Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37197 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 177-180. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37197 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371972012-09-08T12:10:48Z Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників Шульга, Т. Культура фахової мови 2011 Article Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 177-180. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37197 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Культура фахової мови Культура фахової мови |
| spellingShingle |
Культура фахової мови Культура фахової мови Шульга, Т. Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Шульга, Т. |
| author_facet |
Шульга, Т. |
| author_sort |
Шульга, Т. |
| title |
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників |
| title_short |
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників |
| title_full |
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників |
| title_fullStr |
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників |
| title_full_unstemmed |
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників |
| title_sort |
спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Культура фахової мови |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37197 |
| citation_txt |
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 177-180. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT šulʹgat sportivnijžargonumovístudentívfízkulʹturnikív |
| first_indexed |
2025-07-03T18:57:04Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:57:04Z |
| _version_ |
1836653241679478784 |
| fulltext |
Культура фахової мови 177
Залежно від ситуації в науковому спілкуванні використо-
вують і непрямі способи вираження комунікативних намірів
її учасників. До таких способів зараховують натяки, комуніка-
тивно вагоме мовчання, ухиляння від прямої відповіді, зміну
теми розмови, евфемізацію та невербальні засоби спілкування.
Вони розширюють межі мовного етикету, тому їх досліджен-
ня є перспективним напрямом сучасної комунікативної лінг-
вістики.
Отже, мовні етикетні висловлювання сприяють ефектив-
ності наукової комунікації, налагодженню наукових та ділових
контактів, дають змогу тактовно оцінити наукову роботу, ви-
словити зауваження щодо можливих недоліків, рекомендації
щодо уникнення їх у подальшій роботі. Мовний етикет тіс-
но пов’язаний з культурою мови: чим вищий її рівень, тим
активніше учасник комунікації послуговується етикетними
формулами, перетворюючи наукове спілкування на творчий
діалог.
Тамара Шульга
Спортивний жаргон
у мові Студентів-фізКультурниКів
Мова студентів постійно привертає увагу дослідників-со-
ціолінгвістів, викладачів вищих навчальних закладів. Цей
об’єкт, звичайно, можна вивчати з різних позицій: для виклада-
ча — це і сфера формування загальної культури усного та пи-
семного спілкування, і сфера вироблення професійно грамотної
мови майбутніх спеціалістів. Тут ніби змагаються пуристична
тенденція мовної освіти та тенденція з орієнтацією на демо-
кратизацію усного спілкування, а також на світові процеси гло-
балізації мовної свідомості. Це співвідношення можна проде-
монструвати на прикладі функціонування синонімів бранець —
легіонер, кошиківка — баскетбол, копаний м’яч — футбол, а
також фіксуючи надуживання іншомовними запозиченнями ко-
ментаторів, як-от стопер (замість оборонець), ліберо (замість
вільний оборонець), лайнсмен (замість боковий суддя, або суддя
Культура слова №75’ 2011178
на лінії), армреслінг (замість рукоборство), челенджер (замість
претендент) та ін.
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників — це
інструмент професійної діяльності, за допомогою якого полег-
шується взаєморозуміння між самими студентами, студентами
та тренерами. І хоча власне жаргон — знижений сегмент у за-
гальнонаціональній мовній практиці, але без нього практич-
но неможливе спілкування у жодній із професійних груп сус-
пільства. Таких слів не багато, вони не заступають літературні
книжні терміни, термінологічні словосполучення, а швидше
сприяють поширенню корпоративної культури (зокрема в галу-
зі спорту) як засобу самоіндентифікації в суспільстві. До того
ж, у мові спортсменів, що нерідко перебувають у ситуаціях
швидкої гри, швидкого обміну інформацією, відправлення ко-
манд, складних колективних дій, виникає природна потреба в
економії мовних зусиль, яку задовольняють розмовні утворен-
ня — жаргонізми. Деякі дослідники-соціологи відзначають, що
спортивний жаргон найбільш виражений у мові тих, хто меш-
кає у містах (Л. Карпець).
Основні функції спортивного жаргону — емоційно-експре-
сивна й номінативна, менше виражена функція групового від-
межування, оскільки спортивна група не замкнена, а її члени
можуть, так би мовити, перемикати мовні коди залежно від си-
туації: спілкування з викладачем-неспортсменом, зі студента-
ми інших факультетів того самого ВНЗ, між однолітками, вдо-
ма, у транспорті тощо.
У Черкаському національному університеті імені Богдана
Хмельницького студенти-фізкультурники займаються фут-
болом, гандболом, гімнастикою. Відповідно їхня професійна
мова насичена характерними для цих видів спорту жаргоніз-
мами.
Утворюються ці мовні одиниці за допомогою розмовних
словотвірних ресурсів системи сучасної української літера-
турної мови. Наприклад, за допомогою суфікса -к(а) і його
варіантів творяться жаргонізми гімнастів: розніжка (розножи-
ти) ‘стрибок із розведенням ніг у повітрі’, складка (складати)
‘вправа на розвиток гнучкості тіла, яке ніби складають удвічі’,
обманка (обман) ‘обманні рухи, які спортсмени відпрацьову-
Культура фахової мови 179
ють заздалегідь’, вертушка (вертіти) ‘перехват руками на верх-
ній жердині, ніби вивертає щось’, ‘удар ногою в боротьбі під
час стрибка з розворотом навколо своєї осі’ тощо. У мові сту-
дентів-футболістів активні слова із суфіксом -ень (завертень
‘м’яч, якого спортсмен зумів завертіти в польоті’), -ан (друган
‘атака другої спроби’), -ик (боковик ‘боковий кидок м’яча’),
-ник (двійник ‘подвійний удар по м’ячеві, який відскочив від
землі’), -ак/-як (бічняк ‘бічний/боковий кидок’, штрафняк
‘штрафний майданчик’, особняк ‘особовий залік’), -ук/-юк
(анулюк ‘анульоване рішення судді’).
Професійні жаргонізми спортсменів мають прозору семан-
тику. Такі лексичні одиниці емоційно забарвлені, пор. номіна-
тивну метафору сухар від словосполучення виграти/програти
всуху (про нічийну гру), паровоз ‘футболіст, який часто йде в
контратаку’, мороз ‘той, хто під час змагань поводиться мля-
во, як заморожений’, банка, барабан ‘лава запасних’, хрест,
хвиля ‘спосіб передавання м’яча під час гри’. Дієслівні об-
разні похідні також мають прозору семантику: паровозитися
‘бігти позаду своїх суперників, як паровоз, що штовхає попе-
реду себе’, хімічитися ‘вживати хімічні препарати — анаболіч-
ні стероїди’.
Поширені в мові спортсменів і метонімічні перенесення,
що лягають в основу найменувань неофіційних назв клубів,
команд, як-от: метал ‘Металург’, паровози ‘Локомотив’, пома-
ранчеві ‘Алекс’ і под.
Пласт спортивних жаргонізмів формують і запозичення з
інших жаргонів, зокрема молодіжного (халявити ‘погано тре-
нуватися’, дятел ‘поганий спортсмен’, амбал ‘великий, висо-
кого зросту спортсмен’), кримінального (замочити ‘вдарити
суперника’, парафін ‘ганьба’), наркоманів (пруха ‘позитивний
ефект від допінгового препарату’, ширятися ‘приймати анабо-
літики’) та ін.
Професійний успіх спортсмена певною мірою залежить від
того, як він оволодів фаховою мовою, елементом якої є спор-
тивний жаргон — засіб точного й економного передавання
думки, інформації, команди, якщо він позбавлений вульгарнос-
ті, надмірної фамільярності. Без цих усно-розмовних засобів
спілкування у професійній групі неможлива повноцінна спор-
Культура слова №75’ 2011180
тивна діяльність. Жаргонізми — це також потенційні одиниці
власне української спортивної лексики.
Дослідження спортивної жаргонної лексики дають мате-
ріал і для аналізу взаємодії культур різних націй, соціальних,
професійних груп, їхнього взаємовпливу. У такому разі цей
сегмент спортивного лексикону також може посісти належне
місце у курсах української мови за професійним спрямуванням
для фахівців із фізичної культури.
Світлана Терещенко
ЯК вчимоСЯ Сьогодні,
таК житимемо завтра
(про мовну норму в оСвітній літературі)
У сучасному суспільстві вкорінюється думка про вторинний
характер мовного знання, мовної освіти, мовної компетентності
фахівця. Мовляв, справжнього професіонала сприймають не за
«мовною одежиною», а за «професійними шатами» — умінням
швидко й ефективно діяти у фаховій сфері. Насправді ж, навіть
побіжне знайомство з діяльністю спеціалістів будь-якого про-
філю переконує в тому, що низький рівень мовної компетент-
ності стає серйозною перешкодою на шляху кар’єрного зрос-
тання, а неграмотність заважає якісному виконанню професій-
них обов’язків. А в умовах глобалізації економічного простору
мовний фактор, без сумніву, потужно впливає на конкурентну
спроможність майбутніх фахівців.
Беззаперечним є твердження, що підготовка кваліфікованих
спеціалістів без ґрунтовного вивчення мови стає неефектив-
ною. Юрист, економіст, медик, державний службовець, інже-
нер, що володіє необхідними професійними знаннями, але має
низький рівень мовної компетентності, не здатний чітко висло-
вити думку чи грамотно відтворити й передати отриману ін-
формацію, не може стати справжнім конкурентом для тих, хто
отримав серйозну мовну підготовку.
На формування мовної компетентності майбутніх укра-
їнськомовних фахівців спрямовані різні лінгвістичні курси у
|