Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч)
У статті розглянуто основні назви хліба та його частин, які поширені в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя. Проведено паралелі з поліськими говорами.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37532 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) / В. Шелемех // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 296-301. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37532 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375322012-10-18T12:12:37Z Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) Шелемех, В. Описова діалектологія У статті розглянуто основні назви хліба та його частин, які поширені в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя. Проведено паралелі з поліськими говорами. В статье рассматриваются основные названия хлеба и его частей, распространенные в говорах надсянско-надднестрянского порубежья, а также северного наречия The results of study of the main denominations for the word “bread” and its parts which are distributed in adjacency of Sjan and Dniester dialects are presented. Special attention is given to the dialects of Polissia. 2010 Article Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) / В. Шелемех // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 296-301. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37532 811.161.2’282:392.8(477.85/.87) uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Шелемех, В. Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті розглянуто основні назви хліба та його частин, які поширені в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя. Проведено паралелі з поліськими говорами. |
| format |
Article |
| author |
Шелемех, В. |
| author_facet |
Шелемех, В. |
| author_sort |
Шелемех, В. |
| title |
Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) |
| title_short |
Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) |
| title_full |
Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) |
| title_fullStr |
Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) |
| title_full_unstemmed |
Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) |
| title_sort |
назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37532 |
| citation_txt |
Назви хліба та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (у контексті південно-західного та північного наріч) / В. Шелемех // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 296-301. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT šelemehv nazvihlíbatajogočastinugovírkahnadsânsʹkonaddnístrânsʹkogosumížžâukontekstípívdennozahídnogotapívníčnogonaríč |
| first_indexed |
2025-07-03T19:21:02Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:21:02Z |
| _version_ |
1836654749983703040 |
| fulltext |
УДК 811.161.2’282:392.8(477.85/.87)
Віра ШЕЛЕМЕХ
НАЗВИ ХЛІБА ТА ЙОГО ЧАСТИН У ГОВІРКАХ
НАДСЯНСЬКО-НАДДНІСТРЯНСЬКОГО СУМІЖЖЯ (У
КОНТЕКСТІ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ТА ПІВНІЧНОГО
НАРІЧ)
У статті розглянуто основні назви хліба та його частин, які
поширені в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя.
Проведено паралелі з поліськими говорами.
Ключові слова: говір, назва, слово, хліб.
Хліб як щоденна їжа та елемент матеріальної культури народу
часто стає об’єктом культурологічних, етнографічних,
фольклористичних та лінгвістичних студій. Серед діалектологічних
розвідок власне назвам хліба та його частин присвячено праці
Е. Ґоци1, Г. Мазур2, Є. Турчин3 та ін.
Метою статті є дослідити назви буденного (необрядового) хліба
та його частин у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя,
здійснити порівняльний аналіз із поліськими говорами.
Загальною назвою для хліба у всіх обстежених говірках є
лексема хл′іп(б). Спорадично фіксуємо назву ку|лач (Кр).
Лексема хліб походить з псл. *xlěbъ [Фасмер ІV: 241-242]; пор.
поліс.: хлеб (хліп, хліб, хлеб, хліеб, хлыб) ‘житній хліб’ [Лекс.
Палес.: 107].
Слово кулач виводять з псл. kolačь ‘печений хліб круглої
форми’, яке походить від kolo ‘коло’ [ЕСУМ ІІ; 348]; пор.: поліс.
калáч ‘бублик’ [Лисенко: 89], зхполіс. калач ‘бублик’, ‘спечений
калач, який передавали родичам як знак запрошення на весілля’,
‘булка, прибрана квітами і стрічками, з якою молода з дружками
їде на вечорниці до молодого під час випікання короваю’,
1 Ґоца Е. Назви хлібних виробів в українських говорах Карпат // Сучасні
проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. праць. – Ужгород,
2001. – Вип. 4. – С. 194-197.
2 Мазур Г. Найменування великоднього хліба в українських говірках Карпат //
Гуцульські говірки. Лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження. – Львів,
2000. – С. 157-165.
3 Турчин Є. Назви частин хлібини в говорах української мови // Структура і
розвиток українських говорів на сучасному етапі. ХV Республіканська
діалектологічна нарада: Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1983. –
С. 228-230; Турчин Є. Лексична реалізація мікрополя “частини хлібини” в
українських говорах // Структурні рівні українських говорів / Відп. ред.
І. Матвіяс. – Київ: Наук. думка, 1985. – С. 146-165.
‘обрядовий хліб на весіллі (замість короваю)’ [Аркушин І; 205];
Зі значенням ‘хлібина’ виявляємо літературне слово бу|ханка
(Дм, Мн, Нк), його фонетичний варіант — бо|ханка х|л′іба (Ст),
фонетичні варіанти літературних слів бухан — бу|хон (Кр);
буханець — бухо|нец′ (Дв), бу|хонок (Дв, Кр) та слова ку|лачик (Пр),
|булка (Крк, Мн).
Перелічені номени виступають у складі словосполучень типу:
бу|ханка х|л′іба, бу|хониц х|л′іба, бу|ханок х|л′іба, ку|лачик хл′іба,
|булка х|л′іба та ін.
Лексеми бухон, буханка, бухонок, буханець, очевидно, через
польську мову запозичено з середньоверхньонімецької; свнім.
vochenze, fochenz ‘вид печива, білий хліб’, двнім. fochenza походить
від лат. focāciuz ‘спечений у попелі’ [ЕСУМ І: 311]. Етимологи
вважають, що форми з у (бухáн) пізніші, можливо виникли під
впливом народно-етимологічного зближення з бýхнути ‘набухати’,
а також припускають власне слов’янське походження цих слів
[ЕСУМ І: 311]; пор. поліс.: бохан (бόхон, бόхан, бόхун), ‘буханка
хліба’, буханец (бохонэц, бухонэц’, бохонéц) ‘тс.’, буханка (бохáнка,
бухáнка, бухόнка, бахáнка, бохýнка) ‘тс.’ [Лекс. Палес.: 107]; бохан
(бόхун) ‘обрядовий весільний хліб, пиріг, який наречена несе до
нареченого’ [Лекс. Палес.: 117], бόхан, бохáнка, бохόнка, бохόнька,
бохýнка, бухόнка ‘хлібина, яку перед випіканням викачують у
борошні’ [Лисенко: 35, 38], зхполіс. бохун ‘паляниця’, ‘хлібина, з
якою йдуть весільні гості на весілля (замість короваю)’ [Аркушин І:
29], боханець ‘тс.’, [Аркушин І: 29], буханец ‘хлібина, яку перед
випіканням декілька разів змочували водою, а потім ще змочували
після випікання’ [Аркушин І: 40-41], буханка ‘хлібина’ [Аркушин І:
41].
Походження слова булка не зовсім ясне, очевидно, пов’язане з
булáвá, бýлька, які зводяться до праслов’янського *bul-a ‘куля,
ґуля, набалдашник’, *bul-j- ‘пузир, пухир’, ‘ґуля, жовно’, ‘куля,
брила, грудка’; зі слов’янських мов, мабуть, було запозичене з нім.
діал. Bulke ‘булка’ [ЕСУМ І: 290-291]; пор. зхполіс. булка ‘хліб із
пшеничного борошна’, ‘хлібина, паляниця’ [Аркушин І: 36].
Серед слів, що позначають хлібину та не входять до складу
словосполучень, виявляємо: хл’і|бина (Дм, Кр), х|л′іп (ВБ, Зв, Ост,
Плн, Ст), |бохта (Врб); пор.: зхполіс. хлібина ‘паляниця, яку
посипали борошном перед тим, як саджати в піч’ [Аркушин ІІ:
228].
Лексема бохта, ймовірно, варіант слова бухт ‘вид печива’,
діал. бухта ‘тс.’ загальноприйнятої етимології не має. Етимологи
пов’язують її з бýхнути ‘набрякати’, бухтíти [ЕСУМ І: 312].
Спорадично варіант |бухта (Кр) фіксуємо зі значенням ‘хліб, який
давали кумам додому після хрестин’; пор.: зхполіс. бухти ‘пироги
особливої форми з маковою начинкою’ [Аркушин І: 41].
Житній хліб у досліджуваних говірках позначають
словосполучення: |житн′іǐ хл′іп (Врб, Грс, Кт, Ост, Ск, Стр),
|житниǐ хл′іп (Блн, Плн), |жытниǐ хл′іп (Цк); |чорниǐ хл′іп (ВБ, Грс,
Плн). Словосполучення |житн′іǐ хл′іп разо|виǐ (Рд) позначає хліб із
житнього борошна низького ґатунку. Сполучення слів |чорниǐ хл′іп
(Мш) фіксуємо також зі значенням ‘хліб із борошна низького
ґатунку’.
На позначення пшеничного хліба в говірках надсянсько-
наддністрянського суміжжя поширені назви: пши|ничниǐ хл′іп (Врб,
Плн, Цк), пше|ничний хл′іп (Ост, Тр, Стр); |б’ілиǐ хл′іп (Грс, Хд).
Зі значенням ‘хліб із борошна першого та вищого ґатунків’,
який уживали зазвичай у свята, фіксуємо лексему |восух (ВБ, Дм,
Зв, Мк, Ост, Прл, Рд, Тр, Стр). Різниця у значенні між хлібом і
восухом утворена на основі:
ґатунку борошна: |б’іле / ту то нази|вали |восух / а |чорниǐ
хл′іп / ту то йе хл′іп (ВБ);
виду борошна: с пше|ничнойі му|ки буў с|печиниǐ |восух / а зу
|житнойі буў с|печиниǐ хл′іп / а с куку|рузи |була с|печина
пе|реп’ічка (Дм);
форми хліба: пи|чут з рук хл′іп / а |восух ўже пик|ли ў
па|тел′ни4 (Дм).
Слово восух, ймовірно, походить від псл. suxъ (‹ sous-) ‘сухий’
[ЕСУМ V: 486-487]; пор.: поліс. осýшок ‘невеликий окраєць хліба’
[Лисенко: 146], зхполіс. осухь ‘перша відрізана від паляниці
скибка’, осушок ‘тс.’ [Аркушин ІІ: 18].
Лексему перепічка виводять із псл. *pekti ‘пекти’, *pektь ‘піч’
[ЕСУМ: ІV: 329-330]; пор.: поліс. перапечка (пэрэпічка, перапíчка,
пырапычка, пэрэпэчка, перапéчка) ‘буханка хліба’, ‘низький
плоский хліб’ [Лекс. Палес.: 107; 112], перепєчка, переп’їчка ‘корж,
спечений із кислого тіста на сковороді; перепічка’ [Лисенко: 157].
Хліб прямокутної форми спорадично має назви: бака|л′ін (Тр),
бака|л′іǐка (Ст), пател′|н′ак’і (мн.) (Мк), брит|ванка (Нк, Цк),
б|л′ашка (Мн).
Лексеми бакалін, бакалійка зазвичай позначають купований у
магазині хліб, а пательнякі, бритванка — спечений удома: йак
пик|ли к|руглиǐ хл′іп / ту то буў хл′іп / а йак пик|ли ў |форм’і / ту
пател′|н′ак’і […], бу ву|ни |були ў та|к’і |форм’і / ф та|к’і па|тел′ни
(Мк).
Назви бакалін, бакалійка суфіксальним способом утворено від
слова бакалія ‘група харчових продуктів і предметів споживання’,
4 Слово пательня вжите зі значенням ‘прямокутна форма для випікання’.
яке своєю чергою запозичене з турецької мови: тур. bakkal
‘торговець овочами’, bakkaliye ‘бакалія’ [ЕСУМ І: 119].
На позначення хліба у формі паляниці, посоленого зверху,
спеченого скраю печі, зазвичай із залишків тіста в діжці, фіксуємо
лексеми: п’іт|паўки (мн.) (Мн), п’ітполум’|йаник (ВБ).
Назву пітпавки утворено від псл. paliti, яке пов’язане
чергуванням голосних із poleti ‘горіти, палати’, *polmen- ‘полум’я’
[ЕСУМ ІV: 266]. У поліських говірках виявляємо фонетично
подібні назви: падпальнік (подпáльнік, пудпáльнік), падпалак
(путпáлок, пудпáлок, падпáлак) ‘вид плоского хліба’ [Лекс. Палес.:
112], подпáлок, пудпалок ‘корж, спечений із кислого тіста на
сковороді; перепічка’ [Лисенко: 165, 178].
Спорадично виявляємо назви для хліба із зерна нового врожаю:
моло|диǐ хл′іп (Ост), |першиǐ хл′іп (Ост), с|в’іжиǐ хл′іп (Ср).
Сема ‘відрізаний ножем великий плоский шматок хліба’ у
говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя реалізують
лексеми: ку|сок (ВБ, Дв, Зв, Кр, Крк, Мн, Остр, Пл, Плн, Пр, Рд, Ск,
Ст, Шк), ку|сочок (Грд, Пл, Ср), |кусник (Вл, Нк, Тр); ка|валок (ВБ,
Дм), ка|вавок (Мк); к|ромка (Ск); с|кипка (Дв, Мн), які теж
виявляємо у складі словосполучень зі словом хліб.
Частина перелічених назв праслов’янського походження:
кромка ‹ псл. kroma ‘обрізаний край чогось’ [ЕСУМ ІІІ: 102]; кусок,
кусник ‹ псл. kosati, пов’язане kosъ ‘кусок’ [ЕСУМ ІІІ: 159-160];
пор.: зхполіс. кусень ‘шматок чого-небудь’ [Аркушин І: 272].
Назва кавалок та фонетичний варіант кававок через пол. kawał,
kawałek запозичено із середньонижньонімецької kavel ‘жереб, доля’
[Фасмер ІІ: 152-153]; пор.: поліс. кавáлак ‘шматок, кусок’
[Лисенко: 87], зхполіс. кавалок ‘шматок чого-небудь’ [Аркушин І:
203]. Через польську мову з давньоверхньонімецької запозичено і
слово скипка: двнім. skība (нвнім. Scheibe ‘скибка, коло, шибка,
шайба’) [ЕСУМ V: 270-270].
У поліських говірках зі значенням ‘відрізаний шматок хліба’
поширені фонетично подібні з досліджуваними слова: скібка
(скыпка, скíпка, скéбка, скыбка, скэбка, скíбка) [Лекс. Палес.: 121];
зхполіс. скіпка ‘скибка хліба’, скібаница ‘велика скибка хліба’
[Аркушин ІІ: 149, 150].
На позначення скибки, відрізаної від непочатого краю хлібини,
фіксуємо літературне слово ц′і|лушка (АВ, Дв, Дм, Мк, Нк, Ост,
Мн, Пр, Ст, Тр), а також лексеми: гор|бушка (Кр, Мн), вер|бушка
(Крк), ск|раўка (ВБ, Зв). Мотиваційними ознаками слів цілушка,
горбушка, імовірно, виступає зовнішній вигляд: цілушка — ціла,
суцільна скибка; горбушка — скибка у вигляді горба. Назви
вербушка, скравка, можливо, мотивовані місцем розташування:
вербушка — верхня скибка хліба; скравка — перша скибка скраю.
Назва горбушка, імовірно, походить від псл. gъrbъ [ЕСУМ І:
563], вербушка — ‹ псл. vъrxъ [ЕСУМ І: 360-361], скравка — ‹ псл.
krajъ похідне від krojiti ‘кроїти’ [ЕСУМ ІІІ: 73]; пор.: зхполіс.
скраєць ‘перша відрізана від паляниці скибка’, скрайчик ‘тс.’
[Аркушин ІІ: 152].
Пор. поліс. цілýшка ‘перший (невеликий) шматок хліба,
відрізаний від цілої буханки’ [Лисенко: 228], зхполіс. цілушок
‘перша відрізана від паляниці скибка’ [Аркушин ІІ: 242].
Зафіксовані словосполучення |перша ц′і|лушка (Мн): ус|тан′:а
ц′і|лушка (Мн) творять опозицію між першою та останньою
скибкою хлібини. Із цим значенням також фіксуємо слова:
гор|бушка (Мн), ук|райец′ (Плн), ук|раǐчик (Плн): йак спуч’ит|ку
к|райали / ту ук|райец′ / а там |дал′і / ту буў ку|сок (Плн).
У “Словнику західнополіських говірок” Г. Аркушина слово
окрайчик подано зі значенням ‘перша відрізана від паляниці
скибка’ [Аркушин ІІ: 12].
Аналіз назв хліба та його частин, які поширені в говірках
надсянсько-наддністрянського суміжжя, виявив, що більшість
зафіксованих назв праслов’янського походження. Основу
запозиченої лексики складають слова, запозичені з німецької мови.
Серед них: бухон, буханка, бухонок, буханець; кавалок, кававок;
скипка та ін.
Зіставлення лексем, які позначають різні види хліба в говірках
надсянсько-наддністрянського суміжжя та північного наріччя,
показало, що більшість досліджуваних номенів поширені в обох
групах говірок (із невеликою різницею в значеннях). Частина слів,
таких як бохан та ін., у поліських говірках мають ширшу
семантику. Порівнюючи лексику досліджуваних говорів,
спостерігаємо явище антонімії: ндс.-ндністр. укрáйець, укрáǐчик
‘остання скибка в хлібині’ : поліс. окрайчик ‘перша відрізана від
паляниці скибка’.
Список обстежених населених пунктів та їх скорочень5
АВ – Арламівська Воля Мостиського р-ну; Блн – Боляновичі
Мостиського р-ну; ВБ – Воля Баранецька Самбірського р-ну; Вл –
Велике Старосамбірського р-ну; Врб – Вороблячин Яворівського р-ну;
Грд – Городисько Старосамбірського р-ну; Грс – Гориславичі
Мостиського р-ну; Дв – Дев’ятир Жовківського р-ну; Дм – Дмитровичі
Мостиського р-ну; Зв – Зав’язанці Мостиського р-ну; Мк – Малі
Мокряни Мостиського р-ну; Мн – Монастирок Жовківського р-ну; Мш
– Мишлятичі Мостиського р-ну; Кр – Краковець Яворівського р-ну;
Крк – Крукеничі Мостиського р-ну; Кт – Коти Яворівського р-ну; Нк –
Наконечне Яворівського р-ну; Ост – Острожець Мостиського р-ну; Пл
– Плешевичі Мостиського р-ну; Плн – Поляна Старосамбірського р-
ну; Пр – Передвір’я Яворівського р-ну; Рд – Радохинці Мостиського р-
ну; Ск – Скелівка Старосамбірського р-ну; Ср – Середкевичі
5 Усі населені пункти знаходяться у Львівській області.
Яворівського р-ну; Ст – Старичі Яворівського р-ну; Стр – Старява
Мостиського р-ну; Тр – Терновиця Яворівського р-ну; Хд – Хідновичі
Мостиського р-ну; Цк – Циків Мостиського р-ну; Шк – Шкло
Яворівського р-ну.
Список скорочень джерел
Аркушин – Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок: У
2 т. – Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі
Українки, 2000. – Т. 1-2;
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови / За ред.
О.С. Мельничука: У 7. – К.: Наук. думка, 1982 – 2004.
Лекс. Палес. – Вештарт Г. Назвы ежы // Лексіка Палесся ў
прасторы і часе / Ред. В.У. Мартынаў. – Мінск: Навука і тэхніка, 1971.
– С. 89-142.
Лисенко – Лисенко П. С. Словник поліських говорів. – К.: Наук.
думка, 1974. – 260 с.
Фасмер – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. –
М.: Прогресс, 1986 – 1987. – Т. 1 – 4.
Список скорочень
двнім. – давньоверхньонімецьке;
діал. – діалектне;
зхполіс. – західнополіське;
ін. – інше;
лат. – латинське;
ндністр. – наддістрянське;
ндс. – надсянське;
нім. – німецьке;
пол. – польське;
поліс. – поліське;
пор. – порівняй;
псл. – праслов’янське;
свнім. – середньоверхньонімецьке
тс. – те саме;
тур. – турецьке.
Вера Шелемех
Названия хлеба и его частей в диалектах надсянско-
надднестрянского порубежья (в контексте южно-западного и
северного наречий)
В статье рассматриваются основные названия хлеба и его
частей, распространенные в говорах надсянско-надднестрянского
порубежья, а также северного наречия
Ключевые слова: говор, название, слово, хлеб.
Vira Shelemekh
The Denominations of the Word “Bread” and Its Parts in the
Adjacency of Sjan and Dniester Dialects and in the North Dialects
The results of study of the main denominations for the word “bread”
and its parts which are distributed in adjacency of Sjan and Dniester
dialects are presented. Special attention is given to the dialects of Polissia.
Key words: dialect, denomination, bread, word.
|