Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)

Розвиток лексичної та концептуальної систем англійської мови в значній мірі визначається роллю запозиченого матеріалу. Особливий інтерес становить трансформація цих систем в давньоанглійський період, який характеризується використанням запозичених одиниць на мовному рівні та зіткненням двох етносів,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Битко, Н.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України 2011
Schriftenreihe:	Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37849
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling) / Н.С. Битко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2011. — С. 75-83. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37849
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-378492012-10-24T12:16:08Z Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling) Битко, Н.С. Розвиток лексичної та концептуальної систем англійської мови в значній мірі визначається роллю запозиченого матеріалу. Особливий інтерес становить трансформація цих систем в давньоанглійський період, який характеризується використанням запозичених одиниць на мовному рівні та зіткненням двох етносів, отже, двох концептуальних світів – на культурологічному і когнітивному. Об’єктом дослідження статті є базовий концепт антропології повсякденності dwelling, що відображує як загально-специфічні, так і культурно-специфічні особливості етносу, що запозичує. Развитие лексической и концептуальной систем английского языка во многом определяется ролью заимствованного материала. Особый интерес представляет собой трансформация данных систем в древнеанглийский период, характеризующийся использованием заимствованных единиц на языковом уровне и столкновением двух этносов, следовательно, двух концептуальных миров – на культурологическом и когнитивном. Объектом исследования в данной статье является базовый концепт антропологии повседневности dwelling, отражающий как обще-специфичные, так и культурноспецифичные особенности заимствующего этноса. The development of the English language lexical and conceptual systems is determined by the role of the borrowed material. The particular interest lies in the transformation of these systems in the old English period that is characterized by the usage of the borrowed units on the lexical level and by the interaction of two ethnoses, i.e. two conceptual worlds – on the cultural and cognitive levels. The object of the investigation in the given article is represented by the basic concept of everyday anthropology ‘dwelling’, reflecting both generally specific and culturally specific peculiarities of the borrowing ethnos. 2011 Article Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling) / Н.С. Битко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2011. — С. 75-83. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. ХХХХ-0006 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37849 uk Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розвиток лексичної та концептуальної систем англійської мови в значній мірі визначається роллю запозиченого матеріалу. Особливий інтерес становить трансформація цих систем в давньоанглійський період, який характеризується використанням запозичених одиниць на мовному рівні та зіткненням двох етносів, отже, двох концептуальних світів – на культурологічному і когнітивному. Об’єктом дослідження статті є базовий концепт антропології повсякденності dwelling, що відображує як загально-специфічні, так і культурно-специфічні особливості етносу, що запозичує.
format	Article
author	Битко, Н.С.
spellingShingle	Битко, Н.С. Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling) Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
author_facet	Битко, Н.С.
author_sort	Битко, Н.С.
title	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)
title_short	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)
title_full	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)
title_fullStr	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)
title_full_unstemmed	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)
title_sort	запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)
publisher	Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37849
citation_txt	Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling) / Н.С. Битко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2011. — С. 75-83. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
series	Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
work_keys_str_mv	AT bitkons zapozičennââkfaktorrozvitkubazovihkonceptívanglíjsʹkoímovinaprikladíkonceptudwelling
first_indexed	2025-07-03T19:41:37Z
last_indexed	2025-07-03T19:41:37Z
_version_	1836656045160660992
fulltext	Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 75 Н.С.Битко, к.ф.н. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ БАЗОВИХ КОНЦЕПТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПТУ DWELLING) Розвиток лексичної та концептуальної систем англійської мови в значній мірі визначається роллю запозиченого матеріалу. Особливий інтерес становить трансформація цих систем в давньоанглійський період, який характеризується використанням запозичених одиниць на мовному рівні та зіткненням двох етносів, отже, двох концептуальних світів – на культурологічному і когнітивному. Об’єктом дослідження статті є базовий концепт антропології повсякденності dwelling, що відображує як загально-специфічні, так і культурно-специфічні особливості етносу, що запозичує. Ключові слова: запозичення, лексична і концептуальні системи, базові концепти, антропологія повсякденності, давньоанглійський період. Развитие лексической и концептуальной систем английского языка во многом определяется ролью заимствованного материала. Особый интерес представляет собой трансформация данных систем в древнеанглийский период, характеризующийся использованием заимствованных единиц на языковом уровне и столкновением двух этносов, следовательно, двух концептуальных миров – на культурологическом и когнитивном. Объектом исследования в данной статье является базовый концепт антропологии повседневности dwelling, отражающий как обще-специфичные, так и культурноспецифичные особенности заимствующего этноса. Ключевые слова: заимствование, лексическая и концептуальная системы, базовые концепты, антропология повседневности, древнеанглийский период. The development of the English language lexical and conceptual systems is determined by the role of the borrowed material. The particular interest lies in the transformation of these systems in the old English period that is characterized by the usage of the borrowed units on the lexical level and by the interaction of two ethnoses, i.e. two conceptual worlds – on the cultural and cognitive levels. The object of the investigation in the given article is represented by the basic concept of everyday anthropology ‘dwelling’, reflecting both generally specific and culturally specific peculiarities of the borrowing ethnos. Key words: borrowing, lexical and conceptual systems, basic concepts, everyday anthropology, the old English period Cучасній лінгвістиці притаманний розгляд об’єкта дослідження як комплексного явища, що являє собою єдність мовних, когнітивних та соціально-культурних складових [див. 13; 15]. Цей підхід відкриває нові перспективи для дослідження феноменів, що вважаються досить добре вивченими та всебічно описаними. До об’єктів, як і відображають публікації останніх років [11; 12; 14], належить і запозичення. Незважаючи на те, що при вивченні запозичення лінгвісти завжди звертали увагу на умови, в яких відбувалося запозичення, комплексний підхід, що охоплює етнокультурні, когнітивні та мовні явища, тільки © Битко Н.С. 2011 Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 76 починає формуватися [1; 13]. Застосування такого підходу видається досить перспективним, оскільки дає змогу враховувати всі характеристики цього явища: особливості контактування етноса-реципієнта й етноса- донора та їхніх мов, етнічну свідомість етносу, що запозичує, його соціально-культурний рівень розвитку, цілі запозичення, джерела, шляхи та способи, часові параметри запозичення. Розгляд вищеназваних складових запозичення дає можливість встановити як притаманні йому особливості, так і його місце і роль у розвитку концептуальної та лексичної систем мови. Враховуючи той факт, що запозичення є одним із значущих факторів розвитку англійської мови протягом усієї її історії, застосування запропонованого підходу дасть можливість по-новому поглянути на деякі етапи її розвитку. Основна мета дослідження полягає у виявленні ролі запозиченої лексики в трансформації концептуальної та лексичної систем англійської мови в різні періоди її історії. Одним із найцікавіших періодів розвитку англійської мови є давньоанглійський період – час зіткнення двох етносів: германського і кельтського, час зародження англійської мови, відмітною рисою якої згодом стане масове використання запозиченого матеріалу. Вивчення давньоанглійського періоду, можливо, наблизить нас до розуміння внутрішньомовного тяжіння мовної системи до запозиченої матерії, а також дасть змогу простежити процеси, що відбуваються в концептуальній системі етносу-реципієнта в результаті запозичення. У цій статті, об'єктом якої є концепт DWELLING, викладено хід і результати аналізу розвитку концепту в процесі запозичення іншомовного матеріалу. Вибір концепту обумовлено його першорядною значущістю для будь-якого етносу, оскільки, являючи собою базовий концепт антропології повсякденності [5; 9], він є не стільки культурно-специфічним [див. роботи 2; 7], як "людяно"-специфічним (властивим усім без винятку культурам і етносам). Для встановлення процесів, що відбуваються в концепті, в результаті появи в лексичній системі мови запозичених елементів, що співвідносяться з даним концептом, на першому етапі дослідження необхідно (враховуючи всі вищезгадані складові запозичення) визначити екстралінгвістичні особливості ситуації запозичення, оскільки концептуальна система і зовнішній світ є взаємообумовленими явищами. До позамовних складових належать як антропологічні характеристики етносу-реципієнта, так і особливості самого номінованого іншомовним матеріалом об'єкта матеріального світу. Наступний етап дослідження являє собою виявлення складових концепту, що вимагає, у свою чергу, вивчення семантики не тільки запозичених одиниць, а й споконвічних мовних одиниць, що існували в системі мови-реципієнта на момент виникнення ситуації запозичення. Джерелом матеріалу слугуватимуть етимологічні словники і словники Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 77 типу тезаурус давньоанглійського періоду розвитку англійської мови [16- 25]. Цей хід дасть змогу простежити концептуальні зміни, викликані появою в лексичній системі запозичених одиниць. Процес запозичення іншомовного матеріалу англійською мовою почався одночасно з процесом формування самої англійської мови, в момент появи германських племен на території Британських островів. Англосаксонські племена, які колонізували ці землі в IV–V століттях, перебували на останній стадії родоплемінного ладу; їхнє суспільство складалося з наступних соціальних груп: військові вожді, старійшини, жерці, воїни-дружинники, вільні члени племені, вільновідпущені, раби. Будучи осілим народом, германські племена, однак, поступалися у своєму соціальному розвитку британсько-римській цивілізації, що проявлялося й у їхньому негативному сприйнятті кельтського народу взагалі, і предметів побуту, зокрема. Вивчення етнографічних та історичних джерел [3-6; 8; 10] дає змогу сформувати уяву про середньостатистичне житло англосаксів на території Британських островів. Необхідно відзначити, що в цій роботі ми не розглядаємо всі види будівель як урбаністичного, так і сільського типу, що були поширені на території Британських островів у період їх освоєння англосаксонським етносом, а зупинимося лише на лексичних одиницях, що належать до концептуального поля DWELLING. Оскільки це концептуальне поле співвідноситься з матеріальними об'єктами зовнішнього світу, нижче наведено дані не лінгвістичного, але культурологічного характеру з метою наступного наочного виявлення зв'язків між особливостями житла і семантикою одиниць, що його номінують. Так, основними матеріалами для спорудження будинків у той час слугували камінь, дерево, глина, тин, торф'яні та земляні блоки. Досить розповсюдженим було використання стовпів і паль при будівлі осель, що мали як прямокутну, так і круглу й овальну форми. Дах являв собою куполоподібну або конічну стовпову конструкцію із соломи, очерету або торфу. Вікна не були обов'язковою складовою англосаксонського житла, основним джерелом світла були великі двостулкові або аркоподібні двері, зазвичай, з боку фронтону. Підлога в багатьох помешканнях на території Британських островів розташовувалася нижче рівня землі і була глиняною. У будинках, споруджених на місці зруйнованих римських будівель, використовувалися мозаїчні підлоги. Центральна частина помешкання являла собою прямокутне приміщення загального користування, окремі нефи-спальні були розташовані у відділеннях за стовпами, що раніше слугували стійлами для худоби. Джерелом тепла були тоді куполоподібні глиняні печі або центральне відкрите вогнище. Ці структурні складові житла є невід’ємною частиною трихотомії поряд із відповідними концептуальними елементами і семантичними Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 78 складовими лексичних одиниць, що демонструють лінгвістичний і подальший концептуальний аналіз. На лексичному рівні в давньоанглійський період концептуальне поле DWELLING було представлено 96 одиницями. З них 78 одиниць є архаїчними ядерними лексемами, що нині вийшли з ужитку. Ядерні лексичні елементи, які збереглися і в сучасній лексичній системі англійської мови, представлені 13 одиницями. Запозичена лексика – 5 лексичними елементами. Ці лексичні одиниці повністю відображають реальність, представлену різними видами осель як англосаксонського, так і кельтського етносу, характеристиками помешкань, у розмаїтті їх функцій і призначень. Семантичний і, як більш глибинний, концептуальний аналіз демонструє міцний взаємозв’язок досліджуваного концептуального поля з іншими концептуальними полями, які відображають культурну складову англосаксонського етносу, що викладено на Схемі 1. При цьому, однак, на основі семного аналізу можливо відокремити ядерні концептуальні елементи, представлені в усіх досліджуваних лексичних одиницях: ‘thing/construction’, ‘place’, ‘purpose/activity’. Кожен із цих елементів, у свою чергу, в кожній з лексем отримує власну специфікацію, що дає можливість виокремити другий рівень ядра концептуального поля DWELLING: ‘life/habitation’, ‘protection’; ‘person/people’; ‘peculiarities’, ‘structure/part’; ‘organisation/set’i. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 79 Необхідно зазначити, що деякі концептуальні елементи можуть бути не представленими в семантиці більшості лексичних одиниць, але є визначною складовою як самого об’єкта, так і відповідного концептуального поля. До таких належать такі концептуальні елементи: ‘size’ (húsincel) і ‘material’ (turfhleów, stántorr). Отже, ядерні концептуальні елементи двох рівнів, як семантично виражені, так і семантично не виражені, які однак є основою всього концептуального поля і такими, що визначають сприйняття житла як об’єкта номінації, можна викласти у вигляді Схеми 2. У цій роботі ми послідовно розглянемо взаємозв’язок концептуальних елементів з трьома групами лексичних одиниць, представлених у лексичній системі давньоанглійського періоду англійської мови: (1) лексеми, що вийшли з ужитку; (2) ядерні одиниці, що збереглися в системі англійської мови до цього часу; (3) запозичені одиниці, що збереглися в лексичній системі з давньоанглійського періоду. Лексичний аналіз свідчить про те, що значення 21 лексеми, які належать до першої групи (bu, byht, eardstede, eardwíc, eðeleard, eðelstów, gebunes, gesete, hámsteall, hof, huswit, inwunung, onwunung, sælþ, sæte, sele, stócwíc, tócirhús, wíceard, wícstede, wunung), становлять найбільш загальні поняття для досліджуваного концептуального поля: “dwelling, habitation, dwelling-place, house, seat, residence, living, native”. Таким чином, застосування концептуального аналізу дає змогу виявити, що основою номінації цих лексичних одиниць є сполучення вище перелічених ядерних концептуальних елементів. Концептуальний елемент ‘town/city’ стає ключовим для номінації таких архаїчних лексем: burgræced, burgsæl, burgsele, burgsittende, burgtún, ceasterhof, haga. Значущість концептуального елементу ‘land’, а також більш специфічних ‘hill’ і ‘field’, що відображають ландшафтні характеристики місцевості, в якій розташовані оселі, проявляється в семантиці таких лексичних одиниць: eard, geard, worþ, а також burgstal и feldhús, відповідно. В основі лексичної одиниці folcsæl лежить, окрім ядерних елементів, концептуальний елемент ‘public’/‘folk’, що відображено й у морфології самої одиниці: “a house, a folk-building, public structure”. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 80 Ядерний концептуальний елемент ‘purpose/activity’ у процесі номінації відповідного об’єкта давньоанглійської лексичної одиниці gifthús специфікується в концептуальний елемент ‘wedding’. Концептуальний елемент ‘royalty’ і пов’язаний з ним ‘superiority’ є визначальним для таких лексем давньоанглійського періоду: сynehám, dryhtsele, foldbold. Концептуальною основою давньоанглійських лексичних одиниць eardung, eardungstów, feldhús, ganggeteld, gesele, geteldung, hulc, húshleów, selegescot, selescot, teld, træf, turfhleów є елементи ‘permanent/temporal’, ‘movable’, ‘material’. Ці концептуальні елементи разом з ‘army’ –> ‘enemy’, ‘nature’, а також у поєднанні з ядерними елементами, є концептуальною основою лексем fyrdwic, herewíc, wícstów. Концептуальний елемент ‘season’ одержав фонетичне вираження в давньоанглійській лексичній одиниці winterselde. Особливе значення для англосаксонського етносу, що знаходить відображення і в значенні лексичних одиниць ærn, heal, які номінують концептуальне поле DWELLING, має поняття ‘secrecy’. Структурні характеристики житла представлені в концептуальній системі етносу численними елементами. Так, наприклад, концептуальні елементи ‘roof’ и ‘ceiling’ є основою лексем þecen, hrófsele и húsheofon. Особливості даху, як і самої будівлі, висловлені в значеннях лексем hornsæl и hornreced, концептуальною основою яких є елемент ‘form’. Внутрішнє обладнання оселі, визначене концептуальними елементами ‘inner’, ‘upper’, номіновано лексичними одиницями incleofa, incofa та uphús. Концептуальний елемент ‘height’ є основою лексеми heáhsele; концептуальний елемент ‘warmth’ – pisle. Зональний та функціональний поділ англосаксонського житла відображено концептуальним елементом ‘room’ –> ‘hall’, який ословлюють лексичні одиниці давньоанглійського періоду: gimreced, heáhcleófa, heáhsele, healærn, hornsæl, incleofa, incofa, uphús, концептуальною основою котрих слугують й інші елементи. Концептуальний елемент ‘staircase’ є основою лексичної одиниці windelstán. Особливості осель англосаксонського етносу виявляються не тільки в їх функціональних характеристиках, а й в елементах декору, представленого лексемою gimreced, концептуальною основою якої є елемент ‘adornment/decoration’. Лексичні одиниці heofon, lyft, swegel, які мають значення “heaven” у давньоанглійській, ословлюють, таким чином, концептуальні елементи ‘death’, ‘worship’, ‘deity’. Особливий інтерес у цьому аспекті викликає лексична одиниця woruldwuniende, що належить до концептуального поля DWELLING і означає “a dwelling, dwelling in this world”, вочевидь, як протиставлення “that world”. Комбінація ядерних концептуальних елементів і периферійних елементів ‘defence’, ‘enemy’, ‘wall’, ‘peculiarities’, ‘quality’ є основою Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 81 лексичних одиниць stántorr, stípel і певною мірою лексеми bold, що має, поряд із значенням “castle”, також значення “dwelling, superior house, hall, temple, palace”, що великою мірою розширяє її концептуальну основу. Друга група являє собою ядерні одиниці, що існують в лексичній системі сучасної англійської мови. Концептуальний аналіз одиниць bur, cyte/cote, ham, hearð, hus, leʒer, portic, stig свідчить про наявність, окрім ядерних і вищенаведених, додаткових концептуальних елементів, тоді як концептуальна основа лексем cofa, hámstede, hrefan, inn, solor співпадає з концептуальною основою лексичних одиниць, що вийшли з ужитку. Так, в основі лексеми bur полягають ядерні концептуальні елементи, елементи ‘inner’, ‘room’, а також додатковий концептуальний елемент ‘storage’. Концептуальною основою лексичних одиниць cyte/cote і leʒer є також не наведений вище елемент ‘bed/rest’. Додатковими концептуальними елементами лексеми ham слугують ‘land’ і ‘possession’. Концептуальний елемент ‘fire/hearth’ обумовлений ядерною лексичною одиницею hearð. В основі лексеми hus лежить додатковий концептуальний елемент ‘family’. Особливе значення для лексичної одиниці portic відіграє, відповідно, концептуальний елемент, що відображує обладнання житла – ‘porch’. Сполучення ядерних концептуальних елементів та елементами ‘room’, ‘purpose/activity’, а також ‘animal’ є основою лексеми stig. Ядерні концептуальні елементи ословлені ядерною лексичною одиницею hámstede. Сполучення ядерних концептуальних елементів і елемента ‘room’ є концептуальною основою лексеми inn. Концептуальний елемент ‘roof’ лежить в основі одиниці hrefan. Лексеми solor і cofa у своїй концептуальній основі мають елементи ‘room’, ‘inner/upper’, а також ядерні концептуальні елементи. Третю групу досліджуваних слів являє запозичена лексика: castel, heþan, torr, túr, а також лексична одиниця port, яку словники-тезауруси [19; 22; 24] також відносять до поняття DWELLING. Ця запозичена лексика мала споконвічні германські синоніми в давньоанглійському періоді розвитку англійської мови. Так, синонімами лексеми сastel, запозиченої з латини через давньопівнічнофранцузську, виступають лексичні одиниці bold (“castle, dwelling, superior house, hall, temple, palace”), burgræced, burgsæl (“castle-hall”). Запозичена з давньоскандинавської, але така, що має протогерманські, а, можливо, й протоіндоєвропейські корені, лексична одиниця heþan синонімічна давньоанглійським лексемам heofon, lyft, swegel. Дві запозичені з латини морфологічні одиниці torr, túr виступали в давньоанглійському періоді розвитку англійської мови синонімами англосаксонської лексичної одиниці stípel. Лексична система давньоанглійської включала в себе шість лексичних одиниць, що належали до поняття “haven, port”: hæfen, hwearf, Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 82 hýð, herebeorʒ, scip-steall, lending. Дві останні лексеми в наш час вийшли з ужитку. Цікаво відзначити, що лексична одиниця herebeorʒ в давньоанглійській мала значення “army & protection, shelter”, а лексема lending – не тільки “haven, harbour”, а й “dwelling place”. Порівняльний лексичний і концептуальний аналіз ядерних і запозичених лексичних одиниць у давньоанглійській мові свідчить про достатньо довільні (такі, що не визначаються сьогодні) причини збереження лексики в мові. Так, вся запозичена лексика, незалежно від джерела запозичення, а також п’ять із 13 лексем, що збереглися в сучасній лексичній системі англійської мови, мали повні концептуальні й лексичні синоніми. Таким чином, розвиток концепту DWELLING в давньоанглійській період являє собою не поповнення його новими концептуальними елементами, а активізацію і «зміцнення» ядерних і частини периферійних концептуальних елементів в результаті запозичення нових лексичних одиниць. Можливо, подальший розгляд запозичень лексики в середньо- та новоанглійському періодах розвитку мови дадуть можливість виявити закономірності розвитку і концептуальної системи залежно від іншомовного матеріалу. Література 1. Бытко Н.С. Заимствование как способ адаптации концептуальной и лексической систем английского языка к альтернативной реальности: дис. ... кан. фил. наук : 10.02.04 / Н.С. Бытко. – Одесса, 2008. – 280 с. 2. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. / Вежбицкая А. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 288 с. 3. Вильсон Д. Англосаксы. Покорители кельтской Британии / Д. Вильсон; [пер. с англ. П.В. Тимофеева]. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2004. – 189 с. 4. История Германии: учебное пособие: в 3 тт. / [под. общ. ред. Б. Бонвеча, Ю.В. Галактионова]. – М.: КДУ, 2008. – Т. 1: С древнейших времен до создания Германской империи / Л.П. Белковец, С.А. Масютин, Е.П. Глушанин и др.; [отв. ред. А.А. Мить]. – 522 с. 5. Квенелл М. Повседневная жизнь в Англии во времена англосаксов, викингов и норманнов / М. Квенелл, Ч. Квенелл, Г. Борн; [пер. с англ. Т.В. Ковалева]. – СПб.: Евразия, 2002. – 384 с. 6. Соловьева Л. Н. Древние германцы и их язики / Л. Н. Соловьева // Введение в германскую филологию. – М.: Высшая школа, 1980. – С. 7–27. 7. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. / Ю.С. Степанов. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1997. – 824 c. 8. Топорова Т.В. Древнегерманские представления об ином мире. / Т.В. Топорова // Представления о смерти и локализации Иного мира у древних кельтом и германцев / [oтв. ред. Т.А. Михайлова]. – М.: Языки славянской культуры, 2002. – C. 340–429. 9. Чулкина Н.Л. Концептосфера русской повседневности как объект лингвокультурологии и лексикографии : диссертация ... доктора филологических наук: 10.02.01. / Н.Л. Чулкина. – Москва, 2005. – 345 с. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 83 10. Capps D. The Anglo-Saxon Settlement of England / D. Capps. – Режим доступу: http://www.vortigernstudies.org.uk/artgue/guestcapps.htm 11. Grzega J. Borrowing as a Word-finding Process in Cognitive Historical Onomasiology. / J. Grzega // Onomasiology Online. – 2003. – № 4. – P. 22–42. – Режим доступу: http://www1.ku-eichstaett.de/ SLF/EngluVglSW/grzega1032.pdf 12. Haspelmath M. Loanword typology: Steps Toward a Systematic Cross-linguistic Study of Lexical Borrowability / M. Haspelmath. – Режим доступу: http://www.eva.mpg.de/lingua/staff/haspelmath/pdf/LWT.pdf 13. Skybina V. English Across Cultures: Adapting to New Realities / V. Skybina // Ilha Do Desterro. A Journal of English Language, Literature in English and Culture Studies. – 2006. – № 50. – Р. 127–154. 14. Tadmor U. Measuring the Borrowability of Word Meaning. / U. Tadmor, M. Haspelmath. – Режим доступу: http://languagelog.ldc.upenn.edu/myl/Borrowability.pdf 15. Wolf H. World Englishes: A cognitive Sociolinguistic Approach. / H.Wolf, F.Polzenhagen. – Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 2009. – 278р. Довідники 16. Bosworth J. A dictionary of the Anglo-Saxon language. Containing the accentuation, the grammatical inflections, the irregular words referred to their themes. / J. Bosworth. – London: Longman, 1838. – 721 p. 17. Hall J. A concise Anglo-Saxon dictionary. / J.R.C. Hall. – Cambridge: Cambridge University Press, 1962. – 432 p. 18. Holthausen F. Altenglisches etymologisches Wörterbuch. / F. Holthausen. – Heidelberg: Winter, 1934. – 428 s. 19. Roget’s Thesaurus of English Words and Phrases / [ed. by G. Davidson]. – London: Penguin Books, 2002. – 1232 p. 20. Skeat W. An English – Anglo-Saxon Vocabulary. / W. Skeat. – London: Humphrey Milford, Oxford University Press, 1936. – 40 p. 21. Sweet H. The student’s dictionary of Anglo-Saxon. / H. Sweet. – Oxford: Clarendon Press, 1928. – 217 p. 22. The New Oxford Thesaurus of English / [ed. by P. Hanks]. – Oxford: Oxford University Press, 2000. – 1087 p. 23. The Oxford English Dictionary. In 20 Vol. / [ed. by J. Simpson, E. Weiner]. – Oxford: Oxford University Press, 1989. – Vol. 1-20. 24. Thesaurus of Old English Online / Режим доступу: http://libra.englang.arts.gla.ac.uk/ oethesaurus/aboutoe.html 25. Toller T. An Anglo-Saxon dictionary based on the manuscript collections of the late Joseph Bosworth. / T. Toller / [ed. and enlarged by T. Northcote Toller]. – London: Humphrey Milford, Oxford University Press, 1899. – 1302 p.

Запозичення як фактор розвитку базових концептів англійської мови (на прикладі концепту dwelling)

Institution

Ähnliche Einträge