Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел

Стаття присвячена вивченню лексики традиційних народних ремесел двох українських говорів – подільського та поліського. Виявлено їх спільні та специфічні діалектні утворення....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Краєвська, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2010
Назва видання:	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Теми:	Описова діалектологія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37512
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел / Г. Краєвська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 136-141. — Бібліогр.: 32 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37512
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-375122012-10-18T12:11:20Z Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел Краєвська, Г. Описова діалектологія Стаття присвячена вивченню лексики традиційних народних ремесел двох українських говорів – подільського та поліського. Виявлено їх спільні та специфічні діалектні утворення. Статья посвящена изучению лексики традиционных народных ремесел (деревообработки и плетения) двух украинских говоров – подольского и полесского. Определены их общие и специфические диалектные образования. The article dwells on vocabulary studying of traditional folk trades (woodworking and braiding) in two Ukrainian towns of Polesye and Podolye. Common and specific dialectical formations are defined here. 2010 Article Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел / Г. Краєвська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 136-141. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37512 811.161. 2’373:745/746(477.41 - /.44) uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Описова діалектологія Описова діалектологія
spellingShingle	Описова діалектологія Описова діалектологія Краєвська, Г. Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
description	Стаття присвячена вивченню лексики традиційних народних ремесел двох українських говорів – подільського та поліського. Виявлено їх спільні та специфічні діалектні утворення.
format	Article
author	Краєвська, Г.
author_facet	Краєвська, Г.
author_sort	Краєвська, Г.
title	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел
title_short	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел
title_full	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел
title_fullStr	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел
title_full_unstemmed	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел
title_sort	полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Описова діалектологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37512
citation_txt	Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел / Г. Краєвська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 136-141. — Бібліогр.: 32 назв. — укp.
series	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv	AT kraêvsʹkag polísʹkopodílʹsʹkíparalelívleksicínarodnihremesel
first_indexed	2025-07-03T19:16:37Z
last_indexed	2025-07-03T19:16:37Z
_version_	1836654471726235648
fulltext	УДК : 811.161. 2’373:745/746(477.41 - /.44) Ганна КРАЄВСЬКА ПОЛІСЬКО-ПОДІЛЬСЬКІ ПАРАЛЕЛІ В ЛЕКСИЦІ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ Стаття присвячена вивченню лексики традиційних народних ремесел двох українських говорів – подільського та поліського. Виявлено їх спільні та специфічні діалектні утворення. Ключові слова: подільський говір, поліський говір, лексика народних ремесел. Особливо важливим стає сьогодні дослідження народної виробничої термінології як складової діалектної лексики, що тісно пов’язана з історією та культурою народу. Відомо, що кожен регіон має свої особливості у веденні господарства, побуті та взагалі культурі. Такі відмінності простежуються також в організації народних ремесел. Розмаїття регіональних особливостей матеріальної культури знаходить відображення і в мові діалектоносіїв. Існує чимало праць, які присвячені вивченню лексичних паралелей різних діалектних зон, а саме: наддністрянського і лемківського1; лемківського і західнополіського2; бойківського і лемківського3; гуцульського, бойківського і лемківського4 регіонів тощо. Однак, вивчення лексичних паралелей жодного разу не здійснювалось на матеріалі мови народних ремесел, зокрема подільського і поліського говорів. Предметом нашого дослідження є лексика традиційних народних ремесел: деревообробки й плетіння, що об’єднує назви інструментів, виробів, матеріалу, майстрів, локусу. 1 Бичко З. Зіставний аналіз лексики наддністрянського і лемківського говорів української мови // Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. Studia methodologica. – Вип. 27. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – С.124-126. 2 Чирчук Л. Лемківсько-західнополіські ентомологічні паралелі // Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. Studia methodologica. – Вип. 27. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – С.126-129. 3 Хібеба Н. Бойківсько-лемківські паралелі у весільній лексиці // Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. Studia methodologica. – Вип. 27. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – С. 124-126. 4 Барчук М. Гуцульсько-бойківсько-лемківські лексичні паралелі в українській літературі Галичини середини ХІХ століття (на матеріалі альманахів «Лірвак з-над Сяну» та «Перемишлянин» // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Філологія (мовознавство). – Вип. ХІХ-ХХ. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 134-138. Об’єктом дослідження є подільські та поліські говірки. Метою роботи є виявлення паралелей та відмінностей в лексиці народних ремесел подільського та поліського говорів. Матеріалом розвідки слугували експедиційні записи автора в центральноподільських говірках та монографічні й лексикографічні дослідження поліського говору. На жаль, вузькоспеціальна лексика традиційних народних ремесел у працях, що репрезентують поліський говір, представлена недостатньо, це ускладнює здійснення цілісного порівняльного аналізу лексики. Найбільше лексичних паралелей виявлено в межах термінології деревообробки, зокрема теслярства, столярства та стельмаства. Народна термінологія теслярства та столярства поліських говірок не була предметом ґрунтовного вивчення, тому ця вузькоспеціальна лексика поліського говору представлена недостатньо. У подільських та поліських говірках фіксуємо лексему ар׀цаба, хоча й з дещо відмінною семантикою: у поліських говірках – ‘стовп в стіні будівлі, який не закопується в землю, а ставиться на дерев’яну підвалину’5; у подільських – ‘дерев’яна обв’язка вікон, дверей’. Засвідчено чимало лексичних паралелей у межах ЛСГ «інструменти» деревообробної термінології. У цих говірках на позначення залізного інструменту для розведення зубців пилки зафіксовано віддієслівне утворення роз׀водка6. У центральноподільських говірках засвідчено й інші варіанти: кл’уч, розв’ід׀ник, роз׀в’ід, роз׀вод, роз׀вотка, росв׀йортка, композитні терміни зубороз׀водни) та атрибутивне словосполучення розвод׀ниǐ кл’уч, більшість яких походить від назви процесу його використання роз׀водити. Спільними для центральнополіських та подільських говірок є лексеми ко׀лун ‘клиноподібний інструмент для розколювання деревини’7, шеир׀шебок ‘деревообробний інструмент з напівкруглим різцем для первинного стругання деревини’8, бу׀раў ‘спіралеподібна робоча частина сверла’9, колово׀рот ‘тип сверла’10. На позначення великого свердла в обох говорах функціонує номен ׀лопатен’11. Для номінації свердла фіксуємо також специфічно подільські утворення: криво׀шип ‘ручний інструмент для свердління деревини з горизонтально розташованою ручкою’, раǐбор ‘різновид свердла, який використовують для׀ просвердлювання центральної частини колеса’, да׀вид ‘ручний 5 Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К.: Наукова думка, 1974. – С. 27. 6 Див. п. 5. – С. 187. 7 Говірки Чорнобильської зони: Тексти / [упоряд. П.Ю. Гриценко та ін.]. – К.: Довіра, 1996. – С. 181. 8 Див. п. 7. – С. 151. 9 Див. п. 7. – С. 152. 10 Див. п. 7. – С. 152. 11 Див. п. 5. – С. 116. інструмент для свердління деревини з горизонтально розташованою ручкою’. В обох говорах відзначаємо функціонування номена ׀гемер ‘великий молот, призначений для розбивання каміння’12. У подільських говірках також засвідчено фонетичний варіанти ׀гамер, що позначає ‘великий молот’. Для східнополіських та подільських говірок характерне побутування номена ׀тиблик, хоч і з різною семантикою: в східнополіському ареалі лексема функціонує в значенні ‘інструмент вертіти дірки в дереві і металі’13, а в подільських говірках – ‘дерев’яний цвях’. У межах термінології стельмаства засвідчено чимало лексичних паралелей. В подільських і поліських говорах представлені агентиви кол’іс׀ник та ко׀лесник у значенні ‘фахівець, що виготовляє колеса’14; номени обо׀дар, обо׀д’ар ‘фахівець, який гне ободи’. Засвідчено й локальні поліські номінації: гну׀тар, о׀бозник, о׀бойн’ік. Віддієслівна назва пар׀н’а поширена в обох говорах у значенні ‘місце з пристосуванням для парення брусків і гнуття ободів’15. Фіксуємо також специфічно подільські назви цієї реалії бал׀ган, ў׀дохн’а, а також п’іч. Остання лексема є семантичним локалізмом, яка в інших говорах відома із загальноукраїнською семантикою ‘місце для приготування їжі’. У низці центральноподільських говірок із семантикою ‘місце з пристосуванням для парення брусків і гнуття ободів’ побутують деривати назви результату праці о׀б’ід’н’а, обо׀дарка, обо׀дарн’а, що не засвідчені в літературі, яка маніфестує поліський говір. Чимало спільних назв для поліських і подільських говірок серед компонентів ЛСГ «Вироби, деталі, конструкції» стельмаства. Для номінації запряженого кіньми чи волами транспортного засобу в обох говорах засвідчено номени ׀фура, ׀хура та лексеми, що поширені в усіх українських говірках в’із, п’ід׀вода16. На позначення простого двомісного екіпажу фіксуємо в обох говірках номени б’і׀да, б’і׀дарка, ׀б’ідка, ׀б’ітка, д׀рожка, та׀чанка17. У поліських говірках реалія маніфестована ширше: 12 Див. п. 5. – С. 187. 13 Атлас української мови: в 3 т. – К.: Наукова думка, 1984. – Т. 3: Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі / [ред. кол.: А.М. Залеський, І.Г. Матвіяс (ред. тому)]. – 2001. – С. 154. 14 Никончук М.В. Транспортна лексика правобережного Полісся в системі східнослов’янських мов. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 181. 15 Див. п.14. – С. 84. 16 Див. п.14. – С. 22. 17 Див. п.14. – С. 22. б׀ричка, дво׀колка, (і варіанти) двоко׀л’аска, васа׀жок, ׀возик, таран׀тас18 тощо. У подільських говірках зі значенням ‘двомісний екіпаж витонченої роботи’ представлено терміни б׀ричка, файе׀тон. Ці номени відомі і в поліських говірках, хоча з дещо іншою семантикою ‘легкий візок на двох колесах’19. Віддієслівне утворення воло׀куша спорадично представлене в подільських говірках з семантикою ‘одновісьний віз без ящика, який використовують для транспортування лісоматеріалу’. У літературі, що репрезентує поліський говір, реалія не засвідчена. Відомі в подільських говірках назви циганського возу з критим верхом: ׀буда, бала׀гура, гала׀буга, ка׀б’ітка, ки׀битка, к’і׀б’ітка, хала׀буда, фур׀гон, ша׀ганка, шара׀бан, шат׀ро. Відзначено номен ґа׀лан’ка з основою, ймовірно, звуконаслідувального характеру. Засвідчено аналітичні назви, перший компонент яких вказує на приналежність реалії циган׀с’киǐ в’із, ци׀ганс’ке шат׀ро. Деякі з аналізованих лексем засвідчені і в поліських говірках, хоча на позначення інших видів колісного транспорту: ׀буда ‘критий віз’, шара׀бан ‘повозка із скринею для перевезення сипких речовин’, ‘поганий, роз’їжджений, розбитий віз’20. Спорадично репрезентовані в подільських говірках терміни на позначення возу для перевезення води. Найуживанішим є термін бочка, що постав в результаті перенесення назви частини׀ транспорту, де зберігають воду, на весь транспорт, також засвідчено номени: водо׀в’із, водо׀воз, водо׀воска; по׀жарни) в’із, в’із з ׀бочкойу. У літературі, що репрезентує поліські говірки, реалія не представлена. В обох говорах маніфестовані назви воза для перевезення зерна: бес׀тарка, га׀барка, ׀гара, гар׀ба, гра׀барка 21. Крім цього, у подільських говірках лексема бес׀тарка зафіксована зі значенням ‘віз для перевезення свиней’. У центральноподільських говірках засвідчено назви воза для перевезення великих вантажів: бин’׀д’уг, ваго׀воз, плат׀форма. Лексема бин’׀д’уг відома і в поліських говірках, однак з іншою семантикою ‘віз, який при потребі подовжується’. Лексема бин׀д’уг в подільських говірках, крім зазначеної семантики, функціонує в значенні ‘плетений кіш з соломи, у якому зберігають пшеницю’. Регулярної репрезентації в подільських говірках зазнали терміни на позначення довгого без ящика воза для перевезення лісоматеріалу. Найуживанішим маніфестантом є номен роз׀вора, мотивований назвою ‘бруска, що сполучає передок та задок воза’. Спорадично засвідчено лексеми баǐ׀дак, баǐ׀дарка, бик, бин׀д’уг, 18 Див. п.14. – С. 25. 19 Див. п.14. – С. 24. 20 Див. п.14. – С. 27. 21 Див. п.14. – С. 27. брин׀д’уг, доўго׀т’ол та номени ׀т’ічка, ход, що постали в результаті перенесення назви деталі возу на назву цілого транспортного засобу. Поодиноко функціонує композит л’ісо׀воз. У поліському говорі зазначена реалія представлена укр. бин׀д’уг22. Назви довгого багатомісного відкритого екіпажу з поздовжньою перегородкою, в якому пасажири сидять боком до напрямку руху, представлені в обох говорах загальноукраїнською назвою л’і׀н’іǐка та її фонетичними варіантами л’е׀н’еǐка, ли׀н’іǐка, л’і׀н’еǐка. На позначення воза із невшальованими драбинами в говорах засвідчена лексема драби׀няк23. У поліському діалекті маніфестовані фонетичний та морфологічний варіанти засвідченої лексеми драб’і׀н’ак, драб׀чак24. У подільських та поліських говорах відомі спільні назви елементів дерев’яного транспорту: п’ід׀тока ‘дерев’яна розвилка в задній частині воза 25, роз׀вора ‘розвилена жердина, що сполучає предок і задок воза’, ׀обод ‘зовнішня частина колеса, що має форму круга’26, ог׀лобл’а ‘одна з двох жердин, прикріплених кінцем до передньої частини повозки, у які запрягають коня в однокінній упряжі’ 27. Як і в поліському говорі, на Поділлі функціонує номен ва׀саг у значенні ‘ящик воза’. Однак, поліським говіркам характерне розширення семантики засвідченої лексеми, яка функціонує на позначення ‘легкого візка на чотирьох колесах’28, ‘воза з розмальованими драбинами’, ‘воза з невшальованими драбинами’, ‘довгого воза’29. На позначення ‘частини складеного обода’ в подільських говірках спостерігаємо функціонування лексеми зво׀н’ак, а в поліських – з׀воно. Небагато спільних назв маніфестує термінологія плетіння. В обох діалектах функціонують назви капелюш ‘капелюх’30, коб’ялка ‘кошик з лозових прутів’31, солом’яник ‘посудина, виплетена з 22 Див. п.14. – С. 29. 23 Див. п.14. – С. 26. 24 Див. п.14. – С. 26. 25 Атлас української мови: в 3 т. – К. : Наукова думка, 1984 – Т. 3: Слобожанщина , Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі / [ред. кол.: А.М. Залеський, І.Г. Матвіяс (ред. тому)]. – 2001. – С. 104. 26 Див. п.14. – С. 73. 27 Див. п.14. – С. 81. 28 Див. п.14. – С. 24. 29 Див. п.14. – С. 29. 30 Аркушин Г. Словник західнополіських говірок : Т. 1. – Луцьк: Вежа, 2000. – С. 209. 31 Див. п. 30. – С. 231. соломи для зберігання зерна’ , ‘капелюх, виплетений з соломи’, ‘матрац, виготовлений із соломи’ 32. Здійснене дослідження показало: – подільський та поліський говори мають низку спільних назв реалій традиційних народних ремесел, зокрема: б’і׀да, капе׀л’уш, коб׀йалка, ог׀лобл’а, ׀обод, роз׀вора, ш׀пуга ; – лексичні варіанти на позначення ‘частини складеного обода’: в подільських говірках спостерігаємо функціонування лексеми зво׀н’ак, а в поліських – з׀воно; – семантичні варіанти: подільський і поліський говори – бин׀д’уг ‘віз для перевезення лісоматеріалу’; подільський говір – ‘плетений кіш з соломи, у якому зберігають пшеницю’, п’іч ‘місце з пристосуванням для парення брусків і гнуття ободів’. – локальні назви, зокрема подільські: бал׀ган, ў׀дохн’а ‘місце з пристосуванням для парення брусків і гнуття ободів’, шкант ‘дерев’яний цвях’. Отже, просторова проекція термінології народних ремесел показала, що чимало лексичних паралелей засвідчено в поліських та подільських говірках, поряд з цим зазначені говори відзначаються наявністю лексичних та семантичних локалізмів. Це свідчить як про незалежний розвиток терміносистеми народних ремесел, так і про зв’язок з лексикою інших ареалів. Краевская Анна Полесско-подольские параллели в лексике народных ремесел. Статья посвящена изучению лексики традиционных народных ремесел (деревообработки и плетения) двух украинских говоров – подольского и полесского. Определены их общие и специфические диалектные образования. Ключевые слова: подольский говор, полесский говор, лексика народных ремесел. Kraievskaia Anna Polesye -Podolian parallels in vocabulary of traditional trades. The article dwells on vocabulary studying of traditional folk trades (woodworking and braiding) in two Ukrainian towns of Polesye and Podolye. Common and specific dialectical formations are defined here. Key words: Podolian accent, Polessian accent, vocabulary of traditional trades 32 Аркушин Г. Словник західнополіських говірок : Т. 2. – Луцьк: Вежа, 2000. – С. 161.

Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел

Репозитарії

Схожі ресурси