Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Андрейченко, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2011
Schriftenreihe:Культура слова
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37161
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки / О. Андрейченко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 156-157. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37161
record_format dspace
fulltext Культура слова №74’ 2011156 Оксана Андрейченко ПРО ПРАВОПИС НЕУКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ, І НЕ ТІЛЬКИ Окреслена тема належить до дискусійних в українській орфографії, навіть незважаючи на те, що у чинному правопи- сі є спеціальний розділ, у якому розкрито правила написання прізвищ та імен українською мовою. Адже сучасна практика засвідчує хитання у відтворенні українською мовою власних імен, прізвищ, імен по батькові тощо, відтак знову й знову по- стають питання, які потребують вирішення. У сучасній мовній практиці помітні відхилення від норми вживання у прізвищах голосних и/і. Зауважимо, що в «Україн- ському правописі» чітко розмежовано правопис цих голосних: російську літеру и передають українською літерою і на початку слова та після приголосних, крім дж, ж, ш, ч, щ і ц. Тому пріз- вища Самарін, Бігвава, Брагінець пишуть тільки з буквою і, але Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин (після шиплячих). Щодо правопису, наприклад, прізвищ Грибанов, Григоряк, Гризоду- бова, Владимирок, Миколенко та ін., то їх передають з буквою и, оскільки вони утворені від імен людини чи загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов. Букву и пишемо також у префіксі при-: Прибилкін, При- валов, Пришвін та в суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ: Бєликов, Гри- горович, Палицин, Радищев. Відхилення від норм чинного правопису фіксуємо й у від- творенні українською мовою імен, зокрема у мові сучасних ЗМІ, — Володимир/Владімір, Михайло/Михаїл, Кирило/Кіріл та ін., пор.: Два підходи до поняття «український бренд», два різні позиціонування цього терміна в своїх колекціях показали в «Чоловічий день» на «Сезонах моди» вітчизняні дизайнери Олександр Гапчук і Михаїл Воронін; Новий президент Дмі- трій Медведєв відразу подав кандидатуру Владіміра Путіна на розгляд парламенту; Патріарх Кіріл через місяць знову буде в Україні. Кожна мова має свої правила написання чужомовних власних назв. В українській мові існує мовно-культурна тради- ція передавання слов’янських, насамперед східнослов’янських У світі власних назв 157 (російських, білоруських), власних назв відповідними еквіва- лентами: однакові за походженням в українській мові мають іншу звукову й графічну форму, що відповідає чинним нормам української мови. В сучасній пресі це традиційне правило час- то порушують, транскрибуючи власні назви для досягнення певного стилістичного ефекту. Проте в офіційно-діловій кому- нікації таке написання неприпустиме. Помітне хитання й у вживанні м’якого знака в суфіксі -сь(кий). В українському правописі зазначено, що суфікси у слов’янських прізвищах -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(ý), -ck(ý) в українській мові пишуть із м’яким знаком: -ськ(ий), -цьк(ий), -дзьк(ий): Мусоргський, Остров- ський; Гомулицький, Завадзький; так само з ь пишуть російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой): Луговськой (Луговська), Трубець- кой (Трубецька). Однак у неслов’янських прізвищах, напри- клад у литовських, у буквосполуці -ск- м’який знак не пишемо: Астраускас, Вайчекаускас. Нерідко виникають сумніви у написанні прізвищ, польських за походженням, зокрема тих, у яких в написанні польською мовою вжито м’який приголосний n’ перед звукосполукою -sky. Українською мовою такі прізвища маємо писати із суфіксами -ськ(ий), проте м’який знак на позначення пом’якшення попе- реднього приголосного не ставимо: Виспянський, Яблонський. Сучасна офіційно-ділова мовна практика послуговується написанням імен по батькові неукраїнського походження, зо- крема кримськотатарських власних назв. Відповідно натрапля- ємо на паралельне уживання імен по батькові Рефатович/Ре- фат огли, Керимович/Керим огли. Український правопис, деякі словники зазначають, що чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфікса -ович, від імен на -й — -йович: Абдуло- вич, Анварович, Явагерович та ін. Для української мови не влас- тива форма «власне ім’я + огли (син того, хто названий твір- ною основою)», проте носії відповідних власних назв можуть використовувати названі форми згідно зі своєю національною традицією.
spelling irk-123456789-371612012-09-08T12:10:15Z Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки Андрейченко, О. У світі власних назв 2011 Article Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки / О. Андрейченко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 156-157. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37161 uk Культура слова Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic У світі власних назв
У світі власних назв
spellingShingle У світі власних назв
У світі власних назв
Андрейченко, О.
Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
Культура слова
format Article
author Андрейченко, О.
author_facet Андрейченко, О.
author_sort Андрейченко, О.
title Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
title_short Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
title_full Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
title_fullStr Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
title_full_unstemmed Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
title_sort про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2011
topic_facet У світі власних назв
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37161
citation_txt Про правопис неукраїнських прізвищ, і не тільки / О. Андрейченко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 156-157. — укр.
series Культура слова
work_keys_str_mv AT andrejčenkoo propravopisneukraínsʹkihprízviŝínetílʹki
first_indexed 2025-07-03T18:55:01Z
last_indexed 2025-07-03T18:55:01Z
_version_ 1836653112703582208