Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі
У статті проаналізовано поезії Тараса Шевченка, що вивчаються на уроках читання в початкових класах.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37442 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі / І. Голубовська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 282-290. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37442 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-374422012-10-12T12:07:02Z Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі Голубовська, І. Вивчення творчості Т.Г. Шевченка в школі У статті проаналізовано поезії Тараса Шевченка, що вивчаються на уроках читання в початкових класах. В статье анализируются стихотворения Тараса Шевченко, которые изучаются в начальных классах. The article deals with Taras Shevchenko’s poetry studied at the primary school reading lessons. 2010 Article Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі / І. Голубовська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 282-290. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37442 372.3 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вивчення творчості Т.Г. Шевченка в школі Вивчення творчості Т.Г. Шевченка в школі |
| spellingShingle |
Вивчення творчості Т.Г. Шевченка в школі Вивчення творчості Т.Г. Шевченка в школі Голубовська, І. Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовано поезії Тараса Шевченка, що вивчаються на уроках читання в початкових класах. |
| format |
Article |
| author |
Голубовська, І. |
| author_facet |
Голубовська, І. |
| author_sort |
Голубовська, І. |
| title |
Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі |
| title_short |
Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі |
| title_full |
Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі |
| title_fullStr |
Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі |
| title_full_unstemmed |
Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі |
| title_sort |
шевченкове слово на уроках читання в початковій школі |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Вивчення творчості Т.Г. Шевченка в школі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37442 |
| citation_txt |
Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі / І. Голубовська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 282-290. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT golubovsʹkaí ševčenkoveslovonaurokahčitannâvpočatkovíjškolí |
| first_indexed |
2025-07-03T19:12:26Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:12:26Z |
| _version_ |
1836654209327431680 |
| fulltext |
УДК 372.3
Ірина ГОЛУБОВСЬКА
ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В
ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У статті проаналізовано поезії Тараса Шевченка, що
вивчаються на уроках читання в початкових класах
Ключові слова: світогляд, твори Т. Г. Шевченка, контекст,
аналіз твору.
Важко переоцінити значення багатогранної творчості
Т. Шевченка для розвитку вітчизняної дитячої літератури. Власне,
до Кобзаря ця галузь мистецтва слова ще перебувала в стадії
зародження й формування, і саме унікальна спадщина поета
сприяла утвердженню красного письменства для найменших.
Тараса Григоровича справедливо вважають «основоположником не
тільки „дорослої” нової української літератури, а й літератури для
дітей. Його творчість (поезії про дітей, матерів, пейзажна лірика)
збагатила літературу для дітей ідеями народності й демократизму,
досконалими художніми формами»1.
Немає жодних сумнівів у тому, що вивчення геніального
Шевченкового доробку може стати серйозним засобом формування
світогляду учнів сучасної початкової школи, їх патріотичного,
естетичного, нарешті, морального становлення. Таким чином,
малята з юних літ долучаються до безсмертного поетичного слова.
Незважаючи на те, що художні твори автора «Заповіту»
ввійшли до золотого фонду дитячої літератури, вони нечасто
стають предметом аналізу науковців. Як правило, виявляється
інтерес до Кобзаревих текстів, котрі вивчаються в середніх і
старших класах, а от публікації, зорієнтовані на потреби початкової
школи, з’являються спорадично. Так, окремі поезії Т. Шевченка
для дітей досліджували П. Волинський2, Л. Кіліченко3, А. Мовчун4,
В. Кизилова5, В. Сироженко6 та ін. Метою нашої статті є аналіз
1 Кизилова В. В., Пушко В. Ф. Дитяча українська література: Підручник для
студентів вищих начальних закладів. – Луганськ : Знання, 2006. – С. 26.
2 Волинський П. К. До інтерпретації вірша «Садок вишневий коло хати» [Т. Г.
Шевченка] // Радянське літературознавство. – 1980. – № 1. – С. 55.
3 Кіліченко Л. М. Українська дитяча література: Навчальний посібник. – К. :
Вища школа, 1988. – С. 71-78.
4 Мовчун А. Тарас Григорович Шевченко і його твори в початковій школі //
Кизилова В. В., Пушко В. Ф. Дитяча українська література: Підручник для
студентів вищих начальних закладів. – Луганськ : Знання, 2006. – С. 37-41.
5 Кизилова В. Тарас Шевченко... Там само. – С. 35-37.
віршів письменника, вивчення яких передбачено сучасною
програмою з читання в початкових класах.
Шевченківські твори широко представлені в чинних
підручниках для читання в 2 – 4-му класах. Зокрема, в авторських
читанках О. Савченко пропонуються для ознайомлення й вивчення
такі поезії:
• у другому класі – «Тече вода з-під явора…»7, «Дивлюся, аж
світає, край неба палає…», «Встала й весна, чорну землю сонну
розбудила…», «Защебетав жайворонок, угору летючи…», «Зоре
моя вечірняя…», «Зацвіла в долині червона калина…»8;
• у третьому класі – «Село! І серце одпочине…», «Тече вода із-
за гаю…», «І досі сниться: під горою…»9;
• у четвертому класі – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок
вишневий коло хати…», «Реве та стогне Дніпр широкий…».10
Переважна частина програмних творів подається на
відокремлено, а тематично, у відповідних розділах: «Тарас
Григорович Шевченко – великий народний поет і художник» (ІІ
клас), «Шевченкове слово» (ІІІ клас), «Поетична світлиця. Тарас
Шевченко» (ІV клас). Крім того, проведення відповідних уроків
планується на другий семестр, у традиційні Шевченківські свята.
Вивчення Кобзаревої спадщини починається у другому класі
фрагментом поезії «Тече вода з-під явора…» (1860) (до речі,
третьокласникам пропонується наступний уривок «Тече вода із-за
гаю…»). Наскрізним образом твору стала вода, що уособлює як
продовження життя, так і саме це життя. Емоційно-забарвлена
лексика (калинонька, качаточка, качечка, дітки, дівча) створює
особливо ніжну, лагідну атмосферу.
Уривок із поеми «Сон» (1844) «Дивлюся, аж світає, край неба
палає…» увійшов у дитяче читання як окремий пейзажний вірш.
Мистецькою окрасою твору став персоніфікований образ
української природи. Змальовуючи картину світанку, поет
піднімається до філософського узагальнення нескінченності
Всесвіту:
І нема тому почину,
І краю немає!11
Окрасою вітчизняної дитячої літератури є фрагменти з іншої
Кобзаревої поеми «Княжна» (1847) – «Зоре моя вечірняя…» та
6 Сироженко В. П. Уроки невмирущого Кобзаря // Початкова школа. – 1990. – № 2.
7 Савченко О. Я. Читанка: Підруч. для 2 кл. – К. : Освіта, 2002. – Ч. І. – С. 22.
8 Савченко О. Я. Читанка: Підруч. для 2 кл. – К. : Освіта, 2004. – Ч. ІІ. – C. 5-7.
9 Савченко О. Я. Читанка: Підруч. для 3 кл. – К. : Освіта, 2004. – Ч.ІІ. – С. 24-25.
10 Савченко О. Я. Читанка: Підруч. для 4 кл. – К. : Освіта, 2004. – Ч.ІІ. – С. 36-38.
11 Шевченко Т. Г. Кобзар / Передм. П. Мовчана; Приміт. Є. Нахліка. – К. :
Просвіта, 2006. – С. 107.
«Село! І серце одпочине…». Уривок «Зоре моя вечірняя…» давно
став популярною піснею і сприймається, як самостійний твір. Тут
виразно відчутні мотиви туги за далекою материзною, адже поема
писалася на засланні. Поневолений ліричний герой звертається до
вечірньої зорі з проханням розказати про батьківщину. Перед
читачами постає ніжна пейзажна картина: «…за горою / Сонечко
сідає»12, над Дніпром сяє «веселочка», «широка сокорина»
розпустила віти… Створенню ностальгічно-лагідного настрою
допомагають «українські» образи й майстерно застосована
зменшено-пестлива лексика (тихесенько, сонечко, веселочка).
Інший фрагмент поеми «Село! І серце одпочине…» –
своєрідний гімн селу, яке в Т. Шевченка є втіленням найвищої
досконалості: «неначе писанка, село»13, здійсненням Господньої
волі: «Сам Бог витає над селом»14. Анепіфоричний повтор лексеми
село, замикаючи строфу в яскраве кільце, підкреслює авторське
захоплення батьківщиною, до складу якої входять тисячі й тисячі
таких мальовничих сіл. Самобутньою прикметою твору стали
елементи словесного живопису, зокрема контрастна колористика:
білі хати, зелений гай, сині гори тощо. Отже, у цих пейзажних
ескізах («Зоре моя вечірняя…», «Село! І серце одпочине…»)
Т. Шевченко щонайвиразніше реалізував свій потужний талант
літератора й художника.
Уривок із балади «Причинна» (1837) – «Защебетав жайворонок,
угору летючи…» (четверокласники згодом вивчатимуть початок
твору – «Реве та стогне Дніпр широкий…») поза трагічним
контекстом є зворушливою пейзажною замальовкою ранку.
Доречно застосовані засоби паралелізму
Защебетав жайворонок,
Угору летючи;
Закувала зозуленька,
На дубу сидячи;
Защебетав соловейко…15
підкреслюють багатоголосся й різнобарвність світу. У майстерно
відтворений звукопис вливається спів плугатаря, і все це
відбувається на тлі сходу сонця. Отже, перед учнями початкової
школи постає яскрава ранкова картина, а от старшокласники
згодом дізнаються про те, що цей оптимістичний пейзаж є
контрастом до трагічного безталання закоханих, яким не судилося
бути разом.
Програмою з читання для четвертого класу передбачено
12 Там само. – С. 167.
13 Там само. – С. 168.
14 Там само. – С. 168.
15 Там само. – С. 16.
вивчення ще одного фрагменту балади «Причинна» (власне, її
початку, який часто сприймається за цілком самостійний твір) –
«Реве та стогне Дніпр широкий…». Тут автор відтворює зовсім
іншу, надзвичайно драматичну картину, що викликає й почуття
жаху від грізної стихії, й захоплення її величчю. Непереборна,
руйнівна сила персоніфікованих явищ природи (могутнього Дніпра
й сердитого вітру) передається за допомогою промовистих дієслів-
присудків реве, стогне, завива, підійма. Читач немовби опиняється
в епіцентрі жахливої катастрофи. На цьому тлі особливо виразним
є зворушливий образ блідого місяця (ледь помітного у шквалі
води), що «де-де виглядав». На нашу думку, порівняння місяця із
самотнім човном, який то поринав, то потопав, підкреслює
недовговічність, нетривалість, швидкоплинність життя. У баладі
цей фрагмент є своєрідним емоційно-настроєвим ключем, який
налаштовує читача на драматичний плин наступних подій.
Початок поезії «Зацвіла в долині червона калина…» (1849)
написаний у дусі українських народних пісень. Традиційний образ
розквітлої червоної калини зіставляється з радісною дівчиною-
дитиною. Думається, таке порівняння не є випадковим, адже й
ментальна для українців рослина, прикрашена ніжним цвітом, і
тендітна юнка, чия душа прагне кохання (це переконливо доводять
наступні рядки), ніби уособлюють пробудження і природи, і
почуттів (якраз дуже природних), а також вічний потяг до
прекрасного, щирого, неповторного. Тож не дивно, що дівчина й
молодий козак,
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поцілувались16.
У завершальних рядках вірша автор звертається з риторичним
питанням:
Якого ж ми раю
У Бога благаєм?17
Поет обурений людською сліпотою, бо «рай у серце лізе», та
цього не помічають. Укотре повний текст шевченківського твору
кардинально зміщує смислові акценти, порівняно з ідилічним
фрагментом із читанки.
Другокласники також вивчають уривок поеми «Гайдамаки»
(1839 – 1841) «Встала й весна, чорну землю сонну розбудила…»
Персоніфікована весна розбудила сонну землю після зимового сну,
прикрасила її рястом і барвінком. Цей фрагмент насичений
16 Там само. – С. 233.
17 Там само. – С. 234.
яскравими зоровими (чорна земля, прикрашена квітками) і
слуховими (спів жайворонка й соловейка) образами. Останнім
штрихом до ідилічної картини пробудження природи є авторське
зауваження (відсутнє в читанці):
Рай, та й годі! А для кого?
Для людей. А люде?
Не хотять на його й глянуть,
А глянуть – огудять18.
Окрім уже згаданих вище уривків «Село! І серце одпочине…»
та «Тече вода із-за гаю…», учні третього класу вивчають поезію «І
досі сниться: під горою…» (1850). У творі виразно простежуються
автобіографічні мотиви, пов’язані з важливими для Т. Шевченка
образами матері, діда, «біленької хаточки», верби. У важкі дні поет
згадує зворушливі, радісні моменти свого минулого життя, яких, на
жаль, було так мало. Недаремно це нетривале відчуття щастя
постійно повторюється й підкреслюється. Так, сивий дід бавить
«хорошеє та кучеряве / Своє маленькеє внуча»19, «веселая,
сміючись, мати, / Цілує діда і дитя / Аж тричі весело цілує»20.
Анафоричний повтор «І досі сниться…» наголошує на
значимості цих спогадів, що приходять уві снах. Якщо згадати
Фройдове тлумачення сновидіння як утілення бажання21, то можна
зробити висновок про підсвідоме прагнення ліричного героя не
тільки повернутися на ріднизну (що зрозуміло в умовах заслання),
а й у далеке дитинство. Такий своєрідний часопростір твору
вводить читача в неповторний авторський художній світ, де в
гармонії та радості співіснують найдорожчі серцю люди, де
привітно зустрічає затишна хатиночка, де «крізь верби сонечко
сіяє»22, і все осяяне світлом дідусевої молитви. У цьому
безжурному світі заповітних мрій риторично звучить запитання
зворушеного діда: «– Де ж те лихо? / Печалі тії, вороги?»23
Учні четвертого класу вивчають поезії «Садок вишневий коло
хати…», «Реве та стогне Дніпр широкий…» (цей фрагмент
проаналізовано вище), «Вітер з гаєм розмовляє…».
Рання поезія «Вітер з гаєм розмовляє…»24 (1841) пронизана
трагічним пафосом. В основі композиції твору – драматичне
зіставлення двох невеселих доль: одинокого човна, що втратив
18 Там само. – С. 65.
19 Там само. – С. 249.
20 Там само. – С. 249-250.
21 Фрейд З. Толкование сновидений / Пер. с нем. – Минск : ООО «Попудри»,
2000. – С. 130.
22 Шевченко Т.Г. Кобзар. Там само. – С. 250.
23 Там само.
24 Там само. – С. 71.
«рибалоньку», і безпритульного, нікому не потрібного «сиротини»
(суфікс одиничності -ин- є додатковим засобом підкреслення
самотності безталанного героя). Звичайно, четверокласникам
пропонується початок поезії, який сприймається в елегійному, а не
в трагічному плані.
У зворушливому вірші «Садок вишневий коло хати…»25 (1847)
зображено життя українського села на тлі чарівної природи.
П. Волинський наголошував на ідилічності представленої в поезії
картинки, котра «подана в традиціях родинно-побутової ідилії, що
орієнтується на реальне життя селянина-хлібороба, але зображає
його однобоко, лише в буденних побутових виявах, більшою чи
меншою мірою ідеалізовано»26.
На нашу думку, тут реалізовані авторські мрії про тихе родинне
щастя, які так ніколи й не здійснилися. Напевне, саме тому значна
увага в поезії приділяється постатям матері та дівчат – героїням,
важливим для всієї спадщини письменника. В образі дбайливої
жінки – матері, господині, берегині, котра піклується про свою
сім’ю, відбилася безмежна Шевченкова любов до найріднішої
людини та вірність її світлій пам’яті. Узагальнений образ
дзвінкоголосих молодих селянок («Співають, ідучи, дівчата…»27,
«Затихло все, тілько дівчата / Та соловейко не затих»28), з одного
боку, символізує вічну життєдайну силу, з іншого, – акумулює
авторські сподівання й на власну сім’ю.
Крім того, аналізований твір насичений значущими образами не
тільки для самого поета, а й для будь-якого українця, адже
Батьківщину неможливо уявити без вишневих садків, співу
соловейків, сяйва чарівної зорі й, нарешті, без національної хати –
осередку духовності нашого народу.
Як бачимо, тема української природи посідає важливе місце в
Кобзаревому творчому доробку, що ввійшов у дитяче читання.
Письменник не тільки захоплювався неперевершеною красою
рідного краю, а й послідовно проголошував важливу ідею: люди,
які живуть серед такої краси, заслуговують на гарне життя.
Проведений аналіз показав, що в початкових класах надається
перевага пейзажним текстам Т. Шевченка, оскільки поезії такого
спрямування якнайкраще сприймаються молодшими школярами.
Однак, на нашу думку, учні 2 – 4-го класу можуть сприйняти й інші
твори Кобзаря, передусім вірші про дітей.
Автор «Заповіту» виявив інтерес до неповторного
внутрішнього світу дитини, із психологічною достовірністю
відтворивши її особливі думки, сподівання, емоції, вболівання.
25 Там само. – С. 165.
26 Волинський П. К. До інтерпретації вірша... – С. 55.
27 Шевченко Т.Г. Кобзар... Там само. – С. 165.
28 Там само.
Поет послідовно звертався до теми знедоленого дитинства, у
реалізації якої виразно простежуються автобіографічні мотиви.
Т. Шевченко із сумом констатував:
І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої…29
Мабуть, автор не шкодував про свої юні роки через те, що їх
важко назвати золотими чи дорогими: народився в рабстві, рано
залишився без батьків, зазнав усіх найстрашніших образ і знущань
– тож знедолене сирітське дитинство назавжди залишило в
Шевченковому серці невигойну рану.
Поезія «І золотої й дорогої…» (1849) пронизана трагічним
пафосом. Зустріч із хлопчиком-сиротою викликає в оповідача гіркі
спомини про власне злощастя: «Мені здається, що се я, / Що це ж
та молодість моя»30. Для автора найстрашнішим є рабська доля
сироти:
Мені здається, що ніколи
Воно не бачитиме волі,
Святої воленьки 31.
Епітет свята підкреслює значимість свободи для кожної
людини й особливо для самого Кобзаря, котрому цієї свободи
завжди бракувало. З болем у серці поет усвідомлює, що знедолена
дитина «не знатиме, де дітись / На сім широкім вольнім світі»32.
Гнівною іронією просякнуті Шевченкові рядки про перспективи,
які чекають на сироту в прийдешньому: гіркий хліб наймитування,
а то й сувора двадцятип’ятирічна солдатчина:
…І піде в найми, і колись,
Щоб він не плакав, не журивсь,
Щоб він де-небудь прихиливсь,
То оддадуть у москалі.33
Застосовуючи засоби сарказму, автор викриває жорстокість
тогочасного ладу в ставленні до обездолених, безправних дітей.
В автобіографічному вірші «N. N.» («Мені тринадцятий
минало…») (1847) Т. Шевченко відтворює епізод із далекого
минулого. Багатий внутрішній світ ліричного героя цієї поезії
суголосний із переживаннями юного Тараса. Композиція
аналізованого твору своєрідно відбиває зміну настроїв головного
персонажа; звідси виразний поділ вірша на чотири частини.
29 Шевченко Т.Г. Кобзар... Там само. – С. 237.
30 Там само. – С. 237.
31 Там само. – С. 237.
32 Там само. – С. 237.
33 Там само. – С. 237.
Початок поезії пронизаний оптимістичним пафосом. Яскравий
сонячний день викликає в юного героя стан емоційного піднесення:
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога…34
Проте щастя було недовгим, і криваві промені західного сонця
повернули замріяного оповідача до сумної дійсності:
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло35.
Ліричний герой гостро переживає своє безталання:
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!... 36
Найзворушливішою є третя частина твору, в якій хлопчик
ненадовго повертається до втраченого раю. Малого пастушка
привітала дівчина, й:
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє… лани, гаї, сади!.. 37
А втім, як це й не прикро, вірш не закінчується на
оптимістичній ноті. Дитячі спогади навіюють авторові невідрадні
роздуми про власне життя. Т. Шевченко ніби досадує на Бога за те,
що Господь не забрав його в недовгий момент щастя:
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!38
У поезії «На Великдень, на соломі…» (1849) тема безталанного
дитинства відтворена під іншим кутом зору. Головними героями
твору стали селянські діти, що вихваляються отриманими на
Пасхальне свято подарунками. Сам предмет хвастощів є елементом
соціальної характеристики персонажів, адже жоден із них не може
показати друзям іграшку, книжку тощо. Тільки на честь Великодня
малята отримали предмети щоденної необхідності: свитку,
сорочечку, чобітки, шапочку, стрічку. І навіть такі буденні гостинці
викликають неабияку радість, бо, скоріше за все, згаданого одягу в
34 Там само. – С. 173.
35 Там само. – С. 173.
36 Там само.
37 Там само.
38 Там само.
дітей просто не було, інакше цим би ніхто не вихвалявся.
Й ось серед гурту Кобзар виокремлює сирітку, для котрої й такі
скромні радощі є недосяжною мрією. Поет показує, як згадки про
батьківську турботу боляче ранять серце безпритульної дитини.
Застосування слів зі зменшено-пестливими суфіксами сирітка,
сиріточка, рученята свідчить про авторське співчуття до героїні.
Як бачимо, у Шевченкових віршах про знедолених дітей
послідовно простежується важлива думка: кожна дитина
заслуговує на родинне тепло й щасливу долю. В. Погребенник
справедливо вважає поезію Т. Шевченка «об’єднуюче-
національною цінністю, арсеналом непроминальних моральних
вартостей, Новим Заповітом українському й усякому іншому
народові, що прагне гідного життя на засадах Божої правди»39.
Отже, у своїх геніальних віршах, які ввійшли в коло дитячого
читання, Т. Шевченко висловив гнівний протест проти жорстокого
кріпосницького світу; розкрив багатий внутрішній світ дитини;
утілив одвічні мрії своїх співвітчизників про вільне, справедливе
життя. І дуже добре, що маленькі українці ще з наймолодшого віку
можуть долучитися до неповторного Шевченкового слова.
Звичайно, потужний Кобзарів набуток не можна обмежувати
завузькими рамками дитячої літератури. Проте й ті кілька поезій,
які вивчаються на уроках читання в початковій школі, можуть
вельми багато дати для становлення громадян незалежної України.
Ірина Голубовская
Шевченковское слово на уроках чтения в начальной школе
В статье анализируются стихотворения Тараса Шевченко,
которые изучаются в начальных классах
Ключевые слова: мировоззрение, произведения Т. Г. Шевченко,
контекст, анализ произведения.
Iryna Holubovska
Taras Shevchenko’s poetry at primary schoolreading lessons
The article deals with Taras Shevchenko’s poetry studied at the
primary school reading lessons.
Keywords: world view, works of Т. G. Shevchenko, context,
analysis of work.
39Погребенник В. «Україна в антоновім огні»: ідейно-тематичний комплекс
української поезії ХІХ – ХХ століття // Сучасний погляд на літературу: Зб.
наук. праць. − Вип. 9. Пам’яті академіка Петра Хропка // Відп. ред. П. П.
Хропко та ін. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. – С. 19.
|