Гарячий і «холодний» слід
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37168 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гарячий і «холодний» слід / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 172-174. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37168 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371682012-09-08T12:10:25Z Гарячий і «холодний» слід Єрмоленко, С. Наші консультації 2011 Article Гарячий і «холодний» слід / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 172-174. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37168 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші консультації Наші консультації |
| spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Єрмоленко, С. Гарячий і «холодний» слід Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Єрмоленко, С. |
| author_facet |
Єрмоленко, С. |
| author_sort |
Єрмоленко, С. |
| title |
Гарячий і «холодний» слід |
| title_short |
Гарячий і «холодний» слід |
| title_full |
Гарячий і «холодний» слід |
| title_fullStr |
Гарячий і «холодний» слід |
| title_full_unstemmed |
Гарячий і «холодний» слід |
| title_sort |
гарячий і «холодний» слід |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Наші консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37168 |
| citation_txt |
Гарячий і «холодний» слід / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 172-174. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkos garâčijíholodnijslíd |
| first_indexed |
2025-07-03T18:55:24Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:55:24Z |
| _version_ |
1836653136655155200 |
| fulltext |
Культура слова №74’ 2011172
Якщо сполучення слів з повагою, з подякою тощо вжиті без-
посередньо перед прізвищем, назвою посади, назвою устано-
ви, організації, то між ними ставлять тире. Якщо такі звороти
розміщені в одному рядку на відстані від прізвища, назви поса-
ди, назви установи, організації або в другому рядку, нижче від
них, то між ними не вживають розділових знаків.
Увічливого, дружнього тону вашому листу нададуть завер-
шальні фрази на зразок Щиро Ваш...; Із найкращими побажан-
нями...; Щиро відданий Вам...; а офіційного характеру — З по-
вагою...; Із вдячністю й повагою...; З повагою та найкращими
побажаннями...; Із щирою до Вас пошаною...; Бажаємо успіхів...
* Використано матеріали видань «Типологія помилок у науковому
тексті». — Черкаси, 2011, «Говоримо і пишемо правильно». — К.,
2011.
ГАРЯЧИЙ І «ХОЛОДНИЙ» СЛІД
У сучасних засобах масової інформації часто натрапляємо
на фразеологізм по гарячих слідах. Словник фразеологізмів по-
дає таке значення цього вислову: ‘одразу за подією, не гаючи
часу, негайно’, наприклад: Навіть дома, коли мати по гаря-
чих слідах зашивала йому [Сергійкові] сорочку або штанці,
він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник). Як
синонімічні словник наводить фразеологізми по свіжих слідах,
по живих слідах. Зафіксовано також рідкісну для сучасного
слововживання форму по свіжому сліду, ілюстровану художнім
текстом ХІХ ст.: А ти б навідався до них на хутір та никнув би
в клуню: може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево
(О. Кониський).
Зауважимо, що ознака гарячий показова для сприйняття
подій, оцінки явищ нашими сучасниками: живемо-бо в такий
прискорений, бурхливий час, що без цього прикметника нібито
й важко обійтися. Тому чуємо й бачимо вислови: гарячі теми,
гарячий телефон, гаряча лінія, гаряча точка, пор.: Навіщо ми
торкаємося гарячих тем? (З газ.). Отож — земля... Миколаїв-
щина, південь України, де зустрілися дві безмежності — неба
Наші консультації 173
і степу. Земля, на якій не раз діялися великі й страшні речі і
яка не раз була гарячою точкою планети (М. Вінграновський).
Порівняно з такими новими метафорами фразеологізми гаря-
чий слід і по гарячих слідах мають певну традицію вживання в
художньому й публіцистичному стилях. Але перший сприйма-
ється як похідний від другого, частотного фразеологізму. Га-
рячий слід — так кажуть про ознаки недавнього перебування
кого-небудь десь, пор.: Кожного разу, коли загін поспішав туди
[до місця перебування переслідуваних], він заставав там лише
гарячий слід (І. Цюпа ).
Хоч саме слово гарячий у його прямому значенні стосуєть-
ся поняття температури, причому високої температури, проте
у фразеологізмі по гарячих слідах про температурні відчуття
не йдеться. На перший план виходить поняття часу, швидкості,
негайного реагування на якісь події, наприклад: Працівникам
карного розшуку вдалося розкрити цей злочин по гарячих слі-
дах (З газ.). Можливі асоціації відповідного контексту з фразео-
логізмом спіймати на гарячому мотивують звертання мовців
до варіантних висловів по свіжих слідах, по живих слідах, коли
треба передати швидке реагування на якісь події. Наприклад,
відвідавши книжковий форум, можна по свіжих, живих слідах
написати нарис про цю подію, або, переглянувши фільм, по сві-
жих, живих слідах обмінятися з друзями своїми враженнями.
Звертання до «температурного» образу часу загалом харак-
терне для українських фразеологізмів. Відповідну сему часу
містить фразеологізм, побудований на «температурному» об-
разі, — і слід захолонув. Пригадаймо й дитячу гру гаряче́ —
хо́лодно, в якій так само пошуки слідів, знаків якоїсь речі
пов’язуються з температурними відчуттями.
Фразеологізми по гарячих слідах та і слід захолонув можуть
бути прикладом формальної асиметрії, хоч у внутрішній формі
цих усталених висловів зберігається «температурний» образ як
характеристика сліду.
Якщо йдеться про перше із кількох прямих значень слова
слід — ‘відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні’, то
«температурних» характеристик це слово-поняття не має. Мо-
жуть бути чіткі, виразні й невиразні, помітні й непомітні, гли-
бокі або мілкі, протоптані, засипані снігом і т. ін. сліди, тобто
Культура слова №74’ 2011174
їх можна розрізняти за ступенем чіткості, виразності, глибини
тощо. Ще одне значення слова слід — ‘знак від чогось’; такий
слід може бути рожевий, пам’ятний, найбільший, найглибший
тощо. Але це слово, виявляючи в різних своїх словосполучен-
нях тенденцію до переосмислення, образного вживання і, вре-
шті, до фразеотворення, формує усталені звороти й виконує
ключову роль у значенні фразеологізму. Порівняймо усталені
вислови:
• бодай слід запав (уживається як прокляття і виражає по-
бажання кому-небудь зникнути, пропасти);
• в порожній слід прийти, прибігти (не заставши кого-не-
будь на місці; запізнившись);
• і слід застиг (загув, прохолонув, прохолов, прочах) (хто-
небудь утік, безслідно зник); і слід пропав (хто-небудь безслід-
но зник, що-небудь зникло, пропало).
Перші два з наведених фразеологізмів фіксують художні
тексти ХІХ — початку ХХ ст., наступні два характерні для су-
часного розмовного стилю, з якого вони потрапляють у худож-
ній. А втім, поетична мова засвідчує входження слова слід в
активний поетичний словник сучасної української мови. Його
епітетна сполучуваність і конкретне художнє слововживання
пов’язані з можливостями метафоризації слова й формуванням
поетичних фразеологізмів на зразок: До світанкової води на
непротоптані сліди,/ Моя бурштинова годино, розкуте слово
поведи (А. Малишко); І сонце огненне лиша на вітті червінько-
вий слід (В. Стус); Глибокі осінні сліди дощами по вінця налито
(Л. Голота).
В основі образності загальномовного фразеологізму й по-
етичної фраземи лежить універсальний закон метафоричного
слововживання як механізму нескінченного пізнання безмеж-
ного світу.
Світлана Єрмоленко
|