Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках

Статтю присвячено особливостям системи голосних фонем окремих говірок Полісся. На діалектному матеріалі простежено залежність якісних характеристик вокалів від їх акцентної позиції. Аналіз вокального складу окремих говірок Полісся відкриває шляхи до дослідження фонологічної системи північного україн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Юсікова, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2010
Schriftenreihe:	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Schlagworte:	Описова діалектологія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37534
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках / О. Юсікова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 310-316. — Бібліогр.: 29 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37534
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-375342012-10-18T12:11:02Z Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках Юсікова, О. Описова діалектологія Статтю присвячено особливостям системи голосних фонем окремих говірок Полісся. На діалектному матеріалі простежено залежність якісних характеристик вокалів від їх акцентної позиції. Аналіз вокального складу окремих говірок Полісся відкриває шляхи до дослідження фонологічної системи північного українського наріччя та української діалектної мови. Статья посвящена особенностям системы гласных фонем отдельных полесских говоров. На диалектном материале выявлена зависимость качественных характеристик вокалов от их акцентной позиции. Анализ структуры вокалов отдельных говоров Полесья открывает пути к исследованию фонологической системы северного украинского наречия и украинского диалектного языка. The article is devoted to the special features of the vocals phonemes of the (окремих) marshy scrubs dialects. On the dialects material was tracing the dependence on stressed position of the qualitative features of the vocals. The analysis of the vocals composition of the separate dialects open the courses for the investigation of the phonetic system of the Ukrainian northern dialect and the Ukrainian dialectal language. 2010 Article Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках / О. Юсікова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 310-316. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37534 811.161.2:81’282–112+342.415 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Описова діалектологія Описова діалектологія
spellingShingle	Описова діалектологія Описова діалектологія Юсікова, О. Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
description	Статтю присвячено особливостям системи голосних фонем окремих говірок Полісся. На діалектному матеріалі простежено залежність якісних характеристик вокалів від їх акцентної позиції. Аналіз вокального складу окремих говірок Полісся відкриває шляхи до дослідження фонологічної системи північного українського наріччя та української діалектної мови.
format	Article
author	Юсікова, О.
author_facet	Юсікова, О.
author_sort	Юсікова, О.
title	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках
title_short	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках
title_full	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках
title_fullStr	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках
title_full_unstemmed	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках
title_sort	зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Описова діалектологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37534
citation_txt	Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках / О. Юсікова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 310-316. — Бібліогр.: 29 назв. — укp.
series	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv	AT ûsíkovao zíspostereženʹnadsistemoûgolosnihfonemupolísʹkihgovírkah
first_indexed	2025-07-03T19:21:10Z
last_indexed	2025-07-03T19:21:10Z
_version_	1836654757984337920
fulltext	УДК 811.161.2:81’282–112+342.415 Олена ЮСІКОВА ЗІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД СИСТЕМОЮ ГОЛОСНИХ ФОНЕМ У ПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ Статтю присвячено особливостям системи голосних фонем окремих говірок Полісся. На діалектному матеріалі простежено залежність якісних характеристик вокалів від їх акцентної позиції. Аналіз вокального складу окремих говірок Полісся відкриває шляхи до дослідження фонологічної системи північного українського наріччя та української діалектної мови. Ключові слова: вокальна система, говірки Полісся, наголошені, ненаголошені голосні, акцентна позиція голосного. Дослідження відомих діалектологів-славістів минулого століття, зокрема В.М. Ганцова, О.Б. Курило, Ю.В. Шевельова, А.М. Залеського, переконливо показують, що матеріальною підосновою формування системи поліських вокалів було генетично зумовлене розрізнення довготи й пов’язаної з нею напруженості наголошених голосних порівняно з “недовготою” та “ненапруженістю” ненаголошених голосних1. Це є, на думку багатьох учених, специфічною, категоріальною рисою говорів північного наріччя в цілому. Ще на зорі розвитку української діалектної фонології питання генетичного розрізнення півночі й півдня в класифікації українських діалектів визначалось як таке, що сформувалось на базі різної рефлексії давніх голосних невисокого піднесення залежно від наголосу в північній частині українського діалектного континууму, і відсутності такої залежності у південній частині2. Ця особливість об’єднує Полісся в континуумі української діалектної мови. Просодична модель північно- українських говорів мала своїм остаточним результатом, як писав Ф.Т. Жилко3, посилення фонологічного протиставлення наголошених голосних ненаголошеним із наступним поступовим узагальненням диференційної ознаки напруженість – ненапруженість вокалів. 1 Залеський А.М. З історії українського вокалізму // Мовознавство. – 1968. – № 5. – С. 25. 2 Дзензелівський Й. О. Питання української теоретичної діалектології в листах К. Михальчука до О. Шахматова, П. Сімоні та В. Ягича // Проблеми сучасної ареології. – К.: Наук. думка. – 1994. – С. 48. 3 Жилко Ф.Т. Возникновение дифтонгов в украинском языке (Древние о, е в новых закрытых слогах) // Вопросы теории и истории языка. – Л., 1963. – С. 113, 118. У статті ми ставимо перед собою мету описати на прикладах окремих фонетичних явищ деякі диференційні особливості вокальної системи говірок Полісся. Приклади з говірок переконливо доводять, що однією з основних рис, які зумовлюють особливості поліських вокалів, є різна якість рефлексації давніх голосних у наголошеній і наголошеній позиції. Розглянемо типову східнополіську говірку с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області. У складі наголошеного вокалізму говірки с. Хоробичі функціонують такі фонеми: дифтонгічна іе, фонеми е, а, і, и, о, у, дифтонгічна фонема уо; у складі ненаголошеного вокалізму: фонеми і, и, е, а, о, у. Отже, кількісний склад наголошеного вокалізму досліджуваної говірки більший, ніж ненаголошеного. Найвиразнішим явищем диференціації наголошеного та ненаголошеного вокалізму в цій говірці є функціонування в наголошеній позиції дифтонгічної фонеми іе різної етимології та її варіантів із частково послабленим першим або другим компонетом іе, іе (відповідно ненаголошена позиція представлена фонемою е), напр.: 'в’іет’ер, м’а'т’іел’іца, д’іед, 'ріечка, 'віера, шіест’, йач'м’іен’, на м’а'жіе, у кон'ціе, сміех, піеч, пустац'віет, гріех, 'міес’ац, хріен, а'біечай, чміел’, прос'тіет’, 'ліезо, у х'л’іев’е, хі'біет (талант), ім'шіен’ (клуня), 'діежка, кру'тіен’, 'жіеншчини, 'жіердк’і, ма'гіерка (головний убір). Дифтонгічна фонема іе є характерним рефлексом давнього ě. Ю.В. Шевельов вважав, що давній голосний ě зазнав дифтонгізації в усіх позиціях, але далі зберіг дифтонгічну вимову тільки в наголошених складах4. Як засвідчує карта рефлексації ненаголошеного ě, укладена А.М. Залеським за матеріалами 1978 – 1987 років, яка охоплює й територію Городнянського району Чернігівської області, особливостями досліджуваного регіону та північних українських говорів загалом „беззастережно визнано різну залежно від положення щодо наголосу рефлексацію ě... після м’яких приголосних...”5. Дослідник фонетичної системи українських поліських говорів В.М. Мойсієнко відзначає збереження пам’ятками відмінності наголошеної та ненаголошеної рефлексації ě , зокрема пам’ятками першої половини XV ст.6. Однією з домінантних рис вокальної системи говірки с. Хоробичі є функціонування в наголошеній позиції дифтонгічної фонеми уо – рефлекса о (відповідно ненаголошена позиція представлена фонемою о), напр.: га'руод, по'руог, вуоз, стуол’, куон’, туок, двуор, вуол, 'пуопелам, ве'руоўка, за'пуонка (фартух), 4 Шевельов Ю.В. Історична фонологія української мови. – К.: Вид-во “Акта”, 2002. – С. 402. 5 Київське Полісся. – К.: Наук. думка. – 1989. – С. 41-42. 6 Мойсієнко В.М. Фонетична система українських поліських говорів у XVI – XVII ст. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. – С. 81. 'зуол’н’ік, ку'жуолка (для куделі), пуод (в печі), абі'куонщина, муост (підлога), клуок, ка'чуолка, круог, 'куомен. Дифтонгічні фонеми іе та уо характерні і для системи наголошеного вокалізму середньополіської говірки с. Стечанка Чорнобильського району Київської області, напр.: найуживанішою є дифтонгічна фонема іе та її варіант із послабленим другим компонентом іе: чоло'в’іек, ру'б’іеж, хл’іеб, отв’іет, гр’іех, л’іес, 'с’іейал’і, 'д’іет’ам, а також дифтонг іи, де другий компонент зазнав звуження, напр.: в 'біилом, 'д’іид, 'д’іиўка, піич, х'л’іибом. Зараз говірка с. Стечанка є переселенською – жителі переселені до с. Пасківщина Згурівського району Київської області, і фонетична система говірки зазнає впливу іншої досить віддаленої говірки7. Наголошений вокалізм досліджуваної говірки включає такі фонеми: і, иі, фонеми е, а, о, у, дифтонгічну фонему уо. Системі наголошеного вокалізму властиві й інші рефлекси ě, а саме: е,’е, і, дифтонгічна фонема ие. Ненаголошений вокалізм представлений фонемами і, и, е, а, о, у. Дифтонг уо у говірці с. Стечанка є широкофункціональним, напр.: за Ми'куолкойу, 'вуокон, пере'н’уос, не спо'суобна, на 'гуорц’і, с’уол, го'вуорка, к Т''руоĭци, стуол, нас'туол’н’іком, куон’, вуоз, туок, на дв’і 'дуоĭк’і, вуон, не муог, 'вуолос, 'пуозно, про'куос, ст’і'руог, 'туол’ко, с'куол’ко, во'руожка, 'нуоч:у,зе'л’уонк’і, 'вуоз’еш, с’іно'куос, зверо'буоĭ. Досліджуваній говірці властиві й інші наголошені рефлекси о, а саме: о, дифтонгічна фонема з ослабленим другим компонентом уо, фонема у, наголошеність складу залишається диференціюючою особливістю щодо якості вокалу. Дослідниця Східного Полісся О.Б. Курило послідовно показала, що функціонування дифтонгічних фонем іе та уо переконливо засвідчує диференційну рису наголошеності складу щодо якісної характеристики вокалів поліських говірок8. Ця риса залишається характерною і для берестейсько-пинських говірок, незважаючи на нетиповість дифтонгічної рефлексації ě в західнополіських говірках9. У досліджуваній говірці с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області ненаголошена позиція рефлекса ę послідовно представлена фонемою е після й, рідше в позиції після м’якого приголосного, на відміну від наголошеної позиції рефлекса 7 Гриценко П.Ю. Говірки Чорнобильської зони сьогодні // Полісся: мова, культура, історія. – К., 1996. – С. 41. 8 Курило О.Б. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки с. Хоробичі Городнянського повіту раніше Сновської округи на Чернігівщині. – C. 65. 9 Скопненко О.І. Берестейсько-пинські говірки: генеза і сучасний стан (історико-фонетично нарис). – НАН України. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – К., 2001. – С. 76. ę – ja, ’а, напр.: йе'кий, йей'цо, 'гайетис’, 'кайетис’, йе'жак, Йеў'доха, йед'ро, п’е'рут’, йек'би. Дослідження перезвуку а ((j)а, ę, * ě) – е А. М. Залеським10 на матеріалі західнополіської говірки с. Тур Ратнівського району Волинської області показало, що перезвук а – е (и) притаманний вокальній системі говірки лише під наголосом, напр.: іс кор'ч’е, з дош'ч’еми, диў'ч’ета, 'ч’есом, кл’у'ч’еми, переба'ч’ейте. Природа перезвуку а (з а, ę) – е (и) у говірці с. Тур суттєво різниться від перезвуку в південно-західних говірках, де це явище зумовлене дією сегментних факторів – пристосуванням артикуляції а до дуже палаталізованих, а в низці випадків палатальних приголосних (у деяких говірках)11. У досліджуваній поліській говірці перезвук є результатом просодичних часокількісних інтонаційних модифікацій наголошених голосних супроти ненаголошених, тобто є суперсегментним чинником12. Отже, ці два перезвуки не лише типологічно, а й генетично відмінні. В.В. Німчук, говорячи про перезвук а – е в південно-західних говорах, наголошує на тому, що це явище в південно-західному діалектному континуумі не залежить від наголошуваності13. Т. Попова говорить, що лише в частині буковинсько-покутських і гуцульських говорів, розміщених на схід від р. Черемош, релевантною для рефлексації ę є позиція голосного по відношенню до наголосу14. Ю.В. Шевельов, пишучи про першу програму з української діалектології – програму І. Новицького, відзначив, що першим питанням у програмі стояло питання рефлексації ę – е, яке учений вважає питанням двокорінної генези української мови – північ супроти півдня15. Такий підхід поділяли також Ф.Т. Жилко і М.Ф. Наконечний16. У говірці с. Тур А.М. Залеським було спростежене позиційне варіювання шиплячих за твердістю – м’якістю перед е лише під наголосом, що залежить від походження е: рефлекси е не розвивають м’якості попередніх шиплячих, а рефлекси а, ę розвивають, напр.: клю'чем, пе'чете, 'чер’ін’, ве'чера, 'чесна – але 10 Залеський А.М. Функціональний статус шиплячих у говорах північного наріччя української мови // Структурні рівні українських говорів. – К.: Наук. думка, 1985. – С. 53. 11 Там само. 12 Залеський А.М. Цитов. праця. – С. 61. 13 Німчук В.В. Цитована праця. – С. 26. 14 Попова Т.В. О судьбе е носового и (j)a в современных юго-западных украинских говорах // Проблеми сучасної ареології. – К.: Наук. думка, 1994. – С. 280. 15 Шевельов Ю.В. Про генетизм у діалектологічній концепції К. Михальчука // Проблеми сучасної ареології. – К.: Наук. думка, 1994. – С. 15. 16 Німчук В.В. Проблеми українського діалектогенезу // Проблеми сучасної ареології. – – К.: Наук. думка, 1994. – С. 30-31. ка'ч’елка, 'ж’елуйут’с’а, 'ж’ети, но'ж’еми17. Отже, за спостереженнями А.М. Залеського, перед наголошеним е – з е, ь шиплячі тверді, перед наголошеним е – з а, *ę – м’які18. Дистрибуція шиплячих щодо наголосу була виділена у вокальній системі берестейських говірок, що простежено й за матеріалами Діалектологічного атласу білоруської мови19. Невід’ємною характерною особливістю, що притаманна, зокрема, західнополіським берестейським говіркам, є наявність сполук м’яких шиплячих із наголошеним а. Так, у говірці с. Замшани Малоритського району Волинської області простежена залежність розподілу палатальних і непалатальних варіантів шиплячих від наголошеності – ненаголошеності наступного голосного а, напр.: вийіж'дж’али, ж’али, ле'ж’али, 'ш’апка. Це явище відображене й у матеріалах Діалектологічного атласу білоруської мови, напр.: 'ш’апка, ч’ай, ч’ас, ж’ал’, 'ж’аба, ло'ш’а, 'ж’алуватис’а, со'ш’а20. Переднаголошені й наголошені голосні в поліських говірках у багатьох випадках мають неоднорідну артикуляцію. Це явище ми послідовно спостерігаємо в говірці с. Хоробичі, що в багатьох випадках споріднює її з говірками білоруської мови21. Експіраторна сила голосного в наголошеному складі, за спостереженнями О.Б. Курило, лиш незначною мірою переважала експіраторну силу переднаголошеного складу, зокрема, переднаголошеного а, який за довготою переважав голосний у наголошеному складі. Тональна висота такого а була нижчою за тональну висоту наголошеного складу, напр.: зā\бιт’, дă кāс\т’ι, хвā\л’ісā, тā\ди. Наведені приклади дають можливість простежити паралелізм між переднаголошеним вокалізмом говірки с. Хоробичі і білоруським дисимілятивним аканням22. Саме на базі дослідження вокалізму говірки с. Хоробичі, на думку Ю.В. Шевельова О.Б. Курило підійшла „найближче до розв’язання проблеми дисимілятивного акання”23. О.С. Біла також відзначає залежність від наголошення вокальних характеристик перед і післянаголошених вокалів у говірках Східного Полісся24. П.С. Лисенко, описуючи фонетичні 17 Залеський А. М. Цитована праця. – С. 54-55. 18 Там само. 19 Дыялекталагічны атлас белорускай мовы / Пад рэд. Р.І. Аванесава ды ін. – Мінск: Выд-ва АН БССР, 1963. – С. 395-396. 20 Там само. 21 Вайтовіч Н. Т. Ненатіскны вакалізм народных гаворак Беларусі. – Мінск: Навука ы тэхніка, 1968. – С. 11. 22 Там само. 23 Шевельов Ю.В. Портрети українських мовознавців. – Видавничий дім “КМ Академія”. – 2002. – С. 74. 24 Біла О.С. Фонетичні особливості північноукраїнських говірок у зв’язку з суперсегментними характеристиками // Проблеми сучасної ареології. – К.: особливості говірки с. Красне (с. Красне, як і с. Хоробичі, знаходиться найближче до кордону з Білорусією, де вплив білоруських рис на перехідні говірки найсильніший), говорить про послідовне вживання на місці ненаголошеного о фонеми а, напр.: ка\лиска, ма\роз, ха\дит’25. Причину появи дисимілятивного акання О.Б. Курило вбачала в тому, що посилення експіраторного наголосу викликає редукцію попереднього складу, редукція означає наближення органів мови до стану спокою, себто до найширшої їх позиції. І сьогодні акання залишається широко поширеним явищем у говірці с. Хоробичі, напр.: п’а'ром, рав'чак, т’ат'рад’, б’а'реза, пустаац'в’ет, пл’а'тут’, ха'д’іла, п’а'кут’, п’еар’еа'рив, пр’ас'тол’ни, дв’а'нацат’, та'ди, т’а'пер, м’а'тіеліца, в’іа'л’ік’і, вара'ни, па'руог, га'род, мала'ди, са'кіера, на ра'лл’е, под га'рожай, б’а'сов’есни, па'ложено, баб'ри, санап'р’адка, рата'ват’, разаод'рав, па'сіейав, п’ач'нийе, ка'лиска, л’а'тайут’, йа'йе. Довготу переднаголошених фонем як одну з характерних особливостей північних говірок, зокрема, чернігівських, виділяв іще О.О. Потебня26. Подовження переднаголошених фонем як характерна риса деяких чернігівських говірок у XX столітті було предметом уваги В.М. Брахнова, Ф.Т. Жилка27. Так, ця риса була відмічена В.М. Брахновим у с. Лопатні Любецького району Чернігівської області, що розташоване на межі з Білорусією. Дослідник зазначав, що така особливість виникла, очевидно, під впливом наголосу, „голосні в першому переднаголошеному складі здовжуються: на місці о, наприклад, звучить два а з різними відтінками, перше з них ближче до о: хаа'д’іт’, б’алааг'р’івуйу, після губних на місці першого а іноді вчувається о: воаў'к’і, боаб'ри...28. Ф.Т. Жилко відзначав, що подовження голосних звуків у переднаголошеній позиції є характерною рисою фонетичної системи частини говірок саме північно-західних районів Чернігівської області. Учений, зокрема, вважав, що для говірок південно-західних районів Чернігівської області загалом є характерним подовження голосних звуків а, е перед наголошеними складами з голосними високого піднесення (і, у, е), рідко перед складом з о і а29. Наук. думка, 1994. – С. 148. 25 Лисенко П.С. Деякі особливості говірок Олишівського району Чернігівської області // Діалектологічний бюллетень. – К., 1953. – Вип. 4. – С. 21. 26 Брахнов В.М. О.О. Потебня – діалектолог // Діалектологічний бюлетень. – К., 1953. – Вип. 2.– С. 69. 27 Жилко Ф.Т. Перехідні говірки від української до білоруської мови в північно-західних районах Чернігівщини // Діалектологічний бюлетень. – К., 1953. – Вип. 4. – С. 7. 28 Лисенко П.С. Цитована праця. – С. 26, 69. 29 Жилко Ф.Т. Цитована праця. – С. 12. Отже, подовження звуків у переднаголошеній позиції, як і дисимілятивне акання, а також квантитативна редукція післянаголошених голосних, можуть бути розглянуті як окремі аспекти системної диференціації явищ поліського вокалізму. Спираючись на фактичний матеріал із говірок, аналізуючи праці фонетистів української діалектологічної школи, можна переконливо стверджувати, що формування системи вокалізму й подальше її функціонування в говорах північного наріччя відбувалося під дією просодичних факторів, зокрема й наголосу. Розглянуті окремі фонетичні явища переконливо доводять, що d системі відмінностей наголошеного – ненаголошеного вокалізму Полісся можна окреслити такі аспекти: аспект якісної та кількісної диференціації наголошених – ненаголошених рефлексів давніх голосних, аспект різних шляхів подальшого функціонування наголошених рефлексів порівняно з ненаголошеними та аспект диференціації впливів на сегментне консонантне й вокальне оточення поліських наголошених і ненаголошених вокалів. Урахування різних аспектів диференціації вокальної системи говірок Полісся є першорядним при дослідженні фонологічної, зокрема й вокальної системи української діалектної мови загалом. Елена Юсикова Из наблюдений над системой гласных фонем в полесских говорах Статья посвящена особенностям системы гласных фонем отдельных полесских говоров. На диалектном материале выявлена зависимость качественных характеристик вокалов от их акцентной позиции. Анализ структуры вокалов отдельных говоров Полесья открывает пути к исследованию фонологической системы северного украинского наречия и украинского диалектного языка. Ключевые слова: вокальная система, говоры Полесья, ударные и безударные гласные, акцентная позиция Olena Jusikova From the observation of the system of vocals phonemes of the individuals marshy scrubs dialects The article is devoted to the special features of the vocals phonemes of the (окремих) marshy scrubs dialects. On the dialects material was tracing the dependence on stressed position of the qualitative features of the vocals. The analysis of the vocals composition of the separate dialects open the courses for the investigation of the phonetic system of the Ukrainian northern dialect and the Ukrainian dialectal language. Key words: the vocals system, the marshy scrubs dialects, stressed and unstressed vocals, stressed position.

Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках

Institution

Ähnliche Einträge