Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області
У статті розглянуто фрагмент антропогностичної лексики Полісся (на прикладі говірки села Озерськ Дубровицького району Рівненської області). Зібраний матеріал розподілено на лексико-семантичні групи, визначено його складники (елементи північного наріччя, загальноукраїнського мовлення, літературної мо...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37526 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37526 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375262012-10-18T12:12:34Z Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області Сєдих, А. Описова діалектологія У статті розглянуто фрагмент антропогностичної лексики Полісся (на прикладі говірки села Озерськ Дубровицького району Рівненської області). Зібраний матеріал розподілено на лексико-семантичні групи, визначено його складники (елементи північного наріччя, загальноукраїнського мовлення, літературної мови), виявлено такі його риси, як кількісна перевага слів із негативним значенням над словами з позитивом, високу частотність вторинних номенів. В статье рассматривается фрагмент антропогностической лексики Полесья (на примере говорка села Озёрск Дубровицкого района Ровненськой области). Материал распределён на лексико-семантические группы, определены его составляющие (элементы северного наречия, общеукраинской речи, литературного языка), выявлены такие его черты, как количественное преимущество слов с негативным значением над словами с позитивом, высокую частотность вторинны номенов. This article dexcribes the fragment of anropognostics lexic of Polissia (in village Ozersk of Dubrovica (Rivne)). Material was distributed for lexic-semantics grups, divided into parts (elements of Polissia’s dialect, general Ukrainian language, literature language). The auther revealed prevalence of words with negative, frequency of second nomens. 2010 Article Anropognostics lexic in village Ozersk of Dubrovica (Rivne) XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37526 811.161.2’282.2 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Сєдих, А. Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті розглянуто фрагмент антропогностичної лексики Полісся (на прикладі говірки села Озерськ Дубровицького району Рівненської області). Зібраний матеріал розподілено на лексико-семантичні групи, визначено його складники (елементи північного наріччя, загальноукраїнського мовлення, літературної мови), виявлено такі його риси, як кількісна перевага слів із негативним значенням над словами з позитивом, високу частотність вторинних номенів. |
| format |
Article |
| author |
Сєдих, А. |
| author_facet |
Сєдих, А. |
| author_sort |
Сєдих, А. |
| title |
Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області |
| title_short |
Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області |
| title_full |
Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області |
| title_fullStr |
Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області |
| title_full_unstemmed |
Антропогностична лексика с. Озерець Дубровицького району Рівненської області |
| title_sort |
антропогностична лексика с. озерець дубровицького району рівненської області |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37526 |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT sêdiha antropognostičnaleksikasozerecʹdubrovicʹkogorajonurívnensʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-03T19:17:32Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:17:32Z |
| _version_ |
1836654529635942400 |
| fulltext |
УДК 811.161.2’282.2
Анастасія СЄДИХ
АНТРОПОГНОСТИЧНА ЛЕКСИКА С. ОЗЕРЕЦЬ
ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглянуто фрагмент антропогностичної лексики
Полісся (на прикладі говірки села Озерськ Дубровицького району
Рівненської області). Зібраний матеріал розподілено на лексико-
семантичні групи, визначено його складники (елементи північного
наріччя, загальноукраїнського мовлення, літературної мови),
виявлено такі його риси, як кількісна перевага слів із негативним
значенням над словами з позитивом, високу частотність
вторинних номенів.
Ключові слова: поліське наріччя, антропогностична лексика,
антропогностема, лексико-семантична група, вторинна номінація.
Хоча є немала кількість лексикографічних праць, присвячених
поліському наріччю (наприклад, „Словник західнополіських
говірок” Г. Аркушина, „Словник назв одягу та взуття
середньополіських і суміжних говірок” Г. Гримашевич, „Вивчення
лексики говірок Рівненщини” О. Євтушка, „Словник специфічної
лексики с. Чайкиного Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської
області” А. Зеленька, „Словник східнополіського говору”
А. Зеленька, І. Сенчука, Ф. Середи, „Словник поліських говорів”
П. Лисенка, „Будівельна лексика Правобережного Полісся...”
М. Никончука, О. Никончука, „Ендемічна лексика Житомирщини”
М. Никончука, О. Никончука, „Транспортна лексика
Правобережного Полісся…” М. Никончука, О. Никончука,
„Поліська лексика народної медицини та лікувальної магії”
М. Никончука, О. Никончука, В. Мойсієнка й ін.), проте окремого
дослідження „місцевої” антропогностеміки немає.
Важливість вивчення цього комплекту слів зумовлена тим, що
він посідає значне місце в лексиці будь-якого регіону (звичайно, у
загальнолексичних словниках поліських говорів1 є певні елементи
антропогностеміки, але вони фіксувалися побіжно). Це пов’язано з
антропоцентричним мисленням людини, яке передбачає
побутування в мові й мовленні численного комплексу відповідних
1 Аркушин Г. Словник західнополіських говірок: у 2-х т. – Луцьк: ВолДу, 2000;
Лисенко П. Словник поліських говорів / П. Лисенко. – К.: Наук. думка, 1974. – 260
с.
елементів, принаймні на рівні лексики, фразеології, семантики,
слово- та формотворення. Зрозуміло також, що антропогностемні
найменування в натуральному (діалектному) мовленні значно
різноманітніші, ніж у літературній мові. Питання вивчення їх
набуває особливої актуальності й через прискорену нівеляцію будь-
якого діалекту2. Тож постає необхідність досліджувати
антропогностичну лексику поки що хоча б в окремих населених
пунктах, наприклад, у Дубровицькому районі на Рівненщині (с.
Озерськ).
Село Озерськ належить до території західнополіського
діалекту, але при цьому розташоване близько до межі ыз
середньополіським, що зумовлює вплив останнього на говірку села.
Особливістю волинсько-поліського говору є нашарування на
північну діалектну основу південно-західних діалектних рис3. Але
через те, що обстежувана говірка є перехідною, ми зафіксували
тільки поодинокі випадки впливу південно-західного наріччя
(наприклад, на фонетичному рівні): сильне укання — зміна
ненаголошеного [о] на [у] (полю́х [пул′у́х] – житель польової
місцевості, не-поліщук; полю́шка [пул′у́шка] – жін. до „полю́х”);
звуження [а] до [е] після м’якого приголосного (п’є́тка [пйе́тка] –
п’ятка).
Досліджуючи антропогностичну лексику (близько 300 одиниць)
с. Озерськ, ми виявили, що більшу її частину складають елементи,
характерні для північного наріччя, на другому місці кількісно
маємо просторічні загальноукраїнські лексеми (наприклад,
взя́точник, куря́га, лаху́дра, нашу́ганий, не́мощний, пила́ (зла,
лайлива жінка)). Найменшою кількістю представлені елементи
літературної мови.
Зібраний матеріал ми розподілили на такі лексико-семантичні
групи, починаючи з найбільше представленої:
1. Риси характеру (баламу́т, ватрю́га (ледар), вереда́,
випе́ндрювачка, кори́сниця, мня́ло, ну́день, пє́ца, пила́, пи́нда, пону́ри
(неговіркий, нетовариський), прилю́дни (людяний, товариський),
прони́ра, свару́ха, я́ркотень (лайливець) й ін.).
2. Зовнішній вигляд (заго́рений, канду́ха (гладка жінка), ко́вча,
курду́пель, пампу́ха, перепеча́, опе́цьок, охе́рма, оча́тий, півтора́к
(людина високого зросту), приго́рблений, при́путень (низькорослий
2 Сагаровський А., Гречко Н. Антропогностеми у «Діалектному словнику
Центральної Слобожанщини (Харківщини)» // Вісн. Харк. нац. ун-ту [серія
філологія]. – 2009. – № 854. – С. 169-170
3 Українська мова: енциклопедія / Hедкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко та
ін]. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во „Укр. енцикл.” ім. М.П. Бажана, 2004. – С.
197.
чоловік), пулішу́к (чоловік із великими руками й ногами), раґа́ч
(кривонога людина), роти́й, сме́ртийка (худа людина), стани́чний,
хори́зний (уродливий), шлагба́ум, шпа́ла й ін).
3. Хворобливість (беркульо́зний, не́здуж, не́мошний, сдихо́та,
сі́рний, слабі́зний та ін.).
4. Вади слуху (глуше́ць, глушман́ та ін.).
5. Частини тіла людини (ке́ндюх, музол́ь (згруб. живіт), носа́к,
па́хвина, п’є́тка, пле́чко, примизи́нец, пудга́рлє (відвисла шкіра під
підборіддям людини), ряботи́ння, спиня́р (хребет), ступа́к (ступня),
три́бло й ін.).
6. Професія, вид занять (зайо́рзана (повія), куше́рка, меді́чка,
нача́льник, пла́чка (жінка, спеціально найнята голосити за
покійником, плакальниця, голосільниця), побере́жник (лісник),
пріє́дочка (пряля), пуроду́ха й ін.).
7. Шкідливі звички (куря́га, лига́н, матю́шник, не́мень, синю́шник
та ін.).
8. Розумові здібності (дя́тел, панту́ла, смика́вистий, чудне́нький й
ін.).
9. Соціальний, сімейний стан людини (бося́к, кош, огоро́днік
(бідняк, який не мав ґрунту, володів лише кількома грядками),
перехо́да (чоловік, який деякий час після одруження пожив у
батьковому домі, а потім перейшов жити до дружини), побира́ха,
покиде́ня (розлучена жінка), проша́к, сич та ін.).
10. Вік людини (малют́ка, пи́дліток, пидро́сток, чадо й ін.).
11. Психічний стан (поло́ханий, роздрако́нений, спу́жани й ін.).
12. Особливості вимови (мя́мля, пи́кало (заїка) й ін.).
13. Слова на позначення статі людини (жи́нка, мужчина).
14. Фізичний стан людини (млос́ний).
Для досліджуваного комплексу антропогностем характерною є
кількісна перевага назв на позначення негативної характеристики
над лексикою з позитивною оцінкою об’єктів (очевидно, ця риса
притаманна сім говіркам). Як зазначає діалектолог В.В. Лєснова,
«вірогідними причинами звуження або й повної відсутності
дублетних рядів лексики на позначення позитивної оцінки людини
є особливості психології діалектоносіїв, наявність певних
обмежень, що побутують у традиційній культурі народу
(наприклад, поширеним є погляд: не хвалити, щоб не зашкодити,
не зурочити); водночас прагнення перевиховати, виправити вади в
характері й поведінці людини зумовлює значну кількість лексем з
модальністю негативної оцінки»4.
Російська дослідниця Н.А. Лук’янова пояснює цей факт тим,
що словами з позитивною оцінкою позначаються якісь соціальні
морально-етичні норми, а відхилення від цих норм оцінюється
негативно й засуджується суспільством, що й знаходить
відображення в мові5.
Слів із позитивним значенням (башкови́тий, дитя́тко,
конкре́тний, кори́сник, кори́сниця, малю́тка, опра́тний, хори́зний)
також набагато менше, ніж слів із нейтральним значенням
(заго́рений, кош, кошла́тий, куше́рка, лице́, лівшу́н, лівшу́ха,
меди́чка, мохна́тий, мужчи́на, музо́ль, нащу́рений, не́гир, ні́гер,
носа́к, обро́слий, пи́дліток, ряботи́ння, сич, уста́, ча́до).
Показовою щодо цього є група слів на позначення рис
характеру людини. Із 20 підгруп, на які ми поділили зафіксовані
антропогностеми, лише 4 містять лексеми з позитивним значенням
(на позначення роботящої, сміливої, товариської й обов’язкової
людини):
1. Балакуча людина (таранда́).
2. Нудна людина (ну́день).
3. Людина з негативною поведінкою (би́дло, вереда́, жига́н,
круть-ве́рть, разгільдя́й, рузбія́ха, я́ркотень).
4. Людина з важким характером (впа́ртий, їрш, пила́, свару́ха,
я́ркотень).
5. Роботяща людина (кори́сник, кори́сниця, прида́ний (вдатний),
способі́ст).
6. Ледача людина (легкоби́тник, ледацю́га, ле́жень, па́дло, пє́ца,
сачо́к).
7. Обов’язкова людина (конкре́тний).
8. Хитра людина (злод́ай, лися́вий, піра́т).
9. Людина, яка часто щось просить (кля́нча).
10. Брехун (трандло́).
11. Підлиза (лиси́ца, листу́н, обле́сливий, подле́зник).
12. Людина неохайної зовнішності (лаху́дра, ре́па, роздрі́панець,
ростре́па, чу́ча).
13. Смілива людина (пи́нда (смілива, гостра на язик дівчина)).
14. Несмілива людина (сціку́н).
15. Людина з великим апетитом (ненаї́дний, проглот́).
16. Людина, яка постійно себе вихваляє (випе́ндрювачка).
4 Лєснова В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських
говірках: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». –
Запоріжжя, 1999. – С. 7.
5 Лукьянова Н.А. Экспрессивная лексика разговорного употребления:
Проблемы семантики. – Новосибирск, 1986. – С. 108.
17. Повільна людина (неповоротки́й, пу́тькало).
18. Нетовариська людина (пону́ра).
19. Товариська людина (прилюд́ни).
20. Легковажна людина (баламу́т).
Високочастотними в обстежуваній говірці є вторинні номени,
що постали внаслідок перенесення на людину назв інших істот і
неживих предметів (наприклад, апельси́н – людина з великими
щоками). До вторинної номінації діалектоносії здебільшого
вдаються в негативній характеристиці людини (це явище
спостерігаємо не тільки в говірках поліського наріччя, а й
південно-східного та південно-західного).
Особливістю вторинної номінації в діалектному мовленні є те,
що в різних говірках та сама лексема далеко не завжди називає те ж
поняття, оскільки виділяє як суттєві різні властивості іменованих
реалій6. Так, лексема ти́чка у „Великому тлумачному словнику
української мови” має значення „довга палиця, жердина для
підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев і т.
ін.”, а в с. Озерець зафіксована зі значенням „людина високого
зросту”. Назва птаха ле́бідь в обстежуваній говірці набуває
значення „людина у стані сильного алкогольного сп’яніння”.
Йоржа (дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими
плавцями) у с. Озерськ діалектоносії позначають словом „їрш”, яке
в цьому населеному пункті набуває метафоричного значення
„людина з важким характером”. Лексемою де́мон діалектоносії
називають не тільки чорта, диявола, а й некрасивого хлопця.
Частотність уживання вторинних номенів різних лексико-
семантичних підгруп неоднакова. Так, найбільше вторинних
номенів зі значеннями „людина високого зросту” (бу́гор, гусь,
ди́шель, ти́чка, шлагба́ум та ін.), „людина з важким характером
(їрш, коро́ста, пила́ й ін.).
Антропогностична лексика с. Озерськ демонструє нам таку
специфічну для західнополіського діалекту особливість, як уплив
на нього південно-західного наріччя. Водночас маємо риси,
характерні для антропогностеміки будь-якого регіону: кількісне
переважання лексики з негативним значенням над лексикою з
позитивом, висока частотність вторинних номенів.
Отже, наша стаття – це перший крок на шляху до вивчення
антропогностеміки північного наріччя. Перед науковцями
відкривається велике поле для діяльності: досліджувати комплект
6 Лєснова В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських
говірках: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». –
Запоріжжя, 1999. – С. 9.
лексики, семантики, фразеології і в інших населених пунктах
поліської України, вивчати перехідні явища між говорами і вплив
на них білоруської мови.
У майбутньому такий матеріал може знадобитися для
укладання можливого загальноукраїнського словника
антропогностем.
Анастасия Седых
Антропогностическая лексика с.Озёрск Дубровицкого района
Ровненськой области.
В статье рассматривается фрагмент антропогностической
лексики Полесья (на примере говорка села Озёрск Дубровицкого
района Ровненськой области). Материал распределён на лексико-
семантические группы, определены его составляющие (элементы
северного наречия, общеукраинской речи, литературного языка),
выявлены такие его черты, как количественное преимущество
слов с негативным значением над словами с позитивом, высокую
частотность вторинны номенов.
Ключевые слова: полесское наречие, антропогностическая
лексика, антропогностема, лексико-семантическая группа,
вторинная номинация.
Anastasiya Syedyh
Anropognostics lexic in village Ozersk of Dubrovica (Rivne).
This article dexcribes the fragment of anropognostics lexic of
Polissia (in village Ozersk of Dubrovica (Rivne)). Material was
distributed for lexic-semantics grups, divided into parts (elements of
Polissia’s dialect, general Ukrainian language, literature language).
The auther revealed prevalence of words with negative, frequency of
second nomens.
Key words: Polissia’s dialect, anropognostics lexic, anropognostem,
lexic-semantic grup, second nomination.
|