Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)

Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)

У статті відображено результати фонетичного аналізу рефлексів *ě в острозьких друках та проведено порівняльну характеристику виявлених реліктів. На основі фактичного матеріалу встановлено вияв живомовних рис у досліджуваних творах....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Радомська, С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2010
Schriftenreihe:Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Schlagworte:
Історія мови
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37466
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко) / С. Радомська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 146-158. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37466
record_format dspace
spelling irk-123456789-374662012-10-16T12:08:37Z Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко) Радомська, С. Історія мови У статті відображено результати фонетичного аналізу рефлексів *ě в острозьких друках та проведено порівняльну характеристику виявлених реліктів. На основі фактичного матеріалу встановлено вияв живомовних рис у досліджуваних творах. В статье показаны результаты фонетического анализа рефлексов *ě в острожской печати и проведено сравнительную характеристику зафиксированных реликтов. На основе фактического материала установлено проявление живых речевых черт в исследуемых произвдениях. In the article was represented the phonetical analyses of reflexes of *ě results in the Ostrog’s prints and was pursued the comparative description of the discovered relicts. On the basics of the factual material was determined the expression of living linguistic features in the studied works. 2010 Article Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко) / С. Радомська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 146-158. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37466 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія мови
Історія мови
spellingShingle Історія мови
Історія мови
Радомська, С.
Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
description У статті відображено результати фонетичного аналізу рефлексів *ě в острозьких друках та проведено порівняльну характеристику виявлених реліктів. На основі фактичного матеріалу встановлено вияв живомовних рис у досліджуваних творах.
format Article
author Радомська, С.
author_facet Радомська, С.
author_sort Радомська, С.
title Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)
title_short Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)
title_full Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)
title_fullStr Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)
title_full_unstemmed Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко)
title_sort особливості рефлексації *ě у творах діячів острозького культрного осередку (а. римша, в. суразький, х. філалет, д. наливайко)
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історія мови
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37466
citation_txt Особливості рефлексації *Ě у творах діячів Острозького культрного осередку (А. Римша, В. Суразький, Х. Філалет, Д. Наливайко) / С. Радомська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 146-158. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
series Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv AT radomsʹkas osoblivostírefleksacííeutvorahdíâčívostrozʹkogokulʹtrnogooseredkuarimšavsurazʹkijhfílaletdnalivajko
first_indexed 2025-07-03T19:13:55Z
last_indexed 2025-07-03T19:13:55Z
_version_ 1836654301680762880
fulltext Світлана РАДОМСЬКА ОСОБЛИВОСТІ РЕФЛЕКСАЦІЇ *Ě У ТВОРАХ ДІЯЧІВ ОСТРОЗЬКОГО КУЛЬТРНОГО ОСЕРЕДКУ (А. РИМША, В. СУРАЗЬКИЙ, Х. ФІЛАЛЕТ, Д. НАЛИВАЙКО) У статті відображено результати фонетичного аналізу рефлексів *ě в острозьких друках та проведено порівняльну характеристику виявлених реліктів. На основі фактичного матеріалу встановлено вияв живомовних рис у досліджуваних творах. Ключові слова: корінь, наголошена позиція, рефлексація, графема, острозький стародрук. Творцями острозьких пам’яток були представники як з різних регіонів тогочасної України та Білорусі, так і різного рівня освіченості. Для дослідників власне мовного контексту острозьких творів важливим є, як ці два фактори впливали на мовне оформлення творів, як автори протистояли, чи навпаки, – привносили власну територіальну народно-розмовну стихію в свої оригінальні та перекладні твори, як острозька культурна традиція позначалася на свідомості, а відтак і писемній традиції авторів. Розв’язання цих поставлених завдань і є загалом метою нашого дослідження. Джерельною базою цієї студії ми обрали твори, написані у майже однаковому часовому відрізку існування Острозького культурного осередку (ОКО), автори яких походили з різних українських та білоруських земель. Ми аналізуємо епіграму до Статуту ВКЛ 1588 року Андрія Римші, який народився в селі Пенчина на Новогрудщині (тепер Брестська область Білорусі) у дрібношляхетській родині; богословський трактат «Книжиця», Приклади наводяться за виданнями: Анъдрtй Рымша. На прtславныє а старовtчныє клtйноты или гtрбы яснtвtлможного пана Лва Сапtги… // Статути Великого Князівства Литовського. У 3-х томах. Т. ІІІ. Статут ВКЛ 1588 р. / за ред. С.Ківалова, П.Музиченка, А.Панькова. – Одеса, 2004. – С. 26; Суразький Василій. Книжица [в шести розділах] = О едіной істінной православной в­рt, і о святой соборной апостольской церкви. – Острог, 1588. Зберігається у відділі стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В.Вернадського (Шифр Кир. 649); Філалет Христофор. Апокрисис, албо Отпов­дь на книжкы о собор­ Берестеском… – Острог, 1598-1599. Зберігається у відділі стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В.Вернадського (Шифр Кол. Попова 157); Л­карство на оспалый умысл чолов­чій. – Острог, 1598-1599. Зберігається у відділі стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В.Вернадського (Шифр Кир.794) датований 1588 роком, автором якого вважається Василь Суразький, – уродженець Суража; перекладений з польської мови в Острозі у 1598-1599 роках полемічний твір «Апокрисис», автор якого – Христофор Філалет, – народився у великопольській родині (правдоподібно, з Познанського воєводства); книга-збірка «Л­карство на оспалый eмыслú чолов­чїй», яку у 1607 році в Острозі перекладено з грецької мови вихідцем із міщанської родини Гусятина (нині Тернопільська область) Дем’яном Наливайком. Як бачимо, кожен із авторів досліджуваних пам’яток прийшов до Острога із власним мовним багажем, можна припустити, що мовлення кожного мало певний територіальний діалектний відбиток. Подальше літературно-освітнє життя кожного з діячів тісно пов’язані з Острозькою академією, що дозволяє припускати про їхню загальну високу ерудицію та писемно-мовний вишкіл зокрема, що не могло не позначитись на письмі. У зв’язку з чим постає логічне питання про так званий острозький мовний узус: чи існував він взагалі, чи був той певний загальний мовний стандарт, який ставив в один ряд писемну традицію представників різних діалектних зон. Для розв’язання поставленої проблеми варто враховувати факти всіх рівнів мовної системи. Ми у своїй студії здійснили спробу визначити народнорозмовну присутність на основі однієї риси – *ě. Рефлекси цієї фонеми з огляду на свою специфічну природу дозволяють робити висновки про походження автора чи про місце написання твору, а також вияви цієї фонеми у творах є вдячним показником для встановлення рівня живомовного впливу на писемну мову автора. Вибір для дослідження реліктів *ě саме в кореневих морфемах зумовлений винятково обмеженим обсягом пропонованої студії. Аналіз ятевих рефлексів «Л­карства…» здійснюємо на основі укладеного нами словопокажчика до рукописного оригіналу твору, тому всі зазначені приклади подаватимуться в алфавітному порядку, аналіз решти творів здійснено на основі фотокопій рукопису кожного твору (виняток становить малий за обсягом твір А. Римші), приклади подаватимуться у порядку їх фіксації на сторінках оригіналу. У творах наголошеність / ненаголошеність позиції фіксуємо відповідно до проставлених автором наголосів (крім епіграми А. Римші, в якій наголоси не проставлені), наголошену позицію у словах без проставлених наголосів визначаємо відповідно до сучасної їх вимови. Проаналізовані твори дали багатий матеріал для фіксації ятевих рефлексів у коренях слів: 38 морфем зазначено у творі В. Суразького, 33 – у творі Х. Філалета, 8 – у А. Римші і 77 – у Д. Наливайка. Така різниця, насамперед, зумовлена неоднаковим обсягом аналізованих творів. Серед зафіксованих кореневих морфем із рефлексом *ě переважна більшість проілюстрована значною кількістю прикладів, проте є і одиничні випадки вживання слова з ятевим рефлексом у корені. Також не всі кореневі морфеми проілюстровані прикладами ятевої рефлексації в наголошеній і ненаголошеній позиції слова, хоча маємо і досить випадків повної картини ятевого рефлексу в одному корені. У творі А. Римші відсутні графеми ­ та и на місці *ě у коренях слів, панівною є реалізація T у наголошеній позиції у таких коренях: -в­к-: старовTчныå, вовTки, чоловTка; -с­д-: jсTлость; - см­л-: смTлос(т); -св­т-: pú свTта, свTта, свTтú; -стр­л-: пострTлTна, пострTлного; -л­т-: лTта; -св­д-: свTтúковú. У ненаголошеній позиції також маємо T у корені -стр­л-: стрTла. Усього у творі зафіксовано 14 написань графеми T, з яких 1 – у ненаголошеній позиції. Загальною тенденцією у мові В. Суразького є панівне написання графеми ­ як в наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях у таких коренях: -б­с-: б­Õсы 9 – j(т) б­соÕвú 5; -в­д-: пов­Õдано 14, в­дати 26, в­дали 29 – j(т) нTв­дTÕнїu 7, оÒпов­дYюÕчи 20, j(т) нTв­дTÕнїа 37; -в­р-: в­рT 1, правов­Õрныхú 3, в­Õра 5 – наeÒв­рT ÕнїT 18, eÒв­рuÕючи 18, достов­рнTÕишїй 32; -в­ст- : и(з)в­стно 1, бT(з)в­Õсти 6, иÒспов­Õсть 11 – бл,гов­oT Õнїа 3, j(т)в­oаÕти 4, бл,гов­ствоваÕнїT 7; -д­j-: над­Tмúсu 39 – д­аÕнїи 26; -л­т-: л­та 18, л­тú 23 – j(т) л­топиÕсца 38; -тл­н-: растл­Õнно 7 – тл­юÕoи(м) 16; -ц­л-: нTиÒсц­Õлно 31 – иÒсц­лuÕти 34; -ц­н-: многоц­ÕнTнú 10 – мноÕго ц­нTнú 13. Послідовне написання ­ у наголошеній позиції зафіксовано у коренях -б­д-, -в­к-, -гн­в-, -д­л-, -Pв­р-, -л­г(ж)-, -л­п-, -м­с-, - м­ст-, -н­ц, -об­т-, -см­л-, -т­л-, -т­н-; лише в ненаголошеній позиції: -б­г-, -гр­х-, -сл­д-, п­х(ш)-, -с­к-, -т­сн-, -т­ш-. Написання графеми ­ у відповідності до звука [і] було вже настільки міцно закорінене у свідомості автора, що той вживає цю графему і в неетимологічній позиції, наприклад, у слові п­роваÕвшымú 16. Серед такого обширного масиву фіксацій «ятя» у коренях слів єдиними прикладом друку T на місці *ě у ненаголошеній позиції маємо слово сTд­ли 29. Корінь -с­д-(0\1)1 представлений лише цим словом. Однак спостерігаємо і незначну опозицію у написанні ­ – T: у корені -кр­п-(1\1) у ненаголошеній позиції трапляється варіативне вживання літер ­ та T: eÒкр­плuÕютсu 39 – на eÒкрTплTÕнїT 3; аналогічне явище спостерігаємо у коренях -м­н- (1\3): вм­ниÕтсu 28 – jÒ прTмTнTÕнїю 3, j(т)мTнuT(т)сu 5, cu j(т)мTнuÕTт 9 і -сл­п-(1\1): сл­пыÕа 38 – PаслTпіÕло 7. У корені - св­т-(11\1) при панівному друкуванні ­ як в наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях фіксуємо одиничне з T: св­та 6, св­тY 6, j(т)св­та 6, просв­oаÕюoаго 38, просв­ти(т) 40 – просвTтиÕшасu 15. Трапляються поодинокі поплутування ­ – и в наголошеній позиції у корені -пр­сн-(1\2): jÒоÒпр­снÙкахú 2 – приÕсно 22, приÕснымú 36 (друкування пр(с)но 21 при підрахунках не враховуємо через гіпотетичність використання у слові графеми ­, T чи и); у ненаголошеній позиції у корені -св­д-(4\4): св­д­тTльствYÕTтú 23, св­(д)тTльствYTмо 25, св­д­тTлствYÕTмTй 38 – свид­тTльствYÕTтú 13, свид­тTлствоваÕннаго 17, свид­тTлствYTтú 20. Усього у творі зафіксовано 149 етимологічних написань графеми ­, з яких 106 – у наголошеній позиції, 43 – у ненаголошеній; 7 – з графемою T лише в ненаголошеній позиції; 6 з графемою и, з яких 2 – у наголошеній позиції, 4 – у ненаголошеній. Послідовне написання ­ в наголошеній і ненаголошеній позиціях спостерігаємо і в творах Х. Філалета, що проілюстровано в написаннях у таких коренях: -д­j-: над­Õю 6, д­Õuми 7, д­Õu 9 – д­TпиÕсцTмú 9, д­TпиÕсцTвe 10, д­TпиÕсTцú 11; -м­р-: м­Õрú 4, м­Õримо 8, м­Õры 9, с м­Õры 14, в м­р­ 18 – выÕм­рTнÙu 18; -св­д-: досв­дúчивши 4, j(т)св­Õдомого 7, св­Õдомú 10 – св­до Õцствú 11, св­доÕцтвомú 15, оÒсв­(д)чTÕньTмú 23. Послідовне написання ­ лише в наголошеній позиції зафіксовано у коренях -в­к(ч)-, -в­р-, -в­тр-, -гр­х-, -л­т-, -м­ст-, -св­ж-, -см­л-, -с­j-, -т­х(ш)-, -ц­л-; лише у ненаголошеній позиції: -б­г-, -в­ст(o)-, -pв­pд-, -л­к(ч)-, -м­х(ш)-, -п­ст-, -сл­д-, 1 Співвідношення написання графеми ­ з графемами T чи и, де в чисельнику загальна кількість написань з ­. -сл­п-, -см­х(j)-. Домінування рефлекса T на місці *ě не є визначальною фонетичною особливістю мови перекладача твору Х. Філалета. Спостерігаємо лише одиничне використання цієї графеми у наголошеній позиції на прикладі кореня -п­к(ч)-(0\1): eÒвопTÕкY 13. У решті випадків вживання цієї графеми можна вважати хіба що ваганням автора у написанні ­ чи T в наголошеній позиції у коренях -pв­рх-(5\1): Pв­Õрхность 11, Pв­(р)хности 25 – PÙвT Õрхности 18; -об­т-(1\1): оÒб­тници 18 – оÒбTÕтницамú 18; -р­ч- (3\9): р­Õчú 9, р­Õчи 15, р­чїи 16 – рT Õчи 15, рTÕчú 16, дорT Õчи 17; у наголошеній / ненаголошеній позиціях у коренях д­л-(2\1): роPд­ÕлTхú 10 – роPд­(л) 21 – роPдTлиÕти 10; -м­н-(4\1): нTj(т)м­ннYю 5, пом­ÕнTный 16 – j(т)м­ниÕти 22, пом­нTÕного 28 – мTноÕваный 23; -св­т-(12\2): св­тú 2, на св­тло 3, св­Õтскы(х) 10 – свTÕцкого 21, свTÕцкы(м) 21 – Pдосв­тчT(н)u 3; поплутуваня ­ – T у ненаголошеній позиції у корені -л­г-(2\1): по(д)л­га Õти 25 – подлTгаÕTшú 4. Написання и на місці *ě фіксуються, хоча на тлі переважного використання ­ вони видаються як поодинокі винятки. Наприклад, у слові «j(т)пов­дь» у корені -в­д-(25\1) з 25 випадків вживання графеми ­ (j(т)пов­ди 7, j(т)пов­дь 8, в j(т)пов­ди 8 та ін.) лише один раз фіксуємо друк літери и: j(т)повиди 14. Показовим є приклад друку літери и у корені -с­д-(0\1): сиÕдлахú 4. Усього у творі зафіксовано 180 етимологічних написань графеми ­, з яких 114 – у наголошеній позиції, 66 – у ненаголошеній; 17 – з графемою T, з яких 14 – у наголошеній позиції, 3 – у ненаголошеній; 2 – з графемою и, з яких по одному в наголошеній і ненаголошеній позиціях. Рефлекси *ě у творі Д. Наливайка послідовно передаються графемою ­, що спостерігаємо у кореневих морфемах як у наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях: -б­г(ж)-: б­Õглый 92, pаб­Õгньмо 83, pб­Õга 81 – б­жа Õтú Х, б­гаÕймо 71, б­жи Õмо 96; - б­д-: б­Õда 155, б­Õды 34, б­Õдú 40 – б­да Ö 3, б­дeÖ 7, в б­дeÖ 54; - в­ж-: нав­ÕжTна 79 – нав­жаÕючи 75, нав­жT(н)u 76, на(д) нав­жT(н)T 89; -в­к(ч)-: вúв­Õки в­ко(м) 124, в­ÕкÙ Х, на в­ÕкÙ Х – наÕ в­ки 35, наÕв­ки 30; -в­р-: в­Õрy 19, длu в­Õры 26, Pа в­Õрy 26 – аÒбы Ö пов­рuÕлú 149, пов­рuю(т) 173; -в­ст(o)-: бTpÙ в­Õсти 105, нTв­Õста 7, нTв­стами 54 – под приÕпов­стю 23, приÕпов­сть 24, при Õпов­стTй 55; -гн­в-: гн­Õваючи 90, гн­Õваючогосu 39, до гн­Õвe ХІ – стT... гн­виÕли 21, ро(з)гн­виÕлисмо 67; -гр­х(ш)-: до гр­Õха ХІ, на гр­Õхú ХІV, гр­(х) ХІV – (до гр­хаÖ 163), в гр­хаÕхú ХІ, гр­хиÖ ХІV; -д­л-: д­Õло 38, нTроpд­Õлной 129, под­ÕлTна 120 – ро(з)д­лTÕньT 118, роpд­лuÕю(т) 25, ро(з)д­лиÕтисu 106; -д­т-: jÒ д­ÕтT(х) 105, д­Õти 106, д­ÕтT(м) 122 – p д­тмиÖ 118, д­тT Õй 127, P д­тоÕкÙ 4; -Pв­Pд-: pв­pды ІХ, pв­Õpды 59, pв­ÕpÙдною 88 – мTжиÖ pв­pдоÕю 88, pв­pдоÕю 88; -Pв­рх-: jÒ pв­(р)хность 39, pв­(р)хностTй 43, pв­(р)хности 51 – поpв­рхоÕвный 156, поpв­рÙхоÕвнT 30; -Pв­т-: pв­Õтuжитú 11, pв­Õтuжити 11, pв­Õтuжи(л) 62 – Pа pв­тu(ж)ци 10, pв­тuжаÕTшú 135, аÒбыÕсь pв­тuжаÕль 135; -л­н-: до л­Õности 71, л­Õность 132 – л­ни Õвыми 73, л­ниÕвши(м) 90, сu... л­нeÕTшú 31; -л­п-: л­Õпш¿й 2, л­Õпши(м) 2, л­Õпши(х) 22 – до пол­пшT(н)u ХІV, пол­пшT(н)T 13, пол­пшT(н)u 65; -мн­й-: мн­Õйш¿T 52, мн­Õйшой 135, намн­Õйшой 61 – на Õмн­й 13, нанаÕмн­й 1, наÕмн­й 76; -м­н-: вÙpм­Õнúки 96, нTj(д)м­ÕнÙны(м) 153, нTj(т)м­ÕнÙноT 156 – вы Õм­нuти 156, j(т)м­ниÕтисu 29, j(т)м­нuÕTтÙсu 41; -м­р-: бT(з)м­ÕрнT 8, pм­ÕрTный Х, P м­(р) 8 – м­ркyй 163; -м­ст-: м­Õста 2, м­Õсто 55, до м­Õста 71 – вм­стиÕти 42, м­стTÕчко 49; -м­ш-: нTpм­Õшаной 129, пом­Õшано 129 – pам­шаÕньu 150; -св­д-: досв­Õдчимо 30, досв­(д)чованы 29, досв­(д)чTнú 91 – досв­(д)чаÕючого 156, перед досв­(д)чTÕньTмú 30, p досв­(д)чTньu 34; -св­т(ч)-: pасв­Õти(т)сu 112, ро(з)св­Õтuтú 46, св­Õта 7 – jÒсв­тиÕлú 35, сu... просв­тиÕлú 42, ро(з)св­тиÕлосu 42; -сл­д-: всл­(д) 162, до насл­дова(н)u 172, насл­дова(н)TмÙ 178 – насл­доÕвцовú 143, насл­доваÕти 138, насл­доваÕти бeÕдT(ш) 150; -см­-: насм­Õва(н) 92, насм­Õванú 123, насм­Õвиско 114 – насм­ваÕлисu 76, насм­ваÕлÙбысьсu 92, насм­ваÕйсu 174; -с­д-: сeс­Õдо(в) 7, p сyс­Õдо(м) 115, сyс­Õдú 121 – вс­даю(т) 110, pас­даÕю(т) 115, pÙс­даÕлú 77; -т­х(ш)-: нTeÒт­Õшны(и) 114, пот­Õха ХV, пот­Õхи 32 – до пот­шTÕньu 164, пот­шлиÕвыT 9, eÒт­шиÕтTлu 3; -хл­б-: похл­ÕбÙство(м) 140, похл­Õбцовú 31, мTжиÖ похл­Õбцами 113 – похл­бова(н)u 105, похл­боваÕти 115, похл­бeю(т) 161; -ц­л-: ц­Õлости ХІV, в ц­Õлости 17, ц­ÕлыT 2 – поц­ловаÕньu 69, поц­лeÕю 118, ц­лÙкоÕмú 150. Етимологічне друкування ­ лише у наголошеній позиції фіксуємо у таких коренях: -б­л-, -в­с(ш)-, -в­тр-, -др­м-, -д­д-, - pв­р-, -p­л-, -м­с-, -об­т-, -п­н-, -п­р-, -п­сн-, -р­p-, -см­л-, - см­х(ш)-, -сн­г(ж)-, -ст­н-, -с­j-, -с­н-, -с­т-, -т­н-, -т­сн-, - хв­j-, -ц­н-; лише у ненаголошеній позиції: -бл­д-, -б­с-, -гн­pд-, - кр­п-, -л­в-, -л­p-, -м­p-, -м­т-, -п­ст-, -сл­п-, -стр­л-. У писемному мовлені Д. Наливайка написання T як рефлексу *ě не є показником ненаголошеного складу з цією літерою як опозиційне до написання ­ у наголошеній позиції, така опозиція у чистому вигляді спостерігається рідко, як-от у корені -ср­б-(4\1): ср­Õбро(м) 3, ср­Õбро 47, ср­Õбра 89 – на срTбролюÕбÙство 113, де вживання літери ­ підтримується церковнослов’янською традицією. Написання т­Õло ХІV, т­Õла 8, с т­Õла 18, т­Õлú 39 – тTлTÕснyю 52, тTлTÕсноT 52, тTлTÕснT 55 красномовно свідчить про відображення поліського узусу: під наголосом ­, в ненаголошеній позиції t2. Цю ж тенденцію, хоч і менш виразно, простежуємо й у таких прикладах: -л­т-(5\1) (лексичне значення «літати»): выл­ÕтyTтú 18, j(т)л­Õтyючи 51, роpл­Õтyю(т)сu 102 – л­таÕньu 174, j(т)л­таÕTтú 122 – сu... роpлTт­Õло 31 та -т­к(ч)-(10\1): сu… eÒт­(к) 58, eÒт­Õкú быÕлú 76 – eÒт­каÕю(т) 56, eÒт­ка(л)сu 75, eÒт­каÕй 108 – eÒтTчT(т)сu 158. У коренях -р­к(ч)-(17\36) відзначаємо поплутування написання графем ­ – T: р­(к) 11 – рTÕкú Х під наголосом, вы Õр­кú 21 – выÕрTкÙ 118 у ненаголошеній позиції. Поплутування ­ – T спостерігається також і в корені -р­ч-(1/20) з лексичним значенням «річ, предмет»: р­Õчú 25 – рT Õчú 99. Аналогічний випадок маємо і в словах чолов­Õкú Х – чловT ÕкÙ Х (1/1). Незалежна від наголосу також і варіативність написання 2 Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. – Харків, 2002. – С. 281. графеми и як рефлексу *ě, що яскраво можна проілюструвати на прикладі поплутування графем ­ – и у коренях -в­д-(50/4) як в наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях відповідно: в­Õдаю 8, в­Õдаю(т) 10 – pав³Õдyючого 39, вы Õпов­д­ти 49, в­да Õй 164 – нTвидоÕмоT 60; -л­к(ч)-(38/7): нT(з)л­ÕчоныT 9, нTpл­Õчоны(х) 72 – нTpлиÕчоны(х) 63, нTpл­чоÕныT 164 – нTpличоÕноT 21, нTpличо Õны(х) 38; - цв­т-(8/3): цв­Õтy 31, цв­(т) 99 – выÕцв­чоныT 170, цв­чT Õнью 77 – цвитeÕтú 139, с цвичTÕньu 178; опозиція и – ­ у наголошеній / ненаголошеній позиціях у корені -кв­т-(1/1): аÒбыÖ… кви(т)нYла 179 – на(д) кв­(т)ки 59. Усього у творі зафіксовано 825 етимологічних написань графеми ­, з яких 541 написання – у наголошеній позиції, 284 – у ненаголошеній; 63 – з графемою T, з яких 48 написань – у наголошеній позиції, 15 – у ненаголошеній; 16 – з графемою и, з яких 6 написань у наголошеній позиції, 10 – у ненаголошеній. Витворити цілісну картину рефлексації *ě у писемному мовленні А. Римші, В. Суразького, Х. Філалета і Д. Наливайка допоможе узагальнююча таблиця, в якій показано ятеві рефлекси у коренях, які є спільними для творів всіх чи хоча б двох з авторів. З огляду на неспіввідносність за обсягом твору А. Римші з досліджуваними творами решти письменників, спочатку подаємо порівняльний аналіз зафіксованих коренів з рефлексами *ě у творі А. Римші і рефлекси у відповідних коренях у творах решти письменників Таблиця 1. Порівняльний аналіз зафіксованих коренів з рефлексами *ě у творі А. Римші і рефлекси у відповідних коренях у творах решти письменників: А. Римша В. Суразький Х. Філалет Д. Наливайко +3 -4 + - + - + - -вěк(ч)- T -- ­ -- ­ - - ­ ­ -чоловěк- T -- -- -- -- - - ­(14)/T(1) - - 3 Наголошена позиція 4 Ненаголошена позиція -сěд- T -- -- T(1) и(1) - - ­ ­ -смěл- T -- ­ -- ­ - - ­ - - -свěт(ч)- T -- ­ ­(3)/T(1) ­(11)/T(2) ­ ­ ­ -стрěл- T T -- -- -- - - -- ­ -лěт- (у зн-ні «роки») T -- ­ ­ ­ - - ­ - - -свěд- T -- -- ­(4)/и(4) ­ ­ ­ ­ Таблиця 2. Порівняльний аналіз для спільних коренів у творах В. Суразького, Х. Філалета та Д. Наливайка: В. Суразький Х. Філалет Д. Наливайко + - + - + - -бěг- - - ­ -- ­ ­ ­ -бěд- ­ -- -- -- ­ ­ -бěс- ­ ­ -- -- -- ­ -вěд- ­ ­ ­ ­(25)/и(1) ­(26)/і(1) ­(24)/и(3) -вěр- ­ ­ ­ -- ­ ­ -вěст- ­ ­ -- ­ ­ ­ -гнěв- ­ -- -- -- ­ ­ -грěх- - - ­ ­ -- ­ ­ -дěj- ­ ­ ­ ­ ­ ­(4)/ї(1) -дěл- ­ -- ­ ­(1)/T(1) ­ ­ -pвěр- ­ -- -- -- ­ -- -крěп- - - ­(1)/T(1) -- -- -- ­ -лěг- ­ -- -- ­(2)/T(1) T(3) ­(7) -лěп- ­ -- -- -- ­ ­ -мěн- - - ­(1)/T(3) ­ ­(2)/T(1) ­ ­ -мěс- ­ -- -- -- ­ -- -мěст- ­ -- ­ -- ­ ­ -обěт- ­ -- ­(1)/T(1) -- ­ -- -слěд- - - ­ -- ­ ­ ­ -слěп- - - ­(1)/T(1) -- ­ -- ­ -тěл- ­ -- -- -- ­ -- -тěн- ­ -- -- -- ­ -- -тěсн- - - ­ -- -- ­ -- -тěх- - - ­ ­ -- ­ ­ -цěл- ­ ­ ­ -- ­ ­ -цěн- ­ ­ -- -- ­ -- -вěтр- - - -- ­ -- ­ -- -pвěpд- - - -- -- ­ ­ ­ -pвěрх- - - -- ­(5)/T(1) -- ­ ­ -лěк- - - -- -- ­ ­(16)/и(4) ­(22)/и(3) -мěр- - - -- ­ ­ ­ ­ -мěш- - - -- -- ­ ­ ­ -пěст- - - -- -- ­ -- ­ -рěч- (зн-ня «річ, предмет») - - -- ­(3)/T(9) -- ­(1)/T(20) -- -смěj- - - -- -- ­ ­ ­ -сěj- - - -- ­ -- ­ -- На кількісному фоні спільних коренів для усіх чотирьох представників Острозького осередку (44 морфеми), явно вирізняється мовне багатство Д. Наливайка, у творі якого 35 оригінальних коренів з ятевим виявом: -бл­д-, -б­л-, -в­ж-, -в­ж-, -гн­Pд-, -др­м-, -д­д-, -д­т-, -Pв­т-, -P­л-, -кв­т-, -л­в-, -л­P-, - л­н-, -л­т- («літати»), -мн­й-, -м­P-, -м­т-, -п­н, -п­р-, -п­сн-, - р­P-, -р­к- («мова»), -р­к- («ріка»), -см­х(ш)-, -сн­г(ж)-, -ср­б-, - стр­л-, -ст­н-, -с­н-, -с­т-, -т­к(ч)-, -хв­j-, -хл­б-, -цв­т(ч)-; у творі В. Суразького їх 5: -н­ц-, -пр­сн-, -сп­х(ш)-, -с­к-, -тл­н-; у творі Х. Філалета – 2: -п­к(ч)-, -св­ж-. Хоча таке кількісне співвідношення може бути зумовлене й обсягом досліджуваних творів. Результати мовного дослідження продемонстрували певну тенденцію авторів у друкуванні (можливо й вимові) ­ у більшості спільних коренів – 24 з 44 зазначених морфем. У решті коренів ті вагання у написанні ­, що проявились у використанні графем T та и не можуть вважатись характерною ознакою рефлексації *ě у проаналізованих острозьких стародруках, ці поплутування швидше є доказом складної боротьби писемної традиції і розмовної стихії. Як бачимо, на прикладі використання ­ фонетична система мови представників різних мовних територій загалом подібна та не має яскравих проявів регіональних рис, живомовна фонетика проаналізованих творів проступає досить слабо. В. М’якішев, наприклад, пояснює цей факт, по-перше, хорошим вишколом тогочасних друкарів та стійкістю прийомів традиційної орфографії [4: 73], по-друге, тим, що «стремясь удержать свой высокий статус, руская мова избегала диалектных черт регионального характера и не обращалась к фонетическому письму» [4: 111]. Можливо, зважаючи на повне превалювання графеми ­ у досліджуваних стародруках, є сенс припускати те, що автори справді свідомо обмежували народнорозмовні вияви цієї фонеми. Подібно до того, як білоруські автори букву ­ майже або цілком вилучили з письма / друку, запропонувавши t, українські ж навпаки літеру ­, як правило, зберігали. Отже, із проведеного дослідження можна зробити такі висновки: – у проаналізованих стародруках спостерігається послідовна тенденція збереження графеми ­. На тлі незначного сплутування цієї графеми з t та и можна стверджувати про гіперкоректне написання ­ у творах В. Суразького, Х. Філалета й Д.Наливайка; - попри превалюючий рефлекс *ě > ­ у друках представників ОКО, все ж можна виділити й певні тенденції, викликані як поліською розмовною стихією – відмінність виявів залежно від наголосу, так і південноукраїнською – друк и. – відсутність інших виявів, крім t в А.Римші говорить не про цілковите протиставлення його живомовних рефлексів *ě іншим представникам ОКО, а передовсім про інше місце друку (набору) Римшиного вірша – Вільно. Список використаної літератури 1. Акти Житомирського гродського уряду (1590 р., 1635 р.) / Підгот. до вид. В. М. Мойсієнко. – Житомир, 2004. 2. Близняк М. Острозький освітньо-культурний осередок XVI- XVII ст. в працях Івана Огієнка (митрополита Іларіона) / М. Близняк // Життя і Слово. – 1997. – 6 серп. – С. 4. 3. Мойсієнко В. Фонетична система українських поліських говорів у ХVI-XVII ст. – Житомир, 2006. 4. Мякишев В. Язык Литовского Статута 1588 года. – Краков, «Lexis», 2008. – 717 с. 5. Огієнко І. Українська літературна мова ХVI-го ст. і український «Крехівський Апостол». – Варшава, 1930. 6. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. – Харків, 2002. Светлана Радомская Особенности рефлексации *Ě в произведениях деятелей Острожской культурной общности (А. Римша, В. Суражский, Х. Филарет, Д. Наливайко) В статье показаны результаты фонетического анализа рефлексов *ě в острожской печати и проведено сравнительную характеристику зафиксированных реликтов. На основе фактического материала установлено проявление живых речевых черт в исследуемых произвдениях. Ключевые слова: корень, ударная позиция, рефлексация, графема, острожская древнепечать. Svitlana Radomska The peculiarities of reflexation of *Ě in the works of Ostrog cultural centre activers (A. Rymsha, V. Surazskyi, H. Philaret, D. Nalyvaiko) In the article was represented the phonetical analyses of reflexes of *ě results in the Ostrog’s prints and was pursued the comparative description of the discovered relicts. On the basics of the factual material was determined the expression of living linguistic features in the studied works. Key word: root, stress position, reflexation, grafema, ostrog’s old prints.

Ähnliche Einträge