«Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012

23 травня 2012 р. на сайті Міжнародного інституту дослідження видів Аризонського університету (США) було опубліковано щорічний рейтинг найцікавіших видів живих організмів, офіційно описаних за минулі 12 місяців. За задумом організаторів, складання такого списку має привернути увагу громадськості до...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37332
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:«Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012 // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 90-94. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37332
record_format dspace
spelling irk-123456789-373322012-10-03T12:06:02Z «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012 Новини науки 23 травня 2012 р. на сайті Міжнародного інституту дослідження видів Аризонського університету (США) було опубліковано щорічний рейтинг найцікавіших видів живих організмів, офіційно описаних за минулі 12 місяців. За задумом організаторів, складання такого списку має привернути увагу громадськості до того, як мало людство знає про навколишній світ. 2012 Article «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012 // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 90-94. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37332 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Новини науки
Новини науки
spellingShingle Новини науки
Новини науки
«Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
Вісник НАН України
description 23 травня 2012 р. на сайті Міжнародного інституту дослідження видів Аризонського університету (США) було опубліковано щорічний рейтинг найцікавіших видів живих організмів, офіційно описаних за минулі 12 місяців. За задумом організаторів, складання такого списку має привернути увагу громадськості до того, як мало людство знає про навколишній світ.
format Article
title «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
title_short «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
title_full «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
title_fullStr «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
title_full_unstemmed «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
title_sort «гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2012
topic_facet Новини науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37332
citation_txt «Гаряча» десятка нових видів живих організмів-2012 // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 90-94. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-07-03T19:04:32Z
last_indexed 2025-07-03T19:04:32Z
_version_ 1836653711284240384
fulltext 90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7 НОВИНИ НАУКИ 23 травня 2012 р. на сайті Міжнародного інституту дослідження видів Аризонського університету (США) було опубліковано щорічний рейтинг найцікавіших видів живих організмів, офіційно описаних за минулі 12 місяців. За за- думом організаторів, складання такого списку має привернути увагу громадськості до того, як мало людство знає про навколишній світ. Уже п’ятий рік поспіль, 23 травня — у день народження Карла Ліннея, шведського ботаніка, який розробив сучасну систему класифікації рослин і тварин, — на сайті Міжнародного інституту дослідження ви- дів університету Аризони (International In- stitute for Species, Arizona State University) публікується рейтинг найнезвичайніших нових видів живих істот. Перший такий список було приурочено до 300-річного ювілею вченого, який святкували у 2007 р. Деякі фахівці досить скептично ставляться до подібних заходів, вважаючи їх свого роду PR-акцією. Однак, один із керівників про- грами професор Квентін Вілер (Quentin D. Wheeler) пояснює, що цю ініціативу запо- чатковано, щоб привернути увагу громад- ськості до кризи біорізноманіття, а також до робіт нікому не відомих дослідників, які щороку продовжують відкривати і описува- ти нові види у найвіддаленіших куточках нашої планети. Відтоді, як Карл Лінней заснував сучасну систематику, було класифіковано та описа- но майже 2 млн нових видів. За оцінками, всього їх на планеті налічується близько 8–12 млн. З моменту публікації минулоріч- ного рейтингу біологи офіційно описали по- над 18 тис. нових видів. Кандидатів на участь у конкурсі або заяв- ляють через сайт Аризонського університе- ту, або висувають члени міжнародної ради, до складу якої входять провідні фахівці з США, Великої Британії, Австралії, Іспанії, Нової Зеландії та ПАР. Рада має повну сво- боду у виборі та розробленні критеріїв, за якими оцінюють конкретні види. Це можуть бути їхні неординарні назви, несподівані факти з історії їхнього життя або просто не- звичайні зовнішні чи внут рішні якості. У цьому році на місця в рейтингу претендува- ли 2 тис. нових тварин і рослин. 1. Rhinopithecus strykeri. Бірманська кир- пата мавпа-чхун — вид тонкотілих мавп, що мешкає виключно у північній Бірмі, ви- явлений в 2010 р. групою дослідників на чолі з швейцарським приматологом Тома- сом Гейссманном (Thomas Geissmann). До цього вважалося, що кирпаті мавпи живуть тільки в Китаї та В’єтнамі. Зріст бірман- ської кирпатої мавпи — приблизно 1,5 м, хвіст у півтора раза довше тіла, тварина ви- різняється чорною шерстю і білим підбо- ріддям. Популяція Rhinopithecus strykeri на- лічує трохи більше за 300 особин. «ГАРЯЧА» ДЕСЯТКА НОВИХ ВИДІВ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ — 2012 Бірманська мавпа-чхун 91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7 НОВИНИ НАУКИ Бірманська мавпа-чхун — найрідкісніший вид із ряду приматів, що офіційно названо на честь філантропа Джона Страйкера (Jon Stryker), який фінансував програму. Назву «мавпа-чхун» цей вид дістав завдяки харак- терній будові носа, який має сплющену, за- дерту догори форму. Через цю особливість тварина чхає, якщо потрапляє під зливу. За свідченнями бірманських мисливців, цих мавп найлегше виявити в лісі під час дощу: вони голосно чхають, оскільки вода потра- пляє їм у ніс. У дощову погоду вони сидять на гілках дерев, сховавши голову між колі- нами. Місцеві жителі називають цю мавпу «mey nwoah», що бірманского мовою озна- чає «мавпа з задертою головою». Деякі фахівці з недовірою поставилися до «чхальних особливостей» нового виду — чхати може будь-яка мавпа, втім, як і будь- яка тварина, причому не лише під час дощу. Потрібні тривалі спостереження, щоб довес- ти, що в сонячну погоду мавпа не чхає. 2. Tamoya ohboya. Бонейрську коробчасту медузу вперше помітили біля острова Бо- нейр у Карибському морі ще в 2001 р. Проте описано було цю вражаюче красиву, але отруйну істоту лише в 2011 р., після того як вдалося відловити кілька екземплярів. Вона має вигляд коробчастого повітряного змія з довгими різнобарвними хвостами. Цікаво, що, на відміну від інших медуз, Tamoya ohboya мають зір. Близько 300 осіб взяли участь в онлайн-конкурсі на найкращу нау- кову назву для цієї морської мешканки. Пе- реміг варіант Ohboya, що походить від ан- глійського вигуку «Oh, Boy!» — «Боже мій!». Ці слова мимоволі вигукують усі, хто впер- ше бачить цю красуню або стає жертвою її серйозних укусів. 3. Halicephalobus mephisto. Цей вид нема- тод було виявлено в руді південноафрикан- ських золотодобувних шахт, піднятій із глибини 3,6 км. Авторами відкриття стали Гаетан Боргоні (Gaetan Borgonie) і Талліс Онстотт (Tullis Onstott). Оскільки в науко- вому співтоваристві побутувала думка про неможливість виявити багатоклітинні орга- нізми на глибині понад 2 км, учені вимуше- ні були організувати дослідження на власні кошти. Новий вид круглих червів живе в невели- ких скупченнях води, температура якої близько 37°C. У науковому журналі «Natu- re» ці нематоди, завдовжки близько 0,5 мм було названо «багатоклітинними організ- мами, що живуть найглибше на планеті». Припускають, що новий вид живиться під- земними бактеріями. За результатами радіо- вуглецевого аналізу, вік підземних вод, в яких знайшли Halicephalobus mephisto, ста- новив від 3 до 12 тис. років. Вони здатні та- кож виживати у воді з екстремально низь- кою концентрацією кисню — до 1% рівня кисню в океанах. Вид названо іменем духа зла Мефістофеля (дослівно «той, хто не лю- бить світла»), оскільки ці круглі черви жи- вуть в справжніх «пекельних» умовах на неймовірній глибині у земній корі за вели- чезного тиску і високої температури. Бонейрська коробчаста медуза Нематода Halicephalobus mephisto 92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7 НОВИНИ НАУКИ 4. Bulbophyllum nocturnum. Група голланд- ських фахівців з Королівських ботанічних садів Кью (Royal Botanic Gardens, Kew) описали новий вид орхідей. Узагалі, ця родина квіткових рослин вирізня- ється значним розмаїттям форм, часом досить незвичайних. Відомі орхідеї, що нагадують бджіл, метеликів, лебедів, жаб і ящірок, — такі пристосування, звичайно ж, мають біо логічний сенс. Квітка найменшої орхідеї Platy stele genus має всього 2,1 мм у діаметрі, а суцвіття най- більшої тигрової орхідеї Gram matophyllum spe- ciousum досягає 3 м. Однак, з усіх відомих науці 25 000 орхідей Bulbophyl lum nocturnum — єди- на, що цвіте вночі. Її невеликі вузькі квітки розпускаються о 10 годині вечора і закрива- ються о 10 ранку. До того ж період їх цвітіння обмежується однією-єдиною ніччю. Сенс такої поведінки не цілком зрозумілий. Учені при- пускають, що рослина «орієнтується» на ак- тивних вночі дрібних мушок, які запилюють її, гадаючи, що сідають на гриб. Багато частин квітки виглядають так, щоб підтримати цю ілюзію. Стосовно запаху, то він не відчутний для людини, проте може бути надзвичайно привабливим для комах. Щоб перевірити ці припущення, потрібні додаткові дослідження. Bulbophyllum nocturnum росте лише в од- ному районі Папуа-Нової Гвінеї, на острові Нова Британія, який нині активно освою- ють місцеві лісоруби. Через те вчені надзви- чайно стурбовані подальшою долею цієї не- звичайної рослини. 5. Kollasmosoma sentum. Це новий вид їзд- ців з родини Braconidae, що паразитує на му раш ках-бігунцях Cataglyphis ibericus. Ця кри хітна оса-паразит з довжиною тіла бли- зько 2 мм мешкає в Іспанії. Коли настає пора розмноження, вона здіймається у повітря на висоту 1 см, знаходить мураху і, як маленький бомбардувальник, пікірує вниз. Оса атакує ззаду і відкладає яйця в черевце обраної жерт- ви. Смертельний для мурахи напад триває всього 0,05 с. І все ж таки, зрідка мурахам вда- ється вчасно помітити небезпеку і постояти за себе — вони або відмахуються ногами, або відлякують осу, широко розтуляючи щелепи. Орхідея Bulbophyllum nocturnum Оса-паразит Kollasmosoma sentum Гриб Губка Боб — Квадратні штани 6. Spongiforma squarepantsii. Новий вид грибів, який було виявлено в лісах острова Борнео в Малайзії, назвали Губка Боб — 93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7 НОВИНИ НАУКИ Квадратні штани (англ. SpongeBob Square- Pants) іменем американського мультипліка- ційного персонажа, оскільки він дивовижно схожий на губку. Його плодове тіло можна сильно стиснути, після чого воно поверта- ється до початкової форми. Гриб їстівний, має яскраво виражений фруктовий аромат, але весь вкритий не дуже апетитним слизом. Запропоновану назву Губка Боб — Квадратні штани редактори журналу спершу відкину- ли як легковажну, однак автори не поступа- лися і в результаті привернули увагу науко- вої громадськості до свого відкриття. 7. Meconopsis autumnalis. Непальський осінній мак. Цей високий яскраво-жовтий мак, що цвіте восени в сезон дощів, було виявлено в центральній частині Непалу на висоті близько 4200 м, усього за кілька кі- лометрів від місць проживання людини. Meco nopsis autumnalis уже потрапляв на очі бо танікам в 1962 і в 1994 роках, але тоді вони не вважали його новим видом. 8. Crurifarcimen vagans. Гігантську багато- ніжку, довжина тіла якої приблизно дорів- нює довжині сосиски, названо Crurifarcimen vagans, що в перекладі з латини означає «бродяча сосиска». Це одна із найбільших за розмірами багатоніжок, завдовжки 16 см, діаметром — близько 1,5 см. Однак заради Непальський осінній мак Гігантська багатоніжка справедливості варто зазначити, що най- більша з відомих багатоніжок — Archispiro- streptus gigas — сягає в довжину 28 см, а в діаметрі — 2,5 см. Crurifarcimen vagans має 56 кілець, кожне з яких несе дві пари кінці- вок. Отже, багатоніжка має 216 лапок! Була виявлена у Східному рифті в Танзанії на ви- соті майже 2 км над рівнем моря. Живиться цей гігант гнилим листям і єдиним його за- хистом є залози, розташовані з боків тіла, що виділяють синильну кислоту. Однак така хімічна зброя не завжди рятує Crurifarcimen vagans — мавпи просто обожнюють цей ба- гатоногий делікатес, який злегка пахне гір- ким мигдалем. 9. Diania cactiformis. Хоча новий вид біль- ше нагадує кактус, насправді це не рослина, а викопна безхребетна тварина з надтипу Lobopodia з червоподібним тілом і безліччю кінцівок. Цю викопну істоту було знайдено в кембрійських відкладах у південно-східній частині Китаю, де вона мешкала 520 млн ро- 94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7 НОВИНИ НАУКИ 10. Pterinopelma sazimai. Цей красивий во- лохатий райдужно-синій павук-птахоїд є новим видом павуків, знайденим у високо- гірних лісах бразильського штату Баїя. Вид Pterinopelma sazimai — не перший і не єди- ний синій павук, але один із найдивовижні- ших, найбільш інтенсивно забарвлених ви- Павук СазімиВикопна істота Diania cactiformis мешкає у глибоких норах. У разі небезпеки він починає швидко водити по черевцю лапками, і в агресора летить хмара дрібних, але гострих волосків, змащених подразнювальною речо- виною, що викликає алергічну реакцію. Джерело: http://species.asu.edu ків тому. Сегментовані кінцівки можуть свід- чити про спільне походження з членистоно- гими, в тому числі з комахами й павуками, але деякі фахівці вважають це лише зовніш- ньою подібністю. Diania cactiformis означає «ходячий кактус». Можливо, його щетинис- ті ноги слугували для захоплення здобичі. дів, виявлених в острівній екосистемі на вершинах платоподібних гір. Павук-птахоїд Сазіми названий на честь свого першовід- кривача — бразильського зоолога Івана Са- зіми (Ivan Sazima). Цей великий (тіло павука з розчепіреними лапами в діаметрі сягає 15 см) нічний хижак