Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)

У статті на основі експедиційних матеріалів розглядаються риси традиційного народного житла Переяслав-Хмельницького району Київської області, зокрема, його художні елементи, розміщення в оселі предметів побуту й інших речей. Досліджуються особливості планування, використання будівельних матеріалів т...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Довгань, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37891
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів) / С. Довгань // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 1. — С. 129-131. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37891
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-378912012-10-25T12:14:33Z Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів) Довгань, С. Трибуна молодого дослідника У статті на основі експедиційних матеріалів розглядаються риси традиційного народного житла Переяслав-Хмельницького району Київської області, зокрема, його художні елементи, розміщення в оселі предметів побуту й інших речей. Досліджуються особливості планування, використання будівельних матеріалів та способів зведення житла, що притаманні цьому регіонові. The features of traditional national dwelling of Pereiaslav-Khmelnytskyi district of Kyiv region is considered in the article on the basis of the expeditionary materials, namely, the art elements, placing the subjects of everyday life and other things in the dwelling. As well examined are the special features of house planning and building materials usage and the housing methods which are inherent for the region. 2010 Article Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів) / С. Довгань // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 1. — С. 129-131. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37891 39:728+72.012.8–035(477.41/.42)“185/195” uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника
spellingShingle	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника Довгань, С. Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів) Народна творчість та етнографія
description	У статті на основі експедиційних матеріалів розглядаються риси традиційного народного житла Переяслав-Хмельницького району Київської області, зокрема, його художні елементи, розміщення в оселі предметів побуту й інших речей. Досліджуються особливості планування, використання будівельних матеріалів та способів зведення житла, що притаманні цьому регіонові.
format	Article
author	Довгань, С.
author_facet	Довгань, С.
author_sort	Довгань, С.
title	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)
title_short	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)
title_full	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)
title_fullStr	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)
title_full_unstemmed	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)
title_sort	особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла переяславщини наприкінці хіх – у середині хх століття (на основі експедиційних матеріалів)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Трибуна молодого дослідника
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37891
citation_txt	Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів) / С. Довгань // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 1. — С. 129-131. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT dovganʹs osoblivostíhudožnʹogoozdoblennâvínterêrítradicíjnogožitlapereâslavŝininaprikíncíhíhuserediníhhstolíttânaosnovíekspedicíjnihmateríalív
first_indexed	2025-07-03T19:43:52Z
last_indexed	2025-07-03T19:43:52Z
_version_	1836656186647117824
fulltext	129129 Трибуна молодого дослідникаТрибуна молодого дослідника Традиційне народне житло Переяслав- Хмельницького району Київської області виріз- няється не тільки своїм мальовничим зовнішнім виглядом, але й композиційним розмаїттям і ба- гатством інтер’єру, оздобленого з певним мис- тецьким смаком, притаманним лише українцям. На формування інтер’єру впливало: архітектурно- художнє завершення комплексу житлових спо- руд, зведених із дерева, глини та соломи; їхнє планування; традиції щодо розміщення в оселі предметів побуту та інших речей, без чого не міг уявити свій дім українець (образи, рушники, обереги та інше обладнання). Для будівництва житла на лівобереж- жі Середньої Наддніпрянщини, що обіймає Переяслав-Хмельницький район, використо- вували передусім таку деревину: дуб, сосну, акацію, вербу, лозу та інші, по змозі, породи дерев, які були доступні селянинові залежно від його матеріального становища. Адже цьо- му регіонові притаманне зрубне будівництво та будівництво стін «в сохи» («в шули»). Також використовували місцевий в’язкий суглинок («болото», «глина», «земля»), житню солому, очерет, полову. Стіни «в шули» часто обма- зували сумішшю глини й соломи. Відомо, що деінде велося будівництво т. зв. «лєпок», коли стіни робили з глини, «болота», соломи, оче- рету. Були й хати з «городженими» хмизом, лозою або ж очеретом і «закиданими» глиною стінами 1. Звісно, стіни, у зведенні яких ви- користовували глину, здебільшого необхідно було «виправляти» сумішшю глини із соломою та надавати їм більш привабливого естетично- го вигляду. Зовні стіни зазвичай оздоблювали побілкою, хоча призьбу «підводили» рудою (жовтою) або червоною глиною. Так само «обводили» вікна та двері. Долівку, як правило, робили з глини, добре вирівнювали й мастили. Усередині ж стіни хат завжди були побі- лені, а їхній низ – підведений червоною або рудою глиною. Останнє мало велике символіч- не значення, оскільки вважали, що обведення житла – це замикання кола. Таким чином за- кривали доступ до хати нечистій силі 2. Бували випадки, коли стіни й печі оздоблю- вали декоративним розписом. Стелю найчасті- ше білили. На ній виступали один поздовжній і, залежно від розмірів хати, один, два або й три сергій Довгань ОсОбливОсті худОжньОГО ОздОбленн я в інтеР’єРі тРа диційнОГО житла ПеРеяславщини Н А ПРИкінці хіх –У СЕРЕ ДИНІ х х стОліття (на основі експедиційних матеріалів) У статті на основі експедиційних матеріалів розглядаються риси традиційного народного житла Переяслав- Хмельницького району Київської області, зокрема, його художні елементи, розміщення в оселі предметів побуту й ін- ших речей. Досліджуються особливості планування, використання будівельних матеріалів та способів зведення житла, що притаманні цьому регіонові. Ключові слова: традиційне народне житло, інтер’єр, художні особливості, побут, будівельні матеріали, глина, со- лома, дерево, зрубне будівництво, долівка, піч. The features of traditional national dwelling of Pereiaslav-Khmelnytskyi district of Kyiv region is considered in the article on the basis of the expeditionary materials, namely, the art elements, placing the subjects of everyday life and other things in the dwelling. As well examined are the special features of house planning and building materials usage and the housing methods which are inherent for the region. Keywords: traditional national dwelling, interior, art special features, everyday life, building materials, clay, straw, wood, wooden building, floor, furnace. УДК 39:728+72.012.8–035(477.41/.42)“185/195” 130130 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 1/2010 поперечні сволоки (сволочки). Траплялося, що сволок міг бути й поперечним, а на ньому ле- жали два-три повздовжні сволочки. Сволок по- сідав важливе місце в сільській хаті. Часто його переносили зі старої хати в нову. Сволоки мили, що надавало їм особливого вигляду в хатньому інтер’єрі. Вони були дбайливо вигладжені, не- рідко профільовані. Також на них вирізьблюва- ли хрести, солярні знаки, різні молитви, імена господарів та інших членів родини, а іноді й невеличкі тексти. За сволок клали пучки час- нику, полину, інші освячені трави, аби відляку- вати злих духів. У деяких місцевостях сволоки й сволочки були мальовані восково-жовтим або темно-червоним кольорами. Їх також могли просто білити. Від 50–60-х років ХХ ст. сволоки почали пе- реносити на горище, що привело до зміни худож- ніх особливостей інтер’єру житла. Окрім того, балки, що могли виступати на стелі, замащували глиною та забілювали, що спричинило утворення нової форми стелі – вона стала плоскою. Хоча траплялися й підбиті дерев’яними дошками стелі, які зазвичай білили 3. На Переяславщині, як і загалом на значній території Середньої Наддніпрянщини, напри- кінці XIX ст. було поширене таке планування жител: хата + сіни + комора або хата + сіни. Від початку XX ст. масового розповсюдження набули будівлі з двома житловими приміщен- нями, розділені між собою сіньми. У цих жит- лах спостерігаємо появу «великої хати» («чи- стої», «світлиці»). Інтер’єр таких хат існував у двох варіантах: із піччю – «тепла хата»; без печі або з грубкою – «холодна хата», «хатина» 4. Житло українського селянина вимагало випробуваного віками поділу приміщень за функціональним призначенням. І справді, усе обладнання й предмети інтер’єру традиційної української хати, окрім своїх основних функцій – створення зручнос- тей для відпочинку, зберігання різних речей та оздоблення, – мають і символічне значення. Таке ставлення народжувалося світоглядом селянина, його поетичною душею 5. Так, спальну частину – дощаний піл – розміщували біля печі (біля груби). Його за- стеляли т. зв. «маткою», що виконувала роль сучасного матраца. Окрім того, могли вико- ристовувати й мішки з травою («сіном, соло- мою»), що слугували селянинові подушкою чи матрацом. Накривалися ряднами, кожухами. Заможніші сім’ї мали пір’яні, пухові подушки та «перини», вовняні покривала, які викону- вали функцію ковдри. Над полом вішали жердку, а на ній – хуст- ки, легкий одяг, полотно. На свята жердки прикрашали також веретами, зіллям, різними травами 6. Невід’ємною складовою духовного світу се- лянина та найсвятішим місцем у сільській хаті був покуть. Тут розміщували ікони, і це під- силювало його символічність та святість. Зайшовши в хату, можна було помітити ба- гато витворів народного мистецтва, проте саме на покуті – найбільш урочистій частині жит- ла – розміщували образи, а починаючи з кін- ця ХІХ ст., поряд із ними ставили й портрет Т. Шевченка. Його прикрашали спеціально виготовленими тканими й вишитими рушни- ками, писанками та паперовими квітами 7. Робочу частину виокремлювали біля печі та вхідних дверей. Поруч містився мисник, що складався з кількох поличок, у якому зберігали різноманітний посуд. Проте найпомітніше міс- це належало гончарному посудові: горщикам, макітрам, глечикам, мискам. Миски дуже час- то мали багатий декоративний розпис, тому їх ставили на верхні полиці мисника – ці вироби прикрашали житло. Пізніше з’явилися спеці- альні шафки для посуду, які закривали двома дверцями. Також посуд іноді розміщували на спеціальних поличках над вхідними дверима між сіньми та хатою 8. Не залишалась осторонь не тільки духовно- го, але й художнього життя селянина і піч. До того ж вона була чи не найголовнішим компо- нентом інтер’єру не тільки переяславського, але й українського житла загалом. Піч була «го- дувальницею» родини, домашнім (родинним) вогнищем. Її розміщували в кутку біля входу. 131131 Трибуна молодого дослідникаТрибуна молодого дослідника 1 Польові записи автора, 16 вересня 2009 р., с. Ста- ре, Бориспільський р-н, Київська обл. 2 Польові записи автора, 9 вересня 2009 р., с. Ве- лика Каратуль, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. 3 Польові записи автора, 14 вересня 2009 р., с. Пристро- ми, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. 4 Польові записи автора, 10 вересня 2009 р., с. За- супоївка, Яготинський р-н, Київська обл. 5 Данилюк А. Українська хата. – К., 1991. – С. 47. 6 Польові записи автора, 14 вересня 2009 р., с. Пристро- ми, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. 7 Польові записи автора, 9 вересня 2009 р., с. Ве- лика Каратуль, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. 8 Польові записи автора, 8 вересня 2009 р., с. Вінин- ці, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. 9 Польові записи автора, 14 вересня 2009 р., с. При- строми, Переяслав-Хмельницький р-н, Київ- ська обл. 10 Польові записи автора, 8 вересня 2009 р., с. Лець- ки, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. 11 Польові записи автора, 12 вересня 2009 р., с. Пологи-Яненки, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл. Якщо вхід із сіней був праворуч, то піч роз- ташовували ліворуч від дверей і навпаки. За розмірами вона була чималою, адже на ній мо- гла спати майже вся родина, залежно від кіль- кості членів сім’ї. Іноді піч могла займати тре- тину площі житла. Зазвичай піч мала комин, з якого горизонтальною трубою дим виходив у сіни через отвір («каглу»). У сінях стояв димар («бовдур»), інколи відкритий знизу. Він був таких розмірів, щоби в нього могла влізти гос- подиня. Димар найчастіше виплітали з лози, глини та соломи. Рідше він був дощаний. Біля печі ставили грубку, яка могла слугу- вати припічком. Димохід від грубки до печі був своєрідним продовженням припічка, і це давало змогу обігрівати приміщення взимку 9. Елементи житла та інтер’єру були не просто предметами, але й досить змістовними знаками, що виконували як художню, практичну, так і магічну функції. Скажімо, стіл, що займав чіль- не місце на покуті, був і залишається неодмінною складовою хатнього інтер’єру. Колись його ще вважали своєрідним «мірилом достатку»: у за- можніших родин стіл був із кращої деревини, бідніші родини мали дещо скромніший стіл, а подекуди доводилося робити і «збірний стіл», тобто з різних порід дерев. Форма столу найчас- тіше була прямокутною. Довжина залежала від кількості дітей у родині та розмірів хати 10. Поряд зі столом, якщо цьому сприяли розміри житла, могла стояти й скриня. У ній зберігали святковий одяг, полотно, верети, усі- лякі цінності. Скрині могли бути мальовані в темно-зелений, брунатний, червоний та синій кольори, на тлі яких часом зображували квіти у вазонах. Якщо скриня була з плоским віком, її використовували як стіл. Столи й скрині могли застеляти скатертиною. Лави, що стояли вздовж хати під причіл- ковою та чільною стінами, ставили на масив- них «ковбицях» або кілках, забитих у долів- ку. У заможніших родин вони завжди були застелені декоративними доріжками – т. зв. «лавниками». Їх оздоблювали різнокольоро- вими смугами. Ткали верети з вовни й ко- нопель. На стінах заможніші селяни вішали оздоблені рослинним та геометричним орна- ментами килими 11. До речі, інтер’єр житла на Переяславщині, його декоративно-художні елементи в предме- тах побуту не привертали б до себе такої ува- ги, якби господині щотижня перед вихідними та святами не дбали про чистоту, порядок, ре- гулярно не білили й не малювали стін, печей, не мастили долівки. Особливості інтер’єру, що пов’язані з багатовіковими народними тради- ціями, роблять житло селянина таким мальов- ничим і неповторним.

Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів)

Репозитарії

Схожі ресурси