Нанофармакологія: погляд на проблему
У стислому огляді наведено основні відомості про нанонауку, що вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фізіологічні, біохімічні, токсикологічні властивості наночастинок розміром до 100 нм, можливість їх синтезу за допомогою сучасних нанотехнологій та застосування в медицині, фармації та різних г...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37327 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нанофармакологія: погляд на проблему / І.С. Чекман // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 21-25. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-373272012-10-03T12:05:59Z Нанофармакологія: погляд на проблему Чекман, І.С. Грані науки У стислому огляді наведено основні відомості про нанонауку, що вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фізіологічні, біохімічні, токсикологічні властивості наночастинок розміром до 100 нм, можливість їх синтезу за допомогою сучасних нанотехнологій та застосування в медицині, фармації та різних галузях народного господарства. Підкреслено, що частинки нанорозмірів мають багато речовин, які виявляють найбільш виражену фармакологічну та біохімічну активність: молекули води, амінокислоти, медіатори, вітаміни, інсулін, дигоксин, атропін, фібриноген, гемоглобін, альбумін, антитіла, рибосоми, гранули глікогену. Основним завданням нанофармакології є розроблення нових, ефективних і безпечних нанопрепаратів. Розглянуто перспективи наукових розроблень з нанофармакології для впровадження їх результатів у практичну діяльність лікарів. 2012 Article Нанофармакологія: погляд на проблему / І.С. Чекман // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 21-25. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37327 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Грані науки Грані науки |
| spellingShingle |
Грані науки Грані науки Чекман, І.С. Нанофармакологія: погляд на проблему Вісник НАН України |
| description |
У стислому огляді наведено основні відомості про нанонауку, що вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фізіологічні, біохімічні, токсикологічні властивості наночастинок розміром до 100 нм, можливість їх синтезу за допомогою сучасних нанотехнологій та застосування в медицині, фармації та різних галузях народного господарства. Підкреслено, що частинки нанорозмірів мають багато речовин, які виявляють найбільш виражену фармакологічну та біохімічну активність: молекули води, амінокислоти, медіатори, вітаміни, інсулін, дигоксин, атропін, фібриноген, гемоглобін, альбумін, антитіла, рибосоми, гранули глікогену. Основним завданням нанофармакології є розроблення нових, ефективних і безпечних нанопрепаратів. Розглянуто перспективи наукових розроблень з нанофармакології для впровадження їх результатів у практичну діяльність лікарів. |
| format |
Article |
| author |
Чекман, І.С. |
| author_facet |
Чекман, І.С. |
| author_sort |
Чекман, І.С. |
| title |
Нанофармакологія: погляд на проблему |
| title_short |
Нанофармакологія: погляд на проблему |
| title_full |
Нанофармакологія: погляд на проблему |
| title_fullStr |
Нанофармакологія: погляд на проблему |
| title_full_unstemmed |
Нанофармакологія: погляд на проблему |
| title_sort |
нанофармакологія: погляд на проблему |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Грані науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37327 |
| citation_txt |
Нанофармакологія: погляд на проблему / І.С. Чекман // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 21-25. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT čekmanís nanofarmakologíâpoglâdnaproblemu |
| first_indexed |
2025-07-03T19:04:15Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:04:15Z |
| _version_ |
1836653693498294272 |
| fulltext |
21ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ГРАНІ НАУКИ
У стислому огляді наведено основні відомості про нанонауку, що вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фізіо-
логічні, біохімічні, токсикологічні властивості наночастинок розміром до 100 нм, можливість їх синтезу за допо-
могою сучасних нанотехнологій та застосування в медицині, фармації та різних галузях народного господарства.
Підкреслено, що частинки нанорозмірів мають багато речовин, які виявляють найбільш виражену фармакологічну
та біохімічну активність: молекули води, амінокислоти, медіатори, вітаміни, інсулін, дигоксин, атропін, фібрино-
ген, гемоглобін, альбумін, антитіла, рибосоми, гранули глікогену. Основним завданням нанофармакології є розро-
блення нових, ефективних і безпечних нанопрепаратів. Розглянуто перспективи наукових розроблень з нанофар-
макології для впровадження їх результатів у практичну діяльність лікарів.
І.С. ЧЕКМАН
НАНОФАРМАКОЛОГІЯ: ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
ВСТУП
Відомий американський фізик, лауреат
Но белівської премії Річард Фейнман
(1918 — 1988) у лекції на засіданні Фізич-
ного товариства США, що відбулася у
1959 р., наголошував: «У найближчому май-
бутньому тех нічна революція вступить у но-
вий етап, центральною ланкою якого стане
управління об’єктами надмалих розмірів, а
точніше, — на атомному та молекулярному
рівнях» [1]. Передбачення вченого справди-
лося. Сьогодні науковці всього світу з різних
напрямів діяльності проводять інтенсивні
дослідження з вивчення властивостей син-
тезованих наноструктур органічного похо-
дження: ліпосом (Liposoms), наночастинок
(Nanoparticles), нанострижнів (Nanorods),
нанотрубок (Nanotubes), наноскейлу (Na-
no scale), фулеренів (Fullerenes), наносфер
(Nanospheres), квантових міток (Quantu-
mots), дендримерів (Dendrimers), нанодроту
(Nanowires), нанокомпозитів (Nano composi-
tes), нановолокон (Nanofib res), нанокапсул
(Nanocapsules) та ін. [2–5].
Синтезовано також нанорозмірні структу-
ри металів: алюмінію, бісмуту, заліза, золота,
кадмію, силіцію, магнію, мангану, міді, свин-
цю, срібла, титану, цинку, цирконію та інших,
які також детально вивчають у провідних на-
укових лабораторіях світу. [2, 6–8].
Розширюються дослідження з вивчення
нових явищ, характерних для наноматеріа-
лів, величезного магнітного опору, ефектів
розмірного квантування, створюється нова
сучасна апаратура для дослідження нано-
частинок розміром менше як 1 нм (електрон-
ний мікроскоп високої роздільної здатності,
фазово-контрастний мікроскоп, скануваль-
ний тунельний мікроскоп тощо). Як свід-
чать результати експериментальних дослі-
джень, нанорозмірні частинки мають інші
фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фарма-
кологічні властивості, ніж матеріали макро-
розмірів.
Вітчизняні й зарубіжні вчені проводять
інтенсивні дослідження з вивчення фізико-
хімічних, біологічних, біохімічних, фарма-
кологічних, токсикологічних механізмів дії
нанорозмірних матеріалів. Це сприятиме
прискореному синтезу нових наноматеріа-
лів для техніки, сільського господарства, а
також розробленню сучасних економічно
вигідних та екологічно безпечних нанотех-
нологій одержання таких наноструктур. Не
менш важливим завданням нанонауки і од-
ним із основних завдань нанофармакології є
синтез нових нанопрепаратів органічного й
неорганічного походження з метою застосу-
вання їх для профілактики, діагностики та
лікування різних захворювань.
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ГРАНІ НАУКИ
Нанофармакологія (Nanopharmacology)
вивчає фізико-хімічні, фармакодинамічні,
фармакокінетичні властивості нанопрепа-
ратів, розроблених на основі нанотехноло-
гій, показання, протипоказання до їх засто-
сування, можливі побічні ефекти.
На основі аналізу літературних даних та
результатів проведених досліджень можна
визначити головні перспективи наукових
розроблень з нанофармакології з метою під-
вищення ефективності наукових досліджень
у цій галузі та скорішого впровадження їх
результатів у практичну діяльність лікарів.
СТВОРЕННЯ НОВИХ ЛІКІВ
НА ОСНОВІ НАНОТЕХНОЛОГІЙ
Одним із актуальних питань медичної
практики, що потребує особливої уваги з
боку науковців, є створення на основі су-
часних нанотехнологій принципово нових
медикаментів для лікування соціально не-
безпечних захворювань. Уже багато років в
медичній практиці застосовують мазь нано-
срібла для лікування дерматитів інфекцій-
ного походження, капсули нанозаліза для
лікування анемій, нанодисперсний крем не-
зем (силікс) для лікування отруєнь, ліпо-
фламін для лікування інфаркту міокарда.
Однак сьогодні немає ефективних і без-
печних медикаментів для лікування вірус-
них захворювань, у тому числі ВІЛ-інфекції,
вірусного гепатиту, грипу, герпесу тощо,
хвороб Альцгеймера, Паркінсона, злоякіс-
них пухлин, інфекційних хвороб, спричине-
них антибіотикостійкими штамами мікро-
організмів, захворювань ендокринної систе-
ми (діабет, мікседема), шизофренії, епілепсії,
маніакально-депресивного психозу.
Таких прикладів, на жаль, можна навести
багато. Як свідчать результати досліджень
останніх років, деякі з цих проблем можна
вирішити за допомогою нанотехнологій та
нанофармакології. Особливу увагу слід зо-
середити на розробленні нанокомпозитів
органічного й неорганічного походження.
Такі композити мають виявляти значну фар-
макологічну активність та безпечність під
час застосування. Використання наномате-
ріалів у клінічній практиці є важливим ас-
пектом розвитку нанофармакології.
Вченим доцільно зосередити свої зусил-
ля на розробленні технології одержання на-
ночастинок металів та їх композитів з орга-
нічними й неорганічними сполуками для
застосування їх в різних галузях народного
господарства [9, 10]. У міжнародному цен-
трі електронно-променевих технологій Ін-
ституту електрозварювання ім. Є.О. Патона
(на у ковий керівник академік НАН України
Б.О. Мовчан) тривалий час проводяться до-
слідження з розроблення сучасної елек т-
рон но-променевої нанотехнології отриман-
ня наночастинок металів. Результати цих
досліджень уже впроваджено в авіаційну про-
мисловість, космічну галузь, а в останні роки
й у медицину [6]. У січні 2008 р. Інститутом
електрозварювання ім. Є.О. Патона та Націо-
нальним медичним університетом ім. О.О. Бо-
гомольця створено спільну лабораторію з роз-
роблення нових нанопрепаратів. Встановле-
но, що наночастинки оксидів міді і срібла
виявляють більш виражену протимікробну
дію, ніж частинки оксидів цих металів зви-
чайних розмірів [9, 10].
Варто розширювати розроблення та за-
стосування нових препаратів для лікування
гострих і хронічних захворювань різної етіо-
логії. На основі розроблених нанотехноло-
гій слід впроваджувати у клінічну практику
не лише нові ефективні медикаменти, а й
оригінальні методи ранньої діагностики різ-
них захворювань. Це дасть можливість роз-
робити методи лікування таких тяжких за-
хворювань, як злоякісні пухлини, гострі і
хронічні запальні процеси, хвороби генетич-
ного походження.
Вкрай потрібне наукове обґрунтування
механізмів лікувальної дії нанопрепаратів,
особливостей взаємодії з компонентами біо-
мембрани (рецепторами, білками, амінокис-
лотами, ліпідами, вуглеводами). В цьому
аспекті слід проводити ґрунтовні досліджен-
ня з фармакокінетики, фармакодинаміки
нових нанопрепаратів, з’ясовувати показан-
ня й протипоказання до застосування, мож-
ливі побічні ефекти, розробляти методи
23ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ГРАНІ НАУКИ
антидотної терапії в разі передозування та-
ких лікарських засобів.
ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ НАНОПРЕПАРАТІВ
Важливим проблемним аспектом дослі-
джень з нанофармакології є розроблення лі-
карських форм нанопрепаратів для зовніш-
нього (мазі, гелі, суспензії), внутрішнього
(таблетки, драже, розчини, супозиторії), па-
рентерального (розчини, суспензії) та інга-
ляційного (спреї) застосування. Відомо, що
лікарські засоби є дисперсною фармацев-
тичною системою і складаються з фізіоло-
гічно активних речовин — субстанції та різ-
них допоміжних речовин. Фармакотерапев-
тична активність препаратів залежить
передусім від якості діючої речовини. Важ-
ливу роль відіграють і допоміжні речовини
медикаменту [4, 11].
ВИВЧЕННЯ
ТОКСИЧНОСТІ НАНОМАТЕРІАЛІВ
На особливу увагу заслуговують також
дослідження з вивчення токсичності нано-
матеріалів органічного та неорганічного по-
ходження. Токсичність наноматеріалів за-
лежить від способу їх отримання, розмірів,
структури, фізичної природи, а також від
біологічних структур, на які вони вплива-
ють. Перед ученими світу різних сфер ді-
яльності стоїть важливе наукове і соціальне
завдання — провести ґрунтовні досліджен-
ня з вивчення можливого токсичного впли-
ву наноструктур на живі клітини і довкілля,
а також запропонувати як ефективні мето-
ди безпечної роботи з такими матеріалами,
так і антидоти з метою запобігання їх нега-
тивного впливу чи його зменшення. Дослі-
дженням токсикології наноматеріалів, на-
нопрепаратів, всебічним вивченням не лише
медичних аспектів роботи з такими матері-
алами, а й впливу їх на організм людини та
навколишнє середовище займається нано-
токсикологія.
Проте вивчення токсичності нанопрепа-
ратів має не менше значення для нанофар-
макології, оскільки дослідження в цьому на-
прямі, а також розробки рекомендацій з лі-
кування побічної дії таких медикаментів,
відіграють важливу роль у практичному за-
стосуванні нанопрепаратів для профілакти-
ки, діагностики й лікування захворювань [5,
8, 12, 13].
РОЛЬ НАНОМЕХАНІЗМІВ
У ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ
Для біології, медицини, фармакології осо-
бливе значення має з’ясування ролі наноме-
ханізмів у фізіологічних, біохімічних, фі-
зико-хімічних, імунологічних процесах в
організмі.
Фізіологічно активні речовини за нанороз-
мірами розподілено на чотири групи. До пер-
шої групи належать речовини розміром до
100 нм: лейкоцити, еритроцити, компоненти
клітини (ядро, мітохондрії), ракові клітини,
бактерії та бактеріофаги; до другої — нано-
частинки розміром від 100 нм до 10 нм: анти-
тіла, рибосоми, гранули глікогену, ліпосоми
тощо. Третю групу становлять речовини роз-
міром від 10 нм до 1 нм, до неї належать аль-
бумін, гемоглобін, мембрана клітин, фібри-
ноген, рецептори (серотоніновий, β-рецептор
та ін.), інсулін, жиророзчинні вітаміни (ерго-
кальциферол, ретинол), фолієва кислота, лі-
карські засоби (дигоксин, кверцетин), хлоро-
філ рослин, фулерени. До четвертої групи
віднесено речовини розміром менше як 1 нм,
зокрема АТФ, фруктозу, медіатори (ацетил-
холін, адреналін, норадреналін), α-ад рено-
міметик мезатон, амінокислоти, молекули
води, СО2, NO, атоми кисню, водню.
Про наявність в організмі фізіологічних
процесів на основі природних нанотехноло-
гій можуть свідчити такі факти:
— фізіологічно активні речовини мають
нанорозміри;
— мембрани клітин, стінка капілярів та-
кож мають нанорозміри, що сприяє ефек-
тивному перебігу фізіологічних процесів за
участю біологічно активних речовин нано-
розміру;
— завдяки малим розмірам наночастинки
можуть проникати крізь клітини мембран і
розподілятися в організмі;
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ГРАНІ НАУКИ
— із сучасних позицій нанонауки функці-
онування органів, клітин, субклітинних
структур, кальцієвих каналів, натрій-ка ліє-
вого насоса відбувається за законами при-
родних наномеханізмів.
Узагальнюючи дані літератури та резуль-
тати власних досліджень, можна стверджу-
вати, що в організмі відбуваються фізіоло-
гічні процеси, в основі яких лежать наноме-
ханізми, що потребують більш детальних,
поглиблених наукових досліджень. Не всі
викладені в цій статті положення щодо при-
родних наномеханізмів у функціонуванні
організму експериментально підтверджені,
вони дискусійні і потребують подальших
всебічних досліджень фахівцями різних га-
лузей для з’ясування ролі наномеханізмів у
перебігу фізіологічних, біохімічних, імуно-
логічних процесів в організмі. Молекули,
подібні до вуглецевих наночастинок (на-
приклад, фуллеренів), існують в живій при-
роді. Фулереноподібну структуру мають
деякі віруси (герпесу, поліомієліту, імуно-
дефіциту та ін.), морські одноклітинні мік-
роорганізми радіолярії — унікальні планк-
тонові морські організми розміром від
40 мкм до 1 мм, що будують свій скелет,
який нагадує структуру фулерену, із солей
наносиліцію [10, 14].
БІОЕТИЧНІ АСПЕКТИ
НАНОТЕХНОЛОГІЙ
Розглядаючи теоретичні досягнення на-
нонауки та впровадження розробок нано-
технологій у практичну діяльність людини,
слід враховувати біоетичні складові їх до-
клінічного та клінічного вивчення, тобто со-
ціальний аспект проблемних питань нано-
технологій [15].
Характеризуючи біоетичні аспекти нано-
технологій і наноматеріалів, відомий укра-
їнський гігієніст, академік НАН та НАМН
України Ю.І. Кундієв, зазначив: «…в той же
час часто забувається про можливість непе-
редбаченого впливу на людину та її геном,
нехтується досить проста істина — у світі
немає нічого ідеального. Тому потрібен ре-
тельний аналіз не лише науково-технічної, а
й морально-етичної складової досягнень та
подальшого розвитку нанотехнологій. Роз-
виток таких напрямів, як нанобезпека та на-
нотоксикологія, не повинен бути другоряд-
ним. Саме біоетика має зламати існуючий
стереотип, коли технології, навіть найпри-
вабливіші, широко впроваджуються без по-
переднього глибокого і всебічного вивчен-
ня» [16]. Вченим України потрібно викону-
вати рекомендації академіка Ю.І. Кундієва
під час проведення наукових розроблень з
нанотехнологій, нанофармакології, наноток-
сикології. Тому особливого значення набу-
вають дослідження не лише позитивної дії
наноматеріалів при застосуванні у промис-
ловості, медицині, сільському господарстві,
а й медико-біологічних аспектів взаємодії
наночастинок з людиною, довкіллям.
НАНОТРАНСПОРТ РЕЧОВИН
Однією з важливих властивостей нано-
частинок є можливість виступати в ролі пе-
реносника фізіологічно активних речовин,
ксенобіотиків та лікарських засобів. Най-
частіше застосовують такі наночастинки:
альбумін, ліпосоми, поліетиленгліколевміс-
ні структури, фулерени, дендримери, хіто-
зан, нанотрубки та ін. Наночастинка-пе-
реносник відкриває принципово інші шляхи
введення медикаменту в організм: інгаля-
ційний, нашкірний. Використання біо кон’ ю-
го ваних наночастинок дає змогу селективно
діяти на пухлинні клітини, вивільняти й на-
копичувати лікарські засоби у потрібних
місцях [2, 17].
Наночастинки починають застосовувати
для наукових розроблень у галузі біофізики,
молекулярної біології, протеоміки, генетики,
зокрема, для створення біомаркерів. Магніт-
ні наночастинки, на які нанесено антитіла та
фрагменти ДНК, мають властивість посилю-
вати сигнал з численних малих біомолекул.
Це дасть можливість діагностувати хворобу
на ранніх стадіях і досягати ефективнішого
лікування різних захворювань.
Наночастинки можуть утворювати комп-
лекси з продуктами обміну речовин організ-
му, лікарськими засобами, поліпшуючи роз-
25ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ГРАНІ НАУКИ
чинність останніх, стабілізуючи їх, унаслі-
док чого медикаменти краще засвоюються
клітинами організму.
Завдяки малим розмірам наночастинки
можуть проникати безпосередньо через шкі-
ру, органи дихання, травлення, отвори клі-
тинних мембран і розподілятися по всьому
організму. Із сучасних позицій нанонауки
важливим для фізіології є вивчення функці-
онування органів, клітин, субклітинних
структур, кальцієвих каналів, натрій-каліє-
вого насоса щодо впливу на ці процеси на-
ночастинок, які присутні в організмі. Ви-
вчення таких унікальних характеристик на-
ночастинок дасть змогу розробити нові
технології в техніці, медицині, фізіології,
ліко знавстві, нутріцитології, сільському гос-
подарстві та інших галузях діяльності люди-
ни [2, 4, 9, 12].
ВИСНОВКИ
Проблемним питанням нанофармакології
є пошук не лише нових, ефективних, безпеч-
них, а й доступних за ціною нанопрепаратів
для діагностики, профілактики та лікування
різних захворювань. Російський фізіолог,
лауреат Нобелівської премії І.П. Павлов
(1840–1936) стверджував, що «людина —
найдосконаліший продукт земної природи.
Та щоб насолоджуватися скарбами природи,
людина має бути здорова, дужа й розумна».
Певні аспекти цієї проблеми може вирішити
нанофармакологія.
Українські й зарубіжні вчені проводять
інтенсивні дослідження для вирішення
проблемних питань розвитку нанофарма-
кології.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Фейнман Р.Ф. Внизу полным полно места: пригла-
шение в новый мир физики // Рос. хим. журн. —
2002. — Т. 46, № 5. — С. 406–409.
2. Волков С.В., Ковальчук Є.П., Огенко В.М., Решет-
няк О.В. Нанохімія. Наносистеми. Наноматеріа-
ли. — К.: Наук. думка, 2008. — 423 с.
3. Кац Е.А. Фуллерены, углеродные нанотрубки и
нанокластеры: Родословная форм и идей. — М.:
ЛКИ, 2008. — 296 с.
4. Чуйко А.А., Погорелый В.К., Пентюк А.А. и др. Ме-
дицинская химия и клиническое применение диок-
сида кремния. — К.: Наук. думка, 2003. — 415 с.
5. Christian P., Von der Kammer F., Baalousha M. Nanopar-
ticles: structure, properties, preparation and behaviour
in environmental media // Ekotoxicology. — 2008. —
V. 17, N 5. — P. 326–343.
6. Мовчан Б.А. Электронно-лучевая гибридная нано-
технология осаждения неорганических материа-
лов в вакууме // Актуальные проблемы современ-
ного материаловедения — К.: Академпериодика,
2008. — Т. 1. — С. 227–247.
7. Chen X., Schluesener H.J. Nanosilver: a nanoproduct
in medical application // Toxicol. Lett. — 2008. —
V. 176, N 1. — Р. 1–12.
8. J.M. Sung, J.M. Ji, J.D. Park et al. Subchronical inhala-
tion toxity of silver nanoparticles // Toxicol Sci. —
2009. — Vol. 108, № 2. — Р. 452–461.
9. Патон Б., Москаленко В., Чекман І., Мовчан Б. На-
нонаука і нанотехнології: технічний, медичний
та соціальний аспекти // Вісн. НАН України. —
2009. — № 6. — С. 18–26.
10. Чекман І.С. Нанофармакологія. — К.: Задруга,
2011. — 424 с.
11. Jain K.K. Nanomedicine: application of nanobiotech-
nology in medical practice // Med. Princ. Pract. —
2008. — V. 17, N 2. — P. 89–101.
12. Caruthers S.D., Wickline S.A., Lanza G.M. Nanotech-
nological application in medicine // Curr. Opin. Bio-
technol. — 2007. — V. 18. — P. 26–30.
13. Medina C., Santos-Martinez M.J., Radomski A. et al.
Na no particles: pharmacological and toxicological
significance // Br. J. Pharmacol. — 2007. — V. 150. —
P. 552–558.
14. Kralchevsry P.A., Nagayama K. Capillary interactions
interaction between particles bound to interfaces, liq-
uid films and biomembranes // Adv. Colloid Interface
Sci. — 2004. — V. 85. — P. 145–192.
15. Трахтенберг І.М., Апихтіна О.Л., Дмитруха Н.М.
Етичні аспекти впровадження наноматеріалів //
Матер. IV Нац. конгр. з біоетики (20–23 вересня
2010, Київ, Україна). — С. 81–82.
16. Кундієв Ю.І. Біоетика — шлях до більш майбут-
нього // Матер. IV Нац. конгр. з біоетики (20–23
вересня 2010, Київ, Україна). — С. 28–30.
17. Smith A.M., Duan H., Mohs A.M., Nie S. Bioconjugated
quantum dots for in vivo molecular imaging // Adv.
Drug Deliv. Rev. — 2008. — V. 60. — P. 1226–1240.
|