Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора)
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3736 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) / М. Чубірко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 736-740. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3736 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-37362009-07-10T12:00:23Z Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) Чубірко, М. Історія науки 2007 Article Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) / М. Чубірко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 736-740. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3736 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Чубірко, М. Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) |
| format |
Article |
| author |
Чубірко, М. |
| author_facet |
Чубірко, М. |
| author_sort |
Чубірко, М. |
| title |
Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) |
| title_short |
Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) |
| title_full |
Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) |
| title_fullStr |
Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) |
| title_full_unstemmed |
Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) |
| title_sort |
патріарх закарпатської флористики (100 років від дня народження степана фодора) |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3736 |
| citation_txt |
Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) / М. Чубірко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 736-740. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čubírkom patríarhzakarpatsʹkoífloristiki100rokívvíddnânarodžennâstepanafodora |
| first_indexed |
2025-07-02T06:59:32Z |
| last_indexed |
2025-07-02T06:59:32Z |
| _version_ |
1836517501721116672 |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5736
ПАТРІАРХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ФЛОРИСТИКИ
(100 років від дня народження Степана Фодора)
2 листопада 2007 року виповнюється 100 років від дня на�
родження доктора біологічних наук, професора кафедри
ботаніки УжДУ Степана Степановича Фодора. Цю юві�
лейну дату відзначає не лише наукова громадськість Уж�
города, Закарпаття, України, а й вчені�ботаніки республік
колишнього Радянського Союзу, Угорщини, Чехії, Сло�
ваччини, Польщі — всього Карпатського регіону. Вчений
широкого профілю — флорист і систематик, геоботанік і
еколог, ботанік�географ, але насамперед — педагог, який
викладав на біологічному факультеті УжДУ понад 40 ро�
ків. Він був тим маленьким джерелом, що за 60 років
існування біофаку перетворилося на багатотисячну річку© М. ЧУБІРКО, 2007
біологів, обізнаних у флорі Закарпаття, завдячуючи її знавцю, професіоналу ви�
щого рівня — Степану Степановичу Фодору.
Народився С. Фодор 2 листопада 1907 року в селі Нижня Грабівниця, що на
Свалявщині. Батько — Степан Фодор (1877—1948) був директором — учителем
початкової школи. Мати — Ганна Кершбаум (1878—1958) походила з родини
німців�переселенців. У родині Фодорів було п'ятеро дітей, Степан був другою ди�
тиною. Дитинство і шкільні роки минули у мальовничому селі Н. Грабівниця,
розташованому на південному схилі гори Маковиця, на берегах гірської річки
Синявки. До початку ХХ ст. цю місцевість вкривали грабово�букові ліси, які і да�
ли назву селу. Проте індустріалізація краю після Першої світової війни торкнула�
ся і рідного села Фодора: вирубували ліс, на звільнених землях розвивалися різні
галузі сільського господарства, плодівництво, бджільництва тощо. Підростали
діти, треба було подбати про їхню освіту, і родина перебралася до м. Мукачево. У
1919 році Степан вступив до Мукачівської реальної гімназії ім. Другетів. У педко�
лективі гімназії у ті часи викладав уже відомий ботанік, дослідник флори Закар�
паття проф. Антон Марґіттай. Під його впливом визначився майбутній життєвий
шлях С. Фодора, який часто супроводжував професора під час екскурсій у приро�
ду. Степан Степанович назавжди зберіг захопленість, глибоку повагу та любов до
цього невтомного і плідного дослідника.
Після закінчення гімназії у 1928 році С. Фодор вступив на природничий фа�
культет славетного Карлового університету (м. Прага), обравши спеціальність бо�
таніка і географія. Серед його викладачів — відомі професори�ботаніки К. Домін,
М. Дейл, цитолог Я. Нємец, геолог Ф. Кеттнер і багато інших. Під впливом сузір'я
цих науковців сформувався напрям досліджень С. Фодора — флористика. Тема його
дипломної роботи «Флора Паннонської низовини (Альфельда)». Закоханість у фло�
ристику Степан Степанович проніс через усе своє життя, ніколи не зраджуючи ць�
ому класичному ботанічному напряму.
Закінчивши університет у 1934 році, молодий учитель викладає природозна�
вство і географію в Ужгородській реальній гімназії. У 1942 році його призвали до
угорського війська, служив у підрозділі радіозв'язку. Під кінець війни біля м. Ерда
(Угорщина) потрапив у полон, де працював перекладачем. Після війни повернув�
ся до Ужгорода, викладав біологію у СШ № 3.
У 1945 році було відкрито Ужгородський державний університет, а в 1946�му
Степана Степановича зараховують спочатку науковим співробітником, згодом — ди�
ректором новоствореного ботанічного саду. Вже за рік він — асистент кафедри
морфології та систематики вищих рослин біологічного факультету УжДУ. На ка�
федрі ботаніки сформувався колектив ентузіастів, захоплених чарівним рослинним
світом Карпат.
Для вивчення флори Закарпаття співробітники кафедри на чолі зі С. Фодором
здійснювали наукові експедиції в різні райони Східних Карпат. На кафедрі нако�
пичується значний гербарний матеріал, з'являються перші послідовники�студен�
ти, які підхопили естафету флористичних досліджень. Кафедра ботаніки біофаку
Ужгородського університету стає відомою завдяки своїм випускникам — чудовим
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 737
знавцям флори — у провідних наукових закладах України і поза нею. Не буде пе�
ребільшенням констатувати: біля колиски флористики кафедри ботаніки УжДУ
стояв С. Фодор. Усі наступні більш�менш відомі флористи, як і біологи взагалі, є
його учнями. Варто згадати лише найвідоміших з них — докторів біологічних наук
В. Комендара, В. Чопика, І. Григору, Й. Сикуру, Ф. Гамора і багатьох інших, які
працюють на теренах України і за кордоном.
Міста Закарпаття прикрашає велика кількість місцевих і акліматизованих
екзотичних дерев та чагарників. Їх вивчення стало кандидатською дисертацією
С. Фодора, яку він виконав під керівництвом відомого київського ботаніка О.Л. Ли�
пи і захистив у КДУ у 1956 році. Тема дисертації — «Дендрофлора Закарпаття і шля�
хи її збагачення».
У 1973 році у Московському державному університеті відбувся успішний захист
дисертації на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук на тему «Флора
Закарпатья и возможности ее использования в народном хозяйстве», а в 1974�му
виходить друком монографія «Флора Закарпаття» — донині настільна книга бо�
таніків.
У дисертації Степан Степанович розглянув походження та етапи формування
флори Закарпаття, вплив межуючих флор на її становлення, здійснив флористич�
не районування регіону, критичний аналіз флори судинних рослин області. У мо�
нографії наведено 2613 видів рослин, зокрема, нові для науки таксони видового і
внутрішньовидового рівнів. Список флори Закарпаття доповнено 246 видами і
250 підвидами. З уміщених у цьому переліку аборигенних рослин 146 видів і 120
різновидів для Закарпаття наведені вперше.
Під час ботанічних досліджень увагу С. Фодора не обминуло явище, яке спос�
терігається у гірських районах: внаслідок безсистемного випасання худоби і над�
мірного вирубування лісів травостої високогірних лук зазнають глибоких змін.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5738
Професор С.С. Фодор з автором статті на кафедрі ботаніки УжДУ
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 739
З'являються щільнокущові злаки, які наступають на криволісся, ліси, знижуючи
верхню межу лісу на 100—200 м. Проблема полонин не була новою для Степана
Степановича, адже вже у випускному класі гімназії (1928) від написав реферат на
тему «Проблеми використання полонин у Підкарпатській Русі». У 1950�х роках нау�
ковець повертається до цієї теми, закладає на полонині Рівній дослідні ділянки,
які довели, що відновлення верхньої межі лісу можливе шляхом штучних насад�
жень деревних порід. Ці досліди тривали не одне десятиріччя, але вони були варті
терпіння дослідника. С. Фодор став одним з авторів патенту на відновлення верх�
ньої межі лісу, виданого 1966 року.
Кафедра ботаніки володіє великим скарбом — Гербарієм Ужгородського уні�
верситету (UU). Постійним куратором Гербарію до самої смерті був проф. C. Фо�
дор. Основа гербарної колекції — щорічні збори викладачів, співробітників та
студентів біофаку. Крім того, завдячуючи зусиллям і авторитету С. Фодора, гер�
барій UU поповнився унікальними зборами дослідників ХІХ—ХХ ст. Зокрема,
Закарпатський краєзнавчий музей передав колекцію Л. Вагнера (близько 1 тис.
аркушів), а Будапештський краєзнавчий музей — колекцію А. Марґіттая (майже
2 тис.).
Творча спадщина С. Фодора — це понад 100 наукових публікацій, зокрема, на�
писані у співавторстві чи самостійно монографії «Рослинність Закарпатської облас�
ті УРСР» (1954), «Флора Закарпаття» (1974), «Екзоти Карпат» (1985), «Ботанічні
скарбниці Карпат» (1990), «Гербарій України» (1995), численні наукові статті, над�
руковані у вітчизняній та зарубіжній періодиці.
Цінуючи внесок проф. С. Фодора в науку, не слід забувати, що основною для
нього завжди була викладацька робота: читання лекцій, проведення семінарів, ла�
бораторних робіт, навчально�польових практик, керівництво курсовими та дип�
ломними роботами. За час педагогічної діяльності в УжДУ, С. Фодор підготував і
читав загальний курс «Ботаніки» (вищі рослини), спецкурси «Систематика квіт�
кових рослин», «Еволюція вищих рослин», «Місцева флора», вів «Великий прак�
тикум з ботаніки» — основу основ флористики. Лекціям професора були прита�
манні високий фаховий рівень, майстерність, заворожуюча захопленість. Сам
лектор, Степан Степанович був завжди підтягнутий, одягнений зі смаком, при
краватці. Його струнка постать випромінювала доброзичливість, толерантність,
інтелігентність.
Громадська діяльність С. Фодора також пов'язана з рослинами, їх охороною.
Так, з 1978 року він був головою Ужгородського відділення Московського товари�
ства охорони природи; в обласній організації охорони природи керував секцією
«Пам'ятники природи»; був членом, а згодом почесним членом Українського
ботанічного товариства; членом Закарпатського Угорського наукового товари�
ства.
Професор С. Фодор брав участь у роботі міжнародної групи з вивчення фло�
ри і фауни р. Тиси (ТИСЦИЯ), куди залучали вчених України, Угорщини та Югос�
лавії, був членом редколегії видавництва «Тисция». Він підтримував тісний зв'язок
з ученими�ботаніками Угорщини, регулярно публікував наукові статті в Угорсько�
му ботанічному журналі (Botanikai kozlemenyek), був учасником конференцій,
з'їздів, симпозіумів.
Протягом 1990�х років на шпальтах переважно угорськомовних газет області
з'являються актуальні публікації ботанічного змісту, що належали перу проф. Фо�
дора і були спрямовані на охорону і збереження флори Закарпаття. Відгуком лю�
бові до милих його серцю місць дитинства була стаття «Спогади про історію села
Н. Грабівниця» (Acta hungarica, 1998, ІХ). Одна з останніх праць — «Флора Чорно�
го Мочара» — залишилася неопублікованою.
Помер Степан Степанович яскравого теплого дня 23 травня 2000 року. Рідне
місто духмяніло буянням весняного цвітіння, ніби сама природа влаштувала про�
щальний парад професору�флористу. Похований патріарх Закарпатської флорис�
тики на Радванському цвинтарі в Ужгороді поряд з дружиною.
М. ЧУБІРКО
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5740
|