Спасительний — спасенний
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37201 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Спасительний — спасенний / О. Мирончук // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 188-190. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-37201 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-372012012-09-08T12:10:49Z Спасительний — спасенний Мирончук, О. Наші консультації 2011 Article Спасительний — спасенний / О. Мирончук // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 188-190. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37201 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наші консультації Наші консультації |
spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Мирончук, О. Спасительний — спасенний Культура слова |
format |
Article |
author |
Мирончук, О. |
author_facet |
Мирончук, О. |
author_sort |
Мирончук, О. |
title |
Спасительний — спасенний |
title_short |
Спасительний — спасенний |
title_full |
Спасительний — спасенний |
title_fullStr |
Спасительний — спасенний |
title_full_unstemmed |
Спасительний — спасенний |
title_sort |
спасительний — спасенний |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Наші консультації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37201 |
citation_txt |
Спасительний — спасенний / О. Мирончук // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 188-190. — укр. |
series |
Культура слова |
work_keys_str_mv |
AT mirončuko spasitelʹnijspasennij |
first_indexed |
2025-07-03T18:57:17Z |
last_indexed |
2025-07-03T18:57:17Z |
_version_ |
1836653255529070592 |
fulltext |
Культура слова №75’ 2011188
чеснота, що возсіяла в раю, перш ніж змій спокусив прароди-
чів. Дівство стало Христовою Матір’ю. Дівство перетворює
людей в ангелів. Шлюб починається тлінням і ним закінчуєть-
ся, а дівство підносить світ до безсмертя (З Інтернету).
Іменник дівство в релігійному стилі має тільки позитивну
конотацію, напр.: надприродне дівство Божої Матері, дівство
Пречистої Богородиці, дівство Божої Матері, богопосвячене
дівство, моральне дівство, Богом дане дівство, преславне дів-
ство, святе дівство, вічне дівство, непорочне дівство, подвиг
дівства, обітниця дівства, вінець дівства, скарбниця дівства
(образне найменування Богородиці), охоронець дівства (об-
разне найменування святого праведного Йосифа Обручника),
корінь дівства, звеличення дівства, джерело дівства, стовп
дівства, збереження дівства, цвіт дівства, сосуд дівства, хра-
нитель дівства, чистота дівства, перли дівства, печаті ді-
вства, краса дівства, зберегти дівство, розбестити дівство,
дорожити дівством, присвятити своє дівство Богу, поєдну-
вати дівство і народження, оберігати дівство, втратити ді-
вство, символізувати дівство, прообразувати дівство, пошко-
дити дівство та ін.
Отже, вживання слів дівство-дівоцтво часто регламенту-
ється не тільки літературною, а й стильовою нормою.
Олександр Мирончук
СпаСительний — СпаСенний
Сучасний релігійний стиль засвідчує вживання спільноко-
реневих прикметників спасительний і спасенний. «Словник
української мови» в 11-ти томах (Т. ІХ) фіксує лише слово спа-
сенний зі значеннями: «який дає, приносить рятунок; який ря-
тує або сприяє врятуванню від чого-небудь», напр.: [Люцій:]
Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі,
щоб тільки він зажив спасенних ліків? (Леся Українка); Як роз-
виднилося, вийшли ми з того спасенного куреня (Г. Хоткевич).
Слово спасенний традиційно вживається також зі значенням
«бажаний, приємний», напр.: Не хочу я йти, не хочу переба-
ранчати йому. Вчення — спасенне діло (І. Нечуй-Левицький).
наші консультації 189
Художня література демонструє зразки вживання лексеми спа-
сенний зі значеннями «достойний заступництва Бога, небес»;
«благотворний», напр.: Не тільки в самій Тухольщині видний і
спасенний був вплив Захара Беркута; його знали люди на кіль-
канадцять миль довкола (І. Франко). Як застаріле, розмовне
СУМ подає значення «той, хто спас свою душу», напр.: Хотіли
[люди] за свою роботу мати більший заробіток. Що ж, воль-
ному воля, а спасенному — рай (М. Стельмах).
Сьогодні релігійний стиль помітно актуалізує значення «до-
стойний заступництва Бога», напр.: Хто увірує й охреститься,
буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений (З Біблії); Ісус
же, почувши це, сказав йому: не бійся, тільки віруй, і спасенна
буде (З Біблії).
У релігійному стилі також вживається слово спаситель-
ний у значенні, яке частково збігається із семантикою слова
спасенний, «те, що допомагає досягти або приносить спасіння
для душі», напр.: Почувши про вчення Христове, Лука при-
був у Палестину і тут, прийнявши спасительне благовістя,
став ревним його послідовником (З Інтернету); Православ’я —
це правильний шлях віри, воно засноване на правильній і спаси-
тельній вірі в Бога — Творця і Спасителя (З Інтернету). Лексема
спасительний вживається на означення певних християнських
предметів: Хрест — знаряддя ганьби — став знаряддям спаси-
тельної сили і святості. Символіка спасительного Древа, яка
нерозривно пов’язана з Хресним Древом Голгофи, здавна про-
стежувалася християнами у Священному Старозавітному
Писанні (З журн.); Сім’я для православної людини — особливий,
спасительний ковчег. Ми говоримо, що Церква — це новий Ноїв
ковчег, адже сім’я — мала Церква, і тому теж спасительний
ковчег для людини, що охороняє від гріха (З Інтернету). Лексема
спасительний функціонує як епітет у словосполученнях на по-
значення християнських подій і пов’язаних із ними понять: З
впевненістю можна сказати, що якби не було Хреста, не було б
спасительного подвигу Христового, не було б Божественного
Воскресіння (З Інтернету); Наближається свято нашої віри —
Різдво Сина Божого від Пресвятої Діви Марії. Свята Церква
готує нас до цієї спасительної події в історії людства (З про-
повіді); Але без благодаті Божої це зробити майже неможли-
Культура слова №75’ 2011190
во. Тому треба прагнути жити всією сім’єю церковним жит-
тям, не відриватися від Церкви Христової, яка спасительним
покровом завжди зберігатиме нас і наших діток (З Інтернету).
Церковнослов’янізм спасительний має виразний книжний
характер і надає висловлюванням піднесеності, урочистості,
напр.: спасительний берег, спасительна благодать, спаси-
тельна воля, спасительний день, спасительний дар, спаси-
тельна діяльність, спасительна жертва, спасительний закон,
спасительний засіб, спасительні заслуги, спасительна зброя,
спасительне ім’я, спасительна істина, спасительна любов,
спасительна милість, спасительний піст, спасительний при-
клад, спасительна сила, спасительне служіння, спасительна
смерть, спасительні страсті, спасительний хрест та ін.
Вживання церковнослов’янізмів — це одна з найпоказові-
ших ознак стильової норми релігійного стилю.
Олександр Мирончук
Сповідати — Сповідувати
У релігійному стилі функціонують дієслівні пароніми спо-
відати і сповідувати.
Дієслово сповідати (утворене від іменника сповідь) має
значення «звершувати таїнство Сповіді, вислуховувати спо-
відь та відпускати гріхи»; «розповідати на Сповіді про свої
гріхи», напр.: Скажімо, характерний для фольклорної леген-
ди мотив убивства священика чи монаха, який відмовляється
сповідати великого грішника, кваліфікують як типові впливи
європейської літератури (З наук. літ.); На це жінка сказала: —
Владико, я не можу сповідати гріха свого, бо великий сором
мучить мене (З реліг. періодики).
Дієслово сповідувати (утворене від іменника спові́дання)
означає «дотримуватися якої-небудь релігії, якогось віровчен-
ня; відкрито визнавати, наслідувати якесь вчення, погляди,
переконання» і вживається в таких словосполученнях: спові-
дувати віру, сповідувати релігію, сповідувати Тройцю, спові-
дувати гріхи (у значенні «визнавати себе грішним») та ін.,
напр.: Але щоб віра наша була живою і дійсною, необхідно
|