Інтернет, велика літера, etc.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37189 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інтернет, велика літера, etc. / С. Чемеркін // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 123-128. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37189 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371892012-09-08T12:10:40Z Інтернет, велика літера, etc. Чемеркін, С. Мова і час 2011 Article Інтернет, велика літера, etc. / С. Чемеркін // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 123-128. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37189 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Чемеркін, С. Інтернет, велика літера, etc. Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Чемеркін, С. |
| author_facet |
Чемеркін, С. |
| author_sort |
Чемеркін, С. |
| title |
Інтернет, велика літера, etc. |
| title_short |
Інтернет, велика літера, etc. |
| title_full |
Інтернет, велика літера, etc. |
| title_fullStr |
Інтернет, велика літера, etc. |
| title_full_unstemmed |
Інтернет, велика літера, etc. |
| title_sort |
інтернет, велика літера, etc. |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37189 |
| citation_txt |
Інтернет, велика літера, etc. / С. Чемеркін // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 123-128. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT čemerkíns ínternetvelikalíteraetc |
| first_indexed |
2025-07-03T18:56:36Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:56:36Z |
| _version_ |
1836653212326690816 |
| fulltext |
мова і час 123
Розмовна стильова норма має високий ступінь варіативнос-
ті у фонетико-орфоепічній, лексико-фразеологічній, словотвір-
ній, морфологічній, синтаксичній та прагмалінгвальній реалі-
зації, що, безсумнівно, має лягти в основу функціонально-сти-
льового принципу лінгводидактики — навчання літературної
розмовно-побутової мови.
Сергій Чемеркін
інтернет, велиКа літера, etc.
Останнім часом знову постає питання про написання в
українській мові слова Інтернет. Нібито остаточно вирішено,
що це слово треба писати кирилицею, воно відмінюється як
іменник чоловічого роду, а от з якої букви?..
Питання про написання великої чи малої літери у слові
Інтернет1 дискутується у науковому середовищі, по-різному
відображено в мовній практиці. Сьогодні існують різні думки
щодо написання першої літери у цьому слові, кожна з яких під-
тверджена відповідними аргументами.
• Основні аргументи на користь уживання великої літери.
Інтернет — це назва конкретної комп’ютерної мережі. В
«Українському правописі» не зазначено, як писати це слово,
навіть немає окремого класифікаційного параметра, до якого
віднести цю назву. Це й зрозуміло, адже у час, коли з’явилися
перші видання нового правопису (початок 1990-х), таке по-
няття було не актуалізоване. Проте у правописі зазначено,
що перше слово у назвах організацій завжди писатиметься з
великої літери. Чи є Інтернет назвою організації? Для цьо-
го потрібно знати лексичне значення слова. Лексикографічні
праці дають таку дефініцію: «Інтернет — всесвітня асоціа-
ція комп’ютерних мереж, інтегрована мережева «павутина»,
яка складається з різних комунікаційних мереж, об’єднаних у
єдину логічну архітектуру». Тобто Інтернет — це асоціація.
1 У статті використовуємо написання слова Інтернет із великої літери
відповідно до останніх настанов, поданих у словниках, довідниках, наукових
працях, що публікуються під грифом Національної академії наук України.
Культура слова №75’ 2011124
У словникові лексема асоціація має кілька значень, головні з
яких: 1) ‘добровільне об’єднання осіб чи організацій для до-
сягнення спільної господарської, політичної, культурної чи
якої-небудь іншої мети; товариство, спілка’; 2) ‘сполучення,
з’єднання чого-небудь в одне ціле’. Якщо вважати, що при тлу-
маченні значення слова Інтернет лексема асоціація ужита в
першому значенні, то Інтернет, безперечно, є назвою органі-
зації. Якщо ж у другому — то належність цієї структури до
організації ще потрібно довести.
Варто додати, що за часів створення мережі Інтернет
вона мала зовнішні ознаки організації (корпоративної струк-
тури тощо), проте з часом ці ознаки нівелювалися. Сьогодні
Інтернет не має власника, оскільки він є сукупністю мереж, що
мають різноманітну географічну належність. Він складається
із тисяч корпоративних, наукових, державних, домашніх та ін-
ших комп’ютерних мереж. Інтернет сьогодні не можна повніс-
тю вимкнути, тому що пристрої, які приймають і передають
інформацію, не мають одного зовнішнього управління.
Проте Інтернет — це назва унікального конкретного
об’єкта поряд із назвами інших унікальних об’єктів, які теж ви-
конують функцію об’єднування комп’ютерних мереж, напри-
клад, Фідонет, Нетсукуку тощо. Чи є слово Інтернет власною
назвою? Нагадаємо, власна назва — це іменник, що позначає
слово або сполучення слів, яке використовують для називання
конкретного, цілком визначеного предмета чи явища, виділя-
ючи цей предмет із розряду однотипних предметів чи явищ.
Отже, слово Інтернет — іменник, воно називає конкретне яви-
ще і вирізняється з-поміж інших однотипних явищ (мереж із
назвами Фідонет, Нетсукуку та ін.), тому є власною назвою, а
відповідно його варто писати з великої літери.
• Основні аргументи на користь уживання малої літери.
В українській мові постійно відбувається трансформація
великої літери у малу при переході власної назви до розряду
загальних. Цей процес був властивий мові раніше (серед дав-
но узвичаєних літературномовною практикою слова рентген,
дизель та ін.), відомий він і тепер (із числа сучасних новоутво-
рень — памперс, ксерокс тощо). Тобто власна назва може ста-
мова і час 125
ти загальною, якщо набуде ознак загальної. Чи набуло слово
Інтернет рис загальної назви? Під цим терміном розуміють
глобальну інформаційну мережу, побудовану за певною техно-
логією, так само, як за певними технологіями побудовані радіо,
телебачення та інші елементи інформаційного простору. Тому
немає потреби виокремлювати у написанні з великої літери цю
назву поряд із розрядами інших загальних назв — телефоном,
радіо, телебаченням тощо. Але ж поряд із Інтернетом існують
інші назви комп’ютерних мереж, наприклад, Фідонет! Тобто
зіставлення таких назв може свідчити про те, що ці назви —
із розряду власних. Як зазначено в сучасній літературі з обла-
штування комп’ютерних мереж, Інтернет порівняно з іншими
комп’ютерними мережами має особливий статус. Наприклад,
більшість сучасних комп’ютерних мереж для функціонування
використовують засоби Інтернету. Інакше кажучи, порівнюва-
ти, наприклад, назви Інтернет і Фідонет у такому контексті не
коректно, оскільки Фідонет сьогодні — це комп’ютерна мере-
жа, яка існує частково й завдяки мережі Інтернет. Помітно, що
слово Інтернет втрачає риси власної назви, набуваючи ознак
загальної, тобто Інтернет — це певна комп’ютерна техноло-
гія, тому таке слово потрібно писати з малої літери.
• Основні аргументи на користь уживання двох літер.
Коли ми сьогодні пишемо чи читаємо Надішли файл по
Інтернету; Нам у будинок провели Інтернет, то, ймовірно, ма-
ємо на увазі не «всесвітню асоціацію комп’ютерних мереж»,
як зазначено у словникові, а звичайнісіньку технологію пере-
давання/отримання інформації. У цьому разі нібито нелогічно
писати назву технології з великої літери, адже слова, які по-
значають загальноприйняті технології, пишуть із малої літе-
ри — телеграф, метро, електрика. А от у реченні У 1990-ті
роки більшість комп’ютерних мереж були об’єднані в мережу
Інтернет зрозуміло, що, навпаки, йдеться не про технологію, а
про мережу як комп’ютерну асоціацію. Тобто слово Інтернет
має не одне значення. І відповідно до значення, вжитого у кон-
тексті, потрібно писати велику чи малу літеру в цьому слові. У
мовній практиці існують приклади написання таких слів: пор.
земля ‘ґрунт’ і Земля ‘планета’, всесвіт ‘уся система світобудо-
ви’ і Всесвіт ‘космічний об’єкт’.
Культура слова №75’ 2011126
Аргументуючи можливість подвійного написання аналізо-
ваного слова, звертаємо увагу й на те, що іноді досить складно
визначити в контексті значення такої лексеми, тому важко зро-
зуміти, яку літеру треба писати. Наприклад, у реченні Значна
частина жителів планети мають обмежений доступ до
Інтернету незрозуміло, про «який» Інтернет ідеться — назву
комп’ютерної мережі чи технологію?
Проблема написання слова Інтернет актуальна не лише для
української мови. Зокрема, вона гостро постала в англомовно-
му середовищі. Лексичні норми в сучасній англійській мові
визначаються авторитетними джерелами, до яких належать ві-
домі словники. Так, 1986 року в Оксфордському словнику ан-
глійської мови вперше було вжито написання слова Internet з
великої літери. До того часу в мовній практиці вживалися як
велика, так і мала букви. А вже до кінця 1990-х років практич-
но всі видання вживали велику літеру. Однак із часом ситуація
стала змінюватися. Незважаючи на те, що написання з великої
букви вважалося нормативним, у Великобританії частина ос-
новних періодичних видань («Дейлі Телеграф», «Індепендент»,
«Ґардіан») почали писати це слово з малої літери, мотивуючи
це тим, що змінилося суспільне сприйняття Інтернету. Люди
більше не ідентифікують себе з інтернет-користувачами, вони
просто послуговуються ще одним засобом комунікації — як те-
лефон, пошта тощо. Ця зміна хоч і незначна у правописі, про-
те вона стала культурним маркером зрушення у суспільному
сприйнятті й ознакою того, що Інтернет органічно вжився у со-
ціальне середовище.
Використання такого факту, як написання слова internet з
малої літери потужними медіагігантами, можна спроекту-
вати й на нашу дійсність. Сучасна норма, як відомо, форму-
ється під впливом мовної практики, а критерієм становлення
стандарту стають взірці певної мовної практики. Як зазначає
С. Я. Єрмоленко, сьогодні не можна беззастережно приймати
точку зору про те, що взірці мовно-художньої практики є кри-
терієм становлення літературної норми. Основну роль стали
відігравати зразки із медійних, публіцистичних текстів. Тому
мова засобів масової інформації в сучасних умовах набуває не-
мова і час 127
абиякого впливу при формуванні норми. Що, до речі, помітно
й на прикладі зарубіжних видань.
Численні приклади різного написання слова Інтернет у
медійному просторі знову актуалізують проблему норми щодо
цього слова, а також величезної кількості інших запозичених
слів, які активно проникають в українську мову. Проблема
норми загострюється й тим, що через демократизацію різних
процесів (зокрема й лінгвістичних), викликаних глобалізацією
сучасного світу, питання дотримання й формування літератур-
ного стандарту теж зазнає змін.
Як відомо, загальний механізм формування українського
літературного стандарту передбачає ряд процедур, які має про-
йти мовна одиниця, щоб стати нормативною. Таку процедуру
образно можна назвати сертифікацією, на зразок тієї, яку про-
ходить товар, що продають у магазині. Кожен значущий товар
повинен бути виготовленим організацією, яка має належну лі-
цензію, а також у товару має бути сертифікат на відповідність
певним вимогам. До того ж є законодавчий орган, який видає
ліцензію та сертифікат. «Ліцензію» на «товар» українська мова
має держава Україна. Лише держава Україна має право регулю-
вати зміни, які відбуваються в «товарі» українська мова. Однак
держава Україна не має «ліцензії» на інші подібні «товари»,
наприклад, на «товар» російська мова, навіть якщо російська
мова буде визнана державною у нашій країні. Якщо в росій-
ській мові, якою спілкуються в Україні, відбудуться зміни, що
потребуватимуть трансформації чи створення нової норми, ми
все одно не матимемо права зробити такі зміни, тому що вони не
зможуть бути верифіковані у Росії. Інакше це буде український
варіант російської мови, який навряд чи визнають у Російській
Федерації. Чого варта лише дискусія щодо використання в ро-
сійській мові прийменника в чи на зі словом Украина! Сьогодні
абсолютна більшість українських російськомовних медіави-
дань вживають в Украине, проте це не означає, що таке вжи-
вання є нормативним із погляду російської лінгвістики.
Існує й не менш складна проблема щодо «правил гри на
мовному полі» й усередині однієї держави. Хто має визначати
правила цієї «гри»? Сучасні технічні можливості дають змо-
гу опублікувати будь-яку книгу, навіть ту, у якій не дотримано
Культура слова №75’ 2011128
норми літературної мови. І навіть більше — володіючи відпо-
відними матеріальними ресурсами, деякі автори мають можли-
вість опублікувати (яким би парадоксальним це не здавалося)
власний український правопис, причому величезним накладом!
Не дивно, що у часи таких можливостей з’явилася ціла низка
словників, навчальної літератури, де порушено літературний
стандарт. У такі часи покликатися на авторитети надзвичайно
складно, тому, ймовірно, варто йти декларативним шляхом.
Тоді, виходячи з правил елементарної логіки, формування лі-
тературного стандарту повинна здійснювати наукова установа,
причому така, об’єкт вивчення якої — українська мова. Таких
установ в Україні багато — починаючи від невеликих вищих
навчальних закладів до солідних науково-дослідних організа-
цій. Проте найбільш значущою установою є Інститут україн-
ської мови НАН України, відповідно останнє слово у прийнят-
ті рішення щодо визначення літературного стандарту повинно
належати йому. Зокрема, щодо написання слова Інтернет, ціл-
ком очевидно, що рішення про зафіксовану сьогодні норму не
остаточне і, зважаючи на зміну значення слова, ймовірно, пере-
глядатиметься. Заплутана ситуація з мовною практикою, коли
використовують як малу, так і велику букву, не додасть про-
зорості цій проблемі. Тому найвищій інституції з дослідження
української мови знову доведеться вирішувати це питання, а
наразі слово Інтернет пишемо з великої літери.
|