Типові помилки в наукових роботах студентів
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37163 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Типові помилки в наукових роботах студентів / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 163-166. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37163 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371632012-09-08T12:10:23Z Типові помилки в наукових роботах студентів Шульга, Т. Культура фахової мови 2011 Article Типові помилки в наукових роботах студентів / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 163-166. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37163 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Культура фахової мови Культура фахової мови |
| spellingShingle |
Культура фахової мови Культура фахової мови Шульга, Т. Типові помилки в наукових роботах студентів Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Шульга, Т. |
| author_facet |
Шульга, Т. |
| author_sort |
Шульга, Т. |
| title |
Типові помилки в наукових роботах студентів |
| title_short |
Типові помилки в наукових роботах студентів |
| title_full |
Типові помилки в наукових роботах студентів |
| title_fullStr |
Типові помилки в наукових роботах студентів |
| title_full_unstemmed |
Типові помилки в наукових роботах студентів |
| title_sort |
типові помилки в наукових роботах студентів |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Культура фахової мови |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37163 |
| citation_txt |
Типові помилки в наукових роботах студентів / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 163-166. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT šulʹgat tipovípomilkivnaukovihrobotahstudentív |
| first_indexed |
2025-07-03T18:55:08Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:55:08Z |
| _version_ |
1836653120547979264 |
| fulltext |
Культура фахової мови 163
їх відповідно до чинних норм, правильності та доцільності,
забезпечують розвиток у студентів критичного лінгвістичного
мислення, відповідальності за слово мовлене і писане, умін-
ня зіставляти чужу мовну продукцію зі сформованою засоба-
ми мовної освіти програмою власної мовної діяльності. Усе це
допомагає майбутньому філологові набувати фахової компе-
тентності, формувати в собі відповідальність не лише за влас-
ну мовну практику, але й за стан функціонування української
мови в сучасному суспільстві.
Тамара Шульга
ТИПОВІ ПОМИЛКИ
В НАУКОВИХ РОБОТАХ СТУДЕНТІВ
Проблема дотримання літературних норм в наукових тек-
стах завжди актуальна. Особливої уваги вона набула з прийнят-
тям Закону про мови 1989 р., що закріпив українську мову в
статусі державної й стимулював активізацію процесів мовного
планування, загострив пуристичні тенденції в оцінці норми.
Більшість учених вважають, що помилка — це порушен-
ня норми літературної мови. Водночас варто враховувати, що
такі явища можуть бути вмотивовані незнанням правил, форм
тощо, а також тим, що на певних етапах розвитку мови в її сис-
тему входять нові елементи, явища, які не відразу можна оці-
нити, кваліфікувати, а тим паче кодифікувати. До того ж є ще
художній текст, у якому з метою підвищення виразності вжива-
ють оказіональні, нетрадиційні, незвичні слова, мовні звороти.
Відтак порушення норми буває вмотивоване та невмотивоване.
Є думка, що термін «помилка» можна поставити поряд зі
словами істина й брехня, замінити рядом синонімів — відхи-
лення від норми, істини; погрішність, похибка у чому-небудь;
промах, недогляд; неточність;обмовка (в усній мові); описка
(у писемній мові); ляпсус (груба помилка, що є результатом
необачності, легковажності); мовні недоліки; мовленнєві по-
грішності; мовленнєві дефекти; спотворення (Ф. С. Бацевич).
Культура слова №74’ 2011164
Тому запропоновано використовувати для усіх цих аномалій,
анормативів поняття мовленнєва девіація.
Серед українських мовознавців побутує й думка про те, що
варто розрізняти мовні та мовленнєві помилки. Перші трак-
тують як порушення норми й кваліфікують за критерієм пра-
вильно/неправильно, другі оцінюють з погляду комунікативної
доцільності й означують як мовний недогляд, а власне вислов-
лення характеризують з позиції «гірше чи краще» (В. В. Мель-
ничайко).
Т. Г. Бондаренко розширює класифікаційну систему поми-
лок і розмежовує мовні (орфоепічні, акцентуаційні, орфогра-
фічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, синтаксичні, пунк-
туаційні, стилістичні), мовленнєві та немовні (логічні, фактич-
ні, естетичні) анормативи: «Помилка — це анорматив, тобто
таке ненормативне лінгвоутворення, що виникає в результаті
невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком
неправильних мисленнєвих операцій» (Бондаренко Т. Г. До
проблеми феномена помилки // Вісник Черкаського універси-
тету. — 2001. — Вип. 23. — С. 5).
Правильність мови — це одночасне дотримання і логі-
ки висловлювання, і мовних норм на всіх рівнях. При оцінці
висловленого з таких позицій важливо враховувати й форму
мови — усну чи писемну (С. Н. Цейтлін). Окрім таких загаль-
нотеоретичних міркувань щодо статусу й природи помилок, іс-
нує доволі поширений рівневий підхід і поділ їх на фонетичні,
лексичні, морфологічні, синтаксичні.
Так, у наукових роботах студенти припускаються не лише
орфографічних і пунктуаційних, а й лексичних, стилістичних,
морфологічних, синтаксичних помилок. Укажемо на найтипо-
віші анормативи.
Зокрема, студенти зловживають іншомовною термінологі-
єю, оминаючи українськомовні відповідники (прерогатива,
апелювати, домінувати замість перевага, звертатися, перева-
жати тощо). Це ускладнює формулювання думки, сприйняття
висловлювання.
Аналіз письмових робіт студентів виявляє труднощі, які ви-
никають у слововживанні: плеоназм, тавтологія (вносити вне-
сок; питання досліджувалося у кількох дослідженнях; окремі
Культура фахової мови 165
епізодичні явища замість епізодичні явища); уживання слова у
невластивому йому значенні (дослідження запроваджене за-
мість дослідження упроваджене; область — галузь; задача —
завдання; прояв — вияв; часткові випадки замість окремі ви-
падки; завдяки помилці замість через помилку; думки співпада-
ють замість думки збігаються тощо); стилістично невиправ-
дані словоформи (величезна більшість фразеологізмів замість
значна частина фразеологізмів).
Студенти припускаються морфологічних помилок, пору-
шуючи відповідні норми: а) неправильне утворення ступенів
порівняння прикметників, прислівників (найбільш цікавіший
замість найцікавіший; більш ширше замість більш широко);
б) відмінювання двох частин складного числівника (у семиде-
сятих роках замість у сімдесятих роках); в) відхилення у вжи-
ванні займенників (їх — їхній; у даному рефераті замість у цьо-
му рефераті); г) неувага до паралельних форм давального від-
мінка іменників 2-ї відміни (директору — директорові) та ін.
Трапляються помилки у граматичній структурі речення:
а) відсутність керованого слова (він цікавився термінами, за-
учував); б) уживання зайвого прийменника (поділитися про
враження замість поділитися враженням); в) сплутування
ознак особового і безособового речення (Написано кілька опо-
відань і одна повість замість Написано кілька оповідань і одну
повість); г) сплутування простих речень зі вставними словами
і частинами складнопідрядного речення (Як бачимо, що ав-
тор торкнувся проблеми замість Як бачимо, автор торкнув-
ся проблеми). Є чимало помилок в узгодженні частин речення,
оформленні різних типів зворотів, уживанні сполучників, час-
ток. Нерідко молоді науковці не звертають увагу на евфонію у
тексті, зокрема на чергування у/в, тощо.
Орфографічні та пунктуаційні помилки в наукових робо-
тах показують загальний рівень грамотності студентів, а не їх
оволодіння нормами наукової мови, тому потребують окремого
розгляду. Аналіз писемної мови наукових робіт студентів, на-
віть студентів-філологів, засвідчує, що існує чимало проблем,
зумовлених незнанням національних особливостей, притаман-
них і науковому викладові, впливом російської наукової мови.
Н. Ф. Непийвода, спираючись на мовний експеримент, прове-
Культура слова №74’ 2011166
дений свого часу в Черкаському державному університеті, так
схарактеризувала цю тенденцію: «Дві групи студентів-філоло-
гів Черкаського університету опрацьовували ті самі конструк-
ції: в одній групі перекладали з російської на українську слово-
сполучення типу в большинстве случаев, в недалеком будущем,
вести к улучшению, по внешнему виду та ін., у другій — під-
креслювали найбільш вдалий відповідник із кількох запропо-
нованих: в большинстве случаев — здебільшого, здебільше,
здебільша, у більшості випадків.
Наслідки тестування такі: там, де студенти мали змогу ви-
бирати, вони віддавали перевагу (70%) власне українським
конструкціям; там, де треба було перекласти з російської,
власне українську конструкцію студенти пригадали лише в
10% випадків. Це свідчить не про недосконалість українських
конструкцій, а про те, що їх під впливом позамовних обставин
переміщено до пасивного словника. Допомогти активізувати
пасивний синтаксичний запас, дати фахівцеві змогу вибира-
ти найдоцільніші вислови з ряду синтаксичних синонімів —
завдання мовознавців, які працюють у галузі стилістики» (Не-
пийвода Н. Про національні особливості українського син-
таксису (на матеріалі науково-технічних текстів) // Культура
слова. — 1998. — Вип. 51).
Отже, зважаючи на те, що сьогодні студенти беруть актив-
ну участь у науковій роботі, підвищуючи свій фаховий рівень,
самостійно опрацьовуючи значну кількість наукової літерату-
ри різними мовами, існує нагальна потреба в удосконаленні
їхніх умінь і навичок правильного, безпомилкового виражен-
ня думок українською науковою мовою. Відповідно викладачі
мають постійно дбати про підвищення рівня культури фахової
мови, організовуючи практичні заняття з оволодіння науковим
стилем, здійснюючи моніторинг нормативності професійного
літературномовного спілкування — писемного та усного.
|