Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики»
В статье на основании статистических данных 1959–1989 и 2000‑х годов проведён сравнительный анализ демографических показателей положения и перспектив русской общественности в Республике Молдова. Установлено, что негативная динамика изменений доли русских в количественном и этническом составе всего н...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37902 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» / І. Суботіна // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 39-44. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37902 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-379022012-10-26T12:06:25Z Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» Суботіна, І. Культура і побут російського народу: сучасні дослідження В статье на основании статистических данных 1959–1989 и 2000‑х годов проведён сравнительный анализ демографических показателей положения и перспектив русской общественности в Республике Молдова. Установлено, что негативная динамика изменений доли русских в количественном и этническом составе всего населения Молдовы, темпов рождаемости, потенциальной, трудовой миграции русских, структуры междунациональных браков, предпочтений при выборе национальности ребёнка свидетельствуют о высоких демографических «рисках» для будущего русских как этнического меньшинства Республики Молдова. There has been done a comparative analysis of the demographical indices of the modern Moldovian Russian community position and perspectives based on the 1959–1989 and the 2000s’ statistical data. It is established that negative dynamics of portion change of the Russians in the quantitative and ethnical composition amongst all the Moldovian residents, and also the birth-rates, labour potential migration – all that witness about the high demographical “risks” for the future of the Russians as an ethnical minority of the Moldovian Republic. 2010 Article Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» / І. Суботіна // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 39-44. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37902 314–054.57(478)(161.1) uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Культура і побут російського народу: сучасні дослідження |
| spellingShingle |
Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Культура і побут російського народу: сучасні дослідження Суботіна, І. Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» Народна творчість та етнографія |
| description |
В статье на основании статистических данных 1959–1989 и 2000‑х годов проведён сравнительный анализ демографических показателей положения и перспектив русской общественности в Республике Молдова. Установлено, что негативная динамика изменений доли русских в количественном и этническом составе всего населения Молдовы, темпов рождаемости, потенциальной, трудовой миграции русских, структуры междунациональных браков, предпочтений при выборе национальности ребёнка свидетельствуют о высоких демографических «рисках» для будущего русских как этнического меньшинства Республики Молдова. |
| format |
Article |
| author |
Суботіна, І. |
| author_facet |
Суботіна, І. |
| author_sort |
Суботіна, І. |
| title |
Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» |
| title_short |
Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» |
| title_full |
Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» |
| title_fullStr |
Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» |
| title_full_unstemmed |
Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» |
| title_sort |
росіяни в молдавії: демографічні «ризики» |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Культура і побут російського народу: сучасні дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37902 |
| citation_txt |
Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики» / І. Суботіна // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 39-44. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT subotínaí rosíânivmoldavíídemografíčníriziki |
| first_indexed |
2025-07-03T19:44:26Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:44:26Z |
| _version_ |
1836656222344839168 |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010
39
Динаміку чисельності та розселення будь-якого
народу в межах інших держав визначають за такими
чинниками: зміни в його природному русі, міграції,
етнотрансформаційні процеси. Етнічні відмінності в
природному русі, у рівнях народжуваності й смертнос-
ті, і різноспрямовані міграційні переміщення людей
багатьох національностей суттєво змінюють соціально-
етнічний склад населення регіонів, міст і сіл, вносять
зміни у співвідношення етнічних груп, у міжетнічні
контакти, впливають на динаміку національно-
змішаних шлюбів, що, безумовно, відбивається на
етнічних процесах. Ці фактори взаємопов’язані та вза-
ємозумовлені і водночас зазнають впливів інших струк-
тур – політичної, економічної, соціальної.
Динаміка чисельності й національного складу
Упродовж післявоєнного, більш ніж 40-річного, періоду
чисельність і національний склад населення радянської
Молдавії динамічно змінювалися, що зумовлено відмін-
ностями в природному прирості етнічних груп та етно-
трансформаційними процесами (зміна етнічної самосвідо-
мості в частини українського населення на російську,
вільний вибір російської національності як своєї дітьми від
шлюбів росіян із представниками інших національностей
Молдавії), а також інтенсивними зовнішніми міграційни-
ми переміщеннями. Показник темпу зростання чисельнос-
ті росіян у Молдавії за 1959–1989 роки був значно вищим,
ніж показник темпу зростання населення республіки зага-
лом: за тридцятирічний період чисельність населення рес-
публіки зросла з 2,9 млн до 4,3 млн людей, тобто на 50,3 %,
а чисельність росіян – на 91,8 %, з 293 тис. осіб у 1959 році
до 562 тис. осіб у 1989 році, головним чином, за рахунок
міграційних та асиміляційних процесів.
Етнічна диференціація в темпах приросту чисельності
жителів Молдавії призвела до певних змін в етнічному скла-
ді населення, до зниження питомої ваги одних і підвищення
частки інших національностей: якщо 1959 року титульна
нація – молдавани – становила майже дві третини (65,4 %)
від абсолютного числа жителів, то на 1970 рік їх частка змен-
шилася до 64,6 %. А потім, дещо скоротившись на 1979 рік,
знову почала зростати, досягнувши на 1989 рік рівня
1970 року – 64,6 %. Упродовж тридцятирічного періоду
(1959–1989) частка росіян у населенні республіки неухиль-
но зростала: з 10,2 % до 13,0 %.
За даними Всесоюзних переписів населення 1959, 1970,
1979 і 1989 років питома вага міського населення Молдавії
загалом зросла з 22 % до 47 %. Цей ріст був характерний
для всіх національностей республіки, але неоднаковою
мірою, що залежало від початкового рівня урбанізованості
етносу і темпів приросту його міського населення.
Російське населення Молдавії, як і інших колишніх радян-
ських республік, мало високий рівень урбанізованості.
У 1959 році питома вага городян серед росіян становила
66,6 %, на 1989 рік вона істотно зросла і досягла 86,1 %.
Частка городян у титульного етносу республіки за аналізо-
росіяни в Молдавії: демографічні «ризики»
Iryna Subotina. The russians in Moldova: Demographical “risks”
There has been done a comparative analysis of the demographical indices of the modern Moldovian russian community
position and perspectives based on the 1959–1989 and the 2000s’ statistical data. It is established that negative dynamics of
portion change of the russians in the quantitative and ethnical composition amongst all the Moldovian residents, and also the
birth-rates, labour potential migration – all that witness about the high demographical “risks” for the future of the russians as
an ethnical minority of the Moldovian republic.
Keywords: Moldovian republic quantitative and ethnical composition of population, demographical “risks”, birth-rate,
migration, international marriages, natural assimilation, ethnocentric politics.
ирина Субботина. Русские в Молдавии: демографические «риски»
В статье на основании статистических данных 1959–1989 и 2000-х годов проведён сравнительный анализ демогра-
фических показателей положения и перспектив русской общественности в Республике Молдова. Установлено, что
негативная динамика изменений доли русских в количественном и этническом составе всего населения Молдовы, тем-
пов рождаемости, потенциальной, трудовой миграции русских, структуры междунациональных браков, предпочтений при
выборе национальности ребёнка свидетельствуют о высоких демографических «рисках» для будущего русских как
этнического меньшинства Республики Молдова.
Ключевые слова: количественный и этнический состав населения Республики Молдова, демографические «риски», рож-
даемость, миграция, междунациональные браки, природная ассимиляция, этноцентричная политика.
Ірина Суботіна
УДК 314–054.57(478)(161.1)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010
40 Культура і побут російського народу: сучасні дослідження
ваний період зросла з 9,6 % до 33,5 %. Завдяки тому, що
більшість росіян живе в містах, національний склад місь-
ких поселень значно різниться від сільських: питома вага
росіян у міських поселеннях сягла 23,9 %, а частка молда-
ван становила 46,3 % (1989). У сільській місцевості Молдавії
росіян було порівняно мало: у 1989 році вони становили
лише 3,4 %, а молдавани – 80,3 %.
Значна частина російського населення Молдавії була
зосереджена в столиці: у 1959 році 35,7 % міських росі-
ян проживали в Кишиневі, на 1989 рік цей показник
зріс до 36,1 %.
За результатами проведеного в 2004 році першого, у
короткій історії незалежної Республіки Молдова, перепи-
су населення кількість її постійних жителів склала
3 388 тис. осіб, що на 208 тис. осіб менше, ніж 1989 року.
Таке зниження абсолютної чисельності жителів країни
зумовлено як низьким природним приростом населення,
так і, головним чином, його міграційним відтоком. Якщо
до початку 1990-х років природний приріст компенсував
міграційні втрати населення республіки, що виявилися в
останньому десятилітті перед розпадом СРСР, то, почина-
ючи з 1992 року, при одночасному падінні народжуванос-
ті і підвищенні смертності негативна роль міграції поміт-
но виросла, і абсолютна чисельність населення республі-
ки, уперше за повоєнний час, почала зменшуватися.
При загальному зниженні абсолютної чисельності
населення Республіки Молдова (без ПМР 1) у 1989–
2004 роках було помічене різке зменшення чисельності
одних етнічних груп і незначний приріст абсолютного
числа інших (табл. 1). Так, при розрахунку за порівню-
ваними територіями (без урахування населення ПМР),
найбільшим зниженням чисельності (у 1,7 раза) відріз-
нялося російське населення Молдови: його, за даними
2004 року, налічували трохи більше 200 тис. осіб.
У 2004 році чисельність росіян становила 57 % від
чисельності російського населення Молдавії 1989 року
(якщо брати до уваги лише тих людей, які 1989 р. насе-
ляли Правобережні райони без території Придністров’я).
Таке відчутне зниження абсолютної чисельності росіян
детерміноване як їх міграціями за межі країни, так і про-
цесами депопуляції, коли рівень смертності перевищу-
вав рівень народжуваності, що знайшло свій вияв, почи-
наючи з 1994 року. Різке зниження абсолютної чисель-
ності російського населення призвело до зниження його
частки в загальній кількості населення країни з 9,8 % у
1989 році до 5,9 % у 2004 році.
Таблиця 1
Зміна національного складу населення Республіки Молдова (за даними переписів 1989 і 2004 років)
Національності
Чисельність населення РМ (без ПМР)
1989 рік (у перерахунку) 2004 рік
абс. % абс. %
Загалом: у т. ч. 3 595 660 100 3 383 32 100
молдавани 2 513 447 69,9 2 564 89 75,8
українці 405 160 11,3 282 406 8,4
росіяни 350 899 9,8 201 218 5,9
гагаузи 148 679 4,1 147 500 4,4
румуни 2 477 0,1 73 276 2,2
болгари 73 489 2,0 65 662 1,9
інші 101 509 2,8 34 401 1,0
Розраховано за: Перепись населения 2004. Статистический сборник. – Кишинев, 2006. – Т. 1: Демографические, национальные, культурные
характеристики. – С. 301, 326.
Розпад Радянського Союзу, а також політичні й
соціально-економічні трансформації на пострадян-
ському просторі – економічна криза, етнічні кон-
флікти, потік біженців та вимушених переселенців,
різкий спад виробництва, катастрофічне падіння
рівня життя населення, безробіття – особливо прояви-
лися в містах. Порушення еволюційного розвитку
системи розселення, злам звичних тенденцій істотно
змінили закономірності динаміки міського й сіль-
ського населення. У 1990-х роках у Молдавії відбула-
ся зміна урбанізаційної динаміки з позитивної на
негативну. До 2004 року співвідношення міського й
сільського населення в республіці було зовсім іншим,
ніж напередодні розпаду СРСР. Частка міського насе-
лення, яка за радянського періоду неухильно зроста-
ла, істотно знизилася – з 47 % до 39 %, що почасти
пов’язано з урбанізаційною складовою Придністров’я,
яку не врахували під час перепису населення
2004 року. Такі великі міські утворення, як Тирасполь,
Бендери, Рибниця, не враховані у складі міського
населення Молдавії під час перепису, значно вплину-
ли на питому вагу міського населення країни. До
того ж на зниження частки городян Республіки
Молдова вплинули такі явища, як «адміністративна
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010
41Ірина Суботіна. Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики»
руралізація», переведення міських населених пунк-
тів до розряду сільських. Однак на зниження рівня
урбанізації найбільше вплинули міграційні процеси:
як зовнішні, спрямовані за межі країни, так і вну-
трішні, представлені зворотними міграціями нещо-
давніх городян у сільську місцевість, основна причи-
на яких – завмирання стану ринку праці в містах на
початку 1990-х років, а також різке скорочення попи-
ту на робочу силу в умовах, коли ринкові механізми
ще не запрацювали, і як наслідок – безробіття, осно-
вним порятунком від якого було повернення до землі,
до індивідуального господарства.
Зниження частки міського населення неоднаковою
мірою позначилося і на етнічних групах. Найменше це
стосувалося молдаван, питома вага їх городян знизила-
ся лише на 1 % (з 33 % до 32 %). Несуттєво, на 3 %,
скоротилася частка міського населення і росіян (з 86 %
до 83 %).
Нерівномірні темпи приросту (зменшення) міського
населення різних національностей Молдавії, зумовлені
особливостями міграційного та природного руху, адміні-
стративними перетвореннями й територіальними «втра-
тами», були причиною змін етнічного складу як міського,
так і сільського населення республіки (табл. 2).
Таблиця 2
Етнічний склад міського й сільського населення Молдавії (%)
Національності
Міське населення
1959 рік 1970 рік 1979 рік 1989 рік 2004 рік
Загалом: 100 100 100 100 100
молдавани 28,1 35,1 39,5 46,3 63,3
українці 19,6 19,6 19,8 18,8 11,2
росіяни 30,4 28,2 27,3 23,9 12,7
гагаузи 3,4 3,9 3,4 3,1 4,1
болгари 1,8 2,1 2,0 2,0 2,3
Сільське населення
Загалом: 100 100 100 100 100
молдавани 76,1 78,2 79,4 80,3 83,7
українці 13,2 11,1 10,6 9,6 6,6
росіяни 4,4 3,9 3,6 3,4 1,7
гагаузи 3,2 3,3 3,6 3,4 4,5
болгари 2,2 2,1 2,1 2,1 1,7
Якщо в 1959 році домінуючою національністю в
міському населенні Молдавії були росіяни (30,4 %),
дещо випереджаючи молдаван, і співвідношення цих
національностей було приблизно 1:1, то на 1989 рік
частка росіян скоротилася до 23,9 %, а співвідношення
молдаван і росіян склало пропорцію 2:1. На 2004 рік
чисельність молдаван уже в п’ять разів перевищувала
чисельність росіян у міському населенні Молдавії. При
зниженні абсолютної чисельності росіян у містах до
166 395 осіб на 2004 рік, істотно знизилася і їх частка в
міському населенні – до 12,7 %.
Зміни в етнічній структурі сільського населення
впродовж 1959–1989 років не мали такого яскравого
вияву, але вони були досить виразними: послідовно
зростала частка молдаван і гагаузів; знижувалася част-
ка росіян й українців; питома вага болгар майже не
змінювалася. У 1989–2004 роках ці зміни відбувалися в
тому самому річищі, але значно посилилася їх інтен-
сивність: так, частка росіян у сільській місцевості за
п’ятнадцять років скоротилася вдвічі, склавши на
2004 рік 1,7 %, абсолютна чисельність російських селян
знизилася до 34 823 осіб.
Зміни, що відбулися в етнічному складі міського й
сільського населення Молдавії, зумовлені порівняно
більш високим природним приростом у молдавських і
гагаузьких сільських мешканців, депопуляційними
процесами в росіян і українців, а також різною інтен-
сивністю міграційного відтоку представників усіх етно-
сів Молдавії за межі республіки.
Зниження народжуваності
Серед радянських республік післявоєнного періоду в
Молдавії було зафіксовано високий темп зниження наро-
джуваності. Якщо 1950 року вона займала друге місце
(після Туркменії) за рівнем народжуваності (коефіцієнт
народжуваності становив 38,9 %, порівняно з 26,7 % –
середнім по СРСР), то на 1970 рік Молдавія перемістилася
на восьме місце, на якому перебувала до 1987 року. За
двадцять років (1950–1970) коефіцієнт народжуваності в
Молдавії знизився вдвічі, у той час як середній коефіцієнт
по СРСР знизився в 1,5 раза, у республіках Прибалтики –
1,2–1,5 раза, у Закавказзі – 1,2–1,4 раза, у Середній Азії (за
винятком Узбекистану і Таджикистану, де рівень народжу-
ваності підвищився) – 1,1 раза, у Казахстані – 1,5 раза, в
Україні – 1,4 раза, у Білорусії – 1,5 раза, у Росії – 1,7 раза.
Після 1970 року, коли було зафіксовано найменший
рівень народжуваності за післявоєнний період (19,6 %),
намітилася тенденція до його зростання. Як відомо,
загальний коефіцієнт народжуваності в значній мірі
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010
42 Культура і побут російського народу: сучасні дослідження
залежить від вікової структури населення, тому різке
зниження народжуваності наприкінці 1960-х – на
початку 1970-х років можна пояснити тим, що в шлюб-
ний і дітородний період вступало нечисленне поколін-
ня 1940-х років, що й визначило кількісно їх потомство.
У 1970-х роках шлюб брали післявоєнні покоління,
більш численні, ніж їхні попередники, що сприяло під-
вищенню народжуваності. До початку 1990-х років
рівень народжуваності в республіці знову почав спада-
ти, бо в дітородний період вступило покоління кінця
1960-х років (у той час зафіксовано найнижчий за
післявоєнний період рівень народжуваності).
До 1989 року, при загальному зниженні рівня народжу-
ваності в Молдавії, за попередні тридцять років коефіці-
єнт народжуваності в росіян знизився в 1,6 раза – з 21,3 %
до 13,1 %, що було найнижчим показником серед націо-
нальностей республіки. Наступне зниження народжува-
ності в росіян – у 1,8 раза – відбулося набагато швидше –
усього за п’ятнадцять пострадянських років: коефіцієнт
народжуваності на 2004 рік знизився до 7,3 % (табл. 3).
Таблиця 3
Етнічна диференціація коефіцієнта народжуваності в Молдавії (%)
Етноси 1959 рік 1970 рік 1979 рік 1989 рік 2004 рік
молдавани 35,2 20,8 21,3 20,9 12,0
українці 26,8 17,8 17,4 15,7 8,1
росіяни 21,3 15,4 14,6 13,1 7,3
гагаузи 45,0 21,1 23,8 22,3 11,2
болгари 29,3 17,9 21,6 17,3 9,3
У цілому по
Молдові
31,5 19,4 20,3 18,9 11,3
Міграція
Молдавія була тим регіоном Радянського Союзу, який
відрізнявся стійким міграційним приростом населення,
що було пов’язано зі сприятливими природно-
кліматичними умовами, традиційно доброзичливими
міжетнічними відносинами і потребою народного госпо-
дарства у кваліфікованих кадрах – у робітниках та спеціа-
лістах. Із середини 1970-х років у республіці намітився
незначний міграційний відтік населення.
У цей час, разом з Казахстаном, Грузією та Україною,
Молдавія належала до тих країн СНД, населення яких
за останні п’ятнадцять років зазнало найбільших утрат.
В Україні й Молдавії це відбулося внаслідок поєднання
негативного природного приросту зі значним мігра-
ційним відтоком. При цьому інтенсивність міграційно-
го обігу (чисельність прибулих і вибулих щодо населен-
ня) у Молдавії склала 15,6 %, що ставить її на третє
місце (після Казахстану й Киргизії) за показником
«напруженості» міграційного життя країни.
Матеріали багаторічних «вимірів» міграційної актив-
ності російського населення, проведених нами в Молдавії,
дають можливість простежити за динамікою показників
потенційної міграції населення впродовж п’ятнадцяти
пострадянських років (1993–2007). Після гострих міжна-
ціональних конфліктів початкового періоду суверенізації
Молдавії, коли рівень потенційної міграції росіян був
досить високий, склавши 1993 року 25 % (серед городян,
у Кишиневі – 29 %), кожен четвертий росіянин – міський
житель Правобережної Молдови – мав намір у перспекти-
ві виїхати, проте до кінця 1990-х років рівень потенційної
міграції стабілізувався на межі 10–11 %. Безсумнівно, на
формування щодо рішення про міграцію минулі роки
мали вплив. По-перше, більшість росіян, тих, хто бажав
виїхати, уже залишила республіку; по-друге, чужий невда-
лий досвід міграції змушував замислитися про доціль-
ність такого кроку, змушував більш виважено оцінити
переваги і втрати від переїзду; по-третє, час після розпаду
СРСР дав деяким росіянам можливість певним чином
пристосуватися до нових умов існування; по-четверте,
ситуація, багато в чому зумовлена економічними трудно-
щами в країні, відтиснула міжнаціональні конфлікти на
другий план, змусила частину росіян змінити свої попере-
дні наміри і т. ін. Але на початку ХХІ ст. рівень потенцій-
ної міграції росіян знову почав зростати, хоча причини
цього лежать уже не в етнополітичній, а в економічній
площині. Це підтверджено і значним рівнем потенційної
міграції молдаван – титульного етносу республіки.
За даними останнього етносоціологічного досліджен-
ня 2007 року, проведеного нами серед городян Молдавії,
усі ті самі 20 % росіян висловили бажання поїхати, але
частка тих, хто вагається в прийнятті міграційного рішен-
ня значно скоротилася на користь тих, хто не планує
нікуди їхати (56 %). Мабуть, на ці показники значно
впливає вікова структура російського населення із зна-
чною часткою людей похилого віку, для яких рішення про
міграцію вже важко реалізувати. У молдаван частка
потенційних мігрантів лише дещо нижча –
18 % (табл. 4).
Складено за: Бакурский С. В. Социально-экономические проблемы демографического развития Молдавской ССР. – Кишинев, 1984. – C. 3;
Перепись населения Республики Молдова 2004 г. Статистический сборник. – Кишинев, 2006. – Т. 1. – С. 300; Материалы текущего архива
Госкомстата МССР и Национального Бюро статистики Республики Молдова.
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010
43Ірина Суботіна. Росіяни в Молдавії: демографічні «ризики»
Таблиця 4
Потенційна міграція (%)
Орієнтація на від’їзд
2003 рік 2007 рік
росіяни молдавани росіяни молдавани
так, збираються поїхати 20 12 20 18
ні 34 48 56 60
важко сказати, поки немає оста-
точного рішення
43 37 24 22
немає відповіді 3 3 0 0
Загалом 100 100 100 100
Напрямки можливої міграції росіян і молдаван істот-
но різняться і змінюються в часі. Так, за даними
до слідження 2003 року, майже 70 % росіян – потенцій-
них мігрантів – були орієнтовані на Росію, 13 % – на
країни далекого зарубіжжя. Більшість (46 %) молдаван –
потенційних мігрантів – були орієнтовані на переїзд до
далекого зарубіжжя, на Росію було націлено 29 % молда-
ван. У 2007 році картина спрямованості потенційних
міграційних потоків дещо змінилася: у молдаван, за
умови збереження домінуючої орієнтації на країни дале-
кого зарубіжжя, помітно знизився інтерес щодо переїзду
в Росію. Те саме можна проектувати і на росіян: потен-
ційних мігрантів, орієнтованих на переїзд до Росії, стало
менше, водночас більшої популярності набув міграцій-
ний вектор, спрямований на далеке зарубіжжя.
Які ж основні причини міграції? Якщо на початку
1990-х років переважали етнічно забарвлені міграційні
мотиви, пов’язані із законами, що обмежували права
національних меншин, зі звуженням сфери використан-
ня російської мови, зокрема, і в освітніх цілях, то в кінці
1990-х років у структурі мотивів потенційної міграції
превалювала економічна складова. Незважаючи на еко-
номічну домінанту, у мотивації потенційної міграції
росіян певне місце все ще займали причини, пов’язані з
етнічністю: це неможливість отримати бажану освіту
російською мовою і певна напруженість у міжнаціо-
нальних відносинах. Дослідження, проведене в Молдові
2007 року, засвідчило майже аналогічні результати
міграційної мотивації 2003 року.
Трудова міграція
У чисельності постійного населення Молдавії, що ста-
новить 3 383 332 особи, було враховано і тимчасово від-
сутнє населення, яке виїхало за межі країни і складало на
момент перепису 273 056 осіб, або 8,1 %.
У наш час політична й соціально-економічна ситуа-
ція стрімко змінюються, у людей розширюються межі
вибору, і мігранти, не орієнтовані на еміграцію, на
зміну постійного місця проживання, часто обмежують-
ся лише тимчасовим виїздом із країни. За матеріалами
етносоціологічного опитування, проведеного Центром
міжетнічних досліджень Інституту етнології і антропо-
логії РАН та Інститутом культурної спадщини АН
Республіки Молдова в 2007 році в містах Молдавії,
майже половина від опитаних росіян (47 %) хотіла б
виїхати з держави на заробітки або вже працює за кор-
доном, частина з них (26 %) орієнтована на те, щоб
через певний час повернутися, а майже кожен п’ятий
опитаний хотів би влаштуватися за кордоном на постій-
не проживання і не має бажання повертатися в
Молдавію. Спрямованість потенційної міжнародної
трудової міграції російського населення показала, що
найпривабливішою країною, безумовно, є Росія, до
якої хотів би поїхати кожен другий потенційний мігрант
з усіх, які висловили намір вирушити на заробітки.
Міжнаціональні шлюби
Окрім міграції з республіки і природної втрати, ще
одним чинником, який впливає на чисельність росіян,
у цьому разі більш опосередковано, є асиміляційні тен-
денції, зокрема міжнаціональні шлюби.
Упродовж тридцяти років у республіці послідовно зни-
жувалася частка національно-змішаних шлюбів – з 32 % у
1970 році до 22 % у 2003 році (щодо загальної кількості
шлюбів, укладених за рік). Це зниження було детермінова-
не зменшенням частки міжнаціональних шлюбів у най-
більш численної титульної нації – молдаван: з 15 % у
1970 році до 10 % у 2003 році. Для росіян, як і для інших,
більш численних, національностей Молдавії (українці,
болгари й ін.) характерна протилежна тенденція – збіль-
шення частки міжнаціональних шлюбів. У російського
населення ці процеси проходили найстрімкіше: якщо
1970 року кожен другий шлюб, укладений росіянами,
національно-змішаний, що й так було надзвичайно висо-
ким показником і свідчило про прорив ендогамії, то
2003 року вже кожні три шлюби із чотирьох – міжетнічні.
Підсумовуючи, констатуємо, що в усіх нетитульних
народів радянської Молдавії серед усіх міжетнічних шлю-
бів, укладених у 1970 році, переважали шлюби з молдава-
нами, як найбільш численним етносом республіки.
Через тридцять років, на початку ХХI ст., етнічна
картина шлюбів у Молдавії істотно змінилася. У титуль-
ного етносу, а також у гагаузів чітко намітилася тенден-
ція до збільшення частки моноетнічності шлюбів, у
росіян та інших національностей Молдавії – до значно-
го зростання частки міжетнічних шлюбів. Загальною
тенденцією для всіх національностей Молдавії було
зниження частки шлюбів, укладених з росіянами.
Потужні зміни, що відбуваються в динаміці і структу-
рі шлюбності в різних національностей Молдавії, детер-
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010
44 Культура і побут російського народу: сучасні дослідження
міновані загальним підвищенням моноетнічності насе-
лення республіки, яка зумовлена цілою низкою чинни-
ків, серед яких найбільш значущими є зниження наро-
джуваності, що набирає більш швидкого темпу в росій-
ського, українського і болгарського населення, безпово-
ротні з кінця 1980-х років міграції російського й іншого
слов’янського (українці, білоруси) населення за межі
Молдавії, а також проведена в республіці етноорієнтова-
на політика з пріоритетом прав титульної нації.
Перший чинник – зниження народжуваності в росій-
ського, українського й болгарського населення, що від-
бувається протягом десятків років, такими темпами,
які перевершують ці процеси в молдаван і гагаузів, та
другий чинник – міграція російського й іншого
слов’янського населення за межі Молдавії – призвели
до зниження частки молоді вищезгаданих національ-
ностей в населенні і, як наслідок, до звуження однона-
ціонального ринку шлюбних партнерів у слов’янського
населення загалом, бо саме така міжнаціональна шлюб-
ність слов’янських народів складала істотну частку в
загальній міжетнічній шлюбності республіки. Нарешті,
третій чинник – політика етноцентризму, прагнення до
створення моноетнічної держави, коли «вигідно» бути
представником титульної національності держави.
Це не могло не привести до певного збільшення числа
шлюбів нетитульного населення республіки з молдава-
нами, коли альтернативою міграції з країни виступає
стратегія на асиміляцію, якщо не для самих шлюбних
партнерів, то для їхніх дітей.
У період з 1959 по 1989 роки у всіх найбільших етніч-
них групах Молдавії спостережено неухильне зростан-
ня частки нащадків від національно-змішаних шлюбів
серед дітей, народжених жінками тієї чи іншої націо-
нальності. Однак, при загальній тенденції до зростан-
ня, ця частка значно варіювала: мінімальною вона була
в молдаван (3–12 %), максимальною – у росіян (від
45 % до 60 %).
За роки існування Молдавії як незалежної держави
ці процеси зазнали певних змін. Майже у всіх великих
етнічних групах відбулося зниження даного показника
на 3–10 %. Виняток становили українці, в яких спосте-
рігалася стабілізація цього індикатора, а також росія-
ни. В останніх частка дітей, народжених від батька
іншої національності, значно зросла: з 60 % у 1989 році
до 71 % в 1997 році. Таким чином, кожні сім з деся-
ти немовлят, народжених російськими жінками
Молдавії, наприкінці 1990-х років мали неросійського
батька. Ці процеси могли бути зумовлені здебільшого
відтоком з Молдавії російського населення (переважно
молодої вікової групи), що звузив можливості вибору
шлюбних партнерів серед «своїх», а також значною
популярністю в росіян змішаних шлюбів. Найбільш
«небезпечним», з погляду збереження російського етно-
су в республіці, є зростання частоти шлюбів російських
жінок з молдаванами, бо це потужний канал етнокуль-
турного впливу титульної національності, здатний при-
звести у сформованих етнополітичних умовах до швид-
ких асиміляційних процесів російського населення.
Вибір національності для дитини, народженої в
змішаному шлюбі
За результами етносоціологічних досліджень у
Молдавії, на початку 2000-х років лише в шлюбах росі-
ян з українцями для дитини частіше (удвічі) обирали
російську національність. У всіх інших випадках
(російсько-молдавські, російсько-гагаузькі, російсько-
болгарські шлюби) перевагу віддавали неросійській
національності, яку обирали в 1,5–2 рази частіше, ніж
російську.
Приймаючи рішення про національність для дити-
ни, батьки зважають на такі чинники, як «престиж-
ність» тієї чи іншої національності; «вигода» від належ-
ності до тієї чи іншої етнічної групи в даних умовах і в
даний час; бажання, щоби дитина продовжила етніч-
ну лінію батька тощо. Серед опитаних наприкінці
1990-х років російських молодих людей лише близько
4 % відповіли, що хотіли би бачити своїх дітей росія-
нами і тільки 17 % воліли б, щоб їхні діти виросли
людьми, які володіють російською мовою та обізнані
в російській культурі. У дослідженні 2007 року, про-
веденому серед міського населення Молдавії, отрима-
но подібні результати: лише 8 % опитаних росіян
хотіли би бачити своїх дітей росіянами, 12 % вислови-
ли бажання, аби їхні діти добре зналися на російській
мові й культурі.
Таким чином, кажучи про демографічні «ризики»
для росіян Молдавії, слід визнати їх високими, а
демографічні перспективи російської діаспори –
невтішними: майже подвійне скорочення чисельнос-
ті російського населення впродовж пострадянського
періоду, посилення різкого зниження рівня народжу-
ваності, депопуляція, масштабні міграції з країни
молодих працездатних людей, високий рівень потен-
ційної міграції, катастрофічне старіння російського
населення. Демографічна поведінка росіян, які
живуть у незалежній Республіці Молдова, істотно від-
різняється від їх поведінки в умовах колишньої
радянської республіки Молдавії. По-перше, значно
зросла міжетнічна шлюбність у росіян, головним
чином, за рахунок підвищення частки їх шлюбів із
представниками титульної національності – молда-
ванами. По-друге, у російської молоді, яка перебуває
в змішаних шлюбах, спостережено прагнення до
вибору для своїх дітей неросійської національності,
що засвідчує наявність установки на природну асимі-
ляцію в значної частини росіян. Це показник того,
що і міжнаціональні шлюби в умовах нинішньої
Молдавії будуть сприяти зниженню чисельності
російської діаспори в країні.
1 ПМР – Придністровська Молдавська Республіка.
Примітки
переклад Володимира Сироткіна
|