Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект
В статті з’ясовується символіка концептів рослинного світу у творчості Т. Шевченка та в поліській компаративній фразеології.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37436 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект / Г. Доброльожа // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 232-243. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37436 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-374362012-10-12T12:06:42Z Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект Доброльожа, Г. Мовознавство В статті з’ясовується символіка концептів рослинного світу у творчості Т. Шевченка та в поліській компаративній фразеології. В статье объясняется символика концептов растительного мира в творчестве Тараса Шевченко и в полесской компаративной фразеологии. The symbolism of flora’s concept in the works of Taras Shevchenko and Polissya. 2010 Article Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект / Г. Доброльожа // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 232-243. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37436 811.161.2’373:[39:667-12] uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовознавство Мовознавство |
| spellingShingle |
Мовознавство Мовознавство Доброльожа, Г. Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
В статті з’ясовується символіка концептів рослинного світу у творчості Т. Шевченка та в поліській компаративній фразеології. |
| format |
Article |
| author |
Доброльожа, Г. |
| author_facet |
Доброльожа, Г. |
| author_sort |
Доброльожа, Г. |
| title |
Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект |
| title_short |
Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект |
| title_full |
Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект |
| title_fullStr |
Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект |
| title_full_unstemmed |
Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект |
| title_sort |
мовне сприйняття рослинного світу у творчості тараса шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Мовознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37436 |
| citation_txt |
Мовне сприйняття рослинного світу у творчості Тараса Шевченка та в польській фразеології: лінгвокультурологічний аспект / Г. Доброльожа // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 232-243. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT dobrolʹožag movnesprijnâttâroslinnogosvítuutvorčostítarasaševčenkatavpolʹsʹkíjfrazeologíílíngvokulʹturologíčnijaspekt |
| first_indexed |
2025-07-03T19:12:05Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:12:05Z |
| _version_ |
1836654187636588544 |
| fulltext |
УДК 811.161.2’373:[39:667-12]
Галина ДОБРОЛЬОЖА
МОВНЕ СПРИЙНЯТТЯ РОСЛИННОГО СВІТУ У
ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА В ПОЛІСЬКІЙ
ФРАЗЕОЛОГІЇ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
В статті з’ясовується символіка концептів рослинного світу у
творчості Т. Шевченка та в поліській компаративній фразеології.
Ключові слова: концепт, образ, символ, фразеологізм,
компаративема.
Український геній Т. Шевченко у своїх творах створив
концептуальну картину навколишнього світу, оскільки світ
сприймається і переосмислюється через мову, яка є елементом
світової системи. Кожна людина суб’єктивно бачить і відчуває
довкілля, формує для себе і навколо себе індивідуальну,
неповторну модель світу, в якій закумульовано пізнавальну,
гуманістичну, історичну, інтелектуальну, експресивну, оцінну
інформацію, і яка є важливою для певного соціуму. На думку проф.
В.Жайворонка, якщо за словом стоїть не лише реалія, а її образ або
символ, що постають у певному етнокультурному просторі, то це
дає підстави розглядати відповідну мовну одиницю як
етнокультурний концепт, що містить певну кількість культурної
інформації про неї. Отже, концепт – це не лише предметна
віднесеність, предметний смисл, але й слово – ім’я реалії, слово-
знак як певна інтелектуально осмислена сутність, як субстанція
значуща, або знак смислу1.
Особливо виразними є концепти історико-культурної
свідомості народу, вони пов’язані з народними звичаями,
переказами, традиціями – явищами, що підтримують історичну
спадковість і зміцнюють етносвідомість народу.
Надзвичайно багатою на концептуальну символіку є творчість
українського Кобзаря – Тараса Шевченка. Ці слова-знаки мають
етнографічний, етнокультурний, етноісторичний,
етнофілософський, етнопсихологічний, етнопедагогічний зміст, і
саме тому стали народними символами.
Для детального розгляду ми виокремили лише один
тематичний шар поетичної лексики – лексеми на ознаку
рослинного світу2, а також паралельно проаналізували українські
1 Жайворонок В. Українська етнолінгвістика. – К. : Довіра, 2007. – 262 с. – С. 10.
2 Шевченко Т. Кобзар. – К. : Дніпро, 1987. – 589 с. – С. 14-587.
фразеологізми (зокрема, поліські), що містять флорокомпонент3.
У творах Т.Шевченка концепти рослинного світу належать до
кількох тематичних груп: поверхня рельєфу, вкрита рослинністю
(болото, нетрі, поле, доли, долина, шляхи, байрак, яр, могила, гори,
степ); назви масивів, покритих деревами (сад (садок, садочок), гай,
діброва, ліс, бір); назви порід дерев (верба, дуб (дубочок), берест,
тополя, ялина, явір, ясен, сокорина); назви кущів (лоза, калина,
терен); назви квітів (квіт (квіточка), сон-трава, лілея, рута, мак,
ряст, барвінок); назви трав (спориш, щириця, кропива,
перекотиполе, осока, очерет, бур’ян); назви сільськогосподарських
культур (жито, пшениця, льон, хміль, хрін, горох, пастернак,
петрушка).
Натомість, в усній народній творчості, зокрема в
компаративемах, компонентом-об’єктом порівняння стає будь-який
рослинний об’єкт, що має хоча б частково спільні ознаки з
порівнюваною особою за кольором, розміром, формою, запахом,
висотою тощо4.
У поетичних творах Кобзаря значення слів-концептів несе в
собі традиційне тлумачення, однак в діалектній фразеології поряд
із статичним концептом функціонують і певні регіональні
факультативні особливості, порівняймо змістову наповненість
концепта билина [Кобзар]:
‘безлюдно’: Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини!
‘один’: А у вдови одним одно, Та й те як билина.
‘смерть’: Як билина, як лист за водою, Пішов козак з сього
світа.
‘розпач’: Як билина підкошена, Ярина схилилась…
‘самота’: Ой одна я, одна, Як билиночка в полі.
‘чужина’: Один я на світі без роду, і доля – Стеблина-билина на
чужому полі.
В усному народному мовленні лексема билина має численні
фонетичні та граматичні варіанти: бадилина, бадилиночка, билинка,
бидилиночка і характеризує такі стани людини, як:
‘самота’: одна як бадилина (як бидилиночка, як билина в полі);
‘страх’: тремтить як билина;
‘скрута’: живе як бадилина при дорозі; живе як билина при
дорозі, хто не йде – всяк скубне;
‘невдача’: пропав як бадилинка в мороз; впав як билина;
‘бідність’: оббився як билина; лишився як на билині;
3 Доброльожа Г. Фразеологічний словник говірок Житомирщини. – Житомир :
ПП Туловський, 2010. − 404 с. – С. 1-208.
4 Доброльожа Г. Красне слово – як золотий ключ. Постійні народні
порівняння в говірках Середнього Полісся і суміжних територій. – Житомир :
Волинь, 2003. – 160 с. – С. 3-160.
‘хворість’: чахне як билина у посуху; стоїть на ногах як билина
на вітрі;
‘змерзнути’: тремтить як билина;
‘худорлявість’: тонка як бадилина;
‘стрункість’: гнучка як билинка; струнка як билинка.
У поезії Тараса Шевченка компоненти рослинного світу
(особливо назви порід дерев: дуб, ясен, явір, ясен, берест,
сокорина, тополя) мають додаткову конотативну ознаку –
величності, піднесеності, одухотвореності й навіть олюднення:
Дуб: Ось і дуб той кучерявий…
То не вітер, то не буйний, Що дуба ламає…
Мов діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять.
Якщо ж характеризувати фольклорні зразки, то спостерігається
діаметрально протилежне і семантичне, і конотативне наповнення
тексту, наприклад:
Дуб: ‘ дурний’: дивиться як з дуба впав; дурний як дуб; меле як
до дуба вв’язаний (як з дуба на кактус); скаже як з дуба зірве;
тупий як сибірський дуб; сам як дуб, а розуму з жолудь; доходить
як до дубка; дуб дубом; впасти з дуба; плести смаленого дуба;
правити смаленого дуба;
‘розумний’: мудрий як старий дуб;
‘сильний’: моцний як дуб коренєвий; здоровий як дуб; криком
дуба не зрубаєш;
‘красивий’: росте як дубок бравенький; стрункий як дуб;
‘п’яний’: напився шо дубови;
‘невдача’: дубом стало; впертися дубом;
‘померти’: дати дуба; врізати дуба; піти під дуби (дубки).
У творчості Т.Шевченка вибір кожного рослинного компонента
– це символ, що тісно пов’язаний із народною творчістю і є
наслідком творчого сприйняття і переосмислення фольклору.
Яскравим прикладом до цієї тези є концепт калина, який у
народному світобаченні символізує сонце, вогонь → червоне;
червоне → здоров’я, краса; здоров’я → радість; також калина – це
символ дівчини, жінки, її духовного та фізичного життя; символ
українсь-кого роду і народу, України; символ пролитої на війні
крові5.
У поезіях Кобзаря образ калини також глибоко символічний:
‘молодість, краса’: Як калина при долині, Так Ганнуся червоніла;
‘перспектива одруження’: А дівчина заручена – [посадила]
Червону калину;
‘нездійсненні мрії’: Повсихали три явори, Калина зов’яла;
‘пам’ять’: [Посадили] в головах у дівчини Червону калину;
5 Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. – К. :
Довіра, 2006. – 703 с. − С. 269-271.
‘оптимізм’: І калина прийнялася, віти розпустила.
У народній фразеології калина стала еталоном і символізує
‘красу’: гарна дівка як найкрасніша калина; дєвка єк каліна, а
очі єк вуглини; запишалася як калина в лузі; убралася як калина в
білий цвіт; червона як калина в лузі;
‘рум’янець’: почервонів як калина на морозі; пика червона як
калина;
‘кохання’: перейти калиновий міст; ходити по калиновому
мосту; ходити по калину;
‘дівочу невинність’: ламати (ломити, сікти, згубити,
стратити) калину.
В окремих мовленнєвих ситуаціях відбувається мимовільний
вибір компонента за певною, характерною ознакою: хвалько як
калина (червоний → яскравий → пихатий); скривився як калини
скуштував (кислий → злий).
У творчості Т.Шевченка переважають широкі епічні полотна,
тобто активно вживаються назви укритих рослинністю рельєфів,
засаджені деревами масиви – вони маніфестують чітко визначені
концепти: могила – ‘смерть’, ‘пам’ять’; степ – ‘простір’, ‘воля’; сад
– ‘краса’, ‘упорядкованість’; ліс – ‘безмежність’, ‘хаос’ тощо.
У зразках народної творчості такі приклади зустрічаються
обмежено; безумовно, ніякого символічного значення вони не
містять і характеризують риси поведінки, вади виховання або
особливості зовнішності конкретного індивіда:
‘невихованість’: кричить як з лісу вискочив; як у лісі виріс;
темний як ліс;
‘невідповідність’: без музики свайба шо ліс без солов’я; як ліс
без кривого дерева; як ліс без сірого; як по лісу з бороною їздити;
‘неестетичність’: проділ на голові як у лісі стежка; брови
широкі як ліс.
Творчість Т.Шевченка насичена персоніфікаціями,
перевтіленнями, антропометричними паралелями з природним
середовищем. Рослинні елементи уводяться як повноцінні
персонажі твору, наприклад, образ тополі:
‘нещасливе життя’: [Отакий-то Перебендя, Старий та
химерний! Заспіває] Про тополю, лиху долю;
‘віще дерево’: Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору!
Рости тонка та висока, До самої хмари, Спитай бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?;
‘перетворення нещасливої закоханої дівчини у тополю’: Зілля
дива наробило – Тополею стала.
Що ж до фразеології, то такий символізм відсутній і досить
часто флорокомпонент замінюється синонімом: стрункий як явір
(дуб, дубок, дубець, ясен, ясенок, граб, бук).
Поет щиро оспівував природу рідної України – у ліричних
спогадах упізнається його рідна Черкащина, проте Тарас Шевченко
подорожував також Київщиною, Полтавщиною, Чернігівщиною,
Поділлям. Доводилося йому бувати і на Волині, зокрема в
Житомирі (1845), тож, можливо, краса навколишньої природи
також запала в Кобзареву душу і надалі вилилася поетичними
рядками.
Творчий геній Шевченка був тісно пов’язаний з Україною – і
саме українська народна пісенна і розмовна творчість стали
джерелом його натхнення. Наприклад, елементи українських
жартівливих пісень, що містять компонент-назву рослини, поет
органічно вмонтував у сюжетну канву своїх творів:
Чи так, чи не так, Уродив пастернак,
А петрушку Криши в юшку – Буде смак, буде смак!;
Ой сип сирівець Та накриши хріну!
Також активно і доречно у творчості використовувалися
народні фразеологізми:
Як реп’ях той, Учепиться за латані поли…
Купили хріну, треба з’їсти, Плачте, очі, хоч повилазьте.
Із льоху та в льох, Завертали в горох, І в коморі, і надворі
З нежонатим удвох Пустували, жартували, Зопсували горох.
Як приклад джерельної бази у творчості Тараса Шевченка
розглянемо один із фрагментів української народної фразеології –
поліську компаративну фразеологію із флорокомпонентом.
В поліській фразеології назви рослинного світу
використовуються досить обмежено (хоча територіально ареал
поліського наріччя – ліси), наприклад, фразеологічні одиниці з
компонентом-назвою породи дерева – це лише дуб, береза, липа,
сосна. Проте усі фразеологізми є дуже образними і мають як
семантичні, так і стилістичні нашарування, як зразок можна
навести приклади фразем із компонентом дерево: за деревами не
бачити лісу ‘за дрібницями не помічати головного’; з кривого
дерева крива й тінь ‘щось невдале’; на погане дерево всі кози
скачуть ‘покірна, безвольна людина’; низько зрізане дерево ‘дурна
людина’; черево не дерево – роздасться ‘ненажерлива людина’; яке
дерево, така і ягідка ‘про схожість батьків і дітей’.
Значно частіше назви рослинного світу вживаються в
компаративній фразеології, адже жива природа оточує кожного із
нас, і дуже легко давати присутнім характеристики,
використовуючи особливості зовнішнього вигляду і внутрішні
властивості флори (дерев, кущів, трав, квітів, плодів).
Дерева (дерево, береза (берізка), дуб (дубець, дубок), бук, граб,
верба, сосна, липа (липка), ялина, явір, ясен, тополя, смерічка,
кипарис, осика):
Інтелект: ‘дурний’: розумний як низько зрізане дерево; тупий як
дерево (як дуб, як сибірський дуб);
‘розумний’: мудрий як старий дуб;
Риси характеру: ‘хитрий’: вигинається як дерево від вітру;
‘пихатий’: крутий як криве дерево; горда наче тополя;
‘жадібний’: обібрати (обдерти, облупити) як липку;
‘боязкий’: полохливий як осика;
‘спокійний’: пристойний (поважний) як явір;
‘неслухняний’: за тобою як золоті верби ростуть;
Вік: ‘старий’: старий як трухляве дерево;
Зовнішність: ‘швидкий ріст’: росте як верба (як верба з води);
‘високий зріст’: великий як верба (як граб); висока як верба (як
тополя);
‘стрункий’: струнка як верба; гнучка як береза; стрункий як
граб (як кипарис, як дубок, як із дерева виструганий); стан високий
як тополя;
‘кривий’: гнеться як верба при дорозі; зігнулася як верба над
водою;
‘пишне волосся’: коси як у верби гілля (мов золотиста
вербичка); кучерява як верба; кучерявий як явір;
Естетика: ‘красивий’: пишна як береза; дівчина як берізонька,
сережками завішана; гарна як липка в петрівку; красива як ялина;
‘неестетичність’: зуби як дерева у лісі посаджені; ніс як з осики
виточений;
Здоров’я: ‘глухий’: глухий як трухляве дерево;
‘сильний’: міцний як бук; здоровий як дуб;
Емоції: ‘самотній’: росте в сім’ї один як дерево без гілля; одна
як верба в полі; залишилась одна як тополя в полі;
‘сум’: сумна як верба над водою; схилилася донизу як тополя;
журлива як ялина;
Соціалізація: ‘невдача’: гнеться як верба при дорозі; зігнувся як
верба над водою (при дорозі);
‘тотожність’: як дві берізки з одного пня; сестри як берези;
‘зайвина’: помочі як з осики груш.
Кущі (кущ, лоза, шелюг, терен, калина):
Риси характеру: ‘злий’: дівка гостра як тернина; говорить як
терном по тілу дере;
‘хитрий’: гнучкий як лоза (як лозина, як шелюг); говорить як
лозою по колоді стукає; звивається як лозина;
Соціалізація: ‘відповідність’: який кущ – така й хворостина;
який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина.
Квіти (квітка, квіт, квіточка, пуп’янок, цвіт, цвіточок,
віночок, рожа, роза, ружа, троянда, буз, без, соняшник,
чорнобривчик, незабудка, кульбаба, глисник (‘пижмо’), маківка,
люпин, барвінок, васильки, волошки, калина):
Інтелект: ‘дурний’: либиться як рожа в помиях; як на цвіту
прибитий;
Риси характеру: ‘безтурботний’: цвіте як кульбаба; либиться як
майська роза; сміється як ружа цвіте;
‘пихатий’: красується як квітка в болоті;
‘покірний’: стелиться як барвінок;
‘хитрий’: в ‘ється як барвінок;
Зовнішність:
‘рум’яний’: щічки як рожевий цвіт (як маків цвіт); почервоніла
як рожа; рум’яна як мак;
‘губи’: губи як цвіточки (як троянди);
‘колір очей’: очі як барвінок (як васильки, як волошки в житі,
як незабудки, мов льоновий цвіт, мов цвіт лаванди);
‘зачіска’: волосся в’ється як барвінок по полю; кіски як віночок;
коси заклала як віночок наклала; коси мов липовий квіт;
‘колір волосся’: рижий як кульбаба; рудий як соняшник;
золотистий як соняшник (як сонях); буйна голова як цвіт; чорнявий
як чорнобривчик;
Естетика: ‘вродлива’: гарний як у барвінку купаний (як
соняшник в цвіту); гарна як квітка (як квітка гайова, як квітка в
полі, як квітка перша навесні, як бузок, як калинова квітка, як
маківка в лузі, як маківка в полі, наче рожа у травні); коло доброго
чоловіка і жінка як квітка; личко як квітка після дощу; кому як
повітка, а мені як квітка; дєвочка причинненька бі квєточка;
дівчина мов та квіточка у віночку; свіжа як квіточка вранці;
славна як квітка восени; пишна як майська рожа; гожа як рожа;
хороша та гожа як у саду рожа; дівчина добресенька як рожа
повнесенька; росте як маківка цвіте; запишалася як калина в лузі;
убралася як калина в білий цвіт; брівки як віночок;
‘невродлива’: гарна як в мазниці квітка (як мантулова квітка,
як майська рожа в очереті); улибається як майська рожа в
китайському болоті;
Вік: ‘молодий’: молодий як барвінок; зелений як глисник;
дівочий вік як маків цвіт; молода як цвіт; дрібний як пуп’янок;
Здоров’я: ‘хворий’: зелений як глисник; бліда та жовта наче
зов’яла квітка; в’яне як цвіт на сонці; полиняло личко як цвіт на
морозі;
Фізіологія: ‘змерзнути’: посинів як бузина (як буз, як без, як
люпин);
Соціалізація: ‘відповідність’: які квіточки – такі ягідочки, які
батьки – такі сини-дочки.
Трав’янисті рослини (трава, травиночка, моріг, сіно,
перекотиполе, рута, горунка (‘гірчиця’), конопля, лепех (‘аїр
болотний’), лопух, лобода, осока, любисток, мох, м’ята, м’яточка,
очерет, блекота, блакут, бур’ян, будяк; гичка, стебло, бадилина,
реп’ях, колюк, вістюк; копа, копиця, горстка, сніп, жмак, жмут):
Абстракція: ‘багато’: багато як трави;
Інтелект: ‘дурний’: хлоп без розуму як сніп без перевесла;
регоче мов сіна хоче; говорить як блекоти об’ївся (як блакуту
наївся, як чемериці наївся);
Риси характеру: ‘ злий’: надувся як лопух на вогні (огні); очі як
колюки; шумить як очерет після бурі;
‘набридливий’: прилип (причепився) як реп’ях; причепився як
колюк до кожуха (як реп’ях до штанів, як реп’ях до штиблету, як
реп’ях до сраки, як реп’ях до задниці); пристав як реп’ях собаці до
хвоста (як колючки до собаки, як реп’ях до спідниці, як реп’ях до
чуба, як реп’ях до хвоста); чіпляється (прип’явся) як реп’ях до
кожуха;
‘боязкий’: тремтить як билинка;
‘тихий’: говорить як лепех шумить (як мохом стеле);
‘жвавий’: уклав як сіно в негоду; сидить як на колючках;
‘ледачий’: лежить як сніп на току;
‘п’яний’: п’яний як сноп (як гречаний сноп); лежить як сніп на
току;
Соціалізація: ‘самотній’: одна як бадилинка (як бидилиночка);
‘необлаштованість’: живе як бадилина при дорозі (як
перекотиполе, як стебло на вітрі, як стеблина у полі); живе як
билина при дорозі, хто не йде – всяк скубне; вік пройшов як по
зелах-лободах; безтурботна як травиночка;
‘невдача’: пропав як бадилина в мороз (як сіно в негоду);
несолоне як трава;
‘зайвина’: росте як бур’ян (як бур’ян при дорозі); уліз як будяк
серед чорнобривців; треба як вістюк в оці;
Зовнішність: ‘рум’яний’: почервонів як бурякова гичка;
‘форма вух’: вуха як гичка у буряка (як лопухи);
‘зачіска’: чуприна як гичка; на голові як хура сіна; волосся як
жмак соломи (як жмут соломи, як старе сіно); коси мов копиця
розстеленого сіна; на голові мов хура сіна;
‘колір волосся’: сивий як коноплі; побілів як трава на морозі;
‘зріст’: високий як лобода; росте як лобода в полі; росте як з
лободи; низенький як трава;
‘товстий’: здоровий як горохова копиця; гладкий як копиця;
сунеться як копиця горохова; лізе як копиця уночі; дівчина як
грубий сніп пшениці;
‘худий’: тонка як бадилинка (як билинка); худенька як
бидилиночка; висох як сіно; худий як сіном годований;
Естетика: ‘неохайний’: заріс як мохом; небритий як будяк; ніс
як копиця розвернута;
‘вродливий’: наче в любистку купаний; гарна як рута (як
руточка);
Фізіологія: ‘змерзнути’: тремтить як билинка;
Емоції: ‘сумний’: опустив вуха як лопух на дощ; говорить як
трава шелестить;
Здоров’я: ‘хворий’: сохне як билинка; зелений як рута (як
м’яточка, як трава); чахне як билина (стебло) у посуху; зів’яв як
трава на сонці;
Вік: ‘молодий’: зелений як моріг (як рута); молода як трава, а
рум’яна як зоря.
Польові сільськогосподарські культури (жито, горох,
гречка, ячмінь, льон, конопля, гайдур (‘конопля, що росте окремо
від масиву’), пшениця, хміль, цибух (‘стебло цибулі з насінням’);
вістюк, остюк, колосок):
Риси характеру: ‘злий’: говорить як остюками віє;
‘хитрий’: в’ється як горох; в’ється (гнеться) як хміль на тичці;
‘набридливий’: причепився як хміль до спідниці; пнеться як
хміль по тичці;
Соціалізація: ‘невдача’: сказав як у гречку вскочив; вискочив як
з гречки;
‘необлаштованість’: стоїть як горстка конопель біля снопа
пшениці;
Зовнішність: ‘високий’: високий як гайдур (як хміль); вигнався
як конопля; росте швидко як конопля; виріс як цибух на гімні;
‘низький’: виріс як хміль без тички;
‘пишне волосся’: коси зародили як жито в полі; коса як
стиглий колос; волосся як льон (як пшениця, як зелений хміль);
кучері в’ються як хміль;
Естетика: ‘неохайний’: коси як тіпаний льон;
Вік: ‘молодий’: зелений як жито весною.
Насіння (зерно, ячмінь, пшениця, горох, киях (‘качан
кукурудзи’), біб, мак, мачина, горунка, квасоля):
Абстракція: ‘багато’: як маку (як бобу); багато як за гріш маку;
Інтелект: ‘дурний’: дурний як сто грам горошку; змішав як
горох з капустою; високий як тополя, а дурний як квасоля; голівка
як маківка – витруси й викинь; голова як маківка, а розуму як
накладено;
Риси характеру: ‘набридливий’: приївся як сухий ячмінь
беззубій кобилі; чіпляється як горох за тин;
‘брехливий’: засипав як горохом у бочку;
‘вередливий’: вередлива як горунка;
Естетика: ‘нерозбірлива мова’: говорить наче горох в ступі
товче (як горохом сіє, як горох об стіну сипле, як горохом об стіну
б’є, як горохом об ступінь); жує слова як горох;
‘гарна мова’: говорить як зернята лускає (як мак сіє); засипав
як маком дрібненько;
‘незграбний’: йде як горох товче (як мак товче);
Соціалізація: ‘самотній’: один як зерно в полі;
‘бідний’: бідний як мак начетверо;
‘невдача’: сів маком;
‘байдуже’: до нього говорити як горохом об стіну; допік як
горохом об стіну; пристає як горох до стіни;
‘необлаштованість’: живе як горох при дорозі (як горох при
битій дорозі; хто минає – той зриває, хто хоче – той топче; – хто
йде, той і кусне); зостався як горох при дорозі; притулився як
горох при дорозі;
Вік: ‘молодий’: як зелений горох;
Зовнішній вигляд: ‘розмір’: великий як макове зерно; зуби як
квасоля (як кияхи, як кияшиння);
Фізіологія: ‘спати’: спить як після маку (як після маківки).
Овочеві плоди (картопля, бульба, бараболя, капуста, цибуля,
перець, гарбуз, ріпа, редька, морква, огірок, помідор, часник, хрін):
Абстракція: ‘багато’: багато як огірків у бочці (як огірків на
грядці, як огірків у кошелі, як огірків у відрі);
Інтелект: ‘дурний’: високий як тополя, а дурний як бараболя; в
голові як у старій гарбузі; либиться як помідор в помиях; дурний як
капустяна розсада; сміється як цибуля в грядці; голова як качан
торішньої капусти;
Риси характеру: ‘мовчазний’: мовчить як бульба у мішку;
‘набридливий’: обрид як печена редька (як гірка редька); став
як хрін в носі;
‘пихатий’: пнеться як гарбуз на пліт;
‘вередливий’: кисне як солоний огірок; скривився як солоний
огірок;
‘злий’: гіркий як редька; гострий (їдкий, гіркий, ядючий,
добрий, червоний) як перець; скривився як перцю скуштував (як
хрону наївся); я до тебе з серцем, а ти до мене з перцем; добрий як
цибуля після чаю; їсть як цибуля очі; гострий як хрін з перцем;
закрутив носом ніби тертого хріну понюхав; злий як скажений
хрін; надувся як хрін на блохи; хороший як хрін з редькою;
‘байдуже’: уважаю (кохаю) як цибулю після чаю;
‘говіркий’: торохтить як тиква;
‘непорядний’: гнилий як гарбуз;
‘ледачий’: сидить як качан в городі;
‘п’яний’: змок як огірок в росолі; синій як цибуля;
Естетика: ‘гарно говорити’: говорить як ріпу гризе;
‘гарний’: свіжий як молодий огірок; гарний як китайський
перець; кругла і біла дівчина як мита редька; зуби як часничок;
‘негарний’: гарний як гарбуз на городі (як качан гнилий);
вділася як цибулина; одежі в нього як у капусти листя; ошушканий
як капуста; свіжий як кисла капуста; свіжий як огірки в бочці;
зуби як часник;
Соціалізація: ‘невлаштованість’: життя як у картоплі: або
з’їдять, або посадять; живемо часом як цибуля з квасом; живе як
черв’як у хріні;
‘зайвина’: любить як зелену бульбу; росте як редька несапана;
‘невдача’: вродило як на бузині редьки; став як хрону наївся;
Зовнішність: ‘лисий’: лисий як гарбуз (як качан);
‘рум’яний’: зачервонів як буряк; рум’яний як помідор (як
перець);
‘товстий’: викотився як гарбуз; круглий як гарбуза; морди як
гарбузи; морда як здоровий гарбуз на баштані (як репнутий
гарбуз); натягає як гарбузяку в тісну торбину; товстий як гарбуз
в тісній торбині; пузо як гарбузо; розсівся як капуста; збитий як
качанчик; кругла як цибулина;
‘худий’: сухий як перець;
Здоров’я: ‘хворий’: жовтий як огірок; зелений як нестиглий
помідор;
‘міцний’: здоровий як хрін.
Горіхи
Інтелект: ‘легко щось вдається’: робить як горіхи лущить;
Риси характеру: ‘байдуже’: дурня вмовляти як горіхи об стіну
кидати;
Здоров’я: ‘здоровий’: міцний як горіх (як оріх);
Зовнішність: ‘худий’: сухий як горіх.
Ягода (ягода, ягідка, малина, калина, пуричка, чорниця, терен,
вишня):
Естетика: ‘губи’: вуста як маліни; червона як пуричка; губи як
калинові ягідки (як спілі вишні);
‘красива’: молодичка як ягідка лугова;
‘очі’: очі як вишні в росі (чорні як переспіла вишня,як чорнички,
як терен).
Плодові дерева (яблуня, груша, вишня):
Соціум: ‘бідний’: багатий як обтрушена груша;
‘знущатися’: колотити як грушу; люби як душу, а труси як
грушу;
Вік: ‘старий’: старий наче дідова груша;
Естетика: ‘неприємний голос’: скрипить як стара груша;
‘красива’: гарна як яблуня в цвіту; кучерява як яблуня; струнка
і квітуча як молода яблуня; пишно тіла як вишня в садку; лице як
біла вишня;
Зовнішність: ‘високий’: вимахав як вишня-люшпанка.
Фрукти (яблуко, яблучко, груша, слива, зелепуха):
Соціум: ‘знущатися’: витрусити як грушу з мішка; збити на
чорне яблуко;
‘безрезультатно’: помочі як з осики груш;
‘невдача’: попадали як груші додолу; встрехла як грушка в
болото; любить як яблуко гниле; крутиться як собака в сливках;
послизнувся як собака на сливках;
Риси характеру: ‘брехливий’: натрусив як з осики груш; правда
як на вербі груші;
Естетика: ‘красива’: дівчина як яблуко наливне у спасівку;
довгообраза як червонобокі яблука; кругленька як яблучко;
гарненька як яблучко;
Вік: ‘молодий’: зелена як зелепуха;
‘старий’: поморщениє як сушениє груші; зморщений як зів’яла
груша (як суха грушка); лице як печене яблуко.
Назви рослинного світу продуктивно і разом з тим
метафорично характеризують соматизми, оскільки людина мислила
себе у тісному зв’язку з природою і сама була частиною природи:
‘обличчя’ – як спіла черешня, як яблучко, як огірочок; ‘очі’ – як
вишні в росі, як горіхи, вилупив як цибулі; ‘щоки’ – як яблука, як
рожевий цвіт; ‘вуха’ – як гичка в буряка, як лопухи; ‘ніс’ – як з
осики витесаний, як огірок (як гурок); ‘зуби’ – як гнилі горіхи, як
кияхи; ‘стан’ – рівний як сосна (як ясенок); ‘руки’ – налиті як
огірочки, як галузи.
Варто зазначити, що чимало вчинків фразеологічні персонажі
вчиняють саме через тісний зв’язок із рослинним довкіллям:
вискочив як голий з акації (конопель, гречки, кукурудзи, кропиви,
маку); добре як голому в терну (кропиві); звивається як голий в
кропиві; хоче як голий в кропиву лізти; скаче як жаба на будяк
(качан); визирає як жаба з куширю; дметься як жаба на лопуху;
хоче як собака цибулі; потягається як собака в коноплях; правда як
собака траву їсть; крутиться як собака в сливках.
Таким чином, осмислення навколишнього світу і пізнання
самого себе відбувається перш за все у слові, у взаємозв’язку
реалій і слів, що надалі мисляться як образи-символи, образи-
концепти.
Галина Добролёжа
Языковое восприятие растительного мира в творчестве
Тараса Шевченко и в полесской фразеологии:
лингвокультурологический аспект
В статье объясняется символика концептов растительного
мира в творчестве Тараса Шевченко и в полесской компаративной
фразеологии.
Ключевые слова: концепт, образ, символ, фразеологизм,
компаративема.
Galina Dobrolyozha
Linguistic perception of flora in Taras Shevchenko’s work’s and in
Polissya phraseology: linguistic culturological aspect
The symbolism of flora’s concept in the works of Taras Shevchenko
and Polissya
comparative phraseology is explained in the article.
Key word: concept, image, symbol, phraseological unit (idiom),
comparative unit.
|