Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.)
7 листопада 2008-го року в місті Сегед (Угорщина) у приміщенні Сегедського університету відбулася V Наукова конференція україністів. Організаторами конференції були кафедра славістики на чолі з кандидатом філологічних наук доцентом Мігаєм Кочішом та Самоврядування українців міста Сегед, головою яког...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Українська мова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37679 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) / Є. Барань // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 114-117. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37679 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-376792012-10-21T12:12:59Z Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) Барань, Є. Наукова хроніка 7 листопада 2008-го року в місті Сегед (Угорщина) у приміщенні Сегедського університету відбулася V Наукова конференція україністів. Організаторами конференції були кафедра славістики на чолі з кандидатом філологічних наук доцентом Мігаєм Кочішом та Самоврядування українців міста Сегед, головою якого є Наталія Шайтош. У роботі конференції взяли участь науковці-україністи з вищих навчальних закладів Угорщини — мовознавці, літературознавці та історики. 2010 Article Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) / Є. Барань // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 114-117. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37679 811.161.2’374 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова хроніка Наукова хроніка |
| spellingShingle |
Наукова хроніка Наукова хроніка Барань, Є. Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) Українська мова |
| description |
7 листопада 2008-го року в місті Сегед (Угорщина) у приміщенні Сегедського університету відбулася V Наукова конференція україністів. Організаторами конференції були кафедра славістики на чолі з кандидатом філологічних наук доцентом Мігаєм Кочішом та Самоврядування українців міста Сегед, головою якого є Наталія Шайтош. У роботі конференції взяли участь науковці-україністи з вищих навчальних закладів Угорщини — мовознавці, літературознавці та історики. |
| format |
Article |
| author |
Барань, Є. |
| author_facet |
Барань, Є. |
| author_sort |
Барань, Є. |
| title |
Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) |
| title_short |
Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) |
| title_full |
Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) |
| title_fullStr |
Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) |
| title_full_unstemmed |
Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) |
| title_sort |
наукова конференція україністів угорщини (сегед, 7 листопада 2008 р.) |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукова хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37679 |
| citation_txt |
Наукова конференція україністів Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.) / Є. Барань // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 114-117. — укр. |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT baranʹê naukovakonferencíâukraínístívugorŝiniseged7listopada2008r |
| first_indexed |
2025-07-03T19:29:15Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:29:15Z |
| _version_ |
1836655267114123264 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1114
УДК 811.161.2’374
НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ УКРАЇНIСТIВ УГОРЩИНИ
(Сегед, 7 листопада 2008 р.)
© Є.Б. БАРАНЬ, 2010
7 листопада 2008-го року в місті Сегед (Угорщина) у приміщенні
Сегедського університету відбулася V Наукова конференція укра-
їністів. Організаторами конференції були кафедра славістики на чолі
з кандидатом філологічних наук доцентом Мігаєм Кочішом та Само-
врядування українців міста Сегед, головою якого є Наталія Шайтош.
У роботі конференції взяли участь науковці-україністи з вищих нав-
чальних закладів Угорщини — мовознавці, літературознавці та істо-
рики.
Конференцію відкрив заступник декана з наукової роботи фі ло-
логічного факультету Сегедського університету проф. Золтан Вайда.
До учасників конференції зі вступним словом звернувся завідувач ка-
федри славістики, доцент Мігай Кочіш. У виголошених 20-ох допо-
відях були порушені прблеми українського мовознавства, літерату-
рознавства та історії України. У мовознавчу секцію ввійшли доповіді
Мігая Кочіша, Андраша Золтана, Шандора Моканя, Ірини Багмут,
Єлизавети Барань, Річардаса Петкевічуса, Вікторії Штефуци, Андреї
Абоні, Галини Антошків та Раїси Борош. Літературознавча секція
була представлена доповідями Вікторії Лебович, Ібої Багі, Іштвана
Ферінца, Наталії Шайтош, Наталії Імрене-Коляджин, Валерія Лепа-
хіна, Тібора Баторі та Габріели Антал. У секцію з питань історії Украї-
ни ввійшли доповіді Ярослави Хортяні та Беати Варга.
Мігай Кочіш виступив із доповіддю «Дані до історії українського
правопису». Доповідач звернув увагу слухачів на те, що на території
Угорщини зберігається 12 церковних рукописів, створених у XVI ст.
Під час дослідження встановлено, що вони написані цер ков но -
сло в’янською мовою. Винятком є кодекс «Скотарське вчительське
євангеліє», який написаний «простою мовою». У доповіді про-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 115
Наукова конференцiя українiстiв Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.)
ілюстровано, як позначають переписувачі XVI ст. ті звуки та звуко-
сполучення, які в сучасній українській мові передаються за допомо-
гою спеціальних букв. Звукосполучення j+e передається буквою,
близькою до сучасної є, переважно на початку слова. При передачі
звука j та звукосполучення j+i, незважаючи на те, що вже були помі-
чені розрізнювальні букви, в їхньому вживанні в рукописних матеріа-
лах були розходження, а саме: одна й таж сама буква в одному кодексі
передає звук j, в другому — звукосполучення j+i, в третьому — обидва
(і j, і j+i).
Доповідь Ірини Багмут «Експліцитні семи в семемній структурі
українських звуконайменувань» присвячено з’ясуванню значення
афіксальних звуконайменувань в сучасній українській літературній
мові. Увагу приділено експліцитним (зовнішнім) семам, які здатні
конкретизувати значення семеми із семою ‘звук’. Виявлено, що біль-
шість експліцитних сем у звуконайменуваннях мають ба га то значний
характер, синонімічні вираження та відзначені варіативністю. Кон-
кретизація значень звуконайменувань за допомогою афіксальних
засобів особливо важлива в аспекті вивчення української мови як
іноземної. Здійснений аналіз дає змогу на прикладі конкретного лек-
сико-семантичного поля проілюструвати важливість афіксального
навантаження в слові.
У доповіді Раїси Борош «Сленг в українській мові» увагу зосе-
реджено на історії появи сленгу в українській мові, його місці в мовній
структурі, на особливостях, походженні та функціонуванні в україн-
ському художньому тексті. Представлено погляди науковців на явище
сленгу, зокрема українського, а також подано класифікацію сленгової
лексики.
Шандор Мокань у доповіді на тему «Найновіші дані до етимо-
логії деяких угорських та східнослов’янських слів» представив такі
слова та вирази угорського та східнослов’янського походження, сво-
єрідна особливість яких полягає в тому, що вони близькі за своїм се-
мантичним значенням. У випадку деяких слів ця спорідненість дещо
втрачається або ж не зовсім однозначно сприймається.
Доповідь Вікторії Штефуци була присвячена досліджденню
угорських власних імен та назв величавостей у молдавських грамо-
тах XIV—XV ст. Головним джерелом дослідженя був обраний Слов-
ник староукраїнської мови (Київ, 1970). Словник у двох томах міс-
тить цінний лексичний матеріал українських (молдавських) грамот
XIV—XV ст. Результати дослідження представлені у вигляді таб-
лиць, в яких вказано територіальні кордони, дати, частота вживання
власних імен та назв величавостей.
Особливо захопила присутніх слухачів доповідь Андраша Золта-
на «Латино-Cyrillica: Кирилично-латинські графічні гібриди на пла-
катах і вивісках Львова». Доповідач розповів про колишні намаган-
ня, пов’язані з уведенням латинського алфавіту для застосування в
українській мові. Представлені Андрашем Золтаном плакати, вивіски
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1116
Барань Є.Б.
міста Львова, на яких частково або ж повністю використовуються лі-
тери латинського алфавіту, дають підставу стверджувати, що в ході
сучасного процесу «латинізації» львів’яни у своїх щоденних графіч-
них пошуках не можуть обмежитись виключно рідною кирилицею, їм
необхідні знання латинського алфавіту.
У доповіді «Тематична класифікація гунгаризмів у закарпат-
ських українських говорах (на основі літературних творів)» Єлиза-
вета Барань констатувала, що зафіксовані нею лексичні гунгаризми
розподілено між двадцятьма чотирма тематичними групами. За її під-
рахунками, найбільше прикладів зафіксовано у тематичній групі «по-
бутова лексика». Доповідач наголосила на тому, що більшість вищена-
ведених угорських лексичних запозичень — це дуже давні одиниці в
західноукраїнських говорах, а перенесення їх у мову художніх творів
є яскравим свідченням цього.
Доповідь Андреї Абоні «Лексичні германізми в русинських ви-
даннях» була присвячена питанню впливу німецької мови на видання,
написані русинською мовою. Опрацьований матеріал містить найужи-
ваніші лексичні германізми у творах сучасних русинських письмен-
ників, а також найновіших лексикографічних працях.
Метою доповіді Річардаса Петкевічуса про відмінювання імен-
ників з основою на -і в «Творіннях апостолських» Львівського Апос-
тола 1574 року був системний аналіз відмінювання іменників з осно-
вою на -і у названій пам’ятці у порівнянні цього типу іменників в
граматиках Лаврентія Зизанія і Мелетія Смотрицького. На основі зі-
ставлення системи відмінювання іменників з основою на -і доповідач
дійшов таких висновків: 1) в «Творіннях апостолських» на відміну від
граматик практично немає форм двоїни; 2) система відмінювання
іменників чоловічого роду з основою на -і має більше варіантних форм
закінчень у порівнянні із системою відмінювання іменників жіночого
роду з цією основою. Продуктивна словотвірна система іменників
жіночого роду з осовою на -і зберігає свою парадигму, а парадигма
іменників чоловічого роду приречена на редукцію.
У доповіді Іштвана Ферінцa «Автор і твір у рецепції давньо-
руської культури та періоду бароко» були проаналізовані шляхи про-
яву традиційного давньоруського світосприйняття періоду XVII ст.
представниками української поезії бароко, а також роль твору та авто-
ра з урахуванням відмінностей між шкалою загальноприйнятих цін-
ностей.
Тібор Бароті у доповіді «Григорій Сковорода: попередники,
сучасники і наслідники» наголосив на тому, що Сковорода був од-
ним із найвизначніших особистостей української культури ХVІІІ ст.
Звернено увагу на авторський талант письменника, втілений у тво-
рах різних літературних жанрів.
Доповідь Габріелли Антал присвячена темі листування Лесі
Українки, в якій доповідач наголосила, що листування поетеси з Во-
лині загалом цікаво проаналізувати у зв’язку з тим, як безбоязно тут
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 117
Наукова конференцiя українiстiв Угорщини (Сегед, 7 листопада 2008 р.)
порушуються теми, що були табуйованими навіть для приватного
обговорення.
У доповіді Ібої Багі «Юрій Андрухович та український постмо-
дернізм» висвітлюється проблема «міста» та проблеми внутрішнього
стану його мешканців. Роман «Московіада» зіставляється з романом
Венедикта Єрофеєва «Москва–Петушки». В обох романах на фоні ре-
альних історичних подій, в які вплетені фіктивні моменти та особисті
переживання, випадки з життя героя розповідача, з’являються стерео-
типи, пов’язані з культом міста, ведуться роздуми про вплив різних
стародавніх культур і традицій.
У доповіді Беати Варга «Іван Мазепа та Полтавська битва»
представлені погляди на історичну постать Івана Мазепи, який став
символом російсько-українських суперечок. Доповідач звернула особ-
ливу увагу на підтримку Мазепою зовнішньої політики Петра І до
того етапу, поки вона не загрожувала цілісності української держави,
вказує на заходи, які були вжиті для визволення України з-під поль-
ської та російської залежності та реальних можливостей становлення
незалежної української держави за підтримки Карла ХІІ. Доповідач
акцентує увагу на погляди гетьмана Мазепи про безперспективність
розвитку України при тих обставинах, в яких гетьманство підтриму-
вало зв’язок з Росією.
На конференції прозвучали ще доповіді Наталії Імрене Коля-
джин «Василь Довгович та Олександр Духнович в умовах культурно-
національного відродження Закарпаття», Вікторії Лебович „Nomen
est”, Наталії Шайтош «Потебня і Афанасьєв», Валерія Лепахіна
«Сказання про чудотворні ікони у книзі Іоанікія Галятовського
«Нове небо» та Ярослави Хортяні «Королева Анастасія та її роль у
відновленні християнства в Угорщині».
Організатори конференції створили сприятливу атмосферу для
плідного обговорення доповідей, жвавих дискусій, а під час перерв —
дружніх розмов та можливостей започаткування та підтримання про-
фесійних відносин між учасниками конференції. Організатори плану-
ють опублікувати виголошені на конференції доповіді у V сла віс-
тичному збірнику Сегедського Університету Hungaro-Ruthenica, ре-
дактором якого є Мігай Кочіш.
Єлизавета Барань (м. Берегово Закарпатської обл.)
Jelysaveta Baran’ (Beregovo Zakarpattja)
SCIENTIFIC CONFERENCE OF THE UKRAINE LANGUAGES RESEARCHES
IN HUNGARY (Seged, 7 Oktober 2008)
|