Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу)
У статті проаналізовано мікономени говірок Чорнобильської зони, які наразі побутують як редуктивні. Увагу закцентовано на динаміці номінативного складу, семантичної структури, мотивації та системних зв’язків у межах ЛСГ ‘назви грибів’. Дослідження ґрунтується на власних експедиційних записах....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37529 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) / М. Ткачук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 275-282. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37529 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375292012-10-18T12:11:28Z Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) Ткачук, М. Описова діалектологія У статті проаналізовано мікономени говірок Чорнобильської зони, які наразі побутують як редуктивні. Увагу закцентовано на динаміці номінативного складу, семантичної структури, мотивації та системних зв’язків у межах ЛСГ ‘назви грибів’. Дослідження ґрунтується на власних експедиційних записах. В статье проанализированы микономены говоров Чернобыльской зоны, которые в настоящее время функционируют как редуктивные. Рассмотрена динамика номинативного состава, семантической структуры, мотивации и системных связей в ЛСГ ‘названия грибов’. Исследование основано на собственных экспедиционных записях. The article analyses the nomination of mushrooms in the dialects of the Chornobyl zone, which function as the reduced ones. The dynamics of the nominative construction, semantic structure, motivation and the system connections in the lexical group ‘the mushrooms’ names’ are also considered. The investigation is based on the own research expedition’s recordings. 2010 Article Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) / М. Ткачук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 275-282. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37529 811.161.2’282.2 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Ткачук, М. Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовано мікономени говірок Чорнобильської зони, які наразі побутують як редуктивні. Увагу закцентовано на динаміці номінативного складу, семантичної структури, мотивації та системних зв’язків у межах ЛСГ ‘назви грибів’. Дослідження ґрунтується на власних експедиційних записах. |
| format |
Article |
| author |
Ткачук, М. |
| author_facet |
Ткачук, М. |
| author_sort |
Ткачук, М. |
| title |
Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) |
| title_short |
Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) |
| title_full |
Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) |
| title_fullStr |
Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) |
| title_full_unstemmed |
Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) |
| title_sort |
мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37529 |
| citation_txt |
Мікономінація в чорнобильських говірках (питання реконструкції ареалу) / М. Ткачук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 275-282. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT tkačukm míkonomínacíâvčornobilʹsʹkihgovírkahpitannârekonstrukcííarealu |
| first_indexed |
2025-07-03T19:20:44Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:20:44Z |
| _version_ |
1836654732574195712 |
| fulltext |
УДК 811.161.2’282.2
Марина ТКАЧУК
МІКОНОМІНАЦІЯ В ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ
(ПИТАННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ АРЕАЛУ)
У статті проаналізовано мікономени говірок Чорнобильської
зони, які наразі побутують як редуктивні. Увагу закцентовано на
динаміці номінативного складу, семантичної структури,
мотивації та системних зв’язків у межах ЛСГ ‘назви грибів’.
Дослідження ґрунтується на власних експедиційних записах.
Ключові слова: мікономен, семантична структура,
трансформаційні процеси, номінативне поле.
Мікономени як частина тематичної групи ботанічної лексики
належить до активного мовного запасу носіїв чорнобильських
говірок і відображає одну з найголовніших сфер життя людини. Як
відомо, територія українського Полісся багата на гриби, а тому
збирання й заготівля грибів були поширеним і улюбленим заняттям
поліщуків. Відносна замкненість та архаїчність території
проживання, традиції, досвід мовців визначили особливості
народних назв грибів у чорнобильських говірках Київщини, що
становлять східну частину центральнополіського ареалу,
зруйнованого після аварії на ЧАЕС 1986 р. Динаміка ареалу,
пов’язана з міграційними процесами населення із забрудненої зони,
актуалізує проблему реконструкції образу говірок цієї території,
зокрема за матеріалами мікономінації, яка ще не була об’єктом
докладного опису.
Реконструктивний підхід до дослідження лексики редуктивних
говірок1, якими сьогодні є говірки Чорнобильської зони,
передбачає аналіз динамічних змін у номінації, семантичній
структурі та мотивації як окремих номенів, так і в системних
зв’язках у межах аналізованої ЛСГ, що стало предметом цього
дослідження. Увагу зосереджено на фрагменті ЛСГ ‘назви грибів’.
Аналізована ЛСГ є відносно стабільною й розгалуженою
групою лексики, що має чітку структурну організацію, яка
відображає особливості сегментування діалектоносіями
позамовного простору. ЛСГ назв грибів включає як загальні, так і
родові, і видові назви. Виокремлення підгрупи ‘загальні назви
1 П.Ю. Гриценко зазначає, що редуктивною є говірка яка зазнала чи
зазначає структурних змін унаслідок дії різних чинників: наприклад,
звуження сфери фукнціонування, міграційних процесів тощо (Гриценко П.Ю.
Редуктивна говірка // Українська мова. Енциклопедія. [3-тє вид.]. – К.:
“Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2007. – С. 567.).
грибів’ можливе при врахуванні кількох ступенів узагальнення: на
рівні всієї ТГЛ (наприклад, назва гриб ‘загальна назва’) та тільки на
рівні ЛСГ ‘назви грибів’ (гриб ‘їстівний гриб’, ‘неїстівний гриб’).
Як загальне позначення грибів, нижчих безхлорофільних
рослин, у всіх досліджуваних говірках2 засвідчені різні формальні
варіанти загальнопоширеної лексеми гриб. Номен трапляється в
пам’ятках лише з ХVІІ ст.3. До цього часу функцію загальної назви
грибів виконувала архаїчна лексема гу|ба (словотвірний варіант
|губка), яка в цьому ж значенні відома різним слов’янським мовам4.
У діалектологічних джерелах, які репрезентують досліджувані
говірки, номен гу|ба відзначено в загальному значенні ‘гриб
(загальна назва)’ та із семантикою ‘їстівний гриб, загальна назва’,
‘неїстівний гриб, загальна назва’, ‘березовий гриб, чага, Inonotus
obliquus (Pers.) Pil.’ (Мш.)5. Обстеження чорнобильських говірок,
зокрема говірки с. Машеве, показало, що в загальному значенні
номен гу|ба наразі не функціонує. Цією лексемою діалектоносії
переважно позначають трутовики на противагу пластинчастим і
трубчастим грибам6. У сучасних чорнобильських говірках
семантична структура номена гу|ба є вужчою й охоплює семантику
‘одна з двох шкірно-м’язових складок біля рота’ (у всіх говірках),
‘наріст, гриб, що росте на стовбурі, на пні дерева’ (Лб., Ус., Бн.,
Тер., Ст., Ст. Ш., Бр., Пр., Зм., Ссл., Кр. Г., Рз., Лел.); ‘трутовий
наріст на березі’ (Зм., Іл., Бр., Мш., Лел., Ссл., Кр. Г.), ‘висушений
гриб-трутовик, яким користувалися при добуванні вогню’ (Рз., Ус.,
Б. С.)7. У деяких говірках аналогічні значення має словотвірний
варіант |губка: ‘наріст на стовбурі дерева’ (Ржд., Бч.), ‘трутовий
наріст на березі’ (Оп., Бч., Ржд.), ‘висушений гриб-трутовик, яким
2 Див. перелік обстежених населених пунктів у кінці роботи. 3 Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. – К.:
Наукова думка, 1992. – С. 290; Сабадош І.В. Формування української
ботанічної номенклатури. – Ужгород: Ужгород. держ. ун-т, 1996. – С. 57;
Симоненко Л.О. Формування української біологічної термінології [відп. ред.
М. М. Пещак]. – К.: Наук. думка, 1991. – С. 52-54; Щербакова А.А. О
происхождении названия “грибы” (из истории русской ботанической
терминологии) / А.А. Щербакова // Ботанический журнал. – 1962. – Т. 47,
№ 3. – С. 440-441.
4 Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. / Макс Фасмер;
[пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачева / 2-е изд., стер.]. – М.: Прогресс, 1987. –
Т.1. – С. 468-469; Общеславянский лингвистический атлас. Серия лексико-
словообразовательная. – Выпуск 3. Растительный мир. – Мн., 2000. – К. 57;
Сяржаніна Г.І. Грыбы і грыбная кулінарыя: папул. энцыкл. давед. – Мн.: Бел.
асац. кулінараў, 2005. – С. 34. 5 Говірка села Машеве Чорнобильського району / [відп. ред.
Л.А. Москаленко, уклад. Ю.І. Бідношия]. – К.: Довіра, 2003. – Ч. 3: Матеріали
до лексичного атласу української мови. – С. 163-164.
6 Включаємо трутові гриби до ЛСГ ‘назви грибів’, спираючись на наукову
класифікацію; самі діалектоносії трутовики грибами не вважають. 7 Див. також: Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К.: Наук. думка,
1974. – С. 60.
користувалися при добуванні вогню’ (Кп., Бн., Тар., Мш.).
Дериват губ|йаки ‘усі їстівні гриби, крім білого’ в
чорнобильських говірках утворює опозицію з видовою назвою
білих грибів. У “Лексичному атласі Правобережного Полісся”
М. В. Никончука та О. М. Никончука засвідчено, що у всіх
досліджуваних говірках наявна опозиція ‘усі їстівні гриби, крім
білого гриба, Boletus edulis’ : ‘білий гриб, Boletus edulis’. Перший
компонент опозиції репрезентовано номенами козл’а|ки, губ|йаки,
багн’у|к’і8. Обстеження показало, що в сучасних чорнобильських
говірках ця семема майже не реалізована: лише в кількох
обстежених говірках виявлено лексеми губ|йаки (Влч., Чст.); номен
засвідчений від старшого покоління інформанітв. Діалектологічні
джерела також фіксують губ|йакиі (Дн.), губ|йаче ‘тс.’ (Рд.)9.
В одній говірці зафіксовано назву |бабк’і ‘усі їстівні гриби, крім
білого (загальна назва)’ (Бн.); ця лексема в більшості
чорнобильських говірок позначає підберезовик, Leccuinum scarbum
S.F. Gray. Номен |бабк’і утворений шляхом розширення семантики
видової назви. Такі зміни постали, імовірно, унаслідок впливу
позамовних факторів, тобто поширення того чи іншого гриба на
території побутування досліджуваних говірок. Так, дослідники
відзначають, що загальною назвою їстівних грибів можуть бути
будь-які родові мікономени10.
У більшості чорнобильських говірок діалектоносії
протиставляють білі гриби іншим їстівним за ознакою цінності:
|б’ели з|нал’і гріиб / це наш у|же |сам’і |сам’і кампе|тентниǐ гріиб буў
// а так у нас л’і|с’ічк’і бу|л’і / |подз’ел’енк’і / зе|л’онк’і напр’і|м’ер /
р’іж|к’і / мас|л’ата / ота|к’е (Кр. Г.). На противагу цьому в
досліджуваних говірках фіксуємо деактуалізацію опозиції ‘білий
гриб’ : ‘усі їстівні гриби, крім білого’, оскільки з ужитку виходять
загальні назви їстівних грибів, крім білого.
Не завжди сегментування позамовного простору
діалектоносіями чорнобильських говірок збігається із
загальноприйнятим. Так, на Середньому Поліссі неїстівними
вважали більшість пластинчастих грибів (опеньки, рядовки та інші
види): |пол’с’к’іх гр’і|боў і а|п’ен’ок м’і н’е пр’ізна|вал’і / ка|зал’і на
йіх га|д’учк’і // це ўже тут |наш’і |самиійе |п’ерв’ійе гр’і|б’і (Кр. Г.).
Коментарі діалектоносіїв свідчать про динаміку гіперо-
8 Никончук М.В. Лексичний атлас Правобережного Полісся. – Київ –
Житомир: Державна картографічна фабрика, 1994. – К. 83; див. також:
Назарова Т.В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті. – К.: Наук. думка, 1985.
– К. 99; Сяржаніна Г.І. Грыбы і грыбная кулінарыя: папул. энцыкл. давед. –
Мн.: Бел. асац. кулінараў, 2005. – С. 34-35.
9 Говірки Чорнобильської зони: Тексти / Упоряд. П.Ю. Гриценко та ін. – К.:
Довіра, 1996. – С. 49, 110. 10 Сяржаніна Г.І. Грыбы і грыбная кулінарыя: папул. энцыкл. давед.. – Мн.:
Бел. асац. кулінараў, 2005. – С. 34.
гіпонімічних відношень у ЛСГ ‘назви грибів’. Зокрема, відзначено
трансформацію реалемного поля, співвідносного з лексемою гриб
‘їстівні гриби’, за рахунок включення до нього грибів, які раніше
мовці відносили до неотруйних, але й не вживаних у їжу: а те|пер
|кажут гр’іб на йо|го (про печериці; З. П.); то н’е гр’іб / то |пушка
(про порхавку, Lycoperdom Pers.; Мш.). Такі зміни реалемного поля
номена гриб також підтримують деактуалізацією опозиції ‘білий
гриб’ : ‘усі їстівні гриби, крім білого’ й обмеження функціонування
лексеми гриб у родовому значенні із семантикою ‘білий гриб,
Boletus edulis’, що, за даними “Лінгвістичного атласу Нижньої
Прип’яті” Т.В. Назарової, обіймає весь ареал Нижньої Прип’яті11.
Позначення білого гриба, Boletus edulis, родовою лексемою нами
виявлено в таких говірках: гр’іб (Рд., З. П., Ссл.), гр’іиб (Рд., Зм.),
гр’іб (З. П.), гриіб (Т. Л.), гриб (Гс.), у яких семантична структура
номена гриб охоплює значення: ‘гриб (загальна назва)’; ‘їстівні
гриби (загальна назва)’; ‘білий гриб, Boletus edulis’.
У чорнобильських говірках побутують загальні назви їстівних
грибів переважно родини болетових, в основі яких лежить часова
ознака (час появи) або місце зростання. Темпоральна ознака може
бути виражена як прямо, так і опосередковано, тобто через
співвіднесення з періодами річного аграрного циклу, а також із
святами православної церкви, які були формально узгоджені з
трудовим сільськогосподарським календарем12. Так, у межах
мотиваційної ознаки ‘час появи’ виокремлюються такі моделі, за
якими утворені назви грибів: май > |маǐск’ійе гр’і|б’і (Ржд.) ‘весняні
гриби (загальна назва)’; |маǐск’ійе (Іл.), |маǐс’к’і гр’іиб (Кр. Г., Ус.),
майо|в’ійе (Тар.) ‘ранні весняні гриби, поява яких збігається з
релігійним святом Миколин день (22 травня за н.ст.)’; Микола >
м’і|колиінийе гр’і|б’іи (Рд.), м’іи(иі)|кол’нийе гри|би (Пл., Оп., Іл., Бч.,
З. П.), м’іко|лайов’ійе (Тар.) ‘ранні весняні гриби, поява яких
збігається з релігійним святом Миколин день (22 травня за н.ст.)’;
літо > |л’етн’ійе гр’і|бяі (Бч.) ‘ранні гриби’; Трійця >
тра(о)|йецк’ійе гри|би (Рд., Зм., Оп., Тер., Іл., Бч.), тро(а)|йешнийе
гр’і|б’і (Пл., Ссл.) ‘гриби, які ростуть на свято Трійці’, ‘гриби, що
ростуть в період, коли красується жито’. Інф.: тро|йешнийе / на
Т|роǐцу рос|тут бу|вайе // (Пл.); пор.: Т|роǐца з кра|сойу (Пр.). В
одній говірці зафіксовано тра|йецк’ійе гр’і|б’і (Лел.) ‘гриби, які
ростуть, коли колосується жито’, хоча на Трійцю жито вже
починало цвісти, тобто поява колосу припадає на ранній період.
Імовірно, неточність у визначенні семантики номена тра|йецк’ійе
11 Назарова Т.В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті. – К.: Наук. думка,
1985. – К. 99.
12 Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник /
А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін.]– [2-е вид.]. – К.: Либідь,
1994. – С. 182.
гряі|б’і пов’язана зі змінами номінативних полів лексем на
позначення періодів росту й достигання колоскових, які
зафіксовані в багатьох чорнобильських говірках. Наприклад, у
говірці с. Паришів мікономен красаві|к’і (Пр.) функціонує зі
значенням ‘гриби, що ростуть у період, коли красується жито’,
‘ранні весняні гриби, поява яких збігається з релігійним святом
Миколин день (22 травня за н.ст.)’, що, ймовірно вказує на
поплутання значень лексем колосувати/ся і красувати/ся, які
позначають період появи колосу й період цвітіння жита відповідно.
В інших говірках лексеми кросов’і|к’і (Мш.), краснов’і|к’і (Іл.)
красувати/ся функціонують зі значенням ‘гриби, що ростуть у
період, коли квітує жито’, а номени каласав’і|к’і (Рд., Т. Л., Бн., Ус.,
Мш.) < колосувати/ся, мотивовані періодом появи колосу зернових
культур, – із семантикою ‘гриби, які ростуть під час колосування
жита’: ко|ли |жіито в’іиси|пайец:а / |колас // (Рд.).
Відносною сталістю у чорнобильських говірках
характеризуються родові назви грибів. Однак і в межах цієї
лексико-семантичної підгрупи відзначені трансформації, зумовлені
як внутрішньомовними, так і позамовними факторами. Так, на
позначення грибів родини болетових, які схожі до боровиків і
синіють від дотику, функціонують двокомпонентні сполучення,
утворені за допомогою родового позначення гриб та атрибутивного
компонента, похідного від назви тварини, який указує на
неїстівність гриба: за|йа(е)ч’і(и)йе гр’і|б’і (Рч., Рз., Бч., Тер.), інф.:
в’із’|ми за |його / дак пазеле|н’еў // (Рч.)13. Відзначено
народноетимологічне переосмислення таких двокомпонентних
сполучень: заǐ|ц’і |йелиі ка|зали // (Рз.); ремотивація відбувається за
ознаками ‘дикорослість’ → ‘придатність рослини бути кормом для
тварин’. У деяких говірках діалектоносії відзначають, що ця
лексема є хронологічно маркованою: за|йеч’ійе / наз|вал’і це ў
с|таре шче в|ремйе // наз|вал’і шо |горк’і чи хто йо|го з|найе мо’
йа|к’іǐ // (Бр.). В одній говірці засвідчено |чорнийе гр’і|б’і
паралельно до назви за|йечийе гр’і|б’і (Іл.), що зумовлено
особливістю гриба – темніти від дотику: |чорнийе гр’і|б’і / за|йечийе
/ во|ни |чорниійе та|к’ійе // во|ни ж так йак |тийе а|ле |чорниійе //
з|разу воз’|м’іс’ за йо|го і вон почер|н’ев / з|начит’ во|ни ўже... / ми
йіх не б|ралиі / а тут бе|рут’ (Іл.). Новішими за відзоонімні
атрибутивні сполучення є різні формальні варіанти
двокомпонентного сполучення |пол’ск’ійе гри|би (Кп., Рд, З. П, Т. Л,
13 Назви цієї моделі засвідчено в білоруських та польських говірках; див.:
Раслінны свет: Тэматычны слоўнік / Склад. В.Дз. Астрэйка і ін., навук. рэд.
Л.П. Кунцэвіч, А.А. Крывіцкі]. – Мн.: Беларуская навука, 2001. – С. 281;
Bartnicka-D№bkowska B. Polskie ludowe nazwy grzybуw. – Wrocіaw –
Warszawa – Krakуw: Zakіad narodowy imienia Ossoliсskich; Wydawnictwo
Polskiej Akademii nauk, 1964. – S. 29, 44.
Оп., Ссл., Кр. Г., Пр., Лел., Дб., Ст.). У функціонуванні лексеми
|пол’с’кий гриб відзначено такі тенденції: 1) лексема вживалася й
уживається у говірці (або важко встановити, чи номен є
хронологічно маркованим, тобто чи увійшов до говірки пізніше,
але це не пов’язано зі зміною території функціонування говірки):
|пол’ск’іǐ гр’іб (Лб.); 2) лексема ввійшла до говірки як позначення
реалії, номінація якої раніше була відсутня (З. П.); 3) лексема
ввійшла до говірки як синонім до наявної номінації (переважно до
мікономена за|йечий гриб). У деяких говірках паралельно
функціонують обидва номени (Бр., Т. Л., Б. С.) – |пол’с’киĭ гриб ||
за|йечиĭ ~, проте засвідчено розмивання семантики обох лексем,
оскільки інформанти нечітко ідентифікують їх значення: у говірках
с. Буряківка і с. Товстий Ліс діалектоносії непослідовно
ототожнюють значення обох лексем або непослідовно розрізняють
денотати. В одній досліджуваній говірці відзначено, паралельне
вживання моухо|в’ік || |пол’с’к’ійе (В.) ‘моховик, Xerocomus Quel.’,
що зумовлено нерозрізненням видів грибів роду Xerocomus.
Припускаємо, що накладання номінативних полів назв |пол’с’к’і
гри|би / за|йечи гри|би зумовлено впливом літературної мови14;
витіснення назви за|йечий гриб назвою |пол’с’кий гриб підтримуване
функціонуванням останнього сполучення в говірках південної
Київщини, де наразі мешкає більшість переселенців-чорнобильців,
говірки яких зазначають іншодіалектного впливу.
Розширення сфери функціонування мікономена |пол’с’к’і гри|би,
а в деяких говірках й інших лексем, зумовлює інші
трансформаційні процеси. Зокрема, у говірці с. Крива Гора
зауважено зміну реалемного поля, співвідносного з лексемою
га|д’учк’і, якою позначали неїстівні гриби або ж такі, які
зараховували до неїстівних; при цьому семантична структура цього
мікономена не змінилась, пор. у с. Крива Гора: |пол’с’к’іх гр’і|боў і
а|п’ен’ок м’і н’е пр’ізна|вал’і / ка|зал’і на йіх га|д’учк’і // це ўже тут
|наш’і |самиійе |п’ерв’ійе гр’і|б’і // (Кр. Г.).
Із семантикою ‘гриби, схожі до боровиків, що синіють від
дотику’ засвідчено номен глу|х’і гр’іб (Чст.). У говірці с. Стебли
семантику назв цієї моделі (глу|х’іийе гр’іи|б’і, глу|х’і гр’іб (Ст.)
діалектоносії визначають як ‘гриб, схожий на білі гриби, але який
не вживали в їжу’. Прикметник відповідає семантиці ‘поганий’
(пор. дур|ни(ǐ) гр’і(иі)б ‘різновид мухомора з жовтою шапинкою’ (З.
П.)15; номен цієї ж моделі засвідчено в білоруських говірках: глухім
14 Див. також: Симоненко Л.О. Взаємодія української літературної мови і
територіальних діалектів у становленні мікологічної лексики // Питання
взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів: тези
доповідей і повідомлень. – К.: Наук. думка, 1972. – С. 49; Сержанина Г.И.,
Яшкин И.Я. Грибы. – Мн.: Наука и техника, 1986. – С. 112-113. 15 Див. також: Етимологічний словник української мови: в 7 т. / ред.
О.С. Мельничука. – К., 1982. – Т. 1. – С. 530-531.
грыб ‘польський гриб’16. Паралельно з назвою глу|х’іийе гр’іи|б’і,
глу|х’і гр’іб у говірці вживають мікономен |зайач’іǐ гр’іб (Ст.), проте
семантика лексеми є розмитою.
У досліджуваних говірках функціонують й інші мікономени,
які мають часову маркованість, що відображено в метамовних
коментарях діалектоносіїв. Так, нещодавно до говірок увійшли
номени си|н’аўк’і (Бч.), св’і|н:ушк’і (Прт.) із неідентифікованою
семантикою, які функціонували в говірці м. Прип’ять і були
новими для решти говірок; ре|доўк’і (Оп.) ‘рядовка сіра’. Мовці не
дають чіткого визначення семантики останнього номена й
відзначають, що лексема є новою та ввійшла до говірок у ІІ
половині ХХ ст., імовірно, під впливом літературної мови
(говірковий варіант |пудзеленк’і). Зафіксовано ремотивований
варіант чере|дуўка (Бч.) ‘тс.’ зі зміненою фонетичною формою, що є
результатом народноетимологічного зближення лексеми ре|дуўка з
номеном чере|да, що, ймовірно, мотивовано особливостями
зростання цих грибів: череда – “маса, велика кількість чого-небудь,
скупченого, розташованого в одному місці”17. Мотив номінації
ремотивованої лексеми чере|дуўка та лексеми-мотиватора є
спільним18.
Отже, мікономени, як і інші ЛСГ ботанічної лексики
редуктивних чорнобильських говірок, зазнають трансформації
внаслідок впливу власне лінгвістичних і позамовних чинників.
Динаміка, виявлена у ЛСГ ‘назви грибів’, зумовлена кількома
тенденціями: 1) звуження функціонування деяких лексем, їх
перехід до пасивного словникового запасу в мовленні
діалектоносіїв (напр., губ|йаки, губ|йаче, козл’а|ки), 2)
трансформація семантичної структури окремих номенів
(наприклад, звуження та спеціалізація значення номена гу|ба в
напрямку ‘гриб (загальна назва)’ → ‘трутові гриби’), зміна
номінативних або реалемних полів, співвідносних із цими
номінаціями. Іноді динаміка семантичної структури окремих назв
зумовлена трансформаціями в інших ЛСГ, які пов’язані з
аналізованою лексикою, наприклад, мотиваційними відношеннями
(тра|йецк’ійе гр’і|б’і); 3) зміна репертуарного складу ЛСГ ‘назви
грибів’, що зумовлено впливом іншодіалектного середовища та
літературного стандарту (входження до чорнобильських говірок
хронологічно маркованих номенів |пол’с’к’і гри|би, ре|доўк’і,
св’і|н:ушк’і). Наслідком цього стало розширення синонімічних
16 Раслінны свет: Тэматычны слоўнік / Склад. В.Дз. Астрэйка і ін., навук. рэд.
Л.Н. Кунцэвіч, А.А. Крывіцкі. – Мн.: Беларуская навука, 2001. – С. 281;
Сержанина Г.И., Яшкин И.Я. Грибы. – Мн.: Наука и техника, 1986. – С. 113.
17 Словник української мови: в 11 т. / редкол.: І.К. Білодід (голова) та ін. – К.:
Наук. думка, 1990. – Т. 11. – С. 303-304. 18 Також див.: Симоненко Л.О. Формування української біологічної
термінології / Відп. ред. М.М. Пещак. – К.: Наук. думка, 1991. – С. 74.
відношень у межах аналізованої ЛСГ, розмивання номінативних
полів нової та давнішої лексеми (|пол’с’киĭ гриб / за|йечиĭ гриб /
глу|хиĭ гриб).
Умовні скорочення
ЛСГ – лексико-семантична група
ТГЛ – тематична група лексики
Позначення говірок
Бн. – Бенівка, Бр. – Буряківка, Бч. – Бички, Гс. – Горностайпіль,
Зм. – Зимовище, Іл. – Іллінці, Кп. – Куповате, Кр. Г. – Крива Гора,
Лел. – Лелів, Мш. – Машеве, Оп. – Опачичі, Прт. – Прип’ять, Пр. –
Паришів, Рд. – Рудьки, Ржд. – Роз’їждже, Рз. – Розсоха, Рч. –
Річиця, Ссл. – Старосілля, Ст. Ш. – Старі Шепеличі, Т. Л. –
Товстий Ліс, Ус. – Усів, Чст. – Чистогалівка, Чорнобильський р-н;
В. – Варовичі, Влч. – Вільча, Дб. – Діброва, З. П. – Зелена Поляна,
Лб. – Луб’янка, Пл. – Поліське, Ст. – Стебли, Тар. – Тараси, Тер. –
Терехи, Поліський р-н, Київська обл.; Б. С. – Біла Сорока,
Гомельська обл., Білорусь.
Марина Ткачук
Микономинация в чернобыльских говорах (вопрос
реконструкции ареала).
В статье проанализированы микономены говоров
Чернобыльской зоны, которые в настоящее время функционируют
как редуктивные. Рассмотрена динамика номинативного состава,
семантической структуры, мотивации и системных связей в ЛСГ
‘названия грибов’. Исследование основано на собственных
экспедиционных записях.
Ключевые слова: микономен, семантическая структура,
трансформационные процесы, номинативное поле.
Maryna Tkachuk
The nomination of the mushrooms in the Chornobyl dialects (the
problem of the area’s reconstruction).
The article analyses the nomination of mushrooms in the dialects of
the Chornobyl zone, which function as the reduced ones. The dynamics
of the nominative construction, semantic structure, motivation and the
system connections in the lexical group ‘the mushrooms’ names’ are
also considered. The investigation is based on the own research
expedition’s recordings.
Key words: the nomination of the mushrooms, semantic structure,
transformational processes, nominative field.
|