Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37155 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. / О. Андрейченко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 124-130. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37155 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371552012-09-08T12:10:20Z Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. Андрейченко, О. Мова і час 2011 Article Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. / О. Андрейченко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 124-130. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37155 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Андрейченко, О. Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Андрейченко, О. |
| author_facet |
Андрейченко, О. |
| author_sort |
Андрейченко, О. |
| title |
Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. |
| title_short |
Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. |
| title_full |
Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. |
| title_fullStr |
Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. |
| title_sort |
стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця хх — початку ххі ст. |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37155 |
| citation_txt |
Стилістичні функції фразеологічних одиниць у мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст. / О. Андрейченко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 124-130. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT andrejčenkoo stilístičnífunkcíífrazeologíčnihodinicʹumovígazetikíncâhhpočatkuhhíst |
| first_indexed |
2025-07-03T18:54:31Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:54:31Z |
| _version_ |
1836653082117668864 |
| fulltext |
Культура слова №74’ 2011124
мами-емотиконами. Проте використання такого типу текстів
нераціональне, адже, по-перше, знаків-логотипів назв компа-
ній, товарів чи організацій може бути у сотні разів більше, ніж
ієрогліфів у китайській мові (до речі, кількість емотиконів у
інтернет-комунікації обмежена). По-друге, такі знаки можна
відтворювати лише за допомогою комп’ютерних засобів. Їх не
в змозі відтворити людина, пишучи на папері. По-третє, таке
письмо руйнувало б саму основу філософії писемних знаків —
універсальність.
Як бачимо, навіть написання назви логотипу мовою оригі-
налу в мові, яка запозичує, все одно змінює візуальний образ
продукту чи послуги. Ймовірно, варто, щоб цей продукт спо-
живач чи користувач сприймав свідомо, а не рефлекторно. А
для цього не важливо переходити на іншу графіку. Тому пий
кока-колу — нормальне, стандартне для української мови утво-
рення, до того ж у свідомості мовця цей товар відрізняється від
інших схожих.
Отже, запозичене слово, узвичаєне в мовній практиці, на
письмі повинно відтворюватися українськими літерами, що
природно для мови і свідчить про позитивну динаміку розвит-
ку мовної системи.
Оксана Андрейченко
СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У МОВІ ГАЗЕТИ
КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.
Упродовж останнього десятиріччя окреслилася чітка тен-
денція щодо активного вивчення динамічних процесів, які від-
буваються в мові сучасної преси. Ці процеси зумовлені насам-
перед зростанням ролі ЗМІ у формуванні громадської думки.
Вплив мови друкованих періодичних видань на читачів зале-
жить, зокрема, від особливостей функціонування емоційних
мовних засобів, серед яких одними з найпоказовіших щодо
стилістичної виразності й активності є фразеологізми.
Мова і час 125
Загальновідомо, що фразеологізми відтворюються як уста-
лені цілісні одиниці, проте кожна з них у газетному тексті за-
знає як формальних, так і змістових змін, набуває додаткових
відтінків, конотацій. У сучасному публіцистичному дискурсі
привертають увагу фразеологізми з компонентами-соматиза-
ми. Саме фразеологізми з компонентами рука, око, голова, язик,
горло, зуби, рот, п’ята, печінка тощо вносять у газетні тексти
колорит національного гумору, іронії, сарказму тощо.
Найбільшу фразеотворчу потенцію має соматизм рука. Ме-
тонімічне позначення людини, її дій, вчинків за допомогою
висловів із компонентом рука часто використовують і для під-
креслення значення сили, влади, керівництва, а також меха-
нізму привласнення, підкорення тощо. Наприклад, у вислові
простягати загребущі руки поєднано значення двох фразео-
логізмів: простягати руки ‘намагатися заволодіти чим-небудь,
захопити, привласнити щось’ та руки загребущі ‘хто-небудь
дуже жадібний, ненаситний, хто прагне до наживи’. Трансфор-
мований фразеологізм увиразнюється, посилює своє значення,
набуваючи в контексті додаткового іронічного відтінку — ‘нена-
ситне прагнення до влади’: Складнощі у «торгах» виникли ще й
тому, що попервах усе було поділено й домовлено в рамках «со-
юзу чотирьох» та провладної «двійки», і ласі до посад панове
вже простягли загребущі руки до жаданих портфелів (УМ).
Значення ‘захоплювати, забирати щось, заволодівати чим-
небудь’ передає фразеологізм прибрати до рук: Оскільки у
структуру підприємства не входитимуть об’єкти, що згідно
з законодавством не підлягають приватизації, його неважко
буде відповідним рішенням Кабміну вивести зі складу НАЕК
«Енергоатом», зробити окремою юридичною особою і спокій-
нісінько прибрати до рук, тобто «тихцем» від Верховної Ради
приватизувати (УМ). Фразеологічна одиниця прибрати до рук
у контексті набуває нової негативної семантики — ‘приватизу-
вати нечесним шляхом’.
Іноді журналісти вдаються до семантико-стилістичної моди-
фікації загальномовного фразеологізму, вводячи його в новий
контекст. Так, розширення семантики спостерігаємо у фразе-
мі заламувати руки, яка в загальномовному словнику має зна-
чення ‘жестами, виглядом виражати переживання, страждання,
Культура слова №74’ 2011126
хвилювання і т. ін.; побиватися, плакати’. У новому контексті
фразеологізм набуває оказіональної інноваційної семантики,
характерної для політичного дискурсу, — ‘примушувати ко-
гось коритися; перемагати, знищувати когось’: Звісно «центр»
теж не сидітиме склавши руки [свої], знову комусь руки [їхні]
заламуватиме... (УМ).
Влада — це дії конкретних органів, організацій. Характе-
ристика дій, вчинків, зокрема певних структур, здійснюється
на основі потрійної метафоризації — переходу частини на ціле:
рука → якість людини → організація та її характеристика. У
публіцистичному дискурсі характеризувальну функцію вико-
нують фразеологізми зазвичай із негативною конотацією. На-
приклад: Знову стала помітна важка рука служб безпеки (Д).
Фразеологізм важка рука зазнає семантичної трансформації,
переосмислення за рахунок розширення сполучних можли-
востей. На відміну від усталеного значення — ‘хто-небудь, хто
може дуже боляче вдарити’ — фразема важка рука за спеці-
ально створеної ситуативної умови набуває значення ‘відчути
жорстокість’ (тут — служб безпеки). За допомогою такої се-
мантичної двоплановості фразеологізму автор досягає значної
емоційності й стилістичного ефекту.
У сучасній газетній публіцистиці спостерігаємо тенденцію
до використання розмовних фразеологізмів зі зниженою оцін-
ною семантикою. Такі оказіональні одиниці здатні оживити ма-
теріал, привернути увагу до проблеми, ситуації, внести емоцій-
ний заряд у текст. Прагнення автора увиразнити газетний текст,
зробити його більш емоційним, образним продукує уживання
саме розмовних фразем, особливо в заголовках, пор.: Як на
ласу земельку роззявили пельку (КС). У фразеологічному слов-
нику одним із значень вислову роззявити рота є ‘зазіхати на
що-небудь’. Заміна стилістично нейтрального компонента рот
зниженим, вульгарним пелька використовується як засіб грубої
характеристики певної ситуації.
Велику тематичну групу складають фразеологізми з сома-
тизмом голова на позначення процесів мислення людини. Осо-
бливо помітна актуалізація таких усталених висловів у публі-
цистичних контекстах під час передвиборних кампаній або у
зв’язку із загостренням політичного моменту. Характерно, що
Мова і час 127
розумове напруження асоціюється із процесом руйнації: лама-
ти голову, сушити голову. Фразеологізм ламати голову в слов-
никові має такі значення: ‘1) напружено думати, намагаючись
зрозуміти щось, розібратися в чомусь; 2) напружено працюва-
ти над розв’язанням якогось складного питання; робити щось;
3) перейматися турботами, переживати, шукаючи розв’язання
якогось питання, виходу зі скрутного становища’. У газетних
текстах частотнішими є 1 і 3 значення, проте автор статті може
вносити у контекст додатковий відтінок іронії, оскільки фразе-
ма ламати голову (думати) у контексті набуває іронічної оцін-
ки — характеризує негативні вчинки людини, її дії (наприклад,
думати не про інтереси компанії, а про власне збагачення: Та
й пан Мостовий може бути не в курсі, адже, за внутрішніми
чутками компанії, на роботі він здебільшого ламає голову над
тим, як би «не образити» власну кишеню (УМ)).
Для сучасного політичного дискурсу характерні усталені
вислови із семою ‘думати’. Так, зі значенням ‘напружено ду-
мати, роздумувати над чимось, шукаючи розв’язання якихось
проблем’ уживається фразеологізм сушити голову. Однак у
політичному контексті до нейтрального значення ‘напружено
думати над чимось’ додається відтінок негативної оцінки ‘му-
друвати, хитрувати задля досягнення своєї мети’, наприклад:
Серед них є і ті, які свого часу зробили чимало для перемоги
Леоніда Кучми на виборах, а тепер сушать голову над тим, як
обмежити його повноваження (УМ).
Вислів очей у Сірка позичити, тобто ‘втратити почуття со-
рому, власної гідності’, має виразне народнорозмовне забарв-
лення: А надто уряд занепокоєний тим, що від боргового не-
подобства бюджетники потерпають більше, ніж працівники
приватного сектору. Тобто держава, позичивши очі у Сірка,
знову «здає» своїх (УМ). Часто журналісти вдаються до різно-
манітних структурно-семантичних модифікацій, обігрування
таких народнорозмовних фразем, пор.: Ніякий учитель, який
поважає себе і любить свою професію, не стане малювати
фіктивні бали. Безумовно, намалювати, наприклад, із матема-
тики 12 балів значно легше, ніж навчити дитину на шість ба-
лів. От я намалюю, а на ЗНО дитина приносить сертифікат
на 130 балів. І де той Сірко, у якого мені очі позичити? (Д).
Культура слова №74’ 2011128
Щодо жанрового вживання, то в мові газети такі фразеологізми
найактивніше функціонують у полемічних, критичних статтях,
політичних дискусіях, інтерв’ю тощо.
Одним із ключових понять політичного дискурсу є концепт
правда. У значеннєвій структурі лексеми правда актуалізують-
ся насамперед такі лексико-семантичні варіанти: 1) те, що від-
повідає дійсності; істина; 2) правдивість; 3) справедливість;
соціально зумовлене розуміння справедливості. Отже, се-
мантичну структуру концепту правда становлять поняття
правда — істина — справедливість. У політичному дискурсі
зазвичай актуалізуються опозиції правда — неправда, спра-
ведливість — несправедливість тощо. Так, концепт правда
вербалізується через фразеологізми розкрити/відкрити очі,
протерти очі. У сучасних газетних текстах поширені фраземи
зі значенням ‘відкривати правду про когось, про щось’, однак
їх здебільшого подано в лапках, що є показником іронічного
вживання, точніше, вираження енантіосемічного змісту: Най-
кращим засобом потопити суперника є «відкрити народу очі»
на ті чи інші моменти його біографії (УМ).
Репрезентантами поняття правда у політичному дискурсі є
також фразеологізми з соматизмом вуха. Засвідчено, що фра-
зеологізми із семою ‘обманювати, тобто приховувати правду’
характерні саме для політичного дискурсу. Наприклад, 11-том-
ний Словник української мови не фіксує усталений вислів на-
чіпляти (вішати) локшину на вуха та його модифіковані варі-
анти вішати на вуха, локшина на вухах та ін., що має значення
‘обманювати, говорити неправду’. Саме це значення найчасті-
ше реалізується в мові газет: Ми програємо і цього разу, якщо
політичні красномовці знову зуміють начіпляти довірливим
локшину на вуха у вигляді традиційних обіцянок повернути
втрачені заощадження (УК). Матеріал доводить, що іноді для
створення сатиричного ефекту журналісти вдаються до викорис-
тання модифікованих фразеологізмів, де в ролі компонентів-за-
мінників уживаються розтиражовані номінації на позначення
продуктів харчування, наприклад: «Перемога або смерть», або
у кого «Мівіна» на вухах? (ПВ). Помічено, що особливий за-
ряд виразності й емоційності вносять у контекст модифіковані
фраземи, компонентом-замінником яких є узагальнена назва.
Мова і час 129
Наприклад, умотивованою, на нашу думку, є заміна лексеми
локшина номінацією певні продукти. Видозмінений таким чи-
ном фразеологізм вносить у контекст відтінок іронії: Нам на-
магалися, так би мовити, певні продукти повісити на вуха,
говорячи про те, що це самодіяльність місцевої влади (КС),
пор. із загальномовним вішати локшину на вуха. Завдяки такій
лексичній заміні семантика модифікованої фразеологічної оди-
ниці набуває інтенсивного зневажливого забарвлення.
Фразеологізми з соматизмом потилиця вербалізують ха-
рактерну рису українців — довго думати, виявляти млявість
характеру, нерішучість (В. В. Жайворонок). У досліджуваних
текстах фразеологізм чухати потилицю вживається саме в та-
кому значенні — ‘замислюватися над чим-небудь, не знаючи,
що робити, як вийти із скрутного становища’: Регіони плакали,
серця виборців танули, а в Києві аналітики й політологи чуха-
ли потилиці: звідки ті «Жінки» взагалі взялися? (УМ).
Фразеологізми із компонентами-соматизмами використо-
вують із метою гострого, саркастичного висміювання, вислов-
лення незадоволення, зневаги до політичного опонента тощо.
Так, значення ‘ставати на перешкоді кому-, чому-небудь’ пере-
дають фразеологізми стояти кісткою поперек горла, як кістка
в горлі, кістка в горлі, пор.: А кланам, які звикли працювати на
кримінальних пасовищах і на підсосі до бюджету, опозиція —
як кістка в горлі (СВ).
Мовна діяльність людини представлена фразеологізмами з
соматичним компонентом кістки у таких контекстах: «Ющен-
ківському призову» вже перемили всі можливі кістки... (УМ),
де перемивати кістки — ‘займатися пересудами, обмовляти
кого-небудь’.
Зі значенням ‘дуже детально, до дрібниць обговорювати
кого-, що-небудь, займаючись пересудами // дуже лаяти, гань-
бити кого-небудь’ уживається фразеологізм розбирати по кіс-
точках, наприклад: Отож конкурентам буде кого розбира-
ти по кісточках. Власне, «розбирання» вже почалося (УМ).
Контекст засвідчує розгортання зазначеного вище вислову в
лексему-натяк розбирання, що набуває нового, фразеологічно
зумовленого значення — ‘обмовляти, неславити, ганьбити ко-
го-небудь’. Варто зауважити, що в політичному дискурсі по-
Культура слова №74’ 2011130
мітна тенденція до стягування фразеологізму в одне слово, до
гармонії форми і змісту, до вираження цілісного значення єди-
ною цілісною структурою (В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк).
Соматизм печінка пов’язують насамперед із набриданням,
негативним впливом тощо. Усталений вислів сидіти в печінках
у загальномовному словнику має значення ‘набридати, надо-
кучати кому-небудь’, пор.: Якби всю цю передчасну енергію
скерувати на відвернення злочинів проти опозиційних журналіс-
тів та політиків, то, можливо, легше дихалося б у цій країні, де
сторонні очі й вуха дозволом на «проникнення» сидять хіба що
не в печінках (УМ). Із саркастичним значенням ‘дуже дошкуля-
ти’ вживається варіант загальномовного фразеологізму дістати
(добиратися) до самих печінок: Оця кучмівщина дістала нас до
самих печінок, пограбувала страшніше, ніж гітлерівська орда
(СВ). Такі фразеологізми позначені «печаттю доби» (О. А. Сти-
шов), віддзеркалюють гумор, сатиру, дотепність, іронію.
Отже, вживання фразеологічних одиниць із компонента-
ми-соматизмами в мові газети кінця ХХ — початку ХХІ ст.
пов’язане з додатковою конотацією: іронічно-саркастичним,
зниженим зображенням політичних опонентів, дошкульною
критикою дій політиків. Ці додаткові семантичні конотації роз-
ширюють загальномовне значення фразеологізмів, а в деяких
текстах зумовлюють їх використання в антонімічному зна-
ченні (явище енантіосемії). Журналісти, звертаючись до цього
мовного джерела, полегшують сприйняття складної інформа-
ції, «прив’язують» читачів до певної політичної ситуації, по-
силюють впливовість, образність, яскравість газетного тексту.
Основна функція фразеологічних одиниць із компонентами-со-
матизмами у мові газети — ефективний вплив на читачів.
Скорочення назв газет
Д — «День»
КС — «Кримська світлиця»
ПВ — «Президентський вісник»
СВ — «Сільські вісті»
УК — «Урядовий кур’єр»
УМ — «Україна молода»
|