Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи

Розглянуто основні результати реформування ЖКГ України, проаналізовано роль держави в реалізації програм реформування, надано оцінку рівня їх виконання та визначено напрями державного регулювання процесу реформування галузі ЖКГ. Ключові слова: державне регулювання, ЖКГ, реформування, державна прогр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Петрушевський, Ю.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Проблеми сучасної економіки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37272
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи / Ю.Л. Петрушевський // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 69-75. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37272
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-372722013-02-13T02:47:56Z Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи Петрушевський, Ю.Л. Проблеми сучасної економіки Розглянуто основні результати реформування ЖКГ України, проаналізовано роль держави в реалізації програм реформування, надано оцінку рівня їх виконання та визначено напрями державного регулювання процесу реформування галузі ЖКГ. Ключові слова: державне регулювання, ЖКГ, реформування, державна програма. Рассмотрены основные результаты реформирования ЖКХ Украины, проанализирована роль государства в реализации программ реформирования, дана оценка уровня их выполнения и определены направления государственного регулирования процесса реформирования отрасли ЖКХ. Ключевые слова: государственное регулирование, ЖКХ, реформирование, государственная программа. The paper describes main results of reforming housing and communal services of Ukraine, analyses the role of the state in realization of reform programmes, evaluates their implementation and determines the directions for the government regulation of the process of reforming the sector of housing and communal services. Keywords: government regulation, housing and communal services, government programme. 2011 Article Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи / Ю.Л. Петрушевський // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 69-75. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37272 332.8+338.24.021.8 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми сучасної економіки Проблеми сучасної економіки
spellingShingle	Проблеми сучасної економіки Проблеми сучасної економіки Петрушевський, Ю.Л. Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи Економіка промисловості
description	Розглянуто основні результати реформування ЖКГ України, проаналізовано роль держави в реалізації програм реформування, надано оцінку рівня їх виконання та визначено напрями державного регулювання процесу реформування галузі ЖКГ. Ключові слова: державне регулювання, ЖКГ, реформування, державна програма.
format	Article
author	Петрушевський, Ю.Л.
author_facet	Петрушевський, Ю.Л.
author_sort	Петрушевський, Ю.Л.
title	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи
title_short	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи
title_full	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи
title_fullStr	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи
title_full_unstemmed	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи
title_sort	державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Проблеми сучасної економіки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37272
citation_txt	Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи / Ю.Л. Петрушевський // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 69-75. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT petruševsʹkijûl deržavneregulûvannâprocesureformuvannâžitlovokomunalʹnogogospodarstvapídsumkitaperspektivi
first_indexed	2025-07-03T19:01:21Z
last_indexed	2025-07-03T19:01:21Z
_version_	1836653511771684864
fulltext	УДК 332.8+338.24.021.8 Юрій Люціанович Петрушевський, канд. екон. наук, проф. Донецький державний університет управління ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕССУ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) України є важливою галуззю, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово- комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економіки країни і є на сьогодні однією з найменш реформованих сфер національної економіки . За останнє десятиріччя у ЖКГ України накопичилося багато проблем, які потребують негайного вирішення. Ігнорування та несвоєчасне вживання відповідних заходів може призвести до погіршення стану житлового фонду та основних фондів підприємств, збільшення витрат енергоносіїв і кількості аварійних станів в інженерних системах, суттєвому зростанню витрат на капітальні і поточні ремонти, а також внаслідок цього – підвищення собівартості послуг, подальший спад прибутковості підприємств, зниження якості житлово-комунального обслуговування населення, збільшення видатків з державного та місцевих бюджетів. Щорічно збільшується кількість звернень громадян з приводу якості надання житлово-комунальних послуг підприємствами галузі. Зокрема, споживачі скаржаться на неналежне утримання будинків та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення твердих побутових відходів, відсутність водопостачання та теплопостачання внаслідок проривів інженерних мереж, відсутність гарячого водопостачання в період опалювального сезону, поганий стан покриття тротуарів, вулично-дорожньої мережі, що призводить до незручностей для мешканців населених пунктів та поломок автотранспорту. Несвоєчасна оплата за надані послуги, невиконання в повному обсязі ремонтних робіт, збільшення кількості звернень та скарг від населення свідчить про необхідність докорінного реформування галузі ЖКГ за участю всіх зацікавлених сторін, включаючи державне регулювання цього процесу. Вивчення роботи галузі, аналіз її діяльності та розробку напрямів і заходів удосконалення функціонування здійснює багато провідних вчених нашої держави. Роботи таких авторів, як Т. Качала, О. Кучеренко, О. Мазурчак, Г. Семчук, Б. Шелегеда, Е.М. Петрова [1-6] та інших теоретиків і практиків сфери, є важливим внеском у вирішення проблем житлово- комунального господарства України. Ними зазначено, що на даному етапі найбільш актуальною є необхідність радикальних рішень, що дозволили б зберегти соціально прийнятний рівень навантаження на бюджети домогосподарств з боку житлово-комунальних тарифів, і, водночас, забезпечити належну якість надання послуг та запобігти наростаючому фізичному руйнуванню інфраструктури ЖКГ. При цьому вони відзначають, що головною причиною низької ефективності діяльності ЖКГ є, зазвичай, ні неефективний менеджмент, а технологічна застарілість, обумовлена тривалою, загальною для всієї національної економіки «інвестиційною паузою», затяжний характер якої посилився для підприємств галузі через політизацію тарифоутворення. У даній ситуації спроби впровадження тарифів, що враховують необхідність повного відшкодування собівартості послуг та накопичення інвестиційних ресурсів для розвитку галузі, призводить до цінових пропозицій, що є неприйнятними з огляду на низьку платоспроможність споживачів. Мета статті – визначення перспектив та напрямів державного регулювання про- © Ю.Л. Петрушевський, 2011 цесу реформування житлово-комунального господарства в Україні на підставі аналізу підсумків розвитку і узагальнення відповідних проблем галузі.Проблеми реформування ЖКГ знаходяться у центрі уваги органів державної влади та місцевого самоврядування. Особливо це стосується нормативно-правового забезпечення. Так 24 червня 2004 р. Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» [7]. Розвитком нормативно-методичного забезпечення реалізації загальнодержавної програми стали затверджені наказом Голови Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Методичні рекомендації щодо розроблення та реалізації регіональних, районних, міських та селищних програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства територіальних громад» № 222 від 15.12.2004 р. [8]. Згідно з Методичними рекомендаціями, які визначають загальні принципи, структуру, методи та процедури розроблення програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства, а також орієнтовний зміст їх розділів, органи місцевого самоврядування мали протягом шести місяців з дня набуття чинності закону розробити й затвердити відповідно до завдань Загальнодержавної програми регіональні та місцеві програми (заходи) реформування і розвитку житлово- комунального господарства. Під час розробки та затвердження проектів місцевих бюджетів повинні були передбачатись кошти, необхідні для забезпечення виконання регіональних та місцевих програм (заходів). Зміни загальнодержавної політики зна- йшли своє відображення у новій розробці Проектів законів України «Про Загально- державну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2011 роки» (2007 р.) [9] та «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки» (2008 р.) [10]. Необхідно відзначити, що на даний момент жоден з Проектів законів не був прийнятий. Проекти відрізняються обраними пріоритетними завданнями (напрямками) щодо здійснення політики у даній сфері, а також визначеною головною метою. Так, в останньому Проекті закону змістився акцент мети програми: із «здійснення державної політики з реформування житлово- комунального господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-кому- нальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів» [11] на «створення моделі забезпечення населення доступним, високоякісним і комфортним житлом та здійсненні його обслуговування з урахуванням потреб і можливостей людини, яка гарантуватиме надійність та якість послуг з тепло-, водопостачання, водовідведення і обслуговування житла за умов економічної обґрунтованості вартості таких послуг» [12]. Таким чином, «людина, її проблеми та очікування повинні стати у центрі уваги держави – реформування має здійснюватися максимально обережно по відношенню до інтересів кожної конкретної людини та супроводжуватися широкою роз'яснювальною роботою щодо сутності, етапності та наслідків проведення реформ» [12]. Вирішення цього питання і зумовило Верховну Раду України у 2009 р. затвердити Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр. у новій редакції [13]. Мета Програми полягає у визначенні засад реалізації державної політики реформування ЖКГ, здійснення заходів щодо підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово- комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Програма реформування галузі ЖКГ на період до 2014 р. передбачає такі основні завдання: 1) розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг; 2) формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурентних засадах; 3) забезпечення беззбиткового функціонування підприємств ЖКГ; 4) технічне переоснащення ЖКГ, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, у тому числі створення дієвого і прозорого механізму стимулювання, використання альтернативних джерел енергії та видів палива; 5) залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями; 6) залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування ЖКГ. Програма розроблена для реалізації державної політики у сфері реформування ЖКГ та досягнення позитивних соціально- економічних результатів. У ній визначено пріоритетні цілі та напрями, етапи та можливі шляхи реалізації реформ. Серед першочергових цілей Програми є: забезпечення населення житлово-кому- нальними послугами належного рівня та якості відповідно до національних стандартів; формування нової системи управління ЖКГ, нових інститутів управління житловим фондом, що базуються на системі договірних відносин; створення сприятливих умов для беззбиткової діяльності підприємств ЖКГ, накопичення інвестиційних ресурсів з метою їх технічного переоснащення та розвитку комунальної інфраструктури; зменшення технологічних витрат та втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій шляхом реалізації пілотних інвестиційно-інноваційних проектів; виведення з експлуатації аварійних жилих будинків та відновлення аварійних об'єктів комунального господарства; Виконання Програми передбачає: досягнення взаємоузгодження регуляторних функцій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, створення конкурентного середовища і формування ринку житлово-комунальних послуг, удосконалення тарифної політики; запровадження стимулів до економного і раціонального господарювання та використання ресурсів; прозорість у прийнятті рішень щодо реформування ЖКГ, розвитку комунальних послуг та встановлення тарифів на них, залучення громадськості до проведення цих заходів; доступність житлово-комунальних послуг для громадян з низьким рівнем доходів, адресний соціальний захист населення в оплаті послуг. Слід зазначити, що житлово-комуналь- не господарство поєднує дві підгалузі: житлове господарство та комунальне господарство, які дуже відрізняються між собою як об’єктами управління, так і механізмами управління. Успішне вирішення завдань програми реформування ЖКГ багато в чому залежить від урахування специфіки підгалузей ЖКГ. Так, зокрема, основним проблемним питанням у житловому господарстві є неефективність існуючої системи обслуговування, коли житлово- експлуатаційна організація одночасно виступає в ролі замовника та виконавця послуг з обслуговування і утримання житлових будинків. Така система не здатна забезпечити вимоги мешканців щодо повноти та якості житлових послуг. Альтернативним варіантом утримання і експлуатації житла, а також реалізації права громадян щодо їх участі у місцевому само- врядуванні є формування об'єднань співвлас- ників багатоквартирних будинків, запровад- ження нових форм діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій, залучення до управління і обслуговування житлового фонду суб'єктів підприємницької діяльності як фізичних, так і юридичних осіб. Між тим відсутність сучасних ринкових моделей господарювання, управління підприємствами ЖКГ стає суттєвим гальмом у диверсифікації шляхів виведення галузі з кризи. Переважна більшість підприємств ЖКГ не має мотивації до ефективного господарювання, що призводить до механічного перенесення невирішених проблем на споживачів відповідно через підвищення цін та тарифів або на державний та місцеві бюджети – в частинах субсидування населення, а також виділення бюджетних коштів для утримання та розбудови інфраструктури ЖКГ [3]. Запровадження механізмів державно- приватного партнерства дасть змогу оптимізувати обсяги та підвищити ефективність бюджетної підтримки житлово- комунальної галузі. Реалізація Програми здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово- комунального господарства шляхом розроблення та забезпечення здійснення заходів організаційного характеру центральними та місцевими органами виконавчої влади з питань ЖКГ. Засади Програми реформування дають відповідь на важливі питання розвитку галузі, крім того, забезпечується процес реформування фінансово. Для цього планується протягом п'яти років виділити з державного бюджету 23 млрд. грн., також передбачається ведення спеціального режиму справляння ПДВ підприємствами галузі. Основними перешкодами на шляху реформування і розвитку ЖКГ є відсутність достатньої координації з боку держави та небажання цілої низки суб'єктів ринку змінюватись. Дуже важливо змінити ставлення споживачів житлово-комунальних послуг до реформи. Зокрема, для впровадження нових технологій та методів обслуговування населення потрібно проводити роз'яснювальну роботу. Є два людських фактори, які можуть стати суттєвою перешкодою на шляху реформи. Перший – небажання населення разом із правами приймати обов'язки, а другий – нерозуміння населенням можливих перспектив реформування, що ґрунтується на недовірі до дій влади. Недостатність системи управління ЖКГ України, зволікання з його реформуванням призвели до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно функціонувати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги відповідних рівня та якості, на досить високому рівні знаходяться питомі втрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання ЖКГ послуг, які у 2-3 рази більші, ніж у країнах Євросоюзу. Все це обумовило нагальну потребу в розробці відповідних проектів для удосконалення реформування ЖКГ міст України, а також методів і моделей управління цими проектами [14]. Для ефективного управління проектами реформування ЖКГ міст необхідна розробка нових концепцій, а також удосконалення вже існуючих, оскільки аналіз останніх показав некоректність їх застосування в умовах ринку. Ці обставини і зумовили КМУ прийняти Постанову № 1184- р «Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві» від 16 вересня 2009 р. [15]. Це дасть можливість забезпечити споживачів житлово- комунальними послугами в необхідному обсязі та відповідної якості. Крім того, запровадження механізмів державно- приватного партнерства дасть змогу оптимізувати обсяги та підвищити ефективність бюджетної підтримки ЖКГ. До нинішнього складного стану галузі призвели як наявність лише фрагментарних підходів до запровадження ринкових відносин та недосконалість нормативно- правової бази, так і непослідовність у прийнятті рішень, неналежна увага керівників міст та областей до функціонування житлово-комунального господарства, а також відсутність інституційних перетворень сфери [4]. Виходячи з вищенаведеного особливо важливою є реалізація положень Загально- державної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр. стосовно формування державної житлової політики та створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг, а також забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово- комунального господарства, технічне переоснащення галузі, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, залучення інвестицій та співпраця з міжнародними фінансовими установами й донорськими організаціями [16]. Варто зазначити, що у червні 2009 р. Верховна Рада України, враховуючи важливість проблематики удосконалення механізму реформування житлово- комунального господарства, прийняла Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово- комунального господарства на 2009-2014 рр.» у редакції №1511-VI (1511-17) від 11.06.2009 р., що сприятиме підвищенню його дієвості у плані подолання кризових явищ [17]. Законом України «Про Загальнодер- жавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» з державного бюджету передбачається надання підтримки для реалізації інвестиційних проектів з технічного переоснащення та капітального ремонту житлових будинків, у яких утворюються нові або вже функціонують об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Всього з державного бюджету передбачається фінансування проектів з технічного переоснащення та капітального ремонту житлових будинків, у яких утворюються нові або вже функціонують ОСББ на 2009- 2014 рр. – 10580,5 млн. грн. у 2010 – 685,4; 2011 – 2060,8; 2012 – 3373,9; 2013 – 3060,2; 2014 – 1200,2 млн. грн. [18]. Істотною особливістю комунальної інфраструктури є прояв негативних наслідків монопольного становища підприємств – постачальників і виробників послуг не тільки в необґрунтованому завищенні цін і тарифів на них, але й у їх незадовільній якості, надійності й екологічній безпеці при неможливості споживача відмовитися від даних видів послуг. У зв’язку з цим головними завданнями у галузі комунальної інфраструктури є підвищення надійності й ефективності діяльності комунальних підприємств, раціональне використання природних ресурсів і виробничого потенціалу. Для досягнення поставлених завдань необхідне здійснення комплексу кроків, спрямованих на: удосконалення системи регулювання діяльності комунальних підприємств – природних монополістів; створення стимулів для ресурсозбереження як у виробника, так і у споживачів комунальних послуг; демонополізацію видів діяльності, що не відносяться до сфер природних локальних монополій; удосконалення системи договірних взаємин постачальників і споживачів комунальних послуг. Водночас, упровадження ринкових механізмів та демонополізацію в галузі необхідно продовжувати з урахуванням її особливостей. Так, зокрема, потребують ретельного обґрунтування можливості реалізації ринкових принципів в умовах інфраструктурної кризи, що дозволить запобігти в подальшому розбалансування сфери ЖКГ [6]. Ефективна система регулювання галузі повинна бути спрямована на досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених сторін: виробників, споживачів, інвесторів, органів місцевої влади, а також формування економічної зацікавленості комунальних підприємств у підвищенні ефективності роботи. Регулювання діяльності підприємств галузі необхідно здійснювати, враховуючи такі основні принципи: послідовність і прогнозованість зміни тарифів, що забезпечує передбачуваність діяльності комунальних підприємств, підвищує їх інвестиційну привабливість і знижує вартість позикового капіталу; прозорість тарифів, що дозволяє досягти довіри кожного споживача і суспільства в цілому. Цільовий характер регулювання забезпечує оптимізацію цілей, що відображають інтереси різних груп: самого підприємства, місцевих органів влади, населення, промислових підприємств, інвестора. Точний перелік цілей та їх відносна значущість індивідуальні для кожного регульованого підприємства. Побудова ієрархії цілей на основі балансу інтересів є ключовим завданням розробки цільової системи регулювання. Складний фінансовий стан галузі, зокрема комунальних підприємств, можливо покращити за рахунок ефективного форму- вання ринкових механізмів та залучення приватного капіталу. Ще одним чинником, який сприятиме залученню інвестицій, може стати створення цільового державного фонду та застосування механізмів компенсації від- сотків за кредитами для стимулювання роботи підприємств житлово-комунального господарства з банками, які розпочали довгострокові програми фінансування [2, 5]. Слід зазначити, що найбільш важливим завданням реформування галузі ЖКГ є формування інституційного середовища, яке дозволить поєднати інтереси учасників процесу та використовувати відповідні механізми господарювання, спрямовані на задоволення потреб населення у якісних послугах та підтримку стійкого поступального розвитку. Висновки і перспективи подальших розробок. 1. Процес реформування ЖКГ України спрямовано на організацію ефективного уп- равління, демонополізацію, створення конкурентного середовища, беззбиткове функціонування підприємств галузі та їх технічне переоснащення, що дозволить надавати послуги відповідної якості та підтримувати необхідний рівень ефективності та сталості розвитку складових ЖКГ. 2. Участь держави у реалізації програм реформування ЖКГ полягає в удосконаленні тарифної політики у галузі за рахунок упровадження енергозберігаючої технології та належного обліку споживання енергетичних ресурсів. Форми державного регулювання передбачають контроль за рівнем і структурою цін, обсягом пропозиції продукції на ринку, рівнем доходів (у формі прибутку, комісійних тощо), бар'єрами входу (виходу) на ринок (з ринку), якістю продукції (послуг), правилами безпеки, фінансовою структурою і структурою власності підприємства або організації. Основними завданнями регулювання є стимулювання мінімізації вартості послуг, забезпечення ефективного їх виробництва і нормального прибутку виробникам та постачальникам послуг. 3. Стан виконання програм реформування ЖКГ незадовільний за рахунок продовження нарощування обсягів кредиторської та дебіторської заборгованостей, а також підвищення тарифів на енергоносії. Складний фінансово- економічний стан спостерігається у роботі підприємств міського електротранспорту, відбувається подальше зменшення та фізичне старіння парку рухомого складу, спричинене невиконанням Державної і місцевих програм щодо його оновлення, недостатніми обсягами фінансування галузі за рахунок коштів державного бюджету. Ключовою проблемою управління на етапі реформування житлово-комунального господарства є запровадження системи договірних відносин, зумовлених появою у цій сфері господарюючих суб'єктів різних організаційно-правових форм. Ефективне управління об'єктами житлово-комунального господарства на місцевому рівні потребує розроблення інвестиційних та виробничих програм, запровадження моніторингу діяльності підприємств, що дасть можливість органам місцевого самоврядування реалізувати власні повноваження щодо забезпечення населення якісними житлово- комунальними послугами. 4. Напрями державного регулювання процесу реформування ЖКГ включають створення необхідної нормативно-правової бази, реформування системи управління, стабілізацію фінансово-економічного стану підприємств, створення сприятливих умов для накопичення інвестиційних ресурсів. Регулювання цін і тарифів на житлово-кому- нальні послуги, особливо підприємств-моно- полістів, здійснюється шляхом удосконалення нормативно-правової бази щодо складу витрат на їх виробництво та реалізацію для формування економічно обґрунтованих тарифів, а саме обмеження цих витрат та запобігання включення до складу тарифів витрат, безпосередньо не пов'язаних із наданням житлово-комунальних послуг. У процесі реформування галузі механізм запровадження тарифів для кожної групи споживачів на рівні повної їх вартості дозволить збалансувати інтереси виробників та споживачів, ліквідувати перехресне субсидування, що сприятиме формуванню обґрунтованих тарифів. Враховуючивище зазначене, подальших досліджень потребують питання розширення використання ринкових механізмів господарювання житлово- комунальній галузі з урахуванням її особливостей. Не менш важливим є питання демонополізації та обґрунтування заходів щодо інноваційного розвитку та впровадження ресурсозберігаючих технологій підприємствами ЖКГ у контексті реалізації відповідних державних програм. Література 1. Качала Т.М. Корекція курсу реформування сфери житлово-комунальних послуг / Т.М. Качала // Комунальне господарство міст: Сер.: Економічні науки. – К.: Техніка, 2010. – Вип. 96. – С. 15-23. 2. Кучеренко О. ЖКГ: переглядаються підходи до реформування / О. Кучеренко // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 150. – С. 5. 3. Мазурчак О. Робота Державної жит- лово-комунальної інспекції є переконливим фактором здійснення реформ у галузі на користь споживачам послуг / О. Мазурчак // Місцеве самоврядування. – 2009. – № 2. – С. 29-31. 4. Семчук Г. Комунальні послуги поліпшувати комплексно / Г. Семчук // Консультант. – 2002. – № 34. – C. 1-3. 5. Шелегеда Б.Г. Экономия ресурсов при использовании энергоэффективных источников света / Б.Г. Шелегеда, Л.В. Кравцова // Комунальне господарство міст: Сер.: Економічні науки. – К.: Техніка, 2004. – Вип. 56. – С. 14-22. 6. Петрова Е.Ф. Развитие конкуренции в сфере обслуживания жилищного фонда / Е.Ф. Петрова. – М.: Фонд «Институт экономики города», 2007. – 92 с. 7. «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово- комунального господарства на 2004-2010 роки»: Закон України № 1869-15 // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 47-48. – Ст. 720. 8. Наказ Держжитлокомунгоспу Укра- їни № 222 від 15 грудня 2004 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій що- до розроблення та реалізації регіональних, районих, міських та селищних програм реформування і розвитку житлово-комуналь- ного господарства територіальних громад» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base24/ukr24040. htm. – Заголовок з екрану. 9. Проект Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2011 роки» (2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ua- zakon.com/document/fpart56/idx56221.htm. 10. Проект Закону України № 3063 від 19.08.2008 р. «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово- комунального господарства на 2008-2012 роки» (2008 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/ webproc4_1?pf3511=33148. 11. Проект Закону України Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjkg.gov.ua/index.php?id=6. 12. Про внесення змін до Закону Ук- раїни «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комуналь- ного господарства на 2004-2010 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjkg.gov.ua/index.php?id=437. 13. Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комуналь- ного господарства на 2009-2014 роки в новій редакції №1511-VI (1511-17) від 11.06.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 47-48. – Ст. 720. http://www.uapravo.net/data/base24/ukr24040 http://www.ua- http://www.rada.gov.ua/pls/ http://www.minjkg.gov.ua/index.php http://www.minjkg.gov.ua/index.php 14. Програма реформування і розвит- ку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки и на період до 2010 року // Міське господарство України. – 2002. – № 1. – С.20-28. 15. Розпорядження КМУ № 1184-р «Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві» від 16 вересня 2009 року // Офіційний вісник України. – 2009. – № 78. – Ст. 2650. 16. Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» від 24.06.2004 р. № 1869-4 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 46. – Ст. 512. 17. Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комуналь- ного господарства на 2004-2010 роки» № 1869-4 в редакції № 1511-VI від 11.06.2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 51. – Ст. 1726. 18. Попов О. Реалізація Закону «Про загальнодержавну програму реформування й розвитку ЖКГ» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://vechirka.pl.ua/articles/ 2009/7/15/03787646/. Надійшла до редакції 02.12.2011 р. http://vechirka.pl.ua/articles/

Державне регулювання процесу реформування житлово-комунального господарства: підсумки та перспективи

Institution

Ähnliche Einträge