Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
Рецензія на книгу: Кононенко В.І. Мова в контексті культури. — Івано-Франківськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лінгвокультурологія. — К.: Вища школа. 2008. — 327 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Українська мова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37735 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету / В. Барчук // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 116-120. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37735 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-377352012-10-22T12:15:08Z Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету Барчук, В. Рецензії Рецензія на книгу: Кононенко В.І. Мова в контексті культури. — Івано-Франківськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лінгвокультурологія. — К.: Вища школа. 2008. — 327 с. Book review on: Kononenko V.I. Mova v konteksti kul’tury. — Ivano-Frankins’k: Playi, 2008. — 391 s.; Ukrayins’ka linhvokul’turologiya. — Kyiv: Vyscha shkola. — 2008. — 327 s. 2010 Article Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету / В. Барчук // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 116-120. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37735 049.32 + 81:008 + 81'23(477):130.2(075.8) uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Барчук, В. Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету Українська мова |
| description |
Рецензія на книгу: Кононенко В.І. Мова в контексті культури. — Івано-Франківськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лінгвокультурологія. — К.: Вища школа. 2008. — 327 с. |
| format |
Article |
| author |
Барчук, В. |
| author_facet |
Барчук, В. |
| author_sort |
Барчук, В. |
| title |
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету |
| title_short |
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету |
| title_full |
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету |
| title_fullStr |
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету |
| title_full_unstemmed |
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету |
| title_sort |
для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37735 |
| citation_txt |
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету / В. Барчук // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 116-120. — укр. |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT barčukv dlâtihhtopragnepíznatiglibiniukraínsʹkogomentalítetu |
| first_indexed |
2025-07-03T19:32:17Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:32:17Z |
| _version_ |
1836655457815494656 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3116
© В.М. БАРЧУК, 2010
УДК 049.32 + 81:008 + 81'23(477):130.2(075.8)
ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАГНЕ ПІЗНАТИ
ГЛИБИНИ УКРАЇНСЬКОГО МЕНТАЛІТЕТУ
Кононенко В.I. Мова в контекстi культури. — Iвано/Франкiвськ:
Плай, 2008. — 391 с.; Українська лiнгвокультурологiя. — К.:
Вища школа, 2008. — 327 с.
З-під пера доктора філологічних наук, професора Віталія Кононенка
вийшло чимало праць, присвячених самобутності української мови:
„Шляхами народних приповідок” (1994), „Символи української мови”
(1996), „Мова. Культура. Стиль” (2004), „Концепти українського дис-
курсу” (2004). Активно опрацьовує автор і лінгвокультурологічний ас-
пект рідної мови. Нещодавно з’явилися й викликали жваве зацікавлен-
ня в науково-освітніх колах дві ґрунтовні праці — монографія „Мова
в контексті культури” (2008) та посібник „Українська лінгвокультуро-
логія” (2008). Їх об’єднує спільна тема та проблематика, однак різнить
науковий жанр: „Українська лінгвокультурологія” є працею, яка вагомо
заповнює лакуну етнолінгвістичного напряму викладання дисциплін
спеціалізації студентам-філологам у вищих навчальних закладах. На-
томість дослідження „Мова в контексті культури” продовжує науковий
пошук автора в галузі когнітивної лінгвістики і присвячена лінгвокуль-
турологічному аспекту концептуальної сфери української мови.
В. Кононенко — педагог із великим досвідом роботи. Помітно, що
посібник „Українська лінгвокультурологія” формувався (а, можли-
во, точніше – шліфувався) в студентській аудиторії під час лекцій, а
теоретична основа його апробовувалась на численних наукових кон-
ференціях, зокрема, „Семантика мови і тексту”, що традиційно про-
водиться під головуванням автора рецензованих праць у Прикарпат-
ському національному університеті ім. Василя Стефаника. Через це
вийшов він ґрунтовним, добре структурованим, орієнтованим на ак-
тивну і творчу роботу студента.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 117
Для тих, хто прагне пiзнати глибини українського менталiтету (рецензiя)
У посібнику п’ять розділів. Перший присвячено визначенню те-
оретичних засад лінгвокультурології. Тут опрацьовано таке коло
питань: мова і культура, українська мова і національна культура,
національно-мовна картина світу, мовна особистість як носій етно-
культурних знань. У розділі також визначено об’єкт, предмет, мету
та завдання лінгвокультурології. Очевидно, варто було композиційно
урізноманітнити виклад у третьому параграфі, де власне визначають-
ся засадничі поняття курсу; це забезпечило б продуктивніше залучен-
ня зорової пам’яті студента при опрацюванні матеріалу.
Композиція посібника відбиває лінгвокультурологічні компонен-
ти з погляду структурної та функціональної організації дискурсу: дру-
гий розділ розкриває культурологічний аспект слова, фразеологізму,
тексту, а у розділах третьому, четвертому, п’ятому охарактеризовані
відповідно образи, оцінки та асоціації, а також символи та концепти.
Аналіз зазначених компонентів здійсено на широкому мовному мате-
ріалі різних жанрів та періодів розвитку української мови. Важливо,
що розглянуто слова та поняття не тільки типові, марковані історично
через фольклор та авторські твори, але й опрацьовані художнім мис-
ленням письменників нові денотативно-конотативні значення слів і
понять згідно з ладом українського національного мислення як вияв
етнонаціонального, тобто українського менталітету.
Кожний розділ завершується контрольними запитаннями, які
орієнтують студента на ключові та необхідні знання та забезпечують
повноцінну самостійну роботу. У додатку зібрано практичні завдання,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3118
Барчук В.М.
які є різнотипними та різнорівневими, широко охоплюють проблема-
тику і напрями аналізу текстів, сформовані з акцентом на творче мис-
лення студента. Можливо, слід було запропонувати чітку поетапну
схему повного лінгвокультурологічного аналізу тексту; це поглибило
б комплексне та цілісне його сприйняття як об’єкта лінгвокультуро-
логії. Вважаю, що посібник є вагомим внеском у забезпечення філоло-
гічної освіти цінним матеріалом, що ґрунтується на українознавчих,
етнокультурних засадах.
Монографія „Мова у контексті культури” присвячена інтерпара-
дигматичній (чи поліаспектній) проблематиці, яка виявляє насампе-
ред зумовленість ментальних та аксіологічних компонентів національ-
ної свідомості українців, відображених у мові як етнокультурному
феномені. У сучасному українському мовознавстві лінгвокультуроло-
гія перебуває на етапі становлення. Її особливістю є те, що аналізові
та інтерпретації в рамках лінгвокультурної парадигми підлягають
мовні, психологічні, етнічні, сакральні, художні особливості мовних
знаків. З іншого боку, об’єктом вивчення є фольклорні тексти всіх
жанрів, у яких повною мірою зосереджено етично-моральні, куль-
турно-сві то глядні ознаки світосприйняття українців, а також ідіо-
стиль автора як представника етносу, носія мовного культурного коду.
Отже, лінгвокультурологія формується як система знаків, що ввібра-
ли визначальні особливості етносу як носія мовно-культурних універ-
салій та відображені в мовленні його представників. Автор вважає
лінгвокультурологію складовою особливого наукового напряму —
україно знавства. Українознавство ж вивчає всі аспекти функціону-
вання етносу — від історії та етнографії до культури та етнополітики
(с. 27). Водночас лінгвістичний аспект лінгвокультурології стосується
„аналізу конкретного тексту”, який ґрунтується на узагальнених кон-
цептах з етнологічною константою (с. 24). Як лінгвокультурологічна
категорія етнологічна константа включає культурні спрямування мов-
ної особистості, смислові конотації, орієнтовані на асоціативно-оцінні
уподобання носіїв рідної мови. Тож, з іншого боку, лінгвокультуроло-
гія спрямована у концептосферу української мови і, отже, є частиною
мовної картини світу українського етносу.
Перед дослідником лінгвокультурологічних аспектів мовленнєвої
діяльності постає складне завдання — визначити науковий напрям у
системі понять і категорій. Завдання ускладнюється тим, що зазначе-
ний аспект вивчення української мови перебуває на перехресті різних
наукових парадигм, зокрема й мовознавчих. Постає проблема визна-
чення культурологічного аспекту при дослідженні кожного конкрет-
ного культурологічного об’єкта: фольклорного чи художнього тек-
сту, паремії, концепту, символу. Лінгвокультурологія формує систему
культурних сфер етносу: матеріальна культура чи культура побуту,
художньо-естетична культура, духовна чи сакральна культура. Оче-
видно, подібну типологію мав би відображати культурологічний ана-
ліз та типологія культурологічних знаків. Також важливо встановити
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 119
Для тих, хто прагне пiзнати глибини українського менталiтету (рецензiя)
універсальність та градацію культурологічних знаків, зокрема тих, що
є всезагальними як компоненти національно-мовної свідомості (т. зв.
української душі), а також звичаєвих, зокрема й локальних, етичних
та естетичних. Такий підхід, очевидно, забезпечив би цілісне, систем-
не, комплексне охоплення культурологічних констант українського
етносу; водночас це убезпечило б від загальних, часто стереотипних
характеристик національно-світоглядної сфери українця, яка у загалу
викликає асоціації патріархальності, селянськості, унітарності.
Визначаючи лінгвокультурологічний вимір концептосфери, В. Ко-
ноненко особливу увагу звертає на те, що в лінгвокультурології ана-
ліз не вичерпується семантичною характеристикою концепту, а зорі-
єнтований на його смисл у найширшому розумінні цього поняття,
зокрема у функціонально-комунікативному аспекті. Такі концепти
культури, як віра, воля, слава, надія, вічність, безсмертя, краса форму-
ють ідею-символ собор у однойменному творі О. Гончара. Водночас
усі вони в інших контекстах можуть набувати й іншого смислового
наповнення. Отже, концепти культури є поліфункціональними ко-
мунікативними одницями.
Концепт і символ творять сферу ціннісно орієнтованих понять.
Третій розділ монографії присвячено таким концептам української
культури: правда і кривда, совість/сумління, мудрість, жалість/жа-
лощі, страждання, гра. Правда, автор не пояснює, чим зумовлений
саме такий набір лінгвокультурологічних знаків. Аналіз концептів
здійснено на широкому контекстному тлі: семантико-смислова струк-
тура концептів аналізується із залученням словників, фольклорних
текстів, прислів’їв та приказок, художніх творів Т. Шевченка, М. Ко-
цюбинського, Р. Федоріва, Лесі Українки, І. Нечуя-Левицького та ін.
Встановлено, що, напр., поняття правда і кривда у взаємодії ґрунту-
ються на принципах симетрії/асиметрії, а поняття совісті є категорі-
єю змінною, навіть хиткою. Переважно, культурологічні концепти ма-
ють поведінковий аспект та є засобом оцінки дій людини, її статусу,
становища у суспільстві.
Розділ четвертий присвячено характеристиці концептів і симво-
лів у художньому ідіостилі. Для аналізу обрано тексти Т. Шевченка,
І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського. Якщо дискурс Т. Шев-
ченка та І. Франка автор характеризує з погляду символічних образів
та концептосфери, то у Лесі Українки та М.Коцюбинського проаналі-
зовано концепти мрія і надія та страх і сміх відповідно. Важливо, що
до доробку української лінгвістики в галузі дослідження ідіостилю
знаних майстрів українського художнього слова В. Кононенко додає
свої оригінальні та вагомі спостереження саме під лінгвокультуроло-
гічним кутом зору. Т. Шевченко постає як творець етнонаціональних
символів, І. Франко відзначається глибинно-смисловим поєднанням
духовно-культурних утворень у своєрідні комплекси з домінантою,
ядром і периферією (с. 308). У Лесі Українки „превалювання двох ви-
значальних ключових констант — замріяності й надій на краще в їхній
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3120
Барчук В.М.
органічній взаємодії й взаємодоповненості становлять важливі кон-
цептуальні вихідні її творчості й світобачення, певною мірою зумов-
люючи структурування, а зрештою, й семантизацію значної частини її
поетичного дискурсу” (с. 328–329); у М. Коцюбинського архетипні
символи страх і сміх дають змогу „простежити вияви загальнопсихо-
логічних парадигм у їх трансполяції в уявні життєві ситуації, що у
своїх осмисленнях і створюють смисли” (с. 348).
Рецензовані праці відзначаються детальним аналізом концепто-
сфери української мови у лінгвокультурологічному аспекті; автор ро-
бить спробу обґрунтувати лінгвокультурологічну парадигму в лінгвіс-
тиці. Це визначає актуальність і новизну наукових пошуків В. Ко но-
ненка. Без сумніву, ці книги зацікавлять усіх, хто прагне пізнати
глибини українського менталітету, світобачення, освоїти засадничі
духовно-культурні константи українського народу.
Володимир Барчук (м. Коломия)
Volodymyr Barchuk (Kolomyya)
FOR THOSE, WHO TRY TO KNOW THE DEPTHS OF UKRAINIAN MENTALITY
Book review on: Kononenko V.I. Mova v konteksti kul’tury. — Ivano-Frankins’k: Playi,
2008. — 391 s.; Ukrayins’ka linhvokul’turologiya. — Kyiv: Vyscha shkola. — 2008. — 327 s.
|