Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей
У статті проаналізовано дієслова із префіксом ви-, які зафіксовано в лексикографічних працях, що репрезентують говірки північного та південно-західного наріч української мови....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37530 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей / Н. Хобзей // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 283-288. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37530 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375302012-10-18T12:12:29Z Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей Хобзей, Н. Описова діалектологія У статті проаналізовано дієслова із префіксом ви-, які зафіксовано в лексикографічних працях, що репрезентують говірки північного та південно-західного наріч української мови. В статье осуществлён анализ глаголов с приставкой вы-, которые зафиксированы в лексикографических трудах, которые представляют говоры северного и юго-западного наречий украинского языка. The article analyzes the verb with the prefix re-, that were in lexicographical works that represent the dialects of northern and southwestern dialects of the Ukrainian language. 2010 Article Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей / Н. Хобзей // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 283-288. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37530 811.161.2’282.2 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Хобзей, Н. Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті проаналізовано дієслова із префіксом ви-, які зафіксовано в лексикографічних працях, що репрезентують говірки північного та південно-західного наріч української мови. |
| format |
Article |
| author |
Хобзей, Н. |
| author_facet |
Хобзей, Н. |
| author_sort |
Хобзей, Н. |
| title |
Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей |
| title_short |
Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей |
| title_full |
Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей |
| title_fullStr |
Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей |
| title_full_unstemmed |
Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей |
| title_sort |
дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37530 |
| citation_txt |
Дієслова з префіксом ви- в говірках північного та південно-західного наріч української мови: до пошуку паралелей / Н. Хобзей // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 283-288. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT hobzejn díêslovazprefíksomvivgovírkahpívníčnogotapívdennozahídnogonaríčukraínsʹkoímovidopošukuparalelej |
| first_indexed |
2025-07-03T19:20:54Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:20:54Z |
| _version_ |
1836654741805858816 |
| fulltext |
УДК 811.161.2’282.2
Наталія ХОБЗЕЙ
ДІЄСЛОВА З ПРЕФІКСОМ ВИ- В ГОВІРКАХ
ПІВНІЧНОГО ТА ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО НАРІЧ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ДО ПОШУКУ ПАРАЛЕЛЕЙ
У статті проаналізовано дієслова із префіксом ви-, які
зафіксовано в лексикографічних працях, що репрезентують говірки
північного та південно-західного наріч української мови.
Ключові слова: дієслово, префікс ви- , говірка, південно-західне
наріччя, північне наріччя.
Упродовж останніх десятиліть у славістиці зросло зацікавлення
префіксальними дієсловами. Привертає увагу учених і семантика
дієслова загалом, і значення його префіксів зокрема1. В українських
діалектологічних студіях, на жаль, цих тенденцій не спостерігаємо.
Однак вивчення дієслівної лексики крізь призму діалектології
видається особливо актуальним і цікавим.
Матеріалом до порівняльного аналізу слугували
лексикографічні праці ― «Словник західнополіських говірок»
Г. Аркушина2, «Словник поліських говірок» П. Лисенка3 та
«Дієслова із префіксом ви- в говорах південно-західного наріччя.
Словник» Н. Хобзей4. Основою словника дієслів із префіксом ви-
слугували сучасні діалектні записи, етнографічні та лінгвістичні
публікації кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., залучено відомості
від найдавніших до сучасних діалектних словників, зокрема
«Словник буковинських говірок» за редакцією Н. Гуйванюк та
1 Див., напр.: Глагольная префиксация в русском языке. Сборник статей /
Сост. М. Кронгауз, Д. Пайар. – М., 1997; Зализняк Анна А. Опыт
моделирования семантики приставочных глаголов в русском языке //
Russian linguistics. – Vol. 19. – 1995. – Р. 143-185; Кронгауз М.А. Приставки
и глаголы в русском языке: семантическая грамматика. – М., 1998; Dick
W.H. The Russian verbal prefix po- as an invariant cognitive structure. – The
Ohio State University, 1988; Townsend Ch.E. Semantics of the preverb u- in
Czech and Russian: negative and positive modality // Die Welt der Slaven,
1977. – Jahrgang XLII, 2. – Р. 328-346; Prszybylska R. Shematy
wyobrażeniowe а semantyka polskich prefiksów czasownikowych do-, -od, -
prze, -roz, -u. – Kraków, 2006 та ін.
2 Аркушин Г. Словник західнополіських говірок: У 2 т. – Луцьк, 2000.
3 Лисенко П. Словник поліських говірок. – Київ, 1974. 4 Хобзей Н. Дієслова із префіксом ви- в говорах південно-західного
наріччя. Словник (рукопис).
К. Лук’янюк5, «Наддністрянський реґіональний словник» Г. Шила6,
«Гуцульські говірки: короткий словник» за редакцією
Я. Закревської7, «Словник бойківських говірок» М. Онишкевича8,
«Короткий словник лемківських говірок» П. Пиртея9 та багато ін.
Розпочнемо з основної проблеми опису. Диференційність ―
домінантна риса діалектної лексикографії, щоправда, іноді ведуться
розмови про необхідність повного діалектного словника конкретної
говірки. Однак диференційності уникнути практично неможливо не
тільки через традиційні лексикографічні принципи, а й через
цілком об’єктивні причини (зокрема й те, що словник укладає
невелика група, а найчастіше один словникар). Вибірковість панує
від початку діалектної лексикографії, від перших словничків-
додатків до краєзнавчих, етнографічних, фольклорних видань, які,
власне, початково й описували лексику південно-західних говорів.
На відміну від лінгвогеографів, які фіксують (у картографованому
чи некартографованому варіанті) усе те, що зібрав експлоратор, ―
літературну норму, регулярні відхилення від неї та оказіоналізми,
діалектний лексикограф усе пропускає через фільтр співвіднесення
з літературною нормою. Слова, які цю норму репрезентують, навіть
якщо вони зібрані за спеціально розробленими для словника
питальниками, стають своєрідним «табу», їх не вводять не те що до
реєстру, а й навіть до картотеки. Тому в читача неминуче
виникатимуть запитання на кшталт: «Чи дієслово висунути у
бойківських говірках має лише значення ‘витратити (гроші)’:
Вúсунуў богáто грóшей10, а не: ‘сунучи, перемістити що-небудь
наперед, на видне місце’, ‘пропонувати чию-небудь кандидатуру
для виконання якогось завдання, на вищу посаду, на важливішу
роботу’, ‘ставити на передній план’11, які фіксує лексикографічне
джерело літературної мови?», «Чи дійсно в буковинських говірках
основне значенням слова вíтовкти — ‘висякати’, а менш вживане
серед інформаторів ‘стоптати, витолочити’12?». Зрештою, через
упізнаваність слова, загальновживаність його основного значення
цікаві семантичні явища, які здебільшого мають незначну кількість
5 Словник буковинських говірок / Відп. ред. Н. Гуйванюк, К. Лук’янюк. –
Чернівці, 2005.
6 Шило Г. Наддністрянський реґіональний словник / Відп. ред. Л. Полюга,
Н. Хобзей. – Львів, 2008.
7 Гуцульські говірки: Короткий словник / Відп. ред. Я. Закревська. – Львів,
1997.
8 Онишкевич М. Словник бойківських говірок: У 2 т. – Київ, 1984. 9 Пиртей П. Короткий словник лемківських говірок. – Івано-Франківськ,
2004.
10 Онишкевич М…, т. І, с. 110. 11 Словник української мови: В 11 т. – Київ, 1970. – Т. І. – С. 504.
12 Словник буковинських говірок…, с. 60.
фіксацій, можуть залишитися непоміченими, маловажливими та не
потрапити до лексикографічних праць.
Скажімо, загальновідомо, що для дієслів із префіксом ви- (на
зразок виїхати) характерне переміщення з якогось закритого
простору у відкритий13. За Ю.Д. Апресяном, «А вийшов із В в С =
‘істота А, ідучи, перемістилася із замкнутого простору В у
відкритіший простір С»14. Можна сказати ще із «захищеного»
простору в «незахищений». Аналізуючи колядки та щедрівки, які
зафіксовано на зламі ХІХ – ХХ ст. й опубліковано у виданні НТШ
за редакцією В. Гнатюка, маємо три приклади, у яких простір у
валентності «куди?» змінюється не від «закритого» («захищеного»)
до «відкритого» («незахищеного»), а навпаки. Ці тексти записали в
трьох різних говірках різні збирачі. Два з них однотипні, пор.:
«Вийду до сїни(й), сїни сіяють, Вийду до хати, пани повстають,
Пани повстають, шапку знимають, Шапку знимають, низько
кланяють» (Ляхівці, 1900 рік запису)15; «Війду до сїний – сїни
сияють, Війду до ізби – пани повстають, Панну витають, шапки
здіймають, Шапки здіймають, низько кланяють» (Сіньків, 1896 рік
запису)16; «Ой у луженьку край береженьку Гречная панна більцю
білила, Більцю білила, перстень згубила. Війшла до хати, стала
казати: Татуню, ідїт, перстень ми найдїт. Татуньо пішли, перстень
не знайшли» (Новиця, без року запису)17. Ідеться про те, що
дівчина з вільного відкритого простору заходить у закритий –
«кімнати», у двох перших цитатах вона переходить перед цим
через ще менший – «коридор», здійснюючи поступовий перехід18.
Можливо, що таке трактування «закритого» / «відкритого»
простору продиктоване обрядовістю тексту. Виявлення таких
свідчень допомогло б розкрити особливості семантики
українського дієслова та його префіксів.
13 Див., напр.: Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т.ІІ: Интегральное
описание языка и системная лексикография. – М., 1995. – С. 494; Шмелев
А.Д. Из пунката А в пункт В // Логический анализ языка: Семантика начала
и конца / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова. – М., 2002. – С. 188.
14 Апресян Ю.Д…, с. 494. 15 Колядки і щедрівки / Зібрав Володимир Гнатюк // Етноґрафічний збірник:
видає етноґрафічна комісія Наукового товариства імени Шевченка. Т.
ХХХVІ. – Т. ІІ. – Львів, 1914. – С. 239. 16 Колядки і щедрівки…, с. 240.
17 Колядки і щедрівки…, с. 224. 18 Детально про дієслова руху у збірниках колядок та щедрівок В. Гнатюка
див.: Хобзей Н. Дієслова руху із префіксом ви- або звідки та куди
виходять, виїжджають і таке інше в колядках та щедрівках // Народна
творчість українців у просторі та часі: Матеріали міжнародної наукової
конференції в рамках VІ Міжнародного фестивалю українського
фольклору «Берегиня» / За ред. проф. Г. Аркушина. – Луцьк, 2010. – С.
381-390.
Вибірковість у діалектному словникові часто є синонімом
випадковості, адже завдання експлоратора записати всю говіркову
лексику навіть за диференційним принципом є нереальним для
виконання. У відомих сучасних діалектних словниках, що
репрезентують говірки південно-західного наріччя, бракує
значення ‘виклювати, видзьобати, виїсти (про птаха)’ для дієслова
випити. Однак матеріали до другого тому Атласу української мови
фіксують його в покутських говірках (щоправда, вони не
представлені в сучасній українській лексикографії): Тогíд горобц’í
ч’úсто вíпили мəн’і сóнішник (Княже); Горобпцí вíпили ўс’о просо
(Запруття); Горобпц’í в’íпили ўвес мак (Белелуя); Ти знáйêш, нибóри,
такé бýло фáйнə прóсо, а горобц’í ўс’о вíпили (Будилів)19. Зі
значенням ‘виїдати’, ‘виїсти’ (Жук хліб випиває) подає цю лексему
словник за редакцією Б. Грінченка, локалізуючи слово віддаленим
від Покуття Константиноградським уїздом, а також, за журналом
«Основа»20, наводить словосполучення випивати очі
‘викльовувати, виклювати очі’: Яструби з орлами випивали очі21.
Серед префіксальних дієслів переважно доконаного виду
ймовірність потрапити в діалектний словник знову ж таки
зменшується. Тому реалізація ідеї на підставі різноманітних
лексикографічних праць порівняти продуктивність префіксів не
тільки в різних наріччях, а й у різних говорах, на жаль, ніколи не
матиме успіху.
У словниках Г. Аркушина, П. Лисенка та Н. Хобзей виявляємо,
що спільними для наріч є загальновживані значення, які закріплені
й літературною нормою; напр.:
вигибати ‘гинути, вмирати (про всіх людей або багатьох)’22
вигібти, док., зх. поліс. ‘померти, загинути’: Вúг’ібло свинéй, шо
й ну!23;
вигибти, док., гуц. ‘загинути’ – Блúзн’ата óде йакíс’ бýли та
вíгибли. Мáйу отýй однú блúзн’ата та обóйе вíгибли (Росішка); Йа
маў пáс’іку. Вітáк Усе вíгибло у мéнеи (Зелена Н)24;
видурювати, недок., видурити, док. ‘добувати, одержувати що-
небудь за допомогою хитрощів; виманювати’25;
19 Тут і далі в круглих дужках подано назву населеного пункту.
20 Основа. –1862. – Т. І. – С. 109 [подано за: Грінченко Б.Д. Словарь
украинского языка. – К., 1958. – Т. І. – С. 175].
21 Грінченко…, с. 175. 22 Словник української мови…, т.1, с. 372.
23 Аркушин…, т.1., с. 54.
24 Зазначу, що в гуцульських говірках зафіксовано з цим значенням
лексему вигинути: Вúігинули пчóли ў нéго (Зелена); а також
фразеологізм вигинули всі до лаби ‘всі згинули’: Вíгинули там ўс’і до лáби
(Делятин) 25 Словник української мови…, т.1, с. 394.
видурити, док., зх. поліс. ‘виманити, випросити’: Вáша д’íвка
вúдурила в нáшого хлóпца цук’éрка26;
видурити, док., закарп. ‘взяти хитрощами, видурити’: Так
пройдисв’ітка в’íдурила. у мéне грóші (Чорні Ослави).
Зафіксований у с. Нагуєвичі фразеологізм видурив би в дідька
гроші І. Франко пояснює так ― “про зручного дурисвіта”27.
Однак у говірках південно-західного наріччя, зокрема в
гуцульських, засвідчено й інше значення лексеми видурити
‘викликати звідкись, заохочуючи вийти, підманюючи або
приваблюючи чимось’, напр.: Аби му си снила 9 ночий и аби си
встидав и нїкому не казав, то в 9 день може го втуманити, шо
піде за нев у пущу аж до ї призначеного помешканьи и тогди до
него має таку міць, шо може го відурити від з межи людий у
вечьирі, бо вона приходит и сміє си и співає голосом єго коханки
(Космач)28; Вíдуриела менé у сíни (Зелена); Вúдурили тоў наýкоў
д’íўку с хáти та й забрáли аж’ у Кóс’іў, а кóло старúх немá кóму
ходúти (Верховина).
Звісно ж, виявляємо й такі випадки, коли значення, як свідчать
опрацьовані джерела, зафіксоване лише в поліських говірках,
наприклад, одне зі значень дієслова вивернути ― ‘вийти’: Вс’і
Гуд’ýшчини кýри вúвеирнули на бурак’і29 та ін.
Лише зрідка в словниках трапляються випадки, коли слово чи
його значення відоме в двох наріччях, але не закріплені
літературною нормою. Натомість фіксуємо випадки, коли одне
значення репрезентоване двома лексичними паралелями,
наприклад ‘випускати, утворювати під час росту колосся’ —
вибивати та висипатися:
поліс. Жúто ростé, вибивáйе кóлос30 – вол., гуц. Жúто ростé в
стрілкú, вибивáйе кóлос, квітýйе cповн’айецца, сплíйе (Терентіїв);
Жúто вибивájе колосс’а (Гранівка); Жúто вибивáйе кóлос
(Вербовець); пор. також: Такí дýже крáсн’і пáсамки вібивáйут з
земл’í (Росішка);
зх.поліс. Вже й кóлос вúсипиц’:а на Йýрийа31 – Д’істайé
кул’íнц’а, в сəрəдúн’і кулусóк рустé, зачинáйе покáзувати вýса,
вúсипəц’а, тод’í дв’і нид’íл’і висипáйəц’а, дв’і нид’íл’і цвитé, ді’і
нид’íл’і дустигáйе (Сморжів); Спочіткý жúто ростé ў стріўк’é,
вітак вісипáйесі ў кóлос, половíйе і достигáйе (Перерив); Найпéрше
26 Аркушин…, т.1., с. 55.
27 Гальцько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив др.
Іван Франко. – Т. І / 2-е видання. – Львів, 2006. – С. 243.
28 Шухевич В. Гуцульщина. – Т. V. – Львів, 1908. – С. 199.
29 Аркушин…, т.1., с. 53. 30 Лисенко…, с. 43
31 Аркушин…, т.1., с. 59.
жúто зийшлó, вітáк задернúлос’а, вíсипалос’а, зацвúло, достúгло
(Ілемня); Л’он цвітé і висипáйецца у голоўк’і (Березове).
Для ґрунтовних достовірних порівнянь діалектних явищ у
різних говірках важлива не тільки їхня лексикографічна
репрезентація, а й максимальне дослідження записів живого
мовлення як системи.
Наталья Хобзей
Глаголы с приставкой вы- в говорах северного і юго-западного
наречий украинского языка
В статье осуществлён анализ глаголов с приставкой вы-,
которые зафиксированы в лексикографических трудах, которые
представляют говоры северного и юго-западного наречий
украинского языка.
Ключевые слова: глагол, приставка вы-, говор, юго-западное
наречие, северное наречие.
Natalya Khobzey
Verbs with the prefix vy- in the dialects of northern and south-
western dialect of the Ukrainian language: the search for parallels
The article analyzes the verb with the prefix re-, that were in
lexicographical works that represent the dialects of northern and south-
western dialects of the Ukrainian language
Keywords: verb, the prefix vy-, dialect, south-western dialect, the
northern dialect
|