II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення”
22–26 вересня 2009-го року у с. Гаспра (АР Крим) відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення”, яку спільно провели Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського та Міжнародний коміте...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Українська мова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37676 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” / С. Соколова // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 94-99. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37676 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-376762012-10-21T12:13:21Z II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” Соколова, С. Наукова хроніка 22–26 вересня 2009-го року у с. Гаспра (АР Крим) відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення”, яку спільно провели Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського та Міжнародний комітет славістів. 2010 Article II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” / С. Соколова // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 94-99. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37676 81’366.587 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова хроніка Наукова хроніка |
| spellingShingle |
Наукова хроніка Наукова хроніка Соколова, С. II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” Українська мова |
| description |
22–26 вересня 2009-го року у с. Гаспра (АР Крим) відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення”, яку спільно провели Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського та Міжнародний комітет славістів. |
| format |
Article |
| author |
Соколова, С. |
| author_facet |
Соколова, С. |
| author_sort |
Соколова, С. |
| title |
II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” |
| title_short |
II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” |
| title_full |
II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” |
| title_fullStr |
II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” |
| title_full_unstemmed |
II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” |
| title_sort |
ii міжнародна наукова конференція “типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукова хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37676 |
| citation_txt |
II міжнародна наукова конференція “Типологія виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення” / С. Соколова // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 94-99. — укр. |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT sokolovas iimížnarodnanaukovakonferencíâtipologíâviduaspektuproblemipošukiríšennâ |
| first_indexed |
2025-07-03T19:29:06Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:29:06Z |
| _version_ |
1836655257074008064 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 194
УДК 81’366.587
II МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ
“ТИПОЛОГIЯ ВИДУ/АСПЕКТУ: ПРОБЛЕМИ,
ПОШУКИ, РIШЕННЯ”
© С.О. СОКОЛОВА, 2010
Наукова хроніка
22–26 вересня 2009-го року у с. Гаспра (АР Крим) відбула-
ся ІІ Міжнародна наукова конференція “Типологія
виду/аспекту: проблеми, пошуки, рішення”, яку спільно провели
Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова, Таврій-
ський національний університет ім. В.І. Вернадського та Міжнарод-
ний комітет славістів. З 1994-го р. на філологічному факультеті МДУ
ім. М.В. Ломоносова працює аспектологічний семінар, в якому беруть
участь учені як МДУ, так і інших навчальних та наукових закладів з
багатьох країн. Матеріали семінару оприлюднені в чотирьох томах
збірника “Труды аспектологического семинара МГУ им. М.В. Ломо-
носова”. Три томи збірника вийшли друком (М.: Изд-во МГУ. — Т. 1—3,
1997) до першої Міжнародної конференції в МДУ ім. М.В. Ломоносо-
ва 16—19 вересня 1997-го р., її матеріали висвітлені у збірнику «Типо-
логия вида: проблемы, поиски, решения» (М.: Школа «Языки русской
культуры», 1998), надалі спілкування фахівців знов підтримував ас-
пектологічний семінар філологічного факультету МДУ (Т. 4, 2004).
Через 12 років після першої на другу конференцію зібралися
вчені з 12 країн світу, представивши 26 доповідей (Росія — 8 допові-
дей, Україна — 4, Македонія — 3, Німеччина і Японія — по 2, Азер-
байджан, Данія, Італія, Китай, Нідерланди, Франція, Швеція — по
одній доповіді), а у попередньо оприлюднених тезах відображені ма-
теріали 34 наукових праць фахівців з 16 країн (заочно взяли участь
у конференції аспектологи Кореї, Словенії, США, Тайваню). Спіль-
ність проблематики конференції зумовила те, що її регламент не пе-
редбачав поділу на секції, отже, всі 6 засідань були пленарними, а
учасники мали можливість взяти участь в обговоренні всіх доповідей.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 95
II Мiжнародна …конференцiя «Типологiя виду/аспекту: проблеми,… »
На відкритті конференції вітальне слово ректора МДУ ім. М.В. Ло -
мо носова академіка РАН В.А. Садовничого до її учасників виголоси-
ла доктор філолологічних наук М.Ю. Черткова; від Таврійського
націо нального університету ім. В.І. Вернадського їх привітали прорек-
тор з наукової роботи професор В.Н. Бержанський та декан факуль-
тету слов’янської філології та журналістики професор Г.Ю. Богда-
нович.
Наукову програму конференції розпочав академік РАН Ю.Д. Ап-
ресян (Росія) доповіддю “Типи лексикографічної інформації про вид
в активному словнику”. В активному словнику, над яким працює
колектив Інституту російської мови РАН, зібрано якомога повнішу
інформацію про кожне слово, необхідну для його правильного вжи-
вання. У доповіді визначені та схарактеризовані основні напрямки
подання аспектологічної інформації стосовно дієслів: а) фундамен-
тальна класифікація предикатів та їхня характеристика за наявністю/
відсутністю видових корелятів та за набором видових значень кожної
форми; б) взаємодія лексичних та аспектуальних значень; в) взає-
модія аспектуальних та інших граматичних значень, зокрема часу та
стану; г) синтагматика й вид (модальний контекст, сполучуваність та
ін.); ґ) лексикалізована просодія й вид.
У доповіді проф. Р. Бенакіо (Італия) “Дієслівний вид і ввічли-
вість у слов’янських мовах: зіставний аналіз” відображено вплив ви-
бору форми доконаного (ДВ) або недоконаного виду (НДВ) для ви-
словлення спонукання і зроблено висновок про більшу нейтральність
та коректність форм ДВ порівняно з формами НДВ, які є різкішими, а
подекуди й згрубілими. Проф. М. Кітадзьо (Японія) у доповіді “Ви-
дові синонімічні форми російських дієприслівників та дієприкмет-
ників у художньому тексті” виклав результати частотного аналізу
вживання дієприслівників та дієприкметників ДВ та НДВ у творах
ро сійських письменників ХVІІІ—ХІХ ст. та зробив висновок про
зумовленість вибору певної форми її місцем у структурі речення та
семантичним зв’язком із наступними реченнями. Доповідь проф.
М.Я. Гловинської “Особливості потенційних видових форм у ро сій-
ській мові” була присвячена видовим новотворам (вторинного НДВ),
не зафіксованим у словниках, але вилученим автором із творів сучас-
них російських письменників. Здійснений автором кількісний аналіз
оцінки інформантами “потенційних” видових форм дав змогу оцінити
їх з погляду готовності увійти до узусу. Проф. Л. Спасов (Македонія)
присвятив свій виступ “Результативна видова конструкція у ма ке-
донській мові” аналізові особливостей різних моделей результатив-
них конструкцій (одно-, дво-, три-, чотириморфемна дієслівна лексема
або перифрастична конструкція та фразеологізм). Ф. Леманн, Б. Ві мер
(Німеччина) у доповіді “Перформативне вживання доконаного виду
у слов’янських мовах” здійснили порівняльний аналіз вживання ви-
дових форм у перформативних висловлюваннях. С.О. Соколова (Ук-
раїна) у доповіді “Фреймова структура аспектуальних ланцюжків:
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 196
Соколова С.О.
до проблеми національної специфіки)” запропонувала розглядати
аспектуальні ланцюжки в слов’янських мовах (на матеріалі україн-
ської та російської) як свого роду фрейми, закладені у граматичному
ладі мови, та проаналізувала засоби вираження відповідних значень у
ні мецькій мові. М.Ю.Черткова (Росія) виголосила доповідь “Ти по-
логічний паспорт» категорії виду/аспекту в різноструктурних мовах
світу”, в якій обґрунтувала статус категорії виду/аспекту як лінг віс-
тичної універсалії та запропонувала поняття “типологічного паспорту”
як диференційної ознаки виду конкретної мови, визначивши аглюти-
нативний тип російського виду на противагу флективно-аналітичному
в романських мовах. О.М. Мєщерякова (Росія) у доповіді “Про один
тип нестандартного видового протиставлення в російській та анг-
лійській мовах” проаналізувала видову поведінку дієслів зі значен-
ням розташування протяжних просторових об’єктів та ві доб раження
таких значень засобами англійської мови. У доповіді Т.В. Мілліаресі
(Франція) “До питання про зіставлення виду в російській та фран-
цузькій мовах” розглянуто опозицію лімітативність/протяжність як
варіант граматичного значення категорії виду в російській мові та за-
соби вираження цих значень у французькій мові. Доповідь О.М. Че-
каліної (Росія) “Суб’єктивна та об’єктивна інтерпретація подій у
германських мовах та вид російського дієслова” висвітлює пробле-
му суб’єктивності / об’єктивності часових форм германських мов (Con-
tinuous та Indefinite) порівняно із часо-видовими формами ро сійського
дієслова. К.-Х. Лунд (Данія/Росія) у доповіді “Ретро спек ція і про-
блема спостерігача в наративному тексті (на матеріалі данської та
російської мов) проаналізував використання форм данського плю-
сквамперфекта в ретроспективному плані відповідно до узгодження
часів. М. Каранфіловськи (Македонія) виголосив доповідь “Взаємо-
дія між імперативом та видом у македонській, російській та інших
мовах”. І. Пановська-Дімкова (Македонія) присвятила свій виступ
“Аспектуальній категорії хабітуальності у македонській мові”. Ви-
значенню поняття фазової парадигми дієслова як фрагмента слово-
твірного гнізда, безпосередньо пов’язаного з аспектуальними відно-
шеннями, було присвячено доповідь О. Я. Титаренко (Україна) “Про
універсальну категорію фазовості і фазову парадигматику дієслів”.
У доповіді Ю. Канеко (Японія) та О.В.Петрухиної (Росія) “Аспек-
туальні класи дієслів: універсальні та ідіоетнічні ознаки (на матеріа-
лі російської та японської мов)” висвітлено специфіку аспектуаль-
них класів, зокрема ідіоетнічний характер поняття граничності, у
різноструктурних мовах. Доповідь В.Д. Климонова (Німеччина)
“Типологічні параметри лексичних видів (на матеріалі подій у росій-
ській та німецькій мовах” присвячена зіставній характеристиці під-
класів евентивів (подій) у цих мовах, зокрема кількісному спів від-
ношенню маркованих та немаркованих індикаторів аспектуальності.
В.І. Гаврилова (Росія) у доповіді “Аспектуальна й станова характе-
ристика присудків потенційно-якісних конструкцій” проаналізувала
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 97
II Мiжнародна …конференцiя «Типологiя виду/аспекту: проблеми,… »
особливості “зони середнього стану” у плані вираження потенційної
дії в російській та англійській мовах. В.М. Труб (Україна) у доповіді
“Семантичні ефекти варіативності дієслівного виду в імперативі”
визначив особливості варіювання форм виду в імперативних кон-
струкціях. Т.В. Бєлошапкова (Росія) у дослідженні “Аспектологія і
когнітивна лінгвістика” за пропонувала розглянути категорію аспек-
туальності під кутом зору концептів-примітивів — одиничності, три-
валості, початку, тривання, закінчення, результативності, повторюва-
ності, ступеня прояву та співвідношення з нормою. Ю.П. Князев у
доповіді “Російський дієслівний вид і майбутній час: основні ефекти
їхньої взаємодії” порівняв модальність висловів у формі майбутнього
часу залежно від форми доконаного/недоконаного виду. Дослідження
Н.В. Зорихиної-Нільсон (Шве ція) “Таксис передування: про взаємо-
дію виду і часу у ви словлюваннях зі сполучниками когда, после того
как, с тех пор как” висвітлює фрагмент таксисних відношень у
складнопідрядних реченнях із зазначеними сполучниками. Доповідь
А. Барентсена (Нідерланди) “Про взаємодію категорії виду з інши-
ми дієслівними категоріями за вираження послідовності дій у випад-
ках необмеженої повторюваності в різних слов’янських мовах”
ґрунтується на порівнянні ідентичних фрагментів текстів (перекла-
дів) в усіх слов’янськіх мовах та висвітлює відповідні особливості ви-
дових форм у кожній мові. Н.Г. Самедова (Азербайджан) у повідо-
мленні “До питання про видову й не видову починальність” по рівняла
типи починальності, яка виражена за допомогою префіксів та аналі-
тичних конструкцій.
Крім публічно виголошених доповідей, було представлено 2 стен-
дових доповіді молодих учених — О.Л. Ачилової (Україна) “Специ-
фіка аспектуального значення префікса попо- в українській мові”
(наук. керівник — С.О. Соколова) та Лі Цзяо (Китай) “Аспектуальні
трійки дієслів у російській мові” (наук. керівник — О.Я. Титаренко),
які теж були жваво обговорені, зокрема у зв’язку з тим, що україн-
ський мовний матеріал досі був дуже мало представлений в аспекто-
логічних працях.
Для учасників конференції доктор філол. наук М.Ю. Черткова
(МДУ) провела майстер-клас “Навчання іноземних учнів російсько-
го виду”, в якому взяли участь студенти-іноземці Таврійського націо-
нального університету ім. В.І. Вернадського.
У межах конференції відбулося чергове засідання комісії з аспек-
тології Міжнародного комітету славістів, учасники якого вшанували
пам’ять засновника комісії професора Станіслава Кароляка, відзна-
чивши його фундаментальні дослідження із семантики дієслівного
виду у слов’янських і неслов’янських мовах. Голова комісії професор
Людмил Спасов (Університет імені святих Кирила і Мефодія, Скоп’є,
Македонія) запропонував спільну тему для опрацювання протягом
5 років “Типологія дієслівного виду у слов’янських і неслов’янських
мовах (синхронія та діахронія)”, яку було одностайно затверджено,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 198
Соколова С.О.
та виголосив план проведення щорічних аспектологічних конференцій
(2009—2013 рр.), чергове засідання комісії та наукову конференцію з
проблеми “Категорії дієслівної множинності у слов’янських та не-
сло в’янських мовах (синхронія і діахронія)” заплановано провести у
м. Скоп’є (Македонія) улітку 2010-го р. Надзвичайно актуальним за-
вданням аспектологічної комісії визнано створення її власного сайту,
на якому передусім має бути розташована база даних аспектологічної
термінології та бібліографія. На засіданні комісії до її складу було
прийнято чорирьох нових членів — представників країн, які досі не
були залучені до роботи — Азербайджану (Н.Г.Самєдова), України
(С.О. Соколова), Франції (Т.В. Мілліаресі), Японії (М. Кітадзьо).
На Круглому столі “Перспективи розвитку аспектологічної нау-
ки”, який вела професор М.Я. Гловинська (Інститут російської мови
РАН), обговорено актуальні проблеми дослідження категорії виду та
суміжних явищ, зокрема питання опису виду у словниках. Ю.Д. Апре-
сян звернув увагу на великий позитивний досвід, нагромаджений су-
часною аспектологією, який слід розвивати, не ускладнюючи мову
опису, передусім метафорами. Широке коло завдань пов’язане із
заглиб ленням у лексичну семантику, зокрема полісемію дієслова.
М.Ю. Черткова наголосила на необхідності неупередженого ретельно-
го збирання фактичного матеріалу та його адекватного опису, важли-
вості точних методів аналізу та лояльності один до одного. Професор
Б. Вімер (Університет м. Майнца, Німеччина) підкреслив важ ливість
розмежування лексичного та граматичного компонентів у видовій се-
мантиці та небажаність ускладнення теорії виду, яке відвертає від на-
гальних граматичних проблем дослідників, які не є вузькими фахів-
цями у галузі слов’янської аспектології. Він також наголосив на
важливості перевірки отриманих результатів досліджень на корпусах
та на необхідності впорядкування термінології. Професор Р. Бенакіо
(Університет м. Падуя, Італія) привернула увагу до порівняльних до-
сліджень — спочатку між слов’янськими мовами, потім з іншими —
та діахронічного підходу до аспектуальних категорій. Професор
Т.В. Міл ліаресі (Університет імені Шарля де Голля «Лілль-ІІІ», Фран-
ція) висловила думку про необхідність розмежування у дослідженнях
категорій виду, часу та таксису. Професор В.І. Гаврилова звернула
увагу на поєднання в мовознавстві рис гуманітарної та природничої
наук.
Конференція пройшла в атмосфері невимушеного спілкування
фахівців, об’єднаних зацікавленістю в одній з найскладніших галузей
мовознавства — аспектології. Незважаючи на те, що її учасники приї-
хали з різних країн, мовний бар’єр був абсолютно відсутній, оскільки
практично всі володіли принаймні кількома слов’янськими та не сло-
в’янськими мовами і були об’єднані спільним науковим інтересом.
Дискусії, розпочаті на засіданнях, тривали в кулуарах, а цікаві екскур-
сії мальовничими куточками та до історичних і культурних пам’яток
Південного узбережжя Криму, запропоновані гостинними господаря-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 99
II Мiжнародна …конференцiя «Типологiя виду/аспекту: проблеми,… »
ми — співробітниками Таврійського національного університету, спри-
яли формуванню цієї атмосфери.
Усі заявлені у програмі доповіді, як виголошені, так і ті, автори
яких з різних причин не змогли взяти участь у засіданнях конферен-
ції, заплановано опублікувати у спеціальному збірнику, який най-
ближчим часом вийде друком у видавництві МДУ ім. М. В. Ломоно-
сова.
Світлана Соколова (м. Київ)
Svitlana Sokolova (Kyiv)
THE 2ND INTERNATIONAL SCIENTIFICAL CONFERENCE
“ TYPOLOGY VYD-ASPEKT/ASPECT: PROBLEMS, SEARCHES, DECISIONS”
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
ПОСИЛАННЯ ЧИ ПОКЛИКА́́ННЯ?
У різних виданнях, передусім засобах масової інформації, часто послуговуються
дієсловом посилатися та іменником посилання зі значенням “уривок, витяг
із якого-небудь твору, на який покликаються у викладі, з точною назвою
джерела та вказівкою на відповідну сторінку”. Напр.: Критик посилається на
переклади С. Руданського і П. Ніщинського (К. Забарило); При цьому прес-
служба посилається на дані дослідників, що вивчали цю проблему останні роки
(Українська правда, 21.01.2008); Мінськ посилається на документи митного
союзу, якими не передбачено встановлення мита у торгівлі між цими державами
(Україна молода, 10.03.2010); Докази, посилання на офіційні документи, заклики
до компромісу не подіяли (Дзеркало тижня, 12.12.2009).
Останнім часом паралельно почали вживати дієслово покликатися та
іменник покликання, що мають єдине значення – “вказувати на кого-, що-
небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як до-
каз”, пор.: Однак у розв’язанні спорів належало покликатися на свідків – отже,
їх присутність була обов’язковою (Б. Тищик); ..рапорт став першим реальним
текстом, на який українська сторона може покликатися у своїх розмовах з
Європейською комісією (Україна молода, 6.08.2007); Покликання – це текст,
що розміщується в кінці сторінки й відмежовується від основного тексту гори-
зонтальною рискою (www.doc.lviv.ua/showcat_langofpapers.php). Таке вживання
спирається на традицію, зафіксовану в різних стилях української літературної
мови. Напр.: Треба.. звернутися.. до експерта Антона Петровича Ейсмонда,
покликаючись на мою рекомендацію (М. Коцюбинський); Коли я раз попробував
бути премудрим і покликатися на свою рівність перед законом, то дістав
позаушника (І. Франко); У дужках подаються покликання на третю, найпізнішу
посторінкову пагінацію Хлєбниковського кодексу, яка найкраще відчитується в
цьому виданні (Я. Книш).
Отже, органічнішими для української мови в згаданому значенні є дієслово
покликатися та іменник покликання.
Тетяна Івасишина
|