Лишайники м. Полтави
Исследован видовой состав лихенофлоры Полтавы, проведен систематический и экологический анализ, определены частота встречаемости и проективное покрытие лишайников города. Установлено, что лихенофлора г. Полтава насчитывает 75 видов лишайников из 35 родов и 15 семейств и имеет сходные черты с естеств...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3774 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лишайники м. Полтави / Л.В. Димитрова // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 850-858. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3774 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-37742009-07-10T12:00:38Z Лишайники м. Полтави Димитрова, Л.В. Спорові рослини та гриби Исследован видовой состав лихенофлоры Полтавы, проведен систематический и экологический анализ, определены частота встречаемости и проективное покрытие лишайников города. Установлено, что лихенофлора г. Полтава насчитывает 75 видов лишайников из 35 родов и 15 семейств и имеет сходные черты с естественной лихенофлорой Левобережной Лесостепи в целом. The results of investigation of Poltava town lichen flora and their systematic and ecological analysis are presented. The lichen flora of Poltava included 75 species of 35 genera and 15 families. It is established that the lichen flora of Poltava resemble the natural lichen flora of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. 2007 Article Лишайники м. Полтави / Л.В. Димитрова // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 850-858. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3774 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Димитрова, Л.В. Лишайники м. Полтави |
| description |
Исследован видовой состав лихенофлоры Полтавы, проведен систематический и экологический анализ, определены частота встречаемости и проективное покрытие лишайников города. Установлено, что лихенофлора г. Полтава насчитывает 75 видов лишайников из 35 родов и 15 семейств и имеет сходные черты с естественной лихенофлорой Левобережной Лесостепи в целом. |
| format |
Article |
| author |
Димитрова, Л.В. |
| author_facet |
Димитрова, Л.В. |
| author_sort |
Димитрова, Л.В. |
| title |
Лишайники м. Полтави |
| title_short |
Лишайники м. Полтави |
| title_full |
Лишайники м. Полтави |
| title_fullStr |
Лишайники м. Полтави |
| title_full_unstemmed |
Лишайники м. Полтави |
| title_sort |
лишайники м. полтави |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3774 |
| citation_txt |
Лишайники м. Полтави / Л.В. Димитрова // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 850-858. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dimitrovalv lišajnikimpoltavi |
| first_indexed |
2025-07-02T07:01:14Z |
| last_indexed |
2025-07-02T07:01:14Z |
| _version_ |
1836517608023654400 |
| fulltext |
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6850
Л.В. ДИМИТРОВА
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
пл. Свободи, 4, м. Харків/61077, Україна
lestes�virens@mail.ru
ЛИШАЙНИКИ м. ПОЛТАВИ
К л ю ч о в і с л о в а: лишайники, флористичний склад, еколого�субст�
ратні групи, Полтава
Вступ
Антропогенний тиск на навколишнє середовище найбіль/
шою мірою посилюється на урбанізованих територіях.
Внаслідок антропогенної трансформації рослинних угру/
повань міст і мегаполісів є актуальним виявлення загаль/
них закономірностей синантропізації рослинності місь/
ких територій. Протягом минулого століття сталися зміни
не лише у видовому складі вищих рослин [9, 11, 12], а й
видовому складі та поширенні лишайників на урбанізова/
них територіях [10, 21, 24, 25, 27]. У зв'язку з широким ви/
користанням лишайників у моніторингових дослідженнях
[1, 22, 23, 26] зростає інтерес і до вивчення ліхенофлори
окремих міст. Накопичення інформації про лишайники
урбанізованих територій у результаті порівняльних дослі/
джень дає змогу виявити їх екологічні амплітуди, загальні
особливості поширення, що значно полегшує біомоніто/
ринг та прогнозування стану урбосистем.
За літературними даними для території м. Полтави
відомо 17 видів лишайників [2—7, 14—18]. До останнього
часу вважали, що вперше лишайники Полтавщини згадує
І. Плутенко у праці «Матеріалы для флоры мховъ и лиша/
евъ Полтавской губернии» [19]. Проте, на жаль, у ній ми
знаходимо лише відомості про лишайники Сумської (Ро/
менський р/н) та Чернігівської (Прилуцький р/н) облас/
тей. Перші достовірні згадки про лишайники даної тери/
Спорові рослини та гриби
© Л.В. ДИМИТРОВА, 2007
торії містяться у ранніх працях видатного українського ліхенолога А.М. Окснера
[14, 15]. Так, автор наводить три види (Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg,
Physconia grisea (Lam.) Poelt, Melanelia subargentifera (Nyl.) Essl.) з околиць с. Абазів/
ка Полтавського р/ну. У «Флорі лишайників України» [16—18] для території Пол/
тавської обл. за зборами А.М. Окснера, Ф.А. Гриня та О.М. Байрак наведено 33 ви/
ди, що переважно є звичайними і широко розповсюдженими.
У 80—90 рр. ХХ ст. лишайники Лівобережного Лісостепу України планомірно
вивчала О.М. Байрак [2—7]. За її даними ліхенофлора Лівобережнопридніпровсь/
кої підпровінції (у межах якої розташована більша частина Полтавської обл.) на/
лічує 168 видів. У конспекті флори Лівобережного Лісостепу України [3, 6] для те/
риторії Полтави та її околиць О.М. Байрак наводить 36 видів лишайників: 29 —
з околиць (приворсклянські ліси) та 16 — для території самого міста, але, на жаль,
без точної вказівки місцезнаходжень.
Під час ліхеноіндикаційних досліджень на території парків та зелених зон м. Кре/
менчука виявлено 51 вид лишайників [13].
Метою нашої роботи було встановити видовий склад ліхенофлори м. Полта/
ви та з'ясувати її характерні особливості порівняно з природною ліхенофлорою
Лівобережного Лісостепу в цілому.
Об'єкт та методи досліджень
Полтава — обласний центр України, розташований у Придніпровській западині.
Територія міста — це рівнина, слабко розчленована ярами та балками, некруто по/
хила до Дніпра, розташована на вододільному плато Ворскла—Псел. Вододільні
плато є найвищими ділянками, абсолютні позначки яких становлять 120—150 м,
максимальний рівень рельєфу в межах Полтави — 159,2 м.
Клімат міста помірно континентальний. Середня річна температура повітря
становить +6,5 °С, максимальна температура липня — +38 °С, мінімальна темпе/
ратура січня — –34 °С. Морозний період триває близько 80—100 діб. У холодний
період року переважають вітри східного та південно/східного напрямків, у теплий —
північно/західні вітри. Середня вологість повітря — 71 %. За рік у середньому ви/
падає до 485 мм опадів (найбільший добовий максимум — 178 мм). За холодний
період року (листопад—березень) у середньому випадає 130—170 мм, за теплий
(квітень—жовтень) — 320—400 мм [20].
Полтава знаходиться на території Української лісостепової підпровінції
Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук та луч/
них степів. Ліси збереглися невеликими масивами, представлені здебільшого су/
хими кленово/липовими дібровами. У заплаві р. Ворскли трапляються невеликі ді/
лянки вільшняків, а в прирусловій частині — вербняки та осокірники. На боровій
терасі Ворскли поширені переважно сосняки дубово/ліщино/копитнякові.
Найбільші площі серед природної рослинності займають угруповання заплавних
боліт, а також вологих, мокрих та болотистих лук у заплаві Ворскли [8]. Загальна
площа зелених масивів та насаджень у межах Полтави сягає 3075 га (29,7 % від за/
гальної площі). Населення міста — 323,6 тис. осіб [20], тобто на 1 жителя міста при/
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 851
падає близько 95 м2 зелених насаджень, що відповідає загальноприйнятим міжна/
родним стандартам.
Полтава — центр полтавського промислового вузла. Понад чверть промис/
лової продукції області виробляють 133 підприємства, розташовані на території
міста. Галузями спеціалізації промислового комплексу Полтави є машинобуду/
вання та металообробка (заводи турбомеханічний, газорозрядних ламп, теплово/
зоремонтний, «Електромотор», штучних алмазів та алмазного інструменту, авто/
агрегатний, хімічного машинобудування), хімічна промисловість (фабрика «Хім/
пластмас»), легка (бавовнопрядильний комбінат, швейна, трикотажна, взуттєва
фабрики) і харчова (м'ясокомбінат, олійно/екстракційний завод, хлібозаводи,
кондитерська фабрика) індустрія. Серед інших галузей важливим є виробництво
будматеріалів [20].
Матеріалом для виконання даної роботи були власні ліхенологічні збори,
проведені у 2003—2005 рр. на території м. Полтави маршрутним методом на проб/
них ділянках, розташованих у різних районах міста. На кожній ділянці ми обсте/
жували різноманітні субстрати: кору дерев різних порід, гниючу та оброблену де/
ревину, ґрунт, каміння, залізобетонні конструкції, пам'ятники архітектури.
Результати досліджень та їх обговорення
У результаті власних ліхенологічних досліджень та узагальнення літературних
джерел встановлено, що ліхенофлора Полтави налічує 75 видів лишайників, пе/
релік яких ми наводимо нижче. Види, не виявлені автором, позначені зірочкою.
Для видів, представлених єдиною знахідкою, вказано точне місцезнаходження та
субстрат.
Arthoniaceae
*Arthonia radiata (Pers.) Ach. [3]
Arthopyreniaceae
*Arthopyrenia personii A. Massal. [3]
A. punctiformis (Pers.) A. Massal.
Acarosporaceae
Strangospora pinicola (A. Massal.) Ko
..
rber
Bacidiaceae
Lecania naegeli (Hepp) Zahlbr.
Candelariaceae
Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr.
C. vitellina (Hoffm.) M ll. Arg.
C. xanthostigma (Ach.) Lettau
Cladoniaceae
Cladonia coniocraea (Flo
..
rke) Vainio
C. fimbriata (L.) Fr.
C. furcata ssp. furcata (Huds.) Schard.
C. rei Schaer.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6852
Hymeneliaceae
Aspicilia moenium (Vainio) Thor & Timdal — на мосту через р. Тарапуньку, на гра/
нітному камінні
Lecanoraceae
Bacidina inundata (Fr.) V zda — на Єврейському кладовищі, на бетоні
Lecanora allophana Nyl.
*L. argentata (Ach.) Malme (як Lecanora subfuscata H. Magn.) [3]
L. carpinea (L.) Vainio
L. conizaeoides Nyl. ex Crombie
L. dispersa (Pers.) Sommerf.
L. hagenii (Ach.) Ach.
L. leptyrodes (Nyl.) Degel. — у Полтавському міському парку/пам'ятці садово/
паркового мистецтва, на корі бересклету
L. muralis var. muralis (Schreb.) Rabenh. — у Державному історико/культурному
заповіднику «Поле Полтавської битви», на асфальті та гранітних спорудах
L. piniperda Ko
..
rber
*L. populicola (DC. in Lam. & DC.) Duby (як Lecanora distans (Pers.) Nyl.) [3]
L. pulicaris (Pers.) Ach. — на Єврейському кладовищі, на обробленій деревині
L. saligna (Schrad.) Zahlbr.
L. sambuci (Pers.) Nyl.
L. umbrina (Ach.) A. Massal. — на мосту через р. Тарапуньку, на граніті
Lecidella elaeochroma (Ach.) Choisy
Scoliciosporum chlorococcum (Stenh.) V zda
S. umbrinum (Ach.) Arnold — на мосту через р. Тарапуньку, на гранітному камінні
Lecidiaceae
Hypocenomyce scalaris (Ach. ex Lilj.) Choisy
Parmeliaceae
Bryoria capillaris (Ach.) Brodo & D. Hawksw. — у Полтавському міському парку/
пам'ятці садово/паркового мистецтва, на корі берези
*Cetraria steppae (Savicz) Karnef. (як Coelocaulon steppae (Savicz) Barreno & Vaz/
ques) — на піщаних ділянках полігона в окол. с. Вакулинці [6]
Evernia mesomorpha Nyl. — у Полтавському міському парку/пам'ятці садово/
паркового мистецтва, на корі ясена
E. prunastri (L.) Ach.
Hypogymnia physodes (L.) Nyl.
Melanelia exasperata (De Not.) Essl.
M. exasperatula (Nyl.) Essl.
M. glabratula ssp. glabratula (Lamy) Essl.
*Neofuscelia verruculifera (Nyl.) Essl. (як Parmelia verruculifera Nyl.) [3]
Parmelia sulcata Taylor
Parmelina quercina (Willd.) Hale
*P. tiliacea (Hoffm.) Hale — окол. м. Полтава, за зборами О.М. Байрак [18]
Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 853
Usnea hirta (L.) F.C. Weber ex F.H. Wigg. — у Полтавському міському парку/
пам'ятці садово/паркового мистецтва, на корі берези
Vulpicida pinastri (Scop.) J./E. Matsson & M./J. Lai — у Полтавському міському
парку/пам'ятці садово/паркового мистецтва, на корі берези
Physciaceae
Amandinea punctata (Hoffm.) Coppins & Scheid.
Phaeophyscia nigricans (Flo
..
rke) Moberg
Ph. orbicularis (Neck.) Moberg
Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier
Ph. aipolia (Ehrh. ex Humb.) Furnr.
*Ph. caesia (Hoffm.) Furnr. [2]
Ph. stellaris (L.) Nyl.
Ph. tenella (Scop.) DC.
Physconia detersa (Nyl.) Poelt
Ph. grisea (Lam.) Poelt
Rinodina pyrina (Ach.) Arnold
R. sophodes (Ach.) A. Massal. — у Полтавському міському парку/пам'ятці садо/
во/паркового мистецтва, на корі берези
Ramalinaceae
*Ramalina fraxinea (L.) Ach. [3]
Roccellaceae
*Opegrapha varia Pers. (як Opegrapha lichenoides Pers.) [3]
Teloschistaceae
Caloplaca citrina (Hoffm.) Th. Fr. — на Харківському шосе, на цегляних спорудах
C. decipiens (Arnold) Blomb. & Forsell
*C. flavorubescens (Huds.) J.R. Laundon (як Caloplaca aurantiaca (Lightf.) Hepp) [3]
C. flavovirescens (Wulfen) Dalla Torre & Sarnth. — на Харківському шосе, на цег/
ляних спорудах
C. holocarpa (Hoffm. ex Ach.) Wade
C. saxicola (Hoffm.) Nordin — на Єврейському кладовищі, на гранітному над/
гробку
C. teicholyta (Ach.) J. Steiner — на Харківському шосе, на бетоні
Xanthoria parietina (L.) Th. Fr.
X. polycarpa (Hoffm.) Rieber
X. ucrainica S. Kondr.
Verrucariaceae
Staurothele catalepta (Ach.) Lettau — на мосту через р. Тарапуньку, на бетонних
спорудах
Verrucaria muralis Ach.
V. nigrescens Pers. — на вул. Шведській, на бетоні
Incertae sedis
Lepraria incana (L.) Ach. — у Полтавському міському парку/пам'ятці садово/
паркового мистецтва, на корі дуба
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6854
Наведені вище види лишайників належать до 35 родів, 15 родин та 5 порядків.
Найбільша видова різноманітність відзначена у родинах Lecanoraceae (18 видів,
або 24 %), Parmeliaceae (15; 20 %), Physciaceae (12; 16 %), Teloschistaceae (10; 13,3 %)
та Cladoniaceae (4; 5,3 %). П'ять провідних родин об'єднують 59 видів лишайників,
тобто 78,6 % їх загальної кількості. Решта родин характеризується незначною ро/
довою та видовою різноманітністю. Участь у складі провідних родин Lecanoraceae,
Parmeliaceae та Physciaceae засвідчує спорідненість ліхенофлори Полтави з ліхе/
нофлорою Лівобережного Лісостепу загалом, де ці три родини займають 2, 3 і 5
місця, відповідно [6]. Низьке положення у систематичній структурі ліхенофлори
міста родини Cladoniaceae (п'ята позиція проти першої у ліхенофлорі Лівобереж/
ного Лісостепу) є характерним для досліджуваної території. Незначні площі сос/
нових насаджень в адміністративних межах міста, а також високий ступінь рекре/
аційного навантаження не сприяють розвитку представників Cladonia P. Browne,
передусім представлених епігейними формами. За рахунок кам'яних споруд на те/
риторії міста значно збільшується кількість епілітів з родини Teloschistaceae. Це
пояснює її високе положення у систематичній структурі ліхенофлори Полтави і
також є характерною рисою міста. Адже значна флористична різноманітність епі/
літних лишайників не типова для ліхенофлори Лівобережного Лісостепу, оскільки
в регіоні відсутні природні відслонення кристалічних порід.
За відношенням до типу субстрату виділено п'ять груп: епіфіти, епіліти, епікси/
ли, епігеї та епібріофіти. Найчисельнішими за видовим складом є епіфітні лишай/
ники — 49 видів (76,6 % загальної кількості). Переважання епіфітів характерне для
лісостепових ліхенофлор загалом [6], а також для урбанізованих ландшафтів. Най/
більша кількість лишайників відзначається на корі Betula pendula Roth. (23 види)
та Quercus robur L. (21). З/поміж інших форофітів, для яких виявлена значна видо/
ва різноманітність лишайників, слід назвати Populus nigra L. (20 видів), Fraxinus
excelsior L. (19), Salix sp., Acer platanoides L. (по 17), P. tremula L. (16) та Tilia cordata
Mill. (15 видів).
Серед епілітів найпоширенішими на території міста є накипні лишайники —
Caloplaca decipiens, Candelariella aurella, Lecanora dispersa, Verrucaria muralis, V. nig�
rescens, що опановують штучні кам'яні субстрати (цеглу, бетон, шифер). Решта ви/
дів трапляється поодиноко. Так, на граніті ми виявили Caloplaca saxicola, Lecanora
umbrina та Scoliciosporum umbrinum. Цікавими є також знахідки Aspicilia moenium,
Bacidina inundata, Caloplaca flavovirescens, C. teicholyta, C. сitrina, Staurothele catalepta
на бетоні.
Незначною видовою різноманітністю характеризуються лишайники на об/
робленій деревині (5 видів; 7,8 %) та мохах (6; 9,3 %). Більшість з них є факульта/
тивними і трапляються також на інших субстратах. Епібріофіти знайдено на ниж/
ній частині стовбура дерев, ґрунті та камінні, вони часто можуть переходити з цих
субстратів на дернинки мохів. До цієї екологічної групи належать два листуваті
види — Phaeophyscia orbicularis і Physconia detersa та накипний лишайник Cande�
lariella xanthostigma. На корі дуба та берези у нижній частині стовбура виявлені ку/
щисті форми з роду Cladonia (C. coniocraea, C. fimbriata). Облігатним епіксилом є
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 855
лише один вид — Lecanora pulicaris, знайдений нами на обробленій деревині (на
старій лавці на Єврейському кладовищі). Решта накипних (Candelariella vitellina,
Lecanora hagenii, Amandinea punctata) та листуватих (Phaeophyscia orbicularis) ли/
шайників трапляються також на корі дерев.
Група епігейних лишайників представлена кущистими видами з роду Cladonia
(C. fimbriata, C. coniocraea, C. furcata ssp. furcata, C. rei). Значне проективне покрит/
тя (20—50 %) вони мають лише у сосновому лісі в с. Вакулинці. C. fimbriata та C. co�
niocraea поодиноко трапляються на піщаному ґрунті по схилах берегів р. Ворскли.
Загалом, значна забудованість і заасфальтованість території міста не сприяють по/
ширенню епігейних лишайників, проте вирішальне значення в цьому процесі має
склад ґрунтів. Так, родючіші та вологіші ґрунти у Полтавському парку/пам'ятці
садово/паркового мистецтва зумовлюють наявність високого трав'яного покриву,
що перешкоджає розвитку наземних лишайників — як і в парках центральної час/
тини міста, хоча певну роль тут відіграє і фактор витоптування.
Для виявлених видів лишайників розраховано частоту трапляння на території
міста. Найбільша кількість видів (25) представлена поодинокими знахідками. Їх
частота трапляння менша 1 %, проективне покриття також становить 1 % (рису/
нок). Винятком є лише кущисті форми Cladonia rei, C. furcata ssp. furcata (проек/
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6856
Розподіл лишайників м. Полтави за проективним покриттям та частотою трапляння: 1 — проек/
тивне покриття до 1 %; 2 — 1—20 %; 3 — 20—50 %; 4 — 50—100 %
The coverage and the frequency distribution of lichens of Poltava town: 1 — 1 %; 2 — 1—20 %; 3 — 20—
50 %; 4 — 50—100 %
тивне покриття — 1—20 %) та накипні лишайники Lecanora allophana і Lepraria in�
cana (проективне покриття — 20—50 %). У кожному наступному класі частоти трап/
ляння збільшується частка видів з вищим показником проективного покриття.
Найвище проективне покриття (50—100 %) мають листуваті лишайники — Parme�
lia sulcata, Phaeophyscia orbicularis, Physcia adscendens та накипний вид Caloplaca de�
cipiens з максимальною частотою трапляння 70—90 та 90—100 %.
Висновки
Отже, у результаті проведених досліджень та узагальнення літературних даних
встановлено видовий склад лишайників м. Полтави, що налічує 75 видів, і вияв/
лено його спорідненість з природною ліхенофлорою Лівобережного Лісостепу в
цілому. Характерними рисами міста є низьке та високе положення родин Clado�
niaceae і Teloschistaceae відповідно у систематичній структурі ліхенофлори Полта/
ви. Особливістю ліхенофлори міста також є переважання двох еколого/субстрат/
них груп: епіфітів та епілітів. Цьому сприяють великі площі зелених насаджень на
території міста і значна кількість штучних кам'яних субстратів. Лишайники парків
та лісових масивів, що зберігають певні риси природних антропогенно непоруше/
них ландшафтів, мають вищі показники видової різноманітності та проективного
покриття, ніж лишайники вуличних насаджень.
Автор висловлює щиру вдячність канд. біол. наук А.Б. Громаковій (Харківський
національний ун�т ім. В.Н. Каразіна) за наукове керівництво та цінні поради стосов�
но цієї роботи.
1. Байбаков Э.И. Оценка экологического состояния урбанизированных территорий с по/
мощью методов лихеноиндикации (на примере Казани): Автореф. дис. … канд. биол.
наук. — Ижевск, 2003. — 20 с.
2. Байрак О.М. Лишайники приворсклянських лісів Полтавської області // Укр. ботан.
журн. — 1986. — 42, № 4. — С. 53—56.
3. Байрак Е.Н. Лишайники Левобережной Лесостепи Украины: Автореф. дис. …канд. би/
ол. наук. — К., 1987. — 20 с.
4. Байрак О.М. Систематична структура ліхенофлори Лівобережного Лісостепу України //
Укр. ботан. журн. — 1987. — 44, № 6. — С. 51—54.
5. Байрак О.М. Лишайники природно/заповідних територій Лівобережного Лісостепу // Укр.
ботан. журн. — 1993. — 50, № 1. — С. 167—170.
6. Байрак О.М., Гапон С.В., Леванець А.А. Безсудинні рослини Лівобережного Лісостепу
України. — Полтава: Верстка, 1998. — 160 с.
7. Байрак О.М., Кондратюк С.Я. Нові та рідкісні для ліхенофлори УРСР види лишайників
з Лівобережного Лісостепу України // Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, № 2. — С. 74—76.
8. Геоботанічне районування Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 304 с.
9. Губарь Л.М. Урбанофлора Нетішина: систематична, біоморфологічна та екологічна
структура // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 4. — С. 565—573.
10. Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. Порівняльне ліхеноіндикаційне карту/
вання міст України // Укр. ботан. журн. — 1993. — 50, № 4. — С. 74—83.
11. Мельник Р.П. Урбанофлора Миколаєва: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — Ялта, 2001. —
19 с.
12. Мойсієнко І.І. Урбанофлора Херсона: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — Ялта, 1999. —
19 с.
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 857
13. Некрасенко Л.А., Байрак О.М. Аналіз ліхеноіндикаційного картування м. Кременчук //
Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 3. — С. 278—284.
14. Окснер А.М. Нові та маловідомі досі види обрісників на Україні // Вісн. Київ. ботан. са/
ду. — 1925. — Вип. 2. — С. 1—9.
15. Окснер А.М. Новинки з ліхенофлори України // Вісн. Київ. ботан. саду. — 1925. — Вип. 3. —
С. 8—21.
16. Окснер А.М. Флора лишайників України. — Т. 1. — К.: Вид/во АН УРСР, 1956. — 496 с.
17. Окснер А.М. Флора лишайників України. — Т. 2, вип. 1. — К.: Наук. думка, 1968. — 500 с.
18. Окснер А.М. Флора лишайників України. — Т. 2, вип. 2. — К.: Наук. думка, 1993. — 544 с.
19. Плутенко И. Матеріалы для флоры мховъ и лишаевъ Полтавской губернии // Зап. Ки/
ев. о/ва естествоиспыт. — 1871. — 2. — С. 163—175.
20. Полтавська область: природа, населення, господарство / За ред. К.О. Маца. — Полта/
ва: Полтавський літератор, 1998. — 336 с.
21. Трасс Х.Х. Классы полеотолерантности лишайников и экологический мониторинг //
Пробл. экологич. монитор. и моделир. экосистем. — 1985. — № 7. — С. 122—137.
22. Asta J., Erhardt W., Ferretti M. et al. Mapping lichen diversity as an indicator of environmental
quality // Nimis P.L., Scheidegger C., Wolseley (eds.) Monitoring with lichens/Monitoring li/
chens. — NATO Science Programme/IV. — Vol. VII. — The Netherlands: Kluwer Academic
Publisher, 2002. — P. 273—279.
23. European guideline for mapping lichen diversity as an indicator of environmental stress / Prep. by
Asta J. et al. — [Electronic resource] — 2006. — Procedure of access: htpp://www.thebls.org.uk/.
24. Farkas E., Lo
..
k s L., Verseghy K. Lichens as indicators of air pollution in the Budapest agglome/
ration // Acta Botan. Hungarica. — 1985. — 31, № 1—4. — P. 45—68.
25. Laundon J.E. A study of the lichen flora of London // Lichenologist. — 1967. — 3. — P. 277—327.
26. Pinho P., Augusto S., Branquinho C. et al. Mapping lichen diversity as a first step for air quality
assessment // Journ. of Atmospheric Chemistry. — 2004. — 49. — P. 377—389.
27. Skye E. Lichens and air pollution. A study of cryptogamic epiphytes and environment in the
Stockholm region // Acta Phytogeogr. Suecica. — 1968. — 52. — P. 1—123.
Рекомендує до друку Надійшла 02.11.2006
І.О. Дудка
Л.В. Димитрова
Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина
ЛИШАЙНИКИ г. ПОЛТАВЫ
Исследован видовой состав лихенофлоры Полтавы, проведен систематический и экологи/
ческий анализ, определены частота встречаемости и проективное покрытие лишайников
города. Установлено, что лихенофлора г. Полтава насчитывает 75 видов лишайников из 35
родов и 15 семейств и имеет сходные черты с естественной лихенофлорой Левобережной
Лесостепи в целом.
К л ю ч е в ы е с л о в а: лишайники, флористический состав, эколого�субстратные груп�
пы, Полтава.
L.V. Dymytrova
V.N. Karazin Kharkiv National University
LICHENS OF POLTAVA TOWN
The results of investigation of Poltava town lichen flora and their systematic and ecological analy/
sis are presented. The lichen flora of Poltava included 75 species of 35 genera and 15 families. It is
established that the lichen flora of Poltava resemble the natural lichen flora of the Left/Bank Forest/
Steppe of Ukraine.
K e y w o r d s: lichens, floristic composition, ecological peculiarities, Poltava.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6858
|