Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся
У статті проаналізовані маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся та порівняно із західнополіськими апелятивами....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37520 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся / О. Нестерчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 217-222. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37520 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375202012-10-18T12:12:27Z Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся Нестерчук, О. Описова діалектологія У статті проаналізовані маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся та порівняно із західнополіськими апелятивами. В статье проанализированные редкоупотребляемые суффиксы и унификсы вариантах женских собственных имен жителей Западного Полесья и осуществлено их сравнение из западнополесскими апеллятивами. The article is focused upon rare suffixes and unifixes of female proper names’ peculiar to Western Polissia. They are also compared with appellations of Western Polissia. 2010 Article Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся / О. Нестерчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 217-222. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37520 811.161.2’373.23 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Нестерчук, О. Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовані маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся та порівняно із західнополіськими апелятивами. |
| format |
Article |
| author |
Нестерчук, О. |
| author_facet |
Нестерчук, О. |
| author_sort |
Нестерчук, О. |
| title |
Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся |
| title_short |
Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся |
| title_full |
Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся |
| title_fullStr |
Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся |
| title_full_unstemmed |
Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся |
| title_sort |
маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів західного полісся |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37520 |
| citation_txt |
Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся / О. Нестерчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 217-222. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT nesterčuko malovživanísufíksitaunífíksiuvaríantahžínočihvlasnihímenžitelívzahídnogopolíssâ |
| first_indexed |
2025-07-03T19:17:08Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:17:08Z |
| _version_ |
1836654504301297664 |
| fulltext |
1
УДК 811.161.2’373.23
Оксана НЕСТЕРЧУК
МАЛОВЖИВАНІ СУФІКСИ ТА УНІФІКСИ У
ВАРІАНТАХ ЖІНОЧИХ ВЛАСНИХ ІМЕН ЖИТЕЛІВ
ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
У статті проаналізовані маловживані суфікси та уніфікси у
варіантах жіночих власних імен жителів Західного Полісся та
порівняно із західнополіськими апелятивами.
Ключові слова: власні особові імена, варіанти, рідковживані
суфікси та уніфікси, апелятиви.
Кожне власне ім’я людини пройшло довгий час розвитку і
становлення, зазнаючи різних змін. У дохристиянські часи не
існувало якихось канонів у виборі імен. З прийняттям християнства
у кінці Х століття церква надавала імена, поступово витісняючи
язичницькі.
Сучасний іменнúк українців включає давньоєврейські, грецькі,
латинські та слов’янські за походженням імена, сюди ж увійшли
пізніше і деякі язичницькі, якщо їхніх носіїв було канонізовано.
Повні офіційні імена рідко вживані в розмовній мові –
переважають їхні варіанти, адаптовані до особливостей говірки,
пор.: Гапка < Агафія, Палажка < Пелагія, Соня < Софія, Нюра <
Ганна та інші. Варіанти імен найчастіше творять за допомогою
суфіксації, як і загальні іменники, надаючи власному імені різних
відтінків – то зменшено-пестливого, то збільшено-згрубілого.
Про маловживані суфікси та уніфікси в західнополіських
варіантах чоловічих імен ми вже писали 1.
Отже, темою нашого повідомлення є аналіз маловживаних
суфіксів у варіантах власних жіночих імен жителів Західного
Полісся. Матеріал зібраний експедиційним методом, а також
використано “Словник варіантів власних імен північно-західної
України” 2.
Завдання нашого дослідження – виявити рідковживані
суфікси та уніфікси cеред варіантів жіночих імен, порівнявши їх з
апелятивами. Оскільки варіанти імен утворені від іменників, то й
порівнюватимемо їх із десубстантивами.
Рідковживані суфікси у варіантах жіночих імен
-ак-а: Густимáка < Устина (Сильно Квр В), пор. апелятиви
продуктивного типу: брехун′áка, злод′ійáка, стегн′áка [1, с. 47];
-ан: Гал′áн < Галя (Гірники Рт В), Вол′áн < Воля < Оля
(приставний [в]) (Хоцунь Лбш В), пор. апелятиви непродуктивного
типу: кажáн, курйáн ‘курка-гермафродит’, буйáн ‘бик-плідник’ [1,
с. 50];
-ар-а: Жен′áра < Женя < Євгенія (Залісся Шц В), пор.
апелятиви продуктивного типу: живот′áра, нос′áра, спин′áра [1,
с. 60];
-атк-о: Лес′ун′áтко < Лесюня < Леся (Гірники Рт В), Тан′áтко
(Дерно Квр В), пор. апелятиви малопродуктивного типу: дит′áтко,
д′іўчáтко, сирот′áтко [1, с. 66];
-ах-а: Л′удáха (Сошично К-К), Натáха (Воєгоща, Полиці К-К
В, Холопичі Лк В, Гайове Квр В, Колки Мн В, Головне Лбм,
Пугачівка Мл Р, Торговиця Мл Р, Семидуби Дбн Р), Л′убáха
(Синове Ст В, Семидуби Дбн Р), пор. апелятиви непродуктивного
типу: горлáха, йазикáха, лимáха ‘нерішуча людина’ [1, с. 68];
-ац′-а: Пол′áц′а < Поля < Палашка < Пелагія (Тристень Рж В);
-б-а: Вáл′ба (Красноволя Мн В, Липно Квр В), Л′ýдба (Чорниж
Мн В), Нáд′ба (Красноволя Мн В), Оксáнба (Комарово Мн В),
Св’éтба (Красноволя Мн В), Тáн′ба (Липно Квр В), пор. апелятиви
непродуктивного типу: дрýжба ‘головний розпорядник на весіллі’,
кýл′ба ‘ціпок’ [1, с. 74];
-д-а: Фéнда < Феня < Феонія (Сильно Квр В), Йариндá < Ярина
(Раків Ліс1
К-К В), пор. апелятиви, де суфікс відносимо до уніфіксів:
дурúнда ‘дурень’ [1, с. 76];
-ел′-а: Ганзéл′а, Марусéл′а, Йаринз′éл′а < Яринзя < Ярина
(Липно Квр В), пор. апелятиви, де суфікс успадковано з
праслов’янської мови: кудéл′а ‘прядиво на гребені’ [1, с. 79];
-ел′к-а: Ганéл′ка (Береськ Рж В);
-ен′-а: Галчен′á < Галка (Бихів Лбш);
-ер-а: Гапéра < Гапа < Агафія (Липно Квр В), пор. апелятиви
непродуктивного типу: бабéра ‘огрядна стара баба’, д′ідéра
‘дідуган’ [1, с. 89];
-ет-а: Христ′éта < Христя (Сильно Квр В), пор. апелятиви
малопродуктивного типу: сумéта, коробéта [1, с. 89];
-етк-а: Гал′éтка, Ган′éтка (Тур Рт В);
-етк-о: Оксан′éтко (Хоцунь Лбш В);
-ех-а: Тан′ухéха < Танюха (Липно Квр В), пор. апелятиви
непродуктивного типу: лимéха ‘неповоротка людина’, торбéха
‘велика сумка’, купéха ‘велика купа чого-небудь’ [1, с. 90];
-ец-а: Гапéца, Л′убéца, Наташéца, Н′інéца (Липно Квр В), пор.
апелятиви непродуктивного типу: бабéца ‘товста баба’, головéца
‘велика голова’ хатéца [1, с. 93];
-еч-а: Вул′гéча < Вольга < Ольга (Воєгоща К-К В), Текл′éча <
Оксана Нестерчук. Маловживані суфікси та уніфікси…
Текля (Городище Квр В), пор. апелятиви непродуктивного типу:
дитвурéча ‘дітвора’, гайманéча ‘купа мурах’ [1, с. 93];
-ж-а: Марúнжа < Марина (Гірники Рт В);
-з′-а: В’éрз′а (Красноволя Мн В), Гáнз′а (Костюхнівка Мн В,
Холопичі Лк В, Хоцунь Лбш В, Головне Лбм В), Гóл′з′а (Холопичі
Лк В, Лобачівка Гр В, Торчин Лц В);
-дж-а: Н′íнджа (Красноволя Мн В);
-ис′-а: Ірúс′а (Прилуцьке Квр В, Вільхівка Гр В, Острівці Вл Р);
-ис′к-а: Ірúска (Завітне Квр В, Годомичі Мн В, Бережці Лбм В,
Пугачівка Мл Р, Дубровиця Ср Р), Олéнис′ка (Охлопів Гр В),
Св’ітлáнис′ка (Гірники Рт В), Тан′ýшис′ка (Заріччя Квл В), пор.
апелятиви непродуктивного типу: л′удúс′ка, д′ітúск, грáблиска
‘держак граблів’ [1, с. 117];
-их-а: Галúеха (Воєгоща К-К В, Торговиця Мл Р), Настасúха
(Гірники Рт В), пор. апелятиви високопродуктивного типу:
головúха ‘голова колгоспу’, сторожúха, купчúха, старостúха [1,
с. 124];
-иц′-а: Йарúниц′а < Ярина (Підцир’я К-К В), пор. апелятиви
продуктивного типу: лосúц′а, лошúц′а, оленúц′а, видмидúц′а,
королúц′а [1, с. 126];
-ичк-а: Ган:úчка (Дерно Квр В, Холопичі Лк В), Марýсичка
(Перв’ятичі Ск Л), Нáстичка (Торчин Лц В, Угриничі і Проходи
Лбш В), Оличка (Тристень Рж В), Йавдóшичка < Явдоха < Євдокія
(Троянівка Мн В), пор. апелятиви продуктивного типу: пшенúчка,
травúчка [1, с. 131];
-иш: Наст′óниш (Затурці Лк В), пор. апелятиви
малопродуктивного типу: тилúш ‘тупий бік леза ножа’, латúш
‘старий одяг’ [1, с. 132];
-ишк-а: Мартúшка < Марта (Липно Квр), пор. апелятиви
високопродуктивного типу назв дочок, утворені від прізвиськ
матерів: Бал′óнишка, Бобичúшка, Зайчúшка [1, с. 133];
-ір-а: Ксен′íра < Ксеня < Оксана (Красноволя Мн);
-ін′к-а: Рáйін′ка (Охлопів Гр);
-іс′к-а: Ган′íс′ка < Ганя (Головне Лбм, Нова Лішня Ів), Райíска
(Охлопів Гр);
-іс′к-о: Гал′íс′ко (Липно Квр, Холопичі Лк), Ксéн′іс′ко (Липно
Квр), Ол′іс′ко, Пóл′іс′ко, Йýл′іс′ко (Острівці Вл Р), Марйíс′ко
(Заріччя Квл);
-іц-а: Ман′íца < Маня < Марія (Забужжя Лбш), Оксан′íца,
Йул′íца (Гірники Рт), пор. апелятиви, де суфікс відносимо до
уніфіксів: баб’íца ‘баба’ [1, с. 149];
-іч-а: Кат′íча (Красноволя Мн), Натал′íча (Острівці Вл Р);
-ічк-а: Мар′íйічка (Нова Руда Мн);
-іш-а: Жен′íша < Женя (Дубровиця Ср Р), Ір′íша (Звиняче Гр,
Гірники Рт);
-н-а: В’éрна (Дерно Квр), Зóн′а < Зоя (Липно Квр), пор.
апелятиви непродуктивного типу: д′еднá ‘дядькова дружина’, зубнá
‘великі зуби’ [1, с. 165];
-овк-а: Над′óвка (Красноволя Мн), пор. апелятиви
непродуктивного типу: золóвка ‘чоловіча сестра’, спáсовка [1,
с. 189];
-ок-а: Гал′óка (Забужжя Лбм);
-он-а: Вал′óна (Хоцунь Лбш), Над′óна (Дерно Квр, Пугачівка
Мл Р), Наст′óна (Нова Руда Мн, Бережці Лбм, Угриничі Лбш,
Пугачівка Мл Р, Дубровиця Ср Р);
-он′-а: Вал′óн′а (Тростянець Квр, Хоцунь Лбш), Гал′óн′а
(Тростянець Квр), Кат′óн′а (Угриничі Лбш);
-онд-а: Парас′óнда < Парася < Парасковія (Липно Квр);
-ондр-а: Кс′óндра < Ксеня (Гірники Рт);
-оп-а: Вал′óпа (Машів Лбм), Гал′óпа (Холопичі Лк, Тур Рт),
Ганзилóпа < Ганзоля < Ганзя (Липно Квр), Оксанóпа, Тан′óпа
(Колки Мн);
-ор: Л′енóр < Лєна (Холопичі Лк), пор. апелятиви
непродуктивного типу: танцóр ‘держак граблів’, сажóр
‘сажотрус’, дупл′óр ‘два прицільні постріли з двостволки’ [1,
с. 196];
-орн-а: Гал′óрна (Заріччя Квл);
-ос′-а: Ган′óс′а (Забужжя Лбм), Л′удóс′а (Звиняче Гр),
Мартóс′а (Мельники-Мостище К-К), Мотрóс′а < Мотря <
Мотрона (Ощів Гр), пор. апелятиви непродуктивного типу: госпóс′а
‘господиня’ [1, с. 197];
-осн-а: Гал′óсна < Галя (Красноволя Мн);
-отр-а: Сан′óтра < Саня < Олександра (Тур Рт);
-ох-а: Марйóха < Мар’я < Марія (Бихів Лбш);
-оц-а: Гал′óца (Забужжя, Столинські Смоляри Лбм), Тан′óца
(Тур Рт);
-ош-а: Л′ідóша, Райóша, Тан′óша (Липно Квр), Св’ітóша (Тур
Рт), пор. апелятив, де суфікс відносимо до уніфіксів: с′в’атóша,
який уживається й в інших діалектах [1, с. 202];
-ошк-а: Марйóшка < Мар’я < Марія (Липно Квр);
-ошт-а: В’ірóшта (Тур Рт), Л′удóшта (Гішин Квл);
-с′-а: Зóс′а < Зоя (Чаруків Лц, Липно Квр, Гораймівка і
Костюхнівка Мн, Затурці і Привітне Лк, Устилуг В-В);
-унд-а: Парас′ýнда < Парася < Парасковія (Липно Квр);
-ур-а: Зон′ýра < Зоня < Софія (Хоцунь Лбш), Над′ýра
(Столинські Смоляри Лбм), Сан′ýра < Саня < Олександра (Тур Рт),
пор. апелятиви продуктивного типу: д′ідýра, н′імчýра, нос′ýра,
хвост′ýра, вовчýра [1, с. 217];
Оксана Нестерчук. Маловживані суфікси та уніфікси…
-ух-а: Вал′ýха (Полонка Лц, Городище Квр), Марýха < Мар’я <
Марія (Пересіка Тр), Над′ýха, Ол′ýха (Кустичі Тр), пор. апелятиви
продуктивного типу: систрýха, молодýха, братýха, мамýха,
пампýха [1, с. 117];
-ухн-а: В’éрухна, Гал′ýхна, Марýхна, Над′ýхна, Св’етýхна
(Підкормілля Лбш), пор. апелятиви продуктивного типу назв осіб
жіночої та чоловічої статі: матýхна, братýхна, сестрýхна,
свекрýхна [1, с. 223];
-ч-а: Тáн′ча (Машів Лбм), пор. апелятиви непродуктивного
типу: дитинчá, циганчá, воробчá [1, с. 230];
-ш-а: Грúпша < Грипа < Агрипина (Сильно Квр), І%рша < Іра
(Машів Лбм), пор. апелятиви непродуктивного типу: клéвша ‘той,
що має клишаві ноги’, кýл′ша (зневажливе) ‘нога’ [1, с. 235];
-шк-а: Зóшка < Зоя < Софія (Липно Квр, Бужани Ів).
Таким чином, серед західнополіських варіантів жіночих імен
використано 13 малопродуктивних суфіксів (-ах-а, -б-а, -ел′-а,-ец-а,
-ис′-к-а, ич-к-а, іс′-к-о, -он-а, -оп-а, -ос′-а, ош-а, -ух-а, ух-н-а, що
виявлені в чотирьох-п’ятьох варіантах). До непродуктивних
віднесено 16 суфіксів (-ан, -ат-к-о, -д-а, -ет-к-а, -еч-а, -з′-а, -их-
а, -іц-а, -іш-а, -н-а, -он′-а, -оц-а, -ошт-а, -с′-а, -ур-а, -ш-а), усі інші
словотворчі форманти – уніфікси. Усе це свідчить про певну
вільність у творенні варіантів імен.
33 суфікси вжито у варіантах жіночих імен та апелятивах (-ак-
а, -атк-о, -еч-а, -ис′к-а, -ичк-а, -н-а, -овк-а, -ор, -ос′-а, -ош-а та
інші), а 34 використано лише для творення варіантів імен (-ац′-а, -
ен′-а, -етк-о, -ж-а, -з′-а, -ір-а, -ін′к-а, -ок-а, -с′-а та ін.). Отже,
можна стверджувати, що при спільній словотвірній тенденції серед
західнополіських дериватів існують і досить суттєві відмінності
між апелятивами та онімами, зокрема варіантами власних імен, за
допомогою яких мовець міг висловити своє ставлення до
конкретної особи – пестливе чи згрубіле, а також індивідуалізувати
її, тоді як серед апелятивів індивідуалізація здебільшого відсутня.
Умовні скорочення назв
районів та областей
В Волинська область
Л Львівська область
Р Рівненська область
В-В Володимир-
Волинський
Вл Володимирецький
район
Гр Горохівський район
Дбн Дубнівський район
Ів Іваничівський район
К-К Камінь-Каширський
район
Квл Ковельський район
Квр Ківерцівський район
ЛбмЛюбомльський район
Лбш Любешівський
район
Лк Локачинський район
Лц Луцький район
Мл Млинівський район
Мн Маневицький район
Рж Рожищанський район
Рт Ратнівський район
Ск Сокальський район
Ст Старовижівський
район
Ср Сарненський район
Тр Турійський район
Шц Шацький район
Література
1. Аркушин Г. Іменний словотвір західнополіського говору:
Монографія. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі
Українки, 2004. – 764 с.
2. Нестерчук О.Г. Маловживані суфікси та уніфікси у варіантах
власних імен жителів Західного Полісся // Волинь філологічна :
текст і контекст / Західнополіські говірки в просторі та часі: зб.
наук. пр. / [упор. Г.Л. Аркушин]. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі
Українки, 2010. – Вип. 9. – С. 291-297.
3. Словник варіантів власних імен північно-західної України А-
Я. / Упорядник Г. Л. Аркушин. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі
Українки, 2009. – 372 с.
О.Г. Нестерчук
Редкоупотребляемые суффиксы и унификсы в вариантах
собственных женских имен жителей Западного Полесья
В статье проанализированные редкоупотребляемые суффиксы
и унификсы вариантах женских собственных имен жителей
Западного Полесья и осуществлено их сравнение из
западнополесскими апеллятивами.
Ключевые слова: собственные имена, варианты,
редкоупотребительные суффиксы и унификсы, апеллятиви.
O. Nesterchuk
Rare suffixes and unifixes in female proper names’ variants of
Western Polissia’s dwellers.
The article is focused upon rare suffixes and unifixes of female
proper names’ peculiar to Western Polissia. They are also compared
with appellations of Western Polissia.
Key words: proper names, variants, rare suffixes and unifixes,
appellations.
|