Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу

У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Кобиринка, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2010
Назва видання:Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37507
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу / Г. Кобиринка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 101-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37507
record_format dspace
spelling irk-123456789-375072012-10-18T12:10:40Z Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу Кобиринка, Г. Описова діалектологія У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір акцентного типу. В исследовании рассматриваются вопросы функционирования акцентных типов глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени в украинских диалектах; определено глаголы с общими и с дифференцированными акцентными типами; определено влияние фонетических изменений глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени на выбор акцентного типа. In research functioning of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense in ukrainian dialects; the integrated and differential features of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense are investigated. 2010 Article Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу / Г. Кобиринка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 101-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37507 1,28 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Описова діалектологія
Описова діалектологія
spellingShingle Описова діалектологія
Описова діалектологія
Кобиринка, Г.
Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
description У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір акцентного типу.
format Article
author Кобиринка, Г.
author_facet Кобиринка, Г.
author_sort Кобиринка, Г.
title Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
title_short Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
title_full Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
title_fullStr Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
title_full_unstemmed Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
title_sort північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2010
topic_facet Описова діалектологія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37507
citation_txt Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу / Г. Кобиринка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 101-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv AT kobirinkag pívníčnítapívdenníakcentnítipidíêslívnihform1osobiodniniteperíšnʹogočasu
first_indexed 2025-07-03T19:16:19Z
last_indexed 2025-07-03T19:16:19Z
_version_ 1836654453014396928
fulltext УДК: 1,28 Галина КОБИРИНКА ПІВНІЧНІ ТА ПІВДЕННІ АКЦЕНТНІ ТИПИ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ 1 ОСОБИ ОДНИНИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір акцентного типу. Ключові слова: акцентний тип, парокситонний наголос, говірка. У сучасних українських діалектах у дієсловах 1 особи однини теперішнього часу наголошеним може бути корінь (اдумайу ,л´уйуاл´айу, маاр´іжу), детермінатив2 (гуا ,мисл´уا ,1(думавуا) чиاтайу (чиاтаву)), флексія (б´іاжу, пеиاчу (пеиاку), плиاву), префікс Український діалектний простір з .(вимал´уйуا ,викажуا ,вигон´уا) огляду на наголос дієслів 1 особи однини теперішнього часу поділяється на північну і південну частини, пор.: каاжу і اкажу, л´убاл´у (л´убاйу) і اл´убл´у (اл´убйу), пиاшу і اпишу, робاл´у і اробл´у у південно-східних та північних діалектах наголос на – (робйуا) флексії, у південно-західних – на корені (див. карти Атласу української мови (далі – АУМ) т. 1, кк. № 252, 254, 255; т. 2, кк. № 133, 134, 235; т. 3, ч. 1, кк. № 57, 58; ч. 2, к. № 69, 70, 71; ч. 3, к. № 40). Ізоглоса парокситонного наголосу 1 особи однини теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни (/кошу, /ношу, п/рошу та ін.) проходить від м. Червонограда, р. Стир, р. Горинь, р. Случ, її ілюструють також карти в монографічних дослідженнях Я. В. Закревської3, Л. М. Коць-Григорчук4. Як свідчать карти АУМ, 1 Найбільш поширені в діалектах фонетичні варіанти подаємо в дужках. 2 За визначенням Н.А. Федяніної, детермінатив – показник дієслівного класу. Федяніна Н.А. Ударение в современном русаком языке. – М., 1982. – С. 178. 3 Закревська Я.В. Система особових форм дієслова в західних говорах української мови (Теперішній час) // Українська лінгвістична географія. – К., 1966. – С. 119-132. 4.Коць-Григорчук Л. Лінгвістично-географічне дослідження українського діалектного простору. – Нью-Йорк – Львів, 2002. – С. 53. діалектологічні дескриптивні дослідження, наголос на пенультимі зазначених дієслівних форм властивий, крім південно-західних говірок, також і говіркам середньонаддніпрянським, степовим, які межують з говірками південно-західного наріччя, а також, як зазначає В.В. Власенко, говіркам південно-західної частини Житомирської області5. Отже, акцентний тип (далі – а. т.) є однією із структурних рис перехідних говірок. Водночас зазначимо, що така територіальна різномісність наголосу дієслів 1 особи однини теперішнього часу властива не всім дієсловам. Існують дієслова, які в говірках південно-східного, північного та південно-західного наріччях мають однаковий а. т. або на корені (اдумайу (اдумаву), або на детермінативові (паاнуйу), або на флексії (пеиاчу (пеиاку). Виникають питання: “Які ж дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах мають спільний наголос, а в яких а. т. територіально здиференційований? Чи впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір а. т., адже в дієсловах 1-ої особи однини теперішнього часу між українськими діалектами існують фонетичні відмінності?” У сучасній українській мові та її діалектах дієслівні основи формуються за допомогою коренів різного походження. Зокрема, дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від дієслівних основ, які сформувалися на базі іменних та вигукових коренів, мають наголос на корені чи детермінативові незалежно від територіальної віднесеності, пор.: іменникові д´екуاвати – д´еاкуйу, л´ійу; числівниковіاл´іти – б´іاдумайу; прикметникові б´іا – думатиا подاвойувати – подاвойуйу; займенникові اвикати – اвикайу, гаўкайу. Наголос в 1 особіا – гаўкатиا тикайу; вигуковіا – тикатиا однини теперішнього часу залишається на тому самому сегменті, що й в інфінітиві, крім тих дієслів, які мають в інфінітивній формі суфікси -увати, -ювати, тобто дієслова І класу6. Акцентну відповідність між твірним та похідним словами спостережено у дієсловах 1 особи однини теперішнього часу, які в інфінітивній формі мають суфікс -ати (اдума – اдумати – اдумайу) – дієслова ІІІ класу, на відміну від інфінітивних форм на -увати, -ювати (д´ек (д´ек) – д´екуاвати – д´еاкуйу), -іти (اб´ілиĭ – б´іاл´іти – б´іاл´ійу) – дієслова IV класу, які не зберігають місця наголосу твірного слова. 5 Власенко В.В. Особливості наголошування дієслівних форм у говірках Житомирської області // XIV республіканська діалектологічна нарада. – К., 1977. – С. 53. 6 Структурні класи дієслів подаємо за академічною граматикою Сучасна українська літературна мова. Морфологія. За заг. ред. І.К. Білодіда. – К., 1969. – С. 312. Дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від дієслівних основ, які сформувалися на базі дієслівних коренів, у сучасній українській мові мають наголос або на корені, пор.: اкажу, /л´убл´у (اл´убйу), властивий говіркам південно-західного наріччя, а також перехідним говіркам від північного, південно-східного наріччя до південно-західного, або на флексії, пор.: каاжу, л´убاл´у, характерний для говірок південно-східного та північного наріч, крім перехідних, а також сучасній українській літературній мові. Отже, а. т. у таких дієсловах (V, IX структурних класів) залежить від територіальної віднесеності. Зауважимо, що дієслівні форми без епентетичного приголосного - л-, які, за свідченням Я.В. Закревської, охоплюють надсянські, наддністрянські, бойківські, частково гуцульські й покутсько- буковинські, а також середньополіські говірки між річками Горинню й Убортю7, мають такий самий а. т., як і дієслівні форми з епентезою. Отже, наявність чи відсутність у дієслівних формах епентетичного приголосного -л- на акцентний тип не впливає. Водночас є і такі дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від дієслівних основ, а. т. у яких територіально не здиференційований, пор.: маاл´уйу, اрухайу, чиاтайу (дієслова І, ІІІ структурних класів). Спробуємо визначити чинники, які впливають на вибір а. т. дієслів 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від дієслівних основ. Як основну морфологічну опозицію в дієслівній словоформі розглядаємо протиставлення кореня афіксам. Тому протиставлення наголосу на корені наголосові на афіксі (детермінативові, флексії) є основною акцентною опозицією в дієслівній словоформі. У сучасних говірках у безпрефіксних дієсловах 1 особи однини теперішнього часу існують два типи дієслівних словоформ: 1) дієслівні словоформи без детермінатива, пор.: каж-у, пиш-у; 2) дієслівні словоформи з детермінативом, пор.: мал´-у-йу, чит-а-йу. 1. Дієслівні словоформи без детермінатива. У дієслівних словоформах без детермінатива, на відміну від словоформ з детермінативом, а. тип має різну територіальну віднесеність, пор.: пд.-сх та північні говірки, крім перехідних, з наголосом на флексії воاжу (воاз´у), каاжу, л´убاл´у, ноاшу (ноاс´у), пиاшу; пд.-зх та перехідні говірки від пд.-сх та північних до південно- західних – на корені اвожу, اкажу, اл´убл´у (اл´убйу), اношу, اпишу. Водночас зауважимо, що функціонують дієслівні форми без 7 Докладніше про це явище див.: Закревська Я.В. Епентитичні звуки в українських говорах // Дослідження і матеріали з української мови. – Т. V. – К., 1962. – С. 63-65. детермінатива з однотипним наголосом незалежно від територіальної віднесеності, пор.: з наголосом на флексії б´і/жу (б´іاгу), пеиاчу (пеиاку), стриеاжу (стриеاгу); з наголосом на корені мажу. Фонетичні варіанти, що не мають перехідноїا ,л´ізуا палаталізації задньоязикових г, к функціонують у поліських говірках на пограниччі з білоруськими, а також, як зазначає С.П. Бевзенко, у паралельному вживанні в середньозакарпатських та деяких наддністрянських говірках8. Отже, в українських говірках наголос однотипний у дієсловах 1 ос. одн. теп. часу, утворених від двоскладових інфінітивних форм на задньоязикові приголосні г, к, крім дієслова могاти – моاгу (маاгу) у поліських говірках, пор.: пеикاти – пеиاчу (пеиاку), с´ікاти – с´іاчу (с´еاку), стاригти – стриеاжу (стриеاгу), тоўкاти – тоўاчу тощо. Водночас зауважимо, що в зазначених дієсловах на а. т. не впливають фонетичні зміни, зокрема чергування задньоязикових г, к, крім дієслівної форми могاти – моاгу (маاгу). Припускаємо, що дієслова, які походять від інфінітивних форм на свистячий -з, незалежно від того чи відбувається чергування приголосних в основі, в українських діалектах мають однотипний наголос на корені, пор.: اлазити – .мажуا – мазатиا ,л´ізуا – л´ізтиا ,(лаз´уا) лажуا 2. Дієслівні словоформи з детермінативом. Дієслівні словоформи з детермінативом у пд.-сх, пн. та пд.-зх говірках в 1 ос. одн. мають однотипний наголос (на детермінативові), пор.: гуاл´айу (гуاл´а), зاнайу (зна), маاл´уйу, чиاтайу (чиاтаву), незалежно від того чи дієслова в 1 ос. одн. теп. часу мають усічені, безфлексійні форми, пор.: гуاка, зна, коاха, які функціонують у південно-східних діалектах9, чи відбулася заміна інтервокального -j- на в, пор.: зاнаву, чиاтаву – у лемківських, спорадично в бойківських, гуцульських говірках, значній частині середньозакарпатських говірок, чи втрата інтервокального -j-, пор.: зاнау, чиاтау – спорадично в бойківських, гуцульських говірках, значній частині середньозакарпатських говірок10, чи в повних основах форм теперішнього часу мають суфікс -j- – здебільшого в усіх говірках у мовленні молодшого покоління. Водночас зазначимо, що в сучасних надсянських, бойківських говірках зафіксовано дієслівні форми 1 ос. одн. теп. часу з флексією -ам, яка, на нашу думку, провокує рецесію наголосу, пор.: памاйетам, сاп´івам, اчитам. Особову флексію -ам, що належить до найбільш архаїчних на слов’янському ґрунті й активно функціонує 8 Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980. – С. 130. 9 Докл. про це явище див.: Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980. – С. 133. 10 Бевзенко С.П. Там само. – С. 129 -130. в сучасних південно- і західнослов’янських мовах, фіксували І. Верхратський11, І. Панькевич12 у лемківських та деяких закарпатських говірках від р. Уга біля Ужгорода, а також дальше аж на захід від лінії Сніна – Стакчин – Звала. Я. Закревська за допомогою лінгвогеографічного методу проілюструвала функціонування флексії -ам на польсько-українському пограниччі13. Цікавим є той факт, що і І. Панькевич, і Я. Закревська цю флексію зафіксували лише в мовленні діалектоносіїв старшого покоління, що свідчить про її відмирання. Я. Закревська зазначила, що “тепер ця флексія поступово виходить з активного вжитку навіть у тих говірках, у яких засвідчена на … карті, і змінюється закінченням -у”14. Отже, релевантною ознакою у виборі а. т. в зазначених говірках є вікова характеристика мовців, пор.: старше покоління – памاйетам, сاп´івам, اчитам; молодше – памйаاтайу, сп´іاвайу, чиاтайу. Водночас зауважимо, що вікова характеристика мовців не єдина релевантна ознака у виборі а. т. Наші спостереження свідчать, що у мовленні середнього й молодшого покоління функціонує флексія -ам, якщо це спілкування у своєму соціумі, якщо ж виходить за його межі, то спрацьовує модель “свій – чужий”, і тоді діалектоносії надають перевагу флексії -у. Отже, очевидним є те, що наголошування дієслів 1 особи однини в українських говірках пов’язане з походженням дієслівних основ. В українському діалектному просторі в 1 особі однини теперішнього часу функціонують а. т. спільні для всього обширу та а. т. територіально здиференційовані. Територіально не здиференційовані а. т. мають: а) дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від дієслівних основ, які сформувалися на базі іменних та вигукових коренів; б) дієслівні словоформи з детермінативом, крім тих, які мають флексією -ам; в) дієслівні форми без детермінатива з наголосом на флексії, що не мають перехідної палаталізації задньоязикових г, к (б´іاжу (б´іاгу)), крім дієслова могاти – моاгу (маاгу) у поліських говірках; 11 Верхратський І. Знадоби до пізнання угро-руських говорів. – Ч. 1. Говори з наголосом движним. – Львів, 1899. – С. 77. 12 Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і суміжних областей. – Прага, 1938. – С. 301-302. 13 Закревська Я.В. Система особових форм дієслова в західних говорах української мови (Теперішній час) // Українська лінгвістична географія. – К., 1966. – С. 119-132. 14 Закревська Я.В. Там само. – С. 121. г) дієслівні форми без детермінатива з наголосом на корені, які походять від інфінітивних форм на свистячий -з (اл´ізу). Територіально здиференційовані а. т. мають: а) дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від дієслівних основ, які сформувалися на базі дієслівних коренів ;(жуاкажу – каا) б) словоформа 1 особи однини теперішнього часу без детермінатива дієслова могاти –اможу – моاгу (маاгу); в) дієслівні словоформи з детермінативом, які мають флексією -ам (зاбирам – збиاрайу). Диференційною ознакою у виборі а. т. досліджуваної дієслівної форми є вік діалектоносіїв (зاбирам – збиاрайу), а також усвідомлення діалектоносіями моделі “свій – чужий” (свій зاбирам – чужий збиاрайу). Фонетичні видозміни, зокрема, наявність чи відсутність у дієслівних формах епентетичного приголосного -л- (اл´убл´у – заміна ,(тауاтайу – чиاчи) -л´убйу), інтервокального -jا інтервокального -j- на в (зاнаву), усічені форми (коاха), на а. т. дієслів 1 особи однини теперішнього часу в українських говірках не впливає. Галина Кобиринка Северные и южные акцентные типы глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени В исследовании рассматриваются вопросы функционирования акцентных типов глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени в украинских диалектах; определено глаголы с общими и с дифференцированными акцентными типами; определено влияние фонетических изменений глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени на выбор акцентного типа. Ключевые слова: акцентный тип, парокситоническое ударение, диалекты. Halyna Kobyrynka North and south accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense In research functioning of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense in ukrainian dialects; the integrated and differential features of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense are investigated. Key words: accentual type, paroxytone accent, dialects.