Архетип вода в поліському мовному просторі
У статті проаналізовано кілька аспектів функціювання одного з найпоширеніших архетипових символів вода, підкреслено зв’язок семантики символу з ритуалом. Представлений матеріал відтворює вагому частину мовної культури Полісся....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37527 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Архетип вода в поліському мовному просторі / О. Сімович // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 262-265. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37527 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375272012-10-18T12:11:01Z Архетип вода в поліському мовному просторі Сімович, О. Описова діалектологія У статті проаналізовано кілька аспектів функціювання одного з найпоширеніших архетипових символів вода, підкреслено зв’язок семантики символу з ритуалом. Представлений матеріал відтворює вагому частину мовної культури Полісся. In this paper the functioning of widely distributed archetype symbol (water) is discussed. It is shown that the semantic of symbol is closely associated with ritual. This material is essential for research of language culture of Polissia. In this paper the functioning of widely distributed archetype symbol (water) is discussed. It is shown that the semantic of symbol is closely associated with ritual. This material is essential for research of language culture of Polissia. 2010 Article Архетип вода в поліському мовному просторі / О. Сімович // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 262-265. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37527 81’374.2 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Сімович, О. Архетип вода в поліському мовному просторі Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовано кілька аспектів функціювання одного з найпоширеніших архетипових символів вода, підкреслено зв’язок семантики символу з ритуалом. Представлений матеріал відтворює вагому частину мовної культури Полісся. |
| format |
Article |
| author |
Сімович, О. |
| author_facet |
Сімович, О. |
| author_sort |
Сімович, О. |
| title |
Архетип вода в поліському мовному просторі |
| title_short |
Архетип вода в поліському мовному просторі |
| title_full |
Архетип вода в поліському мовному просторі |
| title_fullStr |
Архетип вода в поліському мовному просторі |
| title_full_unstemmed |
Архетип вода в поліському мовному просторі |
| title_sort |
архетип вода в поліському мовному просторі |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37527 |
| citation_txt |
Архетип вода в поліському мовному просторі / О. Сімович // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 262-265. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT símovičo arhetipvodavpolísʹkomumovnomuprostorí |
| first_indexed |
2025-07-03T19:19:59Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:19:59Z |
| _version_ |
1836654683965358080 |
| fulltext |
УДК 81’374.2
Оксана СІМОВИЧ
АРХЕТИП ВОДА В ПОЛІСЬКОМУ МОВНОМУ
ПРОСТОРІ
У статті проаналізовано кілька аспектів функціювання одного
з найпоширеніших архетипових символів вода, підкреслено зв’язок
семантики символу з ритуалом. Представлений матеріал
відтворює вагому частину мовної культури Полісся.
Ключові слова: символ, ритуал, семантика, обряд.
Символ – це знак, зв’язок якого з референтом специфічно
вмотивований сукупністю уявлень, асоціацій про предмет
символічного та первинного позначення; це словесний знак,
семантика якого є результатом інтеграції та переосмислення на
асоціативному рівні його прямого, переносних та конотативних
значень під специфічним впливом “культурного” контексту. Отже,
у мовній картині світу кожного етносу слова-символи посідають
особливе місце, оскільки їхня семантика, з одного боку,
ґрунтується на підставі предметно-номінативного значення слова,
що виконує функцію символу, з іншого – пов’язана з набуванням
слова в системі мови нового змісту.
Чи не найбагатшим матеріалом дослідження для лінгвіста,
зокрема діалектолога, є традиційні архетипові слова-символи.
Реалізуючись вербально, такі символи-предмети та символи-явища
завдяки багатоплановості свого змісту, зв’язку зі словесним
знаком, що стає формою вираження (утілення) символів-предметів
та символів-явищ, та різноманітним контекстам збагачує,
поглиблює не тільки свій зміст, а й внутрішню форму слова, що
набуває статусу символу. Такі реалії, як і семантика слів (слова) на
їх позначення, так чи інакше сягають коріннями підсвідомого, адже
в їхній основі – архетип.
Архетиповими ми називаємо слова-символи, пов’язані з
поняттями, які мають подібне символічне значення в більшості
культур світу. Архетип існує як вроджена здатність людської
свідомості виробляти паралельні образи. У мовному плані
функціювання слів-символів виявляється в тісному зв’язку
семантичного наповнення слова зі своїм архетипом. Проте активне
функціювання таких слів у текстах конкретної національно-мовної
системи сприяє появі власного національного, “культурного”
компонента. Такі слова формують і відтворюють мовну культуру
кожного народу. Досліджуючи цю мікросистему, слід брати до
уваги, що архетиповий символ часто пов’язаний із поняттям
обряду, що є своєрідним контекстом, у якому реалізується
семантика символу.
Традиційні вірування та вірування поліщуків – це ще один
пласт багатопланової та багатоаспектної культури українців.
Основні компоненти обрядових дій, їхня семантика та форма
вираження тісно пов’язані із системою традиційних символів
інших областей та реґіонів України. Одним із найбільш поширених
архетипових символів, що функціює в поліському мовному
просторі, є вода.
Вода мала для наших предків виняткове значення в усіх
ритуалах очищення. Вода змиває бруд і гріх, зокрема первородний,
очищує тих, хто стикається зі смертю і з мертвими. Учені виводять
численні символічні співзначення слова на підставі природних
характеристик води: нефіксованої форми, здатності очищувати,
причетності до народження живої і смерті та ін.
Поліська народна творчість репрезентує практично увесь
спектр семантичної структури слова-символу вода. Представляючи
воду та асоціативно пов’язані з нею вербальні символи (ріка, слєза,
ричка, Дунай-ричка, море (моречко), сінє море, дощик, слєза,
крініченька, журело, болото, брід, міст та ін.), поліська символічна
система актуалізує традиційну архетипну семантику очищення,
сили, здоров’я, первісну семантику зближення, парування,
поєднання. Залишком традиційних уявлень є табуйоване називання
деяких обрядів, уявлень, зокрема пов’язаних із коханням,
залицянням, шлюбуванням. У поглядах українців органічно
поєднується реальне та ірреальне, уявлення про явище, предмет
домінують і формують відповідні обрядово-вербальні формули.
Простежуємо генетичну спорідненість із прадавнім культом води
як прокреативного начала, ушановування її як праматері.
Комплексно виявляємо архетипову семантику води в піснях про
кохання та дівочу долю, напр.: Ой зєльона бероза Да й коло плоту
стояла, Да й росою припала. Там Женєчка да росу брала, А росою
умуваласа, До шлюбу побіраласа1. Або традиційна для українського
мовного простору асоціація вода – сльози: Посію вгурочкі в четирі
редочкі, не бачіла міленького четирє годочкі…Посію вгурочкі
близько над водою. Сама буду й поливаті дрібною слєзою і под.2
Засвідчено також архетип вода як центр світу: Вой на
островочку, да й на Дунаєчку, Щодрий вечор! Пречистая Дзєва
свою ризу мула, Щедрий вечор! Ой вона мула, да й повєсіла.
Прилєцєлі трі янголи з нєба, взялі тую ризу на золоті крилца Да й
понєслі ризу до Господа Бога. До Господа Бога, до святого
престолу3. А ще один “водний” вербальний символ брід виступає
як межа між “своїм” і “чужим” світами: Горе жіті на чужині. Я
пойду й до броду: Молодиє рібалочкі, Перевезєтє й до роду4.
1 Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського. – К.,
1995. – С. 217.
2 Говірка села Машеве Чорнобильського району / Уклад. Ю.І. Бідношия,
Л.В. Дика. – Ч. 1. – К., 2003. – С. 426-427.
3 Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського. –
К., 1995. – С. 195.
4 Говірка села Машеве Чорнобильського району / Уклад. Ю.І. Бідношия,
Л.В. Дика. – Ч. 1. – К., 2003. – С. 432-433.
У традиційних замовляннях із досліджуваної території, як і на
всьому україномовному обширі, засвідчено архетипову семантику
очищення, здоров’я, наприклад, у замовляннях від кровотеч: Ішов
Сус Хрістос до рекі, лозу рубалі, рожу сожалі, кров зомовлялі.
Прішов до рекі, поймалі борона, знялі руно, зоткнулі кріваве
журело5. Основою таких словесних замовлянь є давні язичницькі
вірування в магічну силу явищ природи, зокрема води, а також у
заклинальну силу слова. Особливу магічну силу й цілющі
властивості на всьому україномовному просторі, – і поліський
ареал не стає винятком, – має свячена вода. Тому на Паску мати
давала дітям вмиватися водою, у якій було яйце – єєчко, щоб уже
гарний був, як яєчко6. Тому свячену воду використовували проти
вроків, зурочення.
Щоправда, магічну силу мала також і звичайна вода, ідеться
передусім про особливу значущість повного ведра води: як для
лєчєнія треба вода, то пудийді до повного ведра з водою і скажі:
“Добрий вєчор, колодєц Даніло, а вода Уляна, од Бога пріслана. Нє
бєру я нє мєдове, не беру я нє віновє, тойко я бєру помочне для
[ім’я], шоб Господь йому помоч дав”7. Як і в магічних ритуалах, у
поліських замовляннях вода – суб’єкт магічної дії. Носії говору,
надаючи воді антропоморфних рис, номінують її антропонімами,
наголошуючи таким чином на її сакральності (колодєц Даніло, вода
Уляна та ін.).
Локально обмеженими на Поліссі є обрядодії вмиватися біля
річки, вмиватися біля криниці; обмиватися водою (громовим
дощем). Відомо, що на Рівненщині набирають воду в діжу, у якій
печуть хліб.
Чи не найбільше на досліджуваній території проявляється
захисна архетипова функція води. У говірці с. Машеве
експлоратори зафіксували чимало текстів про те, як
використовували воду для захисту від відьом або ж від покійників,
зокрема: аби захистити себе від відьом: но то вже до церкві ходілі,
док водічка свєщена. Док так і попроміваєш, і очі, і умієссє, й
нап’єссі8; аби покійник не ходив: свєченим маком посипають і
водою свєченою полівають… і… тим… ой!.. ладоном кадєть9. Щоб
оберегти худобу, треба було потерти корову водічкою посвєщеною
або ж у ведєрце корові вліти, шоб коровка попіла. Як бачимо, на
язичницькі уявлення накладалися християнські. Можна було
заподіяти комусь шкоду, закопавши ко(а)чіне яйце варене. Тоді
треба це яйце викопати й пустити дєсь на бегучу воду або спалити у
5 Там само. – С. 396-397.
6 Говірка села Машеве Чорнобильського району / Уклад. Ю.І. Бідношия,
Л.В. Дика. – Ч. 4. – К., 2003. – С. 204-205.
7 Мойсієнко В.М. Поліські замовляння. – Житомир, 1995. – С. 68.
8 Говірка села Машеве Чорнобильського району / Уклад. Ю.І. Бідношия,
Л.В. Дика. – Ч. 4. – К., 2003. – С. 147.
9 Там само. – С. 86-87.
вогні10; пор.: безпосередній зв’язок символів вода – вогонь як двох
протилежних стихій.
Зауважмо, що Полісся щодо рудиментарних форм народних
архетипових символів репрезентує досить виразну єдність із
низкою характерних майже для всієї слов’янської духовної
культури варіантів, що проявляються подекуди спорадично,
територіально розпорошено. Скажімо, на Рівненщині (с.Чудель)
засвідчено вже ускладнений обряд захисту від грому: окрім того,
що традиційно для Полісся з хати викидали хлібну лопату, під час
громовиці ставили на одне або й на кожне вікно склянку (горня) з
водою та клали сіль на рушнику (це, на нашу думку, було
своєрідною реалізацією ритуалу зустрічі хлібом-сіллю).
Зафіксовані в різноманітних джерелах на території Полісся
обряди, вірування, тексти фольклору та символи в них виявляють
генетичну й типологічну спільність із загальноукраїнськими.
Символічне значення архетипового слова-символу вода зберігає тісний
зв’язок з архетипом11, проте активне функціонування того чи іншого
слова у відповідній національно-мовній системі зумовлює формування
національно специфічного, “культурного” компонента в його
семантичній структурі слова. Отже, такий символ має тісний зв’язок із
національним баченням світу.
Оксана Симович
Архетип вода полеском языковом пространстве
В статье проанализировано несколько аспектов
функционирования одного из самых распространенных архетипных
символов вода, подчеркнуто связь семантики символа с ритуалом.
Представленный материал воспроизводит важную часть
языковой культуры Полесья.
Ключевые слова: символ, ритуал, семантика, обряд.
Oksana Simovych
The Archetype Water in the Language Space of Polissia
In this paper the functioning of widely distributed archetype symbol
(water) is discussed. It is shown that the semantic of symbol is closely
associated with ritual. This material is essential for research of
language culture of Polissia.
Key words: symbol, ritual, semantics, ceremony.
10 Там само. – С. 176-177.
11 Див.: Сімович Оксана. До проблеми украдання Словника вербальних
символів: Кров. Вода. Зозуля // Діалектологічні студії. 2: Мова і культура. –
Львів, 2003. – С. 265-300.
|