Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37156 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ / Л. Пашинська // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 131-136. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37156 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371562012-09-08T12:10:20Z Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ Пашинська, Л. Мова і час 2011 Article Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ / Л. Пашинська // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 131-136. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37156 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Пашинська, Л. Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Пашинська, Л. |
| author_facet |
Пашинська, Л. |
| author_sort |
Пашинська, Л. |
| title |
Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ |
| title_short |
Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ |
| title_full |
Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ |
| title_fullStr |
Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ |
| title_full_unstemmed |
Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ |
| title_sort |
трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних змі |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37156 |
| citation_txt |
Трансформовані стійкі сполучення слів у заголовках сучасних ЗМІ / Л. Пашинська // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 131-136. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT pašinsʹkal transformovanístíjkíspolučennâslívuzagolovkahsučasnihzmí |
| first_indexed |
2025-07-03T18:54:37Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:54:37Z |
| _version_ |
1836653089590870016 |
| fulltext |
Мова і час 131
Людмила Пашинська
ТРАНСФОРМОВАНІ СТІЙКІ
СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ
У ЗАГОЛОВКАХ СУЧАСНИХ ЗМІ
У мові сучасних українських масмедіа в останнє десятиліт-
тя помітно активізувалася тенденція до оновлення компонент-
ного складу стійких сполучень слів і висловів, яка досягається
трансформаціями, обігруванням, пародіюванням фразеологіч-
них одиниць тощо (І. С. Гнатюк, О. І. Андрейченко, А. М. Григо-
раш, Л. Б. Давиденко, О. О. Калякіна, К. І. Мізін, О. Г. Важені-
на, М. М. Гавриш, Н. І. Кочукова, А. І. Мамалига, Т. П. Свердан
та ін.). Дослідники виявляють постійну динаміку зміни зна-
чення й структури фразеологізмів, покликану прагненням до
виразності. Авторська трансформація стійких одиниць завжди
зумовлена певними стилістичними настановами й завданнями.
Механізми трансформації стійких сполучень слів і вислов-
лювань привертають увагу мовознавців, однак єдиного погля-
ду на природу цього явища немає. Існує кілька основних ви-
значень трансформації (модифікації) фразем: 1) трансформація
фразем — це релевантні зміни в лексичному складі, синтак-
сичній структурі, семантиці, при яких узуальна форма фра-
зеологічної одиниці протиставляється її оказіональній формі;
2) трансформації стійких одиниць — це зміни, викликані їх
актуалізацією в особливих контекстуальних умовах, що уви-
разнюють повідомлення, експресивно передаючи інформацію;
3) фразеологічна трансформація — це видозміна фразеологіч-
них одиниць із певною стилістичною настановою; 4) фразеоло-
гічні трансформації — це зміни, які уможливлюють сполучен-
ня фразеологізму зі словами такого лексичного ряду, з якими
він як мовна одиниця у межах норми сполучатися не може.
Сама природа фразеологізмів, насичених яскравою образ-
ністю, стильовим забарвленням, створює передумови для їх ви-
користання в експресивному, насамперед художньому і публі-
цистичному, тексті. Талант автора масмедійного дискурсу по-
лягає в умінні відібрати потрібний матеріал, творчо опрацюва-
ти й використати експресію з готового національного джерела і
Культура слова №74’ 2011132
ввести його в текст. Унаслідок цього з’являються нові художні
образи, жартівливі вислови, каламбури: Слово — не горобець,
вилетіло — розплачуйся; «Гуртом і батька легше бити». Та
не «побили», бо «батька» не було; Наомі вважає, що виросла
з коротких подіумних штанців, а тому хоче податися у кіно-
актриси (УМ); Отже, собака заритий куди глибше — на рів-
ні залягання водопровідних та каналізаційних труб, які давно
потребують ремонту, а часто — й заміни (УіСС). Результатом
фразеологічного новаторства публіцистів є оригінальні словес-
ні образи, в основі яких обіграно стійкі вирази. Творча пере-
будова фразеологізмів надає їм нових експресивних відтінків,
посилює виразність. Найчастіше автори текстів перетворюють
фраземи, які мають високий ступінь стійкості лексичного скла-
ду й виконують в мові експресивну функцію. Модифіковані
фразеологізми при цьому зберігають художні цінності загаль-
новживаних — образність, афористичність, ритміко-мелодійну
впорядкованість.
Типовою позицією для усталених одиниць у ЗМІ є абсолют-
ний початок тексту — заголовок, який допомагає проективно
задати оцінку статті чи нарису, зацікавити читача, спрямувати
його увагу, чому сприяють виразові якості стійких одиниць:
конденсація думки, афористичність, образність, експресія. За-
головок як сигналізатор змісту певного матеріалу загострює
увагу читача на змісті, стисло повідомляє про сам зміст, кон-
центровано відображає головну думку автора, спонукає до
прочитання надрукованого, підвищує ефективність засвоєння
прочитаного, експлікує культурні константи, фонові знання
адресата (Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної
української мови. — К., 2007. — С. 260). Специфікою заголо-
вків-фразеологізмів є те, що вони здебільшого дають образну
характеристику й оцінку всього тексту, не розкриваючи його
змісту. Навпаки, сам масмедійний текст має розкрити зміст
образного заголовка, підтвердити влучність оцінки, наприклад:
Гроші не пахнуть. Але щоб настільки?!/ Вітчизняні урядов-
ці заради політичної та економічної допомоги Росії лобіюють
кабальні для держави рішення; Побачити Париж і вижи-
ти.../ Завдяки віртуальному супермаркету «гарячих» путівок
їздити за кордон стане дешевше; Українська крапля в морі
Мова і час 133
кіно у Венеції/ Фільм, співпродюсером якого виступив украї-
нець, відібрали в конкурсну програму Венеціанського кінофес-
тивалю; Кредит гривню збереже/ Долар падатиме до кінця
літа, а євро наприкінці липня має подорожчати; Приїхав, по-
говорив, переміг/ Перше європейське турне Обами стало трі-
умфом (УМ).
В одних випадках заголовний стійкий зворот обігрується
в тексті, підвищуючи експресивну функцію інформаційного
повідомлення, в інших — заголовок не співвідноситься з кон-
кретною одиницею в тексті: Не будуймо «хати скраю»/ «Моя
хата скраю, я нічого не знаю». Саме за таким принципом зараз
намагаються жити люди у нашій державі, і, треба сказати,
це у них добре виходить: ніхто нічого ні про кого і ні про що не
знає і знати не хоче, доки це не загрожує його спокою чи безпе-
ці; Від шуму до буму — один крок. Або два/ Новопризначений
голова Держбуду України Валерій Череп під час представлен-
ня апарату комітету пообіцяв, що у країні буде будівельний
бум (Д); Готуй «більшість» влітку/ 18 червня має відбутися у
Києві Форум демократичних сил. Та ж майбутня парламент-
ська більшість, якої вкрай бракує Україні, має формуватися в
суспільстві вже сьогодні (УіСС); Сам пішов/ Томенко подав у
відставку за кілька годин до того, як його «пішли» (УМ).
Заголовки з фразеологічним компонентом часто виявляють
самодостатність у реалізації прагматичної інформації. Важ-
ливу, актуально значущу інформацію, яка підтримується осо-
бистісним ставленням автора до ситуації, факту, події, особи,
змісту, подано, наприклад, у таких заголовках-трансформах:
Стефаник — хоч куди козак/ Предки знаменитого новеліста
переселилися на Галичину після зруйнування Запорозької Січі
(УМ), пор.: Еней був парубок моторний. І хлопець хоть куди
козак («Енеїда» І. Котляревського); Його «Тринадцята» ми-
нула/ Зірка телесеріалу «Доктор Хаус» Олівія Уайльд тепер
стала ще й жінкою вільною. Актриса, відома за роллю інтер-
на Ремі на прізвисько «Тринадцять», розлучилася з чоловіком
(УМ), пор. назву поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий мина-
ло»; Дві сторони однієї десятки/ Дві сотні киян вишикувалися
в живий ланцюг, відстоюючи вулицю Івана Мазепи (УМ), пор.
фразеологізм дві сторони однієї медалі.
Культура слова №74’ 2011134
Модальність заголовка, його функціональна номінатив-
ність, здатність актуалізувати думку підтримують такі засоби в
його структурі, як інтонація, звертання, порівняння, експресив-
ні частки, вигуки, вставні слова тощо: Ух, ух, солом’яний дух/
У Музеї-квартирі Павла Тичини триває виставка дідухів та
виробів із соломи «Радуйся, земле»; Затишшя. Перед чим?/
Найважчий для опозиції день — коли нема роботи; Кличко, як
і Бог, любить трійцю/ У родині українського боксера Віталія
Кличка народилася третя дитина (УМ).
Особливостями фразеологізованих заголовків-трансформ є
й можливість їх використання в різних типах комунікативних
висловлювань, які містять:
• запитання: Біжимо попереду чи стрибаємо в «останній
вагон»? (Д); Сміття в хаті?; Що СОТ прийдешній нам готує?;
Газ — усьому голова?; Час розбирати каміння?; Світло в кінці
глухого кута?; Тихо їдуть. Далі будуть? (УМ);
• заклик, наказ, прохання, побажання тощо, які у тексті
представлені з окличними реченнями: Боржники, гроші — на
бочку!; Слава Україні! Героям — суд; Щоб кожен жив на таку
стипендію!; Хто не з нами, той Пинзеник! (УМ);
• констатацію: Під «лежачий» велосипед дорога тече; По-
ганому мерові намети заважають; Багаті теж худнуть; Аме-
рика підкладає Європі свиню. І не одну; Із українців по нитці —
уряду реформа; Хтось там бреше, а караван іде (УМ).
Такі заголовки не тільки розкривають тему висловлюван-
ня, його смислову важливість, актуальність, але й показують
конкретні емоції — осуд, зневагу, сумнів, іронію, хвилювання,
надію, згоду чи незгоду автора з ситуацією тощо.
Фразеологізми у заголовках часто зазнають модифікацій,
що тісніше пов’язує їх із текстом, авторським задумом, надає
певного стилістичного ефекту, привертає увагу читача. Серед
таких прийомів найпоширенішими є:
1) заміна одного або кількох компонентів, коли нововведе-
ні лексеми проектуються на пропущені елементи, з якими не
пов’язані за смислом: Кордон до Києва довів (УМ), пор. язик до
Києва доведе; Хто платить гроші, той і арку замовляє (УМ), пор.
хто платить гроші, той і музику замовляє; Дефолт у кінці туне-
лю (УМ), пор. бачити світло в кінці тунелю; Час — нафта (Д),
Мова і час 135
пор. час — гроші. У результаті заміна одного компонента ста-
лого вислову другим часто приводить до зміни його смислу;
2) розширення складу фразеологічної одиниці за рахунок
введення додаткових компонентів: Фінанси співають виборам
романси; З ким у парламенті поведешся, того й наберешся;
Хлопчик для биття. І дівчинка; Союз як корова язиком злизала;
Американська коса на іракський камінь (УМ).Такий тип транс-
формації фразем підсилює інформативну функцію заголовків;
3) усічення компонентного складу фразеологічних одиниць
створює ефект підсиленого очікування: Гуртом добре бити/
У білоруській екстралізі «Сокіл» розтрощив «Керамін», по-
казавши неймовірну реалізацію більшості (УМ), пор. гуртом
добре й батька бити; Двічі в одну річку/ Екс-«губернатор» Єв-
ген Кушнарьов передумав іти з обласного депутатства (УМ).
Дієвим засобом трансформації є усічення заголовка-сталого
виразу, в якому замінено один чи кілька компонентів: Одна го-
лова — добре...; «Камінь» за пазухою; Посада — не вовк; Ра-
зом їх багато...; Не відкладай на після виборів (УМ). Уживан-
ня в заголовках масмедійних текстів фразеологічних зворотів
у трансформованому вигляді свідчить про авторські пошуки
експресії. Зміни структури стійких одиниць дозволяють авто-
рам уникати штампів і створювати нові експресивні засоби для
підсилення інформативної функції. Двоплановість значення
фраземи-заголовка найчастіше можна виявити лише при озна-
йомленні з широким контекстом.
Заголовний модифікований стійкий зворот може обігрувати-
ся й у кінці статті, що надає стрункості усьому матеріалу, робить
його композицію завершеною. Оцінна ж функція, закладена в
такому заголовку, налаштовує читача на певне сприйняття ма-
теріалу, що посилюється повторюваною кінцівкою тексту: «Іл-
ліч-баба» і 40 наймитів/ .. в Іллічівському районі Маріуполя ..
29-річна жінка «причарувала» не одного молодого чоловіка, а
цілий гурт лобурів. Намагаючись догодити своїй пані, молоди-
ки готували їй їжу, прали, наводили порядок у будинку. І все це
лише за певну порцію наркотичного зілля, на яке у парубків не
вистачало коштів. Ті, хто не мав грошей, потрапляли у повне
розпорядження «Ілліч-баби» і чвалали до неї виконувати всю
роботу по господарству (УМ) — тут зі стилістичною метою
Культура слова №74’ 2011136
використано індивідуально-авторську трансформацію назви
арабської казки «Алі-Баба і 40 розбійників». Фінальне оказіо-
нальне утворення дає оцінку тій інформації, яка закладена в
тексті.
Уведення трансформованих стійких сполучень слів у за-
головки масмедійних текстів стає важливим засобом мовної
експресії, яка посилює ефективність дискурсу. Вжитий у за-
головку модифікований фразеологізм не тільки виконує функ-
цію встановлення контакту або привернення уваги до змісту
інформації, але й семантично і структурно підпорядковує собі
весь текст статті чи повідомлення. Заголовний трансформова-
ний стійкий зворот у кінці статті підсумовує сказане вище й
конденсує прагматичну мету його автора.
Скорочення назв газет
Д — «День»
УіСС — «Україна і світ сьогодні»
УМ — «Україна молода»
|