Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках
Актуальним для сучасної діалектології залишається систематизація та опис фраземіки всіх українських говорів. У розвідці запропоновано матеріал до Словника стійких народних порівнянь, записаний на території Західного Поділля. Схарактеризовано основні принципи побудови лексикографічних статей....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37508 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках / Н. Коваленко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 107-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37508 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375082012-10-18T12:10:41Z Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках Коваленко, Н. Описова діалектологія Актуальним для сучасної діалектології залишається систематизація та опис фраземіки всіх українських говорів. У розвідці запропоновано матеріал до Словника стійких народних порівнянь, записаний на території Західного Поділля. Схарактеризовано основні принципи побудови лексикографічних статей. Актуальным для современной диалектологии остаётся систематизация и описание фразеологизмов всех украинских говоров. В статье предложен материал к Словарю устойчивых народных сравнений, который записан на территории Западного Подолья. Охарактеризованы основные принципы построения лексикографических статей. The systematization and description of phrasemics of Ukrainian dialects very relevant for dialectology modern. In the research work the material for Vocabulary of constant folklore comparisons, written in the territory of Western Podill’a is presented. The main principles of lexicographic articles structure are characterized. 2010 Article Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках / Н. Коваленко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 107-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37508 81’373.7:811.161.2’282.2 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Коваленко, Н. Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
Актуальним для сучасної діалектології залишається систематизація та опис фраземіки всіх українських говорів. У розвідці запропоновано матеріал до Словника стійких народних порівнянь, записаний на території Західного Поділля. Схарактеризовано основні принципи побудови лексикографічних статей. |
| format |
Article |
| author |
Коваленко, Н. |
| author_facet |
Коваленко, Н. |
| author_sort |
Коваленко, Н. |
| title |
Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках |
| title_short |
Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках |
| title_full |
Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках |
| title_fullStr |
Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках |
| title_full_unstemmed |
Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках |
| title_sort |
матеріали до словника народних порівнянь у західноподільських говірках |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37508 |
| citation_txt |
Матеріали до Словника народних порівнянь у західноподільських говірках / Н. Коваленко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 107-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkon materíalidoslovnikanarodnihporívnânʹuzahídnopodílʹsʹkihgovírkah |
| first_indexed |
2025-07-03T19:16:23Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:16:23Z |
| _version_ |
1836654457187729408 |
| fulltext |
УДК: 81’373.7:811.161.2’282.2
Наталія КОВАЛЕНКО
МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА НАРОДНИХ ПОРІВНЯНЬ
У ЗАХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ
Актуальним для сучасної діалектології залишається
систематизація та опис фраземіки всіх українських говорів.
У розвідці запропоновано матеріал до Словника стійких
народних порівнянь, записаний на території Західного Поділля.
Схарактеризовано основні принципи побудови лексикографічних
статей.
Ключові слова: стійкі народні порівняння, західноподільські
говірки.
Дослідження проблематики порівнянь у говірковому мовленні
має особливе значення для розв’язання й обґрунтування низки
теоретичних питань мовознавства й діалектології зокрема.
Вивчення закономірностей та особливостей функціонування
стійких порівнянь, їх проекції на цілий текст завжди буде
актуальним з огляду на специфіку живого народного мовлення, а
особливо тим, що “переважання експресивності над предметно-
логічним наповненням змісту фразеологізмів, намагання постійно
підтримувати її в мовленні, викликає необхідність поповнення й
оновлення фразеологічного фонду”1.
Вагомий внесок у систематизацію та збереження
фразеологічного фонду окремих говірок української мови зробили
Г. Аркушин 2, Н. Вархол, А. Івченко 3, В. Ужченко, Д. Ужченко 4,
М. Доленко 5, В. Чабаненко 6. Цінним є лексикографічний досвід
укладання словників народних порівнянь: 1) зведених В. Мокієнка,
Т. Нікітіної 7 (на матеріалі російської мови), О. Юрченка,
А. Івченка 8; 2) регіональних Г. Доброльожі 9.
1 Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М.: Высшая школа, 1989. – C. 5.
2 Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав: Народні вислови та загадки із Західного
Полісся і західної частини Волині. – Луцьк-Люблін, 2003. – С. 76-133.
3 Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної
Словаччини [уклад.: Н. Вархол, А. Івченко ]. – Пряшів, 1990. – 160 с.
4 Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських
і степових говірок Донбасу. – Луганськ : Альма-матер, 2002. – 263 с.
5 Доленко М.Т. Материалы для словаря диалектных фразеологизмов
Подолія // Вопр. фразеологии. Тр. СамГУ. – Самарканд, 1975. – Вып. 272. –
№ 8. – С. 131-161.
6 Чабаненко В.А. Фразеологічний словник говірок Нижньої
Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2001. – 201с.
7 Мокиенко В.М., Никитина Т.Г. Большой словарь русских народных
сравнений. – М.: ЗАО «ОЛМА Медия Групп», 2008. – 800 с.
8 Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. – Харків:
Стійкі народні порівняння Поділля не були предметом окремих
наукових досліджень. Мета цієї праці – лексикографічно
представити розмаїття стійких народних порівнянь з їх варіантами
різного типу й синоніми у говірках Західного Поділля. Фрагмент
словника подано на літери: Б, В, Г, Д.
В основі образності народних фразеологізмів лежать
спостереження над природою, тваринами, а найбільше – над
життям і поведінкою людини. Найуживанішими в усному мовленні
є традиційні народні порівняння, виражені компаративними
фразеологізмами, у яких образними конкретизаторами виступають
назви явищ природи, тварин і рослин, звичні в побуті предмети.
Така група сталих висловів скерована на побудову порівняння
реальної схожості. За традиційною народнорозмовою моделлю,
наприклад, побудовані сталі порівняння на позначення поняття
‘дурний, нерозумний’: дурний йак ціп / шляга (дерев’яний молот) /
десять бочок дьогтю / ступа / стовп / поліно / колода / чіп /
пробка / довбня / ціп / дошка / дощечка / пранік / прач / цурпалок /
баклуші / дрова; тупий як стіл / шпала пранік / прач / цурпалок /
баклуші / дрова / тупий як стіл / шпала / товкач у ступі / кілок
необтесаний.
За матеріалами, записаними на території Західного Поділля,
кількісно переважають сполучникові порівняння, серед яких
розмежовуємо порівняльні звороти (компоненти простого речення)
та підрядні порівняльні речення. Сполучники як, наче, мов, ніби є
традиційними для української мови й слугують засобом зв’язку між
основою та показником порівняння; статус діалектних мають
сполучники: шо у значенні ‘як’, таньби, що вживається у значенні
‘так ніби’ і є яскравим прикладом явища алегроформи – скорочені і
стягнені форми слів та словосполучень, що виникають у
розмовному мовленні при прискореному темпі мовлення (з
додатковими чинниками емоційного характеру) 10.
У функції розгорненого порівняння в складних реченнях
можуть виступати підрядні порівняльні речення, які приєднуються
до головного сполучниками як, наче, мов. Зазначимо, що кількісно
у цій групі переважають конструкції з часткою як, наприклад: шос’
та|ке |л’апне йак дур|ниǐ з го|ри з’б’і|жит’ ‘говорити нісенітницю’;
йак го|рох с |торби |сипеиц’е ‘багато говорити’.
«Основа», 1993. – 176 с.
9 Доброльожа Г. Ідеографічний словник поліських народних порівнянь з
компоративними об’єктами – назвами тварин [уклад.: Г. Доброльожа]. – К.:
Вид-во «Волинь», 1997. – 53 c.; Доброльожа Г. Красне слово – як золотий
ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та
суміжних територій [уклад.: Г. Доброльожа]. – Житомир: Вид-во «Волинь»,
2003. – 160 с.
10 Чабаненко В.А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини
/ Віктор Чабаненко. – Запоріжжя, 2001. – C. 18.
“Матеріали до словника народних порівнянь у
західноподільських говірках” складаються зі вступної статті,
списків скорочень назв населених пунктів та інформаторів,
словникових статей. У матеріалах подано зафіксовані протягом
1995 – 2008 років сталі вислови у населених пунктах Західного
Поділля, зокрема в селах Борщівського р-ну Тернопільської обл.,
Волочиського, Чемеровецького, Кам’янець-Подільського,
Дунаєвецького, Віньковецького, Городоцького, Новоушицького р-
нів Хмельницької обл.
Запис виконано за спеціально складеною програмою, що
налічує 180 питань, пов’язаних із фізичним життям, психічним
станом, поведінкою та діяльністю людини. За нашими даними, у
складі таких фразеосемантичних полів помітно переважають
порівняльні конструкції серед інших структурно-семантичних
типів фразем (номінативних, дієслівних, ад’єктивних і
адвербіальних).
Реєстр словникових статей пропонованих матеріалів укладений
за алфавітом буквених знаків заголовних слів – переважно
іменникових компонентів фразем. Отже, словникова стаття має
таку будову: 1) заголовне слово; 2) фраземи з усіма наявними
варіантами, поданими через виділену скісну лінію (синоніми
подаються окремими статтями); 3) тлумачення семантики; 4) номер
населеного пункту (у сформованому списку), де зафіксовано
фразему.
Фраземи тлумачаться переважно на перший за рахунком
іменник у називному відмінку однини. Якщо іменник у складі
фразеологізму відсутній, то тлумачення подається на іншу частину
мови в такому порядку: прикметник, дієслово, займенник,
числівник, прислівник.
Відсилання зроблено на усі іменники, що входять до складу
фраземи. У випадку, якщо у виразі наявні два чи більше іменникові
компоненти, значення подається лише в першому, а в наступних –
посилання див.
Якщо до складу фразем входять факультативні компоненти або
наявний обов’язковий для розуміння значення фраземи компонент
контексту, то ці компоненти подаються відповідно через розрядку
або курсивом. Явище полісемії спостерігаємо переважно у
суміжних говірках, тому кожне окреме значення позначається
цифрою з крапкою.
БАБА: в’іткла|дати |н’іби |баба сир на|заўтра ‘не виконувати
обіцянку, зволікати’ (159).
БАДИНЯ: |вибудл’іў йак ба|дин’а ‘схуднути’ (162).
БАДИЛИНА: ху|диǐ йак бадиe|лина ‘дуже худий’ (103).
БАЗАР: цеиреи|мониeтиeс’а йак Гор|пина на ба|зар’і див.
ГОРПИНА.
БАЗНИК: по|син’іў йак баз|ник ‘змерзнути’ (92). *Базник –
бузина.
БАНЯК: скис йак моло|ко ў бан’а|ку див. МОЛОКО.
БАРАБОЛЯ: дур|ниǐ йак бара| бол’а ‘дурний’ (105, 147).
БАРАН: диe|витиeс’а йак ба|ран на но(y)|в’і во|рота
‘розгубитися’ (10, 105, 185, 196, 202).
диe|витиeс’а йак ба|ран на |зор’і ‘розгубитися’ (107).
ў|пертиǐ йак ба|ран ‘дуже впертий’ (104, 127).
слух|н’аниǐ йак ба|ран ‘дуже впертий’ (162).
|витр’ішчиeтиeс’а йак ба|ран на но|в’і во|рота ‘дивитися,
широко відкривши очі, дивуватися’ (147, 161).
диe|витиeс’а йак ба|ран ў |б’ібл’ійу ‘дивитися, широко
відкривши очі, дивуватися; не розумітися на чомусь’ (91).
|вилупити |оч’і йак за|р’ізаниǐ ба|ран див. ОКО.
дур|ниǐ йак ба|ран ‘дурний’ (10).
БАРІЛА: |тоўста йак ба|р’іла ‘гладка’ (92).
БДЖОЛА: сло|ва з йа|зика йак б|ǯ оли з |вулиeка див. СЛОВО.
БЕРЕГ: опус|титиeс’а йак |береиг ў бо|лото ‘порушувати
загальноприйняті норми суспільної поведінки’ (35).
моў |риба на |береиз’і див. РИБА.
БИК: г|рубиǐ йак бик ‘дуже гладкий’ (201).
|сил’ниǐ йак бик ‘дуже сильний’ (92).
ўп|рамиǐ йак бик ‘дуже впертий’ (98).
БИНДА: ху|да йак |бинда ‘дуже худа’ (75).
БІБЛІЯ: диe|витиeс’а йак ба|ран ў |б’ібл’ійу див. БАРАН.
БІДА: заро|бити йак б’і|да ў та|тара ‘мало заробити’ (201).
з б’і|дойу йак з |р’іднойу |мамо(y)йу ‘довгий час бідувати’ (10).
неи виe|лазиeти з б’і|ди йак |кам’ін’ з во|ди ‘довгий час
бідувати’ (162).
БІДНИЙ: наб|ратиeс’а йак |б’ідниǐ ў |торбу ‘напитися’ (92).
наб|рати йак |б’ідниǐ ў |торбу ‘мало заробити’ (35, 139, 147).
заро|бити йак |б’ідниǐ ў |торбу ‘мало заробити’(103).
БІЛКА: накру|титиeс’а йак |б’ілка ў |колеис’і ‘наробитися’
(75).
БЛЕКОТА: мо|лоти |н’іби блеико|ти об|йістиeс’а ‘говорити
дурницю’ (147).
БЛОХА: на|дуўс’а йак на б|лохи ‘виявляти незадоволення’ (10).
ви|махуватиeс’ йак бло|ха на мото|цикл’і ‘виявляти
незадоволення’ (103).
БОВДУР: налиe|затиeс’а йак |боўдур ‘напитися’ (142).
на|дуўс’а і |ходит’ йак |боўдур ‘виявляти незадоволення’ (201).
БОГ: жити йак ў |Бога за двеи|рима ‘жити щасливо, заможно’
(98, 104, 130, 170, 196).
|жити йак ў |Бога за |пазухойу ‘жити щасливо, заможно’ (75,
103, 105, 139, 142, 147, 161, 162, 196, 199, 201), ~ за |пазухоў (14,
104, 159), ~ за |пазухом (10); жи|ве ў |Бога за |пазухойу (113).
|жити йак ў |Бога за плеи|чима ‘жити щасливо, заможно’ (115).
сиe|дит йак ў |Бога за двеи|рима ‘жити щасливо, заможно’
(162).
БОЧКА: та|рахкати йак пус|та |бочка ‘голосно говорити’
(105).
БРЕХНЯ: п’і|ти йак бреих|н’а по сеи|л’і ‘швидко йти’ (97).
БУБЕН: бо|йатиeс’а йак |зайец |бубна див. ЗАЄЦЬ.
на|цуриeтиeс’а йак |бубеин ‘напитися’ (162).
БУГАЙ: г|рубиǐ йак бу|гаǐ ‘дуже гладкий’ (201).
БУЗИНА: п|лести |н’іби бзиe|ни об|йістиeс’а ‘говорити
дурниці’ (147).
БУЗЬОК: сто|йети йак |буз’ок ‘непорушно стояти’ (92).
БУЛКА: йак |булка ў |мас’л’і ‘добре почуватися, заможно
жити’ (105).
БУЛЬКА: про|паў йак |бул’ка на во|д’і ‘пропасти, піти і не
повернутися’ (139).
на|дуўс’а йак |бул’ка ‘гніватися’ (160).
БУРДЮХ: на|дутиeс’а йак бур|д’ух ‘виявляти невдоволення’
(142, 147).
БУРЯК: почеирво|н’іти йак бу|р’ак ‘почервоніти від сорому’
(139), ~ бу|рак (103); чеирво|н’іти йак бу|р’ак (75), ~ бу|рак (14, 91,
126, 130, 155, 159, 170) / ~ бу(о)|рак (10).
чеир|вониǐ йак сто|ловиǐ бу|рак ‘почервоніти від сорому’ (92).
БУХАНЕЦЬ: го(y)р|батиǐ |тан’би |носиет |боханеиц х|л’іба
‘згорбитися від старості’ (10).
ВАЛЯНОК: дур|ниĭ йак с’і|б’ірскиǐ |вал’інок ‘дурний’ (91).
ВАНТУХ: хо|дити йак |вантух ‘товстий’ (10).
ВАРЕНИК: |жити йак ва|реник ў |мас’л’і ‘заможно жити’
(14, 24).
ку|патис’ йак ва|реник ў смеи |тан’і ‘заможно жити’ (161).
п|лавайе йак ва|реник ў смеи|тан’і ‘заможно жити’ (20).
ВЕРБЛЮДА: гор|бата йак веирб|л’уда ‘бути горбатою (про
жінок)’ (162).
ВЕРТА: роспус|тити йази|ка йак |верту див. ЯЗИК.
ВІДРО: |л’ати с’|л’ози йак з в’ід|ра див. СЛЬОЗА.
ВІЛ: ўпиe|ратиeс’а йак в’іл 1. ‘дуже впертий’ (177). 2.
‘відмовлятися щось виконати’ (183, 196), ~ ро|гами (104).
ў|пертиĭ йак в’іл ‘дуже впертий’ (105).
наро|битиeс’а йак в’іл ‘втомитися’ (54, 126, 160, 180),
наро|битиeси ~ (159).
ро|бити йак |чорниǐ в’іл 1. ‘тяжко робити’ (100). 2. ‘мати
досвід’ (105, 107, 115, 196).
ВІСК: |танути йак в’іск ‘важко хворіти’ (83, 98).
пожоў|т’іти йак в’іск ‘мати поганий вигляд через хворобу’
(201).
|жоўтиĭ йак в’іск (160).
ВІСЛЮК: ў|пертиǐ йак в’ісл’ук ‘дуже впертий’ (180, 185).
ВІТЕР: його с|лово йак |в’ітеир ў |пол’і див. СЛОВО.
|хочеиц’а йак |мертвому до |в’ітру див. МЕРТВИЙ.
ВКОПАНИЙ: сто|йати йак ў|копаниǐ 1. ‘непорушно стояти’
(14, 91, 98, 105, 107, 147, 155, 161). 2. ‘відчувати страх’ (10, 20, 74,
142, 147, 183, 196). 3. ‘розгубитися’ (201).
ВОВК: го|лодниǐ йак воўк ‘дуже голодний’ (10, 41, 75, 83, 92,
104, 107, 175, 177, 179, 180) / шо воўк (147).
г|ризстися йак воў|ки (180).
ВОДА: ǐти йак во|да ж’і|л’ізо ниe|се ‘втрачати свідомість під
час похорону’ (104).
з |н’ого йак з |гуски во|да див. ГУСКА.
йак во|ди ў |писок наб|рати (24, 33, 35, 41, 53, 74, 75, 81, 92, 93,
98, 108, 111, 118, 123, 130, 142, 180, 183, 184, 186) / |н’іби ~ (105) /
шо ~ (147).
с’|т’іл’ко |мати йак во|ди ў реишеи |т’і ‘мало заробити’ (104).
йак |риба беиз во|ди див. РИБА.
|сохнути |н’іби |рожа беиз во|ди див. РОЖА.
|пити йак ко|рова |воду див. КОРОВА.
йак у |воду |канути ‘пропасти’ (105, 107, 126, 139, 161, 199) /
моў ~ (81, Ніверка, 160, 180).
йак у |воду ў|пасти ‘пропасти’ (Дзеленці, 14, 93, 111, 118, 151).
п’і|ти йак у |воду ‘пропасти’ (130).
п’і|ти йак за во|дойу ‘пропасти’ (141).
ў|пало йак у |воду ‘щось пропало, зникло’ (180).
си|д’іти йак у |воду опус|титиeс’а ‘сумувати’ (104).
|канути йак |кам’ін’ ў |воду див. КАМІНЬ.
п’і|ти йак |кам’ін’ ў |воду див. КАМІНЬ.
ў|пасти йак |кам’ін’ у |воду / ~ ў |воду див. КАМІНЬ.
го|ворит ўс’ораў|но шо |бул’ку на |воду пус|кайе див. БУЛЬКА.
зас|нуў йак ў |воду ўпаў ‘швидко і міцно заснути’ (103).
моў|чати йак |риба ў во(y)|д’і див. РИБА.
ВОДВУД: |ходит’ йак |водвуд ‘виявляти незадоволення’ (75).
ВОРОТА: роз|’авиeти |рота йак во|рота див. РОТ.
ВОШ: скриe|витиeс’і йак вош на мо|роз’і ‘виявляти
невдоволення’ (98).
та|ка п|раўда йак вош п|чихайе див. ПРАВДА.
виe|ламуватиeс’а йак |воша на греиб’ін’|ц’і ‘чванитися,
вихвалятися чимось’ (105).
ВУЛИК: сло|ва з йа|зика йак б|ǯ оли з |вулиeка див. СЛОВО.
ГАРБУЗ: |тоўстиǐ йак гар|буз ‘дуже гладкий’ (201).
ўчеи|питиeс’а йак гар|буз до п|лота ‘навбридати’ (196).
на|дутиeс’а йак гар|буз ‘виявляти невдоволення’ (127).
спап|л’ужиeти йак гниeлого гарбу|за кого ‘критикувати’ (162).
кру|тиĭ йак гар|буз ‘товстий’ (160).
ГІЛЛЯКА: виe|сока йак гиe|л’ака ‘дуже висока людина’ (161).
ГЛЕЧИК: |пусто шо ў г|лечиeку ‘бідувати’ (147).
ГЛИНА: |витр’ішчиeти |балухи йак к’іт на г|лин’і див.
БАЛУХИ.
зро|билас’а йак г|лина ‘знепритомніти’ (162).
ГЛИСТА: ху|диǐ йак глиeс|та ‘дуже худий’ (75).
су|хе йак глиeс|та ‘дуже худий (худа)’ (100).
|доўге йак глиeс|та ‘дуже худий (худа)’ (100).
ГНИЛИЦЯ: йак |торба з гниe|лиц’ами див. ТОРБА.
ГНІЙ: гниe|ле йак гн’іǐ неи|вивеизеиниǐ ‘лінивий’ (100).
ГОЛИЙ: заро|бити йак |голиǐ ў |терн’у ‘мало заробити’ (159,
170).
|хочеиц’а йак |голо(y)му на |улиeц’у ‘не хотіти’ (10).
|хочеис’а йак |голому ў |терн’а ‘не хотіти’ (162).
ГОЛОДНИЙ: ўчеи|питиeс’а до ро|боти йак го|лодниǐ до
|затиeрки див. РОБОТА.
сп’і|шит йак го|лодниǐ до ро|боти ‘не хотіти’ (162).
наб|рати йак го|лодниǐ ў |торбу ‘мало заробити’ (74).
ГОЛУБ: сиe|вен’киǐ йак |голуб ‘постаріти, посивіти’ (100).
по|сив’іў йак тоǐ |голуоб (10).
ГОРА: на|жертиeс’ йак го|ра ‘дуже наїстися’ (92).
шос’ та|ке |л’апне йак дур|ниǐ з го|ри з’б’і|жит’ див. ДУРНИЙ.
ГОРІТИ: йак |мокре го|рит’ ‘зволікати’(177).
ГОРЛО: с|тати йак |к’істка ў |горл’і див. КІСТКА.
зас|триг ў |горл’і йак к’іл ‘докучати’ (54).
ГОРОБЕЦЬ: на|дутиeс’а моў горо|бец’ на мо|роз ‘виявляти
незадоволення’ (196).
|сили йак ў гороп|ц’а п’іт ко|л’іном див. СИЛА.
ГОРОХ: гово|рити йак го|рох мо|лоти ‘швидко і багато
говорити, базікати’ (201).
йак го|рох с |торби |сипеиц’е ‘багато говорити’ (92).
с’|л’ози |кот’ац’а йак го|рох див. СЛЬОЗА.
йак ў с’|т’іну го|рохом див. СТІНА.
ГРАНЬ: чеир|вониǐ йак гран’ ‘почеровоніти від сорому’ (126).
ГРЕБІНЕЦЬ: виe|ламуватиeс’а йак |воша на греи б’ін’|ц’і див.
ВОШ.
ГУСКА: з |н’ого йак з |гуски во|да ‘байдужий’ (104).
ДЗВІНИЦЯ: |витр’ішчиeтиeс’а йак п|йаниǐ д’ак на Ʒ’в’і|ниц’у
див. ДЯК.
ДИНЯ: гниe|лиǐ йак |дин’а ‘лінивий’ (10, 26).
ДИТИНА: |т’ішитис’ йак ма|ла ди|тина (радіти) (3, 7, 178).
ДІВКА: с|тати йак |д’іўка зас|ватана ‘засоромитись’ (83).
ДІЖКА: буб|нит йак у |д’іжшку ‘говорити незрозуміло’ (162).
ДОРОГА: сто|йати шо пен’ биeз до|роги див. ПЕНЬ.
ДОРОЖКА: стиe|литиeс’а йак до|рошка п’ід |ноги ‘улещувати
когось’ (105).
ДОСКА: су|ха йак |доска ‘дуже худа’ (107).
п|лоска йак |доска ‘дуже худа’ (155).
ДОШКА: ху|диǐ йак |дошка ‘дуже худий’ (170).
ДОЩ: криe|чати |н’іби во|рона на дошч див. ВОРОНА.
ДРАБИНА: зро|билас’а йак дра|бина ‘схуднути’ (185).
ви|сит’ йак на дра|бин’і ‘схуднути’ (160).
ДРИМБА: ху|да йак д|римба ‘дуже худа’ (183).
|висохнути на д|римбу ‘схуднути’ (100).
ДРІЖДЖІ: рос|ти йак на д|рожǯ ах ‘швидко рости’ (10).
рос|пух йак на д|р’ішчах ‘поправитися’ (170).
ДУБ: с|тати йак дуб ‘стояти непорушно’ (97).
глу|хиǐ йак дуб ‘недочувати’ (139).
ДУРНИЙ: заро|бити йак дур|ниǐ на |мил’і ‘мало заробити’
(111).
ўчеи|питиeс’а до ро|боти йак дур|ниǐ до |затиeрки див.
РОБОТА.
шос’ та|ке |л’апне йак дур|ниǐ з го|ри з’б’і|жит’ ‘говорити
дурниці’ (107).
наро|битиeс’а йак дур|ниǐ |мила на|йіўс’а ‘втомитися’ (126,
161, 183).
ДЯК: |витр’ішчиeтиeс’а йак п|йаниĭ д’ак на з’в’і|ниц’у
‘дивитися, широко відкривши очі; здивуватися’ (196).
Отже, важливість та актуальність ідеографічного опису сталих
народних висловів є незаперечними. Усне діалектне мовлення є
багатосистемним явищем, потребує ґрунтовних досліджень,
удосконалення методик опису, а особливо укладання
територіальних словників лексики та фраземіки.
Наталья Коваленко
Материалы к Словарю устойчивых народных сравнений в
западноподольських говорах
Актуальным для современной диалектологии остаётся
систематизация и описание фразеологизмов всех украинских
говоров.
В статье предложен материал к Словарю устойчивых
народных сравнений, который записан на территории Западного
Подолья. Охарактеризованы основные принципы построения
лексикографических статей.
Ключевые слова: устойчивые народные сравнения,
западноподольские говоры.
Natalya Kovalenko
Materials for the vocabulary of ethnic comparisons in Western
Podilla' dialects
The systematization and description of phrasemics of Ukrainian
dialects very relevant for dialectology modern.
In the research work the material for Vocabulary of constant
folklore comparisons, written in the territory of Western Podill’a is
presented. The main principles of lexicographic articles structure are
characterized.
Key words: constant folklore comparisons, Western Podillia dialects.
|