Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів
Продукти хімічної модифікації ріпакової олії (РО) досліджено FTIR спектроскопічним, мас-спектрометричним, теплофізичним, термогравіметричним методами. Встановлено, що нарощування молекулярної маси РО зменшує її здатність до кристалізації та полегшує термодеструкцію. Поява в ланцюзі РО епоксициклів а...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Доповіді НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37799 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів / В.О. Віленський, Ю.Ю. Керча, Т.В. Дмитрієва, Л.А. Гончаренко, В.І. Бортницький, Г.Є. Глієва // Доп. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 135-142. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37799 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-377992012-10-23T12:15:01Z Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів Віленський, В.О. Керча, Ю.Ю. Дмитрієва, Т.В. Гончаренко, Л.А. Бортницький, В.І. Глієва, Г.Є. Хімія Продукти хімічної модифікації ріпакової олії (РО) досліджено FTIR спектроскопічним, мас-спектрометричним, теплофізичним, термогравіметричним методами. Встановлено, що нарощування молекулярної маси РО зменшує її здатність до кристалізації та полегшує термодеструкцію. Поява в ланцюзі РО епоксициклів або гідроксильних груп змінює характеристики термічної стійкості продуктів. Products of a chemical modification of rapeseed oils have been studied by FTIR-spectroscopy, mass-spectrometry, and thermophysical methods. It is established that the heat polymerization of rapeseed oil decreases its crystallization ability and facilitates thermodestruction processes. The appearance of epoxy cycles or hydroxyl groups in molecular chains changes the thermoresistivity of products. 2011 Article Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів / В.О. Віленський, Ю.Ю. Керча, Т.В. Дмитрієва, Л.А. Гончаренко, В.І. Бортницький, Г.Є. Глієва // Доп. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 135-142. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37799 678.01:665.3 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хімія Хімія |
| spellingShingle |
Хімія Хімія Віленський, В.О. Керча, Ю.Ю. Дмитрієва, Т.В. Гончаренко, Л.А. Бортницький, В.І. Глієва, Г.Є. Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів Доповіді НАН України |
| description |
Продукти хімічної модифікації ріпакової олії (РО) досліджено FTIR спектроскопічним, мас-спектрометричним, теплофізичним, термогравіметричним методами. Встановлено, що нарощування молекулярної маси РО зменшує її здатність до кристалізації та полегшує термодеструкцію. Поява в ланцюзі РО епоксициклів або гідроксильних груп змінює характеристики термічної стійкості продуктів. |
| format |
Article |
| author |
Віленський, В.О. Керча, Ю.Ю. Дмитрієва, Т.В. Гончаренко, Л.А. Бортницький, В.І. Глієва, Г.Є. |
| author_facet |
Віленський, В.О. Керча, Ю.Ю. Дмитрієва, Т.В. Гончаренко, Л.А. Бортницький, В.І. Глієва, Г.Є. |
| author_sort |
Віленський, В.О. |
| title |
Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів |
| title_short |
Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів |
| title_full |
Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів |
| title_fullStr |
Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів |
| title_full_unstemmed |
Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів |
| title_sort |
реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Хімія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37799 |
| citation_txt |
Реакційноздатні похідні ріпакової олії для полімерних компаундів / В.О. Віленський, Ю.Ю. Керча, Т.В. Дмитрієва, Л.А. Гончаренко, В.І. Бортницький, Г.Є. Глієва // Доп. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 135-142. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT vílensʹkijvo reakcíjnozdatnípohídnírípakovoíolíídlâpolímernihkompaundív AT kerčaûû reakcíjnozdatnípohídnírípakovoíolíídlâpolímernihkompaundív AT dmitríêvatv reakcíjnozdatnípohídnírípakovoíolíídlâpolímernihkompaundív AT gončarenkola reakcíjnozdatnípohídnírípakovoíolíídlâpolímernihkompaundív AT bortnicʹkijví reakcíjnozdatnípohídnírípakovoíolíídlâpolímernihkompaundív AT glíêvagê reakcíjnozdatnípohídnírípakovoíolíídlâpolímernihkompaundív |
| first_indexed |
2025-07-03T19:38:44Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:38:44Z |
| _version_ |
1836655863654252544 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
6 • 2011
ХIМIЯ
УДК 678.01:665.3
© 2011
В.О. Вiленський, член-кореспондент НАН України Ю. Ю. Керча,
Т.В. Дмитрiєва, Л. А. Гончаренко, В. I. Бортницький, Г. Є. Глiєва
Реакцiйноздатнi похiднi рiпакової олiї для полiмерних
компаундiв
Продукти хiмiчної модифiкацiї рiпакової олiї (РО) дослiджено FTIR спектроскопiчним,
мас-спектрометричним, теплофiзичним, термогравiметричним методами. Встанов-
лено, що нарощування молекулярної маси РО зменшує її здатнiсть до кристалiзацiї та
полегшує термодеструкцiю. Поява в ланцюзi РО епоксициклiв або гiдроксильних груп
змiнює характеристики термiчної стiйкостi продуктiв.
Актуальним напрямом сучасної хiмiчної технологiї є пошук альтернативних джерел, зокре-
ма природновiдновлюваних, реакцiйноздатних мономерiв для полiмерної хiмiї [1–6].
Мета пропонованої роботи — вивчення умов функцiоналiзацiї рiпакової олiї та дослiд-
ження структури, теплофiзичних i термiчних властивостей її реакцiйноздатних похiдних.
Вiдомо, що промислова рiпакова олiя (РО) мiстить вiльнi жирнi кислоти, кiлькiсть яких
залежить вiд природних чинникiв i змiнюється вiд 4 до 20%, тому РО додатково очищували
(РОочищ) за методикою, описаною в статтi [7].
Вiдомий спосiб отримання полiолiв iз епоксидованих рослинних олiй у присутностi ката-
лiзаторiв (фторопохiдних металiв) [8]. При дослiдженнi хiмiчного процесу модифiкування
РО було встановлено, що реакцiю розкриття подвiйних зв’язкiв можна далi спрямувати в бiк
формування епоксигруп (цiльова реакцiя), або створити такi умови, за яких побiчна реак-
цiя окиснення оксиранових циклiв i утворення гiдроксильних груп стає переважною. Суль-
фокатiонiт вибiрково каталiзує реакцiю епоксидування РО, тодi як концентрована H2SO4
у кiлькостi 1–2% маси водної фази є унiверсальним каталiзатором даного синтезу. Окис-
ник — надоцтова кислота CH3CO3Н, утворювана in situ в присутностi водного розчину
пероксиду водню H2O2.
У даному дослiдженнi РО модифiкували способом безперервного синтезу через стадiю
формування епоксициклiв з подальшою конверсiєю їх у 1,5–2,0 гiдроксильнi групи на кожен
цикл −CH−(O)−CH−. Як каталiзатор використовували концентровану H2SO4. Конверсiя
оксиранових циклiв у ОН-групи пiдтверджується аналiтичними i FTIR спектроскопiчними
методами. Епоксидований продукт — в’язка маса свiтло-жовтого кольору; гiдроксильова-
ний продукт — бiла тверда воскоподiбна маса, яка плавиться при 70–80 ◦С. Характеристики
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 135
Рис. 1. FTIR-спектри зразкiв: а — РО (1 ), ЕРО (2 ) й ГРО (3 ); б — ГРО (1 ′) та олiгоуретану на її основi (2 ′)
зразкiв РО та продуктiв її модифiкацiї — епоксидованої рiпакової олiї (ЕРО) i гiдроксильо-
ваної рiпакової олiї (ГРО) — наведено в табл. 1.
FTIR-спектри вихiдної РО (РОвих) та продуктiв її модифiкацiї iлюструє рис. 1, а. Наяв-
нiсть на кривiй 1 смуг поглинання при 3009 й 1654 см−1 є ознакою присутностi подвiйних
зв’язкiв. Смуги коливань 2996 й 2885 см−1 характеризують симетричнi та асиметричнi ва-
лентнi коливання СH2-груп. В областi 1750 см−1 є смуга валентних коливань карбонiльних
груп, якi належать залишкам жирних кислот. При окисненнi подвiйних зв’язкiв (крива 2 )
формуються оксирановi цикли з частотою прояву 824 см−1, наслiдком чого є виключення зi
спектра смуг 3009 й 1654 см−1. Сильна широка смуга 3468 см−1 (крива 3 ) свiдчить про появу
ОН-груп, а про глибину конверсiї епоксигруп у гiдроксильнi — вiдсутнiсть смуги 824 см−1.
Велику увагу придiляють дослiженню комплексу структура — властивостi полiуретано-
вих сполук на основi полiолiв — продуктiв модифiкацiї соєвої олiї [9, 10]. Нами проведено
попереднi дослiдження з отримання уретановмiсних компаундiв на основi ГРО та 2,4-,2,6-то-
луїлендiiзоцiанату (див. рис. 1, б ). Наведенi спектри свiдчать про формування уретанових
груп (смуга при 3344 см−1), а вiдсутнiсть смуги 3456 см−1 — про повноту конверсiї ОН-груп
в уретановi. Отриманий олiгоуретан — в’язка клейка маса темно-жовтого кольору, її мож-
на використовувати як герметик.
Термостiйкiсть продуктiв модифiкацiї РО оцiнювали за допомогою термогравiметрично-
го (ТГА) та диференцiального термогравiметричного (ДТГА) аналiзiв. На рис. 2 наведено
кривi ТГА (1 ) та ДТГА (2 ) вихiдної РО та продуктiв її модифiкацiї. З рис. 2, а видно,
що втрата 5% маси РО вiдбувається при 214 ◦С, а сама крива втрат мiстить двi областi:
в iнтервалi температур вiд 175 до 360 ◦С вiдбувається лiнiйний швидкий процес втрати
Таблиця 1. Деякi хiмiчнi характеристики зразкiв рiпакової олiї
Зразок
Густина,
г/см3
Еквiвалент
C=C-груп
Йодне
число
Кислотне
число
Епоксидне
число
РОвих 0,915 0,433 110 7,80 —
РОочищ 0,919 0,433 111 7,60 —
ЕРО 0,828 — 1,61 0,87 5,860
ГРО 1,055 — 7,18 1,68 0,013
136 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
Рис. 2. Кривi ТГА (1 ) й ДТГА (2 ) зразкiв: а — РО; б — ЕРО; в — ГРО
маси, а вiд 387 до 510 ◦С — нелiнiйний i з меншою швидкiстю. Виходячи з iнтенсивно-
стi максимумiв ДТГА, якi характеризують будову РО, цiлком вiрогiдним буде пов’язати
область I, по-перше, з руйнуванням ланцюгiв РО у мiсцях етерних зв’язкiв i, по-друге,
з руйнуванням подвiйних зв’язкiв у групах −CH=CH−, оскiльки вiдомо, що реакцiї етери-
фiкацiї ненасичених кислот вiдбуваються в iнтервалi температур вiд 130 до 190 ◦С. Другий
максимум, на нашу думку, описує процес карбонiзацiї фрагментiв ланцюга РО. Бiльшу
термостiйкiсть епоксидованого продукту порiвняно з вихiдною РО можна пояснити появою
оксиранових циклiв у структурi ланцюгiв, проявом чого є зростанням температури втра-
ти 5% маси зразка до 233 ◦С. Збiльшення кута нахилу кривої втрати маси на одиницю
температури (див. рис. 2, б ) свiдчить, що деструкцiї пiддаються елементи однiєї структу-
ри. Змiна форми ДТГА-кривої, яка характеризується набором пiкiв, є, iмовiрно, наслiдком
роздiлення максимумiв при 254 та 487 ◦С. Згiдно з роботою [11], максимум при 254 ◦С
можна iдентифiкувати як прояв у складi триглiцеридiв вiльних жирних кислот, кiлькiсть
яких може досягати 20%.
Дослiдження термостiйкостi полiолiв методами ДТГА i ТГА (див. рис. 2, в) показало, що
в результатi модифiкування отримано продукти, в яких зазначена характеристика вiдрiзня-
ється як вiд вихiдної РО (рис. 2, а), так i вiд її епоксидованого аналога (рис. 2, б ). Перегин
на кривiй рис. 2, в у температурнiй областi 113 ◦С свiдчить про наявнiсть залишкiв зв’язаної
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 137
Рис. 3. Температурна залежнiсть питомої теплоємностi зразкiв РО: а — вихiдна РО (1 ), очищена РО (2 ); б —
прогрiтої при таких температурах, ◦С: 280 (1 ); 300 (2 ); 320 (3 ); в — гiдроксильованих ГРО (1 ), ГРО/280 (2 ),
ГРО/300 (3 ), ГРО/320 (4 )
води. Кривi ТГА полiолу й вихiдної РО досить подiбнi, оскiльки складаються з двох облас-
тей втрати маси (див. вище), проте їхнє положення вказує на те, що присутнiсть ОН-груп
робить ланцюг олiгоспиртiв чутливiшим до дiї температури. Це пiдтверджується тим, що
процес змiни механiзму руйнування структури полiолу змiщується в низькотемпературну
область (357 ◦С) i зростає втрата маси зразка. Масимуми на кривiй ДТГА при 312, 423
й 496 ◦С є вiдображенням складностi структури ланцюгiв. У низькотемпературнiй облас-
тi їхня поведiнка подiбна до поведiнки РО, тодi як в областi високих температур, яку ми
пов’язуємо з карбонiзацiєю залишкiв олiгоспиртiв, зберiгаються два максимуми, якi вiдпо-
вiдають певним процесам термодеструкцiї з рiзною енергiєю когезiї.
Встановленi вище вiдмiнностi в структурi та термостiйкостi РО i продуктiв її модифi-
кацiї було доповнено дослiдженням питомої теплоємностi Cp (кДж/(кг · град)) в iнтервалi
температур вiд −120 до 150 ◦С. На рис. 3 наведено термограми, а в табл. 2 — аналiтичнi
характеристики температурних переходiв вiдповiдних зразкiв. На рис. 3, а показано термо-
грами зразкiв РО вихiдної та очищеної. Видно, що цi продукти характеризуються фазовим
переходом з максимумом в iнтервалi температур вiд −15 до −25 ◦С, що пiдтверджує здат-
Таблиця 2. Теплофiзичнi характеристики зразкiв рiпакової олiї вихiдної та модифiкованої
Зразок /
темпе-
ратура
обробки
Температурнi переходи
релаксацiйний фазовий
tпоч,
◦С
tмакс,
◦С
∆Cp, кДж/
(кг · град)
tпоч,
◦С
tмакс,
◦С
∆tпл,
◦С
∆Cp, кДж/
(кг · град)
∆Hпл,
кДж/кг
τпл.,
с
∆H/τ ,
кДж/(кг·с)
РОвих −83 −70 0,046 −43 −15 28 0,54 36,21 777,78 0,046
РОочищ — — — −58 −23 35 0,65 55,26 972,20 0,057
РО/280 −83 −75 0,121 −68 −20 28 0,38 24,27 777,78 0,031
РО/300 −69 −55 0,067 −35 −8 27 0,61 11,76 750,00 0,016
РО/320 — — — — — — — — — —
ГРОочищ −38 −30 0,030 −18 5 23 0,19 9,55 638,89 0,015
ГРО/280 −73 −55 0,091 −23 0 23 0,40 18,23 638,89 0,029
ГРО/300 −58 −48 0,024 −30 5 35 0,31 17,53 972,20 0,018
ГРО/320 −62 −50 0,041 −25 2 27 0,18 4,96 750,00 0,007
138 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
нiсть РО до кристалiзацiї при низьких температурах. Очищення РО вiд вiльних жирних
кислот, тобто видалення низькомолекулярних фрагментiв, якi можуть обмежувати рухли-
вiсть ланцюгiв РО, призводить до стрибка теплоємностi та збiльшення iнтервалу склування,
ентальпiї i тривалостi фазового переходу (див. табл. 2).
Теплофiзичнi характеристики очищеної РО, пiдданої дiї термiчного нарощування моле-
кулярної маси (ТНММ) наведено на рис. 3, б. Вiдомо [12, 13], що процес нарощування мо-
лекулярної маси РО вiдбувається шляхом розгалуження її ланцюгiв при хiмiчному мiжлан-
цюговому зшиваннi за рахунок розриву подвiйних зв’язкiв, що пiдтверджують термограми
(див. рис. 3, б ). Видно, що ендотермiчний максимум при −20 ◦С, який спостерiгається на
зразку РО/280, iстотно менший, нiж вiдповiдний перехiд у вихiднiй РО. Пiдвищення темпе-
ратури полiмеризацiї до 300 ◦С обмежує кристалiзацiю ланцюгiв, а при 320 ◦С здатнiсть до
кристалiзацiї втрачається. Водночас розгалуження ланцюгiв триглiцеридiв i формування
сiтки пiдвищує температуру склування до −70 ◦С i збiльшує питому теплоємнiсть зазначе-
них зразкiв в усьому дослiдженому температурному iнтервалi.
Результати ДСК-дослiдження полiолiв на основi РО (див. рис. 3, в) свiдчать, що поява
гiдроксильних груп у ланцюгах триглiцеридiв вплинула на кристалiзацiю етерiв жирних
кислот. Про це свiдчить зростання температури максимуму ендотермiчного переходу вiд
–20 до 5 ◦С. Слiд зазначити, що обмеження здатностi до кристалiзацiї з пiдвищенням тем-
ператури ТНММ зберiгається i в зразках ГРО. Аналiзуючи данi табл. 2, можна зробити
висновок, що наростання ступеня мiжмолекулярної зшивки ланцюгiв триглiцеридiв змен-
шує iнтервал плавлення i ентальпiю фазового переходу.
Вiдомо, що термiчна полiмеризацiя соєвої олiї супроводжується видiленням летких ком-
понентiв [12]. З метою визначення впливу ТНММ на РО бажано було дослiдити її здатнiсть
до термодеструкцiї. Термодеструкцiю зразкiв вивчали методом пiролiтичної мас-спектро-
метрiї на мас-спектрометрi МХ 1321, який визначає леткi продукти в дiапазонi масових
чисел 1–4000. Обробку мас-спектрiв летких продуктiв зразкiв РО та її модифiкацiй проводи-
ли за допомогою комп’ютерної програми, яка дає змогу реєструвати iнтенсивнiсть кожного
продукту деструкцiї за її iнтегральною площею пiд вiдповiдним пiком. З характеристичних
мас-спектрiв було визначено термостабiльнiсть до 400 ◦С та якiсний i кiлькiсний склад лет-
ких продуктiв. На рис. 4, а наведено температурнi залежностi загального iонного струму
(J) видiлення летких продуктiв термодеструкцiї РО (крива 1 ) та очищеної РО (крива 2 ),
а на рис. 4, б — зразкiв, пiдданих ТНММ: РО/280 (крива 1 ), РО/300 (крива 2 ) i РО/320
(крива 3 ).
Як видно з рис. 4 i з табл. 3, температурний iнтервал розкладу РО лежить у межах
150–400 ◦С з найбiльшим максимумом загального iонного струму видiлення летких про-
дуктiв деструкцiї (J = 85 у. о.) при 356 ◦С. Загальна кiлькiсть iонних фрагментiв у зонi
цього максимума становить 51 од. Для очищеної РО цiлком очiкуваним є iстотне зниження
(у 4,5 раза) iнтенсивностi загального iонного струму (див. рис. 4, а, табл. 3), а також зниже-
ння загальної кiлькостi iонних фрагментiв до 43 од. в областi максимума 264 ◦С, оскiльки
низькомолекулярнi домiшки легко пiддаються термодеструкцiї.
У зразках, пiдданих ТНММ, максимуми видiлення летких продуктiв деструкцiї змiщую-
ться в бiк нижчих температур, найбiльший максимум з 356 ◦С для РО зсувається в область
317–327 ◦С для зразкiв РО/280, РО/300 i РО/320 (див. рис. 4, б ). При цьому збiльшується
iнтенсивнiсть загального iонного струму i кiлькiсть iонних фрагментiв (див. табл. 3).
Проаналiзовано кiлькiсть iонних фрагментiв, якi видiляються пiд час термодеструкцiї
РО, i склад летких продуктiв. Значна кiлькiсть серед них кисневмiсних продуктiв свiдчить
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 139
Рис. 4. Температурна залежнiсть загального iонного струму видiлення летких продуктiв термодеструкцiї
зразкiв РО: а — вихiдна РО (1 ), очищена РО (2 ); б — прогрiта при таких температурах, ◦С: 280 (1 ), 300 (2 ),
320 (3 )
про можливiсть реакцiй мiж радикалами, утворюваними при термодеструкцiї. Такий висно-
вок пiдтверджує, наприклад, наявнiсть фрагментiв з МЧ 18 i вiдповiдна величина iонного
струму за таких температурних умов, коли iснування вiльних молекул H2O неможливе.
До того ж кiлькiсть iонних фрагментiв зростає з пiдвищенням температури модифiкацiї
РО (див. табл. 3), а їхнiй склад залишається сталим. Наведемо характеристичнi спектри
летких продуктiв термодеструкцiї зразкiв РО:
РОвих при 356 ◦C; m/z дорiвнює: 18, 28, 55, 41, 43;
РОочищ при 264 ◦C; m/z дорiвнює: 18, 17, 44, 45, 28;
РО/280 при 327 ◦C; m/z дорiвнює: 18, 55, 43, 41, 27;
РО/300 при 317 ◦C; m/z дорiвнює: 43, 18, 81, 55, 41;
РО/320 при 320 ◦C; m/z дорiвнює: 43, 18, 55, 41, 27.
Таким чином, проведенi дослiдження iз залученням структурних та теплофiзичних ме-
тодiв пiдтвердили доцiльнiсть поетапної модифiкацiї рiпакової олiї з метою створення на
140 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
Таблиця 3. Характеристики∗ термодеструкцiї залежно вiд температури пiролiзу
Зразок/
температура обробки t, ◦С J , у. о. ΣJ , у. о. K, о. ΣK, о.
РОвих 150 23 191 18 94
270 83 37
356 85 39
РОочищ 150 6 42 11 43
264 36 32
РО/280 150 18 256 14 116
250 56 33
260 57 27
327 125 42
РО/300 150 14 653 10 190
218 129 37
250 37 25
300 201 56
317 272 62
РО/320 150 20 810 14 221
173 64 27
210 243 58
300 194 54
320 289 68
∗t — температура розкладання; J — загальний iонний струм видiлення летких продуктiв термодеструкцiї;
K — кiлькiсть iонних фрагментiв, якi видiляються пiд час термодеструкцiї.
ї ї основi реакцiйноздатних олiгомерних адуктiв, а саме глiцидилових етерiв та полiолiв.
Зразки, якi пiдданi дiї термiчного нарощування молекулярної маси, втрачають здатнiсть
до кристалiзацiї, що зменшує гетерогеннiсть їхньої структури i робить властивостi бiльш
прогнозованими. Показано можливiсть подальшого отримання на основi модифiкованої РО
полiмерiв та композитiв зi здатнiстю до бiодеструкцiї, що зменшить екологiчне наванта-
ження на довкiлля.
1. Seniha G. F., Yusuf Y., Tuncer E.A. Polymers from triglyceride oils // Prog. Polym. Sci. – 2006. – 31. –
P. 633–670.
2. Sharma V., Kundu P. P. Addition polymers from natural oils // Ibid. – 2006. – 31. – P. 983–1008.
3. Sharma V., Kundu P. P. Condensation polymers from natural oils // Ibid. – 2008. – 33. – P. 1199–1215.
4. Perepelkin K. Polymeric materials of the future based on renewable plant resources and biotechnologies:
fibres, films, plastics // Fibre Chem. – 2005. – 37. – P. 417–430.
5. Tian D., Ross J. S. Eco-innovations in floor-covering materials: biobased elastomeric materials based on
castor oil // Proc. 11th Ann. Green Chem. Eng. Conf. – 2007. – No 1. – P. 161.
6. Georgogianni K.G., Katsoulidis A.K., Pomonis P. J. et al. Transesterification of rapeseed oil for the
production of biodiesel using homogeneous and heterogeneous catalyst // Fuel Proc. Technol. – 2006. –
90. – P. 1016–1022.
7. Ruiz-Mendez M.V., Posada de la Paz M., Blount B. et al. Characteristics of denatured rapeseed oil during
storage and refining process // Grasas y Aceites. – 2000. – 51, No 5. – P. 355–360.
8. Guo A., Demydov D., Zhang W., Petrovic Z. S. Polyols and Polyurethanes from Hydroformylation of
Soybean Oil // J. Polym. and Environment. – 2002. – 10, No 1./2. – P. 49–52.
9. Ionescu M., Petrovic Z. S., Wan X. Ethoxylated Soybean Polyols for Polyurethanes // Ibid. – 2007. – 15,
No 4. – P. 237–243.
10. Guo A., Zhang W., Petrovic Z. S. Structure-property relationships in polyurethanes derived from soybean
oil // J. Mater. Sci. – 2006. – 41, No 15. – P. 4914–4920.
11. Litwinenko G., Daniluk A., Kasprzycka-Guttman T. Differential Scanning Calorimetry Study on the Oxi-
dation of C12−C18 Saturated Fatty Acids and Their Esters // J. Amer. Oil Chem. Soc. – 1999. – 76,
No 6. – P. 655–657.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 141
12. Erhan S. Z., Sheng Q., Hwang H. S. Volatile by-products during heat polymerization of soybean oil //
Ibid. – 2002. – 80. – P. 177–180.
13. Kiatsimkul P.-P., Suppes G. J., Hsieh F.-H. Preparation of high hydroxyl equivalent weight Polyols from
vegetable oils // Indust. crops and prod. – 2008. – 27. – P. 257–264.
Надiйшло до редакцiї 22.11.2010Iнститут хiмiї високомолекулярних сполук
НАН України, Київ
V.O. Vilensky, Corresponding Member of the NAS of Ukraine Yu.Yu. Kercha,
T.V. Dmitrieva, L. A. Goncharenko, V. I. Bortnicky, G. E. Glieva
Reactive products of rapeseed oil for polymer compounds
Products of a chemical modification of rapeseed oils have been studied by FTIR-spectroscopy, mass-
spectrometry, and thermophysical methods. It is established that the heat polymerization of rapeseed
oil decreases its crystallization ability and facilitates thermodestruction processes. The appearance
of epoxy cycles or hydroxyl groups in molecular chains changes the thermoresistivity of products.
142 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
|