Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)

23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Ярун, Г., Лучик, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут української мови НАН України 2010
Назва видання:	Українська мова
Теми:	Пам’яті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37771
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) / Г. Ярун, А. Лучик // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 164-170. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37771
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-377712012-10-23T12:15:24Z Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) Ярун, Г. Лучик, А. Пам’яті 23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак. 2010 Article Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) / Г. Ярун, А. Лучик // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 164-170. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37771 049.32 + 81'01 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’яті Пам’яті
spellingShingle	Пам’яті Пам’яті Ярун, Г. Лучик, А. Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) Українська мова
description	23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак.
format	Article
author	Ярун, Г. Лучик, А.
author_facet	Ярун, Г. Лучик, А.
author_sort	Ярун, Г.
title	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
title_short	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
title_full	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
title_fullStr	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
title_full_unstemmed	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
title_sort	марія михайлівна пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
publisher	Iнститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Пам’яті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37771
citation_txt	Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) / Г. Ярун, А. Лучик // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 164-170. — укр.
series	Українська мова
work_keys_str_mv	AT ârung maríâmihajlívnapeŝak24listopada192823síčnâ2010 AT lučika maríâmihajlívnapeŝak24listopada192823síčnâ2010
first_indexed	2025-07-03T19:34:17Z
last_indexed	2025-07-03T19:34:17Z
_version_	1836655582915854336
fulltext	ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4164 Пам’яті © Г.М. ЯРУН, А.А. ЛУЧИК, 2010 УДК 049.32 + 81'01 МАРІЯ МИХАЙЛІВНА ПЕЩАК (24 листопада 1928 — 23 сiчня 2010) 23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак… Марія Михайлівна наро- дилася 24 листопада 1928 року в багатодітній родині україн- ського селянина Михайла Ми- хайловича Пещака в с. Великий Липник Попрадського округу Словаччини. Потяг до знань у дружній сім’ї М.М. Пещака був надзвичайно сильний: усі доб ре вчилися, отримали вищу освіту. Перша сходинка майбут- нього вченого до фундаменталь- ної освіти — це народна школа в с. Росвигове поблизу Мукачево- го на Закарпатті, куди пересели- лася сім’я, наступні — так звана горожанка в м. Мукачеве та пе- дагогічне училище, яке успішно закінчує на «відмінно». У 1948 р. здобуті знання і прагнення вчи- тися ведуть Марію Михайлівну до Ужгородського державного університету на українське від- ділення філологічного факультету, вірність якому берегла впродовж усього свого людського й наукового життя. П’ять студентських років у М.М. Пещак ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 165 Марiя Михайлiвна Пещак (24 листопада 1928 – 23 сiчня 2010) стінах знаного й шанованого в науковому світі Ужгородського держав- ного університету визначили подальший життєвий і дослідницький шлях М.М. Пещак. Закінчивши університет 1953 р., вона їде до Києва і, успішно склавши іспити, вступає до аспірантури Інституту мовознав- ства АН УРСР. Науковий керівник О.С. Мельничук пропонує Марії Михайлівні перспективну наукову тему — «Історія задньоязикових приголосних та їх спільнослов’янських рефлексів в українській мові», самовіддана праця над якою зумовлює характер творчої і наукової ді- яльності вітчизняного мовознавця. Дослідницька увага Марії Михай- лівни до мовних явищ, зафіксованих в історичних пам’ятках, опрацю- вання архівних матеріалів, теоретичне осмислення спостережених фактів, глибокі теоретичні знання сприяють успішному захисту ди- сертації на здобуття ступеня кандидата філологічних наук. Дисертацій- не дослідження Марії Михайлівни й досі не втратило своєї актуальнос- ті: до тексту автореферату й дисертації звертаються історики української мові. Після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації (1956 р.) М.М. Пещак залишається працювати в Інституті мовознав- ства НАН України, якому віддає 35 років наукового життя, сповненого постійних творчих пошуків, натхнення, напруженої науково-ор га ні за- ційної діяльності. З цього ж року вона — вчений секретар Інституту мовознавства НАН України, з 1964 р. — його старший науковий спів- робітник. У 1958–1968 рр. Марія Михайлівна активно працювала над «Правилами видання пам’яток української мови ХІV вв» (у спів- авторстві з К.К. Цілуйком), «Українським правописом» (1961 р., у співавторстві з Л.А. Булаховським, І.К. Білодідом, К.К. Цілуйком, Г.П. Їжакевич, В.М. Русанівським, А.П. Медушевським, П.Д. Ти мо- шен ком). Виходить у світ низка новаторських наукових розробок та праць, які свідчать про надзвичайно потужний творчий потенціал і широкий науковий діапазон вченого. Ці праці присвячено най ак- туальнішим лінгвістичним проблемам, традиційне розв’язання яких уперше у вітчизняній науці Марія Михайлівна органічно поєднала з пошуком формальних ознак вираження мовних явищ, що підлягати алгоритмічному описові та були основою для забезпечення комп’ю- терно-орієнтованого аналізу всіх рівнів їхньої організації. Новатор- ські ідеї та науково обґрунтований підхід до мовознавчих досліджень визначили сенс життя й творчості М.М. Пещак, надихнули на по- стійний творчий пошук і неспокій: інтуїція вченого, глибока відда- ність науці, любов до мови та безкомпромісна праця дедалі більше зміцнювали переконаність науковця, що мова має потужну само- достатню форму вираження, детальне та уважне вивчення і знання якої відкривають шлях і дають необхідну опору для розроблення, удосконалення та розвитку формалізованих методів дослідження природної мови. Формалізований аналіз багатоаспектних мовних явищ надає наснаги й упевненості в тому, що природна мова є складно ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4166 Ярун Г.М., Лучик А.А. організованою сутністю, котра на кожному рівні своєї репрезентації має відповідну форму. Наукове осмислення внутрішньо зумовленої алгоритмічної будови й системного розвитку мови представлено вже в 70-і рр. минулого століття відомими розробками Марії Михайлівни: Наукова організація праці і автоматизація у мовознавчих досліджен- нях // Мовознавство, 1967; Електронно-обчислювальні машини і підготовка Гідронімічного атласу української мови // Повідомлення Української ономастичної комісії, 1967; Деякі формальні засади се- мантичної класифікації лексики // Автоматизация информационных работ и вопросы математической лингвистики, 1968. М.М. Пещак глибоко вивчала шляхи і напрями розвитку вітчиз- няної і світової мовознавчої науки, засади й методи опрацювання мови, результати теоретичного осмислення яких висвітлено в числен- них статтях 1957–1963 рр.: Робота Інституту мовознавства ім. О.О. По- тебні АН УРСР за 1961р. // Мовознавство, 1962; Трактування мови в генеративній лінгвістиці // Мовознавство, 1982) та ін., а також у роз- ділі «Дослідження з історичної фонетики, морфології та лексико- логії», поданому в колективній монографії «Мовознавство на Україні за 50 років» у співавторстві з відомими вченими І.К. Білодідом, М.А. Жовтобрюхом, О.С. Мельничуком, Л.Г. Скрипник, Л.С. Пала- марчуком, В.М. Русанівським, Г.П. Їжакевич, З.Т. Франко, О.С. Стри- жаком, Г.М. Гнатюк, В.Т. Коломієць та ін. Для дослідниці важливими були фонетичні аспекти розвитку мови (Розвиток спільнослов’янських сполук г, к, х з ы на українському ґрунті // Зб. Дослідження з україн- ської мови, 1958), особливості словотворчого потенціалу та системна динаміка морфемної структури української мови: Про один з підходів до вивчення словотвору (1965 р.), математична лінгвістика (Суфік- сальні поля, їх особливості в системі словотвору українських топоні- мів // Статистичні та структурні лінгвістичні моделі, 1966), закони синтаксичної організації мовних одиниць (Оточення дієслова- присудка та його роль у розмежуванні стилів // Мовознавство, 1967), стилістики (Наявність-відсутність складових елементів цілого — одна зі стилістичних рис твору, 1974, рос. м.) та ін. Кожна із цих наукових праць сприяла розгортанню й поглибленню лінгвістичних досліджень Марії Михайлівни та її учнів, а в комплексі новаторського підходу до наукового пізнання мови — для формування й становлення однієї з важливих гілок вітчизняної науки про мову — української лінгвістич- ної школи, в якій органічно поєднано фундаментальну мовознавчу те- орію і практику з методами формалізованого дослідження природної мови на всіх рівнях організації та взаємодії її елементів у процесі істо- ричного розвитку і буття. В 1967–1968 рр. за ініціативи та підтримки Марії Михайлівни в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні АН України створено відділ структурної, математичної та прикладної лінгвістики, до складу яко- го увійшли науковці-новатори на чолі з В.С. Перебийніс, які присвя- тили своє життя розробці алгоритмічних засобів та прийомів дослі- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 167 Марiя Михайлiвна Пещак (24 листопада 1928 – 23 сiчня 2010) дження сучасної української літературної мови. Відтепер життя і творча діяльність Марії Михайлівни безпосередньо пов’язані з цим відділом, покликаним утверджувати засади формалізованого аналізу різнобічних аспектів системно-структурної організації мови та її одиниць і на цій основі впроваджувати теоретичну концепцію та практику лінгвістичного забезпечення автоматизованого опрацю- вання природної мови. Марія Михайлівна Пещак активно працювала над лінгвістични- ми проблемами, які стосуються словотвору (Міжпарадигматичні від- ношення в системі словотвору // Питання структурної лексикології, 1970), текстотвірних функцій стилістики (Типи грамот ХIV ст. та їх стилістичні особливості // Мовознавство, 1970), сутності слова як особливої одиниці в системі мови (Проблеми вичленування слова як самостійної одиниці // Мовознавство, 1972), філософського осмис- лення мови як самодостатньої сутності (Внутрішні закони розвитку мови і мовлення // Філософські питання мовознавства, 1972), акту- альних питань історичної та сучасної діалектології (Відображення ді- алектних рис у грамотах XIV ст. // Матеріли XIV діалектологічної наради, 1977), лексичної семантики (Характер ієрархічний відношень у лексичній семантиці // Українське мовознавство, 1979; Розробка фор малізованого вивчення семантики // Розвиток мовознавства в УРСР, 1980; Співвідношення словотворчого і лексичного значень у слові // у співавт. з І.Ф. Савченко, Українське мовознавство, 1984), взаємодії близькоспоріднених і віддалено споріднених мов (Зіставне вивчення дієслів сприйняття в російській та угорській мовах // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР, 1984), проблем штучного інтелекту (Деякі проблеми штучного інтелекту і природна мова, 1980). Особливо важливою у науковій спадщині Марії Михайлів- ни є проблема форми і змісту в мові, їх взаємодія та взаємоперетворен- ня (Комбінаторика графем сучасної української мови // Структура слова і статистика мовлення, 1974; Аспекти дослідження взаємодії фор- ми і змісту в слові // Українське мовознавство, 1980; Взаємодія форми і змісту в мові, 1983). Історія мови, з якої розпочався науковий шлях М.М. Пещак у мо- вознавстві, далі залишається болючою темою сучасних досліджень: вона упорядкувала 1974 р. в серії «Пам’ятки української мови» і ви- дає «Грамоти XIV ст.» (К.: Наукова думка;). Дослідницький інте рес ученого до введеного в науку нового матеріалу писемних пам’яток української мови завершився важливою працею, яка супроводжуєть- ся і науково обґрунтовується трудомісткою вперше застосованою в іс- торичному мовознавстві формалізованою методикою аналізу. Основні наукові висновки і результати цього дослідження втілено в авторській монографії 1979 р. «Стиль ділових документів XIV ст. (структура тексту)», яка стає основою для захисту дисертації на здобуття нау- кового ступеня доктора філологічних наук (1980 р.). Уперше в укра- їністиці сформульовано основні ідеї та розроблено струнку методику ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4168 Ярун Г.М., Лучик А.А. формалізованого дослідження історичного тексту на всіх рівнях ор- ганізації, виявлено функціональну роль лексичних та синтаксичних складників, встановлено особливості пунктуаційного оформлення текстових елементів, визначено текстотвірні ознаки в структурі діло- вих документів. Це по-справжньому новаторське сучасне дослідження і у висвітленні лінгвістичних ідей та проблем, і в розв’язанні актуаль- них наукових питань, і у власне описовому представленні матеріалу дослідження, і в логічному, чітко алгоритмізованому та стилістично бездоганному обґрунтованому викладі. Творчий ентузіазм, постійні шукання й упевненість в об’єктивності обраного наукового шляху зумовлюють розгортання й поглиблен - ня формалізованого аналізу, окреслюючи подальші наукові розвідки Марії Михайлівни, в яких вона представляла не лише нові аспекти для теоретичного осмислення природи мовного феномену, а й новий по- гляд на вже відомі й начебто усталені в науці тенденції й закони. Нау- ковий доробок М. М. Пещак протягом 1980–1985 рр. охоплює понад 30 вагомих праць, у яких складні проблеми історії та теорії мови, діа- лектології та ономастики, лексикології та лексикографії, теорії тексту, стилістики, структурної та прикладної лінгвістики, загального і порів- няльного мовознавства, психолінгвістики, семантики, славістики, ти- пології мов, штучного інтелекту та ін. аналізуються з урахуванням перспектив розвитку автоматизованого лінгвістичного забезпечення. У цей час колектив Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України завершує роботу над фундаментальною лексикографічною працею — тлумачним «Словником української мови». Видання пер- ших томів одинадцятитомного «Словника української мови» привер- тає особливий інтерес дослідниці до проблем формалізованого аналі- зу лексичної семантики української мови та ідеї автоматизованого укладання семантичного словника української мови. Творче натхнен- ня вченого втілюється у важливу для вітчизняної лінгвістики працю під керівництвом і за безпосередньою участю М. М. Пещак — колек- тивну монографію «Формалізовані основи семантичної класифіка- ції лексики» (К.: Наук. думка, 1982), написану у співавторстві з Н.Ф. Клименко та І.Ф. Савченко, що заклала теоретичну основу фор- малізованого дослідження непрепарованої природної мови, визначила основні шляхи та напрямки автоматизації лінгвістичних досліджень. Наукові пошуки й досягнення Марії Михайлівни та її колег у відділі структурно-математичної лінгвістики розгорнуто в окремий напрям мовознавчих досліджень, відповідно до якого у 1986 р. в межах від- ділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України створено сектор машинного фонду української мови на чолі з доктором філологічних наук професором М.М. Пещак. Ідеї та методи формалізованого аналізу природної мови розвивалися й поглиблювалися у низці наукових статей та в наступ- них колективних працях сектору машинного фонду української мови — «Лексична семантика в системі «людина–машина» (К.: Наук. думка, ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 169 Марiя Михайлiвна Пещак (24 листопада 1928 – 23 сiчня 2010) 1986) та «Український семантичний словник (Проспект)» (К.: Наук. думка, 1990 р.). Надпотужну наукову та організаційну діяльність Марія Михай- лівна поєднувала з активною підготовкою молодих фахівців із різних галузей лінгвістики. Її науково-педагогічна робота радше є співпра- цею наставника та молоді. Теплі стосунки з учнями, любов і повага до їхніх наукових інтересів та особистісних рис характеру, м’яка й прин- ципова вимогливість до майбутніх науковців і майже невідчутна ске- рованість їхнього творчого потенціалу на опрацювання будь-якої мов- ної проблеми із залученням формалізованих методів аналізу цілком природно поєднувалися з надбаннями класичного мовознавства, а тому сприймалися органічно, природно, об’єктивно. До Марії Михай- лівни йшла молодь за порадою та підтримкою, що завжди відбувалося в доброзичливій дискусії з елементами наукового паритету стосовно цікавих та актуальних дослідницьких проблем та завдань. Учні Марії Михайлівни, серед яких понад 15 кандидатів і 3 доктори наук, із різ- номанітних напрямів мовознавства, глибоко шанують свого Великого Вчителя. Ідею створення машинного фонду національної мови, яка визрі- вала протягом усього наукового життя у фундаментально обґрунто- ваних наукових працях М. М. Пещак (це, зокрема, «Машинний фонд української мови», 1987, «Формат первинної бази даних машинного фонду української мови», 1988 та ін.) і виголошувалася на лінгвіс- тичних конференціях, нарадах і засіданнях вченої ради Інституту мо- вознавства ім. О.О. Потебні НАН України, була підтримана вченими: машинні фонди національних мов починають створювати академічні мовознавчі інститути тепер уже пострадянських республік — Росії, Бі- лорусі, Казахстана, Грузії, країн Прибалтики, Молдови. Однак лише в Україні ця велична новаторська ідея у творчій співпраці представни- ків гуманітарних і точних наук — Марії Михайлівни та В. А. Широко- ва, який на той час очолював відділення науково-технічної інформа- ції Президії НАН України, — втілюється в життя: 1991 року в системі Академії наук України створено Український мовно-інформаційний фонд. 19 років в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України сповнені самовідданої, напруженої та натхненної новими іде- ями праці Марії Михайлівни. Під її безпосереднім керівництвом розв’язано широке коло актуальних лінгвістичних проблем, захищено кандидатські й докторські дисертації, видано цікаві науково-тео- ретичні монографії. Уперше у вітчизняній лінгвістиці виявлені Марі- єю Михайлівною струнка система мовного оформлення композицій- ної будови наукових творів, різноманітні способи включення «чужого» до власне авторської розповіді, особливості розгортання тексту у взаємозв’язку з уведеними до нього таблицями й малюнками здійсне- но за допомогою комплексного формалізованого аналізу, спрямовано- го на алгоритмічне забезпечення програмних засобів автоматизації, ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4170 Ярун Г.М., Лучик А.А. відображено у фундаментальному дослідженні тексту писемних пам’яток — у монографії «Історія давньоруського та староукраїн- ського тексту» (1994). Її наукові праці «Нариси з комп’ютерної лінг- вістики» (1999) і «Комунікативний синтаксис» (2000) окреслили но- вітні напрями наукового лінгвістичного аналізу, який уже неможливий без чіткої системи структурно й комп’ютерно орієнтованих побудов. Особливу увагу М.М. Пещак приділяла автоматизованому укла- данню словників, лексикографічний досвід створення яких традицій- ними методами виявляється безцінним. 1991 р. за ініціативи директора Українського мовно-інформаційного фонду НАН України члена- кореспондента НАН України В.А. Широкова започатковано фунда- ментальну лексикографічну серію «Словники України», відповідно до якої розпочалося алгоритмічне опрацювання лексикографічних дже- рел. Активна творча співпраця науковців фонду, дискусійні обгово- рення структури паперового словника та взаєморозуміння забезпечи- ли створення бази даних орфографічного та орфоепічного словників української мови. Марія Михайлівна ініціювала автоматизоване укла- дання і стала співукладачем двотомного «Орфоепічного словника української мови» (2001, 2003), «Орфографічного словника україн- ської мови» (1994), а також і співавтором першої версії електронного видання «Словники України: Інтегрована лексикографічна система. Парадигма. Транскрипція. Фразеологія. Синонімія. Антонімія» (2001). Багатогранне життя й творчість Марії Михайлівни Пещак є взір- цем служіння та відданості Її Величності Науці. Щира й усміхнена, доброзичлива й уважна, несказанно вродлива, сповнена наукового по- шуку та ідей Марія Михайлівна залишилася назавжди в серцях і ду- шах колег та учнів, дослідників-науковців. Вона ніби й сьогодні звер- тається до всіх своїм яснооким поглядом і промовляє кожним рядком на сторінках своїх книжок і статей, закарбованих на скрижалях науки про мову, якій присвятила майже 70 років життя. Галина Ярун, Алла Лучик (м. Київ) Halyna Yarun, Alla Luchyk (Kyiv) МАRІA МYKHАYILIVNA PЕSHCHAK (24 November 1928 — 23 Januar 2010)

Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)

Репозитарії

Схожі ресурси