Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.)
5 листопада 2010 року в Інституті української мови НАН України відбувся Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему « Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи». У засіданні взяли участь члени Наукової ради та завідувачі, професори кафедр української мови вишів багатьох міст України....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Українська мова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37763 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37763 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-377632012-10-23T12:15:09Z Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) Яценко, Н. Наукова хроніка 5 листопада 2010 року в Інституті української мови НАН України відбувся Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему « Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи». У засіданні взяли участь члени Наукової ради та завідувачі, професори кафедр української мови вишів багатьох міст України. 2010 Article 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37763 047.31 + 811.161.2 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова хроніка Наукова хроніка |
| spellingShingle |
Наукова хроніка Наукова хроніка Яценко, Н. Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) Українська мова |
| description |
5 листопада 2010 року в Інституті української мови НАН України відбувся Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему « Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи». У засіданні взяли участь члени Наукової ради та завідувачі, професори кафедр української мови вишів багатьох міст України. |
| format |
Article |
| author |
Яценко, Н. |
| author_facet |
Яценко, Н. |
| author_sort |
Яценко, Н. |
| title |
Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) |
| title_short |
Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) |
| title_full |
Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) |
| title_fullStr |
Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) |
| title_full_unstemmed |
Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему: „Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи” (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) |
| title_sort |
пленум наукової ради «українська мова» на тему: „українська мова в україні: сьогодення і перспективи” (м. київ, 5 листопада 2010 р.) |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукова хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37763 |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT âcenkon plenumnaukovoíradiukraínsʹkamovanatemuukraínsʹkamovavukraínísʹogodennâíperspektivimkiív5listopada2010r |
| first_indexed |
2025-07-03T19:33:51Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:33:51Z |
| _version_ |
1836655555876225024 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 107
© Н.О. ЯЦЕНКО, 2010
УДК 047.31 + 811.161.2
ПЛЕНУМ НАУКОВОЇ РАДИ «Українська мова»
«Українська мова в Українi: сьогодення i перспективи»
(Київ, 5 листопада 2010 р.)
ПЛЕНУМ НАУКОВОЇ РАДИ «Українська мова»
«Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи»
(Київ, 5 листопада 2010 р.)
5 листопада 2010 року в Інституті української мови НАН України
відбувся Пленум Наукової ради «Українська мова» на тему « Укра-
їнська мова в Україні: сьогодення і перспективи». У засіданні взяли
участь члени Наукової ради та завідувачі, професори кафедр україн-
ської мови вишів багатьох міст України: Житомира, Тернополя, Хар-
кова, Івано-Франківська, Ужгорода, Вінниці, Донецька, Острога, Оде-
си, Запоріжжя, Львова, Дрогобича, Рівного, Кам’янця-Подільського,
Сімферополя, Полтави, Ніжина, Києва.
Відкрив зустріч директор Інституту української мови НАН Украї-
ни, голова Наукової ради «Українська мова», доктор філологічних
наук, професор П.Ю. Гриценко 1. У вступному слові він зазначив, що
саме ́ положення про те, що удержавлення української мови — це за-
гроза для інших мов є тією базовою спекулятивною тезою, яка ніби
принижує і применшує наші зусилля у дослідженні сутності укра їн-
ської мови, у визначенні її статусу, принижує і применшує наші
зусилля щодо дослідження об’єктивного, глибокого вивчення функ-
ціонування української мови. Хоча ми радіємо з того, що українська
соціолінгвістика сьогодні має значні здобутки (і це справді так),
однак на сьогодні ми ще не маємо зведеної інформації про стан,
1 Гриценко П.Ю. — директор Інституту української мови НАН України, доктор філо-
логічних наук, професор.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4108
Яценко Н.О.
особливості її функціо нування, не маємо зрізів за багатьма парамет-
рами з багатьох регіонів України, і тому така непоінформованість —
це прекрасний ґрунт для того, щоб спекулювати навколо мовних пи-
тань. Як нам видається, альтернативи щодо державності єдиної
української мови в Україні немає. Ми сьогодні маємо дуже ретельно,
докладно проаналізувати, що нам дало неправильне тлумачення Єв-
ропейської хартії мов, маємо подивитися, яка справді мова в Україні є
загроженою і що якій мові загрожує. Ми маємо виходити з того, що
мова українська, російська чи будь-яка в Україні і поза межами Украї-
ни — це не тільки та мова, що тут функціонує, де ми визначили. Ро-
сійська мова не функціонує лише в Україні. Ця мова має величезний
простір, де формується російськомовний продукт. І цей російськомов-
ний продукт доходить до України без перешкод. Чи є ще поза Украї-
ною такий ареал, де б українськомовний продукт так потужно форму-
вався би і поставлявся би до нас в Україну? Немає. Для української
мови єдиним материковим ареалом, де формується і розвивається
українська мова, є Україна. І ми не можемо сьогодні допустити, щоб
цей ареал, ареал функціонування української мови, був звужений, зре-
дукований або й цілком занедбаний. Наш обов’язок як науковців —
об’єктивно аналізуючи стан функціонування української мови або
стан функціонування інших мов, дивитися на перспективу: що дає
нам пропаганда чи обстоювання тих чи тих наукових тез і наукових
положень. Якщо буде російська мова регіональна, чи російська — друга
державна, — це фальш, це неправда. І ми маємо це чітко усвідомлюва-
ти. І тому ми повинні пропонувати навіть нашим можновладцям такі
рекомендації, аби вони менше пускалися на слизький шлях щодо про-
паганди тієї чи іншої моделі мовного розвитку.
Наш Пленум представляє різні регіони України. Є у залі пред-
ставники як мовознавчої науки, так і соціологи в особі професора
Шульги Миколи Олександровича — Президента Соціологічної асоціа-
ції України. На мою думку, таке поєднання суто лінгвістичного, соціо-
логічного підходів, підходів і зіткнення, можливо, деяких проблем з
різних поглядів, має стати імпульсом до того, щоб ми з Вами спільно
виробили певні оцінки, моделі поведінки в цей непростий час.
Власне наукова робота Пленуму розпочалася із заслуховування
доповідей, зазначених у програмі.
Г.П. Півторак 2 (м. Київ) у доповіді «Етно- і глотогенез східних
слов’ян у світлі сучасної методології наукових досліджень» зосере-
див увагу на необхідності і важливості комплексного підходу до ви-
вчення задекларованої проблеми із залученням не тільки лінгвістич-
них, але й історичних, археологічних та антропологічних матеріалів.
Для цього потрібні фахівці широкого профілю з філологічною та істо-
2 Півторак Г.П. — академік НАН України, доктор філологічних наук, професор, заві ду-
вач відділу загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов Інститу-
ту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 109
Пленум Наукової ради «Українська мова»
ричною освітою, яких нині бракує через вузьку спеціалізацію випуск-
ників відповідних факультетів вишів, що є кроком назад порівняно з
класичною гуманітарною освітою ХІХ — початку ХХ ст. Адже завдя-
ки комплексному дослідженню ще в середині ХІХ ст. петербурзький
історик і філолог С.О. Гедеонов у праці «Варяги і Русь» (СПб, 1876)
переконливо розв’язав «варязьку проблему», довівши, що прикликан-
ня варязьких князів справді було, але варягами називалися не сканди-
нави, а прибалтійські слов’яни. Доповідач також обґрунтував безпід-
ставність традиційних уявлень про східнослов’янську етномовну
спільність VI — XII ст.
О.Б. Ткаченко 3 (м. Київ) у доповіді «Українська мова як дер-
жавна у труднощах її становлення» наголосив на труднощах станов-
лення української мови як державної, що випливають з низки різних
позамовних (політичних, соціально-економічних, психологічних та
культурних) обставин, важливих у їхньому зв’язку з мовними явища-
ми. Доля української мови, в тім числі і як державної, як зазначив до-
повідач, залежить насамперед від долі України як держави.
М.І. Степаненко 4 (м. Полтава) виголосив доповідь «Мовна ситу-
ація в Україні доби незалежності: тяглість і “новаторство”», в якій,
зокрема, проаналізував мовну ситуацію в освіті на Полтавщині. Саме
з освіти треба починати процес одужання, дбати насамперед про укра-
їнськомовний режим у школі, домагатися, щоб українська мова зву-
чала не тільки на офіційному рівні, а й у щоденному спілкуванні, аби
педагоги пам’ятали, що добре володіння рідною мовою чи не найваж-
ливіший атрибут фахової майстерності і високої духовності.
А.П. Загнітко 5 (м. Донецьк) відзначив, що його доповідь «Мовна
ситуація в Донеччині: типологічний і соціолінгвістичний виміри» є
прикладним аспектом тих міркувань, які викладено в доповіді О.Б. Тка-
ченка та інших доповідачів. Докладно проаналізувавши дані перепи-
сів, зроблених у Донецькій (колишній Катеринославській) області
1897, 1939, 1970, 2001 років і соціолінгвістичні опитування з-поміж
населення, доповідач акцентує увагу на тих змінах, які відбувалися на
мовному тлі протягом 120 років, а саме, яка мова була домінувальною
в той чи той період, які умови і чинники цьому сприяли. Показники
комунікативної потужності, актуальні проблеми мовної політики, без-
умовно, впливають сьогодні на статус української мови як державної.
3 Ткаченко О.Б. — член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук,
професор, завідувач відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім.
О.О. Потебні НАН України.
4 Степаненко М.І. — ректор Полтавського національного педагогічного університету
ім. В.Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри україн-
ської мови.
5 Загнітко А.П. — академік АН ВШ України, доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького націо-
нального університету.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4110
Яценко Н.О.
У доповіді «Мовна ситуація в Україні у світлі сучасної соціоло-
гії» М.О. Шульга 6 (м. Київ) поділився даними, які отримали соціологи
за останні 18 років. Проведений фахівцями соціологічний моніторинг
дав можливість простежити динаміку процесів змін свідомості щодо
мовної політики. Це, зокрема, дані з 1992 по 2010 рік щодо мовного
спілкування у сім’ї. Найбільший україномовний приріст відзначено у
Західній Україні, надзвичайна стійкість притаманна центральному аре-
алу, інтенсивні процеси мовної самоідентифікації виявлено на Сході.
Саме у східному регіоні, україномовне населення якого зросло з 4 до
12%, у споріднених мовах помітний мовний конформізм. У цьому кон-
тексті порушено проблему мовних процесів серед етнічних українців,
які відбуваються досить суперечливо.
У доповіді В.І. Кононенка 7 (м. Івано-Франківськ) «Літератур-
ний стандарт і розмовне мовлення: процеси взаємодії» основну увагу
звернуто на регіоналізацію літературної мови, на обережне ставлення
мовців до регіоналізмів, галичанізмів, а також на процес позбавлення
українських коренів в окремих словах, як от: гелікоптер, шпитальня,
рівник, цукерня, мильня, лічниця та ін.
С.Я. Єрмоленко 8 (м. Київ) у доповіді «Підручники з української
мови: теорія і практика» наголосила на актуальності проблеми, по-
рушеної на зібранні. Повсякчас постають питання: які зразки україн-
ської мови пропонує сучасний підручник у школі, яка мотивація тих
лінгвістичних понять, що вводяться у програму? Без сумніву, про-
грами переобтяжені науковими термінами. Для втілення процесу не-
перервної мовної освіти, на переконання доповідача, необхідно про-
водити роботу щодо збагачення словника, пов’язаного з профільним
навчанням учня; вдосконалювати орфографічну грамотність та нор-
ми усного спілкування. Державотворча функція мови обов’язково має
бути висвітлена у сучасному підручнику.
Доповідь «Український правопис: соціолінгвістичний вимір»,
яку виголосила О.В. Гузар 9, присвячено аналізові правописних дис-
кусій, що відбулися в українському соціумі на зламі ХХ — ХХІ ст.
Т.А. Космеда 10 (м. Дрогобич) у доповіді «Репрезентація кому-
нікативного кодексу українців у пареміях» відзначила, що у вигля-
ді паремій в українській мові існують яскраві мовні зразки, які нада-
6 Шульга М.О. — доктор соціологічних наук, професор, Президент Соціологічної асо-
ціації України, заступник директора Інституту соціології НАН України.
7 Кононенко В.І. — доктор філологічних наук, професор кафедри української мови При-
карпатського національного університету ім. В. Стефаника, його почесний ректор.
8 Єрмоленко С.Я. — член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, про-
фесор, завідувач відділу стилістики Інституту української мови НАН України.
9 Гузар О.В. — кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри рідної мови та
методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету
ім. В. Гнатюка.
10 Космеда Т.А. — доктор філологічних наук, професор кафедри мовної і міжкультурної
комунікації Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 111
Пленум Наукової ради «Українська мова»
ють мові колоритності і самобутності. Синергетична сутність паремій
полягає в тому, що вони надають мовленню етноцентричності, етно-
компетентності, етноусвідомленості та етновагомості. Українська па-
реміографічна традиція сформувалася у процесі активних наукових
пошуків і широко репрезентує етнічний досвід українців.
У доповіді Ю.Ф. Прадіда11 (м. Сімферополь) «Роль факультету
української філології Таврійського національного університету
ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму»
основну увагу приділено подіям, які істотно вплинули на прискорен-
ня процесів, пов’язаних з розширенням функціонування сфери укра-
їнської мови як державної в Кримській автономії: 1) 31.12.1992 р. у
Сімферополі вийшов перший номер газети «Кримська світлиця»;
2) 19.06.1997 р. у Сімферополі з’явилася перша українська школа-
гімназія; 3) започаткування спеціальності «Українська мова і літера-
тура» у Кримському педагогічному інституті ім. М. Фрунзе, який за
55 років з малочисельного відділення (всього 100 студентів) переріс в
окремий повноцінний факультет української філології.
Доповідь «Проблема двомовності вчора і сьогодні» В.С. Калаш-
ника 12 (м. Харків) присвячено проблемі українсько-російської дво-
мовності, яка в нинішньому її викривленні й сьогоденній заполітизо-
ваності не лише не вирішує проблеми повноцінного функціонування
української мови як державної за Конституцією України й чинним за-
конодавством про мови, а й спричиняє протистояння в суспільстві, що
загрожує існуванню самої держави. Саме це зумовлює потребу звер-
нутися до наукових поглядів на проблему видатних вітчизняних лінг-
вістів, зокрема О.О. Потебні.
Г.П. Мацюк 13 (м. Львів) у доповіді «Соціолінгвістичні пробле-
матики в історії українського мовознавства» звернула увагу на про-
блему, чи був соціологічний напрям в українському мовознавстві;
кого ми сьогодні можемо назвати представниками цього альтернатив-
ного напрямку; вказала на алгоритм відображення суспільної приро-
ди мови, детально проаналізувавши джерельну базу.
Г.М. Яворська 14 (м. Київ) у доповіді «Мовні конфлікти: штучні
чи реальні» відзначила, що комунікативні мовні конфлікти виникають
на підставі факту існування різних мов. Мовне питання в Україні ста-
ло одним із ключових елементів політичної боротьби вже з перших ро-
ків незалежності України. Протягом усього існування сучасної Україн-
ської держави більшість політичних сил намагається розіграти “мовну
11 Прадід Ю.Ф. — доктор філологічних наук, професор, декан факультету української
філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
12 Калашник В.С. — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри україн-
ської мови Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна.
13 Мацюк Г.П. — доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Львів-
ського національного університету ім. І.Я. Франка.
14 Яворська Г.М. — доктор філологічних наук, головний науковий співробітник На-
ціонального інституту стратегічних досліджень.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4112
Яценко Н.О.
карту”. Розігрування відбувається в одному напрямі — політики апе-
люють до інтересів російськомовного населення, що не є випадковим.
Тут є дві причини такого стану справи: 1) особливості мовної ситуації
в Україні — наявність асиметричного білінгвізму (ті, які говорять
українською, володіють і російською, а не навпаки); 2) недостатня
ефективність офіційної мовної політики, яка ігнорувала реалії мовної
ситуації в Україні, намагаючись, зокрема, обійти факт наявності в
Україні білінгвізму та багатомовності.
У доповіді І.П. Ющука 15 (м. Київ) «Українське міжнародне за-
конодавство і “Закон про мови”» проаналізовано проект закону
«Про мови в Україні», підготовлений О. Єфремовим, П. Симоненком
та С. Гриневецьким, названий вченим класичним зразком “законодав-
чого шахрайства”. Доповідач закликає, що дозволити, щоб далі хтось
збільшував наші кривди, нищив українську націю, ми не маємо права.
Доповідь Л.Т. Масенко16 (м. Київ) «Динаміка мовних змін у ди-
глосній ситуації пострадянського Києва» присвячено дослідженню
процесів, які відбуваються в мовно-культурному житті столиці, ста-
новлять особливий інтерес, бо вони визначають майбутній вектор роз-
витку мовної ситуації у всій країні. На жаль, за роки незалежності де-
тальне соціолінгвістичне дослідження Києва вдалося провести лише
раз — 2000 року завдяки ініціативі Ганни Залізняк, яка тоді керувала
Центром соціологічних досліджень “Громадська думка” Науково-до-
слідного інституту соціально-економічних проблем Києва. Проте ди-
наміку змін у мовній ситуації Києва можна простежити за деякими за-
гальноукраїнськими дослідженнями. Важливі статистичні дані містить,
наприклад, монографія харківського етнолога Володимира Скляра
«Етномовні процеси в українському просторі: 1989 — 2001 рр.» (Хар-
ків, 2009), в якій проведено за багатьма параметрами порівняльний
аналіз результатів переписів 1989-го та 2001 років. Зазначене дослі-
дження засвідчує, що впродовж цих років співвідношення двох груп
населення — українськомовного та російськомовного — за показни-
ком ”рідна мова” зазнало найбільших змін саме в столиці. Число киян,
які вважають рідною українську мову, зросло 2001 року порівняно з
1989 роком майже на 25% (24,9%). Водночас число тих, хто вважав
рідною російську мову, скоротилося в столиці на 38,6%.
С.О. Соколова17 (м. Київ) у доповіді «Міжмовна асиметрія як
джерело інтерференції» зосередила увагу на асиметрії мовного зна-
ка, яка в одній мові проявляється фактами багатозначності, омонімії,
варіативності, паронімії та інших типів формально-семантичних від-
ношень на різних мовних рівнях — від морфемного до синтаксичного.
15 Ющук І.П. — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янської
філології Київського міжнародного університету.
16 Масенко Л.Т. — доктор філологічних наук, професор кафедри української мови На-
ціонального університету Києво-Могилянська академія.
17 Соколова С.О. — доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Ін-
ституту української мови НАН України.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 113
Пленум Наукової ради «Українська мова»
Ця асиметрія специфічна для мовної системи навіть якщо порівню-
вати в цьому плані досить близькі мови. Порушення цієї специфіки,
тобто часткове перенесення відношень, властивих одній мові, на іншу
— потужне джерело інтерферентних помилок.
Із заключним словом про роботу Пленуму виступив директор
Інституту української мови НАН України, доктор філологічних
наук, професор П.Ю. Гриценко, який високо оцінив заслухані допо-
віді і наголосив на актуальності і перспективах окресленої пробле-
матики.
В обговоренні доповідей узяли участь В.М. Мойсієнко 18, В.В. Нім-
чук 19, Є.А. Карпіловська 20, П.І. Білоусенко 21, В.В. Грещук 22, Н.М. Шу-
марова 23.
Підсумовуючи результати своєї роботи Пленум прийняв ухвалу.
18 Мойсієнко В.М. — доктор філологічних наук, професор, директор Навчально-
наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного педа-
гогічного університету ім. Івана Франка.
19 Німчук В.В. — член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, про-
фесор, завідувач відділу історії української мови Інституту української мови НАН
України.
20 Карпіловська Є.А. — доктор філологічних наук, професор, в. о. завідувача відділу
структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні
НАН України.
21 Білоусенко П.І. — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри україн-
ської мови Запорізького національного університету.
22 Ґрещук В.В. — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української
мови Прикарпатського національного педагогічного університету ім. В. Стефаника.
23 Шумарова Н.М. — доктор філологічних наук, професор кафедри мови та стилістики
Інституту журналістики Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
УХВАЛА
Пленуму Наукової ради «Українська мова» на тему
«Українська мова в Українi: сьогодення i перспективи»
вiд 5 листопада 2010 р.
Заслухавши та обговоривши доповіді провідних українських на-
уковців, Пленум Наукової ради «Українська мова» констатує, що
функціонування української мови в Україні не відповідає її статусові
державної. Як засвідчують соціологічні опитування й соціолінгвістич-
ні дослідження, в усіх сферах громадського життя України, крім осві-
ти, реклами та кінопрокату, домінує російська мова. У деяких сферах,
зокрема інформаційній та масової культури, нові реалії відкритого
суспільства і ринкової конкуренції призвели до значного посилення
процесів русифікації. Такий стан функціонування української мови
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4114
Яценко Н.О.
блокує реалізацію її державотворчої функції консолідації населення в
межах своєї країни і становить небезпеку для самого існування Украї-
ни як суверенної держави.
Збереження в пострадянській Україні деформацій мовної ситуа-
ції, що відбулися під впливом асиміляційних практик радянської доби,
стало можливим унаслідок відсутності послідовної державної мовної
політики. За роки незалежності не впроваджено ефективної програми
мовного планування, необхідного для збалансування міжмовних від-
носин, не вжито заходів, спрямованих на розширення функцій укра-
їнської мови в її статусі державної і механізмів контролю за виконан-
ням 10-ої статті Конституції України. Це створило сприятливі умови
для новітньої експансії російськомовного продукту в інформаційно-
культурний простір України і збереження домінантних позицій росій-
ської мови в багатьох сферах суспільного життя.
Після президентських виборів 2010 р. мовна ситуація в Україні
погіршилася. Розширилося вживання російської мови в органах влади
як загальноукраїнського, так і місцевого підпорядкування. Активізу-
валися спроби впровадження російської мови як такої, що має функ-
ціонувати в ролі офіційної на всій території, що відображено, зокре-
ма, в законопроекті «Про мови в Україні», поданому О. Єфремовим,
В. Гриневецьким і П. Симоненком. Запровадження російської мови як
офіційної призведе до розколу України на мовному ґрунті і загострен-
ня міжетнічних відносин.
Особливо небезпечним для майбутнього української мови і Укра-
їнської держави є наступ на українізацію сфери освіти. Це засвідчує
низка наказів відповідного міністерства, що ліквідували державний
іспит з української мови у вищих навчальних закладах, скасували нор-
му обов’язкового вживання української мови в тестах зовнішнього
оцінювання, збільшили обсяги вивчення російської літератури в шко-
лах тощо.
Загрози, що постають перед Українською державою у зв’язку зі
скороченням сфер функціонування української мови, потребують
упровадження ефективної державної мовної політики, спрямованої на
утвердження української мови як державної, а також на підтримку і
розвиток інших мов, що вживаються на території України.
ПЛЕНУМ УХВАЛЮЄ:
1. Науковій раді «Українська мова» скоординувати зусилля фа-
хівців Інституту української мови, Інституту мовознавства НАН
України, кафедр української мови та українознавства вищих навчаль-
них закладів на подальше випрацювання наукових засад мовної полі-
тики в Україні.
2. Науковій раді «Українська мова» визначити пріоритетні на-
прямки соціолінгвістичних досліджень, організувати розгортання цих
досліджень, матеріали і узагальнення яких викласти в серії видань
«Українська соціолінгвістика».
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 115
Пленум Наукової ради «Українська мова»
3. Науковій раді «Українська мова» створити міждисциплінарну
групу для продовження моніторингу мовної ситуації в Україні.
4. За матеріалами Пленуму Наукової ради «Українська мова» під-
готувати аналітичну доповідь для органів законодавчої та виконавчої
влади. Короткий варіант цієї доповіді опублікувати в українських за-
собах масової інформації.
5. Рекомендувати Міністерству освіти й науки України оновити
програми навчання української мови, а також спростити виклад мате-
ріалу в навчальних підручниках.
6. Звернутися з листом до Міністерства освіти й науки України
про повернення вступного іспиту з української мови до аспірантури
для всіх спеціальностей.
7. Науковій раді «Українська мова» опублікувати матеріали Пле-
нуму окремим виданням.
Ніна Яценко (м. Київ)
Nina Yatsenko (Kyiv)
PLENARY MEETING OF THE SCIENTIFIC BOARD “UKRAINIAN LANGUAGE”
IN THE QUESTION TO SOLVE “UKRAINIAN LANGUAGE IN UKRAINE:
THE PRESENT TIME AND PERSPECTIVES” (Kyiv, 5 November 2010)
Виправте!
У статті Ірини Ярошевич Становлення й кодифікація української морфологічної
термінології (Українська мова. – 2010. – №3. – С. 44 -54) на місці рос. э по-
винно стояти h у таких словах: мhстоименїє (мhстоимя) – С. 45, нижній аб-
зац; дhєпричастїє – С. 46, перший абзац; недоумhнный – С. 46, другий абзац;
дhєслово (двічі) – С. 47, третій абзац; мhстоіменникъ – С. 47, четвертий абзац;
мhстойменникъ, дhє-нарічник, мhстоименїє, нарhчіє – С. 49, перший абзац та
імена діhсловни, неопре-дhленик – С. 49, третій абзац.
Відповідальний секретар журналу
|