Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)

Демократизація суспільства від часу проголошення Україною незалежності повною мірою позначилася на становленні сучасної молоді – трансформації традиційних уявлень про місце молодої людини в суспільстві, гендерних стосунках та функціях у молодіжному середовищі, творенні нових стереотипів поведінки –...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Поріцька, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнографія
Schlagworte:	Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37885
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів) / О. Поріцька // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 1. — С. 78-83. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37885
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-378852012-10-25T12:14:21Z Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів) Поріцька, О. Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Демократизація суспільства від часу проголошення Україною незалежності повною мірою позначилася на становленні сучасної молоді – трансформації традиційних уявлень про місце молодої людини в суспільстві, гендерних стосунках та функціях у молодіжному середовищі, творенні нових стереотипів поведінки – позитивів, спрямованих на творчий пошук свого місця в суспільстві, та девіантної поведінки. Новим, привнесеним, явищем є поява значної кількості різноманітних молодіжних субкультур, які, зокрема, розглядаються в пропонованій статті. Ідеться про молодіжні субкультури, що за зовнішніми ознаками продовжують традиції карнавалізації молодіжного дозвілля, а саме: косплеїв, толкі(є)ністів та ролевиків. Дослідження показує, що такі субкультури популярні серед студентської молоді міста, а в сільському середовищі поширення не набули. Це явище потребує подальшого відстеження та визначення його ролі у формуванні світогляду молоді. Since independence of Ukraine was proclaimed in 1991 democratization of local society played its full role in formation of modern young - transformation of mainstream concepts of youth's niche in society, gender relations and functions in young surroundings, creation of new manners positively aimed at finding the right place in society and negatively associated with the deviational behavior. Newly introduced phenomenon is precipitation of a bulk of different youth subcultures some of which are subject to group treatment in present article. Focus is made on youth subcultures with outward signs of persisting traditions of «carnavalization» of youth leisure, namely: cosplay (costumed play), tolkinism and role games. Our analysis shows that young people subcultures become popular with the city students and at the same time do not expand into the rural areas. The phenomenon needs further tracking and determination of its significance in formation of young people visions. 2010 Article Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів) / О. Поріцька // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 1. — С. 78-83. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37885 316.334.56–053.6:316.723(477)“312” uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі
spellingShingle	Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Поріцька, О. Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів) Народна творчість та етнографія
description	Демократизація суспільства від часу проголошення Україною незалежності повною мірою позначилася на становленні сучасної молоді – трансформації традиційних уявлень про місце молодої людини в суспільстві, гендерних стосунках та функціях у молодіжному середовищі, творенні нових стереотипів поведінки – позитивів, спрямованих на творчий пошук свого місця в суспільстві, та девіантної поведінки. Новим, привнесеним, явищем є поява значної кількості різноманітних молодіжних субкультур, які, зокрема, розглядаються в пропонованій статті. Ідеться про молодіжні субкультури, що за зовнішніми ознаками продовжують традиції карнавалізації молодіжного дозвілля, а саме: косплеїв, толкі(є)ністів та ролевиків. Дослідження показує, що такі субкультури популярні серед студентської молоді міста, а в сільському середовищі поширення не набули. Це явище потребує подальшого відстеження та визначення його ролі у формуванні світогляду молоді.
format	Article
author	Поріцька, О.
author_facet	Поріцька, О.
author_sort	Поріцька, О.
title	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)
title_short	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)
title_full	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)
title_fullStr	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)
title_full_unstemmed	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)
title_sort	традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища україни: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37885
citation_txt	Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів) / О. Поріцька // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 1. — С. 78-83. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT porícʹkao tradicíjnetamodernevkulʹturnihcínnostâhmolodíurbanízovanogoseredoviŝaukraínimolodížnísubkulʹturizamateríalamiínternetresursív
first_indexed	2025-07-03T19:43:31Z
last_indexed	2025-07-03T19:43:31Z
_version_	1836656163832201216
fulltext	7878 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 1/2010 Демократизація суспільства від часу про- голошення незалежності України повною мірою позначилася на становленні сучасної молоді. Так, трансформувалися традиційні уявлення про міс- це молодої людини в суспільстві, гендерні сто- сунки та функції окремої особи в молодіжному середовищі, сформувалися нові стереотипи по- ведінки – як позитиви, спрямовані на творчий пошук свого місця в суспільстві, так і девіантна поведінка. В умовах соціально-економічних і політичних змін відбувається тотальна руйнація традиційних соціально-регулятивних механізмів, порушен- ня погодженості соціальної взаємодії. Цей про- цес тривав і в умовах тоталітарного радянського суспільства, однак нині він прискорився, що за- галом властиво періоду зламів, руйнації різних соціально-економічних укладів. Після падіння «залізної завіси» Україну захопив бурхливий потік інформації, найсприйнятнішою до якого виявилася молодь. І за умов тоталітарного режи- му деякі течії молодіжної культури проникали в суспільство, проте вони повсякчас піддавалися осуду з боку державних структур, тому мали ла- тентну форму. Те, що діється в Україні сьогодні, європейські та північноамериканські суспільства пережили значно раніше – упродовж перших десятиріч після закінчення Другої світової війни. Таким чином, нинішні зміни в суспільстві можна вважати об’єктивним процесом. Окремі віяння дослідники вважають кон- структивними – вони чи не в першу чергу проя- вилися в музичній сфері. Це, зокрема, російський рок, який представляли переважно неросіяни (В. Цой, Ю. Шевчук, К. Кінчев), український рок («Брати Гадюкіни», «ВВ» та. ін.), – явища, Ольга Поріцька ТРА ДИЦІЙНЕ ТА МОДЕРНЕ В К УлЬТ У РНИ х ЦІННОСТя х МОлОДІ У РБА НІЗОВА НОГО СЕРЕ ДОВИЩ А У К РА їНИ: МОлОДІ ж НІ СУ БК УлЬТ У РИ (ЗА М АТЕРІ А л А МИ ІНТЕРНЕТ-РЕСУ РСІВ) Демократизація суспільства від часу проголошення Україною незалежності повною мірою позначилася на станов- ленні сучасної молоді – трансформації традиційних уявлень про місце молодої людини в суспільстві, гендерних сто- сунках та функціях у молодіжному середовищі, творенні нових стереотипів поведінки – позитивів, спрямованих на творчий пошук свого місця в суспільстві, та девіантної поведінки. Новим, привнесеним, явищем є поява значної кіль- кості різноманітних молодіжних субкультур, які, зокрема, розглядаються в пропонованій статті. Ідеться про молодіжні субкультури, що за зовнішніми ознаками продовжують традиції карнавалізації молодіжного дозвілля, а саме: косплеїв, толкі(є)ністів та ролевиків. Дослідження показує, що такі субкультури популярні серед студентської молоді міста, а в сільському середовищі поширення не набули. Це явище потребує подальшого відстеження та визначення його ролі у формуванні світогляду молоді. Ключові слова: молодіжна субкультура, косплей, ролевики, толкі(є)нізм. Since independence of Ukraine was proclaimed in 1991 democratization of local society played its full role in formation of modern young - transformation of mainstream concepts of youth's niche in society, gender relations and functions in young surroundings, creation of new manners positively aimed at finding the right place in society and negatively associated with the deviational behavior. Newly introduced phenomenon is precipitation of a bulk of different youth subcultures some of which are subject to group treatment in present article. Focus is made on youth subcultures with outward signs of persisting traditions of «carnavalization» of youth leisure, namely: cosplay (costumed play), tolkinism and role games. Our analysis shows that young people subcultures become popular with the city students and at the same time do not expand into the rural areas. The phenomenon needs further tracking and determination of its significance in formation of young people visions. Keywords: Traditional and modern, cultural values, youth urbanized communities, youth subcultures, deviational behavior, traditions of "carnavalization". УДК 316.334.56–053.6:316.723(477)“312” 7979 Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі які готували свідомість суспільства до радикаль- них змін. Інші були деструктивними, як-от: суб- культури панків, реггі тощо 1. Слід зазначити, що чи не найбільш заангажо- вана субкультурами молодь належить до серед- нього класу. Її вік коливається у межах 15–23, максимум 30 років. Це час, коли молоді люди закінчують школу та є студентами вищих на- вчальних закладів. Вступивши у доросле жит- тя, людина починає перейматися проблемами кар’єрного зростання, створення сім’ї, а інтерес до участі в субкультурних об’єднаннях зазвичай зникає (минає своєрідна «хвороба зростання»). Представники нижчих класів змушені йти пра- цювати чи на військову службу (юнаки), діти із заможних родин здобувають освіту переважно за кордоном, тому про них не маємо достатньо інформації, а діти батьків із середнім достатком стають студентами і, маючи більше чи менше вільного часу, можуть витрачати його на специ- фічні розваги. Молодіжним субкультурам сучасності влас- тиве переважання відпочинково-рекреативної спрямованості та значно меншою мірою (або не реалізується зовсім) пізнавальна функція; від- починкові орієнтації підкріплюються впливом теле- та радіопередач. Також тенденцією стала вестернізація (американізація) культурних по- треб та інтересів: цінність національної культу- ри – як класичної, так і народної – витісняють стереотипи масової культури, орієнтовані на по- глиблення пріоритетів «американського» спосо- бу життя в його примітивному відтворенні. На жаль, превалюють споживацькі орієнтації. Проте з’явилися й набули популярності течії, які певним чином взаємодіють із традиційними молодіжними забавами минулого. Ідеться про продовження карнавальної традиції з її ряджен- нями, входженнями в нові ролі, дистанціюванням від реальної дійсності. До таких можна віднести об’єднання толкі(є)ністів, косплеїв, ролевиків, історичних реконструкторів (останні, щоправ- да, деякими дослідниками ще не визнаються сформованою субкультурою). Усі ці субкульту- ри пов’язані зі зміною власної зовнішності, вхо- дженням у роль певних вигаданих (як у косплеїв, толкі(є)ністів) чи реальних персонажів (напри- клад, в історичних реконструкторів). Їх можна кваліфікувати як трансформацію традиційного обрядового рядження, маскування, властивого всім культурам на первісних, архаїчних етапах їхнього існування. З кінця 1980-х – на початку 1990-х pоків, прийшовши з-за кордону, ці суб- культури набули певної своєрідності на постра- дянському просторі. На відміну від течій відвер- то деструктивного характеру, їхні адепти задля входження в образ повинні докласти певних зусиль, пошити специфічний одяг для репрезен- тації свого персонажа, більш заангажовані – не тільки дізнатися детальніше про відтворювану епоху чи фантастичне середовище, а представи- ти сюжети за мотивами відомих літературних чи екранізованих творів (вони називаються «фанфі- ки»: від англ. fanfiction – «фантазії, вигадки фа- нів»). Така практика поширена переважно серед толкі(є)ністів, яких громада згодом приймає до розігрування. Молодіжні субкультури, про які йтиметься нижче, об’єднує ідея карнавалізації свого, якщо не способу буття, то принаймні хобі. Косплеї. Назва походить від англійського словосполучення costume play – «костюмована гра» – форма втілення дії на екрані. Виник су- часний косплей в Японії в середовищі японських фанатів аніме (японські мультиплікаційні фільми, розраховані переважно на підліткову й дорослу аудиторію) та манги (японські комікси, які на- були свого сучасного вигляду під сильним захід- ним впливом уже після Другої світової війни), тому зазвичай основним прототипом дії є манга, аніме, відеоігри, токусатсу (дослівно з японської означає «спеціальні ефекти»; фактично позна- чає науково-фантастичний фільм чи фентезі з обов’язковими супергероями, наявність яких, що- правда, передбачена і в раніше згаданих жанрах) чи історичний фільм про самураїв. Іншими про- тотипами можуть також бути j-rock- j-pop-гурти, представники Visual Kei тощо. Учасники косплею ототожнюють себе з якимось персонажем, на- зивають себе його іменем, носять подібний одяг, використовують притаманні йому мовні звороти. Під час косплею можуть розігруватися ролеві ігри. Костюми до цих ігор учасники зазвичай го- 8080 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 1/2010 тують собі самі, хоча можуть замовляти їх май- страм чи придбати готові (в Україні це рідкісне явище, а от на батьківщині – в Японії – бізнес виробництва костюмів та аксесуарів для косплею дуже поширений) 2. Своєрідністю побутування цієї субкультури в Україні є «програвання» своєї ролі не тільки шляхом демонстрації костюма, а й сюжетних ігор, які фактично наслідують сюжет- ні лінії відомих японських анімаційних фільмів. На сайті Coswave 3 розміщено інформацію про те, що український косплей перебуває в стадії за- родження, але значна кількість відеоматеріалів із різних міст України (Києва, Харкова, Львова, Хмельницького та ін.) засвідчує швидке поши- рення цієї субкультури серед української молоді. Нині косплей існує на рівні самоорганізованої самодіяльності, коли ентузіасти власними зусил- лями підбирають і виготовляють собі костюми й аксесуари (до речі, учасниками косплеєрних об’єднань є переважно особи жіночої статі). Су- часний український косплей становить розрізне- ну діяльність окремих ентузіастів, рідше – груп зацікавлених. Однак у жовтні 2009 року в Ки- єві відбувся Форум Всеукраїнського фестивалю японської анімації російських та українських ко- сплеєрів у залі Києво-Могилянської академії (ор- ганізатори були з Москви) 4. Показові, до речі, імена ведучих шоу: Усагі, СоНік, Воспі, СямПу, Таосу, Див, Рубіус 5. Вважаємо, однак, що зна- чного розвою, принаймні в Україні, цей рух не набуде. Сьогодні він має «бально-маскарадний» характер, але подальший розвиток малоймовір- ний. Постійно зменшується сюжетна база, адже японські аніматори планують скорочувати ви- робництво мультиплікаційних фільмів, сюжети яких стають темами розігрування учасниками косплею. Попри це, за наявності бажання і ви- сокого рівня майстерності учасників, косплей може розгорнутися в серйозні ігрові постановки, а в подальшому – у масштабні ігри просто неба. Відносне поширення цього явища в українській молодіжній культурі пов’язане, на нашу дум- ку, з екзотичністю самої забави, незвичайністю персонажів. З другого боку, косплей – це пере- важно пасивне наслідування відомого мульти- плікаційного чи коміксного сюжету, яке дає мало можливостей для виявлення індивідуальності та водночас не примушує напружуватися для вига- дування сюжетів. Толкі(є)ністи. Більшість толкі(є)ністів ви- вчають творчість Дж. Р. Р. Толкієна, якого в 1965 році почали називати Професором. Його фентезі-романи засновані на англійських, ірланд- ських та інших міфах, а також на власних вигад- ках письменника. Учасники таких груп прихиль- ників присвоюють собі імена персонажів книг Толкієна або вигадують власні, послуговуючись мовами світу Толкієна – Середзем’я. Вони нази- вають себе представниками різних рас, описаних письменником (люди, гноми, енти, орки, гобліни, хоббіти, ельфи тощо) і доповнюють свої образи візуальною естетикою через нанесення відповід- ного гриму, виготовлення своєрідних костюмів, макетів зброї 6. Найбільш заангажовані учас- ники руху вивчають вигадані Толкієном мови ельфів (Синдарин чи Квенья), людей (Адунаік) та орків. Захоплення толкі(є)нізмом почало по- ширюватися ще в Радянському Союзі в кінці 1980-х років, а на початку 1990-х стало популяр- ним у пострадянських республіках, особливо в Росії та Україні. З 90-х років ХХ ст. за ініціа- тивою москвичів почали проводити «Гоббітські 7 ігри». У 1990 році було навіть проведено перші всерадянські гоббітські ігри, які відбувалися ще й упродовж кількох наступних років 8. Розпад СРСР та організаційні проблеми спричинили розформування всесоюзного руху на регіональ- ні, при цьому одним із найпотужніших регіонів толкі(є)ністичного руху стала Україна 9. Серед толкі(є)ністів є фанати, які вважають, що світ, описаний письменником, дійсно існував, вони навіть нібито «пам’ятають» його і вірять, що втілюються в ньому, іноді переконані, що самі є не людьми, а ельфами 10. Зазвичай це не зава- жає їм чітко усвідомлювати, що вони є насправді людьми. Вплив літературних фантазій на молодь виявився настільки потужним, що під час пере- пису населення в Росії у 2002 році багато толкі(є) ністів вказали в графі «національність» «ельф» або «хоббіт»; найбільше «етнічних» ельфів було зафіксовано в Пермі 11. 8181 Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Рух толкі(є)ністів дає поштовх до творчої ре- алізації частини його учасників: це виявляється в написанні т. зв. фанфіків – літературних тво- рів, які або продовжують і розвивають сюжети самого Толкієна, або можуть вступати в проти- річчя з ідеями письменника. Автори таких тво- рів об’єднуються під гаслом «Професор був не правий» 12. В Україні рух толкі(є)ністів помітно поши- рився з 1992 року, у Києві – з 1993–1994 років. Згодом він почав ділитися на фантастичні ігри з перевдяганням у відповідні строї, описані Толкі- єном, або уявно відповідні до тих подій, з відоми- ми персонажами (ельфами, гоблінами, лицарями, чарівниками тощо) та історичні ігри, де за основу брався певний історичний факт, готувався сце- нарій, який потім і розігрувався учасниками 13. К. Нестеренко подає інформацію про правила, згідно з якими проводили ігри: історична гра відбувається за заздалегідь написаним сценарі- єм, який може написати будь-який досвідчений толкі(є)ніст. У правилах обов’язково вказується кількість хітів (життів), які розподіляються за- лежно від чину або роду (до речі, чини переваж- но розігрують на турнірах, т. зв. поєдинках за приз), час розвитку подій розписується вельми оригінальним способом: один день – це один рік (ніч – зима, ранок – весна, день – літо, вечір – осінь) 14. Вік учасників толкі(є)ністських забав коливався в межах 12–45 років. Зараз, за наши- ми спостереженнями, верхня межа знижена до 30–35 років. Показовим є одяг учасників таких ігрищ: для дівчат це сукні з плащами, залежно від сторіччя, про яке йдеться, «жінка-воїн» но- сить чорні штани, білу сорочку, жилетку і має при собі свою зброю – лук. У чоловіків все значно складніше: вони вдягають обладунки, кольчуги й завжди носять при собі різноманітну зброю. Улюблені місця проведення лицарських турнірів у Києві – парк Дружби народів, Лиса гора, за умови дозволу влади – Андріївський узвіз. Течії молодіжної субкультури, про які йшлося вище, мають наслідувальний характер. Окремі індивіди включаються у «продовження» твор- чості улюбленого письменника через написання фаноріків, решта учасників, хоча й беруть участь у створенні костюмів, розучуванні ролей, проте фактично залучені до імітації чужої культури. Спорідненою з косплеєм та толкінізмом є субкультура ролевиків. Ролевики – це самоназва молодіжної суб- культури, метою якої є проведення заходів, під час яких імітують умови існування фантастич- них або історичних світів. Переважну більшість ролевиків становлять студенти, хоча у відсотко- вому співвідношенні їх кількість незначна – від 1% до 3 % від загальної кількості української молоді 15. Учасники ролевого руху наполягають на тому, щоб їх не плутали з толкі(є)ністами. На- справді, можна вести мову про те, що захоплен- ня костюмованими імітаціями фантастики чи реальності відоме людству з давніх-давен. Рух ролевиків має широку географію поширення: до- стеменно відомо про їхню діяльність у Європі, Північній та Південній Америці. Прикметно, що клуби ролевиків з різних країн часто контакту- ють між собою з метою проведення організова- них ігор з реконструкції певних історичних подій (у цьому напрямі більше діють т. зв. реконструк- тори – учасники руху ролевиків, які скеровують свою діяльність власне на відтворення реальних історичних подій). Серед груп ролевиків, як і в будь-якій іншій соціальній групі, існує внутріш- ня ієрархія: вони діляться на майстрів і гравців, тобто на «режисерів» та «акторів» 16. Перші ви- значають тип гри (військова, політична, еконо- мічна чи змішаного типу), створюють легенду чи сценарій, за яким буде розвиватися дія. Легенда включає також і біографії персонажів. Далі вже гравці розподіляють ролі, вигадують імена, готу- ють (переважно власноруч) костюми і, провівши відповідну підготовку, розігрують сюжети. Гра супроводжується поєдинками, боями, гонитва- ми, обрядами тощо, умови проживання учасни- ків наближені до бойових (наприклад, ночівля у наметах). Учасники діляться на команди, резуль- тат гри виноситься на суд майстрів, які оцінюють якість підготовки гри, звертають увагу на досяг- нення та недоліки, яких у майбутньому треба на- магатися уникати. На думку дослідників, учасники таких моло- діжних рухів – інтелектуально досить розвинені 8282 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 1/2010 молоді (переважно) люди, які, однак, розвива- ються «вглиб», оскільки цікавляться переважно тільки тим, що безпосередньо стосується їхніх ігор: одяг, головні убори, обладунок, зброя від- повідного періоду, міфологія, пов’язана з часом відтворюваних подій. Кількість ігор, конвентів, фестивалів, які про- водяться в Україні, чимала. На переконання до- слідників цього руху М. Михальченко, Ш. Ма- ньонка, можна виділити кілька міст, які стали центрами руху ролевиків зі своїми колективами і традиціями. Це перш за все Київ, Харків, До- нецьк, Маріуполь, Дніпропетровськ, Одеса 17. Намагаючись підтримати захоплення сучас- ної молоді, деякі вищі навчальні заклади роз- робляють спецкурси, які б поєднали пізнання української історії з прагненням студентів долу- читися до руху, театралізації, навіть хизування (демонстрації) одного перед одним. Наприклад, у Чернігівському педуніверситеті студенти таким чином здавали залік зі спецкурсу «Рольові ігри у вивченні історії», розігравши поховання князя Чорного. Для підготовки до здачі такого заліку і відтворення історичних подій студентам довелося вивчити особливості та символіку давньорусько- го язичницького поховального обряду, специфіку одягу тієї епохи, навіть своєрідні риси місцевої тогочасної говірки 18 (в останньому, можна при- пускати, достовірності було найменше), етикету. Історики відновили обряд поховання знатного руса, скориставшись для цього максимальною кількістю історичних джерел – від середньо- вічних писемних хронік мандрівників-арабів, зо- крема описання обряду поховання знатного руса Ібн-Фадлана, до археологічних знахідок зі зна- менитої чернігівської Чорної могили, розкопаної наприкінці ХІХ ст. професором Дмитром Са- моквасовим. Ритуал відбувався так, як це було тисячу років тому. Урешті-решт, тіла князя та на- ложниці замінили манекенами, які й було спалено під ридання «родини та ближніх померлого» 19. На форумах неформалів натрапляємо і на такі оцінки субкультури ролевиків: «Рівень знизився, з’явилися пиятики і люди, яким би тільки мечем порозмахувати, а не пограти, порозігравати. Не шиються такі красиві одяги. Не пишуться такі красиві легенди...» (Ольга ‘CrazyMouse’, гра- вець) 20. Узагальнюючи подані відомості, доходимо певних висновків. Одним з індикаторів успіш- ності трансформаційних процесів може бути со- ціальна поведінка людей, тобто закономірність вияву позитивних, тобто соціотворчих, і нега- тивних, або соціально відхилених, стереотипів соціальної поведінки. Як засвідчує науковий аналіз і реальне життя, ще не розроблено кон- цепції поєднання національної ідеї та соціальних програм, що могло б стати суттєвим консолідую- чим чинником економічного, політичного та ду- ховного відродження, на базі якого відбувається процес формування самосвідомості українського народу, у тому числі й молоді 21. Проаналізовані в загальних рисах молодіжні субкультури, хоча й не складаються з великої кількості учасників (їх чисельність становить від 3% до 4 % від загаль- ної кількості молоді України, точних підрахунків ніхто, мабуть, не проводив), однак є принадними для багатьох, особливо з погляду видовищності. З-поміж відомих субкультур описані у цій роз- відці вирізняються тим, що вимагають від учас- ників певних зусиль у вивченні специфіки епох, яких стосуються їхні проекти (незалежно від того, чи це косплей, толкі(є)ністи чи ролевики), літературних творів; найбільш заангажовані не тільки вивчають літературні, іконографічні дже- рела, але й стають авторами сценаріїв, фанфіків тощо, що розвиває їх як особистостей. Приготу- вання костюмів, спорядження обладунку потре- бують творчого підходу, що для молодої людини, яка формується, є лише позитивним аспектом. Ще одна перевага – реалізація подібних проек- тів просто неба (на полігоні, у парку тощо); тре- нування також нерідко влаштовують за межами приміщень. Однак, коли аналізуємо, що ж слугує основою розігрування, доходимо сумного висно- вку, що вітчизняна історія та культура найменше задіяні і вкрай рідко стають об’єктом відтворен- ня в молодіжних субкультурних групах. У цьо- му легко переконатися, переглянувши календарі із зазначеними подіями 22. З багатьох описаних ігор лише одна присвячена українській темати- ці – «Між орлами і півмісяцем», запланована 8383 Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі на липень 2010 року на Київщині. Домінуюча мова – російська (окрім львівських, тернопіль- ських молодіжних клубів). Значною мірою те, що простежуємо в перелічених субкультурах, – це відхід від реальності, відсторонення від влас- ної культури, хоча і у ній можна знайти немало можливостей для реалізації і фантастичних, й історичних проектів. За визнанням дослідників, на пострадянському просторі українські ролеви- ки, толкі(є)ністи виробили навіть власний стиль, методики, якими вони можуть поділитися з ко- легами з колишніх радянських республік, коли збираються на спільні фестивалі, навіть виголо- шують наукові доповіді на улюблені теми. Попри це, національного характеру ці рухи не набули, що можна, на наш погляд, пояснити відсутніс- тю цілеспрямованої консолідуючої національ- ної ідеї, залежністю від зовнішніх впливів, наслідуванням зразків. Важко уявити, щоб аналогічні молодіжні клуби Польщі, Німеч- чини, Угорщини послуговувалися чужою мо- вою (якщо це не стосується «міфологічної» мови, якою можуть спілкуватися фантастичні персонажі). Подібні субкультури є суто місь- ким явищем, ніде нам не вдалося натрапити на інформацію про залучення сільської молоді до косплейських, ролерських або толкі(є)ніст- ських забав. 1 Давиденко П. Молодіжні субкультури в Укра- їні //http://www.ukrnationalism.org.ua / publications/?n=1081. 2 Див.: http://ru.wikipedia.org/wiki/Косплей. 3 Див.: http://www.coswave.net/content/view/2/31. 4 Див.: http://anime-festival.com.ua/2009/cosplay.php. 5 Див.: http://anime-festival.com.ua/2009/cosplay.php 6 Див.: http://ru.wikipedia.org/wiki/Толкинисты. 7 Хоббіти (гоббіти) в романах – гібрид людини та кроля. 8 Пехник А. Герої меча і магії: втікачі від реальності чи останні лицарі? // 2. – 2001. – Ч. 2 // http://www. ji.lviv.ua/n24texts/pekhnyk.htm. 9 Там само. 10 Див.: http://www.mhpi.ru/projects/subculture/other/ tolkienists. 11 Там само. 12 Див.: http://ru.wikipedia.org/wiki/Фанфики_о_Сре- диземье. 13 Нестеренко К. Толкієніст при повному пара- ді // День. – 1998. – № 152 //http://www.day.kiev. ua/122374. 14 Там само. 15 Серавин А. Психология ролевого движения // Almanach militarystyczny słowiańskу. – 2005. – Лютий. – С. 30–39. 16 Д и в . : h t t p : / / w w w . d i a l o g i . l v / a r t i c l e . php?id=44&t=0&rub=1. – С. 13. 17 Див.: http://top.ax-sport.com.ua/index.php?cat=60. 18 Галчин О. Ритуальне поховання замість лекції // Україна молода. – 2009. – № 246. 19 Там само. 2 0 Д и в . : h t t p : / / w w w. d i a l o g i . l v / a r t i c l e . php?id=44&t=0&rub=1. 21 Окремим завданням є проаналізувати проблему соціальної поведінки, особливості механізмів формування їх впливу на процеси реформуван- ня соціуму в цілому, а також окремих соціальних структур. 22 Програма ролевих ігор 2010 року в Україні (пода- ємо російською мовою, як у джерелі): «Мафия. Великая Депрессия». Киевская городская роле- вая игра с элементами страйкбола по историчес- ким событиям в Америке 1930-х годов (апрель- май); «Испания. Наука войны» (май); по мотивам событий Кубинской революции 1959 г. Столкно- вение мировоззрений и борьба за свободу. Жар- кие ритмы румбы, аромат сигар, рома и легкое дуновение морского бриза. Вторые майские, база отдыха на Азовском море; «Хроники Нарнии», Игра по «Хроникам Нарнии», К. С. Льюиса. конец июля, Полигон под Полтавой; «Пятигра- дие». Эпизод 5. Герцогство Юга «Пограничный конфликт» Альтернативная историческая игра. 01.07–04.07. Скелева балка, Донецкая область; «Мiж орлами i пiвмiсяцем». Iсторична гра по Українi початку 17 столiття. 22.07–24.07, теоре- тично – Київщина; По мотивам пост-ядерной RPG Fallout. 4.07–26.07, Харьковская обл.; «Пя- тиградие». Эпизод 6. Безлюдный центр империи «Начало Экспансии». Скелева балка, Донецкая область; «Третья Эпоха. Время Людей». Поли- гонная ролевая игра по мотивам ВК. Концеп- туальная игра о Людях Третьей Эпохи. Август, предположительно Киевская обл.; «1899. Первая алмазная война». События англо-бурской войны. 22.08–24.08, Донецкая обл.; «20 лет спустя. Возв- ращение». Традиция Дюма, Господа, легенды, костюмы, шпаги и пистоли, никаких доспехов, человек без костюма – голый. Харьков, Украина. Август предпоследние выходные, предположи- тельно Синельниково» // http://forum.eldar.com. ua/viewforum.php?f=458.

Традиційне та модерне в культурних цінностях молоді урбанізованого середовища України: молодіжні субкультури (за матеріалами інтернет-ресурсів)

Institution

Ähnliche Einträge