Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся
У статті представлено дослідження міфологічних уявлень, пов’язаних з хлібом. Розглянуто особливості функціонування, семантизації цього культурного явища та його номінацію....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37536 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся / Н. Біленька // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 328-333. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37536 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375362012-10-18T12:09:58Z Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся Біленька, Н. Етно- та психолінгвістика У статті представлено дослідження міфологічних уявлень, пов’язаних з хлібом. Розглянуто особливості функціонування, семантизації цього культурного явища та його номінацію. Статья представляет исследование мифологических представлений, связанных с хлебом. Рассмотрено особенности функционирования, семантизации этого культурного явления и его номинацию. The article presents the study of the mythological presentations, what a connected with bread. The considered particularity of the operation, semantization this cultural phenomena and its nomination. 2010 Article Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся / Н. Біленька // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 328-333. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37536 81:39 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика |
| spellingShingle |
Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика Біленька, Н. Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті представлено дослідження міфологічних уявлень, пов’язаних з хлібом. Розглянуто особливості функціонування, семантизації цього культурного явища та його номінацію. |
| format |
Article |
| author |
Біленька, Н. |
| author_facet |
Біленька, Н. |
| author_sort |
Біленька, Н. |
| title |
Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся |
| title_short |
Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся |
| title_full |
Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся |
| title_fullStr |
Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся |
| title_full_unstemmed |
Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся |
| title_sort |
хліб: семантика в контексті народного етикету середнього полісся |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Етно- та психолінгвістика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37536 |
| citation_txt |
Хліб: семантика в контексті народного етикету Середнього Полісся / Н. Біленька // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 328-333. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT bílenʹkan hlíbsemantikavkontekstínarodnogoetiketuserednʹogopolíssâ |
| first_indexed |
2025-07-03T19:21:16Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:21:16Z |
| _version_ |
1836654765330661376 |
| fulltext |
Етно- та психолінгвістика ?
УДК 81:39
Наталія БІЛЕНЬКА
ХЛІБ: СЕМАНТИКА В КОНТЕКСТІ НАРОДНОГО
ЕТИКЕТУ СЕРЕДНЬОГО ПОЛІССЯ
У статті представлено дослідження міфологічних уявлень,
пов’язаних з хлібом. Розглянуто особливості функціонування,
семантизації цього культурного явища та його номінацію.
Ключові слова: хліб, ознака, семантика.
Міфологічні уявлення слов’ян, пов’язані з функціями предметів
матеріальної культури, залишаються одним із перспективних
напрямів дослідження в сучасній етнолінгвістиці.
Багатофункціональність предметів матеріальної культури відкриває
перспективу цілісного вивчення матеріальної та духовної культури,
виявляє умовний характер їх протиставлення1.
Упродовж тривалого часу функціонування предметів
повсякденного вжитку (зокрема, хліба як основного компонента) в
системі ритуальних дій становлять особливий інтерес для
етнолінгвістичних досліджень, оскільки основними тут є
символічні функції побутових речей, а утилітарні зведені до
мінімуму2. Хліб, його види, форми та функції в системі обрядів
були об’єктом дослідження вітчизняних та зарубіжних учених,
зокрема М. Маркевича, М.
Сумцова, А. Богдановича, Т.
Агапкіної, Л. Артюх, В.
Борисенко, В. Конобродської,
Л. Лаврентьєвої, Н. Листової,
Л. Молчанової, Р. Свириди3.
1 Топорков А.Л. Домашняя утварь в поверьях и обрядах Полесья //
Этнокультурные традиции русского сельского населения ХІХ — нач. ХХ в. —
Вып. 2. / Отв. ред. Станюкович Т.В. — М., 1990. — С. 67.
2 Лаврентьева Л.С. Хлеб в русском свадебном обряде // Этнокультурные
традиции русского сельского населения ХХ — нач. ХХ века. — Вып. 2. / Отв. ред.
Станюкович Т.В. — М. 1990. — С. 5.
3 Агапкина Татьяна. Юрьев день на Полесье: ритуальные выходы в поле //
Проблеми сучасної ареалогії. – Київ, 1994. – С. 324-331; Артюх Л. Ареальна
характеристика поминального хліба на українському Поліссі // Проблеми
сучасної ареалогії. – Київ, 1994. – С. 318-323; Артюх Ліда. Поминальні страви на
Поліссі (народний етикет) // Полісся України: матеріали історико-етнографічного
дослідження. – Вип. 1. Київське Полісся. 1994. – Львів, 1997. – С. 313-318;
Богданович А.Е. Пережитки древняго міросозерцанія у бѣ- лоруссовъ.
Этнографическій очеркъ. 1895. Рэпрынтнае выданне. — Мінск: Выдавецтво
«Беларусь», 1995. — 186 с.; Борисенко В.К. До питання типології весільного
хліба // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі. ХV
Республіканська діалектологічна нарада. Тези доповідей і повідомлень. –
Житомир, 1983. – С. 256-257; Борисенко В.К. Форми побутування весільного
короваю // Народна творчість та етнографія. – 1981. – № 5. – С. 37-44;
Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди. – Т. 1. –
Етнолінгвістичні студії. – Житомир "Полісся", 2007. – 356 с.; Лаврентьева Л.С.
І хоча вже стало традицією системне вивчення номінації явищ
духовної культури в комплексі з невербальними елементами4,
однак донедавна у вивченні мови традиційної культури увагу
приділяли переважно реалемним та акціональним символам.
Водночас не всі властивості та ознаки ставали об’єктом оцінки та
семіотичного осмислення в культурних текстах5. Тому об’єктом
нашого дослідження є ознаки, притаманні хлібові, які впливають на
регламентацію поведінки людини в повсякденному житті.
Зосередимо увагу на таких ознаках хліба, як забутий,
перевернутий та деформований. Наше спостереження здійснено на
матеріалі Середнього Полісся – одного з ареалів, який досі зберігає
чимало архаїчних форм матеріальної й духовної культури, які
становлять цінний матеріал для комплексного вивчення
слов’янських старожитностей6.
Як зазначають дослідники, усі господарські й побутові процеси
утилітарно-практичного характеру, особливості перебігу цих
процесів та їх результати в народній традиції водночас набувають
ритуальних форм, магічної семантики, ознак прикмет і віщувань7.
Процес випікання хліба, зокрема, є одним із найяскравіших виявів
такого поєднання.
Хлібина, яку, не помітивши, залишили в печі, виймаючи з печі
випічку, в уявленнях поліщуків набуває якісно нових властивостей.
Для номінації такої хлібини в середньополіських говірках
поширені назви, що є похідними від різних коренів:
-забу-: за\бут`н`іt (н.п. 6), забут\ниt (н.п. 11, 14, 16), за\бутниt
(н.п. 4, 8-10, 13, 15), за\бут`ко (н.п. 1), за\бутка (н.п. 2, 5),
за\бутиt (н.п. 7);
-кри- (-кр`і-): \покр`ішка (н.п. 3).
У міфологізованій свідомості носіїв культури такий хліб
Хлеб в русском свадебном обряде // Этнокультурные традиции русского
сельского населения ХХ — нач. ХХ века. — Вып. 2. / Отв. ред. Т.В.Станюкович.
— М. 1990. — С. 5-66; Листова Н.М. Пища в обрядах и обычаях // Календарные
обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Исторические корни и развитие
обычаев. – Москва, 1983. – С. 161-173; Маркевич Н.А. Обычаи, поверья, кухня и
напитки малороссиян // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – Київ,
1992. – С.52-169; Молчанова Л.О. Їжа та домашнє начиння білоруського
селянства до революції // Народна творчість та етнографія. – 1960. – Кн. 1. – С.
76-82; Свирида Раїса. Хліб у зимовій обрядовості Київського Полісся // Полісся
України: матеріали історико-етнографічного дослідження. – Вип. 1. Київське
Полісся. 1994. – Львів, 1997. – С. 309-312; Сумцов Н.Ф. Символика славянских
обрядов: Избранные труды / Отв. ред. Байбурин А.К. — М.: Изд. Фирма
«Восточная литература» РАН, 1996. — 296 с.
4 Конобродська В. Етнолінгвістичний аспект дослідження традиційної культури //
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. –
Житомир, 2001. – Вип. 6. – С. 118.
5 Толстая С.М. Категория признака в символическом языке культуры //
Признаковое пространство культуры / Отв. ред. С.М.Толстая. — М.: «Индрик»,
2002. — 432 с. — С. 7; Конобродська Валентина. Поліський поховальний і
поминальні обряди... – С. 27.
6 Толстой Н.И. О лингвистическом изучении Полесья // Полесье (Лингвистика.
Археология. Топонимика). – Москва, 1968. – С. 5.
7 Конобродська Валентина. Поліський поховальний і поминальні обряди... – С.
51.
наділений символічним значенням на основі його окремої
характеристики8. Насамперед факт залишення хліба в печі вважали
прикметою (хоча й малопоширеною в середньополіському ареалі),
що випадково залишена в печі хлібина означає близьку смерть
когось із членів родини9: [Якщо забули в печі хлібину], то це
с\коро хтос` ¢мре (н.п. 12). Таку прикмету можна пояснити
семантикою печі як шляху в потойбічний світ чи навіть самого
потойбічного світу в тексті поховального обряду10 та семантикою
хліба, зокрема житнього, — ‘життя’11.
Носії культури абсолютизували ознаку забутий і часто
сприймали такий хліб не як їжу, а як засіб, наділений магічними
властивостями12. Тож хліб, забутий у печі, переважно не
споживали. Його зберігали й використовували в особливих
випадках для виконання різних магічних дій, у яких можна
простежити непослідовність та суперечливість: його заборонялося
їсти – водночас було рекомендовано для споживання як людям, так
і худобі. Заборону вживати такий хліб поліщуки мотивують тим,
що людина, яка з’їсть забутий в печі хліб, буде все забувати: То
¢же не т\реба \йẹстe \тейі бо\ханк'і, [яку забудуть у печі]. То
¢же о\д:аt со\бац`і, бо йак \будеш шо-\небут` ро\б'іт`, то \будеш
забу\ваца (н.п. 6); Ка\зали йі\йе [хлібину, яку забули в печі] не
\можна \йẹсти, бо \буде л`у\дина забу\ват` у\се (н.п. 2); Ту
бо\ханочку ¢же не йе\д`ат`, бо забу\ваца \будеш (н.п. 11). Такі
заборони є виявом магії — уникнення аналогії, подібності.
Як засвідчує матеріал, забутий хліб зберігали з лікувальною
метою. Таку хлібину використовували як засіб проти нервових
розладів: Ту хл`ẹ\бинку дер\жат, шо йак де хто зл`е\ка¢са, то
¢же ту хл`ẹ\бинку да\йут. То ¢же тоt \л`ак про\ходит (н.п. 14);
То од пере\л`аку да\йут (н.п. 16). Особливо ефективно цей засіб
використовують з метою уникнути тривалого смутку за
померлим13: ¡же йак у ко\го бе\да та\ка, то теt хл`ẹб йе\д`ат`
(н.п. 4); Це ¢же йо\го йак \в'імут, вон \в'ісохне, йо\го берег\ли.
Йак ко\мус` ве\лeк'е \горе, шо не \може пере\бут` і за\бут` ну
ни\йак, то \ц`ого х\л`ẹба ¢ л`у\динe про\силe, шоб во\на т\рошк`і
\ц`ого х\л`ẹба пр`і\йела і \горе забу\вала (н.п. 7); А ка\зали ко\лис`,
шо йак х\то за \ким к\репко \тужит`, то то\му т\реба ту
хл`і\бинку \йісти т\рох'і (н.п. 5); Йак шос зро\билос, то \кажут
— «От, коб це \того х\л`ẹба, шо за\бу¢са» (н.п. 10); Йак за\бу¢,
8 Топорков А.Л. Символика и ритуальные функции предметов материальной
культуры // Этнографическое изучение знаковых средств культуры. – Ленинград,
1989. – С. 94.
9 Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди... – С.
57. 10 Славянская мифология... – С. 310.
11 Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди... – С.
55. 12 Листова Н.М. Пища в обрядах... – С. 161.
13 Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди...
– С.239.
то це во\но \добре \буде од ¢\с`акого \гора, на \добре во\но (н.п.
13); І йо\го \йẹл`і зс тим ант`е\р`есом, шоб за\бут` йе\к'ес` \гор`е
(н.п. 14). Такі дії можна кваліфікувати як акти аналогійної магії14,
які на вербальному рівні конструюються за допомогою формул
наслідування. Утіленням таких формул є примовляння, що
декларують мету здійснення цих дій15: Йак за\були цеt хл`ẹб, то
так за\буд`те \горе сво\йе (н.п. 7). Подібне використання забутого
в печі хліба відоме в інших українських та слов’янських ареалах16.
Семантика забуття наявна в діях, які виконують із метою
навести лад у власному господарстві. Зокрема, хлібину дають з'їсти
худобі, щоб не минала двір, повертаючись із поля: Дл`а ку\ров'і.
Ми\не од\на п'і\тала, чи не\ма \того х\л`ẹба, шо ¢ пе\ч'і за\була,
бо тре ко\рову напо\йіт`, бо ку\рова ни tде ду\дом (н.п. 8); Йак
ха\роша ха\з`аtка, то ту хл`ẹ\бину заха\вайе. І бу\вайе та\ке, шо
йа ¢ вас куп\л`айу ку\р`і¢ку, а во\на не tде до\дому, а жме до вас.
То даt ку\сочок \того х\л`ẹба, шо ¢ пе\ч'і за\бу¢. Даt ку\сочок
\того х\л`ẹба ¢ рот. То во\на за\буде ту сву\йу ха\з`аtку (н.п. 9).
Використання забутого хліба для збереження посівів від шкідників,
відоме в інших українських культурних зонах17, на досліджуваному
ареалі не зафіксовано.
Носії окремих говірок, особливо суміжних із
західнополіськими, забутій у печі хлібині важливого значення не
надавали: Ло\мали да \йẹлe (н.п. 3); Роз\мочувал`і да t зно¢ ¢
\д`ẹжку \к'ідал`і, бо ж вон за\сох (н.п. 1). Хоча окрема номінація
для такого хліба зафіксована: \покр`ішка (н.п. 3), за\бут`ко (н.п. 1).
Особливою семантикою поліщуки наділяли й перевернуту
хлібину. Побутує повір’я, що вона віщує смерть у родині: Дого\рe
не \можна хл`ẹб к\лас`т`і, бо ¢ род`н`ẹ х\тото пом\ре. (н.п. 4); Не
\нада хл`ẹб перево\рочуват`, це не\добре. Не \можна
перево\рочуват` ¢ \хат`е на сто\л`е — це ше до \году \може хтос`
¢\мертe, пере\вернеца ¢с`а тво\йа сем\йа, \горе \наtде на ти\бе
(н.п. 13). Хл`еб дого\р`і ло\жат н`е \можна, бо хтос` пом\р`е (н.п.
15). Ця заборона з подібною регламентацією відома і в інших
етнокультурних зонах18.
У таких повір’ях утілена головна опозиція життя : смерть,
яка реалізована через конкретну опозицію верх : низ, оскільки
кореляція прямий : перевернутий співвідноситься із корелятивними
14 Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди...
– С. 216.
15 Левкиевская Е.Е. Агрессия как форма защитной магии в славянской
традиционной культуре // Агрессия в языке и речи: Сборник науч. статей /
Сост. и отв. ред. Шаронов И.А. — М.: РГГУ, 2004. — С. 101-102.
16 Славянская мифология. Энциклопедический словарь. — М.: Эллис Лак,
1995. — С. 386. 17 Ефименко П.С. Сборник малороссийских заклинаний. — М., 1874. — С. 44.
18 Толстой Н.И. Переворачивание предметов в славянском погребальном обряде
// Исследования в области балто-славянской духовной культуры: (Погребальный
обряд). — М.: Наука, 1990. — С. 119; Славянские древности:
этнолингвистический словарь в 5-ти томах / Под общей ред. Н.И. Толстого. – Т.
1. – Москва, 1995. – С. 345.
парами верхній : нижній, живий : мертвий19. А сама ознака
перевернутий співвідноситься зі смертю (особливо в тексті
поховального обряду20). На Поліссі, як і в суміжних культурних
зонах (Юрівка Любарського р-ну Житомирської обл.), лексема
перевернутий трапляється також як евфемічний замінник назви
смерті.
Хліб, який під час випічки зазнав деформації, в уявленнях
жителів Середнього Полісся набував властивості віщування долі.
Така особливість була характерна не лише для повсякденного
хліба, а й для обрядового. Збереження й побутування коровайного
обряду протягом століть підтверджує його магічну функцію в
минулому. Здавна вірили, що коровай наділявся великою магічною
силою, здатною забезпечити щасливе життя молодим, добробут і
благополуччя, міцний шлюб21. Тому тріснутий весільний коровай
означав нетривале сімейне життя: \Йес`л`і коро\ваt
розст\р`еснутиt, то озна\чайе, шо розва\дуца, і \л`уд`і, йе\к'ійе
пак\л`і коро\ваt, параж'і\вайут, шо \може полу\ч'іца ¢ \ж'із`н`і
н`е\важно (н.п. 15). Схоже повір’я побутує і на інших ареалах:
Якщо під час випікання калач потріскається, щастя жениха буде
нетривалим (Мінська губ.)22.
Поза обрядом тріщина чи заглибина в хлібині є символом
наближення смерті: Ко\л`і роз\д`ẹл`увайец:а по с`і\ред`ін`е, то
х\тото пом\ре. Роз\д`ẹл`івайец:а по с`і\ред`ін`е, то Хве\дорка
\каже — «Пом\ру». І по\мерла. Хве\дорка по\переду, а Ва\с`іл`ко
по\том (н.п. 4); Йак \дирка бу\вайе ¢ х\л`ẹб'і, то \кажут`, шо
хтос` ¢м\ре (н.п. 2). Подібні уявлення побутують і в інших
етнокультурних зонах та зафіксовані давнішими джерелами: Если
хлебъ въ печи развалится на двѣ половины — это не къ добру:
умретъ или хозяинъ, или хозяйка (Борисівський повіт)23. У такому
вияві репрезентована тема долі, віку24.
Як бачимо, постання семантики поданих реалій і повір’їв
ґрунтується на розгалуженій і складній символіці предметів, явищ
та ознак навколишньої дійсності. Водночас, як вважає
В. Конобродська, одним з основних принципів формування таких
повір’їв є «відхилення від норми в якому-небудь явищі
повсякденного життя в протилежному напрямку, що протиставляє
це явище світові живих і цим наближає його до світу мертвих.
Тому воно і є провісником смерті»25.
19 Н.И.Толстой. Переворачивание предметов… – С. 127. 20 Там само. – С. 119-128.
21 Борисенко В.К. Форми побутування весільного короваю... – С. 39.
22 Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов... – С. 245. 23 Богданович А.Е. Пережитки древняго міросозерцанія... – С. 22.
24 Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди... – С.
55; Седакова О.А. Тема «доли» в погребальном обряде (восточно- и
южнославянский материал) // Исследования в области балто-славянской
духовной культуры. Погребальный обряд. — М.: Наука, 1990. — С. 61.
25 Конобродська Валентина. Поліський поховальний та поминальні обряди... –
Зауважимо, що окремої номінації на позначення перевернутого
й деформовоного хліба на досліджуваній території не зафіксовано.
Переважна більшість назв функціонує у формі дієслівних
сполучень у складі складнопідрядного речення.
Отже, семантика та символіка хліба як одного із елементів
традиційної народної духовної культури ґрунтується насамперед на
сприйнятті його ознак, їх функцій та пов’язаних з ними повір’їв та
заборон. Особлива символізація досліджуваних ознак хліба
відбиває давні міфологічні уявлення про життя та його
завершеність через опозицію життя : смерть, що є однією з
основних семантичних опозицій у слов’янській картині світу.
Список населених пунктів
1. Берестя – Дубровицький – Рівненська
2. Яполоть – Костопільський – Рівненська
3. Яцьковичі – Березнівський – Рівненська
4. Дроздинь – Рокитнянський – Рівненська
5. Куліші – Ємільчинський – Житомирська
6. Кишин – Олевський – Житомирська
7. Мелені – Коростенський – Житомирська
8. Сарновичі – Коростенський – Житомирська
9. Словечно – Овруцький – Житомирська
10. Бокиївщина – Овруцький – Житомирська
11. Тхорин – Овруцький – Житомирська
12. Гошів – Овруцький – Житомирська
13. Ігнатпіль – Овруцький – Житомирська
14. Піщаниця – Овруцький – Житомирська
15. Левковичі – Овруцький – Житомирська
16. Селець – Народицький – Житомирська
Наталия Беленькая
Хлеб: семантика в контексте народного этикета
Среднего Полесья
Статья представляет исследование мифологических
представлений, связаных с хлебом. Рассмотрено особенности
функционирования, семантизации этого культурного явления и его
номинацию.
Ключевые слова: хлеб, признак, семантика.
Nataliya Bilenka
Bread: semantics in context of the public etiquette
of the Middle Polissya
The article presents the study of the mythological presentations, what a
connected with bread. The considered particularity of the operation,
semantization this cultural phenomena and its nomination.
The keywords: bread, sign, semantics.
С.56.
|