Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН

В статье освещены направления и основные результаты научной деятельности ИЭА РАН. Исчерпывающе характеризированы достижения в разработке отечественной и зарубежной тематики, выполнение международных проектов. Подчёркнуто значение междисциплинарных и прикладных исследований....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Тишков, В., Півнєва, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Російська етнологія в історіографічному контексті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37896
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН / В. Тишков, О. Півнєва // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 6-14. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37896
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-378962012-10-26T12:05:35Z Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН Тишков, В. Півнєва, О. Російська етнологія в історіографічному контексті В статье освещены направления и основные результаты научной деятельности ИЭА РАН. Исчерпывающе характеризированы достижения в разработке отечественной и зарубежной тематики, выполнение международных проектов. Подчёркнуто значение междисциплинарных и прикладных исследований. The trends and main results of the Institute of Ethnology and Anthropology scientific activities during the last 5 years are elucidated in the article. Delineated are the achievements in the domestic and foreign thematics exploration and the international standards fulfillment as well as underlined is the value of the interdisciplinary and applied studies. 2010 Article Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН / В. Тишков, О. Півнєва // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 6-14. — Бібліогр.: 67 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37896 39(470):061.1ІЕА РАН uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Російська етнологія в історіографічному контексті Російська етнологія в історіографічному контексті
spellingShingle	Російська етнологія в історіографічному контексті Російська етнологія в історіографічному контексті Тишков, В. Півнєва, О. Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН Народна творчість та етнографія
description	В статье освещены направления и основные результаты научной деятельности ИЭА РАН. Исчерпывающе характеризированы достижения в разработке отечественной и зарубежной тематики, выполнение международных проектов. Подчёркнуто значение междисциплинарных и прикладных исследований.
format	Article
author	Тишков, В. Півнєва, О.
author_facet	Тишков, В. Півнєва, О.
author_sort	Тишков, В.
title	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН
title_short	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН
title_full	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН
title_fullStr	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН
title_full_unstemmed	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН
title_sort	нове в дослідженнях інституту етнології та антропології ім. м. м. миклухи-маклая ран
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Російська етнологія в історіографічному контексті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37896
citation_txt	Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН / В. Тишков, О. Півнєва // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 6-14. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT tiškovv novevdoslídžennâhínstitutuetnologíítaantropologííímmmmikluhimaklaâran AT pívnêvao novevdoslídžennâhínstitutuetnologíítaantropologííímmmmikluhimaklaâran
first_indexed	2025-07-03T19:44:06Z
last_indexed	2025-07-03T19:44:06Z
_version_	1836656200802893824
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 6 Метою цієї статті є ознайомлення читачів з основни- ми результатами наукової діяльності Інституту етноло- гії та антропології РАН 1 протягом останніх п’яти років. Для формування ширшого уявлення про Інститут слід спочатку надати його коротку характеристику. Інститут етнології та антропології РАН – провідний дослід- ницький центр у галузі етнології, соціально-культурної та фізичної антропології в Росії. У різний час в Інституті працювали такі видатні вчені, як С. П. Толстов, С. О. То карев, М. М. Чебоксаров, Ю. В. Бромлей, М. Й. Косвен, П. І. Кушнер, М. Г. Левін, В. В. Бунак, Г. Ф. Дебец, В. П. Алексєєв та інші, які зробили істотний внесок у розвиток етнологічної і антропологічної науки. Сьогодні в ІЕА РАН працюють близько ста сімдесяти співробітників, до яких належать також усесвітньо відомі вчені. Основними напрямками наукової діяльності Інституту є розроблення теорії та історії етнологічної і антропологічної науки, етнології російського народу, інших народів Росії та суміжних країн. Досліджується походження й етнокультурна самобутність народів світу. Вивчаються фізична (біологічна) антропологія та еволюція людини, релігієзнавство, кроскультурна пси- хологія та етносоціологія, медична антропологія й ген- дерні дослідження, аудіовізуальна антропологія. Один з найважливіших напрямів діяльності Інституту – при- кладні дослідження та експертні роботи, що стосують- ся сучасних етнополітичних процесів, стану культури та самосвідомості народів Росії, моніторингу етнічних конфліктів. Основу для наукових праць співробітників Інституту формують матеріали, зібрані під час польових дослі- джень, які здійснюються в багатьох регіонах Російської Федерації й за кордоном, разом із ученими та етноло- гічними установами країн і регіонів, які вивчаються (щорічно відбувається приблизно шістдесят-сімдесят експедиційних колективних та індивідуальних виїздів). В експедиційно-польовій роботі увага приділяється як історико-етнографічним проблемам, так і стану сучас- ної культури, а також соціально-культурним адаптаці- ям основного й мігрантського населення. Багато спіль- них проектів здійснюється разом із науковими устано- вами країн ближнього зарубіжжя (Україна, Білорусь, Туркменистан, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Литва, Латвія), з науковими організаціями Польської, Угорської, Сербської, Чорногорської, В’єтнамської ака- демій наук, а також із закордонними дослідницькими центрами й окремими вченими США, Франції, Німеччини, Швеції, Китаю, Монголії та інших країн. Результати наукових досліджень публікуються в монографіях і збірниках статей (в Інституті щорічно виходить понад п’ятдесят книг і біля п’ятисот наукових статей), а також у періодичних і серійних виданнях: «Этнографическое обозрение», «Народы и культуры», «Расы и народы», «Этнографическая библиотека», «Полевые исследования ИЭА РАН», «Вестник антропо- логии», «Бюллетень Сети этнологического мониторин- га и раннего предупреждения конфликтов», «Этнополитическая ситуация в России и сопредельных государствах. Ежегодный доклад Сети этнологического мониторинга», «Исследования по прикладной и неотлож- ной этнологии» 2. Інститут має у своєму розпорядженні багаті та різно- манітні архівні матеріали, серед яких – оригінальні колек- Валерій Тишков, олена півнєва нове в дослідженнях інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая ран Valerii Tyshkov, Olena Pivnieva. The New Discoveries of the Miklukho-Maklai Institute of ethnology and Anthropology (russian Academy of Sciences) The trends and main results of the Institute of Ethnology and Anthropology scientific activities during the last 5 years are elucidated in the article. Delineated are the achievements in the domestic and foreign thematics exploration and the international standards fulfilment as well as underlined is the value of the interdisciplinary and applied studies. Keywords: ethnology general theory, the russians, the nations of russia, world nations, anthropology, ethnosociology, ethnological examination. Валерий Тишков, Елена Пивнева. Новое в исследованиях института этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо- Маклая РАН В статье освещены направления и основные результаты научной деятельности ИЭА РАН. Исчерпывающе охарактеризированы достижения в разработке отечественной и зарубежной тематики, выполнение международных проектов. Подчёркнуто значение междисциплинарных и прикладных исследований. Ключевые слова: общая теория этнологии, русские, народы России, народы мира, антропология, этносоциология, этнологическая экспертиза. 39(470):061.1ІЕА РАН ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 7Валерій Тишков, Олена Півнєва. Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН ції Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті за період 1870–1920 років, Архівна колекція М. М. Миклухи-Маклая, особисті фонди видатних етнографів: М. М. Чебоксарова, С. О. Токарева, Н. Г. Левіна, В. В. Богданова, Ю. П. Петрової- Аверкієвої та ін. Значну частину архівних справ форму- ють експедиційні матеріали Інституту 1940–1990 років. Унікальні етнографічні, археологічні та антропологічні колекції містяться в чотирьох музейних підрозділах ІЕА РАН. Це матеріали з етнографії народів Росії, країн Азії, Америки, Австралії й Океанії, Африки (на їх основі в Інституті діє постійна експозиція «Культури народів світу»); це результати археологічних розкопок у Середній Азії (знахідки датуються від X тисячоліття до н. е. до піз- нього середньовіччя, у колекціях: знаряддя праці та зброя, кераміка, прикраси). В Інституті є багата колекція портретів-реконструкцій, що забезпечують наочне розу- міння антропологічного типу людей минулих історичних епох, інші матеріали з антропології давнього та сучасного населення Росії та світу. Музейні та архівні колекції ІЕА РАН використову- ються в експозиційній та освітній діяльності (Інститут бере участь у педагогічному процесі більше тридцяти вищих навчальних закладів і шкіл Москви та інших міст Росії, а також зарубіжних країн). Здійснюється популяризація і трансляція наукових знань засобами візуальних технологій, зокрема, на центральних теле- каналах Росії. Упродовж останніх років відреставрова- но багато архівних фільмів і знято нові стрічки з етно- логії, антропології та археології, традиційної культури народів світу 3. Створено електронний фотоархів Інституту із забезпеченням зовнішнього доступу до багатих зібрань фотографій, накопичених більш ніж за століття експедиційної етнографічної діяльності вітчизняних учених. Серед найважливіших відзначи- мо проект, над яким Інститут працює разом з наукови- ми установами Росії та країн СНД від початку 1990-х років, – створення багатотомної історико- етнографічної серії «Народы и культуры». Після видан- ня в 1950–1960-х роках серії «Народы мира» це перший дослідницький і видавничий проект такого масштабу. Головні переваги серії полягають у тому, що в ній пода- но повно сучасну інформацію про ту чи іншу етнічну спільноту, а основними авторами текстів є вчені, які представляють ці народи. Різноманітні відомості, які містяться в книгах, зумовлюють важливість зазначе- них публікацій для управлінської практики, для систе- ми вищої та середньої освіти, а також для широкого кола читачів. Протягом останніх років серія поповни- лася черговими фундаментальними томами, що при- свячені прибалтійсько-фінським народам, тюркським народам Криму й Сибіру, абхазам, бурятам, народам Західного та Північно-Східного Сибіру 4. За жанром і науковою важливістю до цих томів подібні авторські узагальнюючі монографії, які нещодавно побачили світ, присвячені вірменському та обсько-угрським (ханти й мансі) народам 5. Значний інтерес для широкого кола фахівців і гро- мадськості становлять нові енциклопедичні видання, зокрема «Народы России. Атлас культур и религий» 6. У праці вміщено сучасну інформацію про народи Росії, їхню історію, традиційну культуру, релігії. Докладні карти створюють уявлення про характер розселення етнічних спільнот, масштаби поширення основних конфесій і традиційних вірувань у Росії, що дозволяє отримати різнобічні знання про розмаїття етнокуль- турної мозаїки російського суспільства. Серію етнографічних альбомів ІЕА РАН поповнили книги, присвячені питанням традиційного мистецтва росіян Європейської Півночі, народів Західного та Північно-Східного Сибіру 7. Вони містять цінний ілю- стративний матеріал, який створює уявлення про різно- манітність і багатство культури народів Росії та можуть бути важливим джерелом вивчення етнокультурної спадщини. Неабияке освітнє значення має цикл праць, присвячених народним традиціям, а також святково- обрядовій культурі, народним знанням, художнім про- мислам і ремеслам, господарським практикам, тради- ціям харчування та ін. 8 Помітний внесок здійснено в розроблення загально- теоретичних проблем етнології та суміжних з нею дис- циплін 9. Насамперед переглянуто панівну у вітчизня- ному суспільствознавстві теорію етносу та її політичні впливи, запропоновано нове трактування феномену етнічності, висунуто низку фундаментальних концеп- туальних положень і теоретичних новацій, пов’язаних із природою феномену етнічності, основами устрою багатоетнічних держав, державного ладу Росії, зі стра- тегією та механізмами національної політики 10. Багато є новаторського в досвіді вивчення сучасних етногене- тичних міфів, який виявляє мобілізуючу роль образів минулого в етнополітичному процесі, особливо за еска- лації міжетнічної напруги 11. Уперше у вітчизняній науці здійснено спробу аналізу варіативності націона- лізму, його політичного значення й символічної ролі в сучасних суспільствах 12. Досягнуто успіху в публікації джерел та введенні до наукового обігу класичної спадщини 13. Видано кілька книг про життєвий шлях і наукову спадщину видатних учених, які помітно вплинули на розвиток етнології та антропології в нашій країні в XX ст. 14 Значну увагу було приділено виданню російською мовою праць зарубіж- них учених 15. Вітчизняна тематика Значну роль у дослідженнях Інституту має вітчизня- на проблематика, яку розробляють у таких відділах: етнології російського народу, народів Півночі та Сибіру, Кавказу. У працях останніх років особливу увагу приді- ляють міграційним рухам та адаптації росіян у зонах пізнього розселення, їхньому соціально-культурному статусу, трансформаціям в історико-культурному роз- витку, етнічним аспектам формування нової громадян- ської ідентичності 16. Важливою є двотомна колективна монографія «Русские Рязанского края», яка стала під- сумком багаторічних експедиційних досліджень, музейних і архівних пошуків, здійснених співробітни- ками Інституту в Рязанському краї 17. Ще в одній фун- даментальній праці «Очерки русской народной ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 8 Російська етнологія в історіографічному контексті культуры» досліджено формування світогляду, історич- ної пам’яті, багатовікового народного досвіду та знань російського народу 18. Помітний внесок здійснено до комплексного розроблення теми «Русские за рубе- жом» 19. У вивченні Півночі та Сибіру особливе наукове та прикладне значення мало розроблення питань, пов’язаних із сучасним станом корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру й Далекого Сходу, із проблемами їх адаптації до нових соціально-економічних і політич- них умов 20, а також із правовими аспектами сучасного життя 21. Особливу увагу було приділено питанню прак- тичної реалізації наукових розробок у сучасній суспіль- ній практиці. Як приклад можна назвати незалежну експертну доповідь, присвячену нечисленним народам Півночі, Сибіру й Далекого Сходу. У ній не лише вміщено аналіз проблем, але й запропоновано стратегію багато- варіантного саморозвитку в рамках так званої «культур- нозорієнтованої модернізації» замість традиціоналіс- тичних охоронних настанов на основі державного патер- налізму й культурного ізоляціонізму, які тривалий час були панівними. Багато зроблено в дослідженні проблем соціальної організації народів Сибіру 22, значний обсяг праць був пов’язаний із вивченням і публікацією епічної спадщини сибірських аборигенів 23. Здійснено роботу, пов’язану з архівними матеріала- ми ІЕА РАН, у результаті якої вийшли у світ п’ять випус- ків раніше закритих для публікації так званих «доповід- них записок» 1950 – початку 1990-х років, написаних співробітниками Інституту для партійних чи держав- них інстанцій за підсумками експедиційних виїздів до Російської Півночі. Сьогодні ці документи стали цінни- ми джерелами, що засвідчують вплив управлінських рішень на життєдіяльність північних народів 24. Вивчалися проблеми традиційних інститутів, етноісто- рична та культурна спадщина народів Кавказу 25. Дослідження етнокультурного розвитку народів регіо- ну в умовах сучасних глобалізаційних процесів вияви- ло, що в кавказьких соціумах, громадська думка яких у цілому налаштована проти агресивних інноваційних впливів, наслідки глобалізації мають суперечливий характер. Одним із механізмів протистояння вважаєть- ся вірність традиції, у якій убачають порятунок від незрозумілої та ворожої стихії глобалізації. Водночас багато сторін сучасного кавказького життя зазнало суттєвих змін, причому не тільки у сфері матеріального й господарського побуту, але й у соціонормативній культурі. Це свідчить про наявність у кавказьких соціумах певних адаптативно-селективних механізмів, які актуалізовані в сучасній соціальній практиці 26. Уперше розглянуто проблему шаманства та досліджено різновиди шамансько-магічної практики в народів Дагестану. Значну увагу приділено ролі суфійського фактора в становленні та розвитку сучасної етнополі- тичної ситуації в Кавказькому регіоні 27. На основі матеріалів Урало-Поволжя виявлено різні форми взаємної соціокультурної адаптації в етнічно змі- шаних поселеннях 28. Розроблено нові принципи підходу до аналізу процесів еволюції сільських поселень. Цей підхід дозволяє подолати недоліки двох протилежних поглядів: звичайної практики аналізу еволюції мережі сільських поселень, яка не враховує етнічного фактора, і поширеної в етногеографії традиції оперувати винятко- во «етнічними територіями», не враховуючи ні реальної мережі поселень із усталеними між ними господарськи- ми, культурними, побутовими та іншими зв’язками, ні природно-географічних умов, ні транспортних комуні- кацій, ні адміністративних кордонів 29. Закордонна тематика До сфери зацікавлень належала етнокультурна ситуа- ція в прикордонних територіях. Наприклад, разом з українськими та білоруськими колегами виконано про- екти з проблем українсько-білорусько-російського при- кордоння. Предметом вивчення стали регіональні осо- бливості в демографічній, мовній, конфесійній сферах, ландшафтно-топографічна та архітектурно- планувальна своєрідність організації середовища жит- тєдіяльності, культурна специфіка, а також ідентич- ність населення цих територій і роль кордонів у її фор- муванні 30. Спільно з українськими колегами проведено дослідження міжетнічного сприйняття (на прикладі вивчення образів Росії та України українською та росій- ською молоддю) 31. Здійснено аналіз ролі української та російської еліт, ЗМІ, підручників з історії двох країн у формуванні цих образів 32. Одним із важливих напрямів досліджень стало спіль- не з французькими етнологами й антропологами обго- ворення проблем ідентичності та націєтворення в євро- пейських країнах, а також мультикультурної природи сучасних націй. У цьому контексті було вивчено пробле- му сучасних категорій і понять у науці й суспільно- політичній практиці, яку використовують відносно різних груп не лише в процесі власне досліджень, але й під час опитувань (зокрема при переписах населення). Ця категоризація населення справляє конструктивний вплив на самосвідомість людей, створюючи узагальне- ні категорії на зразок «меншини», «мігранти» і та ін. 33 Значну частину праць із європеїстики було присвя- чено сучасним тенденціям у динаміці етнокультурних рис Європи під впливом інтеграційних процесів, глоба- лізації та міграції населення. Результатом польових досліджень соціально-антропологічного характеру в різних регіонах Європи, численних інтерв’ю, аналізу юридичних актів і статистичних даних стала тритомна праця «Европейская интеграция и культурное много- образие» 34. На основі європейських матеріалів зробле- но оригінальні висновки про роль громадянського сус- пільства в інтеграції етнічно змішаного середовища. Докладно описано та вивчено історично зумовлені «відцентрові» й «доцентрові» тенденції в змінах етніч- ної культури, а також сформовані на їх основі культурні моделі поведінки, які відображено в громадських інсти- тутах (соціальні групи, їхнє середовище, інститути комунікації), у знаковій сфері (ідеологія, символіка, культурні коди, ментальність, картина світу), у практи- ці повсякденної поведінки (звичаї, ритуали, обряди, церемонії, етикет, норми поведінки, стереотипи пове- дінки, зокрема міжетнічні) 35. ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 9 У ході вивчення народів Америки було розглянуто широке коло питань, пов’язаних із владою як соціо- культурним феноменом – проблемами історичної типо- логії потестарних і державних структур, питаннями походження та історичної динаміки ранніх форм соці- альної стратифікації, еволюції владно-управлінських функцій та ієрархічних структур у державах різного типу 36. На основі значного масиву етнографічних даних (зокрема, враховуючи польові матеріали, зібрані в Австралії) досліджено форми соціальної організації в мисливців і збирачів Австралії, Африки та Південної Азії, запропоновано оригінальні підходи до вивчення про- блем соціальної еволюціі 37. Звернено увагу на процеси перетворень у соціаль- них нормах і культурі народів Центральної Азії, просте- жено етапи та фактори цих перетворень, механізми й шляхи модернізації. Розгляд центральноазійського досвіду модернізації дозволив, зокрема, дослідити теоре- тичну проблему нерівномірності розвитку різних сус- пільств, відповісти на питання про особливості проце- сів модернізації в мусульманських країнах, а також вивчити своєрідність характеристик радянської та пострадянської модернізації. Отримано нові дані, що пов’язані з проблемами етногенезу й етнічної історії, матеріальної, духовної культури, сучасних етнічних та етнополітичних процесів у народів Середньої Азії та Казахстану 38. Міждисциплінарні дослідження За традиційною для інституту «хорезмійською» тематикою вивчено становлення ранньосередньовіч- ного та середньовічного суспільств в низині Амудар’ї та проблеми культурних процесів у північних районах Ахеменідської імперії в IV ст. до н. е. 39 Як продовження Хорезмської експедиції здійснюються спільні з казах- ськими колегами розкопки головної пам’ятки IX–X ст. н. е. в низині Сирдар’ї (городище Джанкет), за підсумками п’ятирічних досліджень підготовано колек- тивну монографію 40. Отримано нові матеріали щодо етногенезу народів Прикаспійського й Північно- кавказького регіонів наприкінці I – на початку II тися- чоліття. Співробітники Інституту здійснили розкопки ранньосередньовічної пам’ятки Пор-Бажин (Тува), вия- вивши унікальні матеріали, пов’язані з ранньосеред- ньовічною історією Євразії. Продовжено археологічні й антропологічні дослідження в складі Маргіанської археологічної експедиції під керівництвом В. І. Саріаніді, пов’язані з пам’яткою періоду бронзи Гонур-Депе. Накопичено значну інформацію в галузі фізичної антропології 41. На вищому рівні знань, завдяки вико- ристанню нових методик, таких як антропоестетика, антропогенетика й демографія, антропоекологія, досліджу- валися адаптаційні, міграційні та метисаційні механіз- ми в процесі формування сучасного населення Євразії 42. Запропоновано новий підхід до аналізу проблем еволю- ції людини та її предків 43. Здійснюються роботи, пов’язані з проблемами антропо- логічної реконструкції (упродовж 2004–2008 років виконано двадцять дві скульптурні та дев’яносто чоти- ри графічні реконструкції). Матеріалом для багатьох реконструкцій стали археологічні знахідки з розкопок поховань давньої людини на території РФ та інших країн. Особливо слід відзначити виконані впродовж останніх років реконструкції скульптурних зображень історичних діячів Казахстану (у рамках державної про- грами Казахстану). Результати наукової пластичної реконструкції демонструються на виставках, висвітлю- ються в пресі. Те, як виглядали наші предки на різних етапах свого розвитку, засвідчує, наприклад, книга- альбом Г. В. Лебединської «Облик далёких предков» 44, у якій уміщено ілюстрації двохсот сорока дев’яти гра- фічних і скульптурних реконструкцій, виконаних за методом, розробленим М. М. Герасимовим і його шко- лою. Успішно розробляється новий теоретичний напрям еволюційної антропології – етологія людини, пов’язаний з пошуком універсалій людської поведінки, з аналізом еволюційних засад і механізмів агресії та примирення, родинного й реципрокного альтруїзму, статевої пове- дінки та вибору статевого партнера, просторової пове- дінки людини. У працях останніх років розкрито важ- ливість еволюційних складових у соціальній поведінці сучасної людини та в її невербальній комунікації 45. Здійснювалися кроскультурні дослідження соціально- психологічних процесів у сучасному суспільстві, психо- логічної адаптації представників традиційних культур до модернізації способу життя 46. Виконано оригіналь- не теоретично-емпіричне дослідження впливу культу- ри (цінностей, тимчасової орієнтації, рівня релігійнос- ті) та соціального капіталу (довіри й громадянської ідентичності) на соціально-економічний розвиток сус- пільства. Запропоновано новий культурно-специфічний підхід до групування цінностей, за допомогою якого простежено вплив культури на соціально-економічні установки росіян 47. Етносоціологи Інституту зосередили зусилля на ана- лізі сучасних етносоціальних процесів у їх варіантнос- ті, взаємодії та конкретних проявах у різних сферах життя. Останні публікації демонструють нове розумін- ня соціальної структури сучасних народів, процесів модернізації та реетнізації культури, сприяють осмис- ленню національних відносин як індикатора соціально- етнічного розвитку пострадянського суспільства 48. Уведено до наукового обігу матеріали масштабних етносоціологічних досліджень, присвячених аналізу етнорегіональних аспектів адаптації населення Росії та країн СНД до реалій сучасного життя. Отримано нові дані щодо формування етнічної та конфесійної, гендер- ної та сімейної, регіональної та громадянської ідентич- ності, виявлено чинники їх функціонування, а також визначено їхню роль у сучасних адаптаційних проце- сах 49. Тривало вивчення особливостей конструювання ген- дерної ідентичності, гендерних стереотипів і їх проявів у різних етнічних та конфесійних середовищах, а також історії повсякденності в побуті різних соціальних груп, антропології вікових відмінностей з урахуванням впли- ву гендерного й етнічного чинників. Особливу увагу впродовж останніх років приділяли виявленню гендер- Валерій Тишков, Олена Півнєва. Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 10 Російська етнологія в історіографічному контексті них змін у російському суспільстві та зарубіжних краї- нах. Одним з найважливіших результатів став висновок про те, що сучасна гендерна революція, не знищуючи зумовлених статевим диморфізмом природних статевих відмінностей, означає різке ослаблення гендерної поля- ризації. Цей процес є глобальним і простежується на трьох рівнях: суспільного розподілу праці, нормативно- го канону маскулінності й фемінінності та індивідуаль- них психологічних рис і самосвідомості 50. Розроблялися різні аспекти теми «Етнічна екологія» як міждисциплінарної галузі досліджень, яка передба- чає комплексне вивчення процесів взаємодії народів (етносів) або окремих їх частин із природним та соціально-культурним середовищем методами етно- графічної, демографічної, антропологічної, географіч- ної, медико-біологічної наук 51. Співробітниками Інституту проведено аналіз релі- гійної ситуації в окремих регіонах сучасної Росії, а також країнах ближнього й далекого зарубіжжя. Вивчалися православ’я, протестантизм, іслам, буддизм, іудаїзм, так звані «нові релігії», традиційні вірування та пов’язані з ними проблеми людського мислення, взає- модія етнічних традицій з різними конфесіями, взаємозв’язок національних і конфесійних проблем у суспільстві 52. Було розроблено теоретичні питання в рамках цього напряму. Ареною для їх обговорення є, зокрема, щорічна науково-богословська конференція «Наследие Серафима Саровского и судьбы России», яку організовує Фонд Серафима Саровського й різні науко- ві організації. Інститут етнології та антропології РАН бере організаційну та творчу участь у цих заходах, допомагає у виданні матеріалів конференцій 53. Прикладні дослідження Прикладні дослідження Інституту етнології та антро- пології РАН, пов’язані із забезпеченням практичних потреб російського суспільства й держави, здійснюють- ся за такими основними напрямами: вивчення на замовлення державних міністерств і відомств, наукове консультування держструктур, соціологічні та експерт- ні дослідження, розроблення проектів нормативних правових документів федерального рівня, етнологічна експертиза. У рамках цієї статті ми маємо можливість висвітлити лише деякі найбільш суттєві результати цієї роботи. У практичній діяльності зі стабілізації етнополітич- ної ситуації в пострадянському просторі застосовують досвід та інформацію експертів створеної в 1993 році на базі Інституту Мережі етнологічного моніторингу. Отримані на основі щоквартального моніторингу дані про рівень суспільно-політичної напруженості в регіо- нах Російської Федерації об’єднуються у зведені таблиці й формують загальноросійські тренди. Динамічні ряди рейтингу конфліктності публікуються в щорічних допо- відях 54, бюлетенях 55, методологію та методику подано в спеціальній монографії 56. Система етнологічного моніторингу висвітлює стан етнічних відносин у два- надцяти пострадянських державах і сорока суб’єктах Російської Федерації. На підставі даних моніторингу та матеріалів комплексних досліджень розроблено систе- му рекомендацій щодо вдосконалення державної етніч- ної політики Російської Федерації 57, написано колек- тивну монографію прикладного характеру, орієнтова- ну на ознайомлення державних осіб з етнокультурною ситуацією в російській частині Кавказу 58. Вивчалася роль культурних стереотипів у поширенні упереджень і расистських поглядів у масовій свідомо- сті 59. Перший російський досвід вивчення проблеми «нових етнічних груп» з метою вдосконалення етнічної політики в Російській Федерації висвітлено в праці «Новые этнические группы в России» 60, у якій на осно- ві значного матеріалу досліджень, здійснених у бага- тьох регіонах країни, показано механізми ускладнення етнокультурного середовища, громадські та політичні реакції, які відповідають цьому процесу 61. 2009 року Інститут етнології та антропології РАН під- готував спеціальну доповідь для Ради Європи «Статус и поддержка языкового разнообразия в Российской Федерации» у зв’язку з перспективами ратифікації Росією Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Спільно з Міністерством регіонального розвитку Російської Федерації, Представництвом Європейської Комісії в Росії в рамках Спільної програми «Национальные меньшинства в России: развитие языков, культуры, СМИ и гражданского общества» було розроблено низку рекомендацій з питань імплемента- ції Хартії. У межах прикладних досліджень здійснено оцінку процесу та результатів Усеросійського перепису 2002 року (питання фіксації соціальної ідентичності населення: громадянство, мовна та етнічна належ- ність, осілість); аналіз впливу політичних і громадських дебатів, присвячених питанням соціальної ідентичнос- ті, на суспільну свідомість. Опубліковано три колектив- ні монографії – єдині в Росії і за кордоном фундамен- тальні джерела з проблем Усеросійського перепису 2002 року. Основні положення проведених досліджень використано Федеральною службою державної статис- тики (Росстат) для розроблення програми Всеросійського перепису населення 2010 року. Головним доказом актуальності й потрібності знань і методів етнологічної науки для вироблення основних засад управління суспільством і державою стала робота ІЕА РАН у межах реалізації цільових програм «Москва многонациональная: формирование гражданской солидарности, культуры мира и согласия» та «Столица многонациональной России». У публікаціях, присвяче- них підсумкам проекту, висвітлено етнокультурні про- цеси в московському мегаполісі, охарактеризовано складність взаємної адаптації москвичів-старожилів і мігрантів, особливості взаємодії юних москвичів різ- них національностей 62. Виявлено проблемні ситуації в міжкультурній взаємодії в столиці та розроблено меха- нізми підвищення ефективності міжконфесійного й міжетнічного діалогу в молодіжному середовищі 63. Проблемам поліпшення міжетнічних відносин у росій- ській столиці й у Росії в цілому, присвячено серію публі- кацій, які розкривають актуальну і гостру проблему, пов’язану з діяльністю російських ЗМІ 64. ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 11 У рамках федеральної цільової програми «Формирование установок толерантного сознания и про- филактика экстремизма в российском обществе» здійсне- но науково-методичну розробку та апробацію активних методів підготовки школярів до ефективного міжетнічно- го й міжконфесійного діалогу. Розроблено програми занять з етнології народів Росії для школярів, програми та методи тренінгу міжкультурної взаємодії для школярів старших класів та студентів коледжів, а також інструкції для вчителів та вихователів із практичними порадами та науково-методичними поясненнями. Підготовано й опу- бліковано комплект науково-методичної літератури з освітнього курсу та тренінгу 65. Праці містять аналіз соціально-психологічних проблем розвитку етнічної іден- тичності, етнічних стереотипів та упереджень у дітей і підлітків, а також теорії та методи зменшення впливу сте- реотипів і упереджень, практичні програми поліпшення міжетнічних відносин у сфері освіти. Значну увагу було приділено розробленню методо- логічних концепцій і практичних рекомендацій для популяризації етнологічної науки. Проблеми полікуль- турної освіти, міжкультурної комунікації з погляду етнолога вивчено, наприклад, у праці «Мир традиций и межкультурное общение. В помощь школьному учите- лю» 66. У ній опубліковано вибрані лекції з етнології, які можуть стати в пригоді при підготовці уроків народо- знавства, а також у шкільних курсах зі світовії худож- ньої культури та історії. У цілому етнологічна наука упродовж останніх років продемонструвала значні досягнення. Справляє вражен- ня новизна та різноманітність тематики, прихильність до класичних етнографічних методів отримання нового знання та висока продуктивність і скромність переваж- ної більшості науковців. Важливу роль упродовж цих років відігравали додаткові можливості, що їх найактив- ніші вчені отримували через систему грантів двох фон- дів підтримки наукових досліджень: Російського гумані- тарного наукового фонду та Російського фонду фунда- ментальних досліджень. Підтримка цими фондами ініці- ативних та видавничих проектів, експедиційних робіт, наукових конференцій і поїздок їх учасників у багато разів перевищувала всі інші зовнішні джерела фінансу- вання нашої гуманітарної науки. У запропонованій статті розглянуто праці Інституту етнології та антропології РАН і роботи, виконані спіль- но з ученими інших наукових і вузівських центрів. Однак етнологія та антропологія успішно розвивають- ся й у інших наукових установах, а також у вузівських колективах, особливо на небагатьох кафедрах етноло- гії, соціально-культурної та фізичної антропології. У сфері соціально-культурної антропології або на межі наук почали успішно працювати історики, лінгвісти, соціологи, психологи, політологи та культурологи. Справжніми загальноросійськими оглядами стану нашої науки в масштабах усієї країни стали регулярні конгреси етнологів і антропологів Росії, які проходять раз на два роки. Уже відбулося вісім таких конгресів. Опубліковані матеріали останніх конгресів створюють вражаючу картину сучасної етнології з усіма її досяг- неннями та проблемами 67. 1 Постановою Президії АН СРСР від 15 люто- го 1933 року в Ленінграді було створено Інститут антропології, археології та етно- графії АН СРСР, з якого пізніше утворився в Москві Інститут етнографії АН СРСР, перейменований згодом в Інститут етноло- гії та антропології РАН. Сучасна повна назва інституту – Установа Російської ака- демії наук Ордена Дружби народів Інститут етнології та антропології ім. М. М. Миклухи- Маклая (ІЕА РАН). 2 Основні підсумки діяльності та списки публікацій інституту містяться в щорічних звітах ІЕА РАН (М., 2003–2009). 3 «Летопись моржового клыка» (2004), «Охотники студеных берегов» (2004), «Люди Берингова пролива» (2005), «Костяной берег Севера» (2006), «Сокровища чуванцев» (2006), «Странники тумана» (2006), «Наследники таймырских шаманов» (2006), «Лики времени» (2007), «Герасимов. Уроки мастерства» (2007), «Страна рукотворных камней» (2007), «Добро пожаловать в Энурмино!» (2007), «Наедине с волками» (2008), «Тайны древ- них гробниц» (2008); ін. 4 Прибалтийско-финские народы / Отв. ред. Е. И. Клементьев, Н. В. Шлы- гина. – М., 2003; Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки / Отв. ред. С. Я. Козлов, Л. В. Чижова. – М., 2003; Буряты / Отв. ред. Л. Л. Абаева, Н. Л. Жуковская. – М., 2004; Народы Западной Сибири / Отв. ред. И. Н. Гемуев, В. И. Молодин, З. П. Соколова. – М., 2005; Тюркские народы Сибири / Отв. ред. Д. А. Функ, Н. А. Томилов. – М., 2006; Абхазы / Отв. ред. Ю. Д. Анчабадзе, Ю. Г. Аргун. – М., 2007; Тюркские народы Восточной Сибири / Отв. ред. Д. А. Функ, Н. А. Алексеев. – М., 2008; Народы Северо- Востока Сибири / Отв. ред. Е. П. Батьянова, B. A. Тураев. – М., 2009. 5 Тер-Саркисянц А. Е. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в. – М., 2005; Соколова З. П. Ханты и манси. Взгляд из XXI века. – М., 2009. 6 Народы России. Атлас культур и религий / Под ред. А. В. Журавского, О. Е. Казьминой, В. А. Тишкова. – М., 2009. 7 Дмитриева С. И. Традиционное искусство русских Европейского Севера. – М., 2006; Соколова З. П. Народы Западной Сибири. Этнографический альбом. – М., 2007; Тишков В. А. Тундра и море. Чукотско- эскимосская резьба по кости. – М., 2008. 8 Баня и печь в русской народной тради- ции / Отв. ред. В. А. Липинская. – М., 2003; Морозов И. А., Слепцова И. С. Круг игры: Праздник и игра в жизни севернорусско- го крестьянина (конец XIX – начало XX в.). – М., 2004; Хлеб в народной куль- туре: Этнографические очерки / Под ред. С. А. Арутюнова, T. A. Воро- ниной. – М., 2004; Хмельное и иное: напитки народов мира / Отв. ред. С. А. Ару- тюнов, Т. А. Воронина. – М., 2008; Фролова А. В. Русский праздник. Традиции и инновации в праздниках Архангельского Севера XX – начала XXI века / Отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 2009. 9 Губогло М. Н. Концептуально-понятийное переоснащение этнической проблематики в научных исследованиях и политической практике. – М., 2004; Артемова О. Ю. Охотники /собиратели и теория перво- бытности. – М., 2004; Антропология на пороге III тысячелетия. – Т. 1–2. – М., 2004; Белик А. А. Историко-теоре тические проблемы психологической антрополо- гии. – М., 2005; Междис циплинарные исследования в контексте социально- культурной антропологии. – М., 2004; Этноэкологические исследования. – М., 2004; Пушкарева Н. Л. Гендерная тео- рия и историческое знание. – СПб., 2007; ін. 10 Тишков В. А. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. – Примітки Валерій Тишков, Олена Півнєва. Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 12 Російська етнологія в історіографічному контексті М., 2003; Тишков В. А. Этнология и полити- ка. – 2-е изд. доп. – М., 2005. 11 Шнирельман В. А. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье. – М., 2003; Шнирельман В. А. Быть аланами: интеллектуалы и политика на Северном Кавказе в XX веке. – М., 2006. 12 Национализм в мировой истории / Отв. ред. В. А. Тишков, В. А. Шнирельман. – М., 2007. 13 Россия в Калифорнии. Русские документы о колонии Росс и российско- калифорнийских связях, 1803–1850 / Составление и подготовка издания: А. А. Истомин, Дж. Р. Гибсон, В. А. Тишков. – М., 2005; Иванова Л. А. Куковская коллекция Петербургской Кунсткамеры: проблемы источниковеде- ния и атрибуции. – М., 2005; Миллер Г. Ф. История Сибири / Отв. ред. С. И. Вайнштейн и Е. П. Батьянова. – М., 2005; Виноградов Г. С. Этнография детства и русская народная культура в Сибири / Сост., коммент., аннотированный именной и географический указатели А. А. Сириной и О. А. Акулич. – М., 2008. 14 Репрессированные этнографы / Отв. ред. Д. Д. Тумаркин. – М., 2003; Выдающиеся отечественные этнологи и а н т р о п о л о г и X X в е к а / Отв. ред. В. А. Тишков, Д. Д. Тумаркин. – М., 2004; Тишков В. А. Наука и жизнь. Разговоры с этнографами. – СПб., 2008. 15 Малиновский Б. Избранное: Динамика культуры. – М., 2004; Уайт Л. Избранное: Эволюция культуры. – М., 2004; Эванс- Причард Э. Теории примитивной рели- гии. – М., 2004; Шлее Г. Управление кон- фликтами: теория и практика. – М., 2004; Годелье М. Загадка дара. – М., 2007; Шеффер И. Лапландия. – М., 2008; Райхл К. Тюркский эпос: Традиции, формы, поэтическая структура. – М., 2008; ін. 16 Мировоззрение и культура севернорус- ского населения / Отв. ред. И. В. Власова. – М., 2006; Буганов А. В., Громыко М. М. О воззрениях русского народа. – 2-е изд. – М., 2007; Русские: история и этнография / Ред. И. В. Власова, В. А. Тишков. – М., 2008; Кузнецов С. В. Хозяйственные, религиозные и правовые традиции рус- ских конца XIX – начала XXI в. – М., 2008; Очерки русской народной культуры / Отв. ред. И. В. Власова. – М., 2009. 17 Русские Рязанского края / Отв. ред. С. А. Иникова. – М., 2009. – Т. 1–2. 18 Очерки русской народной культуры / Отв. ред. и сост. И. В. Власова. – М., 2009. 19 Нитобург Э. Л. Русские в США: История и судьбы, 1870–1970: Этноисторический очерк. – M., 2005; Святыни русского зару- бежья в США / Авт.-сост. и отв. ред. Т. В. Таболина. – М., 2006; Живет душа России: неизвестные страницы рус- ского зарубежья / Отв. ред. и сост. Т. В. Таболина. – М., 2007. – Вып. 2. 20 В поисках себя: Народы Севера и Сибири в постсоветских трансформациях / Отв. ред. Е. А. Пивнева, Д. А. Функ. – М., 2005; Практика постсоветских адапта- ций народов Сибири / Отв. ред. Д. А. Функ, X. Бич, Л. Силанпяя. – М., 2006; Этнокультурное взаимодействие и социо- культурная адаптация народов Севера России / Отв. ред. В. И. Молодин, В. А. Тишков, сост. Е. А. Пивнева. – М., 2006; Миссонова Л. И. Уйльта Сахалина: большие проблемы мало- численного народа. – М., 2006. 21 Сборники под редакцией Н. И. Новиковой: Олень всегда прав. Исследования по юри- дической антропологии. – М., 2003; Право в зеркале жизни. Исследования по юриди- ческой антропологии. – М., 2006; Люди Севера. Права на ресурсы и экспертиза. – М., 2008. 22 Батьянова Е. П. Род и община у телеутов в XIX – начале XXI века. – М., 2007. 23 Функ Д. А. Миры шаманов и сказителей (комплексное исследование телеутских и шорских материалов). – М., 2005. 24 Серия публикаций под общим названием «Этнологическая экспертиза» под редак- цией З. П. Соколовой и Е. А. Пивневой. 25 Калоев Б. А., Цаллагова З. Б. Осетины. – М., 2005; Цулая Г. В. Силуэты Грузии. – М., 2007; Аршба С. Г. Народная медицина абха- зов / Отв. ред. Ю. Д. Анчабадзе. – М., 2007. 26 Северный Кавказ: профилактика кон- фликтов / Ред. А. Айрапетян, Ю. Анчабадзе, А. Булатов, Л. Соловьева. – М., 2008. 27 Булатов А. О. Формы шаманско- магической практики у народов Дагестана в конце XIX – XX вв. – Пущино, 2004; Булатов А. О. Суфизм на Северо- Восточном Кавказе. История и трансфор- мации. – М., 2006. 28 «Мы и как удмурты, и как чуваши...»: Исследование межэтнического взаимодей- ствия и взаимной социально-культурной адаптации в этнически смешанных селе- ниях Урало-Поволжья (по материалам экспедиции 2006 года) / Отв. ред. А. Д. Коро- стелев. – М., 2007. 29 Опыт взаимодействия и взаимной адапта- ции в этнически смешанных селениях Урало-Поволжья. Сб. статей / Отв. ред. А. Д. Коростелев. – М., 2009. 30 Григорьева Р. А., Касперович Г. И. Население белорусско-русского пограничья: демогра- фия, язык, этническая идентификация. – Минск, 2004; Белорусско-русское пограни- чье / Отв. ред. Р. А. Григорьева, М. Ю. Марты- нова. – М., 2005. 31 Россия и Украина: этнополитические аспекты взаимодействия / Отв. ред. И. А. Снеж- кова, Л. В. Остапенко. – М., 2009. 32 Элиты России и Украины: особенности становления и взаимодействия / Отв. ред. И. А. Снежкова. – М., 2009. 33 Диалоги об идентичности и мультикультура- лизме / Под ред. Елены Филипповой и Ронана Ле Коадика. – М., 2005; Этнические катего- рии и статистика. Дебаты в России и во Франции / Ред. Е. И. Филиппова. – М., 2008. 34 Европейская интеграция и культурное мно- гообразие региона / Отв. ред. М. Ю. Марты- нова. – М., 2009.– Ч. 1–3. 35 Фаис-Леутская О. Д. Модернизация в Сардинии и этно-культурные трансформа- ции. – М., 2003; Иванова Ю. В. Труды и праздники албанских крестьян. – М., 2004; Любарт М. К. Семья во французском обществе. – М., 2005; Меняющаяся Европа. Проблемы этнокультурного взаимодей- ствия / Отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 2006; Рыжакова С. И., Завьялова М. В. Этнические образы и стереотипы: по результатам сравнительного исследования среди молодёжи Латвии и Литвы (1999– 2003). – М., 2008; Наша повседневная жизнь. Антропологические исследования учёных России и Сербии / Под ред. М. Марты- новой и Д. Радойчич. – М., 2008. 36 Власть в аборигенной Америке. Проблемы индеанистики / Отв. ред. А. А. Бородатова, В. А. Тишков. – М., 2006. 37 Артемова О. Ю. Колено Исава. Охотники, собиратели, рыболовы (опыт изучения альтернативных социальных систем) / Отв. ред. В. А. Попов. – М., 2009. 38 Ферганская долина: этничность, этнические процессы, этнические конфликты / Отв. ред. С. Н. Абашин и В. И. Бушков. – М., 2004; Горшунова О. В. Узбекская женщина. Социальный статус, семья, религия. По материалам Ферганской долины. – М., 2006; Абашин С. Н. Национализмы в Средней Азии: в поисках идентичности. – СПб., 2007. 39 Калалы-Гыр 2. Культовый центр в Древнем Хорезме IV–II вв. до н. э. / Отв. ред. Б. И. Вайн- берг. – М., 2004. 40 Материалы Джанкентской археологичес- кой экспедиции. Итоги работ 2005–2009 гг. (в печати). 41 Антропология ногайцев. Материалы по изучению историко-культурного наследия Северного Кавказа / Отв. ред. М. М. Герасим о- ва. – М., 2003; Рыкушина Г. В. Палео- антропология карасукской культуры. – М., 2007; Ходжайов Т. К. Население позднефеодальной Бухары. – М., 2007; Ходжайов Т. К., Мамбетуллаев М. М. Раннесредневековый некрополь Куюк- кала. – М., 2008; Васильев С. В., Зубов А. А., Герасимова М. М., Халдеева Н. И., Бору- цкая С. Б. Доисторический человек: мор- фология и проблемы таксономии. – М., 2008. – Ч. II; Ходжайов Т. К., Громов А. В. Палеодемография Средней Азии. – M., 2009. 42 Халдеева Н. И. Антропоэстетика. Опыт антропологических исследований. – M., 2004; Спицына Н. Х. Демографический переход в России. Антропогенетический анализ. – M., 2006. 43 Зубов А. А. Палеоантропологическая родословная человека. – M., 2004. 44 Лебединская Г. В. Облик далёких предков. – M., 2006. 45 Бутовская М. Л. Язык тела: природа и культура. – М., 2004; Агрессия и мирное сосуществование: универсальные механизмы контроля социальной напряженности у человека. – М., 2006; Бутовская М. Л., Дьяконов И. Ю., Ванчатова М. А. Бредущие среди нас. ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 13 Нищие в России и странах Европы, история и современность. – М., 2007; Морозов И. А., Бутовская М. Л., Махов А. Е. Обнажение языка (кросс-культурное исследование семантики древнего жеста). – М., 2008; Человек в прошлом и настоящем: поведение и морфология. – М., 2008. 46 Татарко А. Н., Козлова М. А., Лебедева Н. М. Психологические иссле- дования социокультурной модернизации. – М., 2008; Скоробогатая А. А. Этническая идентичность и межкультурное взаимодействие в Северной Башкирии. – М., 2008. 47 Лебедева Н. М., Татарко А. И. Ценности культуры и развитие общества. – М., 2007. 48 Див., напр.: Арутюнян Ю. В. Трансфор- мация постсоветских наций. – М., 2003. 49 Губогло М. Н. Идентификация идентичности. Этносоциологические очерки. – М., 2003; В лабиринтах самоопределения и самоутверждения. Этническая мобилизация национальных меньшинств / Отв. ред. М. Н. Губогло. – М., 2003; Губогло М. Н. Русский язык в этнополитической истории гагаузов. – М., 2004; Постсоветская Хакасия. Трансформационные процессы и этнорегиональные модели адаптации / Отв. ред. М. Н. Губогло, Л. В. Остапенко. – М., 2005; Губогло М. Н. Именем языка. Очерки этнокультурной и этно- политической истории гагаузов. – М., 2006; Траектории деинфантилизации. Из опыта этнорегиональных иссле- дований. – М.; Ижевск, 2006; Гастар- байтерство. Факторы выталкивания и притяжения / Сост. Н. А. Дубова, общ. ред. М. Н. Губогло. – М., 2006; Остапенко Л. В., Субботина И. А., Бодруг И. Т. Молдова на пути к гражданскому обществу. Социально- экономическое неравенство этноре- гиональных групп и технологии его преодоления. Информационно-аналити- ческий бюллетень. – М., 2007. – Вып. 1; Этнорегиональные модели адаптации к условиям трансформирующегося общества. Постсоветский опыт / Отв. ред. М. Н. Гу богло. – М., 2008; Гастарбайтерство. Факторы адаптации / Сост. Н. А. Дубова, под общ. редакцией М. Н. Губогло. – М., 2008; Курсом развивающейся Молдовы / Сост. М. Н. Губогло, Н. А. Дубова, Л. В. Федотова, под ред. М. Н. Губогло. – М., 2009; ін. 50 «Мужское» в традиционном и современном обществе // Мужской сборник / Сост. И. А. Морозов, Отв. ред. Д. В. Громов, Н. Л. Пушкарёва. – М., 2004. – Вып. 2; Котовская М. Г. Очерки тендерной истории. События, факты, современность. – М., 2004; «А се грехи злые, смертные». Русская семейная и сексуальная культура глазами историков, этнографов, литераторов, фольклористов, правоведов и богословов XIX – начала XX века / Отв. ред. Н. Л. Пушкарева. – М., 2004. – Кн. 1–3; Кон И. С. Сексуальная культура в России. Клубничка на березке. – М., 2005; Кон И. С. Междисциплинарные иссле дования. Социология. Психология. Сексология. Антропология. Ростов-на-Дону, 2006; Мужчина в экстремальной ситуации // Мужской сборник / Сост. И. А. Морозов, Отв. ред. Н. Л. Пушкарева. – М., 2007. – Вып. 3; Котовская М. Г. Семья в XXI в.: Государство, гендер, воспитание детей. – М., 2007; Шалыгина Н. В. Кризис семьи в эмиграции. – М., 2007; Кон И. С. 80 лет одиночества. – М., 2008; Гендерное равноправие в России / Отв. ред. Н. Л. Пушкарева. – СПб., 2008; Котовская М. Г., Шалыгина Н. В. Гендерные мифы массового сознания. – М., 2008; Гендер и религия / Отв. ред. И. М. Семашко. – М., 2009; Пушкарёва Н. Л., Муравьёва М. Г, Нови- кова Н. В. Женская и гендерная история Отечества Х–ХХІ вв. – М., 2009; Кон И. С. Мужчина в меняющемся мире. – М., 2009; Кон И. С. Мальчик – отец мужчины. – М., 2009. 51 Этноэкологические исследования. Сборник к 80-летию со дня рождения В. И. Козлова / Ред. H. A. Дубова, Н. И. Григулевич, H. A. Лопуленко, А. Н. Ямсков. – М., 2004; Этноэкологические аспекты духовной культуры / Ред. В. И. Козлов, А. Н. Ямсков, Н. И. Григулевич. – М., 2005; Современная сельская Абхазия: социально- этнографические и антропологические исследования / Ред. Н. А. Дубова, В. И. Козлов, А. Н. Ямсков. – М., 2006; Этническая экология: народы и их культура / Ред. Н. А. Дубова, Л. Т. Соловьёва. – М., 2008; Этнос и среда обитания. Сборник этноэкологических исследований к 85-летию В. И. Козлова / Ред. Н. И. Григулевич, Н. А. Дубова (Отв. ред.), А. Н. Ямсков. – М., 2009. – Т. 1–2. 52 Женщина и возрождение шаманизма: постсоветское пространство на рубеже тысячелетий / Отв. ред. В. И. Харитонова. – М., 2005; Харитонова В. И. Феникс из пепла? Сибирский шаманизм на рубеже тысячелетий. – М., 2006; Ожиганова А. А., Филиппов Ю. В. Новая религиозность в современной России: учения, формы и практики. – М., 2006 (див. також публикації матеріалів міжнародних конференцій з проблем інтердисциплінарних досліджень шаманізму та інших традиційних вірувань і практик, під редакцією В. І. Харитонової); Буддизм: каноны, история, искусство / Отв. ред. Н. Л. Жуковская. – М., 2006; Рели- гия в истории и культуре монголоязычных народов России / Отв. ред. Н. Л. Жуковская. – М., 2008; Влияние религии на общество и личность / Отв. ред. А. А. Велик. – М., 2007; Цеханская К. В. Иконопочитание в традиционной культуре. – М., 2004; Громыко М. М. Святой праведный старец Феодор Кузьмич Томский – Александр I Благословенный. Исследование и материалы к житию. – М., 2007. 53 Наследие Серафима Саровского и судьбы России / Отв. ред. Т. А. Воронина, О. В. Кириченко, М. А. Кулькова. – Нижний Новгород, 2005; Россия в духовных поисках современного мира / Отв. ред. Т. А. Воронина, О. В. Кириченко, М. А. Кулькова. – Нижний Новгород, 2006; Возрождение православных монастырей и будущее России / Отв. ред. О. В. Кириченко, Т. А. Воронина. – Нижний Новгород, 2007; Православная церковь и государство в исторической судьбе России / Отв. ред. Т. А. Воронина, Е. В. Трост- никова. – Нижний Новгород, 2008; Правовой статус ислама на Северном Кавказе / Сост. И. Л. Бабич. – М., 2004; Ярлыкапов А. А. Ислам у степных ногайцев. – М., 2008. 54 Этнополитическая ситуация в России и сопредельных государствах в 2008 году. Ежегодный доклад Сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов / Ред. В. А. Тишков, В. В. Степанов). – M., 2009. Доповідь публікується щорічно, попередні випуски називалися «Этническая ситуация и конфликты в странах СНГ и Балтии. Ежегодный доклад Сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов». 55 Щорічнно випускається по шість випусків «Бюллетеня Сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов». 56 Тишков В. А., Степанов В. В. Измерение конфликта. – M., 2004. 57 Российская нация: Становление и этнокультурное многообразие / Под ред. В. А. Тиш кова. – M., 2008. 58 Российский Кавказ. Книга для политиков / Под ред. В. А. Тишкова. – M., 2007. 59 Шнирельман В. А. Лица ненависти (антисемиты и расисты на марше). – M., 2005; Шнирельман В. А. Очерки современного расизма. – Петрозаводск, 2006. 60 Новые этнические группы в России. Пути гражданской интеграции / Под ред. В. В. Степа- нова, В. А. Тишкова. – M., 2008. 61 Новые этнические группы в России. Пути гражданской интеграции / Под ред. В. В. Степа- нова, В. А. Тишкова. – 2-е изд. – М., 2009. 62 Арутюнян Ю. В. Москвичи глазами этносоциолога. – М., 2006; Арутюнян Ю. В. Москвичи. Настоящее и будущее. Социологическое исследование. – М., 2007; Молодежь Москвы. Адаптация к многокультурности / Отв. ред. М. Ю. Марты- нова, H. M. Лебедева. – М., 2007; Остапенко Л. В., Субботина И. А. Москва много национальная. Старожилы и мигранты. Вместе или врозь. – М., 2007; Шнирельман В. А. «Чистильщики московских улиц»: скинхеды, СМИ и общественное мнение. – М., 2007; ін. 63 Молодые москвичи. Кросскультурное исследование» / Отв. ред. М. Ю. Мар- тынова, Н. М. Лебе дева. – М., 2008. 64 Малькова В. К. Москва – многокультурный мегаполис. – М., 2004; Малькова В. К. Этнические аспекты журналистики: Из опыта анализа российской прессы. – М., 2004; Малькова В. К. «Не допускается разжигание межнациональной розни...». Из опыта анализа российской прессы. – М., 2005; Малькова В. К. Полиэтничная Москва в начале нового тысячелетия. Как видит и показывает ее столичная пресса. – М., 2007; ін. 65 Толерантность и культурная традиция / Отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 2002; В мире жить – с миром жить / Авт.-сост. Н. А. Лопуленко, М. Ю. Мартынова. – М., 2002; Идентичность и толерантность / Валерій Тишков, Олена Півнєва. Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 14 Російська етнологія в історіографічному контексті Отв. ред. Н. М. Лебедева. – М., 2002; Этническая толерантность в поли- культурных регионах России / Отв. ред. Н. М. Лебе дева, А. Н. Татарке. – М., 2002; Диагностика толерантности в СМИ / Отв. ред. В. К. Маль кова. – М., 2002; Малькова В. К., Тишков В. А. Этничность и толерантность в СМИ. – М., 2002; Межкультурный диалог: Курс лекций по проблемам межэтнического и межконфессионального взаимодействия / Под ред. В. А. Тишкова, М. Ю. Марты- новой, Н. М. Лебедевой. – М., 2003; Лебедева Н. М., Стефаненко Т. Т., Лунева О. В. Межкультурный диалог в школе. – Кн. 1. Теория и методология. – M., 2004; Лебедева H. M., Лунева О. В., Стефаненко Т. Г. Тренинг этнической толерантности для школьников. Учебное пособие для студентов психологических специальностей. – М., 2004; Лебедева Н. М., Стефаненко Т. Т., Лунева О. В. Межкультурный диалог в школе. – М., 2004. – Кн. 2. Программа тренинга; ін. 66 Мартынова М. Ю. Мир традиций и межкультурное общение. В помощь школьному учителю. – М., 2004. 67 VI Конгресс этнографов и антропологов России: тезисы докладов (Санкт-Петербург, 28 июня – 2 июля 2005 г.). – СПб., 2005; VII Конгресс этнографов и антропологов России: доклады и выступления (Саранск, 9–14 июля 2007). – Саранск, 2007; VIII Конгресс этнографов и антропологов России: тезисы докладов (Оренбург, 1–5 июля 2009). – Оренбург, 2009. переклад Григорія щербія

Нове в дослідженнях Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН

Репозитарії

Схожі ресурси