Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН

Последние двадцать лет были плодотворными в вопросе изучения православной жизни россиян, в частности Институте этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН. В статье автор знакомит читателя с наиболее заметными работами, связанными с духовно-моральным и историко-культурным наследием правосл...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Цеханська К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Культура і побут російського народу: сучасні дослідження
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37901
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН / К. Цеханська // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 35-38. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37901
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-379012012-10-26T12:06:20Z Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН Цеханська К. Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Последние двадцать лет были плодотворными в вопросе изучения православной жизни россиян, в частности Институте этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН. В статье автор знакомит читателя с наиболее заметными работами, связанными с духовно-моральным и историко-культурным наследием православия, динамикой его традиций в современных условиях. The last 20 years were very prolific regarding the studies of the Russian Orthodoxy, particularly at the Miklukho-Maklai Institute of Ethnology and Anthropology in Moscow (Russian Academy of Sciences). The author makes us acquainted with the most noticeable works applying to the spiritual and moral as well as to historical and cultural heritage of the Orthodoxy, to its tradition’s dynamics in the modern conditions. 2010 Article Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН / К. Цеханська // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 35-38. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37901 23/28+130.123.4(470):061.1ІЕА РАН uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Культура і побут російського народу: сучасні дослідження
spellingShingle	Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Цеханська К. Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН Народна творчість та етнографія
description	Последние двадцать лет были плодотворными в вопросе изучения православной жизни россиян, в частности Институте этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН. В статье автор знакомит читателя с наиболее заметными работами, связанными с духовно-моральным и историко-культурным наследием православия, динамикой его традиций в современных условиях.
format	Article
author	Цеханська К.
author_facet	Цеханська К.
author_sort	Цеханська К.
title	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН
title_short	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН
title_full	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН
title_fullStr	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН
title_full_unstemmed	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН
title_sort	дослідження православного життя росіян ученими інституту етнології та антропології ран
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Культура і побут російського народу: сучасні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37901
citation_txt	Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН / К. Цеханська // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 35-38. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT cehansʹkak doslídžennâpravoslavnogožittârosíânučenimiínstitutuetnologíítaantropologííran
first_indexed	2025-07-03T19:44:23Z
last_indexed	2025-07-03T19:44:23Z
_version_	1836656218867761152
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 35 Вивчення православної культури – новий напрям вітчизняної науки. Упродовж минулого століття етно- графічна наука досягла значних успіхів у дослідженні матеріальної культури, проте залишила прогалини у сфері духовного життя. Фольклористи й етнографи початку ХХ ст. вважали природним і закономірним право славне загальнокультурне тло, яке їх оточувало, тому фіксували лише відхилення від звичної морально- етичної та релігійної системи. Таким чином, складалася спотворена картина, коли вчені, реконструюючи «пев- ний пласт давніх уявлень за ледь помітними залишкови- ми рисами», «долучали їх до характеристики релігійнос- ті спостереженого ними сучасника». Акцентуючи цю тенденцію, М. Громико зазначає: «…записи, зроблені за такою методикою, дотепер для деяких дослідників є головним джерелом вивчення так званої “духовної куль- тури” народу в ХІХ ст. » 1 Протягом десятиліть у науці закріплювалася модель російської народної культури без урахування тисячолітньої православної традиції. Часто це було зумовлено поганим знанням православ’я сами- ми дослідниками, оскільки вже наприкінці ХІХ ст. інтелі- генція переважно відійшла від віри, її безпосереднього сприйняття й не надавала значення релігійним засадам вітчизняної культури. У радянські часи така тенденція тільки підсилилася. Проте деякі вчені згадували про збе- реження православних традицій. Слід зазначити, що предметом етнографії (етнології) є не вивчення власне релігії (віроповчальних догм), а життя її в конкретному етносі або етносоціальній спільноті, тобто вивчення функціонування віровчення: проявів релігійної свідомості, віросповідної практики, внутрішнього життя й духовного досвіду народу або окремих його частин. Останні двадцять років були плідними щодо вивчен- ня православного життя росіян, особливо в москов- ському Інституті етнології та антропології ім. М. М. Миклухи-Маклая РАН (ІЕА). Вагомого значен- ня в дослідженнях цього напряму набули праці М. Громико, яка першою порушила питання про етно- графічне опрацювання релігійності російського наро- ду, визначила його предмет, підходи та особливості сучасного етапу досліджень, окреслила шляхи вивчен- ня православ’я в народному житті. Новий напрям аналізу життя росіян з органічним врахуванням віросповідної практики став підґрунтям для розроблення відповідних тем у проблемній групі «Этноконфессиональных исследований» ІЕА РАН. У документальних джерелах різного характеру дослідники віднайшли величезний пласт відомостей про повсякденне релігійне життя народу, стійкі древні традиції православ’я, які раніше не були предметом спеціального вивчення. У 1991 році, узагальнюючи зібрані протягом тридцяти років матеріали шістнадцяти архівів про російське село ХVІІІ–ХІХ ст., М. Громико у книзі «Мир русской деревни» 2 вперше в етнографічній науці описала життя селян Росії до революції з урахуванням релігійного аспекту. Авторка показала живу картину буднів і свят селянина «з його вмінням і роздумуванням», його моральні засади, реалі- зовані в господарському й соціальному досвіді, духовни- ми підвалинами яких завжди була православна віра. У зв’язку з легалізацією вивчення православ’я в істо- рії Росії для етнографічного дослідження культури росі- ян виникла потреба у спеціальному опрацюванні про- грам збирання польових матеріалів. Досвідчені етно- Дослідження православного життя росіян ученими інституту етнології та антропології ран Kira Tsekhanska. The russian Orthodox Life researches at the russian Academy of Sciences Institute of ethnology and Anthropology The last 20 years were very prolific regarding the studies of the russian Orthodoxy, particularly at the Miklukho-Maklai Institute of Ethnology and Anthropology in Moscow (russian Academy of Sciences). The author makes us aquainted with the most noticeable works applying to the spiritual and moral as well as to historical and cultural heritage of the Orthodoxy, to its trdition’s dynamics in the modern conditions. Keywords: russian Orthodoxy, traditional folk culture, field researches, idolatry. Кира Цеханская. изучение православной жизни россиян в институте этнологии и антропологии РАН Последние двадцать лет были плодотворными в вопросе изучения православной жизни россиян, в частности Институте этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН. В статье автор знакомит читателя с наиболее заметными работами, связанными с духовно-моральным и историко-культурным наследием православия, динамикой его традиций в современных условиях. Ключевые слова: православная жизнь россиян, традиционная народная культура, полевые исследования, иконопочитание. Кіра Цеханська УДК 23/28+130.123.4(470):061.1ІЕА РАН ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 36 Культура і побут російського народу: сучасні дослідження графи, які багато років збирали інформацію шляхом опитування, уточнюючи спосіб життя співрозмовни- ків, уже мали певний матеріал спостереження тради- ційного конфесійного побуту сільського й почасти міського населення. Тому, долучивши до матеріалів оновлені відомості, пов’язані із сучасністю, опрацюва- ли програму польових досліджень на тему «Православие и русская народная культура» (перша редакція якої вийшла 1993 р.). У подальших дослідженнях вона поповни- лася новими розділами з конкретних питань у попере- дніх блоках, з’явилися й авторські програми. Працю узагальнено й окремо видано 2000 року 3. Починаючи з 1993 року в Інституті почала виходити (опубліковано шість випусків) збірка «Православие и русская народная культура» за матеріалами наукового семінару з такою самою назвою, який постійно діє з 1992 року до цього часу 4. Польові дослідження відбувалися в різних областях Росії. Експедиція до одного з районів Півночі Росії – Каргопілля і, головним чином, до його західної части- ни (Лекшмозір’я), – є однією з перших, у якій робота здійснювалася з урахуванням православної складової. Зібрано значний матеріал щодо релігійного повсякденно- го життя як у минулому, так і в сьогоденні. Як результат цієї роботи в 1993–1994 роках у серії «Библиотека российского этнографа» 5 було видано дві книжки, основна частина однієї з яких присвячена православній культурі в житті лекшмозерців. Упродовж останніх десятиліть особливу увагу було приділено дослідженням у Рязанській області. Багатий своїми духовними традиціями Рязанський край є одним з перших, де після тривалих заборон і обмежень почала відроджуватися церковна діяльність, а з нею відновилося досі приховане релігійне життя. Щорічні експедиційні виїзди співробітників Інституту, робота в музеях і архівах завершилися виданням моно- графічного дослідження «Православие и традиционная народная культура Рязанской области» 6. Опрацювання нового наукового напряму отримало розвиток та реалізацію в матеріалах статей окремих роз- ділів монографій 7, кандидатських дисертацій, захище- них в Інституті за період від кінця 1990-х до початку 2000-х років (М. Мальцева – про традиції пошанування архістратига Михаїла в аристократичному середовищі російського Середньовіччя; О. Кириченко – про право- славні традиції російського дворянства ХVІІІ ст.; Т. Мелехової – регіональне дослідження різних аспектів православного життя Каргопілля до 30-х років ХХ ст.; Г. Романова – дослідження хресних ходів Москви та Новгорода 8, Х. Поплавської – про паломництво в Рязанському краї; А. Кузнецової – про побутування релі- гійних текстів; А. Андріанова – про причини та обстави- ни постригу до чоловічих православних монастирів у Росії); а також докторської дисертації К. Цеханської про традиції пошанування ікон у російській культурі. Дослідження конкретних проявів православного життя росіян відображені в низці монографій. Так, у 1995 році вийшла книжка С. Кузнецова «Традиции русского земледе- лия: практика и религиозно-нравственные воззрения» 9, де автор писав, що «праця російського землероба в морально- психологічному розумінні була неможливою без усвідом- лення відповідальності перед Богом, виконання його запо- відей стосовно землі, тварин і свого ближнього в господар- ській діяльності» 10. Найважливішою рисою культурно- господарського розвитку росіян, на думку автора, були церковні обряди, доповнені певними нормами й приписа- ми, закріпленими у формі народного звичаю 11. До меморіального видання праць С. Кузнецова 12 ввій- шли ще й розділи, пов’язані з двома іншими напрямами, якими займався вчений, зокрема «Православный приход и общественное служение духовенства в ХІХ–ХХ вв.», написаний за матеріалами Рязанського краю, а також «Обычное право и современное православие». В остан- ньому розділі автор розглянув трансформації звичаєво- правових норм у селянському середовищі після 1861 року, а також особливості та рівень духовно-моральних катего- рій, зумовлених станом віри в минулому й сучасності. На основі досліджень у Рязанській області Х. Поплавська написала монографію «Паломничество, странноприимство и почитание святынь в Рязанском крае. ХІХ–ХХ вв.» 13, у якій репрезентовано всі різнови- ди паломництва (і далекого, і близького), висвітлено, хто й навіщо їх здійснював, простежено існування цієї традиції в усі часи. Авторка дійшла висновку, що тради- ція не переривалася, хоча деякий час побутувала в усі- ченому вигляді. Переслідування спонукали до створен- ня неформальних громад віруючих навколо своїх духовних керівників – старців, які часто жили в миру. До них прямували стражденні, якщо не мали змогу здійснити паломництва до далеких святинь. У 1998 і в 2004 роках були надруковані праці К. Цеханської («Икона в жизни русского народа» 14, «Иконопочитание в русской традиционной культуре» 15), присвячені вивченню ікон у побуті та богослужіннях російського народу. У них авторка зробила спробу рекон- струювати пошанування ікон, яке багато століть було однією із засад духовно-морального життя російського суспільства. У дослідженнях з’ясовано, що традиції цер- ковного народного пошанування ікон у храмі, будинку, під час обрядів життєвого циклу, святих і хресних ходів майже не зазнали змін протягом однієї тисячі років від часу хрещення Русі. Використання ікон у важливих для життя випадках у ХХІ ст. лишається показником право- славної свідомості більшої частини населення. М. Громико та А. Буганов у праці «О воззрениях русского народа» 16 дослідили глибинні корені православ’я – у могут- ньому пласті поминальної культури, у відвідуванні святинь із хресними ходами, у прагненні мати в родині свою малу церкву, на громадському зібранні, у бою, в інших велелюд- них проявах релігійності, у переконаннях, які засвідчува- лися щоденно, у способі життя. Автори з’ясували, як віра формувала ідеал монарха – помазаника Божого, впливала на державну свідомість. Багаторічні дослідження М. Громико завершилися пра- цею про святого праведного Федора Кузьмича, якого авторка ототожнює з Олександром І 17. На основі бага- тьох фактів та опосередкованих свідчень дослідниця з’ясувала обставини таємної відмови імператора від влади під виглядом смерті і подальшого життя в іншій подобі, ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 37Кіра Цеханська. Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН глибокого покаяння, суворої аскези й набуття хисту про- видця. Легенда в трактуванні вченої набула достовірності через ототожнення імператора та сибірського старця. У монографії «Рязанский месяцеслов» 18, надрукованій у серії «Православие и традиционная народная культура Рязанской области», Л. Тульцева на прикладах річного циклу свят у сільській місцевості описала, як у колектив- ній пам’яті селян зберігалися православні культурно- побутові моделі поведінки відносно середовища існуван- ня: «земля, вода, ліс, увесь світ Божий… сакралізувалися завдяки храму, цвинтарю, каплицям, святим місцям…» і «цей Божий світ… функціонував у своєму власному річно- му колі празників і обрядів». Особливу увагу в праці при- ділено храмовим святам («головним» до цього часу в багатьох селах області), які, на думку авторки, за своєю сутністю належать до хліборобського святкового кален- даря й залишаються однією зі складових життя, переваж- но в його традиційній обрядовій частині. Видання «“Келейный летописец” святителя Димитрия Ростовского с прибавлением его жития, чудес, избранных творений и “Киевского синопсиса” архимандрита Иннокентия (Гизеля)» 19 стало значним внеском в істо- рію етнографії як приклад етнографічних праць донауко- вого періоду (ХVІІ – початок ХVІІІ ст.). Автор публікації О. Кириченко у вступних статтях окреслив значення цих творів для етнографії, забезпечив їх довідковим апара- том, надавши можливість звертатися до них не тільки широкому колу читачів, але й науковцям, які цікавлять- ся питаннями історичної етнографії. Ще одна праця О. Кириченка – монографія «Дворянское благочестиве. ХVІІІ в.» 20 – присвячена маловивченій темі в етнографії та вітчизняній історії – дворянській православ- ній релігійності. Православну віру в побуті, у поведінці, на державній службі, у царині соціальних відносин автор роз- глядає як сферу, де релігійно вмотивована поведінка визна- чає сутність вчинків, служіння, стосунків. Релігійний кон- текст стосунків між селянами та дворянами (поміщиками), між дворянством та імператором, внутрішньостанові духовні зв’язки – усе це важливі й показові вияви релігій- ності, поширеної в соціумі. У монографії вперше порушено питання про дворянське благочестя як про явище цілісне, історично визначене й особливе. Результати спільної цілеспрямованої роботи було зафіксовано в колективній монографії «Православная жизнь русских крестьян ХІХ–ХХ веков» 21, у якій на під- ставі вивчення різноманітних форм громадського життя висвітлено благодатний вплив православ’я на духовний образ російського селянина. Дослідники намагалися виокремити специфіку релігійного побуту мирянина та його характерні вияви. Завданням колективної монографії «Православная вера и традиции благочестия у русских в ХVІІІ–ХХ веках» 22 було розглянути побутування православ’я в різному становому середовищі – дворянському, селянському, купецькому, свя- щеницькому. Сповідання спільної віри сприяло духовній єдності всіх прошарків суспільства і їх побожності. Проте соціальне становище та характер господарських занять сприяли внесенню своїх особливостей у практику релігій- ного життя. Рідкісні документальні публікації (церковний літопис, релігійні листи мирян, невидані листи оптинсько- го старця та ін.) не лише доповнили дослідження, але й надали унікальності цьому виданню. Наукове визнання ролі православ’я в долі росіян минулого та сучасності, у культурах інших народів, прагнення ліквідувати прогалини в гуманітарних знаннях продемонстрували учасники Міжнародного наукового симпозіуму «Православие и культура этноса», який від- бувся в жовтні 2000 року 23. Матеріали цього наукового заходу засвідчують зацікавленість проблематикою, пов’язаною з духовно-моральною та історико- культурною спадщиною православ’я, динамікою його традицій у сучасних умовах. На прикладі своїх дослі- джень учасники симпозіуму – представники різних гуманітарних наук – засвідчили можливість гармоній- ної співпраці академічної й церковної галузей науки та практичного застосування набутих знань. Від часу виникнення 2004 року щорічної Всеросійської науково-богословської конференції «Преподобный Серафим Саровский и судьбы Росии» співробітники Інституту є організаторами та постійними її учасника- ми. Щорічно конференція окреслює актуальні напрями роботи, пов’язані з широким спектром проблем. Це теми пошанування новомучеників ХХ ст., відновлення націо- нальної історичної свідомості, духовні пошуки в минуло- му і сучасності та ін. Збірки матеріалів конференції (видано п’ять випусків) віддзеркалюють різнобічні заці- кавлення вчених, залучають до наукового обігу нові істо- ричні відомості, виявляють сучасні актуальні проблеми православного життя. З 2002 року почав виходити унікальний за своїм значен- ням науковий православний часопис «Традиции и совре- менность» 24, у якому вчені, звертаючись до православного життя російського народу, використовують різноманітні писемні, усні та образотворчі джерела. Часопис складаєть- ся з теоретичних статей, досліджень широкого кола про- блем, пов’язаних з історією, етнографією, архітектурою, мистецтвознавством, філологією, педагогікою та іншими гуманітарними науками; публікуються оригінальні доку- ментальні матеріали, анотації та повідомлення. Окремі ілюстрації (зокрема й кольорова вкладка) надають публі- каціям більшої привабливості для широкого кола читачів. Учені Інституту етнології, а також інші дослідники, які колись «виросли» в його стінах, спільно продовжу- ють працювати над досі не висвітленими, новими для науки проблемами православ’я в житті російського народу в минулому і в наш час. Примітки 1 Громыко М. М. Этнографическое изу- чение религиозности народа: замет- ки о предмете, подходах и особеннос- тях современного этапа исследова- ний // Советская этнография. – № 5 – С. 77–83. ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 38 Культура і побут російського народу: сучасні дослідження 2 Громыко М. М. Мир русской деревни. – М., 1991. 3 Православие в народной жизни. Программа сбора полевого этнографи- ческого материала. – М., 2000. 4 Православие и русская народная куль- тура. – М., 1993–1998. 5 Мелехова Г. Н., Носов В. В. Тради- ционный уклад Лекшмозерья / Серия «Библиотека Российского этнографа» // Альманах «Российский этнограф». – М., 1994. – Ч. 2. 6 Православие и традиционная народ- ная культура Рязанской области. – Рязань, 2001. 7 Резутати нового напряму лише част- ково ввійшли в узагальнюючу працю «Русские», видану в ІЕА в 1977 році (глави А. В. Буганова, М. М. Громико, І. А. Кремльової, С. В. Кузнецова, Т. А. Листової). 8 1996 року Г. А. Романов у видавництві «Сол Систем» опублікував дві праці – «Московские крестные ходы XIV– XVI вв.» та «Московские крестные ходы XVII в.». 9 Кузнецов С. В. Традиции русского зем- леделия: практика и религиозно- нравственные воззрения. – М., 1995. 10 Там само. – С. 25. 11 Там само. – С. 28. 12 Кузнецов С. В. Хозяйственные, рели- гиозные и правовые традиции русских XIX – начала XX вв. – М., 2008. 13 Поплавская Х. В. Паломничество, странноприимство и почитание святынь в Рязанском крае. XIX–XX вв. – М., 1995. 14 Цеханская К. В. Икона в жизни рус- ского народа. – М., 1998. 15 Цеханская К. В. Иконопочитание в русской традиционной культуре. – М., 2004. 16 Громыко М. М., Буганов А. В. О воззре- ниях русского народа. – М., 2001. 17 Громыко М. М. Святой праведный Федор Кузьмич – Александр I Благо- словенный. Исследование и материалы к житию. – М., 2007. 18 Тульцева Л. А. Рязанский месяцеслов. Круглый год праздников, обрядов, обычаев и поверий рязанских крес- тьян. – Рязань, 2001. 19 «Келейный летописец» святителя Димитрия Ростовского с прибавлени- ем его жития, чудес, избранных творе- ний и «Киевского синопсиса» архи- мандрита Иннокентия Гизеля / [Общая редакция: Е. А. Лукьянов; Подготовка текста: О. В. Кириченко, Е. А. Лукьянов; Вводная статья, примечания, указате- ли: О. В. Кириченко]. – М., 2000. 20 Кириченко О. В. Дворянское благочес- тие. XVIII в. – М., 2002. 21 Православная жизнь русских крес- тьян XIX–XX веков. – М., 2001. 22 Православная вера и традиции бла- гочестия у русских в XVIII–XX веках. – М., 2002. 23 Див.: Исторический вестник № 2–3 (13–14), научный журнал Материалы Международного научного симпозиума «Православие и культура этноса» (Москва 9–13 октября 2001 г.). – М.; Воронеж, 2001. 24 Традиции и современность. – М., 2002–2009. – № 1–9. переклад Зої Гудченко

Дослідження православного життя росіян ученими Інституту етнології та антропології РАН

Репозитарії

Схожі ресурси