Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37188 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці / С. Бибик // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 112-123. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37188 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371882012-09-08T12:10:34Z Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці Бибик, С. Мова і час 2011 Article Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці / С. Бибик // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 112-123. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37188 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Бибик, С. Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| author_sort |
Бибик, С. |
| title |
Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці |
| title_short |
Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці |
| title_full |
Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці |
| title_fullStr |
Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці |
| title_full_unstemmed |
Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці |
| title_sort |
розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37188 |
| citation_txt |
Розмовно-побутовий стиль у лінгводидактиці / С. Бибик // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 112-123. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks rozmovnopobutovijstilʹulíngvodidakticí |
| first_indexed |
2025-07-03T18:56:33Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:56:33Z |
| _version_ |
1836653208844369920 |
| fulltext |
Світлана Бибик
розмовно-побутовий Стиль
у лінгводидаКтиці
Розмовно-побутовий стиль у функціональній системі лі-
тературної мови. Осмислення мовних явищ в аспекті лінгво-
дидактики пов’язане з розв’язанням ряду питань, принципів і
методів формування стійких навичок, оперування ними в усній
та писемній формі спілкування. У сучасній лінгводидактиці —
дошкільній, шкільній (початкової, середньої, старшої школи)
та вищої школи — з-поміж актуалізованих українознавчого,
етнопедагогічного, культурологічного, діяльнісно-орієнто-
ваного, комунікативного аспектів виділяють функціонально-
стилістичний (пор.: Методика навчання української мови в
середніх освітніх закладах / За ред. М. Пентилюк. — К., 2009).
Тому, на нашу думку, важливим для формування мовних умінь
та навичок є розмовно-побутовий стиль — літературно-мовна
повсякденна реальність, узвичаєні повторювані ситуації що-
денного спілкування, мережа побутових лінгвальних (лекси-
ко-синтаксичних, фонетико-орфоепічних) та міміко-жестових
стереотипів взаємодії «людина — людина», «людина — пред-
мет». Адже із усього корпусу функціональних стилів розмовно-
побутовий — природний і генетично первинний (детальніше
див.: Баранник Д. Х. Народнорозмовний складник лексичної та
фразеологічної систем національної мови (на захист розмовно-
го стилю) // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 29).
моВа і чаС
мова і час 113
Розмовно-побутову повсякденну мовну поведінку характе-
ризують як розкуте, демократичне, економне, спонтанне, між-
особистісне, неофіційне, конкретно-ситуативне спілкування,
унормовану мовну взаємодію учасників спілкування.
Розмовно-побутовий стиль людина засвоює чи то від на-
родження в родині, і він є генетичним, чи то в процесі навчання
у садку, в школі, ВНЗ тощо, тоді він постає як варіант її інтелек-
туалізованої, осмисленої літературно-мовної діяльності. Цей
функціональний різновид мовного повсякдення виформову-
ється у національній системі літературної мови лише за умови,
коли вона виконує роль мови навчання, освіти на всіх їх рівнях,
які вирівнюють нормативну базу побутового спілкування під
впливом мовно-естетичної системи художнього стилю та на-
родної творчості, оволодіння книжними (науковими, публіцис-
тичними) лексико-синтаксичними структурами для вираження
своїх думок, міркувань. На перших етапах формування взірце-
вої мовної поведінки велику вагу має усна літературна мова,
орфоепічно досконала, виразна, коли постає «мова як естетика
щоденного побутового спілкування» (Мацько Л. І. Українська
мова в освітньому просторі. — К., 2009. — С. 31).
І нині, на тлі загальної освіченості населення, безсумнівно-
го повнофункційного статусу української національної мови
йдеться про «з а в е р ш е н н я [виділення наше. — С. Б.]
формування розмовного стилю української літературної мови
як необхідної умови повноцінного функціонування ряду явищ
культури, що спираються на мовну основу, — зокрема мови
кіно, мови естрадної пісні, мови гумору» (Тараненко О. О.
Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як ха-
рактерні явища стилістики сучасної української мови //
Мовознавство. — 2003. — № 1. — С. 41). Розмовно-побутовий
стиль — це певною мірою сучасна українська усно-розмовна
літературна мова різних категорій населення України.
Вирішення лінгводидактичних завдань з використан-
ням елементів розмовно-побутової сфери спілкування.
Оскільки ядро розмовно-побутового стилю становлять еле-
ментарні одиниці національно-мовного повсякдення, прості
за синтаксичною формою засоби вираження думки, діалогічні
текстові структури, то він є засадничим для оволодіння іншими
Культура слова №75’ 2011114
формами, прийомами, жанрово-стильовими способами спілку-
вання.
Натомість шкільна лінгводидактика ґрунтується на тексто-
вих зразках художнього стилю (аудіювання, читання, письмо;
відтворення і створення власних висловлювань) поряд з науко-
вим: як змістове базове ядро освіченості й розвитку людини ви-
значено наукову та художню картину світу (Концепція загаль-
ної середньої школи, с. 5), у формуванні яких провідна роль
відведена мовно-літературній освіті. В основній школі учні за-
своюють поняття і практичні навички в усіх функціональних
сферах сучасної української літературної мови. Так, у 5 класі —
це розмовний, науковий, художній стилі мови, у 6 класі долуча-
ється офіційно-діловий, у 7 класі — публіцистичний.
Літературна мова — це розвивальний, практичний і вихов-
ний інструмент освіти, засіб пізнання історії, культури народу,
естетичних та моральних цінностей, формування духовного
світу учнів, світоглядних уявлень, розвитку базових мовних
умінь та навичок. «Приростання» до літературно-мовної прак-
тики в повсякденній комунікації — процес тривалий, багато-
ступеневий. Визначальною для формування мовної особис-
тості може бути діалектна, інтердіалектна розмовна сфера.
Починаючи з родинного середовища, а далі в дошкільних на-
вчальних закладах, у школі та вищих навчальних закладах фор-
мується та поступово вдосконалюються мовні навички дітей.
Дитина оволодіває звуковим (мелодика, орфоепія), а пізніше
графічним (графіка, орфографія, пунктуація) образом націо-
нальної літературної мови, засвоює лексику, семантичну струк-
туру мови та граматичні норми.
Щоб зрозуміти, як, на якому матеріалі навчають дітей
особливостям розмовно-побутового стилю, яким він постає
зі сторінок підручників з української мови, варто зіставити
кілька таких джерел. Наприклад, для учнів 5-х класів «Рідна
мова» (К., 2005) С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичової (далі — РМ-5,
Єрмоленко), «Рідна мова» (К., 2005) О. Глазової, Ю. Кузнецова
(далі — РМ-5, Глазова) та для учнів 8-х класів «Рідна мова» (К.,
2008) С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичової (далі — РМ-8, Єрмоленко)
та «Рідна мова» (К., 2008) О. Глазової, Ю. Кузнецова (далі —
РМ-8, Глазова), «Рідна мова» (К., 2008) М. І. Пентилюк,
мова і час 115
I. В. Гайдаченко, А. I. Ляшкевич, С. А. Омельчук (далі — РМ-8,
Пентилюк).
Учні початкової школи вже знають про те, що в українській
літературній мові розрізняють розмовний, художній, науковий
стилі, мають щонайзагальнішу уяву про офіційно-діловий.
Спираючись на ці знання, автори підручників дають ширші
відомості про основні стилі. Так, розмовний характеризують
як стиль у побуті, транспорті, стиль розмови з рідними, дру-
зями (РМ-5, Єрмоленко, 196), спілкування з близькими людь-
ми, за неофіційних обставин (РМ-5, Глазова, 54). Його осно-
вними жанрами (видами) є розмова на побутові теми (РМ-5,
Єрмоленко, 196), а також листування з близькими людьми (РМ-
5, Глазова, 54). У 8 класі, коли йдеться про стилі усного спілку-
вання, варто співвідносити їх не лише із розмовним функціо-
нальним різновидом, а й з поняттям «усна публічна мова» (РМ-
8, Єрмоленко, 265), що охоплює жанр дискусійного діалогу як
реалізацію публіцистичного стилю мови на практиці.
Орієнтуючись на вікові особливості учнів-п’ятикласників,
матеріал доречніше показувати на готових зразках різноманіт-
тя стильових та стилістичних прийомів висловлювання, як-
от, наприклад, Прочитайте текст. Знайдіть у ньому ознаки
розмовного стилю (РМ-5, Єрмоленко, 198), ніж пропонувати
Доберіть власні приклади речень цих стилів (РМ-5, Глазова,
57); добре розібратися в ситуативних особливостях того чи
того способу спілкування, напр.: Виберіть стиль вашого ви-
словлювання, доречний у такій ситуації спілкування:
• ви берете участь у засіданні шкільного мовного гуртка;
• ви відвідуєте бабусю, яка занедужала;
• ви пишете вірш у подарунок мамі на день народження
(РМ-5, Глазова, 57), але саме завдання, думаємо, слід спрощу-
вати й пропонувати його виконання за схемою «від ситуатив-
ного висловлювання (висловлювання на певну тему) — до ви-
значення стилю», а не навпаки, оскільки ще в 5-му класі навряд
чи учні спроможні мислити абстракцією стиль, у них немає
сформованої моделі стильового мовомислення.
Отже, для формування навичок літературного розмовно-
побутового спілкування велике значення має т е к с т о ц е н -
т р и ч н и й п і д х і д, лінгводидактичний потенціал якого
Культура слова №75’ 2011116
має бути застосований щонайактивніше. У зазначених під-
ручниках зразки, моделі розмовно-побутових діалогів пред-
ставлено за творами С. Руданського, М. Стельмаха, Д. Білоуса,
М. Галагузи, В. Винниченка, Остапа Вишні, О. Гончара,
У. Самчука, С. Хавуся, С. Струтинського, Л. Ковалишиної та
ін., за фольклорними джерелами (народні казки, жарти): вико-
ристано не лише уривки з творів класиків української чи сві-
тової літератури, а будь-яких авторів, чиї висловлення мають
навчально-виховний потенціал. Через це побутовий діалог по-
стає в естетично модифікованому варіанті: за багатьма фор-
мальними ознаками він невимушений, ситуативний, але впи-
саний у художньо вмотивовану мікротекстову структуру, як-от:
Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки при відокрем-
лених і вставних членах речення, звертаннях.
На сусідній вулиці автобус знову зупинився. Зайшла ста-
ренька.
— Сідайте бабуню, — підвелася тітонька.
— Дякую, сказала бабуся й полегшено зітхнувши сіла.
А Сергійкові стало приємно, ніби він поступився бабусі міс-
цем (За С. Струтинським) (РМ-8, Єрмоленко, 237). Думаємо,
й добре, що саме таких, літературно-художніх джерел для ілю-
стрування розмовно-побутового стилю не так багато.
Помітно, що у 8 класі робота з текстами більш ускладнена
граматичним завданням — опрацюванням синтаксичної ролі
вигуків, звуконаслідувальних слів, структури неповних речень,
ролі вставних членів речення, звертання, інтонаційне розріз-
нення типів речень тощо.
У підручникові «Рідна мова» (К., 2005) С. Я. Єрмоленко,
В. Т. Сичової є рубрика Усміхнімось, наповнена здебільшого
«неавторизованими» мінітекстами-діалогами власне побутово-
го жартівливо-іронічного плану, що можуть бути використані
на уроках з тією лінгводидактичною метою, якої прагне досяг-
ти учитель, даючи нові знання, стимулюючи розвиток зв’язної
мови учнів на уроці, наприклад: Прочитайте. Поясніть орфо-
граму «Букви з, с у префіксах з- (с-)».
Заховався
Стоїть хлопчик під зливою і не тікає. Якийсь чоловік спи-
нився і вражено спитав:
мова і час 117
— Чого, парубче,стоїш? До нитки промокнеш! Тікай!
— А я від мами сховався, — сказав хлопчина. — Вона мене
хотіла помити (РМ-5, Єрмоленко, 178).
Широке коло ситуацій невимушеного спілкування між
близькими людьми — бабуся та її онуки — представлено в діа-
логізованих текстах у рубриці Із бабусиної скрині, і не тільки
(підручник «Рідна мова. 8 клас» (К., 2008) С. Я. Єрмоленко,
В. Т. Сичової). Очевидно, основна мета таких мікротекстів —
розвивальна, пізнавальна, бо кожна із життєвих, повсякденних
ситуацій означена фразеологізмом книжного та розмовного по-
ходження, значення якого тлумачиться на конкретних прикла-
дах стосунків між людьми. Інша істотна особливість рубрики —
її діалогізм, невимушеність і природність інтелектуалізовано-
го побутового повсякдення. У діалогові легше сприймається
інформація, бо репліки сегментовані на спрощені синтаксич-
ні конструкції, у них доречна емоційна, конкретно-предметна
образність, що робить інформацію доступнішою, полегшує її
засвоєння, пор.: Б а б у с я . Дмитрику і Ясю! Чи не пора вам
прибирати в ваших кімнатах? Вони вже перетворилися на ав-
гієві стайні. [..] Я с я . Бабусю, Авгій же не чистив своїх стаєнь
аж тридцять років! А ми щотижня наводимо порядки у своїх
«стайнях». Б а б у с я . А коли вам не нагадувати? Д м и т р о .
Тоді доведеться кликати на допомогу Геракла. Я с я . Авгієві
стайні Геракл почистив за один день. У нього ж був такий
могутній засіб, як річка. Б а б у с я . А у ваших руках така по-
тужна електрична техніка, що й Геракл позаздрив би, — чи
не так? (РМ-8, Єрмоленко, 15). Здебільшого ж побутова кому-
нікативна ситуація — тло для обговорення подій, проблем із
шкільного життя, взаємин однолітків: діти шукають кабінет у
школі (нитка Аріадни), однокласники відвідали оперу (Фігаро
тут, Фігаро там), знайомство із творчістю Тараса Шевченка
(канути в Лету), сперечання подружок на подвір’ї (баба
Палажка і баба Параска) (РМ-8, Єрмоленко, 56, 102, 209, 37);
родинних взаємин: відвідування дідової пасіки (ложка дьогтю
в бочці меду) (РМ-8, Єрмоленко, 196) та ін.
За нашими спостереженнями, автори підручників з розмов-
но-побутової практики здебільшого обирають жартівливі си-
туації, налаштовуючи учня на розкуте, відкрите, невимушене
Культура слова №75’ 2011118
спілкування, оскільки саме в розмовній функціональній сфері
зберігаються традиції гумористичної культури нації: розмов-
ний словник на уроках української мови варто вивчати і як базу
появи іронічних конотацій, оказіональних моделей мовного
контрасту, як основу для появи метафор, метонімічних струк-
тур, порівнянь з іронічним відтінком.
Саме неофіційність, інтимність такої стильової практики й
відбивають пропоновані текстові зразки усної розмовної мови,
як-от у вправі 30 із таким завданням: Прочитайте мовчки на-
родну усмішку. Скільки осіб бере участь у розмові? Монологом
чи діалогом є поданий текст?
— Синку, як у тебе справи з географією?
— З географії я найсильніший у класі!
— Молодець, якщо справді так.
— Це так, тату, я завжди з учительської приношу в клас
великий глобус.
Прочитайте усмішку вголос за особами. Ким є співроз-
мовники і як ви це зрозуміли? (РМ-5, Глазова). Цю особливість
розмовно-побутового стилю намагаються вияскравити й за до-
помогою завдань (можливо, дещо ускладнених) такого плану:
Поміркуйте і скажіть, за офіційних чи неофіційних обставин
відбуватиметься спілкування і хто може стати адресатом
вашого мовлення, якщо ви прийдете до:
• школи, музею, поліклініки, магазину, спортзалу, кінотеа-
тру, комп’ютерного клубу;
• бабусі в гості, однокласника на його день народження, су-
сідів на їхнє родинне свято (РМ-5, Глазова, впр. 36).
Загалом ситуацій-стимулів для відтворення й побудови
власних діалогів із врахуванням життєвого досвіду учнів 5-х та
8-х класів запропоновано доволі багато. Як правило, складан-
ня діалогу — не самоціль, а модель живомовного спілкування,
у якій відточують навички ситуативного вживання звертань,
вставних слів і словосполучень, етикетних формул — лекси-
ко-граматичного програмового матеріалу. Властиво, що у під-
ручникові «Рідна мова» (К., 2005) О. Глазової, Ю. Кузнецова
є окрема рубрика Складання діалогів, у якій заохочують:
Складіть діалоги, які могли б відбутися в громадському тран-
спорті:
мова і час 119
• між дівчинкою й пасажиром, до якого вона звернулася з
проханням підказати, на якій зупинці їй вийти, щоб дістатися
центру міста (села);
• між хлопчиком, який хоче передати талон на компостер,
та іншим пасажиром;
• між дівчинкою, яка має вийти на наступній зупинці, та
пасажирами, які стоять перед нею;
• між хлопцем і бабусею, якій він поступається місцем.
Складаючи діалоги, використайте деякі з поданих у рамці ви-
словів. Діалоги розіграйте за особами (РМ-5, Глазова, 156);
Уявіть, що ви стали учасником ситуацій, які наведено нижче.
Складіть та розіграйте за особами можливі за таких умов
діалоги.
• Дівчинка дарує бабусі власноруч сплетену теплу хустку
(кофтинку, рукавички). Мета дівчинки — зробити бабусі при-
ємність, підкреслити свою любов. Мета бабусі — подякувати
за увагу й працю.
• Батьки дарують синові на день народження омріяну ним
книжку (велосипед, відеокасету). Мета батьків — привітати
сина. Мета хлопчика — подякувати за привітання. У складе-
них діалогах використайте деякі з поданих у рамці висловів
(РМ-5, Глазова, 182).
У такій усно-розмовній співпраці учнів:
а) розширюється словниковий запас дітей, пор.: Складіть
і розіграйте діалог між двома подругами, які збираються до
оперного театру. У репліках діалогу використайте подані в
рамці слова, з’ясувавши їхнє значення за словником іншомовних
слів.
Репертуар, афіша, гастролі, прем’єра, лібрето, тріо, пар-
тер, бельетаж, ложа-бенуар, бінокль (РМ-5, Глазова, 198);
б) розвиваються стилістичні навички, наприклад: Складіть
і розіграйте діалог між двома подругами, які відвідали естрад-
ний концерт. Одна з них є шанувальницею одного співака, дру-
гій більше подобається його колега. У репліках діалогу вико-
ристайте подані в рамці антонімічні пари:
Голосистий — безголосий; спритний — незграбний; рухли-
вий — млявий; яскравий — бляклий; коректний — безтактний;
Культура слова №75’ 2011120
говіркий — мовчазний; сором’язливий — нахабний; базікало —
мовчун (РМ-5, Глазова, 223).
У структурі підручника «Рідна мова» (К., 2008) М. І. Пен-
тилюк, I. В. Гайдаченко, А. I. Ляшкевич, С. А. Омельчук такі за-
вдання об’єднано в рубрику Комунікативний практикум. Ось
приклад вправи, орієнтованої на побутову ситуацію: Уявіть,
що ви завітали в гості до свого друга (подруги) і стали свідком
суперечки «батьки—діти». Ви намагаєтесь помирити підліт-
ка з дорослими. Складіть і розіграйте діалог за цією ситуа-
цією (РМ-8, Пентилюк, 78); Складіть діалог про те, як ви зу-
стрілися з колишнім учителем вашої школи. Використайте по-
ширені та непоширені односкладні речення (РМ-8, Пентилюк,
105) і под.
Ще наприкінці ХІХ століття «І. Франко трактував мову як
цілісний організм, сповнений життя, динаміки, що реалізується
в «бесіді», «розмові», «способові ведення розмови», в «манері
говорити», розумів мову не тільки як структуру, але й як процес,
що ґрунтується на реалізації арсеналу прийомів, запропонова-
них нам мовою, для забезпечення можливості спілкування»
(Панько Т. І. Мова і нація в естетичній концепції І. Франка. —
Львів, 1992. — С. 57). Отже, розмовний стиль, реалізовуваний,
як правило, у жанрах бесіди, розмови, діалогу, рідше — полі-
логу, виступає одним із важливих видів цілеспрямованої діяль-
ності «людей без масок». Сучасні дослідники розмовної мови
(О. А. Земська, Л. А. Капанадзе, Я. Т. Ритнікова та ін.) також
тримають у колі своєї уваги жанри родинного та дружнього
спілкування, виокремлюючи родинні діалоги, родинні поліло-
ги, домашні телефонні розмови тощо.
Які найзагальніші мовні особливості розмовно-побутового
стилю представлені в текстовому матеріалі підручників? У
темі «Лексикологія. Фразеологія» таких відомостей небагато.
Зокрема, учні дізнаються, що «розмовна лексика — слова, які
використовують в усному невимушеному, переважно побуто-
вому спілкуванні: байдикувати, чимчикувати, собацюра, порт-
фелик, велик (велосипед), відик (відеомагнітофон), здоровань,
базіка. У художніх творах розмовна лексика вживається для
характеристики персонажів» (РМ-5, Глазова, 213). На жаль, у
взятих до розгляду підручниках завдань для опрацювання цьо-
мова і час 121
го сегменту в словниковому складі літературної мови обмаль.
Тим часом сучасні тенденції колоквіалізації, субстандартизації
літературно-мовної публічної практики потребують більшої
уваги до проблеми «розмовна лексика та її емоційно-експре-
сивні, комунікативні функції» у сучасній лінгводидактиці.
У параграфах з теми «Звертання», «Вставні слова» практич-
но немає коментарів щодо стилістичних особливостей цих син-
таксичних одиниць, натомість учнів орієнтують на ситуативне
розрізнення тих чи тих форм звертань: Прочитайте звертан-
ня. Які з них є доречними у спілкуванні в офіційній ситуації?
Які можна використати, спілкуючись у ситуації неофіційній?
Кого з можливих адресатів може називати кожне з поданих
звертань?
Хлопці й дівчата (хлопчики й дівчатка)! Шановні школярі
(учні)! Дорогі друзі! Громадо! Люди добрі! Шановна пані (до-
бродійко)! Панно! Пане (добродію)! Панове! Друже! Люба ма-
тусю! Юначе (хлопчику)! Дівчино (дівчинко)! (РМ-5, Глазова,
104). Великий навчальний та розвивальний потенціал мають
вправи на складання діалогів із використанням тих чи тих спо-
собів звернутися до співрозмовника, як-от: Складіть перші
репліки діалогів, можливих у запропонованих ситуаціях спілку-
вання. У складених репліках обов’язково використайте доречні
звертання, коли ви звертаєтеся до:
• перехожого на вулиці, щоб з’ясувати, котра година;
• меншої сестрички з проханням полити квіти;
• матері з обіцянкою навести лад на своєму робочому столі
без її участі;
• старшого брата з проханням навчити вас лагодити елек-
тровимикач (праску, телевізор);
• однокласника з вимогою повернути м’яч, що він узяв у вас
минулого тижня (РМ-5, Глазова, 112). Як бачимо, здебільшого
йдеться про побутові неофіційні ситуації спілкування, але у та-
ких вправах недостатнім є акцент на стильових особливостях
висловлення.
Певні ознаки розмовно-побутового стилю уточнюють під
час опрацювання теми «Поняття про діалог, пряму мову» як
у 5-му, так і у 8-му класах. Основний тип завдання — читання
пропонованих мікроконтекстів за особами, сегментація їх на
Культура слова №75’ 2011122
окремі висловлення, трансформація прямої чи невласне прямої
мови в діалогічний текст із правильним розставлянням розді-
лових знаків, переказування (відтворення) прочитуваного з ме-
тою формувати не лише фонетико-орфоепічні, а й жестово-мі-
мічні навички, уміння виразно в емоційно-експресивному плані
передавати комунікативну ситуацію. Наприклад: Перепишіть,
розставляючи пропущені розділові знаки. Записаний діалог
прочитайте за особами, застосовуючи доречні жести та мі-
міку.
Просимо ласкаво до хати промовила господиня і поклонила-
ся. Гості увійшли й сіли. Хазяйка кинулась накривати на стіл
і все примовляла Гарні гості не знаю чим вас і вітати Мамо я
принесла з лісу глечик суниць. Зварімо ще й вареники вихопила-
ся дочка. Незабаром і вареники поспіли.
Укажіть репліки та слова автора. Поясніть уживання
розділових знаків. Укажіть у тексті звертання, поясніть роз-
ділові знаки при них (РМ-5, Глазова, 126).
Велике навчально-виховне значення на уроках української
мови має робота з етикетними формулами, що властиві, зо-
крема, й розмовно-побутовій практиці. Автори підручників
або вибирають із художніх текстів лінгводидактичний матері-
ал, що співвідносний з усно-розмовними кліше (1. Добридень
же, тату, в хату! (Т. Шевченко). 2. Бувайте ви, діти, здоро-
ві! (Б. Грінченко) 4. Вечір добрий, пане господарю! Не ждав,
не сподівавсь? (І. Нечуй-Левицький), або моделюють подібні
розмовні ситуації (Розставити розділові знаки 1. Степане
Івановичу Вас до телефону (Остап Вишня). 2. Правда ваша
Луко Федоровичу (Панас Мирний) (РМ-8, Глазова, 299), або про-
понують скласти особисте усне вітання (РМ-8, Єрмоленко, 44).
Через увесь шкільний курс української мови має пройти
усвідомлення того, що розмовно-побутовий стиль — це кате-
горія культури мови, яка охоплює уніфіковані норми літератур-
ної мови, зокрема й усної побутової. Але її неофіційний статус
робить систему стильових розмовних норм залежною саме від
соціального та територіального чинників при збереженні ядра
текстово та лексикографічно кодифікованих і суспільно усві-
домлених загальних літературних норм, від психологічних та
прагмалінгвальних чинників.
мова і час 123
Розмовна стильова норма має високий ступінь варіативнос-
ті у фонетико-орфоепічній, лексико-фразеологічній, словотвір-
ній, морфологічній, синтаксичній та прагмалінгвальній реалі-
зації, що, безсумнівно, має лягти в основу функціонально-сти-
льового принципу лінгводидактики — навчання літературної
розмовно-побутової мови.
Сергій Чемеркін
інтернет, велиКа літера, etc.
Останнім часом знову постає питання про написання в
українській мові слова Інтернет. Нібито остаточно вирішено,
що це слово треба писати кирилицею, воно відмінюється як
іменник чоловічого роду, а от з якої букви?..
Питання про написання великої чи малої літери у слові
Інтернет1 дискутується у науковому середовищі, по-різному
відображено в мовній практиці. Сьогодні існують різні думки
щодо написання першої літери у цьому слові, кожна з яких під-
тверджена відповідними аргументами.
• Основні аргументи на користь уживання великої літери.
Інтернет — це назва конкретної комп’ютерної мережі. В
«Українському правописі» не зазначено, як писати це слово,
навіть немає окремого класифікаційного параметра, до якого
віднести цю назву. Це й зрозуміло, адже у час, коли з’явилися
перші видання нового правопису (початок 1990-х), таке по-
няття було не актуалізоване. Проте у правописі зазначено,
що перше слово у назвах організацій завжди писатиметься з
великої літери. Чи є Інтернет назвою організації? Для цьо-
го потрібно знати лексичне значення слова. Лексикографічні
праці дають таку дефініцію: «Інтернет — всесвітня асоціа-
ція комп’ютерних мереж, інтегрована мережева «павутина»,
яка складається з різних комунікаційних мереж, об’єднаних у
єдину логічну архітектуру». Тобто Інтернет — це асоціація.
1 У статті використовуємо написання слова Інтернет із великої літери
відповідно до останніх настанов, поданих у словниках, довідниках, наукових
працях, що публікуються під грифом Національної академії наук України.
|