Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету

Рецензія на книгу: Кононенко В.І. Мова в контексті культури. — Івано-Франківськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лінгвокультурологія. — К.: Вища школа. 2008. — 327 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Барчук, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут української мови НАН України 2010
Schriftenreihe:Українська мова
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37735
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету / В. Барчук // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 116-120. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37735
record_format dspace
spelling irk-123456789-377352012-10-22T12:15:08Z Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету Барчук, В. Рецензії Рецензія на книгу: Кононенко В.І. Мова в контексті культури. — Івано-Франківськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лінгвокультурологія. — К.: Вища школа. 2008. — 327 с. Book review on: Kononenko V.I. Mova v konteksti kul’tury. — Ivano-Frankins’k: Playi, 2008. — 391 s.; Ukrayins’ka linhvokul’turologiya. — Kyiv: Vyscha shkola. — 2008. — 327 s. 2010 Article Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету / В. Барчук // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 116-120. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37735 049.32 + 81:008 + 81'23(477):130.2(075.8) uk Українська мова Iнститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Барчук, В.
Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
Українська мова
description Рецензія на книгу: Кононенко В.І. Мова в контексті культури. — Івано-Франківськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лінгвокультурологія. — К.: Вища школа. 2008. — 327 с.
format Article
author Барчук, В.
author_facet Барчук, В.
author_sort Барчук, В.
title Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
title_short Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
title_full Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
title_fullStr Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
title_full_unstemmed Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
title_sort для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету
publisher Iнститут української мови НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37735
citation_txt Для тих, хто прагне пізнати глибини українського менталітету / В. Барчук // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 116-120. — укр.
series Українська мова
work_keys_str_mv AT barčukv dlâtihhtopragnepíznatiglibiniukraínsʹkogomentalítetu
first_indexed 2025-07-03T19:32:17Z
last_indexed 2025-07-03T19:32:17Z
_version_ 1836655457815494656
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3116 © В.М. БАРЧУК, 2010 УДК 049.32 + 81:008 + 81'23(477):130.2(075.8) ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАГНЕ ПІЗНАТИ ГЛИБИНИ УКРАЇНСЬКОГО МЕНТАЛІТЕТУ Кононенко В.I. Мова в контекстi культури. — Iвано/Франкiвськ: Плай, 2008. — 391 с.; Українська лiнгвокультурологiя. — К.: Вища школа, 2008. — 327 с. З-під пера доктора філологічних наук, професора Віталія Кононенка вийшло чимало праць, присвячених самобутності української мови: „Шляхами народних приповідок” (1994), „Символи української мови” (1996), „Мова. Культура. Стиль” (2004), „Концепти українського дис- курсу” (2004). Активно опрацьовує автор і лінгвокультурологічний ас- пект рідної мови. Нещодавно з’явилися й викликали жваве зацікавлен- ня в науково-освітніх колах дві ґрунтовні праці — монографія „Мова в контексті культури” (2008) та посібник „Українська лінгвокультуро- логія” (2008). Їх об’єднує спільна тема та проблематика, однак різнить науковий жанр: „Українська лінгвокультурологія” є працею, яка вагомо заповнює лакуну етнолінгвістичного напряму викладання дисциплін спеціалізації студентам-філологам у вищих навчальних закладах. На- томість дослідження „Мова в контексті культури” продовжує науковий пошук автора в галузі когнітивної лінгвістики і присвячена лінгвокуль- турологічному аспекту концептуальної сфери української мови. В. Кононенко — педагог із великим досвідом роботи. Помітно, що посібник „Українська лінгвокультурологія” формувався (а, можли- во, точніше – шліфувався) в студентській аудиторії під час лекцій, а теоретична основа його апробовувалась на численних наукових кон- ференціях, зокрема, „Семантика мови і тексту”, що традиційно про- водиться під головуванням автора рецензованих праць у Прикарпат- ському національному університеті ім. Василя Стефаника. Через це вийшов він ґрунтовним, добре структурованим, орієнтованим на ак- тивну і творчу роботу студента. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 117 Для тих, хто прагне пiзнати глибини українського менталiтету (рецензiя) У посібнику п’ять розділів. Перший присвячено визначенню те- оретичних засад лінгвокультурології. Тут опрацьовано таке коло питань: мова і культура, українська мова і національна культура, національно-мовна картина світу, мовна особистість як носій етно- культурних знань. У розділі також визначено об’єкт, предмет, мету та завдання лінгвокультурології. Очевидно, варто було композиційно урізноманітнити виклад у третьому параграфі, де власне визначають- ся засадничі поняття курсу; це забезпечило б продуктивніше залучен- ня зорової пам’яті студента при опрацюванні матеріалу. Композиція посібника відбиває лінгвокультурологічні компонен- ти з погляду структурної та функціональної організації дискурсу: дру- гий розділ розкриває культурологічний аспект слова, фразеологізму, тексту, а у розділах третьому, четвертому, п’ятому охарактеризовані відповідно образи, оцінки та асоціації, а також символи та концепти. Аналіз зазначених компонентів здійсено на широкому мовному мате- ріалі різних жанрів та періодів розвитку української мови. Важливо, що розглянуто слова та поняття не тільки типові, марковані історично через фольклор та авторські твори, але й опрацьовані художнім мис- ленням письменників нові денотативно-конотативні значення слів і понять згідно з ладом українського національного мислення як вияв етнонаціонального, тобто українського менталітету. Кожний розділ завершується контрольними запитаннями, які орієнтують студента на ключові та необхідні знання та забезпечують повноцінну самостійну роботу. У додатку зібрано практичні завдання, ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3118 Барчук В.М. які є різнотипними та різнорівневими, широко охоплюють проблема- тику і напрями аналізу текстів, сформовані з акцентом на творче мис- лення студента. Можливо, слід було запропонувати чітку поетапну схему повного лінгвокультурологічного аналізу тексту; це поглибило б комплексне та цілісне його сприйняття як об’єкта лінгвокультуро- логії. Вважаю, що посібник є вагомим внеском у забезпечення філоло- гічної освіти цінним матеріалом, що ґрунтується на українознавчих, етнокультурних засадах. Монографія „Мова у контексті культури” присвячена інтерпара- дигматичній (чи поліаспектній) проблематиці, яка виявляє насампе- ред зумовленість ментальних та аксіологічних компонентів національ- ної свідомості українців, відображених у мові як етнокультурному феномені. У сучасному українському мовознавстві лінгвокультуроло- гія перебуває на етапі становлення. Її особливістю є те, що аналізові та інтерпретації в рамках лінгвокультурної парадигми підлягають мовні, психологічні, етнічні, сакральні, художні особливості мовних знаків. З іншого боку, об’єктом вивчення є фольклорні тексти всіх жанрів, у яких повною мірою зосереджено етично-моральні, куль- турно-сві то глядні ознаки світосприйняття українців, а також ідіо- стиль автора як представника етносу, носія мовного культурного коду. Отже, лінгвокультурологія формується як система знаків, що ввібра- ли визначальні особливості етносу як носія мовно-культурних універ- салій та відображені в мовленні його представників. Автор вважає лінгвокультурологію складовою особливого наукового напряму — україно знавства. Українознавство ж вивчає всі аспекти функціону- вання етносу — від історії та етнографії до культури та етнополітики (с. 27). Водночас лінгвістичний аспект лінгвокультурології стосується „аналізу конкретного тексту”, який ґрунтується на узагальнених кон- цептах з етнологічною константою (с. 24). Як лінгвокультурологічна категорія етнологічна константа включає культурні спрямування мов- ної особистості, смислові конотації, орієнтовані на асоціативно-оцінні уподобання носіїв рідної мови. Тож, з іншого боку, лінгвокультуроло- гія спрямована у концептосферу української мови і, отже, є частиною мовної картини світу українського етносу. Перед дослідником лінгвокультурологічних аспектів мовленнєвої діяльності постає складне завдання — визначити науковий напрям у системі понять і категорій. Завдання ускладнюється тим, що зазначе- ний аспект вивчення української мови перебуває на перехресті різних наукових парадигм, зокрема й мовознавчих. Постає проблема визна- чення культурологічного аспекту при дослідженні кожного конкрет- ного культурологічного об’єкта: фольклорного чи художнього тек- сту, паремії, концепту, символу. Лінгвокультурологія формує систему культурних сфер етносу: матеріальна культура чи культура побуту, художньо-естетична культура, духовна чи сакральна культура. Оче- видно, подібну типологію мав би відображати культурологічний ана- ліз та типологія культурологічних знаків. Також важливо встановити ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 119 Для тих, хто прагне пiзнати глибини українського менталiтету (рецензiя) універсальність та градацію культурологічних знаків, зокрема тих, що є всезагальними як компоненти національно-мовної свідомості (т. зв. української душі), а також звичаєвих, зокрема й локальних, етичних та естетичних. Такий підхід, очевидно, забезпечив би цілісне, систем- не, комплексне охоплення культурологічних констант українського етносу; водночас це убезпечило б від загальних, часто стереотипних характеристик національно-світоглядної сфери українця, яка у загалу викликає асоціації патріархальності, селянськості, унітарності. Визначаючи лінгвокультурологічний вимір концептосфери, В. Ко- ноненко особливу увагу звертає на те, що в лінгвокультурології ана- ліз не вичерпується семантичною характеристикою концепту, а зорі- єнтований на його смисл у найширшому розумінні цього поняття, зокрема у функціонально-комунікативному аспекті. Такі концепти культури, як віра, воля, слава, надія, вічність, безсмертя, краса форму- ють ідею-символ собор у однойменному творі О. Гончара. Водночас усі вони в інших контекстах можуть набувати й іншого смислового наповнення. Отже, концепти культури є поліфункціональними ко- мунікативними одницями. Концепт і символ творять сферу ціннісно орієнтованих понять. Третій розділ монографії присвячено таким концептам української культури: правда і кривда, совість/сумління, мудрість, жалість/жа- лощі, страждання, гра. Правда, автор не пояснює, чим зумовлений саме такий набір лінгвокультурологічних знаків. Аналіз концептів здійснено на широкому контекстному тлі: семантико-смислова струк- тура концептів аналізується із залученням словників, фольклорних текстів, прислів’їв та приказок, художніх творів Т. Шевченка, М. Ко- цюбинського, Р. Федоріва, Лесі Українки, І. Нечуя-Левицького та ін. Встановлено, що, напр., поняття правда і кривда у взаємодії ґрунту- ються на принципах симетрії/асиметрії, а поняття совісті є категорі- єю змінною, навіть хиткою. Переважно, культурологічні концепти ма- ють поведінковий аспект та є засобом оцінки дій людини, її статусу, становища у суспільстві. Розділ четвертий присвячено характеристиці концептів і симво- лів у художньому ідіостилі. Для аналізу обрано тексти Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського. Якщо дискурс Т. Шев- ченка та І. Франка автор характеризує з погляду символічних образів та концептосфери, то у Лесі Українки та М.Коцюбинського проаналі- зовано концепти мрія і надія та страх і сміх відповідно. Важливо, що до доробку української лінгвістики в галузі дослідження ідіостилю знаних майстрів українського художнього слова В. Кононенко додає свої оригінальні та вагомі спостереження саме під лінгвокультуроло- гічним кутом зору. Т. Шевченко постає як творець етнонаціональних символів, І. Франко відзначається глибинно-смисловим поєднанням духовно-культурних утворень у своєрідні комплекси з домінантою, ядром і периферією (с. 308). У Лесі Українки „превалювання двох ви- значальних ключових констант — замріяності й надій на краще в їхній ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3120 Барчук В.М. органічній взаємодії й взаємодоповненості становлять важливі кон- цептуальні вихідні її творчості й світобачення, певною мірою зумов- люючи структурування, а зрештою, й семантизацію значної частини її поетичного дискурсу” (с. 328–329); у М. Коцюбинського архетипні символи страх і сміх дають змогу „простежити вияви загальнопсихо- логічних парадигм у їх трансполяції в уявні життєві ситуації, що у своїх осмисленнях і створюють смисли” (с. 348). Рецензовані праці відзначаються детальним аналізом концепто- сфери української мови у лінгвокультурологічному аспекті; автор ро- бить спробу обґрунтувати лінгвокультурологічну парадигму в лінгвіс- тиці. Це визначає актуальність і новизну наукових пошуків В. Ко но- ненка. Без сумніву, ці книги зацікавлять усіх, хто прагне пізнати глибини українського менталітету, світобачення, освоїти засадничі духовно-культурні константи українського народу. Володимир Барчук (м. Коломия) Volodymyr Barchuk (Kolomyya) FOR THOSE, WHO TRY TO KNOW THE DEPTHS OF UKRAINIAN MENTALITY Book review on: Kononenko V.I. Mova v konteksti kul’tury. — Ivano-Frankins’k: Playi, 2008. — 391 s.; Ukrayins’ka linhvokul’turologiya. — Kyiv: Vyscha shkola. — 2008. — 327 s.