Народне лікування деякими видами грибів

У статті зроблено спробу дослідити засоби народного лікування грибами, зокрема білими грибами й мухоморами, та лексику, яка їх репрезентує, що є джерелом не лише діалектологічних пошуків, але й етнолінгвістичних....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Прус, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2010
Назва видання:	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Теми:	Етно- та психолінгвістика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37540
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Народне лікування деякими видами грибів / В. Прус // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 357-362. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37540
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-375402012-10-18T12:10:54Z Народне лікування деякими видами грибів Прус, В. Етно- та психолінгвістика У статті зроблено спробу дослідити засоби народного лікування грибами, зокрема білими грибами й мухоморами, та лексику, яка їх репрезентує, що є джерелом не лише діалектологічних пошуків, але й етнолінгвістичних. В статье сделана попытка исследовать способы народного лечения грибами, в частности белыми грибами и мухоморами, и лексику, которая их представляет, что есть источником не только диалектологических поисков, но и этнолингвистических. In the article «Folk Treatment with Some Fungus Species» the author endeavoured to research into the means of folk treatment with funguses, edible boletuses and fly agarics in particular as well as the vocabulary which represents them and serves as a source of not only dialectological search but also ethnolinguistic one. 2010 Article Народне лікування деякими видами грибів / В. Прус // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 357-362. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37540 81-112 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика
spellingShingle	Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика Прус, В. Народне лікування деякими видами грибів Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
description	У статті зроблено спробу дослідити засоби народного лікування грибами, зокрема білими грибами й мухоморами, та лексику, яка їх репрезентує, що є джерелом не лише діалектологічних пошуків, але й етнолінгвістичних.
format	Article
author	Прус, В.
author_facet	Прус, В.
author_sort	Прус, В.
title	Народне лікування деякими видами грибів
title_short	Народне лікування деякими видами грибів
title_full	Народне лікування деякими видами грибів
title_fullStr	Народне лікування деякими видами грибів
title_full_unstemmed	Народне лікування деякими видами грибів
title_sort	народне лікування деякими видами грибів
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Етно- та психолінгвістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37540
citation_txt	Народне лікування деякими видами грибів / В. Прус // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 357-362. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
series	Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv	AT prusv narodnelíkuvannâdeâkimividamigribív
first_indexed	2025-07-03T19:21:32Z
last_indexed	2025-07-03T19:21:32Z
_version_	1836654781732487168
fulltext	УДК 81-112 Валентина ПРУС НАРОДНЕ ЛІКУВАННЯ ДЕЯКИМИ ВИДАМИ ГРИБІВ У статті зроблено спробу дослідити засоби народного лікування грибами, зокрема білими грибами й мухоморами, та лексику, яка їх репрезентує, що є джерелом не лише діалектологічних пошуків, але й етнолінгвістичних. Ключові слова: білий гриб, мухомор, діалектологія, етнолінгвістика, збиральництво, мікологія, лікувальні властивості, замовляння. Тематична група лексики (ТГЛ) збиральництва грибів, ягід, дикорослих плодів є однією з найбільш архаїчних, що сягає своїм корінням у палеолітичну древність. Під час збирання, систематизації мовного матеріалу досліджуваної ТГЛ (назв грибів) набуває виразних рис і низка екстралінгвістичних факторів, зокрема поняття “їстівності” / “неїстівності”, розрізнення чого відбувається, як стверджують мікологи, водночас і на основі смакових властивостей (добрі на смак чи гіркуваті) або запаху (приємно пахнуть чи неприємно)1. Це дає нам підстави припускати, що саме ці ознаки допомагали древнім хоч трохи зорієнтуватися серед великої кількості організмів (грибів) і визначитися, які гриби можна їсти, а які ні, оскільки й до сьогодні серед мікологів немає єдиної думки щодо їх місця в системі органічного світу. Проте дослідники схиляються до думки, що гриби займають проміжне місце між рослинами й тваринами, настільки унікальними є їхні властивості, серед яких відзначають і лікувальні властивості грибів. Вони є продуцентами біологічно активних речовин: білка, амінокислот, антибіотиків, ферментів, великої кількості вітамінів тощо2. Наука про лікування грибами різних хвороб називається фунготерапією. Тож метою нашої розвідки є дослідження народного лікування грибами, зокрема білими грибами та мухоморами, а також лексики, яка їх репрезентує, що є джерелом не лише діалектологічних 1 Зерова М.Я. Їстівні та отруйні гриби України. – К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – С. 6; Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: Справочник миколога и грибника. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 148 та інші. 2 Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: Справочник миколога и грибника. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 97, 9; Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1990. – С. 5, 88; Семенов А.И. О грибах и грибниках: Справочник по сбору грибов в Крыму. – Симферополь: Таврия, 1990. – С. 13 та інші. пошуків, але й етнолінгвістичних. Неабияка цінність, на нашу думку, польового матеріалу, зафіксованого нами протягом 80-90 років ХХ століття на Поліссі у Брестській, Гомельській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській та Київській областях, ще й у тому, що записи із деяких населених пунктів Гомельської, Житомирської та Київської областей, розташованих неподалік Чорнобиля (с. Верхні Жари Брагінського р-ну Гомельської обл. міститься у 30-кілометровій зоні), здійснені перед виселенням їхніх мешканців зі своїх сіл. Важливо також, що в науковий обіг буде уведено певний пласт лексики, що обслуговує народне лікування засобами грибів. Наше дослідження може бути маленьким внеском у реконструкцію давньої духовної культури, зокрема прастану обряду (народного лікування) та шляхів його історичного розвитку, дає змогу простежити зміну явища в часі3. Народна медицина сама по собі є етнологічно мотивованою, як, наприклад, народні розваги чи просто назва будь-якої побутової реалії, а лексика народної медицини та лікувальної магії – одна з тематичних груп лексем- репрезентантів української етнокультури і побуту4. До наших днів дійшло багато знань із древніх часів про лікування травами (древні трактати, травники тощо), витоки чого, можливо, знаходяться в замовляннях, проте нам не трапилися згадки про лікування грибами в означених джерелах, на противагу сьогоднішньому часу, коли нами зафіксовано, як на Поліссі використовують лікувальні властивості білого гриба, дощовика, порхавки, а також мухомора. Як виявляли лікувальні властивості рослин? Коріння народної медицини в далекому минулому, в дохристиянських, ведичних, часах. Наші предки заклали початки народної медицини в застосуванні цілющих рослин, у пошуках яких бродили тварини, якщо траплялося захворіти (лихоманка, рани тощо). Спостерігаючи за тваринами, як вони лікували себе від хвороб (а тварини завдяки своєму дивовижному інстинкту безпомилково визначають, яка трава може бути помічною в кожному конкретному випадку), первісні люди навчилися підтримувати своє здоров’я за допомогою пропонованих Природою засобів5. Щодо грибів, то цілком можливо, що древня людина спочатку принюхувалась, а затим обережно пробувала на смак ще один витвір Природи – гриби, оскільки до нашого часу дійшли нехитрі способи розпізнавання 3 Конобродська В. Курсова і дипломна роботи з етнолінгвістики: Навчальний посібник. – Житомир: «Полісся», 2003. – С. 40. 4 Цимбал Н. Етнолінгвістичний аспект вивчення лексичної мотивації в українському діалектному мовленні // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир: «Полісся», 2007. – С. 59, 61. 5 Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты: Опыт и исследования одного врача. – К., 1991. – С. 10-11. їстівних грибів, які мікологи називають забобонами6. Людина намагалася лікуватися всіма доступними їй засобами, насамперед травами (припускаємо, що й грибами, про що свідчить зафіксований нами польовий матеріал). Спочатку це були, на думку дослідників, “мімічно-магічні дії” (за М.С. Грушевським), основу яких становлять позавербальні способи взаємодії людини зі світом, які можуть виявлятися в ритуальних танцях, потім внутрішній зміст реальних предметів починає фіксуватися словами: саме словами починають описуватися магічні дії (замінюють собою дію, часто супроводжують її), слово перетворюється на символ. Так з’являється віра у всесильність слова і, отже, починається якісно новий етап розвитку духовної культури людства7. Якщо ж не допомагало “своє” лікування, ішли до волхвів, що володіли секретами слова, довголіття та лікування травами, створили астрологічну сакральну медицину8, до відунів, знахарів, які часто вдавалися до замовлянь, що були ключем до засобів лікування первісних племен, уламками язичницьких міфів і молитов9, молитвословом язичництва10. Структурна опозиція їстівних : неїстівних грибів у поліській мікономінації з огляду на лікувальні властивості грибів дозволяє виділити таку бінарну опозицію, як білий гриб : мухомор. Тож зупинимося на лікувальних властивостях грибів, зокрема білого гриба та мухомора, оскільки нами не виявлено інформації про лікувальні властивості сироїжки, маслюка, бабки, підосичника, зеленушки, печериці тощо, за винятком дощовика і порхавки (а це вже буде інше дослідження). За структурою номінативних одиниць зафіксована нами в польових дослідженнях лексика, що обслуговує народну медицину, зокрема народні методи лікування білими грибами та мухоморами, представлена мікротекстами, зрідка словосполученнями. Пропонуємо зібрані на Поліссі матеріали, які, на нашу думку, можуть збагатити фактологічну базу діалектології. Думаємо, вони прислужаться і дослідникам етнолінгвістики, оскільки тексти, в тому числі й мікротексти, як відзначають М.І. Толстой і 6 Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: Справочник миколога и грибника. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 387-388. 7 Ятченко В.Ф. Про розвиток духовності українського етносу дохристиянської доби. – К., 1998. – С. 81-82. 8 Плачинда С.П. Словник давньоукраїнської міфології. – К.: Укр. письменник, 1993. – С. 19. 9 Мойсієнко В. Поліські замовляння // Дреляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. – Львів: Вид-во Інституту народознавства НАН України, 1996. – С. 121-123; Ятченко В.Ф. Про розвиток духовності українського етносу дохристиянської доби. – К., 1998. – С. 55. 10 Новикова М. Прасвіт українських замовлянь // Українські замовляння. – К.: Вид-во художньої літератури «Дніпро», 1993. – С. 7-8. С.М. Толстая, набувають ніби статусу “пам’ятників” народної культури (поряд із пам’ятниками фольклору), які можна розтлумачувати, коментувати, зіставляти один з одним і з іншими джерелами11. Лікувальні властивості білого гриба та народне лікування - ста\рого \белого г\риіба роз\мочувал′і ў моло\це і кла\дуц′ ік гру\д′і / йак ску\ла / кла\дуц′ г\риіба \мокрого / чи\рê – с\кули (Дк Житк Г); - йак на\риў / кип’а\ц′ац′ мала\ко / \кидайуц′ гри\ба і при\ложуйуц′ до на\рива (Крв Нар Г); - \кол′іс′ ро\б’іл′і / йак на\риў / пр′ікла\дал′і / рос\пар′івайут і пр′ікла\дайут (Ст Лел Г); - ста\рийеі \б’ілийеі гри\би \варат′ у моло\ков’і і прикла\дайут′ до бо\л′ачки (Ккл Ман В); - \пар′ат′ у моло\ц′і і прикла\дайут′ до на\рива (Крс ВВ В); - ста\рим шчос′ л′і\куйут′ (Лб Люб В); - ста\рого \сушеного роз\моченого гри\ба прикла\дайут′ до на\рива – і прори\вайе (Хрх Луц В); - ста\рого гри\ба \парили у моло\ц′і / прик\ладували до бо\л′ачки і верх прори\ваў (Жвк Вол Р); - ста\рим гри\бом к\расним / мо\чит′ йо\го у шпир\ту \д′евет′ ден′ – і йак нати\ран′:е (Лпк Гощ Р); - ста\рого \жоўтого гри\ба \мочет у моло\ц′е і прикла\дайут до ран – до на\ривоў / помо\гайе (БВ Пол К); - ста\ри \б’êли гриб / йо\го \сушат′ і прикла\дайут′ до ран / ко\ли роз\мочат′ (Рзв Іван К); - \йесл′і \буд′е на\риў / су\хоĭ гриб / ста\ри / намо\чит′ ў кипйа\чоном моло\ц′е / прикла\дат′ до \рани – ви\т′агуйе (СБ Щорс Ч); - прикла\дайут′ до \рани / йак чир′а\ки (Жд Сем Ч); - ва\рили / прикла\дали до на\рива / од \уразак (Бл НС Ч). Лікувальні властивості мухомора і народне лікування - во\ни в\реднийе // на л′е\карство \мочат′ // нати\райут′ \руки / \ноги (Глн Стол Б); - муха\мор су\хоĭ (су\шон:иĭ) / нас\тоĭку \д′елайуц′ / пйуц′ і нат′і\райут \рук’і / \ног’і (Зл Калн Г); - мухо\мороĭ на\моч’ім і виіт′і\райу \ног’і / \рук’і (Ст Лел Г); - мухо\мори у п\л′ашку / зал′і\вал′і го\релкойу / нас\тойівал′і і \ног’і нат′і\рал′і / \рук’і (Дк Житк Г); 11 Толстые Н.И. и С.М. О задачах этнолингвистического изучения Полесья // Полесский этнолингвистический сборник. – Москва, 1983. – С. 3-21. - намо\чит мохо\мори у га\релц′і і нати\рац:а / йак к\рутит \ноги / \руки (БВ Пол К); - си\р′і чер\вон′і мухо\мори з \б’ілими \ц′атками / ў глек / зако\пали ў на\воз / у\париўс′а / пус\тиў сок / на\терли \соком \ноги / стаў чоло\в’ік хо\дит′ (Крл Корп Ч); - муха\мор нас\тайівайут ў сп’ірт\нойе / і раст′і\ран′ійе (Дбр Добр Г); - \л′ечац′ / ут′і\ран′:е (Рч Лоїв Г); - муха\мориі нас\тайуйут д′л′а нат′і\ран′:а (ВЖ Браг Г); - маха\мориі \рêжуц′ у п\л′ашку / напус\кайе сôк / і нац′і\ран′:е (Прг Олев Ж); - маха\мора йак моло\[′ен′ка / \к’ідайуц′ ў сп’ірт да нац′і\ран′:е \робл′ац′ (Тх Овр Ж); - муха\мори нас\тайуйут д′л′а рас′т′і\ран′ійа ат ламо\ти ў кас′\т′ах (ВЖ Браг Г); - муха\морк’і л′а\чебнийе // на л′а\карство напи\хайут′ йіх у п\л′ашку / нали\вайут′ с\п’іртом і нат′і\райут′ (НЯ Ріпк Ч); - у п\л′ашку з го\р′ілкойу \кидайут′ \сир′і мухо\мори (чер\вон′і з \б’ілим) / і ў на\воз / д′в’і не\д′іл′і нас\тойуйут′ / то\д′і вити\райут′ \руки / пойас\ниц′у од радику\л′іта (Хвм Борз Ч); - нас\тойуйут′ на спир\ту / і йак вити\ран′:е од реўма\т′ізма (Вл Мал Ж); - нас\тойуйут′ на спир\ту / пит′ од\ну \чаĭну \ложку од за\дишки (Вл Мал Ж); - чер\вониĭ / з \б’ілими \ц′атками мухо\мор / нас\тойениĭ на го\р′іл′ц′і / пйут′ \капл′ами од \нерв’іў (Крл Корп Ч); - нас\тайівайут на \водк’е муха\мор су\хоĭ (су\шон:иĭ) / ког\да бо\л′іт \п’еч’ен′ / і пйуц′ // \п’еч’ен′ н′е бо\л′іт (Зл Калн Г); - нас\тайуйут′ чер\вон′і мухо\мори з \б’ілими \ц′атками на спир\ту / ўнутр′ од же\лудка / \капл′ами по пйат′ штук пйут′ (Крл Корп Ч); - шос′ \йіми \л′êчат′ (Збк Олев Ж). Список населених пунктів і скорочень 1. Глинка 2. Дяковичі 3. Стодоличі 4. Кірове 5. Золотуха 6. Верхні Жари 7. Ручаївка 8. Дубрівка 9. Красностав 10. Хорохорин 11. Люб’язь 12. Кукли 13. Жовкіни 14. Липки 15. Перга 16. Зубковичі 17. Тхорин 18. Владівка 19. Буда-Варовичі 20. Розважів 21. Нові Яриловичі 22. Ховми 23. Блистава 24. Карильське 25. Старі Боровичі Столинський Житковицький Лельчицький Наровлянський Калинковицький Брагинський Лоївський Добруський Володимир- Волинський Луцький Любешівський Маневицький Володимирецький Гощанський Олевський Олевський Овруцький Малинський Поліський Іванківський Ріпкинський Борзнянський Новгород- Сіверський Коропський Щорський Брестська Гомельська Гомельська Гомельська Гомельська Гомельська Гомельська Гомельська Волинська Волинська Волинська Волинська Рівненська Рівненська Житомирська Житомирська Житомирська Житомирська Київська Київська Чернігівська Чернігівська Чернігівська Чернігівська Чернігівська Глн Стол Б Дк Житк Г Ст Лел Г Крв Нар Г Зл Калн Г ВЖ Браг Г Рч Лоїв Г Дбр Добр Г Крс ВВ В Хрх Луц В Лб Люб В Ккл Ман В Жвк Вол Р Лпк Гощ Р ПргОлев Ж ЗбкОлев Ж Тх Овр Ж Вл Мал Ж БВ Пол К Рзв Іван К НЯ Ріпк Ч Хвм Борз Ч Бл НС Ч Крл Корп Ч СБ Щорс Ч Валентина Прус Народное лечение некоторыми видами грибов В статье сделана попытка исследовать способы народного лечения грибами, в частности белыми грибами и мухоморами, и лексику, которая их представляет, что есть источником не только диалектологических поисков, но и этнолингвистических. Ключевые слова: белый гриб, мухомор, диалектология, этнолингвистика, собирательство, микология, лечебные свойства, заговоры. Valentyna Prus Folk Treatment with Some Fungus Species In the article «Folk Treatment with Some Fungus Species» the author endeavoured to research into the means of folk treatment with funguses, edible boletuses and fly agarics in particular as well as the vocabulary which represents them and serves as a source of not only dialectological search but also ethnolinguistic one. Key words: edible boletus, fly agaric, dialectology, ethnolinguistics, collecting, mycology, medicinal properties, charm.

Народне лікування деякими видами грибів

Репозитарії

Схожі ресурси