Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап
У статті авторка описує традиційні номінації, уживані у власне пологовому етапі родильного обряду Надсяння, у контексті говорів південно-західного та північного наріч. Предмет дослідження – слова й сталі вирази на позначення обрядів та обрядодій власне пологового етапу....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37542 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап / Л. Хомчак // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 372-380. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37542 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-375422012-10-18T12:10:25Z Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап Хомчак, Л. Етно- та психолінгвістика У статті авторка описує традиційні номінації, уживані у власне пологовому етапі родильного обряду Надсяння, у контексті говорів південно-західного та північного наріч. Предмет дослідження – слова й сталі вирази на позначення обрядів та обрядодій власне пологового етапу. В этой статье автор описывает традиционные номинации, употребляемые на собственно родовом этапе родильного обряда Надсяния, в контексте говоров юго-западного и северного наречий. Предмет исследования – слова и выражения, употребляемые на обозначение обрядов и обрядодействий собственно родового этапа. In this article author discribes traditional nomination used directly during labor stage of Sian-River delivery ceremony in the context of South-Western and Northern dialects. The subject of research -- words and expressions designated to be used directly in delivery stage ceremony. 2010 Article Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап / Л. Хомчак // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 372-380. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37542 811.161.2’282.3:392.1 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика |
| spellingShingle |
Етно- та психолінгвістика Етно- та психолінгвістика Хомчак, Л. Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті авторка описує традиційні номінації, уживані у власне пологовому етапі родильного обряду Надсяння, у контексті говорів південно-західного та північного наріч. Предмет дослідження – слова й сталі вирази на позначення обрядів та обрядодій власне пологового етапу. |
| format |
Article |
| author |
Хомчак, Л. |
| author_facet |
Хомчак, Л. |
| author_sort |
Хомчак, Л. |
| title |
Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап |
| title_short |
Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап |
| title_full |
Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап |
| title_fullStr |
Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап |
| title_full_unstemmed |
Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап |
| title_sort |
лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Етно- та психолінгвістика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37542 |
| citation_txt |
Лексика родильної обрядовості в південно-західному та північному наріччях: власне пологовий етап / Л. Хомчак // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 372-380. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT homčakl leksikarodilʹnoíobrâdovostívpívdennozahídnomutapívníčnomunaríččâhvlasnepologovijetap |
| first_indexed |
2025-07-03T19:21:40Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:21:40Z |
| _version_ |
1836654790053986304 |
| fulltext |
УДК 811. 161.2’282.3: 392.1
Леся ХОМЧАК
ЛЕКСИКА РОДИЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ В ПІВДЕННО-
ЗАХІДНОМУ ТА ПІВНІЧНОМУ НАРІЧЧЯХ: ВЛАСНЕ
ПОЛОГОВИЙ ЕТАП
У статті авторка описує традиційні номінації, уживані у
власне пологовому етапі родильного обряду Надсяння, у контексті
говорів південно-західного та північного наріч. Предмет
дослідження – слова й сталі вирази на позначення обрядів та
обрядодій власне пологового етапу.
Ключові слова: слова і сталі словесні формули, власне
пологовий етап родильного обряду.
Дослідження тематичних груп лексики українських діалектів –
одне з актуальних завдань сучасної діалектології. Серед
тематичних груп родинно-обрядової лексики надсянських говірок,
які ми вивчаємо, чільне місце посідає родильна, яка на
досліджуваній території досі не була предметом спеціального
вивчення.
Мета статті – описати традиційні номінації власне пологового
етапу родильного обряду Надсяння у контексті говорів південно-
західного та північного наріч. Матеріалом для аналізу послугували
власні експедиційні записи із 25 переселенських та 55 поширених на
території Львівської області надсянських говірок, а також доступні
діалектні та етнографічні джерела про родильні обряди України.
Зазначмо, що власне пологовий етап родильної обрядовості
зазнав трансформації найбільше; більшість обрядодій повністю
втрачені, деякі − пристосувалися до нових суспільних умов. За
свідченням інформаторів найстаршого покоління, ще в 40-і роки
ХХ ст. надсянський власне пологовий етап родильного обряду
складався із таких елементів: запрошення повитухи, пологи,
обрізування / перев’язування пуповини, ім’янаречення,
обдаровування повитухи.
Сему ‘запрошувати повитуху до породіллі’ в надсянських
говірках репрезентовано виключно дієслівними
словосполученнями моделі дієслово + (прийм. по) + ім. або займ. у
формі Р. відм.: |б’ігати по н΄у (С); йти по пов’и|туху (Кнж);
к|ли(иы)кати (|бабку) (Гдн, Гл, Кт, Кнж, Прд, Св); к|ликати йі (Бз,
Вбч, Кн); к|лыкати йі (Гдн, Кр, Зл); йти по |бабц΄у / ма|тус΄у (Пдц);
про|сиыти/ |бабк’і (Скш). Названі загальновживані стрижневі
дієслова стають обрядово маркованими виключно в контексті
родильного обряду.
Оказіонально зафіксовано вираз хо|дити ман΄ів|ц΄ами (Г), що
позначає спосіб, у який повитуха приходила до породіллі,
остерігаючись, щоб її не побачили.
Зі значенням ‘пологи’ в надсянських говірках функціонують
лексеми |роди (Бз, Врб, Гдн, Гл, Гс, Гр, Гч, Дв, Дч, Кв, Кнж, Кр, Кт,
Лб, М, П, Пдг, Пдц, Прд, Пч, Р, Рз, См, Тр, Трч), по|логи (Дв, Кв,
Кн, Кнж, Нвм, Нп, Пдг, Прд, Пч, См, Ст), по|р΄ід (Лб). Велику
різноманітність номінацій демонструє АУМ: по|логи, з|логи, по|лог,
|роди, по|роди, по|р΄ід – нсян. ареал; по|логи, з|логи, по|лог – бойк.
ареал; по׀логи, ׀роди – волин. ареал, по׀логи, ׀родиво, ׀роди, ро׀дини
– зхполіс. ареал; по|логи, з|логи, по|лог, |роди, по|роди, по|р΄ід –
ндністр. ареал; по|логи, з|логи, по|лог, |роди – поділ. ареал [АУМ ІІ:
к. 365].
Назва |роди, як і її деривати по|роди, по|р і́д, ׀родиво, ро׀дини (<
стсл. родъ ‘рід, покоління’ [ЕСУМ V, 89]) зафіксована і в українських
діалектах (гуц. |роди1, ро׀дини [СГБр, 333]), і в літературній мові [СУМ
VII, 260; VIII, 593–4].
Лексема по|логи та деривати з|логи, по|лог, що походять від псл.
ležati [ЕСУМ ІІІ: 212–213], теж засвідчені в українських діалектах:
бойк. [Онишк. І, 312], буков. [СБГ, 168], гуц.2 злóги, бойк. полóги
[Онишк. ІІ, 106]; пор. ще: [СУМ VII, 90].
Сема ‘передродові перейми’ в надсянських говірках
репрезентована лексемами |бол΄і (Дв, Кв, Кн, Кнж, Млн, Лб),
сх|ватк’і (Ргз), х|ватк’и (Стрч).
Сема ‘тужитися під час пологів (про породіллю)’ представлена
в насянських говірках лексемами |дутис΄і (Дз, М), тис|нутис΄і
(Млн).
За диференційною ознакою ‘суб’єкт дії’ виділяємо в
надсянському ареалі дві семантичні мікрогрупи: ‘давати дитині
життя під час пологів (про породіллю)’, ‘з’являтися на світ під час
пологів (про дитину)’, кожна з яких формує семантичні ряди за
видом (доконаним / недоконаним):
‘дати дитині життя під час пологів (про породіллю)’ −
доконаний вид: в|родити (Арв, Врб, Дч, Кр, Прд, Пч), в(у)ро|дити
(Арв, Гдн, Гр, НП, Пдг, Пч), зл΄іг|ти (П), |мати ди(і)|тину (Гл, Дч,
М, Нп, П), йу |мати диы|тину / х|лопц΄и / |д΄івку (Гдн, Гл) / д΄ів|чи
(Пдг), по|родити (Мж), |роди(иы)ти (Бл, Грд, Кв, Кн., Кнж, Пдц,
1 Бігусяк М. З лексики родильного обряду у гуцульських говірках //
Український діалектологічний збірник. − Київ, 1997. − Кн. 3. – С. 295.
2 Там само. – С. 295; Піпаш Ю.О., Галас Б.К. Матеріали до словника
гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району
Закарпатської області). – Ужгород, 2005. – С. 69.
Тр), ро|ди(иы)ти (Дз, Лб, П), с΄і роз|родити (Кнж); пор. ще
зхполіс. обродитись, россипатиса [Арк. ІІ, 6; 128].
‘давати дитині життя під час пологів (про породіллю)’ −
недоконаний вид: |роди(иы)ти (Бз, Бл, Вбч, Гдн, Грд, Дч, Зл, Кв,
Кн, Кр, Пдц, Р, Ц), ро|ди(иы)ти (Дз, Лб, П, Трч); пор. ще. поліс.
ро|жати3.
‘з’явитися на світ під час пологів (про дитину)’ − доконаний вид:
в|родитис΄а (Гч, Дз), в|родитис΄і (Г, Кн), вро|дитис΄а (Врб),
вро|дитис΄і (Прл), с΄і вро|дити (Лб, Нп), с΄і в|родити (Кн), с΄а
на|родити (С), с΄і |родити (Бл, Пдц);
‘з’являтися на світ під час пологів (про дитину)’ − недоконаний
вид: ди|тина йде (Млн, Пдц), йти до по|роду / йти над|в’ір (Кв);
|родитис΄а (Дз).
У межах семантичної мікрогрупи ‘народити дитину (про
породіллю)’ виділяємо семантичний ряд за значенням ‘народити
позашлюбну дитину’, що реалізується в дієслівних
словосполученнях: знай|ти со|б’і ди|тину (Гс), |мати найду|ха (М),
|мати покро|пивника (Лщ), най|тиси ди|тину (Гдн), при|нести си в
по|долку (Скз); пор. ще: поділ. знайшла в подолку, принесла в
повитку / в подолі / в подолку / в фартухові, привела собі дитину4.
Зі значенням ‘народити мертву дитину’ функціюють
конструкції: |мати мерт|ву д΄і|тину (Кн), |мати нежи|ве (Кт),
|мати нежи|ву ди|тину (Р), |мати нежи|войе (М). Із семантикою
‘передчасно народити дитину’ зафіксовано не доно|сити (Кн),
вро|дити за с΄ім |м’іс΄іц΄ів (Пдг) − вирази, які мають прозору
мотивацію.
Семантичний ряд за значенням ‘часто народжувати’ в
надсянському континуумі формують сталі вирази йак сви|н΄а |роди
(Скш), |роди / йак к|р΄іличка (Брш, Ц), |роди/ йак поро|с΄итниц΄і
(Пдг), які мають яскраво негативну конотацію. Зауважмо, що такі
формули не є поширеними, оскільки традиційно в сім’ях було
багато дітей; скоріше негативно ставилися до бездітних або тих, які
народили лише одну дитину: та |родиы |д΄іти/ то |добреи/ жи
|родиы// а та/ шо йид|ну |майе/ з йид|нойі ди|тини |нав’іт ́ни|ма шо
жарту|вати (Лб). У одній говірці ми зафіксували фразеологізми
м’і|шок розвйа(и)|завс΄і (Пдг), яким номінується дія ‘почати часто
народжувати дітей’, а також |сипати с΄і йі (Пдг) ‘часто
народжувати’.
3 Говірки Чорнобильської зони: Тексти / Упоряд.: Гриценко П.Ю. та інші. – К.:
Довіра, 1996. – С. 70.
4 Коваленко Н. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі (на
матеріалі говірок Західного Поділля) // Наукові записки. – Випуск 81 (3). –
Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 4 ч. – Кіровоград, 2009. – С. 106.
Вирази ро|дитис΄і в со|рочц΄і, с΄і |родити в ч’іп|ци (Кнж) у
надсянській та поліській родильній обрядовості мають пряме
значення (нсян. то |кажут/ |родитс΄і в со|рочц΄і д΄і|тина/ та|к’ій/
йак п|л΄інц΄і // ше ка|зали/ шо с΄і |роди в ч’іп|ци/ та|ко/ йак би/ йак
со|рочка/ то та|к’е/ йак |б’іле (Кнж); поліс. в рубашке / в сорочке
(родиться)5, ў са|рочец:и ра|д’івс’і и 6 (щоправда, за свідченням
інформаторів, діти, які народилися в навколоплідному міхурі,
будуть щасливими)), а в деяких українських діалектах уживаються
в переносному: поділ. наро|дитис’а в |ч’іпчику ‘бути щасливим’;
пор. ще: в сорóчці родúтися ‘бути щасливою людиною, яка в
усьому, скрізь має удачу’ [СУМ VIII, 595].
Головну функцію у власне родильному обряді виконувала
повитуха, основну дію якої ‘приймати пологи; бути повитухою’ на
Надсянні номінують лексема |бабити (Кр, Нп) та дієслівні
словосполучення, диференційовані за видом: |бабком |бити (Глн),
в’ідби|рати д΄ітий (Пдг, Пдц) / ди|тину (Дз, Дн, Дч, Зл, Кн, Нвм,
Тр), в’ідби|рати по|логи (Кнж), (в) |роди (Кв, Прд, Тр), |д΄іти
в’ідби|рати (Лб, Мшл, Ст), прий|мати |д΄іти (Зд, Млн, Пч),
прини|мати ди|тину (Нвм), (п) |роди (Гдн, Кнж), |роди прий|мати
(Бз, Бл, Гл, Кт, Прл, Р), хо|дити по ба|бах (Скш) − недоконаний вид;
в|з΄ити |роди (Бл), в’ід|н΄ити д΄і|тину (Дз), об’ій|ти |ж’інку (Гч),
при|йати |роди (Лб), |роди прий|н΄ати (Гч) − доконаний вид.
Подібні конструкції, кожна з яких має прозору мотивацію,
засвідчені також в українській літературній мові та її говорах:
зхволин. бабувáте [Корз., 68], закарп. бáбити [Саб., 18]; bábiti
[СлТГ, 56], гуц. бáбити7, брати дитину8; див. ще бáбити [СУМ І,
76].
Із семантикою ‘полегшувати родові болі (про повитуху)’
зафіксована конструкція по|легш’і да|вати (Вбч), гіпонімами до
якої виступають численні номінації окремих дій повитухи під час
пологів: б|рати за к|риж’і і п’ідни|мати (Кв), г|р΄іти |воду і са|ğати
(Кв), мо|литву |мовити (См), п’ід|курувати (Арв), поумас|тити
жи|в’іт/ поумасу|вати (Г), пом|н΄ати по живо|т΄і (Зл), с΄в’і|ченов
во|дов кро|пити (Арв), а також перег|нати по |хат΄і (Пт) –
‘обрядодія, коли породіллю водять по хаті, щоб пришвидшити
народження дитини’, |парити (С) – ‘обрядодія, яку здійснювала
повитуха, щоб швидше відійшло дитяче місце’. Сема ‘оглянути
жінку-породіллю (про повитуху)’ представлена виразом по-
5 Валенцова М.М. Родины // Восточнославянский этнолингвистический
сборник. Исследования и материалы. – Москва, 2001. – С. 313-400.
6 Говірки Чорнобильської зони… – С. 186.
7 Піпаш …– С. 10.
8 Матеріяли до української етнольогії. Т. XVIII. – Львів, 1918. – С. 96
смот|рити по живо|т΄і (Лб, Пдц). Однак засвідчено також і
пасивну участь повитухи в пологах: нич не ро|бити (Кнж, Лщ).
В одному із сіл надсянського ареалу зафіксовано відомості про
магічні дії повитухи чи членів родини, спрямовані на швидкий
перебіг пологів: Йак ро|дити начи|найут/ в’іткри|вати фс´ó/ шоб
н´і|чо не |било |замкнене ф |хат´і/ фс´і |шафи/ д|верк’і/ |поп’іт
|кухн´у/ скр´із´/ шоб там с´і с|коро в’іткри|вало с´і т´і|во/ |матка с´і
в’іткри|вала/ шоб с|коро вис|какувала ди|тина на|верха (Арл).
Зазначмо, що про швидкий перебіг пологів дбали заздалегідь: Йак
ти |довго при|ховуйеш/ ди|тина не |хоче вихо|дити с|коро (Пч).
На Надсянні не надавали символічного значення перерізуванню
пуповини. Тому сема ‘обрізати / перев’язати пуповину’
представлена небагатьма назвами, які мають прозору семантику:
перер΄і|зати |пупок (Зл), то в’ідо|т΄ати (Кнш, Мшл), |р΄ізати
|пупчик (Лщ) / |пупок завйа(и)|зати (Дв, Звз, Млн, Ст),
перев|йизувати пу|пок (Дм), то завйа|зáти, |лéном закру|тúти;
обвйи|зати |леном |пупочок (Кнш, Мшл).
За свідченням етнографів, у західнополіському ареалі при
зав’язуванні / перерізуванні пуповини повитухи вдавалися до
різних магічних дій, використання символічних предметів залежно
від статі дитини9. До того ж, як стверджують інформатори із
середньополіського континууму, |пупа н’іх|то н’е |р’езаў // |пупа заў
|йазуйут’10.
Зараз повністю втрачені обрядодії, пов’язані із захоронюванням
дитячого місця, які, за свідченням інформаторів найстаршого
покоління, у надсянському континуумі були репрезентовані такими
словесними виразами: за|копувати (Млн, Прл), беиз |хату
перек’и|дати (Прл). Крім того, дії були диференційовані залежно
від статі новонародженої дитини: Так/ х|лопц΄ови/ тог|дий ше
зем|л΄а бу|ла/ за|копувала в по|роз΄і та |бабка/ а |д΄івчин΄і − за
сто|лом/ |жоби |зам’іж іш|ла/ а х|лопц΄ови в по|роз΄і − от не з|найу
чо (Млн). Подібні дії засвідчені також в етнографічних джерелах із
Західного Полісся11.
На території Надсяння обряд ім’янаречення дуже часто
відбувався одразу після народження дитини та здійснювався самою
повитухою. Дія за значенням ‘покропити дитину свяченою водою й
дати ім’я’ репрезентована такими вербальними засобами:
обхрес|тити (Прд), да|вати |воду (Прд), |зара хрес|тити і да|вати
9 Кондратович О.П. Українські звичаї: Народини. Коса ж моя… − Луцьк, 2007.
– С.19.
10 Говірки Чорнобильської зони… – С. 186.
11 Кондратович О.П…. – С. 20-21.
ім|йа (Дм), с´в’і|ченом во|дом покро|пити (Твц), с´в’і|ченом во|дом
похрес|тити (Млн): Та йак той |зараз но с΄і в|родила/ |воду да|вали
ди|тин΄і// Ка|зали/ йак с΄і |майе там назиы|вати// |Бабка йі
обхрес|тила// По|том |несли до с΄в’аш|ченика (Прд).
Сема ‘платити повитусі’ у надсянському континуумі
представлена лише дієсловом да|вати (б. н. пп.), яке назаває дію,
але не має символічного значення. Традиційною платою повитусі
було: шос΄ з |йіж’і, шос ́ з |дому (Птл), г|рош’і (Звз), |зерно,
пше|ниц΄і, хл΄іб (Зл). Символічно-магічного значення
обдаровуванню повитухи, за свідченням етнографів, надавали на
Поліссі12.
Зауважмо, що докладний опис надсянської родильної лексики в
контексті південно-західного та північного наріч здійснити не
можемо, оскільки на сучасному етапі лінгвістично описано
родильний обряд лише на матеріалі гуцульських13, поліських14,
подільських15 говірок (однак у різних аспектах та за різними
програмами). У діалектних лексикографічних джерелах, збірниках
текстів лексика досліджуваної тематичної групи зафіксована лише
спорадично, що не дає можливості зробити висновок про її
функціювання у відповідних етнолінгвістичних континуумах.
Список обстежених населених пунктів та їх скорочень
Переселенські говірки16
Грн – с. Горинець, повіт Любачів (Польща); Гр – с. Грабовець,
повіт Ярослав (Польща); Грч – с. Гуречко, повіт Перемишль
12 Там само. – С. 20–21.
13 Бігусяк М. З лексики родильного обряду у гуцульських говірках //
Український діалектологічний збірник. − Київ, 1997. − Кн. 3. − С. 293-301;
Бігусяк М.В. Лексика традиційних сімейних обрядів у гуцульському говорі:
Автореф. дис. … канд. філол. наук / Прикарпатський університет
ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 1997; Гвоздевич С. Із польових записів
про родильну обрядовість // Діалектологічні студії. 6: Лінгвістичний атлас −
від створення до інтерпретації / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. – Львів,
2006. – С. 357-368.
14 Валенцова М.М. Родины // Восточнославянский этнолингвистический
сборник. Исследования и материалы. – Москва, 2001. – 496 с.
15 Тищенко Т. Динаміка номінації родильного обряду в говірках Східного
Поділля // Діалектна мова: сучасний стан і динаміка в часі. До 100-річчя
професора Ф.Т. Жилка. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції
(5-7 березня 2008 р., Київ). – К., 2008. – С. 188-190; Коваленко Н. Фраземи
родильних обрядів у лексикографічному описі (на матеріалі говірок
Західного Поділля) // Наукові записки. – Випуск 81 (3). – Серія: Філологічні
науки (мовознавство): У 4 ч. – Кіровоград, 2009.
16 Назви населених пунктів і повітів подано згідно з адміністративно-
територіальним поділом Польщі станом на 1 січня 1939 року.
(Польща); Дз – с. Дзвиняч Долішній, повіт Лісько (Польща); Дбч –
с. Дібча, повіт Ярослав (Польща); Д – с. Добра, повіт Ярослав
(Польща); Дн – с. Дуньковички, повіт Перемишль (Польща); Зд –
с. Задуброва, повіт Ярослав (Польща); Кв – с. Квасинина, повіт
Перемишль (Польща); Лщ – с. Ліщовате, повіт Лісько (Польща); М
– с. Макова, повіт Перемишль (Польща); Мл – с. Млини, повіт
Ярослав (Польща); Млв – с. Малява, повіт Добромиль (Польща);
Ол – м. Олешичі, повіт Любачів (Польща); Пп – с. Папортно, повіт
Добромиль (Польща); Р – м. Радимно, повіт Ярослав (Польща); Рс –
с. Руське Село, повіт Перемишль (Польща); Св – с. Святе, повіт
Ярослав (Польща); Ср – с. Серакісьці, повіт Перемишль (Польща);
Скл − с. Сколошів, повіт Ярослав (Польща); Сл – с. Слобода, повіт
Ярослав (Польща); Трб – с. Теребча, повіт Сянік (Польща); Трк –
с. Торки, повіт Перемишль (Польща); Тр – с. Трійчичі, повіт
Перемишль (Польща); Тх – с. Тухля, повіт Ярослав (Польща).
Говірки, поширені на території Львівської області
Арл – с. Арламівська Воля Мостиського району; Бл – с. Биличі
Старосамбірського району; Блз – с. Болозів Старосамбірського
району; Бн – с. Бунів Яворівського району; Брщ – с. Борщевичі
Старосамбірського району; Блн – с. Боляновичі Мостиського
району; Вбл – с. Вороблячин Яворівського району; Влб – с. Воля-
Баранецька Самбірського району; Вт – с. Воютичі Самбірського
району; Врб – с. Вербляни Яворівського району; Гр – с. Гораєць
Яворівського району; Г − с. Гори (Горяни) Яворівського району; Гб
– с. Губичі Старосамбірського району; Гдн – с. Годині Мостиського
району; Гл – с. Глиниці Яворівського району; Грд – с. Городисько
Старосамбірського району; Гс – с. Гусаків Старосамбірського
району; Дв – с. Дев’ятир Яворівського району; Дм – с. Дмитровичі
Мостиського району; Зв – с. Завадів Яворівського району; Звз –
с. Зав’язанці Мостиського району; Зл – с. Залужжя Яворівського
району; Клн – с. Калинівка Яворівського району; К − с. Катина
Старосамбірського району; Кн – с. Конів Старосамбірського
району; Кнж – с. Княжпіль Старосамбірського району; Кнш –
с. Конюшки Мостиського району; Кр – с. Краківець Яворівського
району; Кт – с. Коти Яворівського району; Лб – с. Любині
Яворівського району; Млн – с. Малнівська Воля Мостиського
району; Мшл – с. Мишлятичі Мостиського району; Мж –
с. Міженець Старосамбірського району; Мкр – с. Мокряни
Мостиського району; Нкн – с. Наконечне Перше Яворівського
району; Нв – с. Нове Місто Старосамбірського району; Ос –
с. Оселя Яворівського району; Ост – с. Острожець Мостиського
району; П – с. Поляна Старосамбірського району; Пдг – с. Підгать
Мостиського району; Пдц – с. Передільниця Старосамбірського
району; Пдл – с. Підліски Мостиського району; Плш –
с. Плишевичі Мостиського району; Пн – с. Пнікут Мостиського
району; Пр – с. Поруденко Яворівського району; Прд −
с. Передвір’я Яворівського району; Прл − с. Прилбичі Яворівського
району; Пт – с. П’ятниця Старосамбірського району; Птл –
с. Потелич Яворівського району; Ргз – с. Рогізно Яворівського
району; С – с. Середкевичі Яворівського району; Ск – с. Скелівка
Старосамбірського району; См – с. Смолин Яворівського району;
Стрч – с. Старичі Яворівського району; Ст – с. Старява
Мостиського району; Трн – с. Тернава Старосамбірського району;
Твц – с. Терновиця Яворівського району; Ц – с. Циків Мостиського
району; Чрн – с. Чернява Мостиського району; Чж – с. Чижки
Старосамбірського району; Ш − с. Шумина Старосамбірського
району
Список скорочень джерел
Арк. – Аркушин Г. Словник західнополіських говірок: У 2 т. –
Луцьк, 2000. – Т. 1 – 2.
АУМ − Атлас української мови: У 3 т. – Т. ІІ: Волинь,
Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. – Київ, 1988. – 520 с.
СГБрод. – Горбач О. Словник говірки с. Бродина (пов. Радівці,
Румунія) // Гуцульські говірки: Лінгвістичні та етнолінгвістичні
дослідження. – Львів, 2000. – С. 247-364.
ЕСУМ − Етимологічний словник української мови: У 7 т. / За
ред. О.С. Мельничука. – Київ, 1982 – 2006. – Т. 1-5.
Корз. – Корзонюк М.М. Матеріали до словника
західноволинських говірок // Українська діалектна лексика: Збірник
наукових праць. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 62-267.
Онишк. − Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч.
− Київ, 1984. − Ч. 1-2.
Саб. – Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села
Сокирниця Хустського району. − Ужгород, 2008. − 480 с.
СБГ − Словник буковинських говірок / За ред.
Н.В. Гуйванюк. – Чернівці, 2005. – 688 с.
СлТГ – Словарь карпатоукраинского торуньского говора. –
Москва, 2001.
СУМ − Словник української мови: В 11 т. – Київ, 1970 – 1980. –
Т. 1-11.
Список умовних скорочень
б. н. пп. − більшість населених пунктів
бойк. – бойківське
буков. – буковинське
волин. волинське
зхволин. − західноволинське
гуц. – гуцульське
закарп. − закарпатське
зхполіс. – західнополіське
к. – карта
ндністр. – надністрянське
нсян. – надсянське
поділ. – подільське
поліс. – поліське
пор. – порівняй
псл. – праслов’янське
стсл. – старослов’янське
Lesya Khomchak
Delivery ceremony vocabulary in south-westrern and northern
dialects: direct delivery stage
In this article author discribes traditional nomination used directly
during labor stage of Sian-River delivery ceremony in the context of
South-Western and Northern dialects. The subject of research -- words
and expressions designated to be used directly in delivery stage
ceremony.
Key words: words and expressions, direct labor stage of delivery
ceremony.
Лэся Хомчак
Лексика родильной обрядности в южно-западном и северном
наречиях: собственно родовой этап
В этой статье автор описывает традиционные номинации,
употребляемые на собственно родовом этапе родильного обряда
Надсяния, в контексте говоров юго-западного и северного наречий.
Предмет исследования – слова и выражения, употребляемые на
обозначение обрядов и обрядодействий собственно родового
этапа.
Ключевые слова: слова и выражения, собственно родовой
этап родильного обряда.
|