Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму
У статті проаналізовано статичні й динамічні елементи ботанічної лексики, засвідчені в новостворених українських говірках Криму та середньополіських говірках Житомирщини....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37514 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму / Т. Кукса // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 152-157. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37514 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375142012-10-18T12:11:26Z Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму Кукса, Т. Описова діалектологія У статті проаналізовано статичні й динамічні елементи ботанічної лексики, засвідчені в новостворених українських говірках Криму та середньополіських говірках Житомирщини. В статье проанализировано статические и динамические элементы ботанической лексики, зафиксированные в новообразованных украинских говорах Крыма и среднеполесских говорах Житомирщины. The article deals with static and dynamic elements botanical lexical, showed newly-formed Crimean Ukrainian dialects and med-Polyssya dialects Zhytomir area. 2010 Article Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму / Т. Кукса // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 152-157. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37514 811.161.2’282 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Кукса, Т. Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовано статичні й динамічні елементи ботанічної лексики, засвідчені в новостворених українських говірках Криму та середньополіських говірках Житомирщини. |
| format |
Article |
| author |
Кукса, Т. |
| author_facet |
Кукса, Т. |
| author_sort |
Кукса, Т. |
| title |
Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму |
| title_short |
Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму |
| title_full |
Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму |
| title_fullStr |
Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму |
| title_full_unstemmed |
Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму |
| title_sort |
статичні й динамічні елементи в українських говірках криму |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37514 |
| citation_txt |
Статичні й динамічні елементи в українських говірках Криму / Т. Кукса // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 152-157. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT kuksat statičníjdinamíčníelementivukraínsʹkihgovírkahkrimu |
| first_indexed |
2025-07-03T19:16:44Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:16:44Z |
| _version_ |
1836654479313731584 |
| fulltext |
УДК 811. 161. 2’282
Тетяна КУКСА
СТАТИЧНІ Й ДИНАМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В
УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРКАХ КРИМУ
У статті проаналізовано статичні й динамічні елементи
ботанічної лексики, засвідчені в новостворених українських
говірках Криму та середньополіських говірках Житомирщини.
Ключові слова: українські говірки Криму, середньополіські
говірки, ботанічна лексика, новостворені говірки гетерогенного
походження, статичні й динамічні елементи.
Однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є
з’ясування механізму самозбереження, стійкості й саморозвитку
мовної системи1. В основі цих процесів лежить двоєдине явище,
яке впливає на мовні зміни: з одного боку, гнучкість, рухливість
мовної системи, що дає змогу адаптуватись до різних умов
існування, з іншого – суворість, жорсткість, консервативність
системи2.
В українській діалектології динаміку мови ще на початку – у
середині XX ст. вивчали В.О. Богородицький, І.Т. Вальченко,
І.О. Варченко. Аналіз диференційних рис діалектів в історичному
розвитку реалізовано в працях К.Ф. Германа,
Й.О. Дзендзелівського, А.М. Залеського, Б.А. Шарпила, Г.Ф. Шила
та ін.3 В останнє десятиліття відомі спроби виявити динаміку
окремих говірок і говорів. Г.І. Мартинова, спираючись на
докладний опис фонологічної та фонетичної систем
середньонаддніпрянського говору, розглянула фіксації й розвиток
типових та спорадичних рис цього мовно-територіального
утворення за працями дослідників із кінця XIX – до початку
XXI ст.4 К.Д. Глуховцева на підставі різночасових свідчень про
окремі явища мови встановила чинники та типологію змін
фонологічної, морфологічної та лексичної систем
східнослобожанських говірок та індекси динаміки одиниць різних
1 Історична граматика української мови / Безпалько О.П., Бойчук М.К.,
Жовтобрюх М.А., Самійленко С.П., Тараненко І.Й. та ін. – К.: Рад. шк., 1957. – С. 27.
2 Маковский М.М. Системность и асистемность языка: Опыт исследования
антиномий в лексике и семантике / М.М. Маковский. – М.: Наука, 1980. – С. 185.
3 Докладніше див. за: Глуховцева К. Д. Динаміка українських східнослобожанських
говірок. Монографія. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 17-18.
4 Мартинова Г. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика:
Монографія / Ганна Мартинова. – Черкаси: Тясмин, 2003. – 365 с.
мовних рівнів5. Для з’ясування динаміки українських говірок
Криму важливим є не тільки зіставлення свідчень АУМ із
сучасними матеріалами, але й аналіз діалектного матеріалу з
вихідної, материнської говірки та створеної на її ґрунті. Такий
підхід дозволить не лише виявити статичні та динамічні елементи
аналізованих мікросистем, але й простежити діасемію (семантичні
розходження) й діалексію (лексичні розходження) унаслідок
аналізу їхніх безпосередніх складників і особливостей розвитку.
Об’єктом нашого опису є ботанічні назви новостворених
українських говірок Криму та протоговірок Полісся. Матеріалом
послужили польові записи, здійснені впродовж 2004–2010 років у
говірках Криму та Житомирщини за спеціально укладеною
програмою. Актуальність вивчення саме ботанічної лексики
зумовлена тим, що вона містить багату інформацію про життя
народу, про його історію, передовсім про історію його мови,
матеріальної й духовної культури. Ця група лексики відображає
зміни в навколишньому середовищі, хронолізує контакти між
різними народами й розкриває їхню інтенсивність. Упродовж
останніх десятиліть флорономени стали об’єктом вивчення
багатьох лінгвістів6, однак ботанічні назви українських говірок
Криму ще не досліджено, фрагментарне представлення їх маємо
лише в Атласі української мови7. Об’єктом зіставного опису стали
сучасна гетерогенна говірка с. Красний Мак (КМ)
Бахчисарайського району АРК та говірка с. Пилипівка (Пил)
Чуднівського району Житомирської області. Говірка с. Красний
Мак сформувалася шляхом дозаселення Криму в 50 – 60 рр ХХ ст.
Джерелами її постання були полтавські, київські, чернігівські,
сумські, житомирські, російські та кримськотатарські говірки.
Протоговірка с. Пилипівка – старожитня середньополіська говірка.
Інформантами в обох говірках є уроженці с. Пилипівки, корінні
жителі 70-80 років, з неповною середньою освітою,
сільськогосподарські робітники.
Мета статті – дослідити статичні й динамічні елементи ботанічної
лексики, засвідчені в новоствореній українській говірці Криму та
середньополіській говірці Житомирщини.
5 Глуховцева К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок :
Монографія / Катерина Дмитрівна Глуховцева. – Луганськ: Альма-матер,
2005. – 592 с.
6 Кукса Т.П. Назви соняшника (Helianthus annuus L.) в українських говірках
Криму // Лінгвістика : Збірник наукових праць №2 (12). – Луганськ: Альма-
матер, 2005. – С. 87.
7 Атлас української мови: в 3 т. – Т. 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня
Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. – К.: Наук. думка, 2001. –
267 с. + бланківки.
Зіставлення ботанічної лексики, зібраної в сучасній українській
говірці Криму і в материнській середньополіській говірці,
дозволило виявити статичні елементи. Це загальноукраїнські назви
злакових рослин пше|ниц’а, |жито, йач|м˙ін’, куку|руза, п|росо;
назва найпоширенішої круп’яної культури г|речка; назва однієї з
найважливіших сільськогосподарських рослин Полісся л’он;
загальна назва місця, де ростуть городні культури го|род і назви
найпоширеніших городніх рослин ци|буля, ка|пуста, поми|дор(и),
бакла|жан(и), кабач|ки, бу|рак(и), пет|рушка, с’іл’д’۠і|р’ей, |ред’ка.
Щоправда остання має різну семантичну навантаженість: у говірці
с. Пилипівки служить для позначення двох рослин родини
хрестоцвітих (капустяних) – редьки посівної і редиски. Інформант
розрізняє її назви за диференційними ознаками (ДО) „час
дозрівання”, „колір плода”: |ред’ка |м˙іс’ачна, |ред’ка б˙۠і|лен’ка,
|ред’ка черво|нен’ка. Однаково називають переспілий огірок,
залишений на насіння – жовт|л’ак. В обох говірках для
найменування картоплі функціонують паралельні назви кар|топл’а,
кар|тошка, але їхнє функціональне навантаження різне – у
кримській говірці частіше вживають лексему кар|тошка. Без змін у
обох досліджуваних говірках використовують збірну назву садових
плодів ф|рукти та назви найпоширеніших садових рослин
абри|коса(и), |вишн’а(і), |груша(і) с|лива(и), че|решн’а(і), ма|лина,
по|р’۠ічки, виног|рад, клуб|н’іка. Назва сорту груші |сосновка / гет’
|соснойу |пахне (Пил) зафіксована нами лише в середньополіських
(вихідних і похідних) говірках. Статичними є назви бобових рослин
го|рох, ква|сол’а, к|л’ев’ер; назви баштанних культур |дин’а, ка|вун
та середини кавуна – м|йакот’. До статичних елементів у
досліджуваних говірках належать також назви найпоширеніших
дерев а|кац’ійа, вер|ба, |в˙іл’ха, дуб, клен, о|сика, |сосна (з
особливим акцентуванням, характерним для середньополіських
говірок); назви дикорослих трав’янистих кропи|ва, лобо|да,
моло|чай, чере|да, шчи|риц’а та декоративних рослин во|лошка,
|ландиш, |л’іл’ійа, нар|цис, т’ул’|пан, чорноб|ривц’і.
Фонетичні відмінності засвідчують репрезентанти о|вес (КМ) :
у|вес (Пил)* ‘овес посівний’, шов|ковиц’а : шол|ковиц’а ‘шовковиця
біла’, оу|жина : ву|жина ‘ожина садова’, |йаблон’а : |йаблун’а
‘яблуня’, |йаблоко : |йаблуко ‘яблуко’, ара|х۠іт : ара|х۠іс ‘арахіс
культурний’, причому остання лексема позначає рослину, яку не
культивують у населеному пункті – з|найу |т۠’іл’ки |куплений (Пил),
* Тут і далі протиставні елементи подаємо за такими умовними
позначеннями говірок.
тм۠˙ін : тмин ‘кмин звичайний’, оук|роп : ук|роп ‘кріп пахучий’,
|м’ата : |мйата ‘м’ята перечна’, |п’ер’ец : |перец’ ‘перець’,
подс|н’ежн’ік : п۠ідс|н’іжник ‘підсніжник весняний’, б’е|р’оза :
бе|реза ‘береза повисла’, б’е|р’озка : бе|резка ‘берізка польова’,
у|соут : о|сот ‘осот городній’, по|лин’ : по|лин ‘полин гіркий’,
ро|машка : ру|машка ‘ромашка садова’.
Морфологічні й словотвірні відмінності зафіксовано щодо
використання загальної назви рослин, що ростуть у полі –
з’ерно|вийе : зерно|в۠і, назви землі під плодовими деревами і кущами
– сад : са|док, назви поля, з якого зібрано кукурудзу – куку|рузнойе
поле : куку|руз’ане поле, назв окремих рослин: – гар|буз : гарбу|за
(|лист’а йак у гарбу|зи) ‘гарбуз’, коноп|л’а (Р.в. коноп|л’і) : ко|нопл’і
(Р.в. коно|пел’) ‘конопля посівна’, л’у|церка : л’у|церна ‘люцерна
посівна’, мор|ковка : |морква ‘морква’, огур|ци : ог۠ір|ки ‘огірок’,
чес|нок : час|ник ‘часник’, п|рол’іски : п|рол’іска ‘пролісок’; назв
ярої та озимої пшениці йаро|вайа : |йара, о|зима : |зимн’а; назв
бур’яну і дикорослих рослин: шчи|риц’а : шчи|р’ій ‘щириця’, |бул’ба
: зи|мова |бул’ба (йак солу|нешник) ‘топінамбур’; назв частин
рослини: ка|чан без зер|на : кача|нин:’а ‘качан кукурудзи без зерна’,
|кам˙۠ін’ : ка|м˙інчик ‘насіння з твердою оболонкою в плодах вишні’,
с’імйа|ни : |с’імйа ‘насіння конопель’, в|йазка : в|йазочка ‘сніпок
конопель, зв’язаний під час вибирання’.
Лексичні відмінності репрезентують загальна назва рослин, що
ростуть на городі – |овоч ۠˙і : д|р’ібне (хоча в обох говірках відома
назва го|родина, яка перебуває в пасивному шарі лексики); назви
сільськогосподарських рослин: кри|жовн’ік : |аґрус ‘аґрус
звичайний’, а|р’ех г|рец’кий : во|лос’кий го|р’۠іх ‘горіх грецький’,
бо|би : |бубки ‘кінські боби’, чорносмо|род’۠іна : смо|родина
‘смородина чорна’, смо|род’۠іна к|расна : по|р’۠ічки ‘смородина
червона’, смо|род۠’іна |б’елайа : по|р’۠ічки ‘смородина золотиста’;
та|бак : тю|т’۠ін ту|рец’кий ‘тютюн’, |щавел’ : ква|сец’ ‘щавель
кислий’; назви декоративних рослин: |астри : кампус|тел’а, к|ругла
к|в˙ітка ‘айстра’, геор|г˙۠іни : гор|д’ ۠ін’ійа ‘жоржини’, со|бача тра|ва
: |з’ірка ‘мильнянка’, наг˙ід|ки : |памйастка ‘нагідки’, петуш|ки :
|п˙івник ‘півник’, п˙۠і|они : по|вон’ійа ‘півонія’, |царс’ка ко|рона :
|л’іл’ійа ‘рябчик’, с’ент’аб|р۠іни : мо|роз ‘золотушник пізній’,
ф|локси : чер|вона |з’۠ірка ‘флокси’, чорноб|ривц’і : помн’я|ки
‘чорнобривці з великою квіткою’, ноч ۠|на ф˙۠і|алка : м’е|т’ола
‘матіола’, коло|кол’ч۠ики : з|воники ‘дзвоники садові’; назви
дикорослих рослин і бур’янів: то|пол’а (уживаються з обмеженням
семантики |лист’а ізнут|р۠’і |б’еле) : |йав˙۠ір ‘тополя’, с’۠і|р’ен’, без :
без ‘бузок звичайний’, чер|н’۠іца : |чорн۠і |йагоди ‘чорниця лісова’,
чортопо|лох : буо|д’ак ‘будяк колючий’. Лексичну варіативність
засвідчено також у назвах частин рослини: |рил’ц’а : |коси
‘приймочки кукурудзи у вигляді пучка кіс на верхній частині
качана’, |п˙۠ірйа : сте|п˙۠ірйа ‘листя молодої цибулі’, ст|р’елка :
|цибух, ст|р’۠ілка ‘насінний пагін цибулі’, чор|нушка : |с۠’іянка
‘цибуля, яка виросла із насіння’, глаз|ки : |очка ‘невеличке
заглиблення з брунькою на картоплині’, бот|ва : картоп|лин:’а
‘листя і стебла картоплі’.
Лексичну диференціацію спостерігаємо у видовому
номінуванні рослин, представленому атрибутивними чи
субстантивними словосполученнями. Родова назва рослини,
виражена переважно іменником, може бути статичною в обох
говірках або мати фонетичні чи морфологічні відмінності; видові ж
назви, виражені іменником чи прикметником, вступають в
опозицію або не мають відповідників у зіставлюваній говірці: л’он
б˙ ۠і|гун : л’он довгу|нец’, |п’ер’ец о|ранжевий : |перец’ |жовтий,
|п’ер’ец к|расний : |перец’ чер|воний, |п’ер’ец |гор’кий : |перец’
г۠ір|кий, |п’ер’ец прос|тий : |перец’ со|лодкий, |п’ер’ец мйа|систвий :
|перец’ ра|тунда; поми|дори продовгуваті : поми|дори |пал’чики,
поми|дори к|раснийе : поми|дори чер|вон’і, поми|дори
б’елос|н’ежка, поми|дори |темнийе, поми|дори са|латн۠ійі,
поми|дори волгог|радс’к۠і : поми|дори во|лове |око, поми|дори
|жовт۠’і, поми|дори |розов˙і. Сорти винограду розрізняють лише в
говірці с. Красний Мак: виног|рад за|бела, |чауш, |ран’: й, |п۠˙ізн ۠’ій; у
середньополіській говірці на позначення видової різноманітності
назв винограду зафіксовано сполуки виног|рад др۠’іб|нен’кий,
виног|рад |б۠˙іл’ший, що репрезентують диференціацію за розміром.
Зафіксовано також назви, які функціонують лише в одній із
говірок, що зумовлено різними природно-кліматичними умовами.
Переважно такі номени зафіксовано в українській говірці Криму:
ін|жир, к۠˙і|з’іл л’ісо|вий, к˙۠і|з’іл са|довий, м۠˙ін|дал’, ай|ва, |персик,
гра|нати, хур|ма, мас|л’іна, мас|л’інка, ла|ванда, ду|шиц’а,
розма|рин, шалх|в’ей, можи|в’ел’н۠’ік. У поліській говірці
зафіксовано елементи, які вже втрачено мовцем новоствореної
говірки гороби|на чер|вона, р’а|б۠˙іна чорноп|лодна, |л’уп۠˙ін |жовтий,
|в۠˙іка, нут; назви сортів вишень: лон|товки, |б۠˙іл’ш˙۠і, |чорн’і,
|др۠˙ібн’і; назви дикорослих рослин валер|йана, блеко|та,
боршчо|вик, |дикий ква|сец’, |кур’ача сл’۠іпо|та, мате|ринка,
ме|дунка, татар|з۠’іл:’а, чере|вички зо|зулен’і.
Більшість рослин у народній номінації представлено
однослівними назвами або атрибутивними словосполученнями. На
позначення окремих флорономенів у одній з протиставлюваних
говірок засвідчено синоніми: фун|дук (КМ) : л’ісо|вий го|р’۠іх,
л’іш|чина ‘ліщина звичайна’ (Пил), земл’а|ниц’а (КМ) : земл’а|н’іка,
|йагоди, чер|вон’і |йагоди ‘суниця лісова’ (Пил), |сойашник,
соло|нешник, под|солнухи, мас|л’аник (КМ) : соло|нешник
‘соняшник’ (Пил). В обох говірках на позначення тисячолисника
звичайного зафіксовано синонімічні утворення тис’аче|л’۠існ’۠ік,
дере|в۠˙ій (КМ) : дере|в˙۠ій, тис’ачо|лисник (Пил).
Зіставлення репертуару лексем, зафіксованих у похідній
(с. Красний Мак Бахчисарайського району АРК) і вихідній
(с. Пилипівка Чуднівського р-ну Житомирської обл.) говірках,
засвідчують стійкість номенів упродовж півстоліття, збереження в
новоствореній говірці більшості лексем. Частина назв рослин
модифікувалась під впливом різнодіалектного й різномовного
оточення. Деякі елементи втратилися носієм новоствореної говірки
у зв’язку з відсутністю реалій у рослинному світі Криму. Уживання
новотворів характерне для об’єктів ендемічного рослинного світу
Криму, якого не знають у материнській говірці.
Tatyana Kuksa
Static and dynamic elements in the Crimean Ukrainian dialects
The article deals with static and dynamic elements botanical lexical,
showed newly-formed Crimean Ukrainian dialects and med-Polyssya
dialects Zhytomir area.
Татьяна Кукса
Статические и динамические элементы в украинских
говорах Крыма
В статье проанализировано статические и динамические
элементы ботанической лексики, зафиксированные в
новообразованных украинских говорах Крыма и среднеполесских
говорах Житомирщины.
|