Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука

У статті представлені асоціативні поля й асоціативні значення стимулів авторитет і повага в зіставленні з лексичним значенням відповідних слів. Дослідження проводилося методом вільного асоціативного експерименту....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Недашківська, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2010
Назва видання:	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Теми:	Етно- та психолінгвістика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37538
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука / Т. Недашківська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 341-349. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37538
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-375382012-10-18T12:12:39Z Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука Недашківська, Т. Етно- та психолінгвістика У статті представлені асоціативні поля й асоціативні значення стимулів авторитет і повага в зіставленні з лексичним значенням відповідних слів. Дослідження проводилося методом вільного асоціативного експерименту. В статье представлены ассоциативные поля и ассоциативные значения стимулов авторитет и уважение в сопоставлении с лексическим значением соответствующих слов. Исследование проводилось методом свободного ассоциативного эксперимента. This article represents the associative fields and the associative value of the stimuli “authority” and “respect” in a comparison with the lexical meaning of the relevant words. The research conducted by the free associative experiment. 2010 Article Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука / Т. Недашківська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 341-349. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37538 81’23 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика
spellingShingle	Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика Недашківська, Т. Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
description	У статті представлені асоціативні поля й асоціативні значення стимулів авторитет і повага в зіставленні з лексичним значенням відповідних слів. Дослідження проводилося методом вільного асоціативного експерименту.
format	Article
author	Недашківська, Т.
author_facet	Недашківська, Т.
author_sort	Недашківська, Т.
title	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука
title_short	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука
title_full	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука
title_fullStr	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука
title_full_unstemmed	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука
title_sort	поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Етно- та психолінгвістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37538
citation_txt	Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука / Т. Недашківська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 341-349. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv	AT nedaškívsʹkat ponâttâavtoritetípovagaumovníjkartinísvítupolíŝuka
first_indexed	2025-07-03T19:21:25Z
last_indexed	2025-07-03T19:21:25Z
_version_	1836654773639577600
fulltext	УДК 81’23 Тетяна НЕДАШКІВСЬКА ПОНЯТТЯ АВТОРИТЕТ І ПОВАГА В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ПОЛІЩУКА У статті представлені асоціативні поля й асоціативні значення стимулів авторитет і повага в зіставленні з лексичним значенням відповідних слів. Дослідження проводилося методом вільного асоціативного експерименту. Ключові слова: стимул, реакція, асоціація, асоціативне поле, асоціативне значення, лексичне значення, вільний асоціативний експеримент. Унікальність феномену мови пролягає насамперед у тім, що вона, будучи формою існування мисленнєвої діяльності, а значить, невід’ємною частиною людської природи, є універсальним комунікативним засобом, який забезпечує функціонування всіх сфер індивідуального та суспільного життя людини. Аналіз та синтез мовних і мовленнєвих процесів, що відбуваються в мисленні та психіці мовця, дає змогу отримати адекватний матеріал для аналізу та синтезу відповідних мовних і мовленнєвих явищ. Невичерпним джерелом для такого дослідження є асоціативний експеримент, результатом якого стає встановлення асоціативних зв’язків, що виявляють не лише індивідуальне сприйняття носіями мови навколишнього світу (рівень мовлення), а й узагальнене бачення його за допомогою лінгвальних засобів (рівень мови). Завданням перших асоціативних досліджень було вивчення індивідуальних особливостей людей. Поступово сформувався метод асоціацій. З виділенням психолінгвістики в окрему галузь науки розширюються можливості використання асоціативних експериментів. Так, Дж. Діз уперше експериментально встановлює та описує семантичні й асоціативні характеристики слова, І. Овчинникова досліджує асоціативні процеси та виникнення висловлень, В. Андрієвська вивчає особливості асоціацій і їх вплив на побудову речень, Н. Болотнова на основі досліджень асоціативних зв’язків слів робить висновок, що асоціативне поле слова віддзеркалює його комунікативний потенціал. Удосконалюють метод асоціацій О. Залевська, Н. Золотова, Ю. Караулов, Н. Подражанська, серед українських дослідників – Н. Бутенко, О. Горошко, Д. Терехова, О. Холод та інші. Проте є аспекти, що залишилися поза увагою лінгвістів або мало досліджені. До таких зокрема належить проблема реконструкції картини світу, встановлення семантичної структури слів різних семантичних груп тощо. Сприйняття людиною світу значною мірою залежить як від мови, що забезпечує семантичний зв’язок між різними сферами буття людини, так і від соціального середовища, у якому перебуває мовець, зокрема й діалектного впливу. Такі розвідки асоціативним методом досі не проводилися, хоча могли б відкрити нові можливості у змалюванні психосоціолінгвістичного портрету мешканців різних регіонів України. Цим зумовлена актуальність дослідження. Метою цієї статті є реконструкція семантичного поля стимулів авторитет і повага в картині світу поліщуків, зіставлення асоціативного та лексичного значень цих понять для розуміння специфіки сприйняття мовців. Мова успадковується людиною як складова частина культури. Культура формується й виражається за допомогою мовних засобів, саме мова акумулює ключові концепти культури, перетворюючи їх на знакове втілення – слова. Утворювана мовою модель світу є суб’єктивним образом об’єктивного світу, вона має риси людського способу світосприйняття1. Мовна картина світу формується на особливостях соціального і трудового досвіду кожного народу. Ці особливості знаходять своє вираження у відмінностях лексичної та граматичної номінації явищ і процесів1, у сполучуваності тих чи інших значень, у їх етимології. У мові фіксується вся різноманітність творчої пізнавальної діяльності людини (соціальної та індивідуальної). Саме людський фактор можна побачити у всіх мовних утвореннях як у нормі, так і у відхиленнях та індивідуальних стилях2. Логічне осмислення, відчуття й оцінка (утілені насамперед у лексичній системі мови) реального світу й усього, що привноситься в нього людською свідомістю, визначається як національна мовна картина світу. Існує така кількість національно-мовних картин світу, скільки існує мов, кожна з яких відображає унікальний результат багатовікової роботи колективної етнічної свідомості над осмисленням і категоризацією буття людини3. Національна мовна картина світу є результатом відображення колективною свідомістю етносу зовнішнього світу в процесі свого історичного розвитку одночасно з пізнанням цього світу. Зовнішній світ і свідомість – це два фактори, котрі породжують мовну картину світу будь-якої національної мови4. Зовнішній світ, навколишня дійсність, або Всесвіт, іншими 1 Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира. – Киев: Наук. думка, 1992. – 164 с. 2 Колерс П. Межъязыковые словесные ассоциации / Новое в лингвистике. – М.: Прогресс, 1972. – Вып. 6. Языковые контакты. – С. 254-276. 3 Чернишенко І.А. Фактори формування національних мовних картин світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. : http://studentam.net.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=8846&Ite mid=95. 4 Там же. http://studentam.net.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=8846&Ite словами просторово-часовий континуум, сприймаються людьми як безкінечні та неперервні в просторі й часі. Однак етнос (його буденна свідомість) безпосередньо сприймає лише малу частину просторового континууму (ареал свого мешкання) протягом малої частини часового континууму. Тобто на національну свідомість, яка створює первинну модель світу, впливає тільки невелика частина просторово-часового континууму – природно-кліматичні умови ареалу мешкання, які існували в історичний період мовного становлення конкретного етносу. Єдність зовнішнього світу, як фактор, що визначає спільність людської психології та мислення, на етапі формування національно-мовної картини світу різних народів не існувала. Природно, що підлягати лексикалізації могло лише те, що було присутнім безпосередньо в цьому середовищі. Значно пізніше наукове знання зробило надбанням буденної свідомості багато фактів зовнішнього світу, які перебували за межами безпосереднього сприйняття. Національно-мовна картина світу розширилася за рахунок нових реалій5. Унікальність вербального відображення світу визначається як особливостями національного складу мислення, так і об’єктивними, а іноді досить очевидними розбіжностями перших двох складових – природного середовища й матеріальної культури. Ці дві складові просторово-часового континууму існують у кожного представника етносу в безпосередніх відчуттях, тобто є, за термінологією Б. Рассела, сенсибіліями. Сенсибілії – невід’ємні частини ментально-лінгвального комплексу людини, інформаційні цілісності, які відповідають статусу інформем – базових одиниць ментально-лінгвального комплексу людини. “Інформема, яка пройшла через семіозис, – це інформема з ім’ям, або концепт. Стаючи концептом, інформема суттєво змінює свій статус: вона є вже надбанням не лише окремої людини, а й відповідної мови”.6 В основі значення слова як мовного явища можуть бути не лише поняття, а й уявлення, на що звертав увагу ще О. Потебня, а пізніше обґрунтовував Л. Виготський. Вербально не виражені домовні уявлення створюють широкі можливості для різної інтерпретації знань про світ і зумовлюють різне членування його одиниць, різних мовних способів вираження зв’язків і відношень між ними7. Таким чином, структура мовної картини світу є однією з частин тричленної парадигми картини світу – психічної (домовної), логічної 5 Чернишенко І.А. Фактори формування національних мовних картин світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. : http://studentam.net.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=8846&Ite mid=95. 6 Кубрякова E.С. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. – М.: Наука, 1991. – 240 с. 7 Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу / Мовознавство. – 2004. – № 5-6. – С. 36-41. http://studentam.net.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=8846&Ite (концептуальної) та лінгвальної (мовної). Відповідно кожний рівень структурується концептами, поняттями та значеннями8, що взаємодіють і до певної міри штучно виокремлюються залежно від аспекту, предмета й об’єкта дослідження. Якою мірою національна картина світу обумовлюється локальним впливами, зокрема діалектним, поки лишається недостатньо з’ясованим. Безумовно, експериментальні дослідження дадуть змогу визначити, наскільки суттєвим є вплив соціальних і територіальних діалектів на формування картини світу. З метою реконструкції фрагмента мовної картини світу мешканців поліських районів Житомирської області нами було проведено вільний асоціативний експеримент, у якому взяли участь 550 осіб без обмежень віку та роду діяльності. До стимульного списку включено актуальні поняття морально-етичної групи, оскільки вони є важливими для нашого суспільства, яке переживає період зміни політичного, соціального, економічного влаштування, а у зв’язку з цим і зміни у свідомості. До стимулів потрапили поняття авторитет і повага, розуміння мовцями яких значною мірою впливає на формування міжособистісних та суспільних відносин. Знання структури семантичного поля цих стимулів може мати прикладне значення для психології, педагогіки, соціології, політології, іміджології, інформаційної політики тощо. Лексичне запозичення авторитет цілком освоєне українською мовою й знайшло власне місце в лексичній системі завдяки сформованій семантиці: Авторитет 1) тільки одн., род. -у. Загальновизнане значення, вплив,.поважність (особи, організації, колективу, теорії і т. ін.). 2) род. -а. Про особу, що користується впливом, повагою, заслуговує повного довір'я9. Компонентами лексичного значення є ядерні семи 'загальновизнане', 'вплив', 'поважність' (для 1-го лексико-семантичного варіанту значення) та 'особа з такими характеристиками' (для 2-го варіанта). Периферійні семи представлені у вигляді незамкненого кола елементів, що практично не обмежують валентності поняття – 'особи', 'організації', 'колективу', 'теорії''. Цікаво, що периферійна сема 'особи' з першого варіанта значення стає ядерною для другого. Як свідчить аналіз експериментальних результатів – 168 різних вербальних асоціацій, – асоціативне поле стимулу авторитет формується системою денотативних та конотаційного фрагментів, які ми називаємо семантичними сферами. Найвагомішою за частотністю однієї з асоціацій виявилася денотативна семантична сфера якісних характеристик поняття. 8 Там же. 9 Великий тлумачний словник української мови (з дод., допов. та CD) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2007. – С. 8. Принаймні вона містить найчастотнішу реакцію 'повага' (42 – тут і далі коефіцієнт повторів), а також відносно частотні 'влада' (9), 'великий' (6), 'відомий' (6). Очевидно, для поліщука поняття авторитету асоціюється передовсім з особою (у лексичному значенні це периферійний компонент), яка має бути наділена позитивними якостями: 'лідер' (13), 'популярність' (4), 'поважність' (4), 'порядність' (3), 'поважний' (2), 'головний' (2), 'добрий' (2), 'сильний' (2), 'розум', 'розумний', 'знання', 'лагідність', 'мудрий', 'відповідальність', 'справжній', 'умний', 'багатий', 'розсудливий' (по 1) тощо. Семантична сфера "суб’єкт та об’єкт" містить реакції, які називають носіїв ознаки. Спостерігається внутрішній розподіл реакцій на ті, що називають професійну приналежність осіб, і ті, що не мають відношення до професійності, причому переважають перші. Авторитетом мають бути наділені 'директор' (30), 'начальник' (13), 'керівник' (6), 'шеф' (2), 'вчитель' (7), 'лікар' (4), 'декан' (2), 'президент' (4), 'методист', 'викладач', 'старший повар', 'прораб', 'студент', 'депутат', 'бізнесмен', 'підприємець' (по 1) тощо. Прикро, що лише у двох опитаних авторитетом користується 'колега'. Для окремих інформантів авторитетні особи асоціюються більшою мірою з відомими для не всіх, а лише для опитуваного людьми: 'Олена Іванівна', 'Сергій Іванович', 'О. Я. Павка', 'Іскоростенський', 'Президент Янукович', 'Арсеній Яценюк' (по 1). Високу частотність має реакція, що прямо пов’язана з периферійним лексичним компонентом 'особи' – 'людина' (14), 'людина, на яку рівняються', 'людина, з якої можна брати приклад', 'зразкова людина', 'людина-керівник', 'людина, що має владу над іншими', 'впливова людина', 'головна людина', 'персона', 'особа, яка керує' (по 1). Об’єкти (у лексичному значенні компоненти 'організації', 'колективу') значно менш частотно представлені в реаціях: 'школа' (2), 'університет', 'міська рада', 'армія' (по 1). Семантична сфера "сім'я" денотативного фрагмента асоціативного поля виявляє специфіку сприйняття аналізованого стимулу опитаними поліщуками. Принаймні реакції інших груп інформантів у нашому експерименті (державні службовці, працівники культури та освіти, які репрезентують усі області України й АР Крим) не виокремлюються за такою семантикою. Мабуть, патріархальні культурні традиції певною мірою формують свідомість сучасної людини, для якої сімейні цінності можуть бути не на останньому місці: 'мама' (23), 'батьки' (15), 'батько' (13), 'тато' (5), 'сім'я' (3), 'родина', 'чоловік' (4), 'бабуся' (2), 'брат' (2), 'батьківський' (2), 'мій чоловік', 'дружина', 'тітка' (по 1). Близькими до цієї сфери вважаємо реакції 'друг' (4), 'друзі' (1), а також 'я' (4), щоправда остання могла б розглядатися окремо, але низька частотність обмежує таку можливість. З однією з ядерних сем лексичного значення 'вплив' перетинається незначна за кількістю та частотністю реакцій семантична сфера "діяльність", яка віддзеркалює потенційні синтагматико-парадигматичні зв'язки стимулу, а також сприйняття опитаними поняття авторитет як пов’язаного з процесом певної діяльності, про що свідчать асоціації, переважно представлені абстрактними поняттями: 'вплив' (4), 'лідерство' (4), 'робота' (3), 'впливовість', 'завоювать', 'це керувати над всіма', 'керування', 'діяльність' (по 1). Суто периферійною за коефіцієнтами частотності, але показовою за характером реакцій є денотативна семантична сфера "атрибут". Для сучасного поліщука авторитет виявляється через низку супроводжувальних, частіше матеріальних, речей – 'офіс' (3), 'посада' (2), 'великий будинок', 'фірма', 'джип', 'комп’ютер', 'контора', 'кабінет' (по 1), але важливо, щоб були 'підлеглі', 'багато людей' ( по 1), бо це призводить до того, що з'являються 'велич', 'признание' (по 1) тощо. На відміну від лексичного значення, в асоціативному завжди наявний конотаційний фрагмент. Стимул авторитет викликає оцінні реакції широкого діапазону – від безумовно позитивних 'сила' (3), 'дуже високий', 'найкращий', 'найвисокіший', 'приклад' (по 1) до негативних 'низький', 'тоталітарність', 'що воно таке' (по 1). Окрему позицію займають стилістично марковані елементи 'мєсний' (3), 'крутий' (3), 'круто' (2), 'придурок', 'стоячий' (по 1). На жаль, виникають асоціації, зумовлені нав’язаним через активізацію в інформаційному просторі інтересом до кримінальної сторони життя: 'кримінал' (2), 'кримінальний' (2), 'бандит', 'банда', 'пахан', 'бугор' (по 1). Асоціативне значення стимулу авторитет формується у свідомості полісян комплексом строкатих у семантичному відношенні ядерних реакцій. Є підстави стверджувати, що на рівні мовлення в асоціативному значенні індивідуалізуються й конкретизуються найбільш актуальні для мовців семи лексичного значення, не обов’язково ядерні. Так, асоціативне значення базується на одній з периферійних сем лексичного – 'особи': 'директор', 'мама', 'батьки', 'людина', 'батько', 'лідер', 'начальник'. Ядерна сема лексичного значення 'поважність', яка відображає внутрішню сутність людини з авторитетом, трансформується у свідомості полісян в елемент без суфікса абстрактності – 'повага', що, очевидно, відображає почуття, внутрішнє сприйняття мовцем такої людини. В опитаних вище зазначеної групи, сформованої за ознакою професійності, асоціативне значення концепту авторитет утворене єдиною ядерною реакцією 'повага'. Але відбувається зміщення кута зору в бік професійного сприйняття, що підтверджується реакціями 'керівник' та 'лідер', які, хоч не стали ядерними, але за частотністю наближаються до них. Питоме слово повага є стрижнем асоціативного значення стимулу авторитет, що може бути свідченням того, який шлях пройшло запозичення в процесі семантичного освоєння та яким чином семантика слів набула синонімічного значення. За словниковим визначенням, Повага -и, 1) Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. \|\| Вияв цього почуття. \|\| Діал. Авторитет. Засвідчувати повагу . •• З [великою (високою і т. ін.)] повагою — уживається як ввічлива формула наприкінці листа до кого-небудь. 2) Рідко. Солідність, серйозність. \|\| у знач. прися. повáгою. Те саме, що пóвагом. 3) Діал. Рішучість. 4) Діал. Спокій. •• З повагою — а) шанобливо; б) поважно; в) повільно, не поспішаючи10. У структурі лексичного значення ключовою ядерною семою є 'почуття шани', на його формування впливають смисли, виражені периферійно: 'визнання заслуг', 'позитивних якостей'. Утворення решти лексико-семантичних варіантів значення пов’язане з осмисленням периферійної семи, оскільки саме завдяки її широкій семантиці стали можливими рідко вживаний та діалектні змісти. Стимул повага викликав 173 різні вербальні асоціації, а 25 з 550 опитаних не відреагували на це поняття. Денотативний фрагмент асоціативного поля, на відміну від конотаційного, доволі об’ємний, проте недостатньо чітко структурований, семантичні сфери утворені великою кількістю периферійних реакцій, що являють собою абстрактні поняття, хоча ядро поля виявляє прагнення мовців до конкретного сприйняття. Найчіткіше окресленою, попри велику кількість різних реакцій (58), є семантична сфера "суб’єкт / об’єкт", тобто поліщуки асоціюють одне з провідних моральних понять з особою, до якої таке почуття відчувають. Ядерними стали реакції 'батьки' (53), 'люди' (30), 'мама' (12), 'старші' (22), 'старість' (16). Цікаво, що перевага надається сімейному оточенню, хоча вагомим компонентом є широкозначний 'люди', окремо виділяються вікові характеристики. Це значною мірою перетинається з асоціативним полем авторитет і показує традиційну будову картини світу поліщуків із фундаментальним фрагментом "сім'я". Периферійні реакції посвідчують загальну картину: 'ба'дорослі' (6), буся' (4), 'люди похилого віку' (2), 'діти' (4), 'сім'я' (2), 'вік' (2), 'старі люди', 'папа', 'дружина', 'хороша людина', 'мій чоловік', 'до близьких' (по 1) тощо. До кола цих реакцій дотичні 'друг' (9), 'друзі', 'друзів', 'товариші' (по 1) та ін. Суб’єктами, які викликають пошану, можуть бути люди з професійного оточення інформантів: 'учителі' (6), 'колеги' (3), 'викладач', 'відділ кадрів', 'шеф', 'директор', 'клієнт', 'педагог', 'учень' (по 1). Поодинокі випадки реакцій, що відображали б суспільно-політичну значущість поважних суб’єктів 10 Великий тлумачний словник української мови (з дод., допов. та CD) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2007. – С. 992. та об’єктів: 'Батьківщина' (2), 'Президент', 'Кабінет міністрів', 'єврей', 'материнство', 'хліб', 'мова', 'воля', 'незалежність' (по 1). Семантична сфера "діяльність" представлена вузько. Інформанти вбачають можливості прояву поваги в процесах: 'управління' (8), 'робота' (4), 'дія' (2), 'гарні відносини' (2), 'допомога', 'виконання', 'послуга', 'заповнювати документи', 'розподіл', 'управляти', 'керувати', 'праця', 'допомагати людям', 'стажування', 'інспектування', 'гарне ставлення', 'поступатись місцем в автобусі' (по 1). Лише периферійними реакціями представлена семантична сфера якісних характеристик поняття, причому доволі віддалених одне від одного семантично: 'уміння' (2), 'віддача', 'порядок', 'якість', 'турбота', 'дотримання дистанції', 'особиста', 'проста', 'поважливий', 'охайний' (по 1) та ін. Близькою до цієї сфери, але специфічною за семантикою є група реакцій, які можуть розглядатися як синонімічні до стимулу, оскільки вони відносяться до поняття повага подібно до відношень множин, що перетинаються, маючи спільну значеннєву частину: 'пошана' (12), 'авторитет' (11), 'ввічливість' (11), 'відношення' (6), 'доброзичливість' (6), 'ставлення' (5), 'розуміння' (4), 'доброта' (4), 'шанобливість' (3), 'взаєморозуміння' (3), 'розум' (3), 'вихованість' (3), 'довіра' (2), 'честь' (2), 'взаємність' (2), 'заслуга' (2), 'тактовність' (2), 'людяність', 'шанування', 'взаємоповага', 'шанобливе відношення', 'самоповага', 'сприймання', 'увага', 'уважаю', 'уважають', 'виховання', 'шанувати', 'чесність', 'порядність', 'привітність' (по 1) тощо. Думаємо, ця ділянка асоціативного поля віддзеркалює особливості будови лексичного значення (2-й, 3-й, 4- й варіанти, тим паче, що останні є діалектними). На відміну від авторитету, повага не потребує для опитаних спеціальної атрибутики, принаймні ця семантична сфера представлена лише двома реакціями – 'офіс' (3) та 'бумага' (1), щоправда перша наявна і в асоціативному полі стимулу авторитет. Конотаційний фрагмент напрочуд вузький і містить переважно позитивні оцінки – 'добре' (2), 'важливо', 'треба', 'сильна', 'круто' (по 1), хоча є й окремі негативні – 'хабарі', 'відсутня', 'монстр' (по 1). Така будова конотаційного фрагмента на тлі значної кількості денотативних реакцій з семантикою важливих морально-етичних понять демонструє, що поняття повага є одним з визначальних у сприйнятті та розумінні опитаних. Асоціативне значення стимулу повага не відтворює структури лексичного значення, оскільки ядерна сема 'почуття шани' представлена реакціями 'пошана', 'авторитет', 'ввічливість', які прагнуть, але не входять до ядра. Ядерні реакції 'батьки', 'люди', 'старші', 'старість', 'мама' опосередковано пов’язані з периферійними семами 'визнання заслуг', 'позитивних якостей', вони виявляють персоніфіковане сприйняття інформантами абстрактних морально-етичних понять. На відміну від поліщуків, група опитаних із різних теренів України сприймає стимул повага у зв’язку з єдиною ядерною асоціацією 'авторитет', реакції ж 'до батьків' і 'до старших' знаходяться на межі ядра й периферії. Таким чином, вільний асоціативний експеримент з метою відтворення психолінгвосоціального портрету полісянина є продуктивним методом дослідження. Експериментальна розвідка дає змогу реконструювати мовну картину світу, у тому числі фрагмент, пов’язаний зі специфікою часо-просторового континууму мовців. Результатом аналізу та синтезу результатів експерименту стає реконструкція асоціативного поля й асоціативного значення актуальних для сучасної людини понять, зокрема морально-етичної сфери, сприйняття та розуміння яких впливає на життя особистості й соціуму. Зіставлення лексичного й асоціативного значень демонструє збіги та відмінності в їх будові в мовленні та мові, а також потенційні можливості трансформації. Подальші розвідки поступово розширюватимуть та уточнюватимуть деталі будови мовної картини світу й психолінгвосоціального портрету полісянина. Татьяна Недашковская Понятие авторитет и уважение в языковой картине мира полещука В статье представлены ассоциативные поля и ассоциативные значения стимулов авторитет и уважение в сопоставлении с лексическим значением соответствующих слов. Исследование проводилось методом свободного ассоциативного эксперимента. Ключевые слова: стимул, реакция, ассоциация, ассоциативное поле, ассоциативное значение, лексическое значение, свободный ассоциативный эксперимент. Tetyana Nedashkivska Notions of Authority and Respect in the Language Picture of World of Polyssya’s inhabitant This article represents the associative fields and the associative value of the stimuli “authority” and “respect” in a comparison with the lexical meaning of the relevant words. The research conducted by the free associative experiment. Key words: stimulus, reaction, association, associative field, associative meaning, lexical meaning, free associative experiment.

Поняття авторитет і повага у мовній картині світу поліщука

Репозитарії

Схожі ресурси