Утворюймо слова правильно
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37194 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Утворюймо слова правильно / О. Стишов // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 163-167. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37194 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371942012-09-08T12:10:46Z Утворюймо слова правильно Стишов, О. Граматична стилістика 2011 Article Утворюймо слова правильно / О. Стишов // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 163-167. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37194 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Граматична стилістика Граматична стилістика |
| spellingShingle |
Граматична стилістика Граматична стилістика Стишов, О. Утворюймо слова правильно Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Стишов, О. |
| author_facet |
Стишов, О. |
| author_sort |
Стишов, О. |
| title |
Утворюймо слова правильно |
| title_short |
Утворюймо слова правильно |
| title_full |
Утворюймо слова правильно |
| title_fullStr |
Утворюймо слова правильно |
| title_full_unstemmed |
Утворюймо слова правильно |
| title_sort |
утворюймо слова правильно |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Граматична стилістика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37194 |
| citation_txt |
Утворюймо слова правильно / О. Стишов // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 163-167. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT stišovo utvorûjmoslovapravilʹno |
| first_indexed |
2025-07-03T18:56:54Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:56:54Z |
| _version_ |
1836653231414968320 |
| fulltext |
граматична стилістика 163
знахідному відмінку однини: ся, сь. У лексикографічних пра-
цях вони, як правило, відсутні.
Паралельно з вказівним займенником цей функціонував
давній діалектний варіант сей. Це засвідчують і граматики, і
мовна практика: сей вчитель (Буковина, 12.07.1917), сей борець
(Літературна газета, 14.02.1930). Поширені такі форми і в мові
Б. Грінченка, В. Винниченка, О. Олеся. У СБГ (1924 р.) є форма
цей, але отсю, у «Правописному словничку української мови»
(1922 р.) знаходимо себ-то/цеб-то, у «Російсько-українському
словнику» О. Ізюмова (1930 р.) — отцей/цей.
Форма сей репрезентована в «Кобзарі» (1921 р.) Т. Шевченка,
в мові М. Вороного, П. Карманського, В. Пачовського тощо.
Варіанти вказівного займенника сей, ся, сі словники початку
ХХ ст. фіксують рідко і подають їх як другорядні непродуктив-
ні форми. М. Йогансен, М. Наконечний та ін. у «Практичному
російсько-українському словнику» (1926 р.) зазначають, що
при позначенні часу можна писати також сей рік, сього місяця.
Граматичні й лексикографічні прескрипції початку ХХ ст.
відбивають один з етапів становлення літературної норми.
Протягом всієї історії літературної мови всередині морфоло-
гічних парадигм відбувалися зміни і вироблялися більш удо-
сконалені мовні механізми.
Олександр Стишов
утворюймо Слова правильно
Питання культури мови актуальні в усі періоди розвитку
літературної мови. Важливою є проблема якості мови — її
чистоти і правильності. Характерні ознаки мови залежать від
екстралінгвальних чинників: зменшилося число накладів укра-
їномовних видань, ефірного часу на телебаченні й у радіоефірі,
більшість високопосадовців і чиновників різних рангів про-
довжують послуговуватися російською мовою. Та навіть і в
цих складних умовах мова розвивається, що помітно не лише
в розширенні лексичних засобів, відродженні питомих слів та
фразеологізмів у різноманітних семантичних процесах, а й у
словотворенні.
Культура слова №75’ 2011164
Сучасному мовцеві буває важко у величезному потоці мас-
медійної інформації зорієнтуватися і визначити, яке слово з по-
гляду словотворення нормативне, яке — потенційно можливе,
а яке — штучне або неправильне.
В останні десятиліття на тлі глобалізаційних процесів спо-
стерігаємо посилення тенденції до збереження, відродження
власне українських словотвірних елементів (мовознавці це
явище називають автохтонізацією).
Невластиві українській мові форми, форманти, твірні осно-
ви, які з’явилися переважно під впливом російської мови, ви-
тісняються її питомими структурними елементами. Так, у кінці
ХХ — на початку ХХІ століть виходять з ужитку або набува-
ють стилістичних обмежень (зокрема як розмовні) запозичені
чи скальковані з російської мови іменники на позначення осіб
за діяльністю, фахом, посадою та ін. із суфіксами -щик (ба-
рабанщик, рекламщик, алілуйщик, крановщик, піарщик), -чик
(апаратчик, збутчик, графітчик), які в радянську добу були
кодифіковані, тобто введені до словників і граматик. Такі лек-
сичні одиниці замінені в словниках й утверджувані в практи-
ці як питомі словотвірні зразки з суфіксами -ник, -ик (бара-
банник, рекламник, алілуйник, кранівник, піарник, апаратник,
псаломник, наладник, розпасувальник, газівник), -ар (графітяр
«той, хто робить графіті», бавовняр). Пор.: Гості та учасники
пройдуть по «зірковій» червоній доріжці до театру, а їх ві-
татиме ансамбль барабанників (День, 16.03, 2007); А треба
сказати, що доля кидала Івана Дібрівного то туди, то сюди,
а він нічого не боїться... Краватку, костюм, у шафу, робу на
себе — і на родовище слюсарем-наладником (Молодь України,
02.06.2000); Литвиненко — чудовий розпасувальник: головне —
відкритися, а Віталій уже знайде можливість віддати пере-
дачу (Україна молода, 05.12.2007).
Виходять з ужитку лексеми із суфіксоїдом -вод, які активно
функціонували у мовній практиці 40-80-х років ХХ ст.: куку-
рудзовод, садовод, бавовновод та ін. Власне українські форми
до названих одиниць, які функціонували в мові 10-30-х років
ХХ ст., повертаються: кукурудзівник, садівник, бавовняр, лісів-
ник. Характерно, що за аналогією до наведених слів в останні
роки виникли нові слова: страусівник, хурмівник, устрицівник.
граматична стилістика 165
Це демонструють сучасні ЗМІ: Ще одна стаття доходів яс-
ногородських страусівників — продаж маткового поголів’я...
і страусенят (Дзеркало тижня, 15.01.2005); Поради хурмівни-
кам від Валерія Черняєва (заголовок статті) (Україна молода,
12.12.2002). Поки що в українській мові нормативним і активно
вживаним є тільки одне слово з -вод — екскурсовод. Але воно
утворене за допомогою не суфіксоїда (як попередні одиниці),
а кореневої твірної основи, що походить від дієслова водити.
Значних функціонально-стилістичних і семантичних пе-
ретворень зазнала лексема ляльковод. Ця калька із російсько-
го кукловод у радянську добу вживалася як синонім до слова
ляльковик і мала значення: «артист, який керує ляльками у
ляльковому театрі». На сучасному етапі розвитку української
мови таку семантику передають словотвірні варіанти ляльковик
та ляльківник: У сезоні, що минув, волинські ляльковики удо-
стоєні головного призу маршалка воєводства у місті Ломжа
сусідньої Польщі на фестивалі, що там відбувся (Волинь,
31.05.2005); ...у середині 80-х повсюдно виникали театральні
підвали й студії. Не обійшло це і Чернігів. Містом поповзли
чутки: «Ляльківники вийшли із-за ширми!» (Голос України,
26.11.2010). А форма ляльковод, спочатку в мовній практиці
електронних і друкованих ЗМІ (переважно у матеріалах, при-
свячених проблемам і питанням політики), а з часом і в загаль-
новживаній мові набула переносного негативного значення
‘той, хто керує чиїми-небудь діями’: За вашою схемою май-
бутній лідер — постать суто номінальна, а країною правлять
ляльководи... (День, 24.07.1999); Водночас оці приховані супер-
ечності між різними провладними групами і прагнуть викорис-
товувати «агенти впливу», а точніше, ляльководи, які і вті-
люють за їхньою допомогою сценарії всіх, на перший погляд,
не пов’язаних між собою подій (Голос України, 17.03.2011).
Переносного значення набуло й слово ляльковик, пор.: ...кер-
манич «регіоналів» щоразу озирається на Кремль, ніби його
пов’язують міцні невидимі нитки, якими керують тамтешні
ляльковики (Буковина, 05.06.2009).
Незважаючи на активізацію питомих словотвірних зразків,
мова ЗМІ іноді демонструє неприйнятні, штучні або кальковані
словотвірні моделі: клейщик, детективщик, графітчик, трак-
Культура слова №75’ 2011166
торогонщик, напр.: На полицях книгарень міста з’явилася кни-
га початківця-детективщика (заголовок статті) (З Інтернету);
І хоча графіті офіційно заборонено, вуличних художників у
столиці більшає... Самі графітчики переконані: на їхні робо-
ти набагато приємніше дивитись, аніж споглядати понурі
облізлі стіни (Україна молода, 03.04.2009). Ми пропонуємо за-
мість наведених слів-покручів використовувати як нормативні
відповідники: розклеювальник, детективник, графітяр, трак-
тороперегонець.
Словотвірній системі мови відповідає зразок банник, на
противагу неправильному банщик.
Сучасні словотвірні тенденції поширилися і на віддієслівні
іменники на позначення певних дій, виробничих процесів. Так,
нині з утвореннями із суфіксом -к(а) (заточка, зачистка, залив-
ка, парковка) конкурують уже кодифіковані зразки на -анн(я),
-енн(я) (заточування, зачищання/зачищення, заливання, парку-
вання). Однак варто зазначити, що в мові вже традиційно як
стилістично нейтральні функціонують лексеми закваска, від-
писка.
На сучасному етапі розвитку української мови помітне ви-
тіснення з ужитку активних дієприкметників із суфіксом -уч-
словотвірними зразками з афіксами -льн-, -ов-, -н-: знеболюю-
чий — знеболювальний, керуючий — керувальний, літаючий —
літальний, атакуючий — атакувальний, уточнюючий — уточ-
нювальний, випереджуючий — випереджувальний, енерго-
зберігаючий — енергозберігальний, випускаюча — випускова
[кафедра], миючий — мийний [засіб] тощо. Мова мас-медіа де-
монструє вживання словотвірних варіантів нової лексики: зом-
бувальний — зомбуючий, спонсорувальний — спонсоруючий,
напр.: Необхідно апелювати до свідомості громадян, адже
дуже часто надмірна кількість реклами медичних препаратів
має майже зомбувальний вплив (Поступ, 08.04.2004); Також
негативно впливає на людину одноманітно-зомбуюча музика
(телеканал «Інтер», 08.12.2011). Проте помітно зменшується
частота вживання других моделей.
Засвідчено також активізування прикметникових форм із
суфіксами -ов-, -н- замість моделей із -очн-, -ичн-/-ічн- (по-
садковий — посадочний [майданчик, смуга на аеродромі, кар-
топля], виставковий — виставочний, протитиповий — про-
граматична стилістика 167
титипічний, діахронний/діахронійний — діахронічний), напр.:
До складу гелікоптерного майданчика входять, зокрема, по-
садковий майданчик, одноповерховий пасажирський термінал,
контрольно-пропускний пункт, місця для зупинки автотран-
спорту та інше (Дзеркало тижня, 19.09.2011); Свій новий ви-
ставковий сезон арт-центр «Я галерея» відкрив виставкою
відомого українського скульптора Олександра Сухоліта (День,
17.09.2008).
У 90-х роках ХХ ст. активно творилися складні слова з ком-
понентом -гін: водогін, нафтогін, газогін (пор. водопровід, наф-
топровід, газопровід), напр.: Можна відремонтувати водогін
та встановити систему локальної доочистки води, .. можна
провести знезараження води за допомогою ропи чи прокласти
нову гілку водогону (День, 21.07.2010); Нагадаємо, що нині на-
фтогін Одеса—Броди працює у реверсному напрямку. Тобто
прокачує нафту не в Європу, а до Чорного моря (Голос України,
14.11.2006).
Активно вживаються у мові мас-медіа кінця ХХ — поч.
ХХІ ст. власне українські абревіатури: ВНЗ (вищий навчальний
заклад), ВЗО (вищий заклад освіти). Повернулися до вжитку
абревіатури, які функціонували в мові 20-30-х років ХХ ст.,
напр.: виш (навчальний заклад вищої школи), ЗМОП (загін мі-
ліції особливого призначення).
Отже, можна констатувати, що в кінці ХХ — на початку
ХХІ ст. виразною є тенденція до дистанціювання, віддалення
від російської мови, що виявляється в пошуках, активізації пи-
томих словотвірних зразків. У часи суспільних зрушень мова
повною мірою розкриває потенційні можливості.
|