Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р.
У статті проаналізовано лексичний склад польських текстів Актової книги овруцького гродського уряду 1678 року. Описано впливи латинської, німецької, чеської та української мов на польську мову пам’ятки. Зроблено аналіз словникового складу з точки зору використання застарілої та нової лексики....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37462 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. / О. Макарова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 108-113. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37462 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-374622012-10-16T12:08:01Z Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. Макарова, О. Історія мови У статті проаналізовано лексичний склад польських текстів Актової книги овруцького гродського уряду 1678 року. Описано впливи латинської, німецької, чеської та української мов на польську мову пам’ятки. Зроблено аналіз словникового складу з точки зору використання застарілої та нової лексики. В статье проанализирован лексический состав польских текстов Актовой книги овруцкого гродського правительства 1678 года. Описаны влияния латинского, немецкого, чешского и украинского языков на польский язык достопримечательности. Сделан анализ словарного состава с точки зрения использования устаревшей и новой лексики. The vocabulary of the Polish text of the Owruch Municipal Government Record Book (1678) is analyzed in this article. The influences of Latin, German, Czech and Ukrainian on the Polish language of the book are described. The analysis of the vocabulary from the point of using old and new words is made. 2010 Article Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. / О. Макарова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 108-113. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37462 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія мови Історія мови |
| spellingShingle |
Історія мови Історія мови Макарова, О. Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовано лексичний склад польських текстів Актової книги овруцького гродського уряду 1678 року. Описано впливи латинської, німецької, чеської та української мов на польську мову пам’ятки. Зроблено аналіз словникового складу з точки зору використання застарілої та нової лексики. |
| format |
Article |
| author |
Макарова, О. |
| author_facet |
Макарова, О. |
| author_sort |
Макарова, О. |
| title |
Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. |
| title_short |
Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. |
| title_full |
Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. |
| title_fullStr |
Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. |
| title_full_unstemmed |
Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. |
| title_sort |
про лексику польських текстів овруцької актової книги 1678 р. |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія мови |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37462 |
| citation_txt |
Про лексику польських текстів Овруцької актової книги 1678 р. / О. Макарова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 108-113. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT makarovao proleksikupolʹsʹkihtekstívovrucʹkoíaktovoíknigi1678r |
| first_indexed |
2025-07-03T19:13:40Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:13:40Z |
| _version_ |
1836654286072709120 |
| fulltext |
Ольга МАКАРОВА
ПРО ЛЕКСИКУ ПОЛЬСЬКИХ ТЕКСТІВ ОВРУЦЬКОЇ
АКТОВОЇ КНИГИ 1678 р.
У статті проаналізовано лексичний склад польських текстів
Актової книги овруцького гродського уряду 1678 року. Описано
впливи латинської, німецької, чеської та української мов на
польську мову пам’ятки. Зроблено аналіз словникового складу з
точки зору використання застарілої та нової лексики.
Ключові слова: актова книга, білінгвізм, запозичення,
лексичний склад.
Актові книги писані українською та польською мовами на
території Правобережної України є важливим свідком витворення
та розвитку польської мови на тих теренах. Лексичний склад таких
пам’яток з одного боку, як і в подібних текстах писаних в Польщі,
сповнений запозичень з латини, німецької та чеської мов. З іншого
боку, маючи справу з двомовною пам’яткою створеною на тій
території України, яка в др. пол. XVII ст. була підпорядкована владі
Речі Посполитої, цікавим аспектом є дослідження безпосереднього
впливу української мови на польську мову писарів (хоча ми
остаточно не можемо стверджувати, звідки походили писарі і яка
мова була для них рідною, тим більше, що на 50 аркушів книги
трапляється щонайменше 6 різних почерків) та проникнення до
польської мови українських елементів.
Дослідження польської мови XVII – XVIII ст. показали, що в
різні періоди тих століть відбувалося послаблення мовної норми,
яке призводило до появи в польському словнику великої кількості
регіоналі змів, діалектизмів та архаїзмів.1
Над дослідженнями українських впливів на польську мову XVI
1 Kość J. Słownictwo regionalne w XVII – XVIII-wiecznych księgach miejskich
wschodniej Lubelszczyzny. Streszczenie pracy doktorskiej. - Lublin: Wyd.
Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 1988. – S.1.
– XVII ст. працювали як українські, так і польські лінгвісти 2. Їх
дослідження базувалися на аналізі мови пам’яток художнього та
офіційно-ділового стилю того періоду, а також словників старої
польської та української мов. Причому дослідження письмових
джерел, створених на так званих кресах, дає тут найоб’єктивніші
результати, оскільки дослідник має можливість простежити
тогочасну мову у її фактично живому вигляді. Писемність
адміністративної (урядової) сфери є основним джерелом пізнання
історичних регіональних особливостей польської мови.3
***
В нашій статті ми пропонуємо проаналізувати лексику Актової
книги Овруцького гродського уряду 1678 року4.
Пам’ятка зберігається в Центральному державному
історичному архіві у м. Києві. В один конволют переплетені книги
за 1678, 1679, 1680 рр.. Досліджувана нами книга є найдавнішою зі
збережених до сьогодні овруцьких рукописів.5 В пам’ятці
представлено зразки різноманітних судових справ – реляції, посесії,
маніфестації, заповіти, обляти, протестації, що робить її цікавою не
лише для мовознавців, але і для дослідників середньовічного права
та істориків.
2 Ю. Шевельов (“Український вплив на польську мову в XVI та XVII ст.”),
Й. Дзендзелівський (“Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі”),
Н. Совтис (“Українські лексичні запозичення в польській літературній мові”),
В. Мойсієнко (“Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року”),
С. Роспонд (“Studia nad językiem polskim XVI wieku”), А. Брюкнер (“Dzieje
języka polskiego”, “Początki i rozwój języka polskiego”), Т. Лер-Сплавінський
(“Język polski, powstanie, rozwój”), С. Грабець (“Elementy kresowe w języku
niektórych pisarzy polskich XVI – XVIII w.”), Т. Мініковська (“Wyrazy ukraińskie
w polszczyźnie literackiej XVI wieku”), В. Дорошевський (“Język Teodora
Tomasza Jeża (Zygmunda Miłkowskiego)”), Г. Риттер (“Wschodniosłowiańskie
zapożyczenia leksykalne w polszczyźnie XVII wieku”), М. Карплюк (“O języku
Macieja stryjkowskiego. Historyka I poety z drugiej połowy XVI wieku.
Regionalizmy, cechy ruskie i poetyzmy w dziedzinie fonetyki”, “Z prawosławnego
słownictwa ruskiego w polszczyźnie XVI wieku”), Я. Ріґер (“Kilka uwag o
polszczyźnie pisarzy-Rusinów w XVII w.”, “Kontakty polszczyzny z językami
słowiańskimi”), Ю. Косьць (“Polszczyzna południokresowa na polsko-ukraińskim
pograniczu językowym w perspektywie historcznej”) та інші.
3 Kowalska A. Badania diachroniczne nad regionalnymi odmianami polszczyzny.
Postułaty i uwagi metodologiczne. – Biuletum Polskiego Towarzystwa
Językoznawczego, 1980. – S. 109 - 117
4 Актова книга Овруцького гродського уряду 1678 р.. – Центральний
державний історичний архів у м. Києві
5 Детальніший опис пам’ятки див.: Макарова О. Актові книги овруцького
гродського уряду др. пол. XVII ст. – важливе джерело для вивчення
українсько-польських мовних контактів // «Волинь-Житомрщина» Історико-
філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.
Франка, 2009. – № 18.
Стан і зміни в лексиці актової книги можна прослідкувати на
прикладі назв з ділянки права та судочинства. В книзі виступають
такі вирази як prawo 26, sąd 12, zakon (zakonu 15 зв.), bezpieczeństwo
(bezpieczęstwo 6), list zastawny (listem zastawnym 36 зв.), odprawa
(odprawy 2 зв.), areszt (aresztow 37) та величезний ряд слів власне
латинської термінології в її чистому вигляді або ж
змакаронізованих: legować (legował 22), act 48 зв., banitia 3,
manifestant 5 зв., protestantes 45, approbata (approbate 34 зв.), debiti
36 зв. та ін.
Для мови того періоду характерним є уживання писарями
деяких старих виразів (prawo 2, rok 45 зв., rota (roty 1), sąd 12,
imienie (imieniem 40 зв.), pozew 1 зв., wina (winę 38 зв.). Звичайним
явищем є конкуренція між старими та новими лексемами з
поступовою перевагою нових та появою слів не знаних словниками
того часу. Ці лексичні процеси часто перетинаються та заступають
один одного.
Дослідники «Польськомовних справ в книгах шляхетських
судів Краківського воєводства 1543 року» (пам’ятка більш як на
століття старша від досліджуваної нами) зазначають, що слово
zakon (zakonu 15 зв.) вже давно на той час втратило значення ‘ius,
lex’ - ‘обов’язкова вимога, устав’, і залишилось на периферії
лексичного мікрополя.7 Все ж писар Овруцької книги використовує
це слово саме в такому його значенні: … przewelebnego jego mlst
xiędza Terleckiego, przeora conwentu tamecznego zakonu
karmalitanskiego … (3). Те ж саме можна сказати і про вираз wina
(winę 38 зв.) ‘кара’. Не дивлячись на те, що словник польської мови
XVI ст. вже фіксує новіше слово kara, в досліджуваній пам’ятці
воно не зафіксовано жодного разу. Застаріле rzecz 45 зв. (лат. causa
– юридичний привід, справа) вживається поруч з новим sprawa 45
зв., яке абсолютно переважає у вживанні: відповідно 11 до 59
випадків використання. Широко засвідчено іменник strona (stron 27
зв.) ‘юридична сторона’ – 21 випадок уживання.
Досить рідко зустрічається у справах спільнослов’янське
*jimĕnьje imieniem 40 зв. ‘маєток’, натомість новіше majętność
(maiętnosc 22) широко засвідчено у клопотаннях (49 випадків
уживання), які стосувалися передавання, продажу або крадіжки
майна. Ще новішою є лексема dobra (dobra 38 зв.), яка на час
написання книги вже була досить поширеною (132 випадки
6 Тут і надалі цифра після прикладу вказує на аркуш оригіналу АКОГУ 1678
р.
7 Urban W., Zajda A. Zapisy polskojęzyczne w księgach sądów szlacheckich
województwa krakowskiego. – Kraków: Wyd. Collegium Columbinum, 1999. –
S.18.
уживання). З попередньою вони різнилися семантично і
стилістично.
До застарілої лексики того періоду відносимо часто уживані
pozew 1 зв. ‘судове клопотання’ та похідні від нього pozwac (pozwac
8), pozwany (pozwan 37 зв.). Високий ступінь використання має
іменник rok (45 зв.; 80 випадків уживання) ‘термін судової
розправи’, лише двічі зустрічається похідна від нього лексема
roczek (roczkach 20). Застарілий іменник rota ‘присяга’ знаходимо
лише у двох справах (1, 9 зв.). У словник старопольської мови вона
відсутня, знаходимо її в лише словнику Дорошевського. Натомість
новіше przysięga (przÿsięgi 37, przysięgą 9 зв.) та похідні від нього
(przysięgam 1 зв., przysięgłym 28) використовуються писарем
частіше (6 випадків уживання).
Лише один раз писарем використано вказівний займенник tako
37. Вже в XVI ст. така форма вважалася архаїчною.
Лексичною інновацією того періоду, яка відбилася в мові
писаря, є використання форми księgi у значенні «документ».
Натомість новіше dokument не фігурує зовсім. Поруч з множинним
виразом księgi виступає такий же множинний вираз akta.
Слова powaga (powagi 10 зв.), rozebrać (rozebrali 7 зв.), sądzić
(sądzic 46) Станіслав Роспонд розглядає як неологізми.8 В
досліджуваній пам’ятці вони вже входять до активного лексикону
писаря.
Польськими регіоналізмами вважаються слова inne 49 зв., insze
17 зв., dzierzenie 19 // trzymac 37, winien 25, kazdy 22 // kozdego 8,
mieszkali 49 зв., mieszkania 49 зв., oglądałł 41, wszystko 30 // wszytko
23 зв..
Переважають у використанні писарями книги вирази zostały 5
зв., pozostały (pozostałych 25) у значенні ‘cирота’, ‘вдівець’, ‘вдова’,
які є калькованими з латинського relicta. Польське wdowa
трапляється лише один раз: … Ohapka wdowa ... (7 зв.).
В XVI – XVII ст. мова урядів була пересипана латиною,
переважно у зв’язку з браком питомої лексики на позначення
юридичних понять. Це були поняття, які стосувалися роботи
канцелярій та юридично-судової сфери. Часто латинізми заступали
власне польські слова з синонімічним значенням, що можна
пояснити прагненням до мовної уніфікації. Прикладом такої
конкуренції виразів польських і латинських є пари типу sprawa 45
зв. – act 48 зв.; księgi 1 – akta 15 зв.; skazanie (skazania 21 зв.),
rozkazanie 13– dekret (decretu 43); wypis 20 – ekstract 20; zebranie
8 Rospond S. Studia nad językiem polskim XVI wieku. – Wrocław: Wyd.
Uniwersytetu Wrocławskiego, 1949. – S. 202.
(zebrania 24 зв.) –conwentia (conwentu 3). Хоча у випадку osoba 26
зв.– persona абсолютно переважає перший, питомий польський
вираз. Другий зустрічається в протоколах справ у контексті
“personaliter stanoszy”. Латинськими інноваціями є вирази: akta 15
зв., actykowac 8 зв., impugnantę 44 зв., jntercyzie 7, konditiey 17 зв.,
criminalnę 1.
В мові писаря знаходимо вирази запозичені з чеської, які
загалом поширені в польській мові: działo 26 зв., nabozenstwo 23,
rucznicą 40 зв., Władysław 28 зв., własnosc 50, serce 21 зв., rzetelnemi
21 зв.. До чехізмів Зенон Клеменсевич відносить форми
присвійного займенника mego 40 зв., swego 21 зв..9
Вплив німецької мови позначився використанням лексем czynsz
45, Folwarkach 24, gleyt 6 зв., grosz 42, grunt 47 зв., gwałtem 50,
hetmana 40 зв., kosztem 22, roty 1, talerow 40 зв., woitę ‘wójt’ 9 зв..
В польських текстах Овруцької книги простежуємо виразний
вплив української мови. Януш Ріґер у статті “Kontakty polszczyzny
z językami słowiańskimi” зазначає: “В XVI ст. українські
запозичення в польській мові з’являються в такій послідовності:
передовсім у зв’язку з локальними реаліями чи теж для
характеристики людей (зі стилістичною метою), все ж їх число
значно зростає.”10
В пам’ятці знаходимо такі приклади українського мовного
впливу: paszni pachac 17 зв., czerczeze 7 зв., pochowany 22, kozak 4
зв., grabiez 47 зв., dułem ‘дуло’ 40 зв., siele 49, swieszczennika 3,
swowolą 49 зв., trymno 8, boiarom 44, hreczki 47 зв.. Вирази
rzemieślnik, siekiera, święto писар нотує на український лад
rzemiesnikow 40 зв., siekirą 42 зв., swiata 12. Регіоналізм sianożęć
‘łąka’ (sianozęci 28) входить до тієї групи вираів, які функціонували
на південних та північних Кресах та поширились на прилеглі
етнічні польські території.11
Зазначені лексеми є безпосередніми або опосередкованими
запозиченнями з української мови, які адаптувалися до польської
мовної системи (sianożęć укр. ‘сіножать’, grabiezż укр. ‘грабіж’).
Мова справ Актової книги овруцького гродського уряду 1678
року певною мірою відображає процес утвердження кресових
9 Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego. – Warszawa : Państwowe
Wydawnictwo Naukowe, 1980. – S. 330.
10 Rieger J., Siatkowski J. Kontakty polszczyzny z językami słowiańskimi. //
Współczesny język polski. / Pod red. J. Bartmińskiego. – Wrocław, 1993 – S.
542.
11 Kość J. Słownictwo kresowe w aktach dawnych ziemi Chełmskiej i Bełskiej //
Studia nad polszczyzną kresową. T. XI. – Warszawa: Wyd. Naukowe Semper,
2004. – S.215.
особливостей польської мови. Значний вплив у сфері судочинства
та юриспруденції справляла на той час латина, що яскраво
відбилося на словнику пам’ятки. Чеські та німецькі мовні
запозичення відбувалися в адміністративній та побутовій сферах.
Поповнювали групу побутової лексики також і українські вирази.
Ці вирази є різними за часом свого запозичення: одні стали
відомими ще з рукописів створених на території Польщі від XV ст.,
інші ж увійшли до мови пам’ятки як наслідок білінгвізму писаря.
До окремої групи варто віднести назви, які є характерними лише
для української мови, у зв’язку з відсутністю певних денотатів у
інших мовах. Не можна оминути увагою слів спільнослов’янського
походження, які в польській та українській мовах різняться
фонетично і в польському тексті використовуються писарем саме в
українському варіанті.
Ольга Макарова
О лексике польских текстов Овруцкой актовой книги в
1678 г.
В статье проанализирован лексический состав польских
текстов Актовой книги овруцкого гродського правительства 1678
года. Описаны влияния латинского, немецкого, чешского и
украинского языков на польский язык достопримечательности.
Сделан анализ словарного состава с точки зрения использования
устаревшей и новой лексики.
Ключевые слова: актовая книга, билингвизм, заимствование,
лексический состав.
Olga Makarowa
About the Polish Text’s Vocabulary of the Owruch Municipal
Book of 1678.
The vocabulary of the Polish text of the Owruch Municipal
Government Record Book (1678) is analyzed in this article. The
influences of Latin, German, Czech and Ukrainian on the Polish
language of the book are described. The analysis of the vocabulary from
the point of using old and new words is made.
Key words: municipal book, bilingualism, borrowings, vocabulary.
|