежності від, у відповідності
до, в / у порівнянні з, в міру, в силу, в ході, які кваліфікуються
як ненормативні. Усі ці конструкції, кальковані з іншомовних
відповідників, перейшли як готові одиниці до української
розмовної мови, повністю зберегли свою структуру, а згодом
закріпилися в мовному узусі. Про їх поширеність свідчить
і те, що вони зафіксовані у словниках, зокрема таких, як:
СУМ (К., 1970-1980); «Російсько-український та українсько-
російський словник еквівалентів слова» А. А. Лучик (К., 2004);
«Словник українських прийменників» А. П. Загнітка, І. Г. Да-
нилюк, Г. В. Ситар, І. А. Щукіна (Донецьк, 2007). До всіх на-
ведених прийменникових конструкцій можна дібрати питомі
літературні відповідники, інколи навіть кілька, тому сумнівна
доцільність уведення їх у словники сучасної української літе-
ратурної мови. До того ж в сучасній українській літературній
мові вживання тричленних складених прийменників у залеж-
ності від, у відповідності до, у порівнянні з небажане. Нато-
мість нормативними є двочленні прийменники залежно від,
відповідно до, порівняно з, рекомендовані в літературному
слововжитку (див. «Словник-довідник з культури української
мови» / Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Тер-
Граматична стилістика 135
лак З. — К., 2006). Правильними з погляду літературної мови
будуть висловлення: Температура коливається залежно від
пори року; потяг курсує залежно від дня тижня (не в / у
залежності від); статтю оформлено відповідно до вимог;
діяти відповідно до чинного законодавства (не у відповідності
до); порівняно з учорашнім днем я почуваюся значно краще;
вона виглядає молодшою порівняно зі своєю сестрою (не в / у
порівнянні з).
Ненормативний складений прийменник у міру також знай-
демо у сучасних словниках. Лексикографи пропонують різ-
номанітні конструкції для його заміни. Так, у «Словнику-до-
віднику з українського літературного слововживання» С. І. Голо-
ващука (К., 2004) запропоновано сполучення первинного при-
йменника з із орудним відмінком іменника: замість у міру роз-
витку, у міру вдосконалення конструкції рекомендовано ужи-
вати з розвитком, з удосконаленням конструкції. Контекстні
варіанти заміни цієї одиниці наведено у «Словнику-довіднику
з культури української мови», зокрема по змозі. Будь-який із
запропонованих варіантів можна використовувати залежно від
змісту висловлення. Наприклад, для конструкцій з відтінком
темпоральності — перший варіант: каталог розширюється
з надходженням нових видань (не в міру надходження); із про-
суванням на службі він дедалі більше набирався досвіду (не
в міру просування). В інших випадках можна сказати, напри-
клад, писатиму / телефонуватиму по змозі.
У деяких контекстах можлива синонімічна заміна одиниці
в міру прийменниками залежно від, відповідно до. Напри-
клад: справу вивчають залежно від надходження інформації;
оцінювати учнів відповідно до їхніх знань та навичок.
Чужий українській літературній мові складений приймен-
ник в / у силу, на жаль, широко вживають у розмовній мові,
діловій сфері. Словники подають різні способи заміни цього
прийменника, зокрема, через, з огляду на («Словник-довідник
з культури української мови»). Крім названих одиниць, пода-
них у словниках, прийменник в / у може синонімізуватися зі
складеним прийменником у зв’язку з, що уможливлює ще один
варіант контекстуальної заміни ненормативної одиниці. На-
приклад: Він відсутній у зв’язку з родинними обставинами або
через родинні обставини (не в силу родинних обставин).
Культура слова №73’ 2010136
Помиляються й ті мовці, які для передавання часових
відношень вживають складений прийменник в ході, який так
само, як і скалькований прийменник в / у міру не належить до
нормативної лексики. В усній та писемній мові його можна
замінити іншими прийменниковими одиницями: під час, в / у
процесі, протягом. Наприклад: виявлено під час експеримен-
ту; у процесі обговорення було досягнуто згоди; протягом
уроку діти виконують різні види вправ (не в ході).
На нашу думку, уводячи ненормативні складені прийменни-
ки в реєстри перекладних словників, у довідники з культури
мови, їх обов’язково треба супроводжувати позначкою не ре-
ком. (або іншою лексикографічною приміткою, що вказує на
їхню некодифікованість).
У наведеній нижче таблиці розмежовано неправильне, не-
літературне та правильне з погляду сучасної української лі-
тературної мови вживання складених прийменників:
неправильно правильно
в / у залежності від
в / у залежності від обста-
вин / погоди / дня тижня
залежно від
залежно від обставин /
погоди / дня тижня
у відповідності до
у відповідності до чинного
законодавства / вимог
відповідно до
відповідно до чинного
законодавства / вимог
в / у порівнянні з
в / у порівнянні з
попереднім досвідом /
учорашнім днем
порівняно з
порівняно з попереднім
досвідом /
учорашнім днем
в / у міру
в / у міру розвитку
в / у міру можливостей
в / у міру надходжень
в / у міру здібностей
з / із / зі; залежно від;
відповідно до
з / із розвитком
по змозі
залежно від надходжень
відповідно до здібностей
Граматична стилістика 137
в / у силу
в / у силу деяких обставин
через; з огляду на;
у зв’язку з
через деякі обставини /
з огляду на деякі обставини /
у зв’язку з деякими
обставинами
в / у ході
в / у ході обговорення
в / у ході дослідження
під час; у процесі;
під час обговорення
у процесі дослідження
|